Корнило (Корнель) Кізюк (нар. 24 вересня 1892, с. Трибухівці, нині Бучацький район, Тернопільщина — 25 квітня 1969, , США) — український військовик, вчений, громадський діяч. Член «Українського технічного товариства» (Львів), «Товариства українських інженерів Америки».
Корнило Кізюк | |
---|---|
Командант Технічного куреня УГА Корнило Кізюк | |
Народився | 24 вересня 1892 Трибухівці, нині Бучацький район |
Помер | 25 квітня 1969 (76 років) |
Громадянство | Австро-Угорщина → ЗУНР → США |
Національність | українець |
Діяльність | військовик, вчений, громадський діяч |
Alma mater | Бучацька державна гімназія |
Військове звання | Сотник |
Конфесія | УГКЦ |
|
Життєис
Народився 24 вересня 1892 року в с. Трибухівці, нині Бучацький район, Тернопільщина, Україна.
Початкову школу закінчив у рідному селі, ґімназію — в Бучачі. Під час навчання був провідним членом таємного драгоманівського гуртка учнів ґімназії у 1909–1913 роках (разом із Михайлом Гузаром); головою був Іван Балюк.
Після складання іспиту зрілости вступив до військової старшинської школи, в 95-му полку піхоти пройшов додатковий технічний вишкіл у школі саперів. Під час І-ї світової війни — командант сотні, потім куреня саперів армії Австро-Угорщини.
Сотник УГА. Командант (командир) Чортківської військової округи ЗУНР Оробко Василь запропонував, Державний секретаріят Військових справ призначив К. Кізюка організатором саперного вишколу УГА в Чорткові; за 4 місяці було вишколено 400 саперів. Влітку 1919 р. як командант Технічної сотні УГА 14-ї бригади (Чортківської Станіславської) відступив за р. Збруч. При ліквідації УГА навесні 1920 року організував відділ з 1200 саперів, перейшов з ним до частин отамана Юрія Тютюнника. Брав участь у рейдах Україною.
Виїхав до Данціґа (тепер Ґданьська), де студіював хімію у Вищій технічній школі. Керував старшинським вишколом УВО. У 1929 р. отримав диплом інженера, повернувся до Галичини, одружився з донькою Теребовлянського декана УГКЦ о. Мохнацького, виїхав до м. Крулєвска Ґута (Польща), працював інженером-хіміком у ньому.
Співправцював з редакцією журналу «Технічні вісті» (Львів), дописував до польських та німецьких журналів. Перед ІІ-ю світовою війною був звільнений з роботи (бо українець), переїхав до Галичини, працював на будівництві вапнярки у Миколаєві. Після початку ІІ-ї світової повернувся до Гути Бісмарк.
На еміґрації у м. Берхтесґаден (Німеччина). 1949 р. виїхав до США, оселився у Честері (Пенсільванія). Працював інженером-хіміком у сталеливарні «Фінікс». Діяльний в «Об'єднанні колишніх вояків-українців США», «Самопомочі», «Українському конґресовому комітеті Америки» та інших.
Примітки
- Д-р Ріпецький С. Історія ідейно-духовного життя української молоді (1864–1914) // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 107.
- Інж. З. Кохановський. Останній салют… — С. 409.
- Весна Х., Мельничук Б. Кізюк Корнило… — С. 75.
- І. Дуда. Оробко Василь // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 685. — .
- Литвин М., Науменко К. Історія ЗУНР. — Львів : Інститут українознавства НАН України; видавнича фірма «Олір», 1995. — 368 с., іл. — С. 199. — .
Джерела
- Весна Х., Мельничук Б. Кізюк Корнило // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 75. — .
- Інж. Кохановський З. Останній салют // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 409—410.
- .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kornilo Kornel Kizyuk nar 24 veresnya 1892 18920924 s Tribuhivci nini Buchackij rajon Ternopilshina 25 kvitnya 1969 SShA ukrayinskij vijskovik vchenij gromadskij diyach Chlen Ukrayinskogo tehnichnogo tovaristva Lviv Tovaristva ukrayinskih inzheneriv Ameriki Kornilo KizyukKomandant Tehnichnogo kurenya UGA Kornilo KizyukNarodivsya24 veresnya 1892 1892 09 24 Tribuhivci nini Buchackij rajonPomer25 kvitnya 1969 1969 04 25 76 rokiv Gromadyanstvo Avstro Ugorshina ZUNR SShANacionalnistukrayinecDiyalnistvijskovik vchenij gromadskij diyachAlma materBuchacka derzhavna gimnaziyaVijskove zvannya SotnikKonfesiyaUGKC Mediafajli u VikishovishiZhittyeisNarodivsya 24 veresnya 1892 roku v s Tribuhivci nini Buchackij rajon Ternopilshina Ukrayina Pochatkovu shkolu zakinchiv u ridnomu seli gimnaziyu v Buchachi Pid chas navchannya buv providnim chlenom tayemnogo dragomanivskogo gurtka uchniv gimnaziyi u 1909 1913 rokah razom iz Mihajlom Guzarom golovoyu buv Ivan Balyuk Pislya skladannya ispitu zrilosti vstupiv do vijskovoyi starshinskoyi shkoli v 95 mu polku pihoti projshov dodatkovij tehnichnij vishkil u shkoli saperiv Pid chas I yi svitovoyi vijni komandant sotni potim kurenya saperiv armiyi Avstro Ugorshini Sotnik UGA Komandant komandir Chortkivskoyi vijskovoyi okrugi ZUNR Orobko Vasil zaproponuvav Derzhavnij sekretariyat Vijskovih sprav priznachiv K Kizyuka organizatorom sapernogo vishkolu UGA v Chortkovi za 4 misyaci bulo vishkoleno 400 saperiv Vlitku 1919 r yak komandant Tehnichnoyi sotni UGA 14 yi brigadi Chortkivskoyi Stanislavskoyi vidstupiv za r Zbruch Pri likvidaciyi UGA navesni 1920 roku organizuvav viddil z 1200 saperiv perejshov z nim do chastin otamana Yuriya Tyutyunnika Brav uchast u rejdah Ukrayinoyu Viyihav do Danciga teper Gdanska de studiyuvav himiyu u Vishij tehnichnij shkoli Keruvav starshinskim vishkolom UVO U 1929 r otrimav diplom inzhenera povernuvsya do Galichini odruzhivsya z donkoyu Terebovlyanskogo dekana UGKC o Mohnackogo viyihav do m Krulyevska Guta Polsha pracyuvav inzhenerom himikom u nomu Spivpravcyuvav z redakciyeyu zhurnalu Tehnichni visti Lviv dopisuvav do polskih ta nimeckih zhurnaliv Pered II yu svitovoyu vijnoyu buv zvilnenij z roboti bo ukrayinec pereyihav do Galichini pracyuvav na budivnictvi vapnyarki u Mikolayevi Pislya pochatku II yi svitovoyi povernuvsya do Guti Bismark Na emigraciyi u m Berhtesgaden Nimechchina 1949 r viyihav do SShA oselivsya u Chesteri Pensilvaniya Pracyuvav inzhenerom himikom u stalelivarni Finiks Diyalnij v Ob yednanni kolishnih voyakiv ukrayinciv SShA Samopomochi Ukrayinskomu kongresovomu komiteti Ameriki ta inshih PrimitkiD r Ripeckij S Istoriya idejno duhovnogo zhittya ukrayinskoyi molodi 1864 1914 Buchach i Buchachchina Istorichno memuarnij zbirnik red kolegiya Mihajlo Ostroverha ta inshi Nyu Jork London Parizh Sidnej Toronto NTSh Ukrayinskij arhiv 1972 T XXVII S 107 Inzh Z Kohanovskij Ostannij salyut S 409 Vesna H Melnichuk B Kizyuk Kornilo S 75 I Duda Orobko Vasil Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2005 T 2 K O S 685 ISBN 966 528 199 2 Litvin M Naumenko K Istoriya ZUNR Lviv Institut ukrayinoznavstva NAN Ukrayini vidavnicha firma Olir 1995 368 s il S 199 ISBN 5 7707 7867 9 DzherelaVesna H Melnichuk B Kizyuk Kornilo Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2005 T 2 K O S 75 ISBN 966 528 199 2 Inzh Kohanovskij Z Ostannij salyut Buchach i Buchachchina Istorichno memuarnij zbirnik red kolegiya Mihajlo Ostroverha ta inshi Nyu Jork London Parizh Sidnej Toronto NTSh Ukrayinskij arhiv 1972 T XXVII S 409 410