Ступені загроженості мов англ levels of endangerment шкала з кількох категорій запропонована в ЮНЕСКО для більш чіткого

Ступені загроженості мов (англ. levels of endangerment) — шкала з кількох категорій, запропонована в ЮНЕСКО для більш чіткого визначення небезпеки, що загрожує тій чи іншій мові.

Класифікація

Для оцінення мови на предмет її життєдіяльності чи загроженості беруться до уваги найрізноманітніші параметри: кількість носіїв (як першої та другої), міра їх розпорошеності, наявність у мови писемності й офіційного статусу, сфери вжитку, мовна свідомість носіїв, їхнє бажання зберегти мову. Окрім того, важливим є стан економіки та рівень трудової зайнятості (якщо, наприклад, в основному ареалі мови панує безробіття, слід очікувати масової трудової міграції носіїв у чужомовне оточення, що збільшить вразливість мови).

Проте, вирішальний чинник життєздатності мови — її засвоєння дітьми як першої, тобто передача мови між поколіннями. Цей критично важливий параметр покладено в основу найвідоміших методик визначення загроженості мови — градуйованої шкали розриву між поколіннями, що її запропонував , і шестирівневої шкали загроженості мов, розробленої в ЮНЕСКО. При переході на кожний наступний ступінь життєздатність мови знижується, а загроженість, навпаки, зростає.

Шкала розриву між поколіннями Дж. Фішмана визначає вісім ступенів загроженості мови залежно від її використання:

в освіті, роботі, засобах масової інформації, та на вищих рівнях суспільства, навіть на державному;
на нижчих рівнях (у місцевих медіа та в урядових установах);
у місцевій трудовій діяльності, представники вищих і нижчих рівнів суспільства послуговуються нею при контакті;
у школах, але простежується залежність (більша або менша) від іншої мови;
в освіті, але в неформальних обставинах;
у сім'ях як данину традиції;
старшими поколіннями, що втратили репродуктивну функцію;
кількома представниками старшої спільноти, які знають або пам'ятають мову.

Шкала загроженості мов заснована на класифікації з певними модифікаціями і використовується ЮНЕСКО в «Атласі мов світу, що перебувають під загрозою»:


Статус	Пояснення	Приклади мов
Безпечна (англ. safe)	мовою послуговуються всі вікові групи, її передача між поколіннями не порушена	амхарська, англійська, арабська, вірменська, іспанська, німецька, українська, французька
Вразлива (англ. vulnerable)	мовою говорять більшість дітей, але сфера її функціонування обмежена (наприклад, нею розмовляють тільки вдома)	адигейська, башкирська, білоруська, гренландська, інгуська, ірландська, чуваська, якутська
Виразно загрожена (англ. definitely endangered)	не вивчається дітьми вдома як материнська мова	алтайська, валлонська, ерзянська, калмицька, комі, марійська, мокшанська, неварська
Небезпечно загрожена (англ. severely endangered)	використовується старшими поколіннями — дідусями і бабусями; покоління батьків може розуміти мову старших, але самі вони не говорять цією мовою ні з дітьми, ні між собою	бретонська, вепська, іжорська, кашубська, кримська, нижньолужицька, сефардська, хантийська
Критично загрожена (англ. critically endangered)	мовою послуговуються тільки покоління дідусів і бабусь (прадідусів, прабабусь), вживаючи її фрагментарно і нечасто	айнська, водська, дахлік, гавайська, лівська, маньчжурська, тофаларська, ульцька, евенська
Вимерла (англ. extinct)	мова, в якої не лишилося жодного живого носія	готська, далматинська, полабська, прусська, словінська, каппадокійська грецька, убихська, чагатайська

Від вимерлих мов слід відрізняти давні мертві мови (ancient) — мови, які або вимерли до 1500 року (дата умовна), або розвинулися в сучасні мови (як латина); (мертві мови, тексти яких використовуються і зараз); крім того, існує кілька «відроджених» вимерлих (корнійська, менська) і мертвих (іврит) мов, які є особливими випадками.

Як видно, абсолютне число носіїв не відіграє суттєвої ролі. Набагато важливіше, наскільки добре мова передається наступним поколінням, що найбільш очевидно з кількості дітей, які нею розмовляють, а також із середнього та мінімального віку мовців.

Атлас мов світу, що перебувають під загрозою зникнення

19 лютого 2009 року побачив світ «Атлас мов світу, що перебувають під загрозою зникнення» у новій редакції. Попередня редакція 2001 року вже не відображає дійсного стану справ. Так, у старій редакції з 6900 мов, що перебувають під загрозою зникнення, називалися 900, а в 2009 році ця цифра зросла майже втричі. Тепер у статус мертвих мов можуть перейти понад третини живих мов планети. Наприклад, Еякська мова стала мертвою зі смертю останнього її носія — Мері Сміт Джонс (Аляска). Ще 199-тьма мовами планети розмовляють менше двох тисяч осіб. Прикладом мови, якій загрожує знищення, є , яку знають лише 4 мешканці Індонезії.

Важливість збереження мов

Збереження всіх, навіть малопоширених мов, дуже важливе як з точки зору збереження культурного розмаїття людства, так і з наукової — багато зникаючих мов ще погано описані лінгвістами (іноді навіть майже не описані) і становлять великий інтерес для порівняльно-історичного мовознавства, Етнографії, і етнології, Культурної антропології.

Прикладом такої мови є вимерла, але відроджується, еякська мова — дослідження її фонетики лінгвістом призвело до появи гіпотетичної мовної сім'ї На-дене.

21 червня 2012 року компанія Google Inc. повідомила про проєкт з порятунку вимираючих мов (Endangered Languages Project^{[недоступне посилання з липня 2019]}). Сутність проєкту полягає в створенні сайту, на якому централізовано подана інформація про мови, що перебувають на межі зникнення. Всього в базі даних сайту на 21 червня 2012 року було 3054 мови. Географічне розташування носіїв мови можна подивитися на спеціальній інтерактивній мапі. Є в проєкті і рідкісні мови, що зустрічаються на території Росії. Серед них кілька діалектів саамської, водська мова, хантийська і багато інших.

Див. також

Список мов Росії під загрозою зникнення

Примітки

Селігей П. О. Глобалізація і проблеми збереження мовного розмаїття // Мовознавство : журнал. — 2022. — № 4. — С. 3–21.
Белей Л. Л. Мовний маркетинг як інструмент мовної політики // Мовознавство : журнал. — К., 2015. — № 5. — ISSN 0027-2833.
Галина Яворська. Загрожені мови: соціолінгвістичний та метафоричний аспекти // Загрожені мови. Кримськотатарська та інші тюркські мови в Україні. — К. : Інститут сходознавства ім. А. Ю. Кримського НАН України, 2016.
Endangered Languages Project
Вийшло нове видання Атласу мов світу — Радіо Свобода © 2010 RFE/RL, Inc^{[недоступне посилання з травня 2019]}
. Архів оригіналу за 15 серпня 2013. Процитовано 14 серпня 2013.
. Архів оригіналу за 22 жовтня 2013. Процитовано 14 серпня 2013.

Посилання

Червона книга мов Європи [ 22 серпня 2012 у Wayback Machine.] (англ.)
Інтерактивний атлас мов світу, що перебувають в небезпеці [ 27 червня 2012 у Wayback Machine.] (англ.)
Посібник для авторів статей видання «Мови світу» [ 5 жовтня 2018 у Wayback Machine.]
День рідної мови — чому мови вимирають [ 25 лютого 2022 у Wayback Machine.] // Deutsche Welle, 21.02.2017
Марта Кривецька. Половина мов світу може вимерти до кінця століття [ 1 березня 2017 у Wayback Machine.] // zaxid.net, 28 липня 2012
«Ступені збереженості мов: класифікація убезпечених і зникаючих мов» [ 3 липня 2017 у Wayback Machine.]
Селігей П. О. Глобалізація і проблеми збереження мовного розмаїття // Мовознавство. — 2022. — № 4. — С. 3–21

Див. також

[selihej-1] Селігей П. О. Глобалізація і проблеми збереження мовного розмаїття // Мовознавство : журнал. — 2022. — № 4. — С. 3–21.

[belej-2] Белей Л. Л. Мовний маркетинг як інструмент мовної політики // Мовознавство : журнал. — К., 2015. — № 5. — ISSN 0027-2833.

[javorska-3] Галина Яворська. Загрожені мови: соціолінгвістичний та метафоричний аспекти // Загрожені мови. Кримськотатарська та інші тюркські мови в Україні. — К. : Інститут сходознавства ім. А. Ю. Кримського НАН України, 2016.

[4] Endangered Languages Project

[5] Вийшло нове видання Атласу мов світу — Радіо Свобода © 2010 RFE/RL, Inc^{[недоступне посилання з травня 2019]}

[6] . Архів оригіналу за 15 серпня 2013. Процитовано 14 серпня 2013.

[7] . Архів оригіналу за 22 жовтня 2013. Процитовано 14 серпня 2013.