Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Монастир Святої Трійці Вільнюс Вільнюський Свято Троїцький монастир чинний греко католицький чоловічий монастир в ім я П

Монастир Святої Трійці (Вільнюс)

Монастир Святої Трійці (Вільнюс)

Монастир Святої Трійці (Вільнюс), Вільнюський Свято-Троїцький монастир — чинний греко-католицький чоловічий монастир, в ім'я Пресвятої Трійці, що знаходиться в м.Вільнюсі (Литва). Богослужіння проводяться українською мовою.

Церква Святої Трійці
Монастир Святої Трійці
image
Троїцька церква (східний фасад з апсидами і вежею)
54°40′31″ пн. ш. 25°17′18″ сх. д. / 54.67528° пн. ш. 25.28833° сх. д. / 54.67528; 25.28833Координати: 54°40′31″ пн. ш. 25°17′18″ сх. д. / 54.67528° пн. ш. 25.28833° сх. д. / 54.67528; 25.28833
Тип спорудипарафіяльна церква
Сучасний статусремонт
Розташуванняimage Литва, Вільнюс
ЗасновникКостянтин Острозький
Початок будівництва1514
Відбудовано1761 — барочна реконструкція
Стильбілоруська готика
НалежністьУГКЦ
Стандіючий храм і монастир
Власник[ru]
ЮрисдикціяЧСВВ, Віленський деканат, Вільнюська архідієцезія
Настоятельо. Миколай Козелківський, ЧСВВ
АдресаAušros Vartų g. 7b
ЕпонімТрійця
image
image
Монастир Святої Трійці (Вільнюс) (Литва)
image Монастир Святої Трійці у Вікісховищі

Історія

На місці, де тепер знаходиться монастир, у 1342 р. були страчено придворних князя Ольгерда: Куклія, Михлея і Нежила, що прийняли християнство під ім'ям Антонія, Іоанна та Євстафія.

Ольгерд подарував це місце християнам, які побудували в 1347—1350 церкву в ім'я Св. Трійці й перенесли сюди мощі святих мучеників.

У 1609 р. монастир перейшов до греко-католиків. В 1655 р. мощі святих були перенесені в Свято-Духівський монастир, де вони спочивають досі.

image
Пам'ятний знак при вході до храму

У монастирі є церква Св. Трійці, побудована в 1514 році князем Костянтином Острозьким у напіввізантійському стилі на честь гучної перемоги в битві під Оршею. Вона зберегла досі свій первісний вигляд, за винятком деяких змін, зроблених у 1670 р. Цією іконою в 1495 р. благословив князь Іоан Васильович свою дочку Олену, відпускаючи її до Литви на шлюб з литовським князем Олександром.

У 1839 році монастир переданий православній церкві.

XX століття

image
Відреставрована каплиця Благовіщення
image
Західний фасад. Деталь

Після Першої світової війни в 1919 році храм був переданий католикам. Кілька років тривала суперечка про права власності на будівлі монастиря між світською польською владою і православною консисторією.

У 1927 році за судовим рішенням будівлі перейшли у власність держави. Однак частина будівлі колишнього була залишена для користування православною духовною семінарією.

В іншій частині, з 1919 року розташовувалися Білоруська гімназія, білоруський сирітський притулок, Білоруське наукове товариство; з 1921 року також білоруський Історико-етнографічний музей імені Івана Луцкевича.

В 1939 році Білоруське наукове товариство було ліквідовано, музей продовжував діяти до 1943 року, коли на вимогу німецької влади приміщення було звільнене для госпіталю, а експонати вивезені в приміщення відділення витончених мистецтв Університету Стефана Баторія поряд з костелом Святої Анни.

У 1940 році храм був закритий. У 1946—1960 роках монастирські будівлі займав Вільнюський педагогічний інститут, в 1964—1969 роках тут працювала Вільнюська філія Каунаського політехнічного інституту.

З 1969 року будівлі церкви і монастиря належали Вільнюському інженерно-будівельному інституту.

У 1991 році храм був переданий греко-католицькій громаді. Відтоді в храмі ведеться ремонт. У 1994 році церква відійшла до монахів василіян. Ченці займають також незначну частину приміщень колишнього монастиря. Частиною приміщень користувався Вільнюський технічний університет ім. Гедиміна.

Келія Конрада

На початку XIX століття в південному крилі монастиря була влаштована в'язниця. Тут в 1823—1824 роках містилися заарештовані у справі філоматів, серед яких були Адам Міцкевич, Ігнатій Домейко, Олександер Ходзько. Підкупивши охоронців, ув'язнені ночами зустрічалися в келії, в якій містився Міцкевич. Ця келія отримала назву «келії Конрада»: у III-й частині драматичної поеми Міцкевича «Дзяди» її головний герой, що носить автобіографічні риси, в такій келії веде суперечку з Богом і сатаною і переживає духовне переродження, перетворюючись із Ґустава в Конрада. Пізніше в приміщеннях колишнього монастиря містилися також учасники повстання 1831 року, ще пізніше в 1838—1839 роках тут перебував в ув'язненні Шимон Конарський, звідки він і був перепроваджений до місця страти.

В 1920-х роках місце келії Конрада в східному кінці південного корпусу встановив історик архітектури Юліуш Клос. Це приміщення не зберегло свого колишнього вигляду: стіна келії Конрада в 1867 році була розібрана і з'єднана з сусіднім приміщенням, де за радянських часів розташовувалася бібліотека Вільнюського інженерно-будівельного інституту. Після переходу будівлі василіанського монастиря в 1927 році у власність держави з тієї частини будівлі, де знаходилася келія Конрада, були виселена православна духовна семінарія.

В 1929 році був проведений необхідний ремонт, який повернув келії колишній вигляд. У її стіну була вмурована меморіальна мармурова таблиця з текстом латинською мовою, який в «Дзядах» Ґустав написав на колоні, що підтримує тюремні склепіння:

image «Богу Найкращому, Найбільшому. Густав помер в 1823 р, у перший день листопада; тут народився Конрад в 1823 р, у перший день листопада». image

Архітектура церкви

Будівля церкви Святої Трійці зберегла риси архітектури готики, бароко і російсько-візантійського стилю. Основна будівля храму в плані прямокутна.

Головний західний фасад симетричний. По кутах піднімаються невеликі восьмикутні башні, в центрі між ними фронтон у вигляді витягнутої арки, з'єднаний з вежами парапетом. Площина фасаду членується пілястрами і вікнами. Вхід підкреслять ступенями і напівкруглої аркою порталу. У ніші в стіні храму, ліворуч від головного входу біля західного фасаду, зображені святі Віленські мученики Антоній, Іоан і Євстафій. Під нішею знаходиться металева меморіальна таблиця. Поряд з входом є меморіальна таблиця на згадку Йосафата (Кунцевича).

Біля заднього східного фасаду є три масивні апсиди, середня з яких значно виступає, і дві витягнуті вежі дзвіниць в стилі пізнього бароко. Вежі з волютами і ліпниною в плані овальні, двоярусні, кожен ярус прикрашений чотирма парами пілястр. Вежі увінчані шоломами у вигляді дзвонів з глухими імітаціями горищних віконець.

Біля північного фасаду церкви, з правого боку від входу, розташована каплиця Святого Луки. Біля південного фасаду, з лівого боку від входу — каплиця Воздвиження Святого Хреста з примикаючою до неї дзвіницею Скумінів з криптою, з куполом і стінами, які прикрашені нішами і пілястрами.

Вежі храму прикрашають дві пари масивних хрестів (одна пара однакових хрестів у головного фасаду, інша — біля східного) XIX століття з рисами бароко і народного мистецтва. Невисокий чотирьохскатний дах покритий бляхою. Масивні стіни готичної кладки, прихованої під штукатуркою, зберегли сліди контрфорсів.

Великий простір храму ділиться чотирма парами пілонів, що підтримують купол, на три нефи майже однакової площі. Масивні восьмигранні пілони увінчані стуковими капітелями. Стіни і склепіння оштукатурені і побілені; під шаром крейди і штукатурки збереглися сліди фресок. У церкві збереглися вівтар та орган, з формами в стилі класицизму.

Біля південної стіни церкви на висоті приблизно одного метра від підлоги вправлена ​​надгробна металева рельєфна плита (розміром 1,55 м х 2,25 м) кінця XVI століття. Плита складається з двох частин: у лівій частині розташовується гербовий картуш, оточений лавровим вінком, листям аканта і головками ангелів, праворуч — обрамлена орнаментом кирилична епітафія.

У протилежну північну стіну вправлена інша плита. На ній по-польськи написано, що тут поховані сестри Єленські, які померли в 1757 і 1758 роках. Паралельно цього напису поміщені довгі зворушливі вірші.

Настоятелі

Архимандрити Віленського василіянського монастиря XV—XVIII ст.

Ігумени Віленського василіянського монастиря XVII — першої пол. XIX ст.

Ігумени відновленого василіянського монастиря у Вільнюсі від 1991 року

  • Павло Яхимець (1991—2013)
  • Вінкентій Яніцький (2013—2015)
  • Вінкентій Пелих (2016—2020)
  • Миколай Козелківський (з 2020)

Див. також

Примітки

  1. Палій, Наталя (17 листопада 2021). Василіянський храм Пресвятої Трійці у центрі Вільнюса: 30-ліття повернення. Релігійно-Інформаційна Служба України. оригіналу за 13 грудня 2021.
  2. На перехресті культур: Монастир і храм Пресвятої Трійці у Вільнюсі: Колективна монографія за ред. Альфредаса Бумблаускаса, Сальвіюса Кулявічюса та Ігоря Скочиляса / 2-ге, виправл. й доповн. видання. (Серія «Київське християнство», т. 16) Львів: Видавництво УКУ, 2018. — С. 387—390.
  3. Там само… — С. 392—398.

Джерела

  • Віленський Троїцький монастир // Енциклопедичний словар Брокгауза і Ефрона: в 86 т. (82 т. і 4 доп.). — СПб., 1890—1907.;
  • (лит.)Levandauskas, V., Jankevičienė, A., Matuškaitė, M. Šventosios Trejybės cerkvės ir bazilijonų vienuolyno ansamblis. // Lietuvos TSR istorijos ir kultūros paminklų sąvadas. — Vilnius: Vyriausioji enciklopedijų redakcija, 1988. — Т. 1: Vilnius. — С. 236—239. — 592 с.
  • Виленский Троицкий монастырь // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. — Т. VI. — С. 327—328. (рос. дореф.)
  • (рос.)Виноградов А. А.,. Путеводитель по городу Вильне и его окрестностям. Со многими рисунками и новейшим планом, составленным по Высочайше конфирмованному. В 2-х частях. — Второе издание. — Вильна : Типография Штаба Виленского военного округа, 1908. — С. 61—72.

Посилання

  • (лит.)Vilniaus buvęs bazilijonų vienuolynas ir Švč. Trejybės bažnyčia [ 15 лютого 2020 у Wayback Machine.]
  • Василіянський монастир і Церква Пресвятої Трійці у місті Вільнюсі [ 9 серпня 2016 у Wayback Machine.]
  • Сайт: Жива історична спадщина Великого князівства Литовського. Про уніатів, василіян і Вільнюський ансамбль Пресв. Трійці (лит.) (укр.) (англ.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Monastir Svyatoyi Trijci Vilnyus Vilnyuskij Svyato Troyickij monastir chinnij greko katolickij cholovichij monastir v im ya Presvyatoyi Trijci sho znahoditsya v m Vilnyusi Litva Bogosluzhinnya provodyatsya ukrayinskoyu movoyu Cerkva Svyatoyi TrijciMonastir Svyatoyi TrijciTroyicka cerkva shidnij fasad z apsidami i vezheyu 54 40 31 pn sh 25 17 18 sh d 54 67528 pn sh 25 28833 sh d 54 67528 25 28833 Koordinati 54 40 31 pn sh 25 17 18 sh d 54 67528 pn sh 25 28833 sh d 54 67528 25 28833Tip sporudiparafiyalna cerkvaSuchasnij statusremontRoztashuvannya Litva VilnyusZasnovnikKostyantin OstrozkijPochatok budivnictva1514Vidbudovano1761 barochna rekonstrukciyaStilbiloruska gotikaNalezhnistUGKCStandiyuchij hram i monastirVlasnik ru YurisdikciyaChSVV Vilenskij dekanat Vilnyuska arhidiyeceziyaNastoyatelo Mikolaj Kozelkivskij ChSVVAdresaAusros Vartu g 7bEponimTrijcyaMonastir Svyatoyi Trijci Vilnyus Litva Monastir Svyatoyi Trijci u VikishovishiIstoriyaNa misci de teper znahoditsya monastir u 1342 r buli stracheno pridvornih knyazya Olgerda Kukliya Mihleya i Nezhila sho prijnyali hristiyanstvo pid im yam Antoniya Ioanna ta Yevstafiya Olgerd podaruvav ce misce hristiyanam yaki pobuduvali v 1347 1350 cerkvu v im ya Sv Trijci j perenesli syudi moshi svyatih muchenikiv U 1609 r monastir perejshov do greko katolikiv V 1655 r moshi svyatih buli pereneseni v Svyato Duhivskij monastir de voni spochivayut dosi Pam yatnij znak pri vhodi do hramu U monastiri ye cerkva Sv Trijci pobudovana v 1514 roci knyazem Kostyantinom Ostrozkim u napivvizantijskomu stili na chest guchnoyi peremogi v bitvi pid Orsheyu Vona zberegla dosi svij pervisnij viglyad za vinyatkom deyakih zmin zroblenih u 1670 r Ciyeyu ikonoyu v 1495 r blagosloviv knyaz Ioan Vasilovich svoyu dochku Olenu vidpuskayuchi yiyi do Litvi na shlyub z litovskim knyazem Oleksandrom U 1839 roci monastir peredanij pravoslavnij cerkvi XX stolittya Vidrestavrovana kaplicya Blagovishennya Zahidnij fasad Detal Pislya Pershoyi svitovoyi vijni v 1919 roci hram buv peredanij katolikam Kilka rokiv trivala superechka pro prava vlasnosti na budivli monastirya mizh svitskoyu polskoyu vladoyu i pravoslavnoyu konsistoriyeyu U 1927 roci za sudovim rishennyam budivli perejshli u vlasnist derzhavi Odnak chastina budivli kolishnogo bula zalishena dlya koristuvannya pravoslavnoyu duhovnoyu seminariyeyu V inshij chastini z 1919 roku roztashovuvalisya Biloruska gimnaziya biloruskij siritskij pritulok Biloruske naukove tovaristvo z 1921 roku takozh biloruskij Istoriko etnografichnij muzej imeni Ivana Luckevicha V 1939 roci Biloruske naukove tovaristvo bulo likvidovano muzej prodovzhuvav diyati do 1943 roku koli na vimogu nimeckoyi vladi primishennya bulo zvilnene dlya gospitalyu a eksponati vivezeni v primishennya viddilennya vitonchenih mistectv Universitetu Stefana Batoriya poryad z kostelom Svyatoyi Anni U 1940 roci hram buv zakritij U 1946 1960 rokah monastirski budivli zajmav Vilnyuskij pedagogichnij institut v 1964 1969 rokah tut pracyuvala Vilnyuska filiya Kaunaskogo politehnichnogo institutu Z 1969 roku budivli cerkvi i monastirya nalezhali Vilnyuskomu inzhenerno budivelnomu institutu U 1991 roci hram buv peredanij greko katolickij gromadi Vidtodi v hrami vedetsya remont U 1994 roci cerkva vidijshla do monahiv vasiliyan Chenci zajmayut takozh neznachnu chastinu primishen kolishnogo monastirya Chastinoyu primishen koristuvavsya Vilnyuskij tehnichnij universitet im Gedimina Keliya KonradaNa pochatku XIX stolittya v pivdennomu krili monastirya bula vlashtovana v yaznicya Tut v 1823 1824 rokah mistilisya zaareshtovani u spravi filomativ sered yakih buli Adam Mickevich Ignatij Domejko Oleksander Hodzko Pidkupivshi ohoronciv uv yazneni nochami zustrichalisya v keliyi v yakij mistivsya Mickevich Cya keliya otrimala nazvu keliyi Konrada u III j chastini dramatichnoyi poemi Mickevicha Dzyadi yiyi golovnij geroj sho nosit avtobiografichni risi v takij keliyi vede superechku z Bogom i satanoyu i perezhivaye duhovne pererodzhennya peretvoryuyuchis iz Gustava v Konrada Piznishe v primishennyah kolishnogo monastirya mistilisya takozh uchasniki povstannya 1831 roku she piznishe v 1838 1839 rokah tut perebuvav v uv yaznenni Shimon Konarskij zvidki vin i buv pereprovadzhenij do miscya strati V 1920 h rokah misce keliyi Konrada v shidnomu kinci pivdennogo korpusu vstanoviv istorik arhitekturi Yuliush Klos Ce primishennya ne zbereglo svogo kolishnogo viglyadu stina keliyi Konrada v 1867 roci bula rozibrana i z yednana z susidnim primishennyam de za radyanskih chasiv roztashovuvalasya biblioteka Vilnyuskogo inzhenerno budivelnogo institutu Pislya perehodu budivli vasilianskogo monastirya v 1927 roci u vlasnist derzhavi z tiyeyi chastini budivli de znahodilasya keliya Konrada buli viselena pravoslavna duhovna seminariya V 1929 roci buv provedenij neobhidnij remont yakij povernuv keliyi kolishnij viglyad U yiyi stinu bula vmurovana memorialna marmurova tablicya z tekstom latinskoyu movoyu yakij v Dzyadah Gustav napisav na koloni sho pidtrimuye tyuremni sklepinnya Bogu Najkrashomu Najbilshomu Gustav pomer v 1823 r u pershij den listopada tut narodivsya Konrad v 1823 r u pershij den listopada Arhitektura cerkviBudivlya cerkvi Svyatoyi Trijci zberegla risi arhitekturi gotiki baroko i rosijsko vizantijskogo stilyu Osnovna budivlya hramu v plani pryamokutna Golovnij zahidnij fasad simetrichnij Po kutah pidnimayutsya neveliki vosmikutni bashni v centri mizh nimi fronton u viglyadi vityagnutoyi arki z yednanij z vezhami parapetom Ploshina fasadu chlenuyetsya pilyastrami i viknami Vhid pidkreslyat stupenyami i napivkrugloyi arkoyu portalu U nishi v stini hramu livoruch vid golovnogo vhodu bilya zahidnogo fasadu zobrazheni svyati Vilenski mucheniki Antonij Ioan i Yevstafij Pid nisheyu znahoditsya metaleva memorialna tablicya Poryad z vhodom ye memorialna tablicya na zgadku Josafata Kuncevicha Bilya zadnogo shidnogo fasadu ye tri masivni apsidi serednya z yakih znachno vistupaye i dvi vityagnuti vezhi dzvinic v stili piznogo baroko Vezhi z volyutami i lipninoyu v plani ovalni dvoyarusni kozhen yarus prikrashenij chotirma parami pilyastr Vezhi uvinchani sholomami u viglyadi dzvoniv z gluhimi imitaciyami gorishnih vikonec Bilya pivnichnogo fasadu cerkvi z pravogo boku vid vhodu roztashovana kaplicya Svyatogo Luki Bilya pivdennogo fasadu z livogo boku vid vhodu kaplicya Vozdvizhennya Svyatogo Hresta z primikayuchoyu do neyi dzviniceyu Skuminiv z kriptoyu z kupolom i stinami yaki prikrasheni nishami i pilyastrami Vezhi hramu prikrashayut dvi pari masivnih hrestiv odna para odnakovih hrestiv u golovnogo fasadu insha bilya shidnogo XIX stolittya z risami baroko i narodnogo mistectva Nevisokij chotirohskatnij dah pokritij blyahoyu Masivni stini gotichnoyi kladki prihovanoyi pid shtukaturkoyu zberegli slidi kontrforsiv Velikij prostir hramu dilitsya chotirma parami piloniv sho pidtrimuyut kupol na tri nefi majzhe odnakovoyi ploshi Masivni vosmigranni piloni uvinchani stukovimi kapitelyami Stini i sklepinnya oshtukatureni i pobileni pid sharom krejdi i shtukaturki zbereglisya slidi fresok U cerkvi zbereglisya vivtar ta organ z formami v stili klasicizmu Bilya pivdennoyi stini cerkvi na visoti priblizno odnogo metra vid pidlogi vpravlena nadgrobna metaleva relyefna plita rozmirom 1 55 m h 2 25 m kincya XVI stolittya Plita skladayetsya z dvoh chastin u livij chastini roztashovuyetsya gerbovij kartush otochenij lavrovim vinkom listyam akanta i golovkami angeliv pravoruch obramlena ornamentom kirilichna epitafiya U protilezhnu pivnichnu stinu vpravlena insha plita Na nij po polski napisano sho tut pohovani sestri Yelenski yaki pomerli v 1757 i 1758 rokah Paralelno cogo napisu pomisheni dovgi zvorushlivi virshi NastoyateliArhimandriti Vilenskogo vasiliyanskogo monastirya XV XVIII st Makarij 1476 Makarij 1495 Zosima 1509 1511 Tihon 1524 Aleksij 1524 pered 1551 Silvestr Bilkevich 1551 1567 Fedir Yackovich Velkovich 1567 1570 arhimandrit nominat Jona Protasevich Ostrovskij 1573 1577 Onisifor Divochka 1584 1588 Kirilo Lukaris 1595 1596 Sofronij 1596 1597 Joasaf 1597 Gelasij Rusovskij 1603 Samijlo Sinchilo 1605 1609 Josif Velyamin Rutskij 1609 1612 Josafat Kuncevich 1612 1617 Lev Krevza Zhevuskij 1617 1624 Rafayil Korsak 1624 1636 Oleksij Dubovich 1636 1652 Simon Yackevich 1652 Mikolaj Korsak 1652 1656 Varlaam Kozinskij 1656 1661 arhimandrit nominat Venedikt Terleckij 1657 1661 Hristofor Milenkevich 1661 Markiyan Bilozor 1662 1697 Antonij Zholkevskij 1697 1702 Ignatij Volodzko 1767 1774 arhimandrit nominat Dionisij Chadaj 1774 1780 arhimandrit nominat Igumeni Vilenskogo vasiliyanskogo monastirya XVII pershoyi pol XIX st Josif Velyamin Rutskij 1605 1609 Josafat Kuncevich 1609 1612 Lev Krevza Zhevuskij 1612 1617 Teodosij Borovik 1620 Anastasij Antonij Selyava 1622 1624 Rafayil Korsak 1625 1629 Pahomij Vojna Oranskij 1630 1631 Silvestr Kotlubaj 1633 Oleksij Dubovich 1634 1645 Lavrentij Kalenka Volkovich 1645 1647 Zaharij Ilkovskij 1648 Hristofor Milenkevich 1650 Arsenij Abramovich 1661 Anselm Chizh 1662 Stefan Martishkevich Businskij 1666 1667 Ivan Malahovskij 1668 1671 Stefan Martishkevich Businskij 1675 1676 Anselm Chizh 1670 Josif Petekevich 1673 1676 Markiyan Kulchickij 1684 1686 Simeon Ogurcevich 1686 1689 Josafat Gutorovich 1690 1691 1693 1694 Yanuarij Ogurcevich 1694 1698 Lev Kishka 1698 Markiyan Kulchickij 1698 1703 Joakim Kushelich 1703 Markiyan Kulchickij 1703 1705 Markiyan Maskevich 1705 1706 Yakiv Solikovskij 1706 1709 Antonij Zavadskij 1710 Vasil Procevich 1711 1713 Matej Kozachenko 1713 1715 Floriyan Grebnickij 1715 1718 Antonij Zavadskij 1718 1720 Patrikij Zhiravskij 1721 Vasil Procevich 1721 1726 Antonij Tomilovich Lebeckij 1727 1729 Patrikij Zhiravskij 1737 1740 Yustin Chechkovskij 1740 Maksimilian Zavadskij 1742 1744 Teodozij Zenevich 1743 Maksimilian Zavadskij 1748 Joan Lukiyanovich 1749 1751 Stanislav Zekart 1751 1755 Ilarion Karpinskij 1756 1758 Silvestr Arteckij 1759 1764 Samuyil Novickij 1765 Silvestr Arteckij 1765 Samuyil Novickij 1767 1768 1771 1772 1774 Joakim Chudovskij 1774 1777 Yeronim Arteckij 1777 1778 Samuyil Novickij 1779 1782 Maksimilian Vilchinskij 1784 1787 Yeronim Arteckij 1790 1791 Atanasij Falkovskij 1793 Amvrosij Singayevskij 1794 1796 1798 Merkurij Rimashevskij 1799 1801 Iraklij Kiriat 1804 Gervasij Semetkevich 1806 1807 Vasil Polonskij 1811 1814 Cezarij Kaminskij 1814 1818 Venedikt Lenartovich 1818 1822 Viktor Buchinskij 1822 Josafat Zharskij 1822 1826 Viktor Buchinskij 1827 1828 Viktor Bosyackij 1829 1837 Arsenij Hrulkevich 1837 1841 Igumeni vidnovlenogo vasiliyanskogo monastirya u Vilnyusi vid 1991 roku Pavlo Yahimec 1991 2013 Vinkentij Yanickij 2013 2015 Vinkentij Pelih 2016 2020 Mikolaj Kozelkivskij z 2020 Div takozhKiyevo Pecherska lavra Krasnobridskij monastir zislannya Svyatogo Duha Svyato Duhivskij Pochayivskij cholovichij monastir Vilnyus Vilenska vasiliyanska drukarnyaPrimitkiPalij Natalya 17 listopada 2021 Vasiliyanskij hram Presvyatoyi Trijci u centri Vilnyusa 30 littya povernennya Religijno Informacijna Sluzhba Ukrayini originalu za 13 grudnya 2021 Na perehresti kultur Monastir i hram Presvyatoyi Trijci u Vilnyusi Kolektivna monografiya za red Alfredasa Bumblauskasa Salviyusa Kulyavichyusa ta Igorya Skochilyasa 2 ge vipravl j dopovn vidannya Seriya Kiyivske hristiyanstvo t 16 Lviv Vidavnictvo UKU 2018 S 387 390 Tam samo S 392 398 DzherelaVilenskij Troyickij monastir Enciklopedichnij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop SPb 1890 1907 lit Levandauskas V Jankeviciene A Matuskaite M Sventosios Trejybes cerkves ir bazilijonu vienuolyno ansamblis Lietuvos TSR istorijos ir kulturos paminklu savadas Vilnius Vyriausioji enciklopediju redakcija 1988 T 1 Vilnius S 236 239 592 s Vilenskij Troickij monastyr Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 T VI S 327 328 ros doref ros Vinogradov A A Putevoditel po gorodu Vilne i ego okrestnostyam So mnogimi risunkami i novejshim planom sostavlennym po Vysochajshe konfirmovannomu V 2 h chastyah Vtoroe izdanie Vilna Tipografiya Shtaba Vilenskogo voennogo okruga 1908 S 61 72 Posilannya lit Vilniaus buves bazilijonu vienuolynas ir Svc Trejybes baznycia 15 lyutogo 2020 u Wayback Machine Vasiliyanskij monastir i Cerkva Presvyatoyi Trijci u misti Vilnyusi 9 serpnya 2016 u Wayback Machine Sajt Zhiva istorichna spadshina Velikogo knyazivstva Litovskogo Pro uniativ vasiliyan i Vilnyuskij ansambl Presv Trijci lit ukr angl

Дата публікації:
Топ