Ігнатій Іполітович Домейко (біл. Ігнат Дамейка, лит. Ignas Domeika, пол. Ignacy Domeyko; 31 липня 1802 — 23 січня 1889) — польський геолог, мінералог, географ і етнолог, довголітній ректор Чилійського університету і член багатьох наукових товариств, один з найвідоміших вихованців Віленського університету, національний герой Чилі. Уродженець Білорусі, незадовго до його народження включеної до складу Російської імперії, який засвоїв культурні та політичні традиції Великого князівства Литовського, займає важливе місце в історії науки та культури Білорусі, Литви, Польщі та Чилі.
Ігнатій Іполітович Домейко | |
---|---|
пол. Ignacy Domeyko | |
Народився | 31 липня 1802[1] або 3 липня 1802[2] d, d, Новогрудський повіт, Гродненська губернія, Литовське генерал-губернаторство, Російська імперія |
Помер | 23 січня 1889[1][2] (86 років) Сантьяго, Чилі[3][2] |
Поховання | Сантьяго[4] |
Країна | Королівство Польське Чилі |
Діяльність | географ, викладач університету, мінералог, геолог, гірничий інженер, метеоролог |
Alma mater | Вільнюський університет Гірнича школа Парижа d d |
Галузь | геологія і мінералогія |
Заклад | Чилійський університет |
Посада | d і ректор |
Вчителі | Луї Жак Тенар d і d |
Членство | d Товариство філоматів d[2] |
Батько | d |
Мати | d |
Брати, сестри | d |
Автограф | |
Домейко Ігнатій Іполітович у Вікісховищі |
Ранні роки
Народився у маєтку Медведка (Мядзьведка, Недзвядка) Новогрудського повіту Мінської губернії (нині Кореличський район). З 1812 році разом із старшим братом Адамом навчався у піарській школі в Щучині, підпорядкованій Віленському університету. Гувернером братів був Онуфри Петрашкевич. Закінчивши школу в 1816 році, Ігнатій Домейко вступив до відділення фізики та математики Віленського університету. Чотирнадцятирічний Домейко був одним з наймолодших студентів університету. У червні 1817 отримав ступінь кандидата філософії. Навчання закінчив у першій половині 1820 р. Пізніше, у 1822 р., відвідував лекції астронома Петра Славінського, у 1823 році слухав лекції філософа Глуховського та історика Іоахима Лелевеля. У червні 1822 році йому було присуджено ступінь магістра філософії.
1820 року став членом таємної студентської організації філоматів. Брав участь у діяльності дочірніх організацій філоматів — товариствах філадельфістів, осяйних та інших, завідував бібліотекою філоматів. Був заарештований у листопаді 1823 року. Разом з більшістю арештованих філоматів був ув'язнений у василіянському монастирі Святої Трійці. Завдяки зусиллям родичів у січні чи лютому 1824 Ігнатія Домейко було звільнено. Вирок суду, закріплений імператором 14 серпня та проголошений 6 вересня 1824, був, порівняно з вироками, наприклад, щодо Томаша Зана чи Яна Чечота, м'яким. Судове рішення наказувало жити під наглядом поліції в сімейному маєтку без права будь-куди виїжджати та займати державні посади.
Шість років Домейко провів у маєтках свого дядька, спочатку в Жибартовщизні, потім в Запол'ї. Переклав на польську мову пісні Оссіана та Коран (разом із священиком Діонізом Хлевинським). Займався господарством — впроваджував сільськогосподарські новинки, споруджував млини, ґуральні, тартаки. Але життя поміщика його не приваблювало.
У 1829 році поліцейський нагляд зняли. Це дозволило брати участь у легальній громадській діяльності. У 1830 році його обрали до гродненського сеймику.
Повстання та еміграція
У тому ж 1830 році Домейко вперше виїхав з Литви. Відвідав Варшаву, де зустрівся з Іоахимом Лелевелем. Коли він повернувся на батьківщину, почалося повстання 1830 року. Домейко брав у ньому участь, воював у підрозділах Д. А. Хлоповського, деякий час разом з Емілією Плятер та її двоюрідними братами Ц. та В. Плятерами. Після програної битви під Шавлами влітку 1831 разом з іншими повстанцями відступив до Пруссії, де був інтернований.
Наприкінці року отримав дозвіл на виїзд і на початку 1832 року виїхав до Дрездена. У Дрездені знову зблизився з Адамом Міцкевичем, спілкувався з Антонієм Едвардом Одинцем. Їздив до Саксонії, Швейцарії, відвідав Фрайберг, де ознайомився з Гірничою академією.
Франція
У серпні 1832 разом із Міцкевичем та іншими емігрантами прибув до Парижа. Брав участь у діяльності різних емігрантських об'єднань. Допомагав Міцкевичу переписувати епічну поему «Пан Тадеуш» (Домейко був прототипом економа Жеготи, одного з героїв поеми). Відвідував лекції в Сорбонні та у Французькій колегії, працював у Ботанічному саду, брав участь у геологічних екскурсіях.
1834 року вступив до Гірничої школи Парижа. Склав географічну, геологічну та економічну мапу колишніх земель Речі Посполитої та написав до неї розгорнуті коментарі (мапа та коментарі не були опубліковані; матеріали використані в інших виданнях). У 1837 р. отримав диплом гірничого інженера. Того ж року прийняв запрошення гірничої школи Ла Серена в Кокімбо на півдні Чилі.
Чилі
До 1846 року викладав у гірничій школі Ла Серена (Кокімбо; зараз університет в цьому місті носить його ім'я). Проводив різноманітні досліди, комплектував мінералогічні колекції, заснував фізичну лабораторію, наукову бібліотеку, зоологічну колекцію. По методиці, розробленій Домейко, знання закріплювалися практичними заняттями хімією, фізикою, геологією. У 1845 році опублікував книгу іспанською мовою з описом побуту, культури, мови індіанців арауканів, яка була перекладена на кілька мов.
Після закінчення строку контракту оселився в Сантьяго-де-Чилі. У грудні 1848 отримав чилійське громадянство, влітку 1850 р. одружився з чилійкою. У 1852 році був призначений керівником делегатури у справах вищої школи і з того часу енергійно займався організацією освіти та наукових закладів у Чилі. У 1867 році був обраний ректором Чилійського університету (ісп. Universidad de Chile) та чотири рази переобирався, залишаючись на цій посаді 16 років. У заснованій по його ініціативі Гірничій школі були підготовлені чилійські національні кадри викладачів гірничої справи, геологів, мінералогів.
Організував метеорологічну службу в Сантьяго-де-Чилі. Продовжував займатися мінералогічними дослідженнями, вивчав знайдений в пустелі Атакамі метеорит, досліджував аборигенів Південної Америки. Наукові праці (близько 100) писав переважно французькою та іспанською мовами. У декількох виданнях вийшов його підручник і разом з ним наукова праця Elementos de mineralojia (1854, 1860, 1879 рік), з декількома додатками. Підтримував зв'язки з батьківщиною, посилаючи до університетів Варшави та Кракова свої праці та інші видання, що публікувалися в Чилі, піклувався про створення в Кракові мінералогічного музею. Став членом багатьох європейських наукових товариств.
Пізні роки
Влітку 1884 р. разом з синами прибув до Бордо. У Парижі зустрівся з друзями юності Владиславом Ласковичем та Юзефом Богданом Залеським, відвідав родину [pl], сина знаменитого поета. У Кракові був з ентузіазмом прийнятий науковою громадськістю. У Варшаві зустрічався з Одинцем, побував у Вільно, на батьківщині в Недзвядці, в Мирі та Новогрудку.
Восени повернувся до Парижу. У 1885 р. побував у Римі (мав аудієнцію у Папи Римського Лева XIII) та в Неаполі, потім знову відвідав Краків, звідки з Петром Семененко вирушив у прочанську мандрівку до Святої землі. Повернувшись до Парижу, незабаром знову вирушив на батьківщину і провів там більше двох років, іноді ненадовго від'їжджаючи.
У квітні 1887 краківський Ягеллонський університет присвоїв Домейко ступінь почесного доктора медицини. Влітку 1888 р. Домейко виїхав до Чилі. У дорозі тяжко захворів. Помер в Сантьяго-де-Чилі 23 січня 1889 р. Був похований коштом чилійського уряду; день похорону було проголошено днем національної жалоби.
Чилійська громадська діячка [pl] (1902–2007) була онукою Ігнаци, а чилійсько-американська кінорежисер та журналіст [en] — його правнучка.
Увічнення
Ім'ям Домейко названа мала планета, відкрита чилійським астрономом Карло Торресом у 1975 році астероїд головного поясу — 2784 Домейко, мінерал домейкіт, знайдений самим Домейко у 1844 р. в Чилі, амоніт (лат. Amonites domeykanus), виведений у Варшаві сорт азалії, родина рослин Domeykiaceae та декілька її представників, кактус (лат. Maihueniopsis domeykoensis), фіалка (лат. Viola domeykiana), головоногий молюск, невелике місто в Чилі, вулиці в Сантьяго-де-Чилі, Вальпараїсо та ще у восьми містах Чилі, а також у Вільнюсі, гірський хребет в Андах (ісп. Cordillera Domeyko), польська бібліотека в Буенос-Айресі (Biblioteca Polaca Ignacio Domeyko), декілька ліцеїв, інших навчальних та наукових закладів у Чилі, музей у Крупові (Білорусь) тощо. На його честь випускали поштові марки в Польщі, Литві, Чилі.
2002 р. у зв'язку з 200-річчям народження Домейко був оголошений ЮНЕСКО Роком Ігнатія Домейко. Ювілейні заходи під патронажем президента Польщі Александра Кваснєвського та президента Чилі Рікардо Лаґоса пройшли в Чилі, а також в Білорусі та Литві. У вересні 2002 р. було відкрито меморіальну таблицю з його барельєфом (скульптор Валдас Бубялявічюс, архітектор Йонас Анушкявічюс).
Нащадки Ігната Домейка, у тому числі його правнучка Пас Домейко, її дочка Пауліна та онуки Джеймс і Нік, а також [en] та Мігель Домейко, відвідували малу батьківщину свого знаменитого предка.
У 2017 році повідомлялося про підготовку процесу беатифікації Ігната Домейка в .
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- http://tnk.krakow.pl/czlonkowie/domeyko-ignacy-zegota/
- Deutsche Nationalbibliothek Record #117650560 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Find a Grave — 1996.
- Wasilewska, Dorota. (пол.). Архів оригіналу за 19 квітня 2017. Процитовано 19 квітня 2017.
- Zmarła Ana Domeyko, wnuczka Ignacego Domeyki. wiadomosci.wp.pl (пол.). 3 липня 2007. Процитовано 28 грудня 2017.
- Нашчадкі Ігната Дамейкі наведваюць Польшчу. Новы Час (біл.). 12 серпня 2017. Процитовано 27 квітня 2023.
- Ігнацый Дамейка: трыўмфальнае вяртанне на радзіму. Новы Час (біл.). 20 жовтня 2018. Процитовано 27 квітня 2023.
- Эла Дзвінская (2 серпня 2017). У архідыяцэзіі Сант'яга-дэ-Чылі ідзе падрыхтоўка да пачатку беатыфікацыйнага працэсу Ігната Дамейкі. catholic.by (біл.). Процитовано 27 квітня 2023.
Література
- Мысліцелі і асветниікі Беларусі. Энцыклапедычны даведнік. Мінск: Беларуская энцыклапедыя, 1995. . С. 408—411.(біл.)
- Ignotas Domeika Lietuvai, Prancūzijai, Čilei. 1802—1889. Ignacy Domeyko for Lithuania, France, Chile. Ignacy Domeyko Lituanie, France, Chili. Vilnius: Vilniaus universitetas, Lietuvos istorijos institutas, Lietuvos nacionalinis muziejus. 2002. .(лит.)(англ.)(фр.)
- Ignacy Domeyko. Moje podróże: pamiętniki wygnańca. Wrocław: Ossolineum, 1962.(пол.)
- Zbigniew Wójcik. Ignacy Domeyko: Litwa, Francja, Chile. Wrocław: Polskie Towarzystwo Ludoznawcze, 1995. .(пол.)
- Małgorzata Kośka. Ignacy Domeyko. Warszawa: DiG, 1998. .(пол.)
- Jadwiga Garbowska, Krzysztof Jakubowski. Ignacy Domeyko: (1802—1889). Warszawa — Lida: Towarzystwo Kultury Polskiej Ziemi Lidzkiej, 1995. .(пол.)
- Zdzisław Jan Ryn. Ignacio Domeyko — ciudadano de dos patrias. Antofagasta: Universidad Catolica del Norte, 1994.(порт.)
- Zdzisław Jan Ryn. Ignacy Domeyko — obywatel świata. Kraków, Jagiellonian University Press, 2002. . , Polish language (пол.)
- Paz Domeyko Lea-Plaza. Ignacio Domeyko. La Vida de un Emigrante. Santiago, Chile.2002. Random House Mondadori (Editorial Sudamericana). .(ісп.)
- Paz Domeyko. A Life in Exile. Ignacy Domeyko 1802—1889. Sydney, Australia 2005. .(англ.)
- Пас Дамейка Леа-Пласа Iгнат Дамейка: з Мядзвядкi — у Санцьяга-дэ-Чылi (1802—1889). — Мінск: Выдавецкi дом «Звязда», 2017.
Посилання
- Домейко // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Domeyko [ 15 лютого 2009 у Wayback Machine.] (пол.)
- (пол.)
- (пол.)
- Genealogia rodu Domeyko [ 27 грудня 2008 у Wayback Machine.] (ісп.)
- (пол.)
- (біл.)
- Wojcik, Z. Ignacy Domeyko (1802—1889) // Mineralogia Polonica. — 1988. — Vol. 19, № 1. — P. 5–10. [ 14 липня 2020 у Wayback Machine.] (additional direct link [ 10 квітня 2018 у Wayback Machine.]) (англ.)
- Andrzej Paulo, Zdzisław J. Ryn. 200-lecie urodzin Ignacego Domeyki // Przegląd Geologiczny. — 2002. — Vol. 50, № 6. — P. 485—486. (additional direct link, 2nd additional direct link) (пол.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ignatij Ipolitovich Domejko bil Ignat Damejka lit Ignas Domeika pol Ignacy Domeyko 31 lipnya 1802 23 sichnya 1889 polskij geolog mineralog geograf i etnolog dovgolitnij rektor Chilijskogo universitetu i chlen bagatoh naukovih tovaristv odin z najvidomishih vihovanciv Vilenskogo universitetu nacionalnij geroj Chili Urodzhenec Bilorusi nezadovgo do jogo narodzhennya vklyuchenoyi do skladu Rosijskoyi imperiyi yakij zasvoyiv kulturni ta politichni tradiciyi Velikogo knyazivstva Litovskogo zajmaye vazhlive misce v istoriyi nauki ta kulturi Bilorusi Litvi Polshi ta Chili Ignatij Ipolitovich Domejkopol Ignacy DomeykoNarodivsya31 lipnya 1802 1802 07 31 1 abo 3 lipnya 1802 1802 07 03 2 d d Novogrudskij povit Grodnenska guberniya Litovske general gubernatorstvo Rosijska imperiyaPomer23 sichnya 1889 1889 01 23 1 2 86 rokiv Santyago Chili 3 2 PohovannyaSantyago 4 KrayinaKorolivstvo Polske ChiliDiyalnistgeograf vikladach universitetu mineralog geolog girnichij inzhener meteorologAlma materVilnyuskij universitet Girnicha shkola Parizha d dGaluzgeologiya i mineralogiyaZakladChilijskij universitetPosadad i rektorVchiteliLuyi Zhak Tenar d i dChlenstvod Tovaristvo filomativ d 2 BatkodMatidBrati sestridAvtograf Domejko Ignatij Ipolitovich u VikishovishiRanni rokiNarodivsya u mayetku Medvedka Myadzvedka Nedzvyadka Novogrudskogo povitu Minskoyi guberniyi nini Korelichskij rajon Z 1812 roci razom iz starshim bratom Adamom navchavsya u piarskij shkoli v Shuchini pidporyadkovanij Vilenskomu universitetu Guvernerom brativ buv Onufri Petrashkevich Zakinchivshi shkolu v 1816 roci Ignatij Domejko vstupiv do viddilennya fiziki ta matematiki Vilenskogo universitetu Chotirnadcyatirichnij Domejko buv odnim z najmolodshih studentiv universitetu U chervni 1817 otrimav stupin kandidata filosofiyi Navchannya zakinchiv u pershij polovini 1820 r Piznishe u 1822 r vidviduvav lekciyi astronoma Petra Slavinskogo u 1823 roci sluhav lekciyi filosofa Gluhovskogo ta istorika Ioahima Lelevelya U chervni 1822 roci jomu bulo prisudzheno stupin magistra filosofiyi 1820 roku stav chlenom tayemnoyi studentskoyi organizaciyi filomativ Brav uchast u diyalnosti dochirnih organizacij filomativ tovaristvah filadelfistiv osyajnih ta inshih zaviduvav bibliotekoyu filomativ Buv zaareshtovanij u listopadi 1823 roku Razom z bilshistyu areshtovanih filomativ buv uv yaznenij u vasiliyanskomu monastiri Svyatoyi Trijci Zavdyaki zusillyam rodichiv u sichni chi lyutomu 1824 Ignatiya Domejko bulo zvilneno Virok sudu zakriplenij imperatorom 14 serpnya ta progoloshenij 6 veresnya 1824 buv porivnyano z virokami napriklad shodo Tomasha Zana chi Yana Chechota m yakim Sudove rishennya nakazuvalo zhiti pid naglyadom policiyi v simejnomu mayetku bez prava bud kudi viyizhdzhati ta zajmati derzhavni posadi Shist rokiv Domejko proviv u mayetkah svogo dyadka spochatku v Zhibartovshizni potim v Zapol yi Pereklav na polsku movu pisni Ossiana ta Koran razom iz svyashenikom Dionizom Hlevinskim Zajmavsya gospodarstvom vprovadzhuvav silskogospodarski novinki sporudzhuvav mlini guralni tartaki Ale zhittya pomishika jogo ne privablyuvalo U 1829 roci policejskij naglyad znyali Ce dozvolilo brati uchast u legalnij gromadskij diyalnosti U 1830 roci jogo obrali do grodnenskogo sejmiku Povstannya ta emigraciyaU tomu zh 1830 roci Domejko vpershe viyihav z Litvi Vidvidav Varshavu de zustrivsya z Ioahimom Lelevelem Koli vin povernuvsya na batkivshinu pochalosya povstannya 1830 roku Domejko brav u nomu uchast voyuvav u pidrozdilah D A Hlopovskogo deyakij chas razom z Emiliyeyu Plyater ta yiyi dvoyuridnimi bratami C ta V Plyaterami Pislya progranoyi bitvi pid Shavlami vlitku 1831 razom z inshimi povstancyami vidstupiv do Prussiyi de buv internovanij Naprikinci roku otrimav dozvil na viyizd i na pochatku 1832 roku viyihav do Drezdena U Drezdeni znovu zblizivsya z Adamom Mickevichem spilkuvavsya z Antoniyem Edvardom Odincem Yizdiv do Saksoniyi Shvejcariyi vidvidav Frajberg de oznajomivsya z Girnichoyu akademiyeyu FranciyaU serpni 1832 razom iz Mickevichem ta inshimi emigrantami pribuv do Parizha Brav uchast u diyalnosti riznih emigrantskih ob yednan Dopomagav Mickevichu perepisuvati epichnu poemu Pan Tadeush Domejko buv prototipom ekonoma Zhegoti odnogo z geroyiv poemi Vidviduvav lekciyi v Sorbonni ta u Francuzkij kolegiyi pracyuvav u Botanichnomu sadu brav uchast u geologichnih ekskursiyah 1834 roku vstupiv do Girnichoyi shkoli Parizha Sklav geografichnu geologichnu ta ekonomichnu mapu kolishnih zemel Rechi Pospolitoyi ta napisav do neyi rozgornuti komentari mapa ta komentari ne buli opublikovani materiali vikoristani v inshih vidannyah U 1837 r otrimav diplom girnichogo inzhenera Togo zh roku prijnyav zaproshennya girnichoyi shkoli La Serena v Kokimbo na pivdni Chili ChiliByust Domejko v Chilijskomu universiteti Do 1846 roku vikladav u girnichij shkoli La Serena Kokimbo zaraz universitet v comu misti nosit jogo im ya Provodiv riznomanitni doslidi komplektuvav mineralogichni kolekciyi zasnuvav fizichnu laboratoriyu naukovu biblioteku zoologichnu kolekciyu Po metodici rozroblenij Domejko znannya zakriplyuvalisya praktichnimi zanyattyami himiyeyu fizikoyu geologiyeyu U 1845 roci opublikuvav knigu ispanskoyu movoyu z opisom pobutu kulturi movi indianciv araukaniv yaka bula perekladena na kilka mov Pislya zakinchennya stroku kontraktu oselivsya v Santyago de Chili U grudni 1848 otrimav chilijske gromadyanstvo vlitku 1850 r odruzhivsya z chilijkoyu U 1852 roci buv priznachenij kerivnikom delegaturi u spravah vishoyi shkoli i z togo chasu energijno zajmavsya organizaciyeyu osviti ta naukovih zakladiv u Chili U 1867 roci buv obranij rektorom Chilijskogo universitetu isp Universidad de Chile ta chotiri razi pereobiravsya zalishayuchis na cij posadi 16 rokiv U zasnovanij po jogo iniciativi Girnichij shkoli buli pidgotovleni chilijski nacionalni kadri vikladachiv girnichoyi spravi geologiv mineralogiv Organizuvav meteorologichnu sluzhbu v Santyago de Chili Prodovzhuvav zajmatisya mineralogichnimi doslidzhennyami vivchav znajdenij v pusteli Atakami meteorit doslidzhuvav aborigeniv Pivdennoyi Ameriki Naukovi praci blizko 100 pisav perevazhno francuzkoyu ta ispanskoyu movami U dekilkoh vidannyah vijshov jogo pidruchnik i razom z nim naukova pracya Elementos de mineralojia 1854 1860 1879 rik z dekilkoma dodatkami Pidtrimuvav zv yazki z batkivshinoyu posilayuchi do universitetiv Varshavi ta Krakova svoyi praci ta inshi vidannya sho publikuvalisya v Chili pikluvavsya pro stvorennya v Krakovi mineralogichnogo muzeyu Stav chlenom bagatoh yevropejskih naukovih tovaristv Pizni rokiMogila Domejko v Santyago de Chili Vlitku 1884 r razom z sinami pribuv do Bordo U Parizhi zustrivsya z druzyami yunosti Vladislavom Laskovichem ta Yuzefom Bogdanom Zaleskim vidvidav rodinu pl sina znamenitogo poeta U Krakovi buv z entuziazmom prijnyatij naukovoyu gromadskistyu U Varshavi zustrichavsya z Odincem pobuvav u Vilno na batkivshini v Nedzvyadci v Miri ta Novogrudku Voseni povernuvsya do Parizhu U 1885 r pobuvav u Rimi mav audiyenciyu u Papi Rimskogo Leva XIII ta v Neapoli potim znovu vidvidav Krakiv zvidki z Petrom Semenenko virushiv u prochansku mandrivku do Svyatoyi zemli Povernuvshis do Parizhu nezabarom znovu virushiv na batkivshinu i proviv tam bilshe dvoh rokiv inodi nenadovgo vid yizhdzhayuchi U kvitni 1887 krakivskij Yagellonskij universitet prisvoyiv Domejko stupin pochesnogo doktora medicini Vlitku 1888 r Domejko viyihav do Chili U dorozi tyazhko zahvoriv Pomer v Santyago de Chili 23 sichnya 1889 r Buv pohovanij koshtom chilijskogo uryadu den pohoronu bulo progolosheno dnem nacionalnoyi zhalobi Chilijska gromadska diyachka pl 1902 2007 bula onukoyu Ignaci a chilijsko amerikanska kinorezhiser ta zhurnalist en jogo pravnuchka UvichnennyaIm yam Domejko nazvana mala planeta vidkrita chilijskim astronomom Karlo Torresom u 1975 roci asteroyid golovnogo poyasu 2784 Domejko mineral domejkit znajdenij samim Domejko u 1844 r v Chili amonit lat Amonites domeykanus vivedenij u Varshavi sort azaliyi rodina roslin Domeykiaceae ta dekilka yiyi predstavnikiv kaktus lat Maihueniopsis domeykoensis fialka lat Viola domeykiana golovonogij molyusk nevelike misto v Chili vulici v Santyago de Chili Valparayiso ta she u vosmi mistah Chili a takozh u Vilnyusi girskij hrebet v Andah isp Cordillera Domeyko polska biblioteka v Buenos Ajresi Biblioteca Polaca Ignacio Domeyko dekilka liceyiv inshih navchalnih ta naukovih zakladiv u Chili muzej u Krupovi Bilorus tosho Na jogo chest vipuskali poshtovi marki v Polshi Litvi Chili 2002 r u zv yazku z 200 richchyam narodzhennya Domejko buv ogoloshenij YuNESKO Rokom Ignatiya Domejko Yuvilejni zahodi pid patronazhem prezidenta Polshi Aleksandra Kvasnyevskogo ta prezidenta Chili Rikardo Lagosa projshli v Chili a takozh v Bilorusi ta Litvi U veresni 2002 r bulo vidkrito memorialnu tablicyu z jogo barelyefom skulptor Valdas Bubyalyavichyus arhitektor Jonas Anushkyavichyus Nashadki Ignata Domejka u tomu chisli jogo pravnuchka Pas Domejko yiyi dochka Paulina ta onuki Dzhejms i Nik a takozh en ta Migel Domejko vidviduvali malu batkivshinu svogo znamenitogo predka U 2017 roci povidomlyalosya pro pidgotovku procesu beatifikaciyi Ignata Domejka v PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 http tnk krakow pl czlonkowie domeyko ignacy zegota Deutsche Nationalbibliothek Record 117650560 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Find a Grave 1996 d Track Q63056 Wasilewska Dorota pol Arhiv originalu za 19 kvitnya 2017 Procitovano 19 kvitnya 2017 Zmarla Ana Domeyko wnuczka Ignacego Domeyki wiadomosci wp pl pol 3 lipnya 2007 Procitovano 28 grudnya 2017 Nashchadki Ignata Damejki navedvayuc Polshchu Novy Chas bil 12 serpnya 2017 Procitovano 27 kvitnya 2023 Ignacyj Damejka tryymfalnae vyartanne na radzimu Novy Chas bil 20 zhovtnya 2018 Procitovano 27 kvitnya 2023 Ela Dzvinskaya 2 serpnya 2017 U arhidyyacezii Sant yaga de Chyli idze padryhtoyka da pachatku beatyfikacyjnaga pracesu Ignata Damejki catholic by bil Procitovano 27 kvitnya 2023 LiteraturaMysliceli i asvetniiki Belarusi Encyklapedychny davednik Minsk Belaruskaya encyklapedyya 1995 ISBN 985 11 0016 1 S 408 411 bil Ignotas Domeika Lietuvai Prancuzijai Cilei 1802 1889 Ignacy Domeyko for Lithuania France Chile Ignacy Domeyko Lituanie France Chili Vilnius Vilniaus universitetas Lietuvos istorijos institutas Lietuvos nacionalinis muziejus 2002 ISBN 9955 415 20 7 lit angl fr Ignacy Domeyko Moje podroze pamietniki wygnanca Wroclaw Ossolineum 1962 pol Zbigniew Wojcik Ignacy Domeyko Litwa Francja Chile Wroclaw Polskie Towarzystwo Ludoznawcze 1995 ISBN 83 904914 2 7 pol Malgorzata Koska Ignacy Domeyko Warszawa DiG 1998 ISBN 83 7181 062 8 pol Jadwiga Garbowska Krzysztof Jakubowski Ignacy Domeyko 1802 1889 Warszawa Lida Towarzystwo Kultury Polskiej Ziemi Lidzkiej 1995 ISBN 83 901353 6 1 pol Zdzislaw Jan Ryn Ignacio Domeyko ciudadano de dos patrias Antofagasta Universidad Catolica del Norte 1994 port Zdzislaw Jan Ryn Ignacy Domeyko obywatel swiata Krakow Jagiellonian University Press 2002 ISBN 83 233 1552 3 Polish language pol Paz Domeyko Lea Plaza Ignacio Domeyko La Vida de un Emigrante Santiago Chile 2002 Random House Mondadori Editorial Sudamericana ISBN 956 262 161 8 isp Paz Domeyko A Life in Exile Ignacy Domeyko 1802 1889 Sydney Australia 2005 ISBN 0 646 44728 9 angl Pas Damejka Lea Plasa Ignat Damejka z Myadzvyadki u Sancyaga de Chyli 1802 1889 Minsk Vydavecki dom Zvyazda 2017 PosilannyaDomejko Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Domeyko 15 lyutogo 2009 u Wayback Machine pol pol pol Genealogia rodu Domeyko 27 grudnya 2008 u Wayback Machine isp pol bil Wojcik Z Ignacy Domeyko 1802 1889 Mineralogia Polonica 1988 Vol 19 1 P 5 10 14 lipnya 2020 u Wayback Machine additional direct link 10 kvitnya 2018 u Wayback Machine angl Andrzej Paulo Zdzislaw J Ryn 200 lecie urodzin Ignacego Domeyki Przeglad Geologiczny 2002 Vol 50 6 P 485 486 additional direct link 2nd additional direct link pol