Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Амха рська мо ва амх አማርኛ мова амхарців державна мова Ефіопії Амхарська мова є однією з семітських мов Амхарська моваአማር

Амхарська

Амхарська

Амха́рська мо́ва (амх. አማርኛ) — мова амхарців, державна мова Ефіопії. Амхарська мова є однією з семітських мов.

Амхарська мова
አማርኛ
Амариння
image
Розповсюдження Афро-азійських мов
Поширена вЕфіопія, Ізраїль, Північна Америка, Еритрея
РегіонАфрика
Носії27 млн.
Писемністьефіопське письмо
КласифікаціяАфро-Азійські мови
Семітські
Ефіопські
Офіційний статус
ДержавнаЕфіопія
Коди мови
ISO 639-1am
ISO 639-2amh
ISO 639-3amh

Мова є рідною для амхарців, а також служить лінгва-франка для інших груп населення, які проживають у великих містах Ефіопії.

Ця мова є робочою мовою Ефіопії, а також робочою мовою кількох штатів Ефіопської федеративної системи. З 31 800 000 носіїв рідної мови станом на 2018 рік, плюс ще 25 100 000 носіїв як другої мови, амхарська мова є другою за поширеністю рідною мовою Ефіопії (після оромо), але найпоширенішою з точки зору загальної кількості мовців. Це також друга за поширеністю семітська мова у світі (після арабської).

Амхарське письмо пишеться зліва направо за допомогою системи, яка виросла з писемності Geʽez. Система письма в ефіопських семітських мовах називається фідал ( ፊደል ). Fidäl означає «писемність», «алфавіт», «буква» або «символ». Систему письма також називають абугідою ( አቡጊዳ ), від перших чотирьох символів; від цього походить сучасний термін абугіда.

Не існує загальноприйнятого способу романізації амхарської мови на латинське письмо. Приклади амхарської мови в розділах нижче використовують одну систему, поширену серед лінгвістів, які спеціалізуються на ефіопських семітських мовах.

Перший дослідник — німецький вчений Гіоб Лудольф.

Фонетика

Приголосні
Губні Зубні Пом'якшено-альвеолярні М'якопіднебінний Гортанний
Проривний Глухі p t k ʔ (ʾ)
Дзвінкі b d g
Ізбачайніці pʼ (p', p̣) tʼ (t', ṭ) kʼ (q, ḳ)
Африкативні Глухі ʧ (č)
Дзвінкі ʤ (ǧ)
Ізбачайніці ʧʼ (č', č̣)
Фрикативні Глухі f s ʃ (š) h
Дзвінкі z ʒ (ž)
Ізбачайніці sʼ (s', ṣ)
Носові m n ɲ (ñ)
Плавні w l j (y)
Дрижачі r
Голосні
Підйом/ряд Передній Середній Задній
Високий i ɨ (ə) u
Середній e ə (ä) o
Низький a

image

Письмо

Докладніше: Ефіопське письмо

Амхарська мова використовує письмо Геез (амх. ግዕዝ, Gəʿəz, ефіопське письмо).

Амхарске письмо
ä u i a e ə o
h ሀ ሁ ሂ ሃ ሄ ህ ሆ
l ለ ሉ ሊ ላ ሌ ል ሎ
h ሐ ሑ ሒ ሓ ሔ ሕ ሖ
m መ ሙ ሚ ማ ሜ ም ሞ
s ሠ ሡ ሢ ሣ ሤ ሥ ሦ
r ረ ሩ ሪ ራ ሬ ር ሮ
s ሰ ሱ ሲ ሳ ሴ ስ ሶ
š ሸ ሹ ሺ ሻ ሼ ሽ ሾ
q ቀ ቁ ቂ ቃ ቄ ቅ ቆ
b በ ቡ ቢ ባ ቤ ብ ቦ
t ተ ቱ ቲ ታ ቴ ት ቶ
č ቸ ቹ ቺ ቻ ቼ ች ቾ
h ኀ ኁ ኂ ኃ ኄ ኅ ኆ
n ነ ኑ ኒ ና ኔ ን ኖ
ñ ኘ ኙ ኚ ኛ ኜ ኝ ኞ
ʾ አ ኡ ኢ ኣ ኤ እ ኦ
k ከ ኩ ኪ ካ ኬ ክ ኮ
h ኸ ኹ ኺ ኻ ኼ ኽ ኾ
w ወ ዉ ዊ ዋ ዌ ው ዎ
ʾ ዐ ዑ ዒ ዓ ዔ ዕ ዖ
z ዘ ዙ ዚ ዛ ዜ ዝ ዞ
ž ዠ ዡ ዢ ዣ ዤ ዥ ዦ
y የ ዩ ዪ ያ ዬ ይ ዮ
d ደ ዱ ዲ ዳ ዴ ድ ዶ
ǧ ጀ ጁ ጂ ጃ ጄ ጅ ጆ
g ገ ጉ ጊ ጋ ጌ ግ ጎ
t' ጠ ጡ ጢ ጣ ጤ ጥ ጦ
č' ጨ ጩ ጪ ጫ ጬ ጭ ጮ
p' ጰ ጱ ጲ ጳ ጴ ጵ ጶ
s' ጸ ጹ ጺ ጻ ጼ ጽ ጾ
s' ፀ ፁ ፂ ፃ ፄ ፅ ፆ
f ፈ ፉ ፊ ፋ ፌ ፍ ፎ
p ፐ ፑ ፒ ፓ ፔ ፕ ፖ

Найдавніші літературні пам'ятки належать до 14—15 ст.

Література

  • Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
  • Abraham, Roy Clive (1968) The Principles of Amharic. Occasional Publication / Institute of African Studies, University of Ibadan. [rewritten version of 'A modern grammar of spoken Amharic', 1941]
  • Bennet, M.E. (1978) Stratificational Approaches to Amharic Phonology. PhD thesis, Ann Arbor: Michigan State University.
  • Cohen, Marcel (1936) Traité de langue amharique. Paris.
  • Leslau, Wolf (1995) Reference Grammar of Amharic. Harrassowitz, Wiesbaden.
  • Praetorius, Franz (1879) Die amharische Sprache. Verlag der Buchhandlung des Waisenhauses, Halle

Виноски

  1. Meyer, Ronny (2011). The Role of Amharic as a National Language and an African lingua franca. У Stefan Weninger (ред.). The Semitic Languages. Berlin: De Gruyter Mouton. с. 1212–1220.
  2. Gebremichael, M. (2011). Federalism and conflict management in Ethiopia: case study of Benishangul-Gumuz Regional State (PhD). United Kingdom: University of Bradford. hdl:10454/5388.
  3. Amharic. Ethnologue. Процитовано 27 квітня 2021.
  4. . cia.gov. Архів оригіналу за 27 січня 2021. Процитовано 14 листопада 2021.
  5. . www.omniglot.com. Архів оригіналу за 24 липня 2017. Процитовано 26 липня 2017.

Посилання

  • Афарська мова на сайті Ethnologue: Amharic. A language of Ethiopia [ 2 березня 2022 у Wayback Machine.] (англ.)
  • Афарська мова на сайті Glottolog 3.0: Language: Amharic [ 31 липня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
  • Афарська мова на сайті WALS Online: Language Amharic [ 3 червня 2019 у Wayback Machine.] (англ.)
image
Вікіпедія

Вікіпедія має розділ
амхарською мовою
ዋናው ገጽ


image Це незавершена стаття про мову.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Amha rska mo va amh አማርኛ mova amharciv derzhavna mova Efiopiyi Amharska mova ye odniyeyu z semitskih mov Amharska movaአማርኛ AmarinnyaRozpovsyudzhennya Afro azijskih movPoshirena vEfiopiya Izrayil Pivnichna Amerika EritreyaRegionAfrikaNosiyi27 mln Pisemnistefiopske pismoKlasifikaciyaAfro Azijski movi SemitskiEfiopski dd dd dd Oficijnij statusDerzhavnaEfiopiyaKodi moviISO 639 1amISO 639 2amhISO 639 3amh Mova ye ridnoyu dlya amharciv a takozh sluzhit lingva franka dlya inshih grup naselennya yaki prozhivayut u velikih mistah Efiopiyi Cya mova ye robochoyu movoyu Efiopiyi a takozh robochoyu movoyu kilkoh shtativ Efiopskoyi federativnoyi sistemi Z 31 800 000 nosiyiv ridnoyi movi stanom na 2018 rik plyus she 25 100 000 nosiyiv yak drugoyi movi amharska mova ye drugoyu za poshirenistyu ridnoyu movoyu Efiopiyi pislya oromo ale najposhirenishoyu z tochki zoru zagalnoyi kilkosti movciv Ce takozh druga za poshirenistyu semitska mova u sviti pislya arabskoyi Amharske pismo pishetsya zliva napravo za dopomogoyu sistemi yaka virosla z pisemnosti Geʽez Sistema pisma v efiopskih semitskih movah nazivayetsya fidal ፊደል Fidal oznachaye pisemnist alfavit bukva abo simvol Sistemu pisma takozh nazivayut abugidoyu አቡጊዳ vid pershih chotiroh simvoliv vid cogo pohodit suchasnij termin abugida Ne isnuye zagalnoprijnyatogo sposobu romanizaciyi amharskoyi movi na latinske pismo Prikladi amharskoyi movi v rozdilah nizhche vikoristovuyut odnu sistemu poshirenu sered lingvistiv yaki specializuyutsya na efiopskih semitskih movah Pershij doslidnik nimeckij vchenij Giob Ludolf FonetikaPrigolosni Gubni Zubni Pom yaksheno alveolyarni M yakopidnebinnij Gortannij Prorivnij Gluhi p t k ʔ ʾ Dzvinki b d g Izbachajnici pʼ p p tʼ t ṭ kʼ q ḳ Afrikativni Gluhi ʧ c Dzvinki ʤ ǧ Izbachajnici ʧʼ c c Frikativni Gluhi f s ʃ s h Dzvinki z ʒ z Izbachajnici sʼ s ṣ Nosovi m n ɲ n Plavni w l j y Drizhachi r Golosni Pidjom ryad Perednij Serednij Zadnij Visokij i ɨ e u Serednij e e a o Nizkij aPismoDokladnishe Efiopske pismo Amharska mova vikoristovuye pismo Geez amh ግዕዝ Geʿez efiopske pismo Amharske pismo a u i a e e o h ሀ ሁ ሂ ሃ ሄ ህ ሆ l ለ ሉ ሊ ላ ሌ ል ሎ h ሐ ሑ ሒ ሓ ሔ ሕ ሖ m መ ሙ ሚ ማ ሜ ም ሞ s ሠ ሡ ሢ ሣ ሤ ሥ ሦ r ረ ሩ ሪ ራ ሬ ር ሮ s ሰ ሱ ሲ ሳ ሴ ስ ሶ s ሸ ሹ ሺ ሻ ሼ ሽ ሾ q ቀ ቁ ቂ ቃ ቄ ቅ ቆ b በ ቡ ቢ ባ ቤ ብ ቦ t ተ ቱ ቲ ታ ቴ ት ቶ c ቸ ቹ ቺ ቻ ቼ ች ቾ h ኀ ኁ ኂ ኃ ኄ ኅ ኆ n ነ ኑ ኒ ና ኔ ን ኖ n ኘ ኙ ኚ ኛ ኜ ኝ ኞ ʾ አ ኡ ኢ ኣ ኤ እ ኦ k ከ ኩ ኪ ካ ኬ ክ ኮ h ኸ ኹ ኺ ኻ ኼ ኽ ኾ w ወ ዉ ዊ ዋ ዌ ው ዎ ʾ ዐ ዑ ዒ ዓ ዔ ዕ ዖ z ዘ ዙ ዚ ዛ ዜ ዝ ዞ z ዠ ዡ ዢ ዣ ዤ ዥ ዦ y የ ዩ ዪ ያ ዬ ይ ዮ d ደ ዱ ዲ ዳ ዴ ድ ዶ ǧ ጀ ጁ ጂ ጃ ጄ ጅ ጆ g ገ ጉ ጊ ጋ ጌ ግ ጎ t ጠ ጡ ጢ ጣ ጤ ጥ ጦ c ጨ ጩ ጪ ጫ ጬ ጭ ጮ p ጰ ጱ ጲ ጳ ጴ ጵ ጶ s ጸ ጹ ጺ ጻ ጼ ጽ ጾ s ፀ ፁ ፂ ፃ ፄ ፅ ፆ f ፈ ፉ ፊ ፋ ፌ ፍ ፎ p ፐ ፑ ፒ ፓ ፔ ፕ ፖ Najdavnishi literaturni pam yatki nalezhat do 14 15 st LiteraturaUkrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Abraham Roy Clive 1968 The Principles of Amharic Occasional Publication Institute of African Studies University of Ibadan rewritten version of A modern grammar of spoken Amharic 1941 Bennet M E 1978 Stratificational Approaches to Amharic Phonology PhD thesis Ann Arbor Michigan State University Cohen Marcel 1936 Traite de langue amharique Paris Leslau Wolf 1995 Reference Grammar of Amharic Harrassowitz Wiesbaden Praetorius Franz 1879 Die amharische Sprache Verlag der Buchhandlung des Waisenhauses HalleVinoskiMeyer Ronny 2011 The Role of Amharic as a National Language and an African lingua franca U Stefan Weninger red The Semitic Languages Berlin De Gruyter Mouton s 1212 1220 Gebremichael M 2011 Federalism and conflict management in Ethiopia case study of Benishangul Gumuz Regional State PhD United Kingdom University of Bradford hdl 10454 5388 Amharic Ethnologue Procitovano 27 kvitnya 2021 cia gov Arhiv originalu za 27 sichnya 2021 Procitovano 14 listopada 2021 www omniglot com Arhiv originalu za 24 lipnya 2017 Procitovano 26 lipnya 2017 PosilannyaAfarska mova na sajti Ethnologue Amharic A language of Ethiopia 2 bereznya 2022 u Wayback Machine angl Afarska mova na sajti Glottolog 3 0 Language Amharic 31 lipnya 2017 u Wayback Machine angl Afarska mova na sajti WALS Online Language Amharic 3 chervnya 2019 u Wayback Machine angl Vikipediya Vikipediya maye rozdil amharskoyu movoyu ዋናው ገጽ Ce nezavershena stattya pro movu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ