Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Частина інформації в цій статті застаріла. |
Михайло Васильович Гринів (1886, с. Долина поблизу Тлумача — 21 квітня 1940) — український адвокат, громадсько-політичний діяч. Доктор права, голова Бучацького повітового комітету УНДО, без суду (секретна постанова ЦКВКП(б) від 5.03.1940); реабілітований 16 травня 1991 року (13329, 3531). Перша жертва більшовицького терору в Бучачі.
| д-р Михайло Гринів | |
|---|---|
| Гринів Михайло Васильович | |
 | |
| Народився | 1886 с. Долина, нині Івано-Франківський район |
| Помер | 21 квітня 1940 Чортків |
| Громадянство |  ЗУНР |
| Національність | українець |
| Діяльність | адвокат |
| Alma mater | Карлів університет |
| Партія | УНДО |
| Конфесія | УГКЦ |
| |
Життєпис
Народився в 1886 році в с. Долина (нині Тлумацький район, Івано-Франківська область, Україна, тоді Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорщина).
Навчався у сільських школах у Долині, Олеші, потім у Тлумачі, Станиславові, також у Львівському університеті. Доктор права з 1924 року. Закінчив правничий факультет Карлового університету.
На початку Першої світової війни мобілізований до лав війська Австро-Угорщини, воював на італійському фронті, де потрапив у полон. У 1920 році з Італії повернувся до Праги, де пізніше при університеті захистив наукову роботу на здобуття ступеня доктора права. Після цього одружився. Адвокатську практику проходив у Тлумачі в канцелярії доктора Івана Макуха.
Основний період діяльності — 1926—1939 роки: у Бучачі відкрив адвокатську канцелярію, часто захищав та консультував селян-українців, українські організації. У 1930-их роках став активним діячем українських організацій Бучаччини: Голова Надзірної ради Повітового Союзу Кооператив, директором Українського кредитового банку, головою повітової ланки УНДО, член управ товариств «Просвіта», «Рідна школа», Українське Міщанське Братство. Після початку так званої пацифікації 16 жовтня 1930 його в останній момент попередив доброзичливий сусід, тому п. Михайло ледь встиг вистрибнути через вікно в сад.
Як голова місцевого гуртка 20 вересня 1931 відкрив ювілейне свято, що відбувалося на подвір'ї монастиря оо. Василіян, приурочене до 50-річчя товариства «Рідна школа».
Після вторгнення СРСР в Польщу Михайло Гринів та родина спершу не відчували особливого страху перед радянськими військами. Як пізніше зазначала його дочка, Богуслава, місцеві мешканці махали солдатам руками, часом вітали квітами, а деколи — синьо-жовтими прапорами, «ми не чекали, що станеться щось жахливе». Дружина наполягала втікати з міста, але Гринів відмовився, запевнюючи рідних, що більшовики змінилися, що «у них вже є культура, є держава, є правосуддя».
Втім, всього через десять днів після вступу радянської армії в Західну Україну, 27 вересня 1939, Гринів потрапив під арешт. Після того, як тюрма у Бучачі переповнилась, навесні 1940 року його перевели до в'язниці у Чорткові, звідки він написав дружині заспокійливий лист, у якому висловлював сподівання, що став жертвою «непорозуміння». Все, у чому Гринева звинувачували, було членство в УНДО, легальній партії, яка не була антибільшовицькою. Натомість радянська влада розглядала його як потенційно небезпечного члена колишнього «правлячого класу».
Розстріляний НКВД у квітні 1940, за даними п. Орести Синенької, в околицях Чорткова, за даними О. Клименка — у Чорткові. Сім'ю депортували, спочатку повантажили на бортові вантажні машини й відвезли до найближчої залізничної станції, а там запхали в ешелони зі страхітливими умовами й повезли на схід у віддалені регіони Радянського Союзу.
Реабілітований у 1991 році. У травні 1994 року Товариство «Пошук» у Львові і поляки — працівники прокуратури Польщі з Варшави (зокрема, п. Ядвіга Урбанська) змогли отримати списки 3435 осіб, яких за указом від 5 березня 1940 розстріляли в різних тюрмах Західної України (також Остап Сіяк, ). Місце поховання поки невідоме.
Сім'я
Дружина — Стефанія з Рогозинських (1894—1976), донька посадника Бучача Климентія Рогозинського. Діти:
- Богуслава, чимало років розшукувала батька, зокрема, сама була в канцелярії Сталіна, отримувала відповідь, що М. Гриніва до кримінальної відповідальності … не притягали),
- Ігор.
Примітки
- Гринів Михайло Васильович… — С. 585.
- Клименко О. Гринів Михайло Васильович… — С. 415.
- Свята «Рідної школи» [ 21 січня 2021 у Wayback Machine.] // Діло. — 1931. — Ч. 225 (12281) (8 жовтня). — С. 2.
- Лоренз Різ. Друга світова війна за зачиненими дверима. Сталін, нацисти і Захід. — Київ : Темпора, 2010. — С. 27, 32, 44, 60-62. — .
Джерела
- Гринів Михайло Васильович // Реабілітовані історією. Тернопільська область : у 5 кн. / О. Бажан, Є. Гасай, П. Гуцал (упорядники). — Тернопіль : Збруч, 2008. — Кн. 1. — С. 585. — .
- Клименко О. Гринів Михайло Васильович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 415. — .
- Синенька О. За рідний край, за нарід свій. — Тернопіль : Воля, 2003. — 272 с. (8 с. вкл.) — С. 9—16. — .
- Czyż A. S., Gutowski B. Cmentarz miejski w Buczaczu. — Warszawa : drukarnia «Franczak» (Bydgoszcz), 2009. — 254 s., 118 il. — S. 47. — (Zabytki kultury polskiej poza granicami kraju. Seria C, zeszyt 3). — . (пол.)
Посилання
- .
 | Це незавершена стаття про особу. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Chastina informaciyi v cij statti zastarila Vi mozhete dopomogti onovivshi yiyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin Mihajlo Vasilovich Griniv 1886 s Dolina poblizu Tlumacha 21 kvitnya 1940 ukrayinskij advokat gromadsko politichnij diyach Doktor prava golova Buchackogo povitovogo komitetu UNDO rozstrilyanij bez sudu sekretna postanova CKVKP b vid 5 03 1940 reabilitovanij 16 travnya 1991 roku 13329 3531 Persha zhertva bilshovickogo teroru v Buchachi d r Mihajlo GrinivGriniv Mihajlo VasilovichNarodivsya1886 1886 s Dolina nini Ivano Frankivskij rajonPomer21 kvitnya 1940 1940 04 21 ChortkivGromadyanstvo ZUNRNacionalnistukrayinecDiyalnistadvokatAlma materKarliv universitetPartiyaUNDOKonfesiyaUGKC Mediafajli u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Griniv ZhittyepisNarodivsya v 1886 roci v s Dolina nini Tlumackij rajon Ivano Frankivska oblast Ukrayina todi Korolivstvo Galichini ta Volodimiriyi Avstro Ugorshina Navchavsya u silskih shkolah u Dolini Oleshi potim u Tlumachi Stanislavovi takozh u Lvivskomu universiteti Doktor prava z 1924 roku Zakinchiv pravnichij fakultet Karlovogo universitetu Na pochatku Pershoyi svitovoyi vijni mobilizovanij do lav vijska Avstro Ugorshini voyuvav na italijskomu fronti de potrapiv u polon U 1920 roci z Italiyi povernuvsya do Pragi de piznishe pri universiteti zahistiv naukovu robotu na zdobuttya stupenya doktora prava Pislya cogo odruzhivsya Advokatsku praktiku prohodiv u Tlumachi v kancelyariyi doktora Ivana Makuha Osnovnij period diyalnosti 1926 1939 roki u Buchachi vidkriv advokatsku kancelyariyu chasto zahishav ta konsultuvav selyan ukrayinciv ukrayinski organizaciyi U 1930 ih rokah stav aktivnim diyachem ukrayinskih organizacij Buchachchini Golova Nadzirnoyi radi Povitovogo Soyuzu Kooperativ direktorom Ukrayinskogo kreditovogo banku golovoyu povitovoyi lanki UNDO chlen uprav tovaristv Prosvita Ridna shkola Ukrayinske Mishanske Bratstvo Pislya pochatku tak zvanoyi pacifikaciyi 16 zhovtnya 1930 jogo v ostannij moment poperediv dobrozichlivij susid tomu p Mihajlo led vstig vistribnuti cherez vikno v sad Yak golova miscevogo gurtka 20 veresnya 1931 vidkriv yuvilejne svyato sho vidbuvalosya na podvir yi monastirya oo Vasiliyan priurochene do 50 richchya tovaristva Ridna shkola Pislya vtorgnennya SRSR v Polshu Mihajlo Griniv ta rodina spershu ne vidchuvali osoblivogo strahu pered radyanskimi vijskami Yak piznishe zaznachala jogo dochka Boguslava miscevi meshkanci mahali soldatam rukami chasom vitali kvitami a dekoli sino zhovtimi praporami mi ne chekali sho stanetsya shos zhahlive Druzhina napolyagala vtikati z mista ale Griniv vidmovivsya zapevnyuyuchi ridnih sho bilshoviki zminilisya sho u nih vzhe ye kultura ye derzhava ye pravosuddya Vtim vsogo cherez desyat dniv pislya vstupu radyanskoyi armiyi v Zahidnu Ukrayinu 27 veresnya 1939 Griniv potrapiv pid aresht Pislya togo yak tyurma u Buchachi perepovnilas navesni 1940 roku jogo pereveli do v yaznici u Chortkovi zvidki vin napisav druzhini zaspokijlivij list u yakomu vislovlyuvav spodivannya sho stav zhertvoyu neporozuminnya Vse u chomu Grineva zvinuvachuvali bulo chlenstvo v UNDO legalnij partiyi yaka ne bula antibilshovickoyu Natomist radyanska vlada rozglyadala jogo yak potencijno nebezpechnogo chlena kolishnogo pravlyachogo klasu Rozstrilyanij NKVD u kvitni 1940 za danimi p Oresti Sinenkoyi v okolicyah Chortkova za danimi O Klimenka u Chortkovi Sim yu deportuvali spochatku povantazhili na bortovi vantazhni mashini j vidvezli do najblizhchoyi zaliznichnoyi stanciyi a tam zaphali v esheloni zi strahitlivimi umovami j povezli na shid u viddaleni regioni Radyanskogo Soyuzu Reabilitovanij u 1991 roci U travni 1994 roku Tovaristvo Poshuk u Lvovi i polyaki pracivniki prokuraturi Polshi z Varshavi zokrema p Yadviga Urbanska zmogli otrimati spiski 3435 osib yakih za ukazom vid 5 bereznya 1940 rozstrilyali v riznih tyurmah Zahidnoyi Ukrayini takozh Ostap Siyak Misce pohovannya poki nevidome Sim ya mogila Dzvinochki Griniv sered pohovannya rodini Rogozinskih cvintar Fedir Buchach tablichka Dzvinochki Griniv Druzhina Stefaniya z Rogozinskih 1894 1976 donka posadnika Buchacha Klimentiya Rogozinskogo Diti Boguslava chimalo rokiv rozshukuvala batka zokrema sama bula v kancelyariyi Stalina otrimuvala vidpovid sho M Griniva do kriminalnoyi vidpovidalnosti ne prityagali Igor PrimitkiGriniv Mihajlo Vasilovich S 585 Klimenko O Griniv Mihajlo Vasilovich S 415 Svyata Ridnoyi shkoli 21 sichnya 2021 u Wayback Machine Dilo 1931 Ch 225 12281 8 zhovtnya S 2 Lorenz Riz Druga svitova vijna za zachinenimi dverima Stalin nacisti i Zahid Kiyiv Tempora 2010 S 27 32 44 60 62 ISBN 9789668201332 DzherelaGriniv Mihajlo Vasilovich Reabilitovani istoriyeyu Ternopilska oblast u 5 kn O Bazhan Ye Gasaj P Gucal uporyadniki Ternopil Zbruch 2008 Kn 1 S 585 ISBN 978 966 528 297 6 Klimenko O Griniv Mihajlo Vasilovich Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2004 T 1 A J S 415 ISBN 966 528 197 6 Sinenka O Za ridnij kraj za narid svij Ternopil Volya 2003 272 s 8 s vkl S 9 16 ISBN 966 528 174 7 Czyz A S Gutowski B Cmentarz miejski w Buczaczu Warszawa drukarnia Franczak Bydgoszcz 2009 254 s 118 il S 47 Zabytki kultury polskiej poza granicami kraju Seria C zeszyt 3 ISBN 978 83 60976 45 6 pol Posilannya Ce nezavershena stattya pro osobu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi