Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Мексиканці ісп Mexicanos третя за чисельністю після американців США та бразильців нація Західної півкулі Мексиканці мают

Мексиканці

Мексиканці

Мексиканці (ісп. Mexicanos) - третя за чисельністю (після американців США та бразильців) нація Західної півкулі. Мексиканці мають різноманітне расово-етнічне походження, але їх об'єднує спільна латиноамериканська, а точніше та іспанська мова. Мексиканці складають основне населення Мексики (близько 112 млн чол.) і є другою за чисельністю етнічною групою в США (32 млн), де в ряді південно-західних районів вони абсолютно переважають ще з колоніальних часів (Чикано). Рідною для більшості сучасних мексиканців є іспанська мова, вірніше його особливий діалект - мексиканський. У США зазвичай двомовні. Мексиканці - один з найбільших і швидко зростаючих народів світу. З етнографічного погляду мексиканці зараховуються до латиноамериканських народів, а з мови також до романських народів.

мексиканці
image
Мігель Ідальго, національний герой Мексики.
Самоназва (ісп. Mexicanos)
Кількість 147 млн.
Ареал

image Мексика: 112 млн. image США: 32 млн.
image Канада: ~50 тис.

image Іспанія: ~16 тис.
Мова Іспанська мова
Релігія Католицизм (в основному)

Назва

Слово мехіканос є іспанським запозиченням з індіанської мови науатль, де корінь Мешик[а] являв собою самоназву одного з основних народів ацтекської імперії, а закінчення нос- іспанського походження, яке вказує на приналежність будь-кого до певного етносу або групи.

Формування

Мексиканці, як і практично більшість сучасних народів західної півкулі, сформувалися в ході європейської колонізації, яку в центральноамериканському регіоні проводила Іспанія, яка створила після відкриттів 1492 року Іспанську колоніальну імперію. Імміграція власне іспанців в Мексику мала обмежений характер внаслідок віддаленості та важкодоступністі. Через відсутність іспанських жінок, яких на кораблі довго не брали через розвинені забобони, більшість іспанців вступило в статеві зв'язки з місцевими індіанськими жінками. Це призвело до швидкого формування змішаного іспаномовного класу метисів. Пізніше в Мексику стали допускатися жінки і з Іспанії, але міжрасові відносини продовжувались на неформальному рівні. Народжені в Мексиці іспанці отримали назву креоли, і, як правило, займали провідні пости в політиці та економіці.

Расова і колірна ієрархія в мексиканському суспільстві

Як і населення сусідніх США, населення Мексики має різноманітне і досить гетерогенне расово-етнічне походження, проте взаємини між різними групами в корені відрізняються. У США різні расові та етнічні групи чітко протиставлені один одному статистично і на побутовому рівні. Між ними існує величезна соціально непереборна дистанція, відома як скляна стеля, історично склалася чітка система різних обмежень і стереотипів стосовно соціально домінантного білого населення англо-саксонського походження і різних кольорових груп (правило однієї краплі крові, сегрегація, тощо). У Мексиці подібна модель соціальних відносин, відома як колоніальний менталітет, також в цілому знайома, однак на побутовому рівні вона реалізується інакше - не чітко окресленим набором характеристик, а швидше плавним переходом з однієї расово-класової групи в іншу. Рівень культурної спільності мексиканців в цілому вище. Умовно мексиканці все ж діляться на три групи: білі (20%), кольорові (в основному метиси, а також мулати та негри) (70%) та індіанці (10%), проте між цими групами немає чітких меж. При цьому, на відміну від США, мексиканці корінного походження не відчувають сильного тиску в напрямку мовної асиміляції і досить добре зберігають індіанські мови.

Чисельність

Чисельність мексиканців до кінця XIX століття збільшувалася повільно внаслідок високої дитячої смертності, невеликої тривалості життя, важких умов праці, тощо. У колоніальній період їх число було стабільне (так як зростання числа метисів і іспанців відбувалося на тлі масової загибелі індіанців від хвороб, завезених європейцями) - на рівні близько 6-10 мільйонів чоловік. До початку XX століття їх налічувалося близько 20 мільйонів. Успіхи, зроблені медициною в країнах, що розвиваються, привели до скорочення цих явищ, і в 1950-1960их роках кількість мексиканців збільшувалася на 3-3,5% на рік. До 1971 року їх налічувалося вже 43 мільйони людей. В 2007 році тільки в Мексиці проживало близько 108 мільйонів мексиканців. Крім того, близько 4 млн мексиканців живе в південно-західних штатах США.

Мова

Рідна мова більшості (93-95%) сучасних мексиканців - іспанська, а точніше її особливий діалект. У сільських районах на півдні країни поширені також деякі індіанські мови (7%), найпоширеніша з яких - науатль. Як не дивно, число носіїв корінних мов у Мексиці постійно зростає, хоча їхня частка в населенні значно скоротилася за останні 300 років.

Релігія

Найпоширеніша релігія - католицизм. В минулому католицьке духовенство мало величезний вплив на всі аспекти повсякденного життя мексиканців, але в даний час більшість з них веде світський спосіб життя. Ситуація в країні прямо протилежна ситуації з . У сільських районах Мексики католицизм переплелася з місцевими культами і придбав екзотичні форми (наприклад, у ряді місць існує ритуал частування святих «Кока-колою»).

Видатні мексиканці

Примітки

Вікіцитати містять висловлювання на тему: Мексиканці
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Мексиканці
  1. B03001. Hispanic or latino origin by specific origin. Factfinder.census.gov. Архів оригіналу за 26 лютого 2012. Процитовано 28 жовтня 2010.(англ.)
  2. statcan.ca; Mexicanos en Canadá Censo de 2001. 2.statcan.ca. Архів оригіналу за 26 лютого 2012. Процитовано 28 жовтня 2010.(англ.)
  3. Mexicanos en España INE 2007. Ine.es. 28 травня 2001. Архів оригіналу за 26 лютого 2012. Процитовано 28 жовтня 2010.(ісп.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Meksikanci isp Mexicanos tretya za chiselnistyu pislya amerikanciv SShA ta brazilciv naciya Zahidnoyi pivkuli Meksikanci mayut riznomanitne rasovo etnichne pohodzhennya ale yih ob yednuye spilna latinoamerikanska a tochnishe ta ispanska mova Meksikanci skladayut osnovne naselennya Meksiki blizko 112 mln chol i ye drugoyu za chiselnistyu etnichnoyu grupoyu v SShA 32 mln de v ryadi pivdenno zahidnih rajoniv voni absolyutno perevazhayut she z kolonialnih chasiv Chikano Ridnoyu dlya bilshosti suchasnih meksikanciv ye ispanska mova virnishe jogo osoblivij dialekt meksikanskij U SShA zazvichaj dvomovni Meksikanci odin z najbilshih i shvidko zrostayuchih narodiv svitu Z etnografichnogo poglyadu meksikanci zarahovuyutsya do latinoamerikanskih narodiv a z movi takozh do romanskih narodiv meksikanciMigel Idalgo nacionalnij geroj Meksiki Samonazva isp Mexicanos Kilkist 147 mln Areal Meksika 112 mln SShA 32 mln Kanada 50 tis Ispaniya 16 tis Mova Ispanska movaReligiya Katolicizm v osnovnomu NazvaSlovo mehikanos ye ispanskim zapozichennyam z indianskoyi movi nauatl de korin Meshik a yavlyav soboyu samonazvu odnogo z osnovnih narodiv actekskoyi imperiyi a zakinchennya nos ispanskogo pohodzhennya yake vkazuye na prinalezhnist bud kogo do pevnogo etnosu abo grupi FormuvannyaMeksikanci yak i praktichno bilshist suchasnih narodiv zahidnoyi pivkuli sformuvalisya v hodi yevropejskoyi kolonizaciyi yaku v centralnoamerikanskomu regioni provodila Ispaniya yaka stvorila pislya vidkrittiv 1492 roku Ispansku kolonialnu imperiyu Immigraciya vlasne ispanciv v Meksiku mala obmezhenij harakter vnaslidok viddalenosti ta vazhkodostupnisti Cherez vidsutnist ispanskih zhinok yakih na korabli dovgo ne brali cherez rozvineni zaboboni bilshist ispanciv vstupilo v statevi zv yazki z miscevimi indianskimi zhinkami Ce prizvelo do shvidkogo formuvannya zmishanogo ispanomovnogo klasu metisiv Piznishe v Meksiku stali dopuskatisya zhinki i z Ispaniyi ale mizhrasovi vidnosini prodovzhuvalis na neformalnomu rivni Narodzheni v Meksici ispanci otrimali nazvu kreoli i yak pravilo zajmali providni posti v politici ta ekonomici Rasova i kolirna iyerarhiya v meksikanskomu suspilstviYak i naselennya susidnih SShA naselennya Meksiki maye riznomanitne i dosit geterogenne rasovo etnichne pohodzhennya prote vzayemini mizh riznimi grupami v koreni vidriznyayutsya U SShA rizni rasovi ta etnichni grupi chitko protistavleni odin odnomu statistichno i na pobutovomu rivni Mizh nimi isnuye velichezna socialno nepereborna distanciya vidoma yak sklyana stelya istorichno sklalasya chitka sistema riznih obmezhen i stereotipiv stosovno socialno dominantnogo bilogo naselennya anglo saksonskogo pohodzhennya i riznih kolorovih grup pravilo odniyeyi krapli krovi segregaciya tosho U Meksici podibna model socialnih vidnosin vidoma yak kolonialnij mentalitet takozh v cilomu znajoma odnak na pobutovomu rivni vona realizuyetsya inakshe ne chitko okreslenim naborom harakteristik a shvidshe plavnim perehodom z odniyeyi rasovo klasovoyi grupi v inshu Riven kulturnoyi spilnosti meksikanciv v cilomu vishe Umovno meksikanci vse zh dilyatsya na tri grupi bili 20 kolorovi v osnovnomu metisi a takozh mulati ta negri 70 ta indianci 10 prote mizh cimi grupami nemaye chitkih mezh Pri comu na vidminu vid SShA meksikanci korinnogo pohodzhennya ne vidchuvayut silnogo tisku v napryamku movnoyi asimilyaciyi i dosit dobre zberigayut indianski movi ChiselnistChiselnist meksikanciv do kincya XIX stolittya zbilshuvalasya povilno vnaslidok visokoyi dityachoyi smertnosti nevelikoyi trivalosti zhittya vazhkih umov praci tosho U kolonialnij period yih chislo bulo stabilne tak yak zrostannya chisla metisiv i ispanciv vidbuvalosya na tli masovoyi zagibeli indianciv vid hvorob zavezenih yevropejcyami na rivni blizko 6 10 miljoniv cholovik Do pochatku XX stolittya yih nalichuvalosya blizko 20 miljoniv Uspihi zrobleni medicinoyu v krayinah sho rozvivayutsya priveli do skorochennya cih yavish i v 1950 1960ih rokah kilkist meksikanciv zbilshuvalasya na 3 3 5 na rik Do 1971 roku yih nalichuvalosya vzhe 43 miljoni lyudej V 2007 roci tilki v Meksici prozhivalo blizko 108 miljoniv meksikanciv Krim togo blizko 4 mln meksikanciv zhive v pivdenno zahidnih shtatah SShA MovaRidna mova bilshosti 93 95 suchasnih meksikanciv ispanska a tochnishe yiyi osoblivij dialekt U silskih rajonah na pivdni krayini poshireni takozh deyaki indianski movi 7 najposhirenisha z yakih nauatl Yak ne divno chislo nosiyiv korinnih mov u Meksici postijno zrostaye hocha yihnya chastka v naselenni znachno skorotilasya za ostanni 300 rokiv ReligiyaNajposhirenisha religiya katolicizm V minulomu katolicke duhovenstvo malo velicheznij vpliv na vsi aspekti povsyakdennogo zhittya meksikanciv ale v danij chas bilshist z nih vede svitskij sposib zhittya Situaciya v krayini pryamo protilezhna situaciyi z U silskih rajonah Meksiki katolicizm pereplelasya z miscevimi kultami i pridbav ekzotichni formi napriklad u ryadi misc isnuye ritual chastuvannya svyatih Koka koloyu Vidatni meksikanciHuana Ines de la Krus poetesa XVII st chernicya yeronimitka Diyego Rivera velikij zhivopisec monumentalist Hose David Alfaro Sikejros zhivopisec grafik muralist Frida Kalo hudozhnicya primitivistka druzhina Riveri Entoni Kvinn vidatnij aktor svitovogo kino 30 90 rr Alfonso Garsiya Robles laureat Nobelivskoyi premiyi miru v 1982 r Oktavio Pas pismennik poet laureat Nobelivskoyi premiyi z literaturi v 1990 r Gilyermo Aro astronom laureat zolotoyi medali imeni M V Lomonosova AN SRSR 1985 roku ta inshih mizhnarodnih premij Mario Molina laureat Nobelivskoyi premiyi v galuzi himiyi v 1995 r Konsuelo Velaskes pianistka kompozitorka avtor soten pisen sered nih Besame mucho Karlos Fuentes pismennik Rolando Vilyason opernij spivak Veronika Kastro aktrisa Salma Hayek aktrisa meksikanka po materi Gael Garsiya Bernal aktor Kejn Velaskes chempion UFC u vazhkij vazi Kuautemok Blanko meksikanskij futbolist dvichi peremozhec Kubka KONKAKAF u skladi zbirnoyi Meksiki i volodar Kubka Konfederacij 1999 Demi Lovato aktrisa vsesvitno vidomogo telekanalu Disney Karlos Santana vidomij muzikant Nik Dias kolishnij chempion Strajkfors v napivserednomu divizioni Tito Ortis kolishnij chempion UFC u napivvazhkij vazi vvedenij v zal Slavi UFC Felipe Kolombo aktor zhive v Argentini ale rodom z Meksiki PrimitkiVikicitati mistyat vislovlyuvannya na temu MeksikanciVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu MeksikanciB03001 Hispanic or latino origin by specific origin Factfinder census gov Arhiv originalu za 26 lyutogo 2012 Procitovano 28 zhovtnya 2010 angl statcan ca Mexicanos en Canada Censo de 2001 2 statcan ca Arhiv originalu za 26 lyutogo 2012 Procitovano 28 zhovtnya 2010 angl Mexicanos en Espana INE 2007 Ine es 28 travnya 2001 Arhiv originalu za 26 lyutogo 2012 Procitovano 28 zhovtnya 2010 isp

Дата публікації:
Топ