Башки́рська мо́ва () — мова башкирів, одна з мов тюркської групи, найближча до татарської.
Башкирська мова | |
---|---|
Башҡорт теле, Башҡортса | |
Башкирська мова є мовою більшості Башкирська мова є мовою меншості | |
Поширена в | Росія, Україна, Білорусь, Казахстан, Естонія та інші Пострадянські країни |
Регіон | Башкортостан, Челябінська область, Оренбурзька область, Свердловська область, Курганська область, Татарстан і інші області Росіі |
Носії | 1 379 700 |
Писемність | кирилиця, Яналіф і арабське письмо |
Класифікація | Алтайська сім'я Тюркська гілка Кипчацька група |
Офіційний статус | |
Офіційна | Башкортостан |
Регулює | Інститут історії, мови і літератури Уфимського наукового центру Російської академії наук |
Коди мови | |
ISO 639-1 | ba |
ISO 639-2 | bak |
ISO 639-3 | bak |
SIL | ba |
Літературна башкирська мова сформувалась у пожовтневий період на базі двох провідних діалектів — куваканського (південно-східного) і юрматинського (північно-західного). В основі алфавіту башкирської мови — російська графіка (1940).
Поширеність мови
Башкирська мова поширена у Башкортостані, Челябінській, Оренбурзькій, Тюменській, Свердовській, Курганській, Самарській, Саратівській областях, Приморському краї, в окремих населених пунктах Республіки Татарстан і Удмуртської Республіки.
У світі нараховується 1,2 млн мовців. За даними Всеросійського перепису населення 2010 року башкирською мовою у Російській Федерації володіють 1 152 404 осіб, з них: 977 484 башкир, 131 950 татар, 20 258 росіян, 6 276 чувашів, 3 211 марі, 1 953 казахів, 1 630 удмуртів, 1 279 узбеків та 8 363 особи інших національностей.
З кожним роком сфера застосування башкирської мови скорочується, як і скорочується чисельність мовців. Так у 2018—2019 навчальному році в РБ вивчаються 11 рідних мов. Це башкирська, білоруська, латиська, марійська, мордовська, німецька, російська, татарська, удмуртська, українська і чуваська мови.
Російську мову як рідну обрали 63,05 % учнів, башкирську — 15,6 %, татарську — 9,45 %, марійську — 1,11 %, чуваську — 0,74 %. При цьому башкирську і російську (як рідну) вивчатимуть у всіх загальноосвітніх закладах РБ. Татарська як рідна викладатиметься в 12 муніципальних районах і 3-х міських округах. Уроки чуваської заплановані в 5 муніципальних районах, а уроки марійської — в одному районі.
Абетка і діалекти
Башкири спочатку були угорським плем'ям, після вони прийняли булгарську мову. Після монгольської навали половецька мова стала загально уживаною завдяки тому, що ця мова була розмовною для більшості племен Золотої Орди.
Сучасна башкирська мова, як і сучасна татарська мова, бере свій початок з кипчацької групи мов. Сьогодні мова має багато діалектів, які дуже схожі на татарську. У минулому башкири використовували татарську як письмову мову. У 15-му сторіччі башкири перейшли з чагатайської (проте, згідно з деякими дослідниками, перейшли з давньотатарського варіанту чагатайської мови) на сучасну татарську, яка була у використанні до 1923. Як татарська, так і чагатайська використовували арабську абетку. У 1923 була створена башкирська письмова система на базі арабської абетки.
У 1930 абетка була замінена на латинську основу. І, нарешті, у 1938 — на кирилицю, яка використовується і сьогодні з додаванням деяких букв: Ә ә [æ], Ө ө [œ], Ү ү [y], Ғ ғ [ɣ], Ҡ ҡ [q], Ң ң [ŋ], Ҙ ҙ [ð], Ҫ ҫ [θ], Һ һ [h].
Аа (а) | [a] | Бб (бэ) | [b] | Вв (вэ) | [v] |
Гг (гэ) | [g] | Ғғ (ғы) | [ɣ] | Дд (дэ) | [d] |
Ҙҙ (ҙэ) | [ð] | Ее (йе) | [e], [je] | Ёё (йо) | [jo] |
Жж (жэ) | [ʒ] | Зз (зэ) | [z] | Ии (и) | [i] |
Йй (ҡыҫҡа и) | [j] | Кк (ка) | [k] | Ҡҡ (ҡы) | [q] |
Лл (эль) | [l] | Мм (эм) | [m] | Нн (эн) | [n] |
Ңң (эң) | [ŋ] | Оо (о) | [o] | Өө (ө) | [ø] |
Пп (пэ) | [p] | Рр (эр) | [r] | Сс (эс) | [s] |
Ҫҫ (ҫэ) | [θ] | Тт (тэ) | [t] | Уу (у) | [u] |
Үү (ү) | [y] | Фф (эф) | [f] | Хх (ха) | [x] |
Һһ (һа) | [h] | Цц (цэ) | [ʦ] | Чч (чэ) | [ʧ] |
Шш (ша) | [ʃ] | Щщ (ща) | [ɕ] | Ъъ (ҡатылыҡ билдәһе) | [ʔ] |
Ыы (ы) | [ɯ] | Ьь (йомшаҡлыҡ билдәһе) | [ʲ] | Ээ (э) | [e] |
Әә (ә) | [æ] | Юю (йу) | [ju] | Яя (йа) | [ja] |
Приклад
«Заповіт» Т.Шевченка башкирською мовою (переклав Хай Мухамедьяров)
|
Див. також
Джерела
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Дмитриев Н. К. Грамматика башкирского языка. М.—Л., 1948;
- Русско-башкирский словарь. М., 1948;
- Башкиро-русский словарь. М., 1958.
- Swadesh list in Bashkir
- Site on the 450th anniversary of Bashkortostan's joining Russia[недоступне посилання]
- «Ural batyr» epos [ 15 вересня 2020 у Wayback Machine.]
- Bashkir folk songs' texts [ 24 жовтня 2020 у Wayback Machine.]
Посилання
- Башкирська мова на сайті Ethnologue: Bashkort. A language of Russian Federation [Архівовано 23 серпня 2011 у WebCite] (англ.)
- Башкирська мова на сайті Glottolog 3.0: Language: Bashkir [ 4 серпня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
- Башкирська мова на сайті WALS Online: Language Bashkir [ 4 серпня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
Примітки
- Галяутдинов И. Г., Ишбердин Э. Ф. Башкирский литературный язык.// Башкортостан: краткая энциклопедия. — Уфа: Башкирская энциклопедия, 1996. — С. 156—157. — 672 с. — ISBN 5-88185-001-7
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 13 червня 2020. Процитовано 18 серпня 2018.
- . RFE/RL (рос.). Архів оригіналу за 19 серпня 2018. Процитовано 18 серпня 2018.
Це незавершена стаття з мовознавства. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bashki rska mo va mova bashkiriv odna z mov tyurkskoyi grupi najblizhcha do tatarskoyi Bashkirska movaBashҡort tele Bashҡortsa Bashkirska mova ye movoyu bilshosti Bashkirska mova ye movoyu menshostiPoshirena vRosiya Ukrayina Bilorus Kazahstan Estoniya ta inshi Postradyanski krayiniRegionBashkortostan Chelyabinska oblast Orenburzka oblast Sverdlovska oblast Kurganska oblast Tatarstan i inshi oblasti RosiiNosiyi1 379 700Pisemnistkirilicya Yanalif i arabske pismoKlasifikaciyaAltajska sim ya Tyurkska gilka Kipchacka grupa Oficijnij statusOficijnaBashkortostanRegulyuyeInstitut istoriyi movi i literaturi Ufimskogo naukovogo centru Rosijskoyi akademiyi naukKodi moviISO 639 1baISO 639 2bakISO 639 3bakSILba Literaturna bashkirska mova sformuvalas u pozhovtnevij period na bazi dvoh providnih dialektiv kuvakanskogo pivdenno shidnogo i yurmatinskogo pivnichno zahidnogo V osnovi alfavitu bashkirskoyi movi rosijska grafika 1940 Poshirenist moviBashkirska mova poshirena u Bashkortostani Chelyabinskij Orenburzkij Tyumenskij Sverdovskij Kurganskij Samarskij Sarativskij oblastyah Primorskomu krayi v okremih naselenih punktah Respubliki Tatarstan i Udmurtskoyi Respubliki U sviti narahovuyetsya 1 2 mln movciv Za danimi Vserosijskogo perepisu naselennya 2010 roku bashkirskoyu movoyu u Rosijskij Federaciyi volodiyut 1 152 404 osib z nih 977 484 bashkir 131 950 tatar 20 258 rosiyan 6 276 chuvashiv 3 211 mari 1 953 kazahiv 1 630 udmurtiv 1 279 uzbekiv ta 8 363 osobi inshih nacionalnostej Z kozhnim rokom sfera zastosuvannya bashkirskoyi movi skorochuyetsya yak i skorochuyetsya chiselnist movciv Tak u 2018 2019 navchalnomu roci v RB vivchayutsya 11 ridnih mov Ce bashkirska biloruska latiska marijska mordovska nimecka rosijska tatarska udmurtska ukrayinska i chuvaska movi Rosijsku movu yak ridnu obrali 63 05 uchniv bashkirsku 15 6 tatarsku 9 45 marijsku 1 11 chuvasku 0 74 Pri comu bashkirsku i rosijsku yak ridnu vivchatimut u vsih zagalnoosvitnih zakladah RB Tatarska yak ridna vikladatimetsya v 12 municipalnih rajonah i 3 h miskih okrugah Uroki chuvaskoyi zaplanovani v 5 municipalnih rajonah a uroki marijskoyi v odnomu rajoni Abetka i dialektiBashkiri spochatku buli ugorskim plem yam pislya voni prijnyali bulgarsku movu Pislya mongolskoyi navali polovecka mova stala zagalno uzhivanoyu zavdyaki tomu sho cya mova bula rozmovnoyu dlya bilshosti plemen Zolotoyi Ordi Suchasna bashkirska mova yak i suchasna tatarska mova bere svij pochatok z kipchackoyi grupi mov Sogodni mova maye bagato dialektiv yaki duzhe shozhi na tatarsku U minulomu bashkiri vikoristovuvali tatarsku yak pismovu movu U 15 mu storichchi bashkiri perejshli z chagatajskoyi prote zgidno z deyakimi doslidnikami perejshli z davnotatarskogo variantu chagatajskoyi movi na suchasnu tatarsku yaka bula u vikoristanni do 1923 Yak tatarska tak i chagatajska vikoristovuvali arabsku abetku U 1923 bula stvorena bashkirska pismova sistema na bazi arabskoyi abetki U 1930 abetka bula zaminena na latinsku osnovu I nareshti u 1938 na kirilicyu yaka vikoristovuyetsya i sogodni z dodavannyam deyakih bukv Ә ә ae Ө o œ Ү ү y Ғ g ɣ Ҡ ҡ q Ң n ŋ Ҙ ҙ d Ҫ ҫ 8 Һ һ h Dityacha kniga napisana bashkirskoyu latinkoyu Bashkortostan 1934 r Bashҡort әlifbaһy Aa a a Bb be b Vv ve v Gg ge g Ғg gy ɣ Dd de d Ҙҙ ҙ e d Ee je e je Yoyo jo jo Zhzh zhe ʒ Zz ze z Ii i i Jj ҡyҫҡa i j Kk ka k Ҡҡ ҡ y q Ll el l Mm em m Nn en n Ңn en ŋ Oo o o Өo o o Pp pe p Rr er r Ss es s Ҫҫ ҫ e 8 Tt te t Uu u u Үү ү y Ff ef f Hh ha x Һһ һa h Cc ce ʦ Chch che ʧ Shsh sha ʃ Shsh sha ɕ ҡatylyҡ bildәһe ʔ Yy y ɯ jomshaҡlyҡ bildәһe ʲ Ee e e Әә ә ae Yuyu ju ju Yaya ja ja Priklad Zapovit T Shevchenka bashkirskoyu movoyu pereklav Haj Muhamedyarov VASYYaT Min үlgәs mine kүmegeҙ Tau bashyna esenә Kin yalandyn һәm һojoklo Ukraina erenә Unan kin baҫyuҙar Dnepr Һәm tekә yar kүrenһen Tashҡyn jylgalarҙyn nisek Үkereүe ishetelһen Ukrainanan kүk dingeҙgә Kitһә agyҙyp alyp Doshman ҡanyn Botәһen dә Baҫyu tauҙy ҡaldyryp Shul vaҡytta osarmyn Min үҙenә allanyn Yalbaryrga ә ugasa Min belmәnem allany Kүmegeҙ ҙә kүtәrelegeҙ Vatygyҙ bygauҙarҙy Doshmandyn yauyz ҡany menәn Borkogoҙ azatlyҡty Һәm mine bojok irekle Yany semyaly kondәrҙә Yaman tүgel tyn һүҙ menәn Onotmagyҙ hәterlәrgә Div takozhBashkirska VikipediyaDzherelaUkrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Dmitriev N K Grammatika bashkirskogo yazyka M L 1948 Russko bashkirskij slovar M 1948 Bashkiro russkij slovar M 1958 Swadesh list in Bashkir Site on the 450th anniversary of Bashkortostan s joining Russia nedostupne posilannya Ural batyr epos 15 veresnya 2020 u Wayback Machine Bashkir folk songs texts 24 zhovtnya 2020 u Wayback Machine PosilannyaBashkirska mova na sajti Ethnologue Bashkort A language of Russian Federation Arhivovano 23 serpnya 2011 u WebCite angl Bashkirska mova na sajti Glottolog 3 0 Language Bashkir 4 serpnya 2017 u Wayback Machine angl Bashkirska mova na sajti WALS Online Language Bashkir 4 serpnya 2017 u Wayback Machine angl Vikipediya Vikipediya maye rozdil bashkirskoyu movoyu Bash bitPrimitkiGalyautdinov I G Ishberdin E F Bashkirskij literaturnyj yazyk Bashkortostan kratkaya enciklopediya Ufa Bashkirskaya enciklopediya 1996 S 156 157 672 s ISBN 5 88185 001 7 PDF Arhiv originalu PDF za 13 chervnya 2020 Procitovano 18 serpnya 2018 RFE RL ros Arhiv originalu za 19 serpnya 2018 Procitovano 18 serpnya 2018 Ce nezavershena stattya z movoznavstva Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi