о Єронім Іван Нерезій ЧСВВ іноді Нересій пол Jan Hieronim Nereziusz 1720 20 вересня 1790 священник Руської унійної церкв

о. Єронім Іван Нерезій ЧСВВ (іноді Нересій пол. Jan Hieronim Nereziusz; 1720 — 20 вересня 1790) — священник Руської унійної церкви, василіянин, педагог, проповідник, письменник, архимандрит Василіянського монастиря у Браславі (Білорусь).

о. Єронім Нерезій ЧСВВ

Архимандрит Браславський

1765 — 1790

Обрання:

1765

Церква:

Руська унійна церква

Спільнота:

Чин святого Василія Великого

Ігумен Бучацького монастиря

1750-1757 — 1761-1765

Народження:

1720

Смерть:

20 вересня 1790
Вітебська область, Білорусь

Життєпис

Народився 1720 року. 17 жовтня 1741 року вступив до Василіянського Чину на новіціят у Битенський монастир. Був проповідником у Свято-Троїцькому монастирі у Вільно (1745). У 1750–1757, 1761–1765 роках — ігумен Бучацького монастиря отців Василіян (від 1991 р. Чесного Хреста Господнього). Ініціатор побудови в місті Бучачі приміщення монастиря біля підніжжя місцевої г. Федір (1751–1753 р.).

У 1754 р. за сприяння Миколи Василя Потоцького заснував і очолив конвікт (школу-інтернат) для 12 учнів із незаможних родин, незалежно від суспільного стану та віросповідання, та 6-класну гімназію (згідно деяких авторів — колегіуму), у якій 1-го навчального року було 189 учнів, з них 117 українці. Ініціатор будівництва (1765–1771, архітектор Ґотфрід Гофман) монастирської церкви Чесного і животворящого Хреста. У 1765 р. виїхав із Бучача до монастиря оо. Василіян у Браславі, де був призначений архимандритом.

Спричинився до особливого поширення культу Браславської ікони Божої Матері. У 1774 році у Віленській василіянській друкарні видав книгу гомілій на честь Матері Божої, які він виголошував у стінах монастирського храму.

Твори

Flos odorem devotionis spirans ad radios Basilii Magni columnae in avita Nereziorum rosa explicatus alias Hymnus acathistus Ad dulcissimum nomen Jesu Christi… Львів, друкарня Івана Филиповича, 1756.
Illusirissimo et Excellentissimo Domino Domino Nicolao… Potocki suo Fundatori & Protectori Scholąe Buczacenses… hanc Synopsim rectefactorum Constantini Magni Caesaris, Magnam similitudinem sibi explicantes… Почаїв, [до 24.11 1759].
Kazanie w dzień w Niebowzięcia Nayswiętszey Maryi Panny w kościele farnym buczackim… Почаїв 1764.
Kazanie na uroczystosc Przenosin z Ziemi do Nieba Krolowey … Maryi … W Kościele… Zdziencielskim… Roku 1758 miane. Львів, друкарня І. Филиповича, 1765.
Kazanie o Przenaydostoyniey Matce Boskiey Maryi Pannie na wszystkie jej uroczystości podług obrz. Kła Wschodniego, Вільно 1774.

Примітки

Причинки до історії Бучацьких шкіл // Записки Чину Святого Василія Великого. — Т. IV. — Вип. 3—4. — С. 757—758.
Лісейчыкаў Д.«Цуд на востраве сярод водаў»: Браслаўскі Прачысценскі манастыр… — С. 120.
Маркусь В. Шкільництво на Україні // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — . — Т. 10. — С. 3858.
Czyż A. S., Gutowski B. Cmentarz miejski w Buczaczu. — Warszawa : drukarnia «Franczak» (Bydgoszcz), 2009. — Zeszyt 3. — 118 il. — S. 22. — (Zabytki kultury polskiej poza granicami kraju. Seria C). — . (пол.)
Баронч у перекладі привілею вживає означення публічні школи і публічні школи латинські; див.: Barącz S. Pamiątki buczackie^{[недоступне посилання]}… — S. 114.
Бучач і Бучаччина… — С. 403.
Раскопкі, якія пральюць святло на гісторыю абраза Маці Божай Браслаўскай, благаславіў біскуп Алег Буткевіч. catholic.by (be-by) . Процитовано 14 липня 2020.

Джерела

Стоцький Я. Нерезій Ієронім // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 623. — .
Barącz S. Pamiątki buczackie. — Lwów : Drukarnia «Gazety narodowej», 1882. — 168 s. (пол.)
Лісейчыкаў Д.«Цуд на востраве сярод водаў»: Браслаўскі Прачысценскі манастыр у святле пісьмовых крыніц і археалагічных даследаванняў // Архіварыус: зб. навук. паведамл. і арт.; вып. 19 / рэдкал.: В. Ф. Голубеў (гал. рэд.) [і інш.]. — Мінск: НГАБ, 2021. — С. 117—137.

[1] Причинки до історії Бучацьких шкіл // Записки Чину Святого Василія Великого. — Т. IV. — Вип. 3—4. — С. 757—758.

[2] Лісейчыкаў Д.«Цуд на востраве сярод водаў»: Браслаўскі Прачысценскі манастыр… — С. 120.

[3] Маркусь В. Шкільництво на Україні // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — . — Т. 10. — С. 3858.

[4] Czyż A. S., Gutowski B. Cmentarz miejski w Buczaczu. — Warszawa : drukarnia «Franczak» (Bydgoszcz), 2009. — Zeszyt 3. — 118 il. — S. 22. — (Zabytki kultury polskiej poza granicami kraju. Seria C). — . (пол.)

[5] Баронч у перекладі привілею вживає означення публічні школи і публічні школи латинські; див.: Barącz S. Pamiątki buczackie^{[недоступне посилання]}… — S. 114.

[6] Бучач і Бучаччина… — С. 403.

[7] Раскопкі, якія пральюць святло на гісторыю абраза Маці Божай Браслаўскай, благаславіў біскуп Алег Буткевіч. catholic.by (be-by) . Процитовано 14 липня 2020.