Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Лі вська мо ва līvõ kēļ інша назва rāndakēļ прибережна мова мова лівів належить до балтійсько фінських мов фіно угорсько

Лівська

Лі́вська мо́ва (līvõ kēļ, інша назва — rāndakēļ («прибережна мова») — мова лівів, належить до балтійсько-фінських мов фіно-угорської групи уральської мовної сім'ї. Вважається однією з автохтонних мов населення Латвії; наразі є зникаючою.

Лівська мова
лів. Līvõ kēļ
image
   Поширення лівської мови у XX столітті
   Поширення лівської мови у XII столітті
Поширена вimage Латвія
Регіонпівнічне узбережжя Курляндії
Носіїблизько 20
Місцена межі зникнення
Писемністьлатинське письмо
КласифікаціяУральська сім'я
Фіноугорські мови
Фіно-саамська група
балтійсько-фінська підгрупа
Офіційний статус
РегулюєЛівський Фонд
Коди мови
ISO 639-1немає
ISO 639-2немає
ISO 639-3liv
SILliv
image
Вікіпедія

Вікіпедія має розділ
лівською мовою
Wp/liv

Лівська мова має два діалекти — курземський (північний) та східний — відземський (салацас). Найближчі споріднені мови — південні діалекти естонської, водська, карельська, вепська та фінська. Лівська мова справила значний вплив на розвиток латиської мови, зокрема, на її субстрат та на топоніміку курляндських населених пунктів.

Наголос у лівських словах завжди ставиться на перший склад.

Абетка

Сучасна лівська абетка містить 45 літер, як естонських, так і латиських:

A a Ā ā Ä ä Ǟ ǟ B b D d Ḑ ḑ E e Ē ē F f G g
H h I i Ī ī J j K k L l Ļ ļ M m N n Ņ ņ O o
Ō ō Ȯ ȯ Ȱ ȱ Ö ö Ȫ ȫ Õ õ Ȭ ȭ P p R r Ŗ ŗ S s
Š š T t Ț ț U u Ū ū Y y Ȳ ȳ V v Z z Ž ž

Історія

Лівська мова була одною з перших мов, що виділились із загальної балтійсько-фінської мовної основи на початку I тисячоліття н. е.. В часи Середньовіччя лівська була однією з найпоширеніших у балтійських країнах; у XII столітті нею розмовляло близько 30 тисяч чоловік.

Найперші письмові свідчення лівською мовою зустрічаються на межі XII-XIII століть в хроніках Генріха Латвійського та Саксона Граматика. Перший друкований лівський текст, що містився у збірках церковних пісень, датується 1525 роком.

У 1851 році на основі західних та східних говірок курляндського діалекту було створено літературну лівську мову з писемністю на основі латиниці. Перша граматика лівської мови була опублікована в 1861 році Андреасом Йоганном Шегреном та Фердинандом Йоганном Відеманом. Тогочасний правопис перебував під впливом німецької та латиської мов і відрізнявся від сучасної лівської орфографічної системи. Перша книга лівською — Євангеліє від Матвія — вийшла друком 1863 року під редакцією Ф. Й. Відемана. В 1912 році Е. Ваалгамаа переклав лівською «Малий Катехізис» Мартіна Лютера.

Здобуття Латвією незалежності сприяло лівському національному відродженню, що припало на 1930-ті роки. З 1923 року в школах Латвії викладалась лівська мова, випускались книги, календарі, підручники, (художні твори лівських авторів) (зокрема, Карліс Сталте). З 1931 року лівською мовою видавалась газета «Līvli» («Лів»).

У 1938 році за сприяння урядів Фінляндії, Естонії та Угорщини було відкрито Центр лівської громади в селі [lv] (північна Курляндія) — неофіційній лівській столиці.

До середини XX століття лівською мовою все ще постійно розмовляло менше одної тисячі осіб, але в результаті радянської окупації кількість її носіїв скоротилась в десятки разів. Остання книга лівською вийшла в 1939 році. В часи СРСР від повного зникнення лівську мову врятували лише зусилля місцевих просвітників та естонських і фінських науковців.

У 1972 році в Латвії було створено лівський ансамбль «Liulist». В 1999 році у Ризі сформовано естонсько-лівський гурт «Tuļļi Lum» («Гарячий сніг»), що виконує пісні лівською мовою.

У 2005 році були затверджені правила лівської орфографії. Нині вивчення мови практикується в університетах Латвії, Естонії та Фінляндії, зокрема, (Ризькому) (з 1995 року) та Тартуському (1948).

Останнім носієм лівської мови була [en] (1910–2013), що мешкала в Канаді.

Приклади

Українська Лівська Естонська
Привіт! Tēriņtš! Tere!
Смачного! Jõvvõ sīemnaigõ! Jätku leiba!
Доброго ранку! Jõvā ūomõg! / Jõvvõ ūomõgt! Tere hommikust!
Гарного дня! Jõvā pǟva! / Jõvvõ päuvõ! Ilusat päeva!
Дякую! Tienū! Tänan!
З Новим роком! Vȯndzist Ūdāigastõ! Head Uut Aastat!
один ikš üks
два kakš kaks
три kuolm kolm
чотири nēļa neli
п'ять vīž viis
шість kūž kuus
сім seis seitse
вісім kōdõks kaheksa
дев'ять īdõks üheksa
десять kim kümme

Див. також

Примітки

  1. UNESCO Interactive Atlas of the World's Languages in Danger (англ.)
  2. Газета «Līvli» на Livones.lv [ 3 грудня 2013 у Wayback Machine.] (лівськ.)
  3. Лівська орфографія на Livones.lv [ 22 липня 2011 у Wayback Machine.] (латис.)
  4. Maailma viimane emakeelne liivlane sai 100-aastaseks // Fenno-Ugria Asutus, 19.03.2010 [ 20 липня 2011 у Wayback Machine.] (ест.)

Посилання


Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Дата публікації:
Li vska mo va livo kel insha nazva randakel priberezhna mova mova liviv nalezhit do baltijsko finskih mov fino ugorskoyi grupi uralskoyi movnoyi sim yi Vvazhayetsya odniyeyu z avtohtonnih mov naselennya Latviyi narazi ye znikayuchoyu Livska movaliv Livo kel Poshirennya livskoyi movi u XX stolitti Poshirennya livskoyi movi u XII stolittiPoshirena vLatviyaRegionpivnichne uzberezhzhya KurlyandiyiNosiyiblizko 20Miscena mezhi zniknennyaPisemnistlatinske pismoKlasifikaciyaUralska sim ya Finougorski moviFino saamska grupabaltijsko finska pidgrupa dd dd Oficijnij statusRegulyuyeLivskij FondKodi moviISO 639 1nemayeISO 639 2nemayeISO 639 3livSILliv Vikipediya Vikipediya maye rozdil livskoyu movoyu Wp liv Livska mova maye dva dialekti kurzemskij pivnichnij ta shidnij vidzemskij salacas Najblizhchi sporidneni movi pivdenni dialekti estonskoyi vodska karelska vepska ta finska Livska mova spravila znachnij vpliv na rozvitok latiskoyi movi zokrema na yiyi substrat ta na toponimiku kurlyandskih naselenih punktiv Nagolos u livskih slovah zavzhdi stavitsya na pershij sklad AbetkaSuchasna livska abetka mistit 45 liter yak estonskih tak i latiskih A a A a A a Ǟ ǟ B b D d Ḑ ḑ E e E e F f G g H h I i i i J j K k L l L l M m N n N n O o Ō ō Ȯ ȯ Ȱ ȱ O o Ȫ ȫ O o Ȭ ȭ P p R r Ŗ ŗ S s S s T t Ț ț U u u u Y y Ȳ ȳ V v Z z Z zIstoriyaLivska mova bula odnoyu z pershih mov sho vidililis iz zagalnoyi baltijsko finskoyi movnoyi osnovi na pochatku I tisyacholittya n e V chasi Serednovichchya livska bula odniyeyu z najposhirenishih u baltijskih krayinah u XII stolitti neyu rozmovlyalo blizko 30 tisyach cholovik Najpershi pismovi svidchennya livskoyu movoyu zustrichayutsya na mezhi XII XIII stolit v hronikah Genriha Latvijskogo ta Saksona Gramatika Pershij drukovanij livskij tekst sho mistivsya u zbirkah cerkovnih pisen datuyetsya 1525 rokom U 1851 roci na osnovi zahidnih ta shidnih govirok kurlyandskogo dialektu bulo stvoreno literaturnu livsku movu z pisemnistyu na osnovi latinici Persha gramatika livskoyi movi bula opublikovana v 1861 roci Andreasom Jogannom Shegrenom ta Ferdinandom Jogannom Videmanom Togochasnij pravopis perebuvav pid vplivom nimeckoyi ta latiskoyi mov i vidriznyavsya vid suchasnoyi livskoyi orfografichnoyi sistemi Persha kniga livskoyu Yevangeliye vid Matviya vijshla drukom 1863 roku pid redakciyeyu F J Videmana V 1912 roci E Vaalgamaa pereklav livskoyu Malij Katehizis Martina Lyutera Zdobuttya Latviyeyu nezalezhnosti spriyalo livskomu nacionalnomu vidrodzhennyu sho pripalo na 1930 ti roki Z 1923 roku v shkolah Latviyi vikladalas livska mova vipuskalis knigi kalendari pidruchniki hudozhni tvori livskih avtoriv zokrema Karlis Stalte Z 1931 roku livskoyu movoyu vidavalas gazeta Livli Liv U 1938 roci za spriyannya uryadiv Finlyandiyi Estoniyi ta Ugorshini bulo vidkrito Centr livskoyi gromadi v seli lv pivnichna Kurlyandiya neoficijnij livskij stolici Do seredini XX stolittya livskoyu movoyu vse she postijno rozmovlyalo menshe odnoyi tisyachi osib ale v rezultati radyanskoyi okupaciyi kilkist yiyi nosiyiv skorotilas v desyatki raziv Ostannya kniga livskoyu vijshla v 1939 roci V chasi SRSR vid povnogo zniknennya livsku movu vryatuvali lishe zusillya miscevih prosvitnikiv ta estonskih i finskih naukovciv U 1972 roci v Latviyi bulo stvoreno livskij ansambl Liulist V 1999 roci u Rizi sformovano estonsko livskij gurt Tulli Lum Garyachij snig sho vikonuye pisni livskoyu movoyu U 2005 roci buli zatverdzheni pravila livskoyi orfografiyi Nini vivchennya movi praktikuyetsya v universitetah Latviyi Estoniyi ta Finlyandiyi zokrema Rizkomu z 1995 roku ta Tartuskomu 1948 Ostannim nosiyem livskoyi movi bula en 1910 2013 sho meshkala v Kanadi PrikladiUkrayinska Livska Estonska Privit Terints Tere Smachnogo Jovvo siemnaigo Jatku leiba Dobrogo ranku Jova uomog Jovvo uomogt Tere hommikust Garnogo dnya Jova pǟ va Jovvo pauvo Ilusat paeva Dyakuyu Tienu Tanan Z Novim rokom Vȯ ndzist udaigasto Head Uut Aastat odin iks uks dva kaks kaks tri kuolm kolm chotiri nela neli p yat viz viis shist kuz kuus sim seis seitse visim kōdoks kaheksa dev yat idoks uheksa desyat kim kummeDiv takozhLivi Gimn livivPrimitkiUNESCO Interactive Atlas of the World s Languages in Danger angl Gazeta Livli na Livones lv 3 grudnya 2013 u Wayback Machine livsk Livska orfografiya na Livones lv 22 lipnya 2011 u Wayback Machine latis Maailma viimane emakeelne liivlane sai 100 aastaseks Fenno Ugria Asutus 19 03 2010 20 lipnya 2011 u Wayback Machine est PosilannyaLivskij yazyk Minoritarnye yazyki Evropy 2 lyutogo 2017 u Wayback Machine ros Latisko livsko anglijskij slovnik 22 lipnya 2011 u Wayback Machine angl Gramatika livskoyi movi Sajt Virtualna Livoniya 26 lipnya 2009 u Wayback Machine angl angl ros SMS po livski ili finno ugorskaya zagadka Latvii FinUgor ru 01 07 2011 12 zhovtnya 2011 u Wayback Machine ros Pishov z zhittya ostannij nosij livskoyi movi Gazeta ua 5 chervnya 2013
Топ