То́фська мова́ (тофаларська, карагаська, самоназва тоъфа дыл) — мова тофаларів (тофів), тюркського народу, що проживає на території трьох адміністративних утворень — Тофаларського, Нерхинського і Верхньогутарського сільських поселень, які входять до складу Нижньоудинського району Іркутської області. Чисельність мовців — 93 особи (2010, перепис), що становить 12 % від загальної чисельності тофаларів.
Тофська мова | |
---|---|
тоъфа дыл | |
Корінні народи Алтаю та Саян | |
Поширена в | Росія |
Регіон | Іркутська область |
Носії | 93 (2010) |
Писемність | Кирилиця (з 1988) |
Класифікація |
|
Офіційний статус | |
Державна | ні |
Офіційна | ні |
Коди мови | |
ISO 639-3 | kim |
Тофська мова включає дві говірки: алигджерську на сході та гутаринську на заході. Чисельність західних і східних тофів є приблизно рівною.
Тюркська в основі, тофська мова містить рудименти давніших місцевих мов, цілі пласти запозичень із давньої й сучасної монгольської мови, із тунгуських мов.
Починаючи з XVII ст. вона відчула потужний вплив з боку російської мови. Зараз 55,5 % тофаларів вважають її рідною.
Тайгові мови саянської групи
До тайгового ареалу саянської групи тюркських мов, крім тофаларської, належать також північно-східний (тоджинський) діалект тувинської мови та сойотська й цаатанська мови.
Писемність
Тофська писемність була створена лише у 1988 р. (на базі кирилиці). За основу була взята російська абетка, до якої додали специфічні знаки, що відповідають особливостям тофської фонетики, а саме һ, ӈ, ө, ү, ә, i.
Перша тофаларська абетка виглядала так:
А а | Б б | В в | Г г | Ғ ғ | Д д | Е е | Ә ә |
Ё ё | Ж ж | З з | И и | I i | Й й | К к | Қ қ |
Л л | М м | Н н | Ң ң | О о | Ө ө | П п | Р р |
С с | Т т | У у | Ү ү | Ф ф | Х х | Һ һ | Ц ц |
Ч ч | Ӌ ӌ | Ш ш | Щ щ | Ъ ъ | Ы ы | Ь ь | Э э |
Ю ю | Я я |
Відсутність додаткових знаків у набірних і комп'ютерних шрифтах приводида до того, що в 1980-1990-х роках при виданні тофаларських текстів використовували російську абетку, а необхідні елементи букв чи цілі букви, яких не вистачало, перед друкуванням домальовували руками.
Процес становлення тофаларської писемності продовжувався й надалі. Нині, згідно «Словника тофаларсько-російського і російсько-тофаларського» видання 2005 року, тофська абетка має 41 літеру й виглядає таким чином:
А а | Б б | В в | Г г | Ғ ғ | Д д | Е е | Ё ё |
Ж ж | З з | И и | i | Й й | К к | Ӄ ӄ | Һ һ |
Л л | М м | Н н | ӈ | О о | Ө ө | П п | Р р |
С с | Т т | У у | Ү ү | Ф ф | Х х | Ч ч | Ҷ ҷ¹ |
Ш ш | Щ щ | ъ | Ы ы | ь | Э э | ә | Ю ю |
Я я |
¹ — У тофаларській абетці 2005 року, підрядковий елемент літери ҷ не прямий, як зображено тут, а скруглений ліворуч — як у літер ӄ і ӈ, але така літера поки відсутня в таблиці Юнікода й загальнодоступних шрифтах.
У дитячих садочках та початкових класах школи (до 4 кл.) тофська мова викладається з 1990 р. З 1996 р. у школах-інтернатах північних районів ведеться навчання основам традиційних промислів та методам виживання в умовах Півночі тофською мовою учнів 5-9 класів.
Вчителів тофської мови готують педагогічний університет Санкт-Петербургу, педагогічне училище народів Півночі в Ігарці, Бурятський педагогічний інститут в Улан-Уде.
Примітки
- . Федеральная служба государственной статистики. Архів оригіналу за 7 червня 2021. Процитовано 20.11.2016.(рос.)
- Рассадин В. И. Словарь тофаларско-русский и русско-тофаларский: Учеб. пособие для уч-ся ср. шк. — СПб. : «Дрофа», 2005. — 295 с.(рос.)
Література
- Алексеев Ф.Г. Тофаларский язык: история описания и современное положение[недоступне посилання з липня 2019]. Малые языки. 2015. № 1. с. 4-11. (рос.)
- Дыренкова Н.П. Тофаларский язык. Тюркологические исследования. М.—Л.: Изд-во АН СССР, 1963, с. 5-23. (рос.)
- Рассадин В.И., Шибкеев В.Н. Тоъфа букварь. Тофаларский букварь для первого класса тофаларских школ. Иркутск, 1989. (рос.)
- Рассадин В.И. Фонетика и лексика тофаларского языка. Улан-Удэ: Бурятское книжное издательство, 1971. (рос.)
- Рассадин В.И. Тофаларско-русский. Русско-тофаларский словарь. Иркутск, 1995. (рос.)
- Рассадин В.И. История создания тофаларской письменности. Проблемы монголоведных и алтаистических исследований: материалы международной конференции (11-13 ноября 2009, Элиста). Элиста: 2009, с. 6-10. (рос.)
- Рассадин В.И. , 2013. (рос.)
- Рассадин В.И. . Элиста: Изд-во Калм. ун-та, 2014. (рос.)
- Рассадин В.И. Тофаларский язык и его место в системе тюркских языков. Москва-Берлин: Директ-Медиа, 2015. (рос.)
Посилання
- Рассадин В.И. Тофаларский язык. Библиотека сибирского краеведения (рос.)
- Рассадин В.И. Тофаларский язык. Лингвистический энциклопедический словарь (рос.)
- Рассадин В.И. О проблемах возрождения и сохранения языков некоторых малочисленных тюркских народов Южной Сибири (на примере тофаларского и сойотского языков) (рос.)
- Тофаларский язык. Языки народов Сибири, находящиеся под угрозой исчезновения (рос.)
- Тофастан — сайт о тофаларском языке (рос.)
- Тофаларский язык. «Историческая энциклопедия Сибири» (2009). Иркипедия — портал Иркутской области (рос.)
- . Инновационные модели поликультурного образования для системы общего образования (рос.)
- Тоъфа-орус сооттары (тофаларско-русский словарь, ок. 1200 слов)[недоступне посилання з липня 2019]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
To fska mova tofalarska karagaska samonazva tofa dyl mova tofalariv tofiv tyurkskogo narodu sho prozhivaye na teritoriyi troh administrativnih utvoren Tofalarskogo Nerhinskogo i Verhnogutarskogo silskih poselen yaki vhodyat do skladu Nizhnoudinskogo rajonu Irkutskoyi oblasti Chiselnist movciv 93 osobi 2010 perepis sho stanovit 12 vid zagalnoyi chiselnosti tofalariv Tofska movatofa dylKorinni narodi Altayu ta SayanPoshirena v RosiyaRegion Irkutska oblastNosiyi 93 2010 Pisemnist Kirilicya z 1988 Klasifikaciya Altajski movi Tyurkski moviPivnichno shidni ujgurski moviSayanski moviTajgovi movi dd dd dd Oficijnij statusDerzhavna niOficijna niKodi moviISO 639 3 kim Tofska mova vklyuchaye dvi govirki aligdzhersku na shodi ta gutarinsku na zahodi Chiselnist zahidnih i shidnih tofiv ye priblizno rivnoyu Tyurkska v osnovi tofska mova mistit rudimenti davnishih miscevih mov cili plasti zapozichen iz davnoyi j suchasnoyi mongolskoyi movi iz tunguskih mov Pochinayuchi z XVII st vona vidchula potuzhnij vpliv z boku rosijskoyi movi Zaraz 55 5 tofalariv vvazhayut yiyi ridnoyu Tajgovi movi sayanskoyi grupiDo tajgovogo arealu sayanskoyi grupi tyurkskih mov krim tofalarskoyi nalezhat takozh pivnichno shidnij todzhinskij dialekt tuvinskoyi movi ta sojotska j caatanska movi PisemnistTofska pisemnist bula stvorena lishe u 1988 r na bazi kirilici Za osnovu bula vzyata rosijska abetka do yakoyi dodali specifichni znaki sho vidpovidayut osoblivostyam tofskoyi fonetiki a same һ ӈ o ү ә i Persha tofalarska abetka viglyadala tak A a B b V v G g Ғ g D d E e Ә ә Yo yo Zh zh Z z I i I i J j K k Қ k L l M m N n Ң n O o Ө o P p R r S s T t U u Ү ү F f H h Һ һ C c Ch ch Ӌ ӌ Sh sh Sh sh Y y E e Yu yu Ya ya Vidsutnist dodatkovih znakiv u nabirnih i komp yuternih shriftah privodida do togo sho v 1980 1990 h rokah pri vidanni tofalarskih tekstiv vikoristovuvali rosijsku abetku a neobhidni elementi bukv chi cili bukvi yakih ne vistachalo pered drukuvannyam domalovuvali rukami Proces stanovlennya tofalarskoyi pisemnosti prodovzhuvavsya j nadali Nini zgidno Slovnika tofalarsko rosijskogo i rosijsko tofalarskogo vidannya 2005 roku tofska abetka maye 41 literu j viglyadaye takim chinom A a B b V v G g Ғ g D d E e Yo yo Zh zh Z z I i i J j K k Ӄ ӄ Һ һ L l M m N n ӈ O o Ө o P p R r S s T t U u Ү ү F f H h Ch ch Ҷ ҷ Sh sh Sh sh Y y E e ә Yu yu Ya ya U tofalarskij abetci 2005 roku pidryadkovij element literi ҷ ne pryamij yak zobrazheno tut a skruglenij livoruch yak u liter ӄ i ӈ ale taka litera poki vidsutnya v tablici Yunikoda j zagalnodostupnih shriftah U dityachih sadochkah ta pochatkovih klasah shkoli do 4 kl tofska mova vikladayetsya z 1990 r Z 1996 r u shkolah internatah pivnichnih rajoniv vedetsya navchannya osnovam tradicijnih promisliv ta metodam vizhivannya v umovah Pivnochi tofskoyu movoyu uchniv 5 9 klasiv Vchiteliv tofskoyi movi gotuyut pedagogichnij universitet Sankt Peterburgu pedagogichne uchilishe narodiv Pivnochi v Igarci Buryatskij pedagogichnij institut v Ulan Ude Primitki Federalnaya sluzhba gosudarstvennoj statistiki Arhiv originalu za 7 chervnya 2021 Procitovano 20 11 2016 ros Rassadin V I Slovar tofalarsko russkij i russko tofalarskij Ucheb posobie dlya uch sya sr shk SPb Drofa 2005 295 s ros LiteraturaAlekseev F G Tofalarskij yazyk istoriya opisaniya i sovremennoe polozhenie nedostupne posilannya z lipnya 2019 Malye yazyki 2015 1 s 4 11 ros Dyrenkova N P Tofalarskij yazyk Tyurkologicheskie issledovaniya M L Izd vo AN SSSR 1963 s 5 23 ros Rassadin V I Shibkeev V N Tofa bukvar Tofalarskij bukvar dlya pervogo klassa tofalarskih shkol Irkutsk 1989 ros Rassadin V I Fonetika i leksika tofalarskogo yazyka Ulan Ude Buryatskoe knizhnoe izdatelstvo 1971 ros Rassadin V I Tofalarsko russkij Russko tofalarskij slovar Irkutsk 1995 ros Rassadin V I Istoriya sozdaniya tofalarskoj pismennosti Problemy mongolovednyh i altaisticheskih issledovanij materialy mezhdunarodnoj konferencii 11 13 noyabrya 2009 Elista Elista 2009 s 6 10 ros Rassadin V I 2013 ros Rassadin V I Elista Izd vo Kalm un ta 2014 ISBN 978 5 91458 132 6 ros Rassadin V I Tofalarskij yazyk i ego mesto v sisteme tyurkskih yazykov Moskva Berlin Direkt Media 2015 ISBN 978 5 4475 3626 8 ros PosilannyaRassadin V I Tofalarskij yazyk Biblioteka sibirskogo kraevedeniya ros Rassadin V I Tofalarskij yazyk Lingvisticheskij enciklopedicheskij slovar ros Rassadin V I O problemah vozrozhdeniya i sohraneniya yazykov nekotoryh malochislennyh tyurkskih narodov Yuzhnoj Sibiri na primere tofalarskogo i sojotskogo yazykov ros Tofalarskij yazyk Yazyki narodov Sibiri nahodyashiesya pod ugrozoj ischeznoveniya ros Tofastan sajt o tofalarskom yazyke ros Tofalarskij yazyk Istoricheskaya enciklopediya Sibiri 2009 Irkipediya portal Irkutskoj oblasti ros Innovacionnye modeli polikulturnogo obrazovaniya dlya sistemy obshego obrazovaniya ros Tofa orus soottary tofalarsko russkij slovar ok 1200 slov nedostupne posilannya z lipnya 2019