Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Афромексиканці (ісп. afromexicanos) — жителі Мексики африканського походження.
Історія
Колоніальний період
Перші африканці були завезені в Мексику незабаром після появи конкістадорів, в основному шляхом работоргівлі. Деякі священики, в тому числі Бартоломе де лас Касас, спочатку сприяли ввезенню чорних рабів, щоб знизити жорстоке поводження з індіанцями, але, коли Лас Касас побачив жорстоке поводження з африканськими рабами, він відмовився від підтримки ввезення африканців. Більшість рабів прибули з території сучасних держав Гани, Кот-д'Івуару, Сенегалу, Гамбії, Нігерії, Конго і Анголи.
На відміну від змішання корінних американців і білих, яке підримували як духовенство, так і іспанська корона, африканці були відокремлені від решти населення в максимально можливій мірі, і протягом колоніального періоду змішання було відносно невеликим. Нащадки негрів і індіанців називалися самбо, а нащадки метисів і африканців — афрометісамі. Побоюючись повстань, колоніальні влади застосовували демографічну політику, яка не допускає проживання занадто великої кількості чорношкірих в одному районі. Проте, часто відбувалися повстання, з яких повстання Гаспара Янга близько 1600 р було одним з найвідоміших і найбільш успішних. Рабів-утікачів називали марони, а їх поселення — паленке. Іноді корінні американці і чорношкірі піднімали повстання разом, але в цілому, частково через жорсткий поділ, який підтримувала колоніальна влада, чорношкірі та корінні американці не ладили між собою.
Незалежність
З XVIII століття работоргівля, а разом з нею і відсоток афромексіканцев в населенні Мексики, стали скорочуватися. Імпорт рабів в Мексику ніколи не перевищував, наприклад, такий, що існував у Карибському басейні, Сполучених Штатах або Бразилії, а до моменту початку війни за незалежність в 1810 році рабами залишалося не більше 0,3 % населення. Сподіваючись на расову рівність, багато афро-мексиканців приєдналися до мексиканської війни за незалежність, оскільки лідери повстання проголошували расову рівність і скасування рабства. Деякі з видатних борців за незалежність мали частково африканське походження, в тому числі Хосе Марія Морелос і Вісенте Герреро.
Рабство було офіційно скасовано після проголошення республіки Конституцією Мексики 1824 року. Останні раби були звільнені в 1829 році за наказом Герреро, який став першим частково чорношкірим за походженням президентом країни. Оскільки рабство в Мексиці було заборонено, країна стала привабливим притулком для рабів зі Сполучених Штатів; багато афро-семінолів також втекли у Мексику. Заборона рабства було однією з основних причин початку Техаської війни за незалежність, а потім американо-мексиканської війни.
Афрометіс Хуан Альварес був другим чорношкірим президентом Мексики з 1855 по 1856 рік.
Дискримінація
Хоча з 1821 року розрізнення за расою або походженням не підтримувалося офіціально, на практиці афро-мексиканці часто ставали жертвами расизму та дискримінації, які до цього часу повністю не викорінені. Проте, важливою відмінністю від дискримінації чорних в Сполучених Штатах було те, що розділові лінії між чорношкірими і іншими групами населення в Мексиці були набагато більш розмиті (наприклад, мексиканський перепис населення, на відміну від США, не відслідковує етнічну приналежність), а змішання було набагато більш поширеним, що також ускладнює відрізнення афромексіканцев. Таким чином, замість явної сегрегації чорних і білих, як до недавнього часу в США, існує «поступова дискримінація»; чим темніша людина, тим більша ймовірність, що вона стане жертвою дискримінації. Таке упереджене ставлення стосується не лише афромексіканців; темні індіанці також частіше стають жертвами дискримінації, ніж світліші індіанці. Хоча в деяких частинах країни афромексіканців більше, ніж в інших, вони ніколи не живуть окремо від решти населення; зокрема, «чорні квартали» відсутні як такі. На державному рівні з моменту здобуття незалежності сегрегація також ніколи не підтримувалася.
На практиці, безправ'я афро-мексиканців полягає в основному в запереченні африканського впливу, як етнічного, так і культурного. Багато мексиканців думають, що в Мексиці просто немає африканців, і тому припускають, що афро-мексиканці насправді є недавніми іммігрантами з Центральної Америки, де відсоток населення африканського походження набагато вищий. Відомо кілька випадків, коли поліція заарештовувала афромексіканців і змушувала їх співати гімн Мексики, щоб довести, що вони не є нелегальними іммігрантами. Афромексіканци і самі часто заперечують своє походження і вважають за краще називати себе метисами.
В останні роки інтерес до афромексіканців зріс. Наприклад, антрополог Гонсало Агірре Бельтран називає африканську культуру «третім коренем» Мексики, поряд з європейцями (креолами) і корінними американцями.
Демографія
Оскільки офіційна статистика по расовому складу в Мексиці не ведеться, точні цифри чисельності афро-мексиканців не відомі. Більшість оцінок припускають близько мільйона або одного відсотка населення Мексики. За словами американського дослідника Чарльза Генрі Роуелла, сам по собі термін Боель не є коректним через масове змішування населення; навіть ті афромексіканци, які мають чорну шкіру, з великою ймовірністю мають домішка креольської або індіанської крові.
Більшість афромексіканцев живуть на півдні Мексики, в основному в штатах Герреро, Оахака, Веракрус, Табаско і Кінтана-Роо. Багато афро-карибських іммігрантів також живуть в останньому штаті. На узбережжі Коста-Чика, на тихоокеанському узбережжі між Акапулько і Уатулко в Герреро і Оахака, проживає значна громада афрометисів.
Відомі афромексиканці
- Ліліана Аллен, легкоатлет
- Хуан Н. Альварес (частково), політик і військовий
- Рубен Амаро, бейсболіст
- Мелвін Браун, футболіст
- Елізабет Катлетт, скульптор
- Хосе Дамаску, футболіст
- Жан Дюверже, актор
- Вісенте Герреро (частково), політик і борець за незалежність
- Хоакін Хендрікс Діас, політик
- Едоардо Ізеллі, футболіст
- Джонні Лаборіель, співак
- Калімба Марічал, співак
- М'Балія Марічал, співачка
- Хосе Марія Морелос (частково), борець за незалежність
- Рене Муньос, сценарист
- Хосе Наполес, боксер
- Ель Негріто Поета, поет
- Хорхе Орта, бейсболіст
- Піо Піко (частково), політик
- Мемін Пінгіна, мультиплікаційний персонаж
- Вісенте Ріва Паласіо (частково), політик, історик, юрист, солдат і письменник
- Хуан де ла Роса, боксер
- Джовані дос Сантос, футболіст
- Джонатан дос Сантос, футболіст
- Марія дель Соль, співачка
- Тона Ла Негра, співачка
- Гаспар Янга, ватажок повстання
- Заморіта, актор
Див. також
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Afromeksikanci isp afromexicanos zhiteli Meksiki afrikanskogo pohodzhennya IstoriyaKolonialnij period Zmishana sim ya bilij afrikanka i ditina mulat Hudozhnik Hose de Alsibar Pershi afrikanci buli zavezeni v Meksiku nezabarom pislya poyavi konkistadoriv v osnovnomu shlyahom rabotorgivli Deyaki svyasheniki v tomu chisli Bartolome de las Kasas spochatku spriyali vvezennyu chornih rabiv shob zniziti zhorstoke povodzhennya z indiancyami ale koli Las Kasas pobachiv zhorstoke povodzhennya z afrikanskimi rabami vin vidmovivsya vid pidtrimki vvezennya afrikanciv Bilshist rabiv pribuli z teritoriyi suchasnih derzhav Gani Kot d Ivuaru Senegalu Gambiyi Nigeriyi Kongo i Angoli Na vidminu vid zmishannya korinnih amerikanciv i bilih yake pidrimuvali yak duhovenstvo tak i ispanska korona afrikanci buli vidokremleni vid reshti naselennya v maksimalno mozhlivij miri i protyagom kolonialnogo periodu zmishannya bulo vidnosno nevelikim Nashadki negriv i indianciv nazivalisya sambo a nashadki metisiv i afrikanciv afrometisami Poboyuyuchis povstan kolonialni vladi zastosovuvali demografichnu politiku yaka ne dopuskaye prozhivannya zanadto velikoyi kilkosti chornoshkirih v odnomu rajoni Prote chasto vidbuvalisya povstannya z yakih povstannya Gaspara Yanga blizko 1600 r bulo odnim z najvidomishih i najbilsh uspishnih Rabiv utikachiv nazivali maroni a yih poselennya palenke Inodi korinni amerikanci i chornoshkiri pidnimali povstannya razom ale v cilomu chastkovo cherez zhorstkij podil yakij pidtrimuvala kolonialna vlada chornoshkiri ta korinni amerikanci ne ladili mizh soboyu Nezalezhnist Z XVIII stolittya rabotorgivlya a razom z neyu i vidsotok afromeksikancev v naselenni Meksiki stali skorochuvatisya Import rabiv v Meksiku nikoli ne perevishuvav napriklad takij sho isnuvav u Karibskomu basejni Spoluchenih Shtatah abo Braziliyi a do momentu pochatku vijni za nezalezhnist v 1810 roci rabami zalishalosya ne bilshe 0 3 naselennya Spodivayuchis na rasovu rivnist bagato afro meksikanciv priyednalisya do meksikanskoyi vijni za nezalezhnist oskilki lideri povstannya progoloshuvali rasovu rivnist i skasuvannya rabstva Deyaki z vidatnih borciv za nezalezhnist mali chastkovo afrikanske pohodzhennya v tomu chisli Hose Mariya Morelos i Visente Gerrero Rabstvo bulo oficijno skasovano pislya progoloshennya respubliki Konstituciyeyu Meksiki 1824 roku Ostanni rabi buli zvilneni v 1829 roci za nakazom Gerrero yakij stav pershim chastkovo chornoshkirim za pohodzhennyam prezidentom krayini Oskilki rabstvo v Meksici bulo zaboroneno krayina stala privablivim pritulkom dlya rabiv zi Spoluchenih Shtativ bagato afro seminoliv takozh vtekli u Meksiku Zaborona rabstva bulo odniyeyu z osnovnih prichin pochatku Tehaskoyi vijni za nezalezhnist a potim amerikano meksikanskoyi vijni Afrometis Huan Alvares buv drugim chornoshkirim prezidentom Meksiki z 1855 po 1856 rik Diskriminaciya Grupa temnoshkirih divchat afrometisok v Punta Maldonado Kuahinikuilapa Gerrero Lyupita Niongo meksikanska aktrisa rodom z nedavnih immigrantiv z Keniyi Hocha z 1821 roku rozriznennya za rasoyu abo pohodzhennyam ne pidtrimuvalosya oficialno na praktici afro meksikanci chasto stavali zhertvami rasizmu ta diskriminaciyi yaki do cogo chasu povnistyu ne vikorineni Prote vazhlivoyu vidminnistyu vid diskriminaciyi chornih v Spoluchenih Shtatah bulo te sho rozdilovi liniyi mizh chornoshkirimi i inshimi grupami naselennya v Meksici buli nabagato bilsh rozmiti napriklad meksikanskij perepis naselennya na vidminu vid SShA ne vidslidkovuye etnichnu prinalezhnist a zmishannya bulo nabagato bilsh poshirenim sho takozh uskladnyuye vidriznennya afromeksikancev Takim chinom zamist yavnoyi segregaciyi chornih i bilih yak do nedavnogo chasu v SShA isnuye postupova diskriminaciya chim temnisha lyudina tim bilsha jmovirnist sho vona stane zhertvoyu diskriminaciyi Take uperedzhene stavlennya stosuyetsya ne lishe afromeksikanciv temni indianci takozh chastishe stayut zhertvami diskriminaciyi nizh svitlishi indianci Hocha v deyakih chastinah krayini afromeksikanciv bilshe nizh v inshih voni nikoli ne zhivut okremo vid reshti naselennya zokrema chorni kvartali vidsutni yak taki Na derzhavnomu rivni z momentu zdobuttya nezalezhnosti segregaciya takozh nikoli ne pidtrimuvalasya Na praktici bezprav ya afro meksikanciv polyagaye v osnovnomu v zaperechenni afrikanskogo vplivu yak etnichnogo tak i kulturnogo Bagato meksikanciv dumayut sho v Meksici prosto nemaye afrikanciv i tomu pripuskayut sho afro meksikanci naspravdi ye nedavnimi immigrantami z Centralnoyi Ameriki de vidsotok naselennya afrikanskogo pohodzhennya nabagato vishij Vidomo kilka vipadkiv koli policiya zaareshtovuvala afromeksikanciv i zmushuvala yih spivati gimn Meksiki shob dovesti sho voni ne ye nelegalnimi immigrantami Afromeksikanci i sami chasto zaperechuyut svoye pohodzhennya i vvazhayut za krashe nazivati sebe metisami V ostanni roki interes do afromeksikanciv zris Napriklad antropolog Gonsalo Agirre Beltran nazivaye afrikansku kulturu tretim korenem Meksiki poryad z yevropejcyami kreolami i korinnimi amerikancyami DemografiyaDivchina z Punta Maldonado v shtati Gerrero 2012 Oskilki oficijna statistika po rasovomu skladu v Meksici ne vedetsya tochni cifri chiselnosti afro meksikanciv ne vidomi Bilshist ocinok pripuskayut blizko miljona abo odnogo vidsotka naselennya Meksiki Za slovami amerikanskogo doslidnika Charlza Genri Rouella sam po sobi termin Boel ne ye korektnim cherez masove zmishuvannya naselennya navit ti afromeksikanci yaki mayut chornu shkiru z velikoyu jmovirnistyu mayut domishka kreolskoyi abo indianskoyi krovi Bilshist afromeksikancev zhivut na pivdni Meksiki v osnovnomu v shtatah Gerrero Oahaka Verakrus Tabasko i Kintana Roo Bagato afro karibskih immigrantiv takozh zhivut v ostannomu shtati Na uzberezhzhi Kosta Chika na tihookeanskomu uzberezhzhi mizh Akapulko i Uatulko v Gerrero i Oahaka prozhivaye znachna gromada afrometisiv Vidomi afromeksikanciHuan N Alvares Liliana Allen legkoatlet Huan N Alvares chastkovo politik i vijskovij Ruben Amaro bejsbolist Melvin Braun futbolist Elizabet Katlett skulptor Hose Damasku futbolist Zhan Dyuverzhe aktor Visente Gerrero chastkovo politik i borec za nezalezhnist Hoakin Hendriks Dias politik Edoardo Izelli futbolist Dzhonni Laboriel spivak Kalimba Marichal spivak M Baliya Marichal spivachka Hose Mariya Morelos chastkovo borec za nezalezhnist Rene Munos scenarist Hose Napoles bokser El Negrito Poeta poet Horhe Orta bejsbolist Pio Piko chastkovo politik Memin Pingina multiplikacijnij personazh Visente Riva Palasio chastkovo politik istorik yurist soldat i pismennik Huan de la Rosa bokser Dzhovani dos Santos futbolist Dzhonatan dos Santos futbolist Mariya del Sol spivachka Tona La Negra spivachka Gaspar Yanga vatazhok povstannya Zamorita aktorDiv takozhAfroamerikanci