Населення Мексики. Чисельність населення країни 2015 року становила 121,736 млн осіб (12-те місце у світі). За цим показником країна займає перше місце серед іспаномовних країн, друге в Латинській Америці, після португаломовної Бразилії, друге в Північній Америці, після США. Чисельність мексиканців стабільно збільшується, народжуваність 2015 року становила 18,78 ‰ (92-ге місце у світі), смертність — 5,26 ‰ (181-ше місце у світі), природний приріст — 1,18 % (102-ге місце у світі) .
Населення Мексики | |
---|---|
Ріст чисельності населення країни | |
Чисельність | 121,736 млн осіб |
Густота | 65,3 особи/км² |
Коефіцієнт міграції | 1,68 ‰ |
Природний рух | |
Природний приріст | ▲1,18 % |
Народжуваність | 18,78 ‰ |
Фертильність | 2,27 дітей на 1 жінку |
Смертність | 5,26 ‰ |
Смертність немовлят | 12,23 ‰ |
Вікова структура | |
• до 14 років | 27,59 % |
• 15–64 років | 65,64 % |
• старіші за 65 років | 6,77 % |
Середня тривалість життя | 75,65 року |
• чоловіків | 72,88 року |
• жінок | 78,55 року |
Статева структура | |
загалом | 0,96 чол./жін. |
при народженні | 1,05 чол./жін. |
до 15 років | 1,05 чол./жін. |
15–64 років | 0,93 чол./жін. |
після 65 років | 0,82 чол./жін. |
Етнічні групи | |
Нація | мексиканці |
Найбільший етнос | мексиканці |
Нацменшини | індіанці |
Мови | |
Офіційна | іспанська |
Також у побуті | індіанські мови |
Історія
За приблизними оцінками, протягом трьох століть колоніального правління до Мексики мігрувало 300 тис. іспанців. Вони укладали шлюби з індіанцями, і сьогодні метиси переважають у складі населення Мексики. Більшість негрів (близько 200 тис.), завезених у колоніальний період для роботи на шахтах і плантаціях, була асимільована місцевим населенням.
Після здобуття незалежності великомасштабної імміграції до Мексики не спостерігалося. Однак можна виділити два періоди — під час правління Діаса, коли у країну прибуло близько 11 тис. італійських іммігрантів, і безпосередньо після громадянської війни в Іспанії (1936—1939), коли у Мексику в пошуках політичного притулку приїхало близько 25 тис. біженців. Невелика кількість китайців, японців, німців, англійців, французів й інших європейців також іммігрували в Мексику. З середини XX століття найбільші міграції населення відбувалися між Мексикою і США.
Природний рух
Відтворення
Народжуваність у Мексиці, станом на 2015 рік, дорівнює 18,78 ‰ (92-ге місце у світі). Коефіцієнт потенційної народжуваності 2015 року становив 2,27 дитини на одну жінку (94-те місце у світі). Рівень застосування контрацепції 72,5 % (станом на 2009 рік). Середній вік матері при народженні першої дитини становив 21,3 року (оцінка на 2008 рік).
Смертність у Мексиці 2015 року становила 5,26 ‰ (181-ше місце у світі).
Природний приріст населення в країні 2015 року становив 1,18 % (102-ге місце у світі).
Вікова структура
Середній вік населення Мексики становить 28 років (131-ше місце у світі): для чоловіків — 26,9, для жінок — 29,1 року. Очікувана середня тривалість життя 2015 року становила 75,65 року (95-те місце у світі), для чоловіків — 72,88 року, для жінок — 78,55 року.
Вікова структура населення Мексики, станом на 2015 рік, виглядає таким чином:
- діти віком до 14 років — 27,59 % (17 178 327 чоловіків, 16 412 337 жінок);
- молодь віком 15—24 роки — 17,9 % (11 027 564 чоловіка, 10 759 446 жінок);
- дорослі віком 25—54 роки — 40,55 % (23 785 345 чоловіків, 25 576 645 жінок);
- особи передпохилого віку (55—64 роки) — 7,19 % (4 017 721 чоловік, 4 734 391 жінка);
- особи похилого віку (65 років і старіші) — 6,77 % (3 709 873 чоловіка, 4 535 160 жінок).
Шлюбність — розлучуваність
Коефіцієнт шлюбності, тобто кількість шлюбів на 1 тис. осіб за календарний рік, дорівнює 5,2; коефіцієнт розлучуваності — 0,8; індекс розлучуваності, тобто відношення шлюбів до розлучень за календарний рік — 15 (дані за 2009 рік). Середній вік, коли чоловіки беруть перший шлюб дорівнює 29 років, жінки — 26 років, загалом — 29 років (дані за 2011 рік).
Розселення
Густота населення країни 2015 року становила 65,3 особи/км² (153-тє місце у світі). Найвища густота населення в місті Несауалькойотль у штаті Мехіко: 17537 осіб/км².
Більшість населення держави сконцентровано в центральній частині, між штатами Халіско і Веракрус. Чверть усього населення мешкає в агломерації Мехіко. Приблизно 40 % населення Мексики проживають у 5 штатах: 14 млн в штаті Мехіко, 8,7 млн у (Федеральному окрузі), 7,1 млн у штаті Веракрус, 6,6 млн в штаті Халіско і 5,4 млн в штаті Пуебла. Менше всього мексиканців живе в штаті Південна Нижня Каліфорнія — всього 0,5 млн чоловік.
Урбанізація
Мексика високоурбанізована країна. Рівень урбанізованості становить 79,2 % населення країни (станом на 2015 рік), темпи зростання частки міського населення — 1,57 % (оцінка тренду за 2010—2015 роки).
Головні міста держави: Мехіко (столиця) — 20,999 млн осіб, Гвадалахара — 4,843 млн осіб, Монтеррей — 4,513 млн осіб, Пуебла — 2,984 млн осіб, Толука-де-Лердо — 2,164 млн осіб, Тіхуана — 1,987 млн осіб (дані за 2015 рік).
Міграції
Річний рівень еміграції 2015 року становив 1,68 ‰ (160-те місце у світі). Цей показник не враховує різниці між законними і незаконними мігрантами, між біженцями, трудовими мігрантами та іншими.
Біженці й вимушені переселенці
Станом на 2015 рік, в країні 287 тис. внутрішньо переміщених осіб через повстання сапатистів 1994 року в східній частині штату Чіапас, війни наркокортелів з 2007 року, збройні сутички з індіанським населенням.
У країні мешкає 13 осіб без громадянства.
Мексика є членом Міжнародної організації з міграції (IOM).
Расово-етнічний склад
Головні етноси країни: метиси — 62 %, індіанці — 21 %, індіанці — 7 %, інші (переважно європейці) — 10 % населення (лише оціночні дані за 2012 рік, бо федеральний уряд не збирає дані про етнічну приналежність громадян).
10—14 % населення Мексики належать до америндської групи індіанських племен, проте лише половина з них (5,4 % всього населення) досі використовують америндські мови, а десята частина (1,2 % всього населення) взагалі не знають іспанської. За культурними особливостями етнологи ділять індіанців на 62 етнічні групи, причому приблизно 30 з них мають свою мову. Найбільша за чисельністю група — науатль в Центральній Мексиці (приблизно 1,3 млн чоловік), а також нащадки мая в штатах Чіапасі, Табаско та на півострові Юкатан (800 тис. чоловік). Численні також сапотеки, міштеки, тараумара і отомі. Найбільший відсоток людей, котрі ідентифікують себе індіанцями, або розмовляють америндськими мовами налічується в таких штатах: Юкатан (56 % місцевого населення), Оахака (48 %), Кінтана-Роо (39 %), Чіапас (28 %), Кампече (27 %), Ідальго (24 %), Пуебла (19 %), Ґерреро (17 %), Сан-Луїс-Потосі (15 %) і Веракрус (15 %).
Досить невелику групу становлять афромексиканці, які, на відміну від Північної Америки, не живуть окремо і постійно змішуються з іншим населенням. Не існує чіткого розрізнення поміж афромексиканцями та метисами; часто це залежить від самоідентифікації більше, аніж від реального відсотка африканської генетичної спадщини.
Українська діаспора
Мови
Офіційна мова: іспанська, якою користуються 92,7 % населення країни. Сумішшю іспанської та різноманітних індіанських мов (маянська, ) розмовляють 5,7 % населення, лише власне індіанською в побуті користується не більше 0,8 % населення країни (оцінка 2005 року).
- Поширення індіанських мов (більше 100 тис. носіїв)
Релігії
Головні релігії й вірування, які сповідує, і конфесії та церковні організації, до яких відносить себе населення країни: римо-католицтво — 82,7 %, п'ятидесятництво — 1,6 %, Свідки Єгови — 1,4 %, інші євангелістичні церкви — 5 %, інші — 1,9 %, не сповідують жодної — 4,7 %, не визначились — 2,7 % (станом на 2010 рік).
Освіта
Рівень письменності 2012 року становив 95,1 % дорослого населення (віком від 15 років): 96,2 % — серед чоловіків, 94,2 % — серед жінок. Державні витрати на освіту становлять 5,2 % ВВП країни, станом на 2011 рік (72-ге місце у світі). Середня тривалість освіти становить 13 років, для хлопців — до 13 років, для дівчат — до 13 років (станом на 2014 рік).
Середня і професійна
Вища
Охорона здоров'я
Забезпеченість лікарями в країні на рівні 2,1 лікаря на 1000 мешканців (станом на 2011 рік). Забезпеченість лікарняними ліжками в стаціонарах — 1,5 ліжка на 1000 мешканців (станом на 2011 рік). Загальні витрати на охорону здоров'я 2014 року становили 6,3 % ВВП країни (108-ме місце у світі).
Смертність немовлят до 1 року, станом на 2015 рік, становила 12,23 ‰ (122-ге місце у світі); хлопчиків — 13,64 ‰, дівчаток — 10,74 ‰. Рівень материнської смертності 2015 року становив 38 випадків на 100 тис. народжень (108-ме місце у світі).
Мексика входить до складу ряду міжнародних організацій: Міжнародного руху (ICRM) і Міжнародної федерації товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця (IFRCS), Дитячого фонду ООН (UNISEF), Всесвітньої організації охорони здоров'я (WHO).
Захворювання
Потенційний рівень зараження інфекційними хворобами в країні середній. Найпоширеніші інфекційні захворювання: діарея, гепатит А, гарячка денге. Станом на серпень 2016 року в країні були зареєстровані випадки зараження вірусом Зіка через укуси комарів Aedes, переливання крові, статевим шляхом, під час вагітності.
2014 року було зареєстровано 194,1 тис. хворих на СНІД (30-те місце в світі), це 0,23 % населення в репродуктивному віці 15—49 років (95-те місце у світі). Смертність 2014 року від цієї хвороби становила 6,0 тис. осіб (28-ме місце у світі).
Частка дорослого населення з високим індексом маси тіла 2014 року становила 27,6 % (23-тє місце у світі); частка дітей віком до 5 років зі зниженою масою тіла становила 2,8 % (оцінка на 2012 рік). Ця статистика показує як власне стан харчування, так і наявну/гіпотетичну поширеність різних захворювань.
Санітарія
Доступ до облаштованих джерел питної води 2015 року мало 97,2 % населення в містах і 92,1 % в сільській місцевості; загалом 96,1 % населення країни. Відсоток забезпеченості населення доступом до облаштованого водовідведення (каналізація, септик): в містах — 88 %, в сільській місцевості — 74,5 %, загалом по країні — 85,2 % (станом на 2015 рік). Споживання прісної води, станом на 2009 рік, дорівнює 80,4 км³ на рік, або 700,4 тонни на одного мешканця на рік: з яких 14 % припадає на побутові, 9 % — на промислові, 77 % — на сільськогосподарські потреби.
Соціально-економічне положення
Співвідношення осіб що в економічному плані залежать від інших до осіб працездатного віку (15—64 роки) загалом становить 51,7 % (станом на 2015 рік): частка дітей — 41,9 %; частка осіб похилого віку — 9,8 %, або 10,2 потенційно працездатних на 1 пенсіонера. Загалом дані показники характеризують рівень затребуваності державної допомоги в секторах освіти, охорони здоров'я і пенсійного забезпечення, відповідно. За межею бідності 2012 року перебувало 52,3 % населення країни населення країни. Розподіл в країні виглядає таким чином: нижній дециль — 2 %, верхній дециль — 37,5 % (станом на 2010 рік).
Станом на 2012 рік, в країні 1,231 млн осіб не має доступу до електромереж; 99 % населення має доступ, в містах цей показник дорівнює 100 %, у сільській місцевості — 97 %. Рівень проникнення інтернет-технологій високий. Станом на липень 2015 року в країні налічувалось 69,915 млн унікальних інтернет-користувачів (12-те місце у світі), що становило 57,4 % від загальної кількості населення країни.
1994 року Мексику прийняли до клубу багатих країн (OECD). За кількістю багатих сімей мексиканці стоять на четвертому місці (після США, Німеччини, Японії), але при цьому 60 % населення проживають у бідності, а 27 % нижче порогу бідності. 84 % мексиканців проживають у власних домівках та окремих квартирах, 19,6 % мають вдома комп'ютер.
Трудові ресурси
Загальні трудові ресурси 2015 року становили 52,81 млн осіб (13-те місце у світі). Зайнятість економічно активного населення, станом на 2011 рік, у господарстві країни розподіляється таким чином: аграрне, лісове і рибне господарства — 13,4 % (наприкінці 1990-х років 22 %); промисловість і будівництво — 24,1 % (наприкінці 1990-х років 26 %); сфера послуг — 61,9 % (наприкінці 1990-х років 52 %). 1,11 млн дітей у віці від 5 до 14 років (5 % від загальної кількості) 2009 року були залучені до дитячої праці. Безробіття 2014 року дорівнювало 4,5 % працездатного населення, 2013 року — 4,8 % (44-те місце у світі); серед молоді у віці 15—24 років ця частка становила 9,6 %, серед юнаків — 9,2 %, серед дівчат — 10,3 % (104-те місце у світі). Реальний рівень безробіття може дорівнювати 25 % працездатного населення.
У Мексиці практично нема іноземних працівників, за винятком штату Чіапас, де в сільському господарстві працюють сезонні робітники з Гватемали, де у 1970-х та 1980-х роках біженці з країн Центральної Америки, де проходили громадянські війни, шукали постійну роботу.
Кримінал
Наркотики
Великий світовий виробник і транзитер наркотиків. Друге місце в світі з вирощування опійного маку, що зросло 2009 року на 31 % у порівнянні з попереднім роком, до 19,5 тис. га (потенційно 50 тонн чистого героїну на рік, або 125 тонн «сирцю», що поширений в Мексиці й США). 2009 року вирощування марихуани зросло на 45 % у порівнянні з попереднім роком, до 17,5 тис. га. Всередині країни виробляється екстазі. Уряд Мексики проводить другу найбільшу кампанію боротьби з наркокартелями (після кампанії уряду Колумбії). Мексика слугує основним транзитним пунктом наркотрафіку з Південної Америки (95 % кокаїну, що прямує до США, заарештовується в Мексиці). Найбільший постачальник марихуани й амфетамінів на американський ринок. Важливий центр відмивання грошей.
Торгівля людьми
Згідно зі про торгівлю людьми (англ. Trafficking in Persons Report) Державного департаменту США, уряд Мексики докладає значних зусиль в боротьбі з явищем примусової праці, сексуальної експлуатації, незаконною торгівлею внутрішніми органами, але законодавство відповідає мінімальним вимогам американського закону 2000 року щодо захисту жертв (англ. Trafficking Victims Protection Act’s) не в повній мірі, країна знаходиться у списку другого рівня.
- Країни-донори (червоний) і країни-реципієнти кримінальних потоків (англ.)
- Глобальна боротьба з торгівлею людьми (англ.)
Гендерний стан
Статеве співвідношення (оцінка 2015 року):
- при народженні — 1,05 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
- у віці до 14 років — 1,05 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
- у віці 15—24 років — 1,03 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
- у віці 25—54 років — 0,93 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
- у віці 55—64 років — 0,85 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
- у віці за 64 роки — 0,82 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
- загалом — 0,96 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої.
Демографічні дослідження
Населення Мексики | ||
---|---|---|
Рік | Населення | Зміна |
1950 | 28 296 000 | — |
1955 | 33 401 000 | +18.0% |
1960 | 38 677 000 | +15.8% |
1965 | 45 339 000 | +17.2% |
1970 | 52 988 000 | +16.9% |
1975 | 61 708 000 | +16.5% |
1980 | 70 353 000 | +14.0% |
1985 | 77 859 000 | +10.7% |
1990 | 86 077 000 | +10.6% |
1995 | 95 393 000 | +10.8% |
2000 | 103 874 000 | +8.9% |
2005 | 110 732 000 | +6.6% |
2010 | 117 886 000 | +6.5% |
2015 | 127 017 000 | +7.7% |
2020 | 134 837 000 | +6.2% |
Джерело: Відділ соціально-економічних справ секретаріату ООН, 2010 рік. |
Демографічні дослідження в країні ведуться рядом державних і наукових установ:
- .
Переписи
Див. також
Примітки
- Mexico : ( )[англ.] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, . — Дата звернення: 21 лютого 2017 року. — ISSN 1553-8133.
- ' Marriages and crude marriage rates : ( )[англ.] : [арх. 30 січня 2018 року] // United Nations Statistical Division. — 2011. — 1 July. — Дата звернення: 29 січня 2018 року.
- ' Divorces and crude divorce rates : ( )[англ.] : [арх. 30 січня 2018 року] // United Nations Statistical Division. — 2011. — 1 July. — Дата звернення: 29 січня 2018 року.
- ' Demographic Yearbook Special Census Topics Volume 1 Basic population characteristics : ( )[англ.] : [арх. 30 січня 2018 року] // United Nations Statistical Division. — 2004. — 1 July. — Дата звернення: 29 січня 2018 року.
- (рос.) Население Мексики.[недоступне посилання]
- International Organization for Migration : ( )[англ.]. — Дата звернення: 12 січня 2017 року. — країни-члени Міжнародної організації з міграції.
- (ісп.) (PDF). INEGI, México. Архів оригіналу (PDF) за 2 січня 2008. Процитовано 12 грудня 2007 року.
{{}}
: Cite має пустий невідомий параметр:|6=
() - (англ.) Mexico [ 3 травня 2015 у Wayback Machine.] // Населення Мексики в онлайн-версії «Encyclopædia Britannica». (англ.)
- (англ.) Official statistics of the CDI. [ 17 січня 2013 у Wayback Machine.]
- Значна кількість держав і територій розрізняють статуси державної, національної і офіційної мов. Державні мови у різних країнах мають різний правовий статус, або його відсутність, сферу застосування. У даному випадку під офіційною мовою розуміється мова, якою користуються державні, адміністративні, інші управлінські органи конкретних територій у повсякденному діловодстві.
- Trafficking in Persons Report 2013 : ( )[англ.] / // U.S. State Department. — . — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — щорічна доповідь про моніторинг та боротьбу з торгівлею людьми за 2013 рік.
- UNODC report on human trafficking exposes modern form of slavery : ( )[англ.] // UNODC. — . — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — доповідь про стан боротьби з торгівлею людьми у світі за 2009 рік.
- ' World Population Prospects: The 2012 Revision : ( )[англ.] : [арх. 30 січня 2018 року] // Department of Economic and Social Affairs of the United Nations Secretariat. — . — Дата звернення: 29 січня 2018 року.
<ref>
з назвою «CDI», визначений у <references>
в групі «», нічого не містить.Література
Українською
- Атлас. 10—11 клас. Економічна і соціальна географія світу / упорядники : , . — К. : ДНВП «Картографія», 2010. — .
- Атлас світу / голов. ред. ; зав. ред. ; відп. ред. . — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — .
- Безуглий В. В. Економічна і соціальна географія зарубіжних країн : Навчальний посібник. — К. : ВЦ «Академія», 2007. — 704 с. — .
- Безуглий В. В., Козинець С. В. Регіональна економічна і соціальна географія світу : Навчальний посібник. — видання 2-ге, доп., перероб. — К. : ВЦ «Академія», 2007. — 688 с. — .
- Головченко В. І., Кравчук О. Країнознавство: Азія, Африка, Латинська Америка, Австралія і Океанія. — К., 2006. — 335 с. — .
- Гудзеляк І. І. Географія населення: Навчальний посібник / І. Гудзеляк. — Л. : Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2008. — 232 с. — .
- Дахно І. І. Країни світу: Енциклопедичний довідник / І. І. Дахно, С. М. Тимофієв. — К. : Мапа, 2011. — 606 с. — (Бібліотека нового українця) — .
- Дахно І. І. Економічна географія зарубіжних країн : навчальний посібник. — К. : , 2014. — 319 с. — .
- Джаман В. О. Регіональні системи розселення: демографічні аспекти. — Чернівці : , 2003. — 392 с. — .
- Демографія: Навчальний посібник. — К. : МАУП, 2005. — 112 с. — .
- Країнознавчий словник-довідник. — 5-те вид., перероб. і доп. — К. : Знання, 2008. — 839 с. — .
- Економічна і соціальна географія країн світу. Навчальний посібник / За ред. Кузика С. П. — Л. : Світ, 2002. — 672 с. — .
- Загальна медична географія світу / В. О. Шевченко [та ін.] — К. : [б.в.], 1998. — 178 с.
- , Регіональна економічна і соціальна географія світу (Латинська Америка та Карибські країни, Африка, Азія, Океанія) : навч. посіб. — Л. : ЛНУ ім. Івана Франка, 2013. — 368 с. — .
- Крисаченко В. С. Динаміка населення: Популяційні, етнічні та глобальні виміри. — К. : Видавництво Національного інституту стратегічних досліджень, 2005. — 368 с. — .
- Кузик С. П., Економічна і соціальна географія країн Америки : навч. посіб. — Л. : ЛНУ ім. Івана Франка, 1999. — 299 с. — .
- Любіцева О. О., Мезенцев К. В., Павлов С. В. Географія релігій. — К. : , 1999. — 504 с. — .
- Масляк П. О. Країнознавство. — К. : Знання, 2007. — 292 с. — (Вища освіта XXI століття)
- Масляк П. О., Дахно І. І. Економічна і соціальна географія світу / П. О. Масляк, І. І. Дахно ; за ред. П. О. Масляка. — К. : , 2003. — 280 с. — .
Російською
- (рос.) Мексика // Демографический энциклопедический словарь / главн. ред. Валентей Д. И. — М. : Советская энциклопедия, 1985. — 608 с.
- (рос.) Мексика // Латинская Америка. Энциклопедический справочник [в 2-х тт.] / Главный редактор В. В. Вольский. — М. : Советская энциклопедия, 1982. — Т. 2. К-Я. — 656 с.
- (рос.) Мексика // Страны и народы. Америка. Общий обзор Латинской Америки. Средняя Америка / Редкол. : отв. ред. В. В. Вольский, и др. — М. : «Мысль», 1981. — 333 с. — (Страны и народы) — 180 тис. прим.
- (рос.) / Отв. ред. С. И. Брук и В. С. Апенченко. — М. : ГУГК ГГК СССР и Институт этнографии им. Н. Н. Миклухо-Маклая АН СССР, 1964. — 185 с. — 20 тис. прим.
- (рос.) Численность и расселение народов мира. Этнографические очерки / под ред. С. И. Брука. — М. : Издательство АН СССР, 1962. — 487 с.
- (рос.) Лаппо Г. М. География городов: Учебное пособие для географических факультетов вузов. — М. : Туманит, изд. центр ВЛАДОС, 1997. — 476 с. — .
- (рос.) География населения. — М. : Прогресс, 1980. — 383 с.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Населення Мексики |
- World Population Prospects : ( )[англ.] // United Nation. . — демографічні показники населення світу.
- Global Health Observatory. Mexico : ( )[англ.] // World Health Organization (WHO). — медико-статистичні показники Мексики.
- Demographic and Health Surveys : ( )[англ.] // U.S. Agency for International Development. — репрезентативні дані про стан здоров'я і населення в країнах, що розвиваються.
- At a glance: Mexico. Statistics and Monitoring : ( )[англ.] // UNICEF. — статистичні дані про стан і положення дітей Мексики.
- Mexico. World Bank Open Data : ( )[англ.] // The World Bank. — статистично-економічні показники Мексики.
- Mexico. Country Profile : ( )[англ.] // International Labor Organization. — економіко-статистичні показники Мексики від Міжнародної організації праці.
- United Nations Development Programme in Mexico : ( )[англ.] // UNDP. — сторінка локального відділення Програми розвитку ООН.
- United Nations Economic Commission for Europe (UNECE) : ( )[англ.]. — Європейська економічна комісія ООН (ЄЕК ООН).
- World Population Estimates : ( )[англ.] // U.S. Census Bureau. — оцінки населення світу.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Naselennya Meksiki Chiselnist naselennya krayini 2015 roku stanovila 121 736 mln osib 12 te misce u sviti Za cim pokaznikom krayina zajmaye pershe misce sered ispanomovnih krayin druge v Latinskij Americi pislya portugalomovnoyi Braziliyi druge v Pivnichnij Americi pislya SShA Chiselnist meksikanciv stabilno zbilshuyetsya narodzhuvanist 2015 roku stanovila 18 78 92 ge misce u sviti smertnist 5 26 181 she misce u sviti prirodnij pririst 1 18 102 ge misce u sviti Naselennya MeksikiRist chiselnosti naselennya krayiniChiselnist121 736 mln osibGustota65 3 osobi km Koeficiyent migraciyi1 68 Prirodnij ruhPrirodnij pririst 1 18 Narodzhuvanist18 78 Fertilnist2 27 ditej na 1 zhinkuSmertnist5 26 Smertnist nemovlyat12 23 Vikova struktura do 14 rokiv27 59 15 64 rokiv65 64 starishi za 65 rokiv6 77 Serednya trivalist zhittya75 65 roku cholovikiv72 88 roku zhinok78 55 rokuStateva strukturazagalom0 96 chol zhin pri narodzhenni1 05 chol zhin do 15 rokiv1 05 chol zhin 15 64 rokiv0 93 chol zhin pislya 65 rokiv0 82 chol zhin Etnichni grupiNaciyameksikanciNajbilshij etnosmeksikanciNacmenshiniindianciMoviOficijnaispanskaTakozh u pobutiindianski moviIstoriyaZa pribliznimi ocinkami protyagom troh stolit kolonialnogo pravlinnya do Meksiki migruvalo 300 tis ispanciv Voni ukladali shlyubi z indiancyami i sogodni metisi perevazhayut u skladi naselennya Meksiki Bilshist negriv blizko 200 tis zavezenih u kolonialnij period dlya roboti na shahtah i plantaciyah bula asimilovana miscevim naselennyam Pislya zdobuttya nezalezhnosti velikomasshtabnoyi immigraciyi do Meksiki ne sposterigalosya Odnak mozhna vidiliti dva periodi pid chas pravlinnya Diasa koli u krayinu pribulo blizko 11 tis italijskih immigrantiv i bezposeredno pislya gromadyanskoyi vijni v Ispaniyi 1936 1939 koli u Meksiku v poshukah politichnogo pritulku priyihalo blizko 25 tis bizhenciv Nevelika kilkist kitajciv yaponciv nimciv anglijciv francuziv j inshih yevropejciv takozh immigruvali v Meksiku Z seredini XX stolittya najbilshi migraciyi naselennya vidbuvalisya mizh Meksikoyu i SShA Prirodnij ruhVidtvorennya Narodzhuvanist u Meksici stanom na 2015 rik dorivnyuye 18 78 92 ge misce u sviti Koeficiyent potencijnoyi narodzhuvanosti 2015 roku stanoviv 2 27 ditini na odnu zhinku 94 te misce u sviti Riven zastosuvannya kontracepciyi 72 5 stanom na 2009 rik Serednij vik materi pri narodzhenni pershoyi ditini stanoviv 21 3 roku ocinka na 2008 rik Smertnist u Meksici 2015 roku stanovila 5 26 181 she misce u sviti Prirodnij pririst naselennya v krayini 2015 roku stanoviv 1 18 102 ge misce u sviti Vikova struktura Vikovo stateva piramida naselennya Meksiki 2016 rik angl Serednij vik naselennya Meksiki stanovit 28 rokiv 131 she misce u sviti dlya cholovikiv 26 9 dlya zhinok 29 1 roku Ochikuvana serednya trivalist zhittya 2015 roku stanovila 75 65 roku 95 te misce u sviti dlya cholovikiv 72 88 roku dlya zhinok 78 55 roku Vikova struktura naselennya Meksiki stanom na 2015 rik viglyadaye takim chinom diti vikom do 14 rokiv 27 59 17 178 327 cholovikiv 16 412 337 zhinok molod vikom 15 24 roki 17 9 11 027 564 cholovika 10 759 446 zhinok dorosli vikom 25 54 roki 40 55 23 785 345 cholovikiv 25 576 645 zhinok osobi peredpohilogo viku 55 64 roki 7 19 4 017 721 cholovik 4 734 391 zhinka osobi pohilogo viku 65 rokiv i starishi 6 77 3 709 873 cholovika 4 535 160 zhinok Shlyubnist rozluchuvanist Koeficiyent shlyubnosti tobto kilkist shlyubiv na 1 tis osib za kalendarnij rik dorivnyuye 5 2 koeficiyent rozluchuvanosti 0 8 indeks rozluchuvanosti tobto vidnoshennya shlyubiv do rozluchen za kalendarnij rik 15 dani za 2009 rik Serednij vik koli choloviki berut pershij shlyub dorivnyuye 29 rokiv zhinki 26 rokiv zagalom 29 rokiv dani za 2011 rik RozselennyaGustota naselennya po shtatah Gustota naselennya krayini 2015 roku stanovila 65 3 osobi km 153 tye misce u sviti Najvisha gustota naselennya v misti Nesaualkojotl u shtati Mehiko 17537 osib km Bilshist naselennya derzhavi skoncentrovano v centralnij chastini mizh shtatami Halisko i Verakrus Chvert usogo naselennya meshkaye v aglomeraciyi Mehiko Priblizno 40 naselennya Meksiki prozhivayut u 5 shtatah 14 mln v shtati Mehiko 8 7 mln u Federalnomu okruzi 7 1 mln u shtati Verakrus 6 6 mln v shtati Halisko i 5 4 mln v shtati Puebla Menshe vsogo meksikanciv zhive v shtati Pivdenna Nizhnya Kaliforniya vsogo 0 5 mln cholovik Urbanizaciya Dokladnishe Mista Meksiki Meksika visokourbanizovana krayina Riven urbanizovanosti stanovit 79 2 naselennya krayini stanom na 2015 rik tempi zrostannya chastki miskogo naselennya 1 57 ocinka trendu za 2010 2015 roki Golovni mista derzhavi Mehiko stolicya 20 999 mln osib Gvadalahara 4 843 mln osib Monterrej 4 513 mln osib Puebla 2 984 mln osib Toluka de Lerdo 2 164 mln osib Tihuana 1 987 mln osib dani za 2015 rik Migraciyi Richnij riven emigraciyi 2015 roku stanoviv 1 68 160 te misce u sviti Cej pokaznik ne vrahovuye riznici mizh zakonnimi i nezakonnimi migrantami mizh bizhencyami trudovimi migrantami ta inshimi Bizhenci j vimusheni pereselenci Stanom na 2015 rik v krayini 287 tis vnutrishno peremishenih osib cherez povstannya sapatistiv 1994 roku v shidnij chastini shtatu Chiapas vijni narkokorteliv z 2007 roku zbrojni sutichki z indianskim naselennyam U krayini meshkaye 13 osib bez gromadyanstva Meksika ye chlenom Mizhnarodnoyi organizaciyi z migraciyi IOM Rasovo etnichnij skladEtnichnij sklad 2012 rik Etnos Vidsotok metisi 61 indianci 29 yevropejci 10 Dokladnishe Golovni etnosi krayini metisi 62 indianci 21 indianci 7 inshi perevazhno yevropejci 10 naselennya lishe ocinochni dani za 2012 rik bo federalnij uryad ne zbiraye dani pro etnichnu prinalezhnist gromadyan 10 14 naselennya Meksiki nalezhat do amerindskoyi grupi indianskih plemen prote lishe polovina z nih 5 4 vsogo naselennya dosi vikoristovuyut amerindski movi a desyata chastina 1 2 vsogo naselennya vzagali ne znayut ispanskoyi Za kulturnimi osoblivostyami etnologi dilyat indianciv na 62 etnichni grupi prichomu priblizno 30 z nih mayut svoyu movu Najbilsha za chiselnistyu grupa nauatl v Centralnij Meksici priblizno 1 3 mln cholovik a takozh nashadki maya v shtatah Chiapasi Tabasko ta na pivostrovi Yukatan 800 tis cholovik Chislenni takozh sapoteki mishteki taraumara i otomi Najbilshij vidsotok lyudej kotri identifikuyut sebe indiancyami abo rozmovlyayut amerindskimi movami nalichuyetsya v takih shtatah Yukatan 56 miscevogo naselennya Oahaka 48 Kintana Roo 39 Chiapas 28 Kampeche 27 Idalgo 24 Puebla 19 Gerrero 17 San Luyis Potosi 15 i Verakrus 15 Dosit neveliku grupu stanovlyat afromeksikanci yaki na vidminu vid Pivnichnoyi Ameriki ne zhivut okremo i postijno zmishuyutsya z inshim naselennyam Ne isnuye chitkogo rozriznennya pomizh afromeksikancyami ta metisami chasto ce zalezhit vid samoidentifikaciyi bilshe anizh vid realnogo vidsotka afrikanskoyi genetichnoyi spadshini Ukrayinska diaspora Dokladnishe MoviMovi Meksiki 2015 rik Mova Vidsotok ispanska 92 7 indianski movi 7 3 Dokladnishe Movi Meksiki Oficijna mova ispanska yakoyu koristuyutsya 92 7 naselennya krayini Sumishshyu ispanskoyi ta riznomanitnih indianskih mov mayanska rozmovlyayut 5 7 naselennya lishe vlasne indianskoyu v pobuti koristuyetsya ne bilshe 0 8 naselennya krayini ocinka 2005 roku Poshirennya indianskih mov bilshe 100 tis nosiyiv ReligiyiReligiyi v Meksici 2009 rik Virospovidannya Vidsotok katoliki 82 7 5 6 svidki Yegovi 1 4 1 9 ateyisti 4 7 agnostiki 2 7 Dokladnishe Golovni religiyi j viruvannya yaki spoviduye i konfesiyi ta cerkovni organizaciyi do yakih vidnosit sebe naselennya krayini rimo katolictvo 82 7 p yatidesyatnictvo 1 6 Svidki Yegovi 1 4 inshi yevangelistichni cerkvi 5 inshi 1 9 ne spoviduyut zhodnoyi 4 7 ne viznachilis 2 7 stanom na 2010 rik OsvitaDokladnishe Riven pismennosti 2012 roku stanoviv 95 1 doroslogo naselennya vikom vid 15 rokiv 96 2 sered cholovikiv 94 2 sered zhinok Derzhavni vitrati na osvitu stanovlyat 5 2 VVP krayini stanom na 2011 rik 72 ge misce u sviti Serednya trivalist osviti stanovit 13 rokiv dlya hlopciv do 13 rokiv dlya divchat do 13 rokiv stanom na 2014 rik Serednya i profesijna VishaOhorona zdorov yaDokladnishe Zabezpechenist likaryami v krayini na rivni 2 1 likarya na 1000 meshkanciv stanom na 2011 rik Zabezpechenist likarnyanimi lizhkami v stacionarah 1 5 lizhka na 1000 meshkanciv stanom na 2011 rik Zagalni vitrati na ohoronu zdorov ya 2014 roku stanovili 6 3 VVP krayini 108 me misce u sviti Smertnist nemovlyat do 1 roku stanom na 2015 rik stanovila 12 23 122 ge misce u sviti hlopchikiv 13 64 divchatok 10 74 Riven materinskoyi smertnosti 2015 roku stanoviv 38 vipadkiv na 100 tis narodzhen 108 me misce u sviti Meksika vhodit do skladu ryadu mizhnarodnih organizacij Mizhnarodnogo ruhu ICRM i Mizhnarodnoyi federaciyi tovaristv Chervonogo Hresta i Chervonogo Pivmisyacya IFRCS Dityachogo fondu OON UNISEF Vsesvitnoyi organizaciyi ohoroni zdorov ya WHO Zahvoryuvannya Potencijnij riven zarazhennya infekcijnimi hvorobami v krayini serednij Najposhirenishi infekcijni zahvoryuvannya diareya gepatit A garyachka denge Stanom na serpen 2016 roku v krayini buli zareyestrovani vipadki zarazhennya virusom Zika cherez ukusi komariv Aedes perelivannya krovi statevim shlyahom pid chas vagitnosti 2014 roku bulo zareyestrovano 194 1 tis hvorih na SNID 30 te misce v sviti ce 0 23 naselennya v reproduktivnomu vici 15 49 rokiv 95 te misce u sviti Smertnist 2014 roku vid ciyeyi hvorobi stanovila 6 0 tis osib 28 me misce u sviti Chastka doroslogo naselennya z visokim indeksom masi tila 2014 roku stanovila 27 6 23 tye misce u sviti chastka ditej vikom do 5 rokiv zi znizhenoyu masoyu tila stanovila 2 8 ocinka na 2012 rik Cya statistika pokazuye yak vlasne stan harchuvannya tak i nayavnu gipotetichnu poshirenist riznih zahvoryuvan Sanitariya Dostup do oblashtovanih dzherel pitnoyi vodi 2015 roku malo 97 2 naselennya v mistah i 92 1 v silskij miscevosti zagalom 96 1 naselennya krayini Vidsotok zabezpechenosti naselennya dostupom do oblashtovanogo vodovidvedennya kanalizaciya septik v mistah 88 v silskij miscevosti 74 5 zagalom po krayini 85 2 stanom na 2015 rik Spozhivannya prisnoyi vodi stanom na 2009 rik dorivnyuye 80 4 km na rik abo 700 4 tonni na odnogo meshkancya na rik z yakih 14 pripadaye na pobutovi 9 na promislovi 77 na silskogospodarski potrebi Socialno ekonomichne polozhennyaSpivvidnoshennya osib sho v ekonomichnomu plani zalezhat vid inshih do osib pracezdatnogo viku 15 64 roki zagalom stanovit 51 7 stanom na 2015 rik chastka ditej 41 9 chastka osib pohilogo viku 9 8 abo 10 2 potencijno pracezdatnih na 1 pensionera Zagalom dani pokazniki harakterizuyut riven zatrebuvanosti derzhavnoyi dopomogi v sektorah osviti ohoroni zdorov ya i pensijnogo zabezpechennya vidpovidno Za mezheyu bidnosti 2012 roku perebuvalo 52 3 naselennya krayini naselennya krayini Rozpodil v krayini viglyadaye takim chinom nizhnij decil 2 verhnij decil 37 5 stanom na 2010 rik Stanom na 2012 rik v krayini 1 231 mln osib ne maye dostupu do elektromerezh 99 naselennya maye dostup v mistah cej pokaznik dorivnyuye 100 u silskij miscevosti 97 Riven proniknennya internet tehnologij visokij Stanom na lipen 2015 roku v krayini nalichuvalos 69 915 mln unikalnih internet koristuvachiv 12 te misce u sviti sho stanovilo 57 4 vid zagalnoyi kilkosti naselennya krayini 1994 roku Meksiku prijnyali do klubu bagatih krayin OECD Za kilkistyu bagatih simej meksikanci stoyat na chetvertomu misci pislya SShA Nimechchini Yaponiyi ale pri comu 60 naselennya prozhivayut u bidnosti a 27 nizhche porogu bidnosti 84 meksikanciv prozhivayut u vlasnih domivkah ta okremih kvartirah 19 6 mayut vdoma komp yuter Trudovi resursi Zagalni trudovi resursi 2015 roku stanovili 52 81 mln osib 13 te misce u sviti Zajnyatist ekonomichno aktivnogo naselennya stanom na 2011 rik u gospodarstvi krayini rozpodilyayetsya takim chinom agrarne lisove i ribne gospodarstva 13 4 naprikinci 1990 h rokiv 22 promislovist i budivnictvo 24 1 naprikinci 1990 h rokiv 26 sfera poslug 61 9 naprikinci 1990 h rokiv 52 1 11 mln ditej u vici vid 5 do 14 rokiv 5 vid zagalnoyi kilkosti 2009 roku buli zalucheni do dityachoyi praci Bezrobittya 2014 roku dorivnyuvalo 4 5 pracezdatnogo naselennya 2013 roku 4 8 44 te misce u sviti sered molodi u vici 15 24 rokiv cya chastka stanovila 9 6 sered yunakiv 9 2 sered divchat 10 3 104 te misce u sviti Realnij riven bezrobittya mozhe dorivnyuvati 25 pracezdatnogo naselennya U Meksici praktichno nema inozemnih pracivnikiv za vinyatkom shtatu Chiapas de v silskomu gospodarstvi pracyuyut sezonni robitniki z Gvatemali de u 1970 h ta 1980 h rokah bizhenci z krayin Centralnoyi Ameriki de prohodili gromadyanski vijni shukali postijnu robotu KriminalDokladnishe Narkotiki Svitovi marshruti narkotrafiku angl Velikij svitovij virobnik i tranziter narkotikiv Druge misce v sviti z viroshuvannya opijnogo maku sho zroslo 2009 roku na 31 u porivnyanni z poperednim rokom do 19 5 tis ga potencijno 50 tonn chistogo geroyinu na rik abo 125 tonn sircyu sho poshirenij v Meksici j SShA 2009 roku viroshuvannya marihuani zroslo na 45 u porivnyanni z poperednim rokom do 17 5 tis ga Vseredini krayini viroblyayetsya ekstazi Uryad Meksiki provodit drugu najbilshu kampaniyu borotbi z narkokartelyami pislya kampaniyi uryadu Kolumbiyi Meksika sluguye osnovnim tranzitnim punktom narkotrafiku z Pivdennoyi Ameriki 95 kokayinu sho pryamuye do SShA zaareshtovuyetsya v Meksici Najbilshij postachalnik marihuani j amfetaminiv na amerikanskij rinok Vazhlivij centr vidmivannya groshej Torgivlya lyudmi Dokladnishe Zgidno zi pro torgivlyu lyudmi angl Trafficking in Persons Report Derzhavnogo departamentu SShA uryad Meksiki dokladaye znachnih zusil v borotbi z yavishem primusovoyi praci seksualnoyi ekspluataciyi nezakonnoyu torgivleyu vnutrishnimi organami ale zakonodavstvo vidpovidaye minimalnim vimogam amerikanskogo zakonu 2000 roku shodo zahistu zhertv angl Trafficking Victims Protection Act s ne v povnij miri krayina znahoditsya u spisku drugogo rivnya Krayini donori chervonij i krayini recipiyenti kriminalnih potokiv angl Globalna borotba z torgivleyu lyudmi angl Gendernij stanStateve spivvidnoshennya ocinka 2015 roku pri narodzhenni 1 05 osobi cholovichoyi stati na 1 osobu zhinochoyi u vici do 14 rokiv 1 05 osobi cholovichoyi stati na 1 osobu zhinochoyi u vici 15 24 rokiv 1 03 osobi cholovichoyi stati na 1 osobu zhinochoyi u vici 25 54 rokiv 0 93 osobi cholovichoyi stati na 1 osobu zhinochoyi u vici 55 64 rokiv 0 85 osobi cholovichoyi stati na 1 osobu zhinochoyi u vici za 64 roki 0 82 osobi cholovichoyi stati na 1 osobu zhinochoyi zagalom 0 96 osobi cholovichoyi stati na 1 osobu zhinochoyi Demografichni doslidzhennyaNaselennya Meksiki Rik Naselennya Zmina1950 28 296 000 1955 33 401 000 18 0 1960 38 677 000 15 8 1965 45 339 000 17 2 1970 52 988 000 16 9 1975 61 708 000 16 5 1980 70 353 000 14 0 1985 77 859 000 10 7 1990 86 077 000 10 6 1995 95 393 000 10 8 2000 103 874 000 8 9 2005 110 732 000 6 6 2010 117 886 000 6 5 2015 127 017 000 7 7 2020 134 837 000 6 2 Dzherelo Viddil socialno ekonomichnih sprav sekretariatu OON 2010 rik Demografichni doslidzhennya v krayini vedutsya ryadom derzhavnih i naukovih ustanov PerepisiDiv takozhNaselennya Zemli Naselennya Pivnichnoyi AmerikiPrimitkiMexico angl The World Factbook Washington D C Central Intelligence Agency Data zvernennya 21 lyutogo 2017 roku ISSN 1553 8133 Marriages and crude marriage rates angl arh 30 sichnya 2018 roku United Nations Statistical Division 2011 1 July Data zvernennya 29 sichnya 2018 roku Divorces and crude divorce rates angl arh 30 sichnya 2018 roku United Nations Statistical Division 2011 1 July Data zvernennya 29 sichnya 2018 roku Demographic Yearbook Special Census Topics Volume 1 Basic population characteristics angl arh 30 sichnya 2018 roku United Nations Statistical Division 2004 1 July Data zvernennya 29 sichnya 2018 roku ros Naselenie Meksiki nedostupne posilannya International Organization for Migration angl Data zvernennya 12 sichnya 2017 roku krayini chleni Mizhnarodnoyi organizaciyi z migraciyi isp PDF INEGI Mexico Arhiv originalu PDF za 2 sichnya 2008 Procitovano 12 grudnya 2007 roku a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Cite maye pustij nevidomij parametr 6 dovidka angl Mexico 3 travnya 2015 u Wayback Machine Naselennya Meksiki v onlajn versiyi Encyclopaedia Britannica angl angl Official statistics of the CDI 17 sichnya 2013 u Wayback Machine Znachna kilkist derzhav i teritorij rozriznyayut statusi derzhavnoyi nacionalnoyi i oficijnoyi mov Derzhavni movi u riznih krayinah mayut riznij pravovij status abo jogo vidsutnist sferu zastosuvannya U danomu vipadku pid oficijnoyu movoyu rozumiyetsya mova yakoyu koristuyutsya derzhavni administrativni inshi upravlinski organi konkretnih teritorij u povsyakdennomu dilovodstvi Trafficking in Persons Report 2013 angl U S State Department Data zvernennya 12 sichnya 2018 roku shorichna dopovid pro monitoring ta borotbu z torgivleyu lyudmi za 2013 rik UNODC report on human trafficking exposes modern form of slavery angl UNODC Data zvernennya 12 sichnya 2018 roku dopovid pro stan borotbi z torgivleyu lyudmi u sviti za 2009 rik World Population Prospects The 2012 Revision angl arh 30 sichnya 2018 roku Department of Economic and Social Affairs of the United Nations Secretariat Data zvernennya 29 sichnya 2018 roku Pomilka cituvannya Teg lt ref gt z nazvoyu CDI viznachenij u lt references gt v grupi nichogo ne mistit LiteraturaUkrayinskoyu Atlas 10 11 klas Ekonomichna i socialna geografiya svitu uporyadniki K DNVP Kartografiya 2010 ISBN 978 966 475 639 3 Atlas svitu golov red zav red vidp red K DNVP Kartografiya 2005 336 s ISBN 9666315467 Bezuglij V V Ekonomichna i socialna geografiya zarubizhnih krayin Navchalnij posibnik K VC Akademiya 2007 704 s ISBN 978 966 580 239 6 Bezuglij V V Kozinec S V Regionalna ekonomichna i socialna geografiya svitu Navchalnij posibnik vidannya 2 ge dop pererob K VC Akademiya 2007 688 s ISBN 966 580 144 9 Golovchenko V I Kravchuk O Krayinoznavstvo Aziya Afrika Latinska Amerika Avstraliya i Okeaniya K 2006 335 s ISBN 966 8939 04 2 Gudzelyak I I Geografiya naselennya Navchalnij posibnik I Gudzelyak L Vidavnichij centr LNU imeni Ivana Franka 2008 232 s ISBN 978 966 613 599 8 Dahno I I Krayini svitu Enciklopedichnij dovidnik I I Dahno S M Timofiyev K Mapa 2011 606 s Biblioteka novogo ukrayincya ISBN 978 966 8804 23 6 Dahno I I Ekonomichna geografiya zarubizhnih krayin navchalnij posibnik K 2014 319 s ISBN 978 611 01 0682 5 Dzhaman V O Regionalni sistemi rozselennya demografichni aspekti Chernivci 2003 392 s ISBN 9665685988 Demografiya Navchalnij posibnik K MAUP 2005 112 s ISBN 966 608 442 2 Krayinoznavchij slovnik dovidnik 5 te vid pererob i dop K Znannya 2008 839 s ISBN 978 966 346 330 8 Ekonomichna i socialna geografiya krayin svitu Navchalnij posibnik Za red Kuzika S P L Svit 2002 672 s ISBN 966 603 178 7 Zagalna medichna geografiya svitu V O Shevchenko ta in K b v 1998 178 s Regionalna ekonomichna i socialna geografiya svitu Latinska Amerika ta Karibski krayini Afrika Aziya Okeaniya navch posib L LNU im Ivana Franka 2013 368 s ISBN 978 617 10 0007 0 Krisachenko V S Dinamika naselennya Populyacijni etnichni ta globalni vimiri K Vidavnictvo Nacionalnogo institutu strategichnih doslidzhen 2005 368 s ISBN 966 554 083 1 Kuzik S P Ekonomichna i socialna geografiya krayin Ameriki navch posib L LNU im Ivana Franka 1999 299 s ISBN 966 613 026 2 Lyubiceva O O Mezencev K V Pavlov S V Geografiya religij K 1999 504 s ISBN 966 505 006 0 Maslyak P O Krayinoznavstvo K Znannya 2007 292 s Visha osvita XXI stolittya Maslyak P O Dahno I I Ekonomichna i socialna geografiya svitu P O Maslyak I I Dahno za red P O Maslyaka K 2003 280 s ISBN 966 7091 53 8 Rosijskoyu ros Meksika Demograficheskij enciklopedicheskij slovar glavn red Valentej D I M Sovetskaya enciklopediya 1985 608 s ros Meksika Latinskaya Amerika Enciklopedicheskij spravochnik v 2 h tt Glavnyj redaktor V V Volskij M Sovetskaya enciklopediya 1982 T 2 K Ya 656 s ros Meksika Strany i narody Amerika Obshij obzor Latinskoj Ameriki Srednyaya Amerika Redkol otv red V V Volskij i dr M Mysl 1981 333 s Strany i narody 180 tis prim ros Otv red S I Bruk i V S Apenchenko M GUGK GGK SSSR i Institut etnografii im N N Mikluho Maklaya AN SSSR 1964 185 s 20 tis prim ros Chislennost i rasselenie narodov mira Etnograficheskie ocherki pod red S I Bruka M Izdatelstvo AN SSSR 1962 487 s ros Lappo G M Geografiya gorodov Uchebnoe posobie dlya geograficheskih fakultetov vuzov M Tumanit izd centr VLADOS 1997 476 s ISBN 5 691 00047 0 ros Geografiya naseleniya M Progress 1980 383 s PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Naselennya Meksiki World Population Prospects angl United Nation demografichni pokazniki naselennya svitu Global Health Observatory Mexico angl World Health Organization WHO mediko statistichni pokazniki Meksiki Demographic and Health Surveys angl U S Agency for International Development reprezentativni dani pro stan zdorov ya i naselennya v krayinah sho rozvivayutsya At a glance Mexico Statistics and Monitoring angl UNICEF statistichni dani pro stan i polozhennya ditej Meksiki Mexico World Bank Open Data angl The World Bank statistichno ekonomichni pokazniki Meksiki Mexico Country Profile angl International Labor Organization ekonomiko statistichni pokazniki Meksiki vid Mizhnarodnoyi organizaciyi praci United Nations Development Programme in Mexico angl UNDP storinka lokalnogo viddilennya Programi rozvitku OON United Nations Economic Commission for Europe UNECE angl Yevropejska ekonomichna komisiya OON YeEK OON World Population Estimates angl U S Census Bureau ocinki naselennya svitu