Марі́я Тере́зія Вальбурга Амалія Христина (нім. Maria Theresia Walburga Amalia Christina; 13 травня 1717, Гофбург, Відень, Габсбурзька монархія — 29 листопада 1780, Гофбург, Відень, Габсбурзька монархія) — імператриця Священної Римської імперії, ерцгерцогиня Австрії, королева Угорщини з 25 червня 1741 року,королева Богемії з 12 травня 1743 року, королева Галичини та Володимирії. Засновниця династії Габсбурги-Лотаринзькі. Представниця освіченого абсолютизму. Старша донька імператора Священної Римської імперії Карла VI Габсбурга.
На початку правління Марія Терезія зіткнулась у війні за австрійську спадщину із сусідніми державами, що вважали вступ на престол спадкових володінь Габсбургів жінки слабкістю імперії. Пруссія, Франція та Баварія, порушивши Прагматичну санкцію, намагались загарбати частину територій спадкових володінь. Проте Марія Терезія змогла відстояти свої землі, втративши лише Сілезію. У Семилітній війні Марія Терезія вирішила взяти участь для того, щоб повернути втрачені володіння, проте зробити це їй не вдалося. У 1770-х роках імператриця змогла приєднати до своїх володінь землі на території сучасної України — Галичину, де було створено Королівство Галичини та Володимирії, та Буковину, де з'явився Дистрикт Буковина. Крім того, до спадових володінь було приєднано частину Півдня сучасної Польщі.
Правління Марії Терезії — епоха активних реформ в дусі освіченого абсолютизму. Марія Терезія провела значні реформи, внаслідок чого було збільшено чисельність армії, податкові надходження, впорядковано судову та адміністративну гілки влади, зменшено кількість неписьменних в імперії. Крім того, вона розпочала селянську реформу, зменшивши розмір панщини з 5-6 до 3 днів на тиждень. У релігійній політиці Марія Терезія дотримувалася католицизму, підтримувала греко-католицизм, проте боролася проти впливу Церкви на державну політику Австрії та Священної Римської імперії. На початку свого правління імператриця висилала з Австрії та деяких інших регіонів спадкових володінь євреїв та протестантів, проте наприкінці правління пом'якшила політику щодо них. Останні 15 років правління Марія Терезія співправила зі старшим сином Йосифом II, який після її смерті став самостійним правителем. Просвітницькі погляди Йосифа II часто не збігалися з політикою Марії Терезії; особливо це стосувалося питання релігійної терпимості.
Чоловіком Марії Терезії став герцог Лотаринзький Франц Стефан, який пізніше був разом з нею коронований імператором Священної Римської імперії. У шлюбі вони прожили 28 років. Марія Терезія народила 16 дітей, з яких 10 пережили її. Серед її численних дітей — два імператори (Йосиф II та Леопольд II), а також знаменита королева Франції Марія-Антуанетта Австрійська, страчена під час Французької революції.
Ранні роки
Народилася 13 травня 1717 року у Відні в родині імператора Карла VI та імператриці Єлизавети Христини Брауншвейг-Вольфенбюттельської. Була старшою дитиною в сім'ї імператора, який не мав нащадків-синів. Хрещеними матерями Марії Терезії стали овдовілі імператорки Вільгельміна Брауншвейг-Люнебурзька та Елеонора Магдалина з Нойбурга.
Ерцгерцогиня Марія Терезія з народження була стриманою. Її улюбленими заняттями були співи та стрільба з лука.
Через те що вона не мала братів, а, відповідно, престол не мав нащадка чоловічою статі, з дитинства Марію Терезію, як старшу дочку імператора, готували до сходження на престол. У зв'язку з цим вона отримала чоловіче виховання. З 14 років відвідувала засідання державної ради.
Освітою ерцгерцогині керували придворні єзуїти. Сучасники відзначали гарне звучання латинської мови у Марії Терезії. Крім того, вона навчалася малюванню, живопису, музиці та танцям — дисциплінам, що були необхідні для майбутньої дружини та королеви-консорт.
Шлюб та сім'я
Оскільки Марія Терезія не мала жодного брата, який би міг замінити її батька на престолі, питання про одруження Марії Терезії стояло ще з її дитинства. Карл VI вважав, що його дочці потрібен такий чоловік, який міг би керувати імперією.
Першим претендентом на одруження з Марією Терезією був Леопольд Климент Лотаринзький. У 1723 році він мав прибути до Відня, щоб зустрітись та познайомитись з ерцгерцогинею. Проте Леопольд Климент незадовго до приїзду помер від віспи. Тому замість нього до Відня прибув його менший брат, Франц Стефан Лотаринзький. Він був улюбленим кандидатом імператора на одруження з Марією Терезією. Проте Карл VI не виключав й інші можливості. З релігійних причин він не зміг заручити старшу дочку з протестантським прусським принцом Фрідріхом, сином короля Пруссії Фрідріха Вільгельма I. У 1725 році імператор заручив Марію Терезію з іспанським принцом Карлом, майбутнім Карлом III Іспанським, а її меншу сестру Марію Анну — з його братом Філіпом. Проте тиск з боку інших європейських правителів змусив імператора відмовитися від цього плану.
Франц Стефан Лотаринзький перебував при дворі імператора до 1729 року, коли він поїхав у Лотарингію, щоб посісти престол батька. За час перебування Франца Стефана у Відні Марія Терезія зблизилась з ним. Марія Терезія бажала одружитися з герцогом. Її батько також підтримував цю ідею, проте хотів вибрати політично більш вигідне рішення про шлюб. Врешті-решт, у 1736 році Карл VI повідомив, що хоче одружити старшу дочку з Францом Стефаном Лотаринзьким. Політичні передумови цього шлюбу склалися під час війни за польську спадщину. Король Франції Людовик XV бажав, щоб Франц Стефан віддав Лотарингію Станіславу Лещинському, тестю короля Франції. Франц Стефан погодився на це, і 12 лютого 1736 року він одружився з Марією Терезією. Замість Лотарингії герцог Франц Стефан отримав від імператора Тоскану у 1737 році після смерті тосканського герцога Джана Гастона Медічі — останнього з династії Медічі.
Марія Терезія та Франц Стефан у шлюбі мали 16 дітей. Найбільшою проблемою їхнього шлюбу була зрада Франца Стефана з [en].
Попри подружню зраду, Марія Терезія ніколи не покидала свого чоловіка. Після того як він 1765 році помер у Відні після інсульту, вона сумувала за ним решту свого життя.
Війна за австрійську спадщину
Імператор Карл VI розумів, що не має нащадків чоловічої статі, і цим можуть скористатися сусідні держави Австрії (Баварія, Пруссія, Франція, Османська імперія) в загарбницьких цілях. Тому він провів переговори з країнами Європи, в результаті яких було підписано Прагматичну санкцію. Згідно з нею, держави Європи повинні були визнати Марію Терезію як повновладну правительку на престолі Австрії. До того ж, у 1737 році за проханням імператора чоловік Марії Терезії Франц Стефан віддав Лотарингію тестю короля Франції Станіславу Лещинському в обмін на визнання Марії Терезії імператрицею.
20 жовтня 1740 року Карл VI помер. Одразу ж після цього декілька європейських держав, зокрема Пруссія, Баварія та Франція, попри Прагматичну санкцію, почали військову інтервенцію на територію спадкових володінь австрійського дому Габсбургів. Так почалася війна за австрійську спадщину. У цій війні Марію Терезію підтримали Велика Британія, Голландська республіка та Ганновер, курфюрстом якого був король Великої Британії. У війні Франція прагнула приєднати Австрійські Нідерланди. Пруссія захопила Сілезію, курфюрст Баварії Карл Альбрехт боровся за імператорський престол. Марія Терезія звернулася по допомогу до Угорщини, яка входила до спадкових володінь. Після цього 25 червня 1741 року її було короновано примасом у Соборі святого Мартина у Пресбурзі (нині — Братислава, Словаччина) як королеву Угорщини.
Наприкінці 1741 року курфюрст Баварії Карл Альбрехт вторгнувся до Верхньої Австрії, а 24 січня 1742 року був обраний імператором Священної Римської імперії як Карл VII. Водночас війська Австрії почали інтервенцію в Баварії та змогли захопити Мюнхен. 12 травня 1743 року Марія Терезія стала королевою Богемії.
У 1745 році Франц Стефан був коронований імператором Священної Римської імперії, відповідно, Марія Терезія стала імператрицею. Проте державою керувала Марія Терезія, а не її чоловік.
Війна за австрійську спадщину закінчилася у 1748 році підписанням Другого Аахенського миру. Згідно з ним, Франція відмовилась від захоплених володінь у Нідерландах, а Пруссія отримала Сілезію.
Реформи та внутрішня політика
Марія Терезія у вільний від воєн час проводила реформи у внутрішній політиці Австрії.
Вперше необхідність у проведенні реформ з'явилася після 1748 року, тобто після завершення війни за австрійську спадщину. Першими проведеними реформами стали військова та фінансова. Після Семилітньої війни, яку Марії Терезії вдалося завершити без значних втрат, вона провела набагато важливіші реформи. Зокрема, були створені початкові школи для селян, зменшено розмір їхньої панщини, упорядковано судову систему, введено цензуру на видання творів письменників Просвітництва, розпочато щеплення проти віспи.
1748—1756
У 1748—1756 роках були проведені перші реформи Марії Терезії, а саме: військова та фінансова. Їх проведення почалося одразу після завершення війни за австрійську спадщину. Марія Терезія прагнула посилити боєздатність армії, через що було проведено військову реформу. Також імператриця започаткувала фінансову реформу, яку остаточно було завершено тільки після скасування внутрішніх митних кордонів у 1775 році.
Військова реформа
У 1748 році було розпочато проведення військової реформи. Було змінено порядок військового набору. Чисельність армії збільшилася завдяки проведенню рекрутських наборів до армії. Служба ставала пожиттєвою. Її несли переважно бідні прошарки населення. Від несення військової служби звільнялися духовенство, дворянство, представники інтелігенції та буржуазії, а також багаті селяни в разі грошового відшкодування. За наказом Марії Терезії було створено Терезіанську військову академію для офіцерів. Завдяки цим заходам імператриці вдалося збільшити чисельність війська зі 108 тисяч до 278 тисяч воїнів.
Фінансова реформа
У ході фінансової реформи Марії Терезії було перетворено систему податків Австрії: до сплати податків притягувалися також привілейовані стани суспільства. Провінції повинні були кожні 10 років вести переговори з правителем щодо суми податків, які сплачуватимуться щороку. (До цього провінції вели такі переговори щороку.) Крім того, була проведена кадастрація земельних володінь. У 1775 році було скасовано внутрішні податкові мита, що сприяло розвиткові внутрішньої торгівлі, проте мита для ввезення товарів з-за кордону були, навпаки, підвищені.
1763—1780
Другий період реформ Марії Терезії був важливішим, ніж перший. Фінансова реформа, розпочата наприкінці 1740-х — на початку 1750-х років, була остаточно завершена тільки у 1775 році. Крім того, в цей період були проведені такі важливі реформи, як освітня, судова, селянська, реформи державних органів. Також в цей час підвищився рівень цензури, а в Австрії було розпочато щеплення проти натуральної віспи.
Освітня реформа
Однією з найуспішніших реформ Марії Терезії була реформа освіти. Імператриця ставила освіту на високий рівень особливо на початку свого правління. До того ж, освітня реформа була однією з таких, у яких інтереси імператриці та Йосифа ІІ збігалися.
На початку свого правління Марія Терезія дозволила некатоликам навчатись в університетах. Крім того, вона дозволила вивчати світські предмети (наприклад, право), через що університетська освіта втратила великий вплив церкви. У 1746 році у Відні було створено Терезіанум для навчання дітей дворян. У 1751 році Марія Терезія заснувала Терезіанську академію для підготовки офіцерів до служби у війську. У 1754 році у Відні було створено [en] для підготовки майбутніх австрійських дипломатів. Новий університет був заснований у Буді.
Перепис населення 1770—1771 років засвідчив низький рівень писемності серед нижчих верств населення, особливо селян. Після цього Марія Терезія вирішила провести реформу початкової освіти. Керував нею прусський освітній реформатор [en]. У сільських місцевостях були створені світські школи для обох статей. Діти повинні були відвідувати школу з 6 до 12 років. Освіта була двомовною: перші декілька років викладання відбувалося рідною мовою дітей, а пізніше — німецькою мовою.
Реформи державних органів
У 1749 році почався поділ судової та адміністративної влади на окремі гілки. До відання останньої були переведені фінанси. У 1752—1763 роках були утворені три окремих відомства, або міністерства:
- об'єднане чесько-австрійське, яке відало землями Австрії, Богемії, германськими володіннями;
- вища судова інстанція;
- придворна палата, яка керувала фінансами.
Верховним відомством, якому підпорядковувалися всі інші, стала «Haus—Hof—und Staatskanzlei». У 1760 році було утворено Державну раду.
Судова реформа
У ході судової реформи відбувалася кодифікація законів. Було видано «Терезіанський кодекс» та [ru]». Перший був цивільним кодексом, а другий — кримінальним. Було введено обмеження на смертну кару за злочини та заборонено проведення судових катувань.
Селянська реформа
Безпосереднім приводом до проведення селянської реформи став перепис населення 1770—1771 років. Під час перепису селяни змогли безпосередньо спілкуватися з імператорськими комісарами та скаржитися їм на умови життя та праці. У 1767 році було видано «Urbarium», за яким селяни більше не були прикріплені до землі. Цей закон зменшив революційний запал селянства. За законами, виданими у 1771 та 1775 роках, селянська панщина у Австрії зменшувалася з 5-6 до 3 днів на тиждень. Крім того, було зменшено поміщицький вплив на життя селян. Селянська реформа Марії Терезії була підґрунтям для повного скасування кріпацтва за правління Йосифа II у 1789 році.
Цензура
Рівень цензури за Марії Терезії був достатньо високим. Як повідомляє британський дипломат [en], забороні на видання підлягали твори Вольтера, Руссо та інших. Найбільшої шкоди від цензури Марії Терезії зазнали твори, зміст яких був визнаний таким, що суперечить католицькій конфесії.
Медицина
Найбільшою заслугою Марії Терезії у медицині є початок щеплення від натуральної віспи у Австрії. Масове щеплення почалося після епідемії віспи 1767 року. Під час цієї епідемії захворіла і сама імператриця. Марія Терезія наказала вивчити іноземні тогочасні практики вакцинації проти віспи та вирішила вакцинувати себе, дітей та підданих. Австрійський лікар [en] висловив своє припущення імператриці про те, що сумнівається у ефективності щеплень. У відповідь імператриця наказала провести випробування щеплень на 34 немовлятах-сиротах та 67 сиротах віку 5-14 років. Результати випробувань були вдалими: ніхто з тих, кого щепили за наказом Марії Терезії, не загинув. Після цього імператриця щепила себе та двох своїх дітей, а потім наказала щепити від віспи більшість підданих.
Крім сприяння щепленню від віспи, Марія Терезія у 1770 році видала указ про продаж отрут, згідно з яким аптекарі були зобов'язані вести реєстр продажу отрут, в якому повинні були записувати кількість та обставини кожного продажу. У 1773 році Марія Терезія заборонила використання свинцю у посудинах для їжі і дозволила використовувати тільки чисте олово.
Співправління з Йосифом ІІ
Протягом 1745—1765 років номінальним співправителем Марії Терезії був її чоловік, імператор Франц І. Після його смерті у 1765—1780 роках разом з матір'ю правив старший син Марії Терезії Йосиф ІІ, який після її смерті став самостійним імператором.
Час співправління Йосифа ІІ з Марією Терезією був часом проведення реформ у внутрішній політиці Австрії. Йосиф ІІ, незважаючи на палку любов до матері, мав з Марією Терезією багато розбіжностей у поглядах. Старший син імператриці був вихований на ідеях Просвітництва. Він виступав за соціальну рівність та релігійну терпимість. Йосиф ІІ зустрів великий опір матері у здійсненні своїх просвітницьких ідей. Повноцінно реалізувати їх він зміг лише під час свого самостійного правління у 1780—1790 роках.
Попри розбіжності у поглядах на релігійну терпимість, Марія Терезія та Йосиф II мали й збіги у поглядах на інші реформи. Йосиф ІІ активно підтримував освітню реформу імператриці, оскільки початкова освіта для селян також була однією з ідей Просвітництва. Селянську реформу імператриці її син також активно підтримував. Закони, видані Марією Терезією, зменшували розмір панщини селян, а також відкріплювали їх від землі. Продовжуючи цю реформу матері, Йосиф II скасував особисту залежність селян та намагався замінити кріпосне право чиншем.
Зовнішня політика
Починаючи зі вступу на престол у 1740 році Марія Терезія вела активну зовнішню політику. Перші вісім років її правління вона провела у війні з сусідніми державами, внаслідок чого втратила Сілезію. Згодом у союзі з Францією та Росією намагалась повернути втрачену землю під час Семилітньої війни, проте зробити це їй не вдалося. Зовнішня політика Австрії після закінчення Семилітньої війни була спрямована на територіальне розширення спадкових володінь австрійського дому Габсбургів. Радником Марії Терезії у справах зовнішньої політики був князь Венцель Антон фон Кауніц-Ритберг.
Семилітня війна
Зовнішня політика Марії Терезії у 1750-х роках мала на меті повернути втрачені землі, зокрема Сілезію.
В той час, коли Марія Терезія разом зі своїми радниками була зосереджена на проведенні внутрішніх реформ, новий канцлер імператриці Венцель Антон фон Кауніц-Ритберг займався дипломатичною підготовкою до початку відвоювання Сілезії.
У 1756 році почалася Семилітня війна. На боці Австрії тоді виступили Франція на чолі з Людовиком XV та Росія, якою керувала Єлизавета Петрівна. Разом вони вели війну проти Пруссії, якою керував Фрідріх II та яку фінансово підтримувала Велика Британія. Австрії не вдалося під час війни здобути Сілезію. Проте в ході війни Російська імперія майже повністю окупувала Пруссію. 28 вересня 1760 року російські війна вступили у столицю Пруссії Берлін. Хід війни повністю змінили смерть Єлизавети Петрівни та вступ на престол Росії Петра III, який був прихильником Фрідріха II. Петро III повернув Пруссії всі втрачені нею території. 15 лютого 1763 року було підписано Губертусбургський мирний договір, за яким Австрія остаточно відмовилася від Сілезії.
Розширення володінь Габсбургів
Зовнішня політика Марії Терезії після Семилітньої війни характеризувалася територіальним розширенням спадкових володінь австрійського дому Габсбургів. Також після завершення Семилітньої війни радник Марії Терезії Кауніц був підвищений до титулу фюрста.
Поділи Речі Посполитої
У 1768 році почалася чергова російсько-турецька війна. Австрія була занепокоєна подіями, що розгорталися, та побоювалася того, що Росія остаточно розгромить Османську імперію та стане сусідом Габсбургів з південного сходу. У 1771 році Кауніц запропонував імператриці об'єднатися з османами та вести війну проти Російської імперії, щоб запобігти цьому. Однак Марія Терезія категорично від цього відмовилася, вважаючи османів «невірними хижаками» в Європі. Однак у цю ситуацію втрутився король Пруссії Фрідріх II. Він запропонував анексувати частину Речі Посполитої, яка перебувала під значним російським впливом, щоб запобігти цьому конфлікту. Ослаблення Речі Посполитої у XVIII столітті призвело до трьох поділів Речі Посполитої. За життя Марії Терезії Австрія взяла участь у першому поділі Речі Посполитої 1772 року. Тоді до спадкових володінь було приєднано території Галичини. На цих землях було утворено Королівство Галичини та Володимирії з центром у Львові. Марія Терезія, яка, як і її предки, була титулярною королевою Галичини та Володимирії, стала повноцінною її правителькою.
Приєднання Буковини
В ході російсько-турецької війни 1768—1774 років армія Російської імперії зайняла Буковину. Австрія після першого поділу Речі Посполитої стала претендувати на всі володіння середньовічного Королівства Русі. Ініціативу приєднати Буковину до Австрії запропонував син Марії Терезії Йосиф II. Після переговорів Росія погодилась віддати Австрії Буковину. Процес передачі Буковини Австрії закінчився у 1775 році з підписанням у Константинополі австрійсько-турецького договору. На Буковині був утворений Дистрикт Буковина з центром у Чернівцях.
Війна за баварську спадщину
У 1777 році Марія Терезія заявила про претензії на Баварію, оскільки баварська гілка Віттельсбахів обірвалася. Пруссія також висловлювала власні територіальні претензії на баварську спадщину. У зв'язку з цим Кауніц запропонував провести обмін територіями: Австрія замість Австрійських Нідерландів, що знаходились далеко від Австрії та не мали з нею сухопутного зв'язку, мала отримати сусідню Баварію. Через це у 1778—1779 роках Австрія брала участь у війні за баварську спадщину. Фактично таким чином Марія Терезія бажала збільшити вплив Австрії у Священній Римській імперії. Війна закінчилася у 1779 році підписанням Тешенського договору, за яким Австрія отримала область Браунау-ам-Інн.
Релігійна політика
Як і всі представники династії Габсбургів, Марія Терезія була римо-католичкою та дуже побожною. Марія Терезія вважала, що єдність церкви повинна бути засадою суспільного миру та виступала категорично проти релігійної терпимості. До того ж, імператриця ніколи не дозволяла Риму втручатися у справи, які Марія Терезія вважала прерогативою монарха. Вона контролювала вибори єпископів, архієпископів та абатів, які діяли на території Австрії та Священної Римської імперії. Крім того, на релігійну політику Марії Терезії вплинули ідеї янсенізму, який обстоював свободу національних церков від Риму. Загалом, релігійна політика Марії Терезії була прийнята для забезпечення контролю держави над Церквою.
Марія Терезія прихильно ставилася до представників уніатської церкви, наголошуючи на їхній рівності з римо-католиками. До того ж, саме імператриця вперше назвала уніатів греко-католиками своїм указом у 1774 році.
Єзуїти
На початок правління Марії Терезії у 1740-х роках єзуїти мали дуже великий вплив на імператрицю. Вони обстоювали позицію Папи Римського, проти впливу якого на державні справи виступала Марія Терезія. Крім того, єзуїти керували освітою та навчанням старшого сина імператриці та майбутнього імператора Йосифа II. Врешті-решт міністри Марії Терезії переконали її у небезпечності впливу єзуїтів на державу. У 1773 році вона видала указ про ліквідацію Товариства Ісуса на території Австрії. Імператриця заборонила публікацію булли Климента XIII про неприйнятність такого рішення. Згодом Марія Терезія наказала вилучити усе майно єзуїтів.
Євреї
Євреїв та протестантів Марія Терезія вважала небезпекою для своєї країни. Вона успадкувала антисемітські забобони своїх предків та була найбільшим антисемітом з усіх тогочасних європейських монархів.
У 1744 році Марія Терезія вирішила вислати усіх євреїв з Австрії та Богемії, попри застереження міністрів. Наказ про вислання євреїв було скасовано лише у 1748 році, коли через це на Марію Терезію почався тиск з боку сусідніх держав, зокрема Великої Британії. Але все ж таки було вислано 20 тисяч євреїв з Праги, оскільки ті нібито були нелояльними до імператриці під час війни за австрійську спадщину. Пізніше наказ поширився на решту Богемії та Моравію.
У 1760-х роках під впливом придворного [en], який за національністю був євреєм, пом'якшила свою релігійну політику стосовно євреїв та юдеїв. Вона видала накази про державний захист для євреїв, а в 1763 році заборонила католицьким священникам стягувати надлишкові збори з них. У 1764 році Марія Терезія наказала звільнити тих євреїв, які були обвинувачені у кривавому наклепі в селі Оркута. Незважаючи на особисту неприязнь до євреїв та юдеїв, Марія Терезія підтримувала єврейську комерційну та промислову діяльність в Австрії.
Протестантизм
Протестантизм Марія Терезія вважала небезпекою для країни, проте не ставилася до нього так, як до євреїв на початку свого правління. Імператриця прагнула навернути протестантів у римо-католицизм, вважаючи їх єретиками. Марія Терезія створила спеціальні комісії, що займались пошуком протестантів. Потім протестантам пропонували зректися своєї віри та перейти до католицизму. Тих, хто погодився, відпускали. Інших карали переважно засланням. У 1750-х роках Марія Терезія вислала протестантів Австрії у Трансильванію. Йосиф II, старший син імператриці та її співправитель з 1765 року, вважав політику матері щодо протестантів «несправедливою, безбожною, неможливою, шкідливою та смішною» та навіть погрожував зректися престолу як співправитель та майбутній імператор. Через це Марія Терезія у 1777 році відмовилася від ідеї вигнання протестантів з Моравії.
Православ'я
Ставлення імператриці та її уряду до православ'я було набагато м'якшим, ніж до євреїв та протестантів. Марія Терезія продовжила та підтримала надання спеціальних привілеїв православним, що населяли переважно південні та східні регіони спадкових володінь. Політика щодо православ'я відзначалася посиленням впливу на Карловацьку митрополію. Цей процес завершився у 1779 році виданням [en]».
Смерть та поховання
У 1767 році Марія Терезія захворіла на віспу. В неї з'явилися набряки, проте вона одужала і продовжила правити спадковими володіннями.
Вдруге Марія Терезія важко захворіла 24 листопада 1780 року. Лікар імператриці доктор Штерк не зміг точно визначити, на що захворіла імператриця. Він вважав стан Марії Терезії серйозним, а її син Йосиф вважав, що мати скоро одужає. 29 листопада 1780 року імператриця померла у колі сім'ї.
Почувши про смерть Марії Терезії, король Пруссії Фрідріх II, її найбільший ворог, що воював з Австрією у трьох війнах, сказав, що попри всі проведені війни він ніколи не вважав Марію Терезію своїм ворогом.
Помираючи, Марія-Терезія залишила свою державу такою, що значно просунулась на шляху благоустрою, із армією, яка налічувала 260000 чоловік та із значно збільшеним престижем у Європі. Енергійна, діяльна, розумна Марія Терезія володіла добрим тактом та чарівністю поводження, діяла чарівливим чином на оточення. «Мало знала сама, — писав Жуль Мішле, — проте вміла оточувати себе здібними людьми, які здійснювали її політику».
У приватному житті вона була бездоганною дружиною та матір'ю; мала 16 дітей, з яких 10 пережили її. У Відні зведено чудовий пам'ятник на честь Марії-Терезії та її найближчих соратників.
Зі смертю Марії Терезії обірвалася династія Габсбургів. Зі вступу на престол Йосифа II у 1780 році і до повалення Австро-Угорської монархії у 1918 році Священною Римською, Австрійською та Австро-Угорською імперіями керували представники Габсбургів-Лотаринзьких, які з'явилися в результаті шлюбу Марії Терезії та Франца Стефана Лотаринзького.
Поховали Марію Терезію поруч з предками та чоловіком у Імператорському склепі у Відні.
Родовід
Фердинанд II Габсбург | ||||||||||||||||
Фердинанд III Габсбург | ||||||||||||||||
Марія Анна Баварська | ||||||||||||||||
Леопольд I Габсбург | ||||||||||||||||
Філіп III Побожний | ||||||||||||||||
Марія Анна Іспанська | ||||||||||||||||
Маргарита Австрійська | ||||||||||||||||
Карл VI Габсбург | ||||||||||||||||
Вольфганг Вільгельм | ||||||||||||||||
Філіпп Вільгельм (курфюрст Пфальцу) | ||||||||||||||||
Магдалена Баварська | ||||||||||||||||
Елеонора Магдалина з Нойбурга | ||||||||||||||||
Георг II | ||||||||||||||||
Єлизавета Амалія Гессен-Дармштадтська | ||||||||||||||||
Софія Елеонора Саксонська | ||||||||||||||||
Марія Терезія, Імператриця Священної Римської імперії | ||||||||||||||||
Авґуст Молодший | ||||||||||||||||
Антоній Ульріх Брауншвейг-Вольфенбюттельський | ||||||||||||||||
Доротея Ангальт-Цербстська | ||||||||||||||||
Людвіг Рудольф Брауншвейг-Вольфенбюттельський | ||||||||||||||||
Фредерік Гольштейн-Норбургський | ||||||||||||||||
Єлизавета Юліана Гольштейн-Норбургська | ||||||||||||||||
Елеонора Ангальт-Цербстська | ||||||||||||||||
Єлизавета Христина Брауншвейг-Вольфенбюттельська | ||||||||||||||||
Йоахім Ернест Еттінгенський | ||||||||||||||||
Альберт Ернест І | ||||||||||||||||
Анна Доротея Гогенлое-Неєнштейнська | ||||||||||||||||
Христина Луїза Еттінгенська | ||||||||||||||||
Ебергард III | ||||||||||||||||
Крістіна Вюртемберг | ||||||||||||||||
Анна Катерина | ||||||||||||||||
Діти
У шлюбі з римським імператором Францом I Стефаном у них було 16 дітей, шестеро з яких не пережили імператрицю.
- Марія Єлизавета (1737—1740). Померла в дитячому віці
- Марія Анна (1738—1789), згодом жила в Клагенфурті
- Марія Кароліна (1740—1741)
- Йосип II (1741—1790) ⚭ 1760 р. Принцеса Ізабелла Пармська, дочка герцога Філіпа Пармського, П'яченци, Гуасталла; ⚭ 1765 р. Принцеса Марія Йозефа Баварська, дочка імператора Карла VII.
- Марія Христина (1742—1798) ⚭ 1766 Альберт Казимир Саксонський, герцог Тешенський
- Марія Єлизавета (1743—1808), настоятелька в Інсбруку
- Карл Йосип (1745—1761), ерцгерцог
- Марія Амалія (1746—1804) ⚭ 1769 герцог Фердинанд Пармський, син герцога Філіпа Пармського, П'яченца, Гуасталла
- Леопольд II (1747—1792) ⚭ 1765 р. Інфанта Марія Людовика Іспанська, дочка короля Карла III.
- Марія Кароліна (1748—1748)
- Йоганна Габріела (1750—1762), заручена з королем Бурбон-Сицилії Фердинандом I
- Марія Йозефа (1751—1767), заручена з королем Бурбон-Сицилії Фердинандом I
- Марія Кароліна (1752—1814) ⚭ 1768 Король Бурбон-Сицилії Фердинанд I, син короля Карла III. з Іспанії
- (1754—1806) ⚭ 1771 герцогиня Марія Беатріче д'Есте, дочка
- Марія Антуанетта (Марія Антонія) (1755—1793) ⚭ 1770 Людвіг (1754—1793), Дофін, з 1774 як Людовик XVI. Король Франції, син дофіна Людовика Франції
- Максиміліан Франц (1756—1801), архієпископ, курфюрст Кельна
Вшанування пам'яті
- Під час Другої світової війни було створено 22-гу кавалерійську дивізію СС «Марія Терезія». Вона була сформована, в основному, з фольксдойче, що проживали на території колишньої Австро-Угорщини та обожнювали імператрицю за видатні заслуги.
- 295 Терезія — астероїд, названий на честь правительки.
- На честь імператриці названо Військовий орден Марії Терезії — австрійську військову нагороду.
- У Відні поруч з палацом Гофбург є площа Марії Терезії, на якій розміщено пам'ятник імператриці, встановлений у 1888 році.
- У місті Ужгород є Сквер Марії Терезії. У тому сквері також встановлений пам'ятник Марії Терезії. На її честь також заснований Орден Марії Терезії.
- У 2017—2019 роках відбувалися зйомки австро-чехо-словако-угорського мінісеріалу «Марія Терезія».
-
- Пам'ятник імператриці в сквері в Ужгороді
Див. також
Примітки
- http://genealogy.euweb.cz/lorraine/lorraine5.html
- Зведений список імен діячів мистецтва — 2017.
- Lundy D. R. The Peerage
- Огуй Д., Стеблій Ф. І.. МАРІЯ-ТЕРЕЗІЯ [Електронний ресурс // Енциклопедія історії України: Т. 6 : Ла-Мі / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. — Київ: Наукова думка, 2009. — 790 с.] [ 7 серпня 2016 у Wayback Machine.] history.org.ua
- / за ред. І. З. Підкови, Р. М. Шуста. — К. : Генеза, 2001. — .
- Коронація у Пресбурзі
- Коронація у Празі
- Constance Lily Morris (1937). Maria Theresa The Last Conservative. Alfred A. Knopf.
- Crankshaw, Edward (1970). Maria Theresa. New York, Viking Press. ISBN .
- J. Alexander Mahan (1932). Maria Theresa Of Austria.
- www.aeiou.at. Архів оригіналу за 10 липня 2016. Процитовано 6 червня 2021.
- . Encyclopedia Britannica (англ.). Архів оригіналу за 4 червня 2021. Процитовано 6 червня 2021.
- . Encyclopedia Britannica (англ.). Архів оригіналу за 15 травня 2021. Процитовано 6 червня 2021.
- Renate Zedinger: Franz Stephan von Lothringen (1708—1765). Monarch, Manager, Mäzen. (Schriftenreihe der Österreichischen Gesellschaft zur Erforschung des 18. Jahrhunderts, Band 13) Böhlau, Wien 2008, ISBN 978-3-205-78109-7, S. 271f.
- Francis I, Holy Roman Emperor. www.wikidata.org (англ.). Архів оригіналу за 3 червня 2021. Процитовано 6 червня 2021.
- Universalis, Encyclopædia. . Encyclopædia Universalis (fr-FR) . Архів оригіналу за 7 травня 2021. Процитовано 6 червня 2021.
- . syw-cwg.narod.ru. Архів оригіналу за 8 травня 2021. Процитовано 8 травня 2021.
- . necrometrics.com. Архів оригіналу за 12 квітня 2020. Процитовано 7 червня 2021.
- Samuel Gardner Drake, William Shirley (1870). A Particular History of the Five Years French and Indian War in New England ... (English) . Samuel G. Drake.
- . Encyclopedia Britannica (англ.). Архів оригіналу за 19 травня 2021. Процитовано 7 червня 2021.
- Лук'янюк, Володимир; Лук'янюк, Володимир (16 жовтня 2016). . Цей день в історії (англ.). Архів оригіналу за 10 травня 2021. Процитовано 8 травня 2021.
- . Die Welt der Habsburger (англ.). Архів оригіналу за 6 червня 2021. Процитовано 6 червня 2021.
- . Encyclopedia Britannica (англ.). Архів оригіналу за 6 травня 2015. Процитовано 6 червня 2021.
- Kupriienko, Автор Serhii (17 лютого 2013). . KUPRIENKO (укр.). Архів оригіналу за 10 травня 2021. Процитовано 8 травня 2021.
- . www.bundesheer.at. Архів оригіналу за 10 травня 2021. Процитовано 9 травня 2021.
- . Encyclopedia Britannica (англ.). Архів оригіналу за 6 травня 2015. Процитовано 6 червня 2021.
- Byrne, James M. (1 січня 1997). (англ.). Westminster John Knox Press. ISBN . Архів оригіналу за 10 травня 2021. Процитовано 9 травня 2021.
- . semmelweis.hu (амер.). Архів оригіналу за 14 травня 2021. Процитовано 7 червня 2021.
- . courses.lumenlearning.com. Архів оригіналу за 6 червня 2021. Процитовано 6 червня 2021.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 30 серпня 2021. Процитовано 8 травня 2021.
- Maria Theresia von Österreich (1769). Constitutio Criminalis Theresiana (German) . Johann Thomas von Trattner.
- . cyclop.com.ua. Архів оригіналу за 31 липня 2016. Процитовано 8 травня 2021.
- Beller, Steven (2006). A concise history of Austria. Cambridge, UK ; New York : Cambridge University Press. ISBN .
- . www.pitt.edu. Архів оригіналу за 18 травня 2021. Процитовано 7 червня 2021.
- . archives.hungaricana.hu. Архів оригіналу за 7 червня 2021. Процитовано 7 червня 2021.
- Дейвіс, Норман (2020). Європа. Історія (Українська) . Київ: Основи. с. 1464 [1496]. ISBN .
- . lib-net.com. Архів оригіналу за 8 травня 2021. Процитовано 8 травня 2021.
- . resource.history.org.ua. Архів оригіналу за 29 липня 2020. Процитовано 8 травня 2021.
- Margaret Goldsmith (1936). Maria Theresa Of Austria(1936).
- . incois.gov.in. Архів оригіналу за 6 червня 2021. Процитовано 6 червня 2021.
- Saul K. Padover, The Revolutionary Emperor, Joseph the Second 1741—1790. (1934) p. 300
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 7 червня 2021. Процитовано 7 червня 2021.
- . Encyclopedia Britannica (англ.). Архів оригіналу за 7 травня 2021. Процитовано 6 червня 2021.
- . Biography (en-us) . Архів оригіналу за 6 червня 2021. Процитовано 6 червня 2021.
- . Encyclopedia Britannica (англ.). Архів оригіналу за 6 травня 2015. Процитовано 6 червня 2021.
- . portal.dnb.de. Архів оригіналу за 6 червня 2021. Процитовано 6 червня 2021.
- . resource.history.org.ua. Архів оригіналу за 6 червня 2021. Процитовано 6 червня 2021.
- . Encyclopedia Britannica (англ.). Архів оригіналу за 6 травня 2015. Процитовано 6 червня 2021.
- . resource.history.org.ua. Архів оригіналу за 30 червня 2017. Процитовано 6 червня 2021.
- . Encyclopedia Britannica (англ.). Архів оригіналу за 30 квітня 2015. Процитовано 6 червня 2021.
- . polona.pl. Архів оригіналу за 6 червня 2021. Процитовано 6 червня 2021.
- . resource.history.org.ua. Архів оригіналу за 6 червня 2021. Процитовано 6 червня 2021.
- . web.archive.org. 18 серпня 2014. Архів оригіналу за 18 серпня 2014. Процитовано 6 червня 2021.
- . Encyclopedia Britannica (англ.). Архів оригіналу за 3 травня 2021. Процитовано 6 червня 2021.
- . www.ieg-friedensvertraege.de. Архів оригіналу за 6 червня 2021. Процитовано 6 червня 2021.
- Beales, Derek (24 березня 2005). (англ.). Bloomsbury Academic. ISBN . Архів оригіналу за 9 травня 2021. Процитовано 9 травня 2021.
- Holborn, Hajo (1982). (англ.). Princeton University Press. ISBN . Архів оригіналу за 9 травня 2021. Процитовано 9 травня 2021.
- Kann, Robert A. (26 листопада 1980). (англ.). University of California Press. ISBN . Архів оригіналу за 9 травня 2021. Процитовано 9 травня 2021.
- Himka, John-Paul (1999). Religion and nationality in Western Ukraine : the Greek Catholic Church and the Ruthenian National Movement in Galicia, 1867-1900. Montreal : McGill-Queen's University Press. ISBN .
- . Патріарший паломницький центр УГКЦ (укр.). 15 березня 2016. Архів оригіналу за 9 травня 2021. Процитовано 9 травня 2021.
- . Die Welt der Habsburger (англ.). Архів оригіналу за 6 червня 2021. Процитовано 6 червня 2021.
- J. Alexander Mahan (1932). Maria Theresa Of Austria.
- Davis, Walter W. (1974). Davis, Walter W. (ред.). The Religious Reformer. Joseph II: An Imperial Reformer for the Austrian Netherlands (англ.). Dordrecht: Springer Netherlands. с. 189—219. doi:10.1007/978-94-010-2029-9_7. ISBN .
- Welle (www.dw.com), Deutsche. . DW.COM (брит.). Архів оригіналу за 6 червня 2021. Процитовано 6 червня 2021.
- Cross, The Late F. L.; Cross, Frank Leslie; Livingstone, Elizabeth A. (2005). (англ.). Oxford University Press. ISBN . Архів оригіналу за 9 травня 2021. Процитовано 9 травня 2021.
- Patai, Raphael (1996). (англ.). Wayne State University Press. ISBN . Архів оригіналу за 9 травня 2021. Процитовано 9 травня 2021.
- Penslar, Derek Jonathan (2001-07). (англ.). University of California Press. ISBN . Архів оригіналу за 9 травня 2021. Процитовано 9 травня 2021.
- Internet Archive (2000). Toleration in Enlightenment Europe. Cambridge ; New York : Cambridge University Press. ISBN .
- Mitev, Plamen (2010). (англ.). LIT Verlag Münster. ISBN . Архів оригіналу за 9 травня 2021. Процитовано 9 травня 2021.
- Cirkovic, Sima M. (15 квітня 2008). (англ.). John Wiley & Sons. ISBN . Архів оригіналу за 9 травня 2021. Процитовано 9 травня 2021.
- Labbe, Philippe (1607-1667) Auteur du texte; Cossart, Gabriel (1615-1674) Auteur du texte (1901-1927). (FR) . Архів оригіналу за 4 грудня 2020. Процитовано 6 червня 2021.
- Crankshaw, Edward (1970). Maria Theresa. New York, Viking Press. ISBN .
- Mitford, Nancy (1970). Frederick the Great;. London, Hamilton. ISBN .
- . friedrich.uni-trier.de. Архів оригіналу за 3 березня 2021. Процитовано 8 червня 2021.
- . portal.dnb.de. Архів оригіналу за 6 червня 2021. Процитовано 6 червня 2021.
- . Encyclopedia Britannica (англ.). Архів оригіналу за 28 лютого 2019. Процитовано 6 червня 2021.
- . Military Wiki (англ.). Архів оригіналу за 7 листопада 2020. Процитовано 9 травня 2021.
- . Historica Wiki (англ.). Архів оригіналу за 10 травня 2021. Процитовано 9 травня 2021.
- . www.webcitation.org. Архів оригіналу за 5 серпня 2014. Процитовано 9 травня 2021.
- Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — .
- . ssd.jpl.nasa.gov. Архів оригіналу за 3 серпня 2020. Процитовано 9 травня 2021.
- Congress, The Library of. . id.loc.gov. Архів оригіналу за 3 грудня 2021. Процитовано 3 грудня 2021.
- . Закарпаття онлайн. Архів оригіналу за 8 травня 2021. Процитовано 8 травня 2021.
- . www.rionews.com.ua. Архів оригіналу за 9 травня 2021. Процитовано 9 травня 2021.
- . Reflex.cz (чес.). Архів оригіналу за 9 травня 2021. Процитовано 9 травня 2021.
Джерела
- Огуй О. Д., Стеблій Ф. І. Марія-Терезія [ 6 серпня 2018 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 511—512. — .
- Пиртко М. С. Державно-правові реформи в Австрії у 40-90 роках XVIII ст. Львів, 2021. 258 с.
- Sabatier, Antoine, Abbé. Abrégé historique de la vie de Marie-Thérèse, Impératrice Reine de Hongrie, tiré de la Galerie universelle des Hommes célèbres, etc. Lausanne: chez François Grasset & Comp., 1773.
- Castilhon, Jean. Précis historique de la vie de Marie-Thérèse, archiduchesse d'Autriche, impératrice douairière, reine de Hongrie et de Bohême. 1781.
- Rautenstrauch, Johann. Biographie Marien Theresiens. Wien; Presburg: Loewe, 1780.
- Fromageot, Abbé. Annales du règne de Marie-Thérèse, impératrice douairière, reine de Hongrie et de Bohême, archiduchesse d'Autriche, etc. Paris: Prault fils, 1775.
- Richter, Christoph Gottlieb. Lebens- und Staats-Geschichte der… Fürstin Maria Theresia, Königin in Ungarn und Böhmen, Ertzherzogin in Oesterreich. Nürnberg: Albrechts, 1744-45.
- Seyfart, Johann Friedrich. Kurzgefaßte Lebens- und Regierungsgeschichte der verstorbenen Kaiserin Marie Theresie, Königin von Hungarn und Böhmen, etc. etc. etc. Leipzig: Kummer, 1781.
- Duller, Eduard. Maria Theresia und ihre Zeit. Wiesbaden: W. Beyerle, 1844.
- Renner, Karl. Maria Theresia von Oesterreich und Friedrich der Große von Preußen: geschrieben zur Vorbereitung auf das Studium der 3 Schlesischen Kriege, zunächst für die unteren Klassen der Militairschulen. Glogau; Lissa: Verf.; N. Günter i. Comm., 1830.
- Wolf, Adam. Oesterreich unter Maria Theresia. Wien: Gerold, 1855.
- Arneth, Alfred Ritter von. Geschichte Maria Theresia's. Wien: W. Braumüller, 1863—1879.
- Krones, Franz von. Grundriss der österreichischen Geschichte. Wien: A. Hölder, 1882. Bd. IV, 760-69.
- Grünberg, Karl. Die Bauernbefreiung und die Auflösung des gutsherrlich bäuerlichen Verhältnisses in Böhmen, Mähren und Schlesien. Leipzig: Duncker & Humblot, 1893—1894.
Попередник Марія Амалія Австрійська | Імператриця Священної Римської імперії 1745-1765 | Наступник Марія Жозефа Баварська |
Попередник Карл III Габсбург | Королева Угорщини 1740-1780 | Наступник Йосиф II |
Попередник Карл III Габсбург | Королева Хорватії 1740-1780 | Наступник Йосиф II |
Попередник Карл III Габсбург | Королева Богемії 1743-1780 | Наступник Йосиф II |
Попередник Марія Амалія Австрійська | Королева Німеччини 1745-1765 | Наступник Марія Жозефа Баварська |
Попередник Карл VI Габсбург | Королева Галичини та Володимирії 1740-1780 до 1772 — титулярна | Наступник Йосиф II |
Попередник Карл III Габсбург | Ерцгерцогиня Австрії 1740-1765 разом з Францом I | Наступник Йосиф II |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ne plutati z Mariya Tereziya Avstrijska 1767 1827 Mari ya Tere ziya Valburga Amaliya Hristina nim Maria Theresia Walburga Amalia Christina 13 travnya 1717 Gofburg Viden Gabsburzka monarhiya 29 listopada 1780 Gofburg Viden Gabsburzka monarhiya imperatricya Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi ercgercoginya Avstriyi koroleva Ugorshini z 25 chervnya 1741 roku koroleva Bogemiyi z 12 travnya 1743 roku koroleva Galichini ta Volodimiriyi Zasnovnicya dinastiyi Gabsburgi Lotarinzki Predstavnicya osvichenogo absolyutizmu Starsha donka imperatora Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Karla VI Gabsburga Mariya Tereziya nim Maria TheresiaPrapor Rimska Imperatricya13 veresnya 1745 29 listopada 1780Koronaciya 13 veresnya 1745Poperednik Mariya Amaliya AvstrijskaNastupnik Mariya Zhozefa BavarskaPrapor Koroleva Ugorshini25 chervnya 1741 29 listopada 1780Koronaciya 20 zhovtnya 1740Poperednik Karl IIINastupnik Josif II i Mariya Zhozefa BavarskaPrapor Koroleva Bogemiyi12 travnya 1743 29 listopada 1780Koronaciya 12 travnya 1743Poperednik Karl VII AlbrehtNastupnik Josif IIPrapor Ercgercoginya Avstriyi20 zhovtnya 1740 29 listopada 1780Poperednik Karl IIINastupnik Josif II i Mariya Zhozefa BavarskaPrapor Koroleva Galichini ta Volodimiriyi20 zhovtnya 1740 29 listopada 1780Poperednik Karl VI GabsburgNastupnik Josif II i Mariya Zhozefa Bavarska Narodzhennya 13 travnya 1717 1717 05 13 VidenSmert 29 listopada 1780 1780 11 29 63 roki VidenPrichina smerti insultPohovannya Imperatorskij sklepKrayina Gabsburzka monarhiyaReligiya katolicka cerkvaRid GabsburgiBatko Karl VI GabsburgMati Yelizaveta Hristina Braunshvejg VolfenbyuttelskaShlyub Franc I 1 Diti Mariya Yelizaveta Mariya Anna Mariya Karolina Josif II Mariya Hristina Mariya Yelizaveta Avstrijska Karl Josif Mariya Amaliya Avstrijska Leopold II Mariya Joanna Gabriela Avstrijska Mariya Jozefa Avstrijska Mariya Karolina Avstrijska 2 Ferdinand Avstrijskij d Mariya Antuanetta 2 Mariya Karolina Avstrijska 1748 3 i Maksimilian Franc Avstrijskij 3 Avtograf Mediafajli b u VikishovishiVislovlyuvannya u Vikicitatah Na pochatku pravlinnya Mariya Tereziya zitknulas u vijni za avstrijsku spadshinu iz susidnimi derzhavami sho vvazhali vstup na prestol spadkovih volodin Gabsburgiv zhinki slabkistyu imperiyi Prussiya Franciya ta Bavariya porushivshi Pragmatichnu sankciyu namagalis zagarbati chastinu teritorij spadkovih volodin Prote Mariya Tereziya zmogla vidstoyati svoyi zemli vtrativshi lishe Sileziyu U Semilitnij vijni Mariya Tereziya virishila vzyati uchast dlya togo shob povernuti vtracheni volodinnya prote zrobiti ce yij ne vdalosya U 1770 h rokah imperatricya zmogla priyednati do svoyih volodin zemli na teritoriyi suchasnoyi Ukrayini Galichinu de bulo stvoreno Korolivstvo Galichini ta Volodimiriyi ta Bukovinu de z yavivsya Distrikt Bukovina Krim togo do spadovih volodin bulo priyednano chastinu Pivdnya suchasnoyi Polshi Pravlinnya Mariyi Tereziyi epoha aktivnih reform v dusi osvichenogo absolyutizmu Mariya Tereziya provela znachni reformi vnaslidok chogo bulo zbilsheno chiselnist armiyi podatkovi nadhodzhennya vporyadkovano sudovu ta administrativnu gilki vladi zmensheno kilkist nepismennih v imperiyi Krim togo vona rozpochala selyansku reformu zmenshivshi rozmir panshini z 5 6 do 3 dniv na tizhden U religijnij politici Mariya Tereziya dotrimuvalasya katolicizmu pidtrimuvala greko katolicizm prote borolasya proti vplivu Cerkvi na derzhavnu politiku Avstriyi ta Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Na pochatku svogo pravlinnya imperatricya visilala z Avstriyi ta deyakih inshih regioniv spadkovih volodin yevreyiv ta protestantiv prote naprikinci pravlinnya pom yakshila politiku shodo nih Ostanni 15 rokiv pravlinnya Mariya Tereziya spivpravila zi starshim sinom Josifom II yakij pislya yiyi smerti stav samostijnim pravitelem Prosvitnicki poglyadi Josifa II chasto ne zbigalisya z politikoyu Mariyi Tereziyi osoblivo ce stosuvalosya pitannya religijnoyi terpimosti Cholovikom Mariyi Tereziyi stav gercog Lotarinzkij Franc Stefan yakij piznishe buv razom z neyu koronovanij imperatorom Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi U shlyubi voni prozhili 28 rokiv Mariya Tereziya narodila 16 ditej z yakih 10 perezhili yiyi Sered yiyi chislennih ditej dva imperatori Josif II ta Leopold II a takozh znamenita koroleva Franciyi Mariya Antuanetta Avstrijska strachena pid chas Francuzkoyi revolyuciyi Ranni rokiMariya Tereziya u vici 3 roki v sadu palacu Gofburg u VidniErcgercoginya Mariya Tereziya u vici 10 rokiv Narodilasya 13 travnya 1717 roku u Vidni v rodini imperatora Karla VI ta imperatrici Yelizaveti Hristini Braunshvejg Volfenbyuttelskoyi Bula starshoyu ditinoyu v sim yi imperatora yakij ne mav nashadkiv siniv Hreshenimi materyami Mariyi Tereziyi stali ovdovili imperatorki Vilgelmina Braunshvejg Lyuneburzka ta Eleonora Magdalina z Nojburga Ercgercoginya Mariya Tereziya z narodzhennya bula strimanoyu Yiyi ulyublenimi zanyattyami buli spivi ta strilba z luka Cherez te sho vona ne mala brativ a vidpovidno prestol ne mav nashadka cholovichoyu stati z ditinstva Mariyu Tereziyu yak starshu dochku imperatora gotuvali do shodzhennya na prestol U zv yazku z cim vona otrimala choloviche vihovannya Z 14 rokiv vidviduvala zasidannya derzhavnoyi radi Osvitoyu ercgercogini keruvali pridvorni yezuyiti Suchasniki vidznachali garne zvuchannya latinskoyi movi u Mariyi Tereziyi Krim togo vona navchalasya malyuvannyu zhivopisu muzici ta tancyam disciplinam sho buli neobhidni dlya majbutnoyi druzhini ta korolevi konsort Shlyub ta sim yaFranc I Stefan cholovik Mariyi Tereziyi Oskilki Mariya Tereziya ne mala zhodnogo brata yakij bi mig zaminiti yiyi batka na prestoli pitannya pro odruzhennya Mariyi Tereziyi stoyalo she z yiyi ditinstva Karl VI vvazhav sho jogo dochci potriben takij cholovik yakij mig bi keruvati imperiyeyu Pershim pretendentom na odruzhennya z Mariyeyu Tereziyeyu buv Leopold Kliment Lotarinzkij U 1723 roci vin mav pributi do Vidnya shob zustritis ta poznajomitis z ercgercogineyu Prote Leopold Kliment nezadovgo do priyizdu pomer vid vispi Tomu zamist nogo do Vidnya pribuv jogo menshij brat Franc Stefan Lotarinzkij Vin buv ulyublenim kandidatom imperatora na odruzhennya z Mariyeyu Tereziyeyu Prote Karl VI ne viklyuchav j inshi mozhlivosti Z religijnih prichin vin ne zmig zaruchiti starshu dochku z protestantskim prusskim princom Fridrihom sinom korolya Prussiyi Fridriha Vilgelma I U 1725 roci imperator zaruchiv Mariyu Tereziyu z ispanskim princom Karlom majbutnim Karlom III Ispanskim a yiyi menshu sestru Mariyu Annu z jogo bratom Filipom Prote tisk z boku inshih yevropejskih praviteliv zmusiv imperatora vidmovitisya vid cogo planu Franc Stefan Lotarinzkij perebuvav pri dvori imperatora do 1729 roku koli vin poyihav u Lotaringiyu shob posisti prestol batka Za chas perebuvannya Franca Stefana u Vidni Mariya Tereziya zblizilas z nim Mariya Tereziya bazhala odruzhitisya z gercogom Yiyi batko takozh pidtrimuvav cyu ideyu prote hotiv vibrati politichno bilsh vigidne rishennya pro shlyub Vreshti resht u 1736 roci Karl VI povidomiv sho hoche odruzhiti starshu dochku z Francom Stefanom Lotarinzkim Politichni peredumovi cogo shlyubu sklalisya pid chas vijni za polsku spadshinu Korol Franciyi Lyudovik XV bazhav shob Franc Stefan viddav Lotaringiyu Stanislavu Leshinskomu testyu korolya Franciyi Franc Stefan pogodivsya na ce i 12 lyutogo 1736 roku vin odruzhivsya z Mariyeyu Tereziyeyu Zamist Lotaringiyi gercog Franc Stefan otrimav vid imperatora Toskanu u 1737 roci pislya smerti toskanskogo gercoga Dzhana Gastona Medichi ostannogo z dinastiyi Medichi Mariya Tereziya ta Franc Stefan u shlyubi mali 16 ditej Najbilshoyu problemoyu yihnogo shlyubu bula zrada Franca Stefana z en Popri podruzhnyu zradu Mariya Tereziya nikoli ne pokidala svogo cholovika Pislya togo yak vin 1765 roci pomer u Vidni pislya insultu vona sumuvala za nim reshtu svogo zhittya Vijna za avstrijsku spadshinuDokladnishe Vijna za avstrijsku spadshinu Bitva pri Fontenua 1745 Koronaciya Mariyi Tereziyi u Presburzi Imperator Karl VI rozumiv sho ne maye nashadkiv cholovichoyi stati i cim mozhut skoristatisya susidni derzhavi Avstriyi Bavariya Prussiya Franciya Osmanska imperiya v zagarbnickih cilyah Tomu vin proviv peregovori z krayinami Yevropi v rezultati yakih bulo pidpisano Pragmatichnu sankciyu Zgidno z neyu derzhavi Yevropi povinni buli viznati Mariyu Tereziyu yak povnovladnu pravitelku na prestoli Avstriyi Do togo zh u 1737 roci za prohannyam imperatora cholovik Mariyi Tereziyi Franc Stefan viddav Lotaringiyu testyu korolya Franciyi Stanislavu Leshinskomu v obmin na viznannya Mariyi Tereziyi imperatriceyu 20 zhovtnya 1740 roku Karl VI pomer Odrazu zh pislya cogo dekilka yevropejskih derzhav zokrema Prussiya Bavariya ta Franciya popri Pragmatichnu sankciyu pochali vijskovu intervenciyu na teritoriyu spadkovih volodin avstrijskogo domu Gabsburgiv Tak pochalasya vijna za avstrijsku spadshinu U cij vijni Mariyu Tereziyu pidtrimali Velika Britaniya Gollandska respublika ta Gannover kurfyurstom yakogo buv korol Velikoyi Britaniyi U vijni Franciya pragnula priyednati Avstrijski Niderlandi Prussiya zahopila Sileziyu kurfyurst Bavariyi Karl Albreht borovsya za imperatorskij prestol Mariya Tereziya zvernulasya po dopomogu do Ugorshini yaka vhodila do spadkovih volodin Pislya cogo 25 chervnya 1741 roku yiyi bulo koronovano primasom u Sobori svyatogo Martina u Presburzi nini Bratislava Slovachchina yak korolevu Ugorshini Naprikinci 1741 roku kurfyurst Bavariyi Karl Albreht vtorgnuvsya do Verhnoyi Avstriyi a 24 sichnya 1742 roku buv obranij imperatorom Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi yak Karl VII Vodnochas vijska Avstriyi pochali intervenciyu v Bavariyi ta zmogli zahopiti Myunhen 12 travnya 1743 roku Mariya Tereziya stala korolevoyu Bogemiyi U 1745 roci Franc Stefan buv koronovanij imperatorom Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi vidpovidno Mariya Tereziya stala imperatriceyu Prote derzhavoyu keruvala Mariya Tereziya a ne yiyi cholovik Vijna za avstrijsku spadshinu zakinchilasya u 1748 roci pidpisannyam Drugogo Aahenskogo miru Zgidno z nim Franciya vidmovilas vid zahoplenih volodin u Niderlandah a Prussiya otrimala Sileziyu Reformi ta vnutrishnya politikaPortret Mariyi Tereziyi z ekspoziciyi Zakarpatskogo krayeznavchogo muzeyu Mariya Tereziya u vilnij vid voyen chas provodila reformi u vnutrishnij politici Avstriyi Vpershe neobhidnist u provedenni reform z yavilasya pislya 1748 roku tobto pislya zavershennya vijni za avstrijsku spadshinu Pershimi provedenimi reformami stali vijskova ta finansova Pislya Semilitnoyi vijni yaku Mariyi Tereziyi vdalosya zavershiti bez znachnih vtrat vona provela nabagato vazhlivishi reformi Zokrema buli stvoreni pochatkovi shkoli dlya selyan zmensheno rozmir yihnoyi panshini uporyadkovano sudovu sistemu vvedeno cenzuru na vidannya tvoriv pismennikiv Prosvitnictva rozpochato sheplennya proti vispi 1748 1756 U 1748 1756 rokah buli provedeni pershi reformi Mariyi Tereziyi a same vijskova ta finansova Yih provedennya pochalosya odrazu pislya zavershennya vijni za avstrijsku spadshinu Mariya Tereziya pragnula posiliti boyezdatnist armiyi cherez sho bulo provedeno vijskovu reformu Takozh imperatricya zapochatkuvala finansovu reformu yaku ostatochno bulo zaversheno tilki pislya skasuvannya vnutrishnih mitnih kordoniv u 1775 roci Vijskova reforma U 1748 roci bulo rozpochato provedennya vijskovoyi reformi Bulo zmineno poryadok vijskovogo naboru Chiselnist armiyi zbilshilasya zavdyaki provedennyu rekrutskih naboriv do armiyi Sluzhba stavala pozhittyevoyu Yiyi nesli perevazhno bidni prosharki naselennya Vid nesennya vijskovoyi sluzhbi zvilnyalisya duhovenstvo dvoryanstvo predstavniki inteligenciyi ta burzhuaziyi a takozh bagati selyani v razi groshovogo vidshkoduvannya Za nakazom Mariyi Tereziyi bulo stvoreno Tereziansku vijskovu akademiyu dlya oficeriv Zavdyaki cim zahodam imperatrici vdalosya zbilshiti chiselnist vijska zi 108 tisyach do 278 tisyach voyiniv Finansova reforma Mariya Tereziya na vlasnomu taleri U hodi finansovoyi reformi Mariyi Tereziyi bulo peretvoreno sistemu podatkiv Avstriyi do splati podatkiv prityaguvalisya takozh privilejovani stani suspilstva Provinciyi povinni buli kozhni 10 rokiv vesti peregovori z pravitelem shodo sumi podatkiv yaki splachuvatimutsya shoroku Do cogo provinciyi veli taki peregovori shoroku Krim togo bula provedena kadastraciya zemelnih volodin U 1775 roci bulo skasovano vnutrishni podatkovi mita sho spriyalo rozvitkovi vnutrishnoyi torgivli prote mita dlya vvezennya tovariv z za kordonu buli navpaki pidvisheni 1763 1780 Mariya Tereziya u 1762 roci Drugij period reform Mariyi Tereziyi buv vazhlivishim nizh pershij Finansova reforma rozpochata naprikinci 1740 h na pochatku 1750 h rokiv bula ostatochno zavershena tilki u 1775 roci Krim togo v cej period buli provedeni taki vazhlivi reformi yak osvitnya sudova selyanska reformi derzhavnih organiv Takozh v cej chas pidvishivsya riven cenzuri a v Avstriyi bulo rozpochato sheplennya proti naturalnoyi vispi Osvitnya reforma Odniyeyu z najuspishnishih reform Mariyi Tereziyi bula reforma osviti Imperatricya stavila osvitu na visokij riven osoblivo na pochatku svogo pravlinnya Do togo zh osvitnya reforma bula odniyeyu z takih u yakih interesi imperatrici ta Josifa II zbigalisya Na pochatku svogo pravlinnya Mariya Tereziya dozvolila nekatolikam navchatis v universitetah Krim togo vona dozvolila vivchati svitski predmeti napriklad pravo cherez sho universitetska osvita vtratila velikij vpliv cerkvi U 1746 roci u Vidni bulo stvoreno Terezianum dlya navchannya ditej dvoryan U 1751 roci Mariya Tereziya zasnuvala Tereziansku akademiyu dlya pidgotovki oficeriv do sluzhbi u vijsku U 1754 roci u Vidni bulo stvoreno en dlya pidgotovki majbutnih avstrijskih diplomativ Novij universitet buv zasnovanij u Budi Perepis naselennya 1770 1771 rokiv zasvidchiv nizkij riven pisemnosti sered nizhchih verstv naselennya osoblivo selyan Pislya cogo Mariya Tereziya virishila provesti reformu pochatkovoyi osviti Keruvav neyu prusskij osvitnij reformator en U silskih miscevostyah buli stvoreni svitski shkoli dlya oboh statej Diti povinni buli vidviduvati shkolu z 6 do 12 rokiv Osvita bula dvomovnoyu pershi dekilka rokiv vikladannya vidbuvalosya ridnoyu movoyu ditej a piznishe nimeckoyu movoyu Reformi derzhavnih organiv U 1749 roci pochavsya podil sudovoyi ta administrativnoyi vladi na okremi gilki Do vidannya ostannoyi buli perevedeni finansi U 1752 1763 rokah buli utvoreni tri okremih vidomstva abo ministerstva ob yednane chesko avstrijske yake vidalo zemlyami Avstriyi Bogemiyi germanskimi volodinnyami visha sudova instanciya pridvorna palata yaka keruvala finansami Verhovnim vidomstvom yakomu pidporyadkovuvalisya vsi inshi stala Haus Hof und Staatskanzlei U 1760 roci bulo utvoreno Derzhavnu radu Sudova reforma U hodi sudovoyi reformi vidbuvalasya kodifikaciya zakoniv Bulo vidano Terezianskij kodeks ta ru Pershij buv civilnim kodeksom a drugij kriminalnim Bulo vvedeno obmezhennya na smertnu karu za zlochini ta zaboroneno provedennya sudovih katuvan Selyanska reforma Bezposerednim privodom do provedennya selyanskoyi reformi stav perepis naselennya 1770 1771 rokiv Pid chas perepisu selyani zmogli bezposeredno spilkuvatisya z imperatorskimi komisarami ta skarzhitisya yim na umovi zhittya ta praci U 1767 roci bulo vidano Urbarium za yakim selyani bilshe ne buli prikripleni do zemli Cej zakon zmenshiv revolyucijnij zapal selyanstva Za zakonami vidanimi u 1771 ta 1775 rokah selyanska panshina u Avstriyi zmenshuvalasya z 5 6 do 3 dniv na tizhden Krim togo bulo zmensheno pomishickij vpliv na zhittya selyan Selyanska reforma Mariyi Tereziyi bula pidgruntyam dlya povnogo skasuvannya kripactva za pravlinnya Josifa II u 1789 roci Cenzura Riven cenzuri za Mariyi Tereziyi buv dostatno visokim Yak povidomlyaye britanskij diplomat en zaboroni na vidannya pidlyagali tvori Voltera Russo ta inshih Najbilshoyi shkodi vid cenzuri Mariyi Tereziyi zaznali tvori zmist yakih buv viznanij takim sho superechit katolickij konfesiyi Medicina Najbilshoyu zaslugoyu Mariyi Tereziyi u medicini ye pochatok sheplennya vid naturalnoyi vispi u Avstriyi Masove sheplennya pochalosya pislya epidemiyi vispi 1767 roku Pid chas ciyeyi epidemiyi zahvorila i sama imperatricya Mariya Tereziya nakazala vivchiti inozemni togochasni praktiki vakcinaciyi proti vispi ta virishila vakcinuvati sebe ditej ta piddanih Avstrijskij likar en visloviv svoye pripushennya imperatrici pro te sho sumnivayetsya u efektivnosti sheplen U vidpovid imperatricya nakazala provesti viprobuvannya sheplen na 34 nemovlyatah sirotah ta 67 sirotah viku 5 14 rokiv Rezultati viprobuvan buli vdalimi nihto z tih kogo shepili za nakazom Mariyi Tereziyi ne zaginuv Pislya cogo imperatricya shepila sebe ta dvoh svoyih ditej a potim nakazala shepiti vid vispi bilshist piddanih Krim spriyannya sheplennyu vid vispi Mariya Tereziya u 1770 roci vidala ukaz pro prodazh otrut zgidno z yakim aptekari buli zobov yazani vesti reyestr prodazhu otrut v yakomu povinni buli zapisuvati kilkist ta obstavini kozhnogo prodazhu U 1773 roci Mariya Tereziya zaboronila vikoristannya svincyu u posudinah dlya yizhi i dozvolila vikoristovuvati tilki chiste olovo Spivpravlinnya z Josifom IIJosif II pid chas spivpravlinnya z Mariyeyu Tereziyeyu Protyagom 1745 1765 rokiv nominalnim spivpravitelem Mariyi Tereziyi buv yiyi cholovik imperator Franc I Pislya jogo smerti u 1765 1780 rokah razom z matir yu praviv starshij sin Mariyi Tereziyi Josif II yakij pislya yiyi smerti stav samostijnim imperatorom Chas spivpravlinnya Josifa II z Mariyeyu Tereziyeyu buv chasom provedennya reform u vnutrishnij politici Avstriyi Josif II nezvazhayuchi na palku lyubov do materi mav z Mariyeyu Tereziyeyu bagato rozbizhnostej u poglyadah Starshij sin imperatrici buv vihovanij na ideyah Prosvitnictva Vin vistupav za socialnu rivnist ta religijnu terpimist Josif II zustriv velikij opir materi u zdijsnenni svoyih prosvitnickih idej Povnocinno realizuvati yih vin zmig lishe pid chas svogo samostijnogo pravlinnya u 1780 1790 rokah Popri rozbizhnosti u poglyadah na religijnu terpimist Mariya Tereziya ta Josif II mali j zbigi u poglyadah na inshi reformi Josif II aktivno pidtrimuvav osvitnyu reformu imperatrici oskilki pochatkova osvita dlya selyan takozh bula odniyeyu z idej Prosvitnictva Selyansku reformu imperatrici yiyi sin takozh aktivno pidtrimuvav Zakoni vidani Mariyeyu Tereziyeyu zmenshuvali rozmir panshini selyan a takozh vidkriplyuvali yih vid zemli Prodovzhuyuchi cyu reformu materi Josif II skasuvav osobistu zalezhnist selyan ta namagavsya zaminiti kriposne pravo chinshem Zovnishnya politikaPochinayuchi zi vstupu na prestol u 1740 roci Mariya Tereziya vela aktivnu zovnishnyu politiku Pershi visim rokiv yiyi pravlinnya vona provela u vijni z susidnimi derzhavami vnaslidok chogo vtratila Sileziyu Zgodom u soyuzi z Franciyeyu ta Rosiyeyu namagalas povernuti vtrachenu zemlyu pid chas Semilitnoyi vijni prote zrobiti ce yij ne vdalosya Zovnishnya politika Avstriyi pislya zakinchennya Semilitnoyi vijni bula spryamovana na teritorialne rozshirennya spadkovih volodin avstrijskogo domu Gabsburgiv Radnikom Mariyi Tereziyi u spravah zovnishnoyi politiki buv knyaz Vencel Anton fon Kaunic Ritberg Semilitnya vijna Dokladnishe Semirichna vijna en 1757 roku Zovnishnya politika Mariyi Tereziyi u 1750 h rokah mala na meti povernuti vtracheni zemli zokrema Sileziyu V toj chas koli Mariya Tereziya razom zi svoyimi radnikami bula zoseredzhena na provedenni vnutrishnih reform novij kancler imperatrici Vencel Anton fon Kaunic Ritberg zajmavsya diplomatichnoyu pidgotovkoyu do pochatku vidvoyuvannya Sileziyi U 1756 roci pochalasya Semilitnya vijna Na boci Avstriyi todi vistupili Franciya na choli z Lyudovikom XV ta Rosiya yakoyu keruvala Yelizaveta Petrivna Razom voni veli vijnu proti Prussiyi yakoyu keruvav Fridrih II ta yaku finansovo pidtrimuvala Velika Britaniya Avstriyi ne vdalosya pid chas vijni zdobuti Sileziyu Prote v hodi vijni Rosijska imperiya majzhe povnistyu okupuvala Prussiyu 28 veresnya 1760 roku rosijski vijna vstupili u stolicyu Prussiyi Berlin Hid vijni povnistyu zminili smert Yelizaveti Petrivni ta vstup na prestol Rosiyi Petra III yakij buv prihilnikom Fridriha II Petro III povernuv Prussiyi vsi vtracheni neyu teritoriyi 15 lyutogo 1763 roku bulo pidpisano Gubertusburgskij mirnij dogovir za yakim Avstriya ostatochno vidmovilasya vid Sileziyi Rozshirennya volodin Gabsburgiv Zovnishnya politika Mariyi Tereziyi pislya Semilitnoyi vijni harakterizuvalasya teritorialnim rozshirennyam spadkovih volodin avstrijskogo domu Gabsburgiv Takozh pislya zavershennya Semilitnoyi vijni radnik Mariyi Tereziyi Kaunic buv pidvishenij do titulu fyursta Podili Rechi Pospolitoyi Dokladnishe Pershij podil Rechi Pospolitoyi U 1768 roci pochalasya chergova rosijsko turecka vijna Avstriya bula zanepokoyena podiyami sho rozgortalisya ta poboyuvalasya togo sho Rosiya ostatochno rozgromit Osmansku imperiyu ta stane susidom Gabsburgiv z pivdennogo shodu U 1771 roci Kaunic zaproponuvav imperatrici ob yednatisya z osmanami ta vesti vijnu proti Rosijskoyi imperiyi shob zapobigti comu Odnak Mariya Tereziya kategorichno vid cogo vidmovilasya vvazhayuchi osmaniv nevirnimi hizhakami v Yevropi Odnak u cyu situaciyu vtrutivsya korol Prussiyi Fridrih II Vin zaproponuvav aneksuvati chastinu Rechi Pospolitoyi yaka perebuvala pid znachnim rosijskim vplivom shob zapobigti comu konfliktu Oslablennya Rechi Pospolitoyi u XVIII stolitti prizvelo do troh podiliv Rechi Pospolitoyi Za zhittya Mariyi Tereziyi Avstriya vzyala uchast u pershomu podili Rechi Pospolitoyi 1772 roku Todi do spadkovih volodin bulo priyednano teritoriyi Galichini Na cih zemlyah bulo utvoreno Korolivstvo Galichini ta Volodimiriyi z centrom u Lvovi Mariya Tereziya yaka yak i yiyi predki bula titulyarnoyu korolevoyu Galichini ta Volodimiriyi stala povnocinnoyu yiyi pravitelkoyu Priyednannya Bukovini Dokladnishe Bukovina Avstrijskij period V hodi rosijsko tureckoyi vijni 1768 1774 rokiv armiya Rosijskoyi imperiyi zajnyala Bukovinu Avstriya pislya pershogo podilu Rechi Pospolitoyi stala pretenduvati na vsi volodinnya serednovichnogo Korolivstva Rusi Iniciativu priyednati Bukovinu do Avstriyi zaproponuvav sin Mariyi Tereziyi Josif II Pislya peregovoriv Rosiya pogodilas viddati Avstriyi Bukovinu Proces peredachi Bukovini Avstriyi zakinchivsya u 1775 roci z pidpisannyam u Konstantinopoli avstrijsko tureckogo dogovoru Na Bukovini buv utvorenij Distrikt Bukovina z centrom u Chernivcyah Vijna za bavarsku spadshinu Dokladnishe Vijna za bavarsku spadshinu U 1777 roci Mariya Tereziya zayavila pro pretenziyi na Bavariyu oskilki bavarska gilka Vittelsbahiv obirvalasya Prussiya takozh vislovlyuvala vlasni teritorialni pretenziyi na bavarsku spadshinu U zv yazku z cim Kaunic zaproponuvav provesti obmin teritoriyami Avstriya zamist Avstrijskih Niderlandiv sho znahodilis daleko vid Avstriyi ta ne mali z neyu suhoputnogo zv yazku mala otrimati susidnyu Bavariyu Cherez ce u 1778 1779 rokah Avstriya brala uchast u vijni za bavarsku spadshinu Faktichno takim chinom Mariya Tereziya bazhala zbilshiti vpliv Avstriyi u Svyashennij Rimskij imperiyi Vijna zakinchilasya u 1779 roci pidpisannyam Teshenskogo dogovoru za yakim Avstriya otrimala oblast Braunau am Inn Religijna politikaYak i vsi predstavniki dinastiyi Gabsburgiv Mariya Tereziya bula rimo katolichkoyu ta duzhe pobozhnoyu Mariya Tereziya vvazhala sho yednist cerkvi povinna buti zasadoyu suspilnogo miru ta vistupala kategorichno proti religijnoyi terpimosti Do togo zh imperatricya nikoli ne dozvolyala Rimu vtruchatisya u spravi yaki Mariya Tereziya vvazhala prerogativoyu monarha Vona kontrolyuvala vibori yepiskopiv arhiyepiskopiv ta abativ yaki diyali na teritoriyi Avstriyi ta Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Krim togo na religijnu politiku Mariyi Tereziyi vplinuli ideyi yansenizmu yakij obstoyuvav svobodu nacionalnih cerkov vid Rimu Zagalom religijna politika Mariyi Tereziyi bula prijnyata dlya zabezpechennya kontrolyu derzhavi nad Cerkvoyu Mariya Tereziya prihilno stavilasya do predstavnikiv uniatskoyi cerkvi nagoloshuyuchi na yihnij rivnosti z rimo katolikami Do togo zh same imperatricya vpershe nazvala uniativ greko katolikami svoyim ukazom u 1774 roci Yezuyiti Na pochatok pravlinnya Mariyi Tereziyi u 1740 h rokah yezuyiti mali duzhe velikij vpliv na imperatricyu Voni obstoyuvali poziciyu Papi Rimskogo proti vplivu yakogo na derzhavni spravi vistupala Mariya Tereziya Krim togo yezuyiti keruvali osvitoyu ta navchannyam starshogo sina imperatrici ta majbutnogo imperatora Josifa II Vreshti resht ministri Mariyi Tereziyi perekonali yiyi u nebezpechnosti vplivu yezuyitiv na derzhavu U 1773 roci vona vidala ukaz pro likvidaciyu Tovaristva Isusa na teritoriyi Avstriyi Imperatricya zaboronila publikaciyu bulli Klimenta XIII pro neprijnyatnist takogo rishennya Zgodom Mariya Tereziya nakazala viluchiti use majno yezuyitiv Yevreyi Yevreyiv ta protestantiv Mariya Tereziya vvazhala nebezpekoyu dlya svoyeyi krayini Vona uspadkuvala antisemitski zaboboni svoyih predkiv ta bula najbilshim antisemitom z usih togochasnih yevropejskih monarhiv U 1744 roci Mariya Tereziya virishila vislati usih yevreyiv z Avstriyi ta Bogemiyi popri zasterezhennya ministriv Nakaz pro vislannya yevreyiv bulo skasovano lishe u 1748 roci koli cherez ce na Mariyu Tereziyu pochavsya tisk z boku susidnih derzhav zokrema Velikoyi Britaniyi Ale vse zh taki bulo vislano 20 tisyach yevreyiv z Pragi oskilki ti nibito buli neloyalnimi do imperatrici pid chas vijni za avstrijsku spadshinu Piznishe nakaz poshirivsya na reshtu Bogemiyi ta Moraviyu U 1760 h rokah pid vplivom pridvornogo en yakij za nacionalnistyu buv yevreyem pom yakshila svoyu religijnu politiku stosovno yevreyiv ta yudeyiv Vona vidala nakazi pro derzhavnij zahist dlya yevreyiv a v 1763 roci zaboronila katolickim svyashennikam styaguvati nadlishkovi zbori z nih U 1764 roci Mariya Tereziya nakazala zvilniti tih yevreyiv yaki buli obvinuvacheni u krivavomu naklepi v seli Orkuta Nezvazhayuchi na osobistu nepriyazn do yevreyiv ta yudeyiv Mariya Tereziya pidtrimuvala yevrejsku komercijnu ta promislovu diyalnist v Avstriyi Protestantizm Protestantizm Mariya Tereziya vvazhala nebezpekoyu dlya krayini prote ne stavilasya do nogo tak yak do yevreyiv na pochatku svogo pravlinnya Imperatricya pragnula navernuti protestantiv u rimo katolicizm vvazhayuchi yih yeretikami Mariya Tereziya stvorila specialni komisiyi sho zajmalis poshukom protestantiv Potim protestantam proponuvali zrektisya svoyeyi viri ta perejti do katolicizmu Tih hto pogodivsya vidpuskali Inshih karali perevazhno zaslannyam U 1750 h rokah Mariya Tereziya vislala protestantiv Avstriyi u Transilvaniyu Josif II starshij sin imperatrici ta yiyi spivpravitel z 1765 roku vvazhav politiku materi shodo protestantiv nespravedlivoyu bezbozhnoyu nemozhlivoyu shkidlivoyu ta smishnoyu ta navit pogrozhuvav zrektisya prestolu yak spivpravitel ta majbutnij imperator Cherez ce Mariya Tereziya u 1777 roci vidmovilasya vid ideyi vignannya protestantiv z Moraviyi Pravoslav ya Privileyi nadani Mariyeyu Tereziyeyu serbskim pravoslavnim u 1743 roci Stavlennya imperatrici ta yiyi uryadu do pravoslav ya bulo nabagato m yakshim nizh do yevreyiv ta protestantiv Mariya Tereziya prodovzhila ta pidtrimala nadannya specialnih privileyiv pravoslavnim sho naselyali perevazhno pivdenni ta shidni regioni spadkovih volodin Politika shodo pravoslav ya vidznachalasya posilennyam vplivu na Karlovacku mitropoliyu Cej proces zavershivsya u 1779 roci vidannyam en Smert ta pohovannyaNadgrobok Mariyi Tereziyi ta Franca I Stefana u Imperatorskomu sklepi u Vidni U 1767 roci Mariya Tereziya zahvorila na vispu V neyi z yavilisya nabryaki prote vona oduzhala i prodovzhila praviti spadkovimi volodinnyami Vdruge Mariya Tereziya vazhko zahvorila 24 listopada 1780 roku Likar imperatrici doktor Shterk ne zmig tochno viznachiti na sho zahvorila imperatricya Vin vvazhav stan Mariyi Tereziyi serjoznim a yiyi sin Josif vvazhav sho mati skoro oduzhaye 29 listopada 1780 roku imperatricya pomerla u koli sim yi Pochuvshi pro smert Mariyi Tereziyi korol Prussiyi Fridrih II yiyi najbilshij vorog sho voyuvav z Avstriyeyu u troh vijnah skazav sho popri vsi provedeni vijni vin nikoli ne vvazhav Mariyu Tereziyu svoyim vorogom Pomirayuchi Mariya Tereziya zalishila svoyu derzhavu takoyu sho znachno prosunulas na shlyahu blagoustroyu iz armiyeyu yaka nalichuvala 260000 cholovik ta iz znachno zbilshenim prestizhem u Yevropi Energijna diyalna rozumna Mariya Tereziya volodila dobrim taktom ta charivnistyu povodzhennya diyala charivlivim chinom na otochennya Malo znala sama pisav Zhul Mishle prote vmila otochuvati sebe zdibnimi lyudmi yaki zdijsnyuvali yiyi politiku U privatnomu zhitti vona bula bezdogannoyu druzhinoyu ta matir yu mala 16 ditej z yakih 10 perezhili yiyi U Vidni zvedeno chudovij pam yatnik na chest Mariyi Tereziyi ta yiyi najblizhchih soratnikiv Zi smertyu Mariyi Tereziyi obirvalasya dinastiya Gabsburgiv Zi vstupu na prestol Josifa II u 1780 roci i do povalennya Avstro Ugorskoyi monarhiyi u 1918 roci Svyashennoyu Rimskoyu Avstrijskoyu ta Avstro Ugorskoyu imperiyami keruvali predstavniki Gabsburgiv Lotarinzkih yaki z yavilisya v rezultati shlyubu Mariyi Tereziyi ta Franca Stefana Lotarinzkogo Pohovali Mariyu Tereziyu poruch z predkami ta cholovikom u Imperatorskomu sklepi u Vidni Rodovid Ferdinand II Gabsburg Ferdinand III Gabsburg Mariya Anna Bavarska Leopold I Gabsburg Filip III Pobozhnij Mariya Anna Ispanska Margarita Avstrijska Karl VI Gabsburg Volfgang Vilgelm Filipp Vilgelm kurfyurst Pfalcu Magdalena Bavarska Eleonora Magdalina z Nojburga Georg II Yelizaveta Amaliya Gessen Darmshtadtska Sofiya Eleonora Saksonska Mariya Tereziya Imperatricya Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Avgust Molodshij Antonij Ulrih Braunshvejg Volfenbyuttelskij Doroteya Angalt Cerbstska Lyudvig Rudolf Braunshvejg Volfenbyuttelskij Frederik Golshtejn Norburgskij Yelizaveta Yuliana Golshtejn Norburgska Eleonora Angalt Cerbstska Yelizaveta Hristina Braunshvejg Volfenbyuttelska Joahim Ernest Ettingenskij Albert Ernest I Anna Doroteya Gogenloe Neyenshtejnska Hristina Luyiza Ettingenska Ebergard III Kristina Vyurtemberg Anna Katerina DitiMariya Tereziya z cholovikom ta ditmiRobota en prisvyachena dochkam Mariyi Tereziyi sho zaginuli v ditinstvi Mariyi Joganni 1750 1762 Mariyi Yelizaveti 1737 1740 Mariyi Karolini 1740 1741 ta Mariyi Karolini 1748 U shlyubi z rimskim imperatorom Francom I Stefanom u nih bulo 16 ditej shestero z yakih ne perezhili imperatricyu Mariya Yelizaveta 1737 1740 Pomerla v dityachomu vici Mariya Anna 1738 1789 zgodom zhila v Klagenfurti Mariya Karolina 1740 1741 Josip II 1741 1790 1760 r Princesa Izabella Parmska dochka gercoga Filipa Parmskogo P yachenci Guastalla 1765 r Princesa Mariya Jozefa Bavarska dochka imperatora Karla VII Mariya Hristina 1742 1798 1766 Albert Kazimir Saksonskij gercog Teshenskij Mariya Yelizaveta 1743 1808 nastoyatelka v Insbruku Karl Josip 1745 1761 ercgercog Mariya Amaliya 1746 1804 1769 gercog Ferdinand Parmskij sin gercoga Filipa Parmskogo P yachenca Guastalla Leopold II 1747 1792 1765 r Infanta Mariya Lyudovika Ispanska dochka korolya Karla III Mariya Karolina 1748 1748 Joganna Gabriela 1750 1762 zaruchena z korolem Burbon Siciliyi Ferdinandom I Mariya Jozefa 1751 1767 zaruchena z korolem Burbon Siciliyi Ferdinandom I Mariya Karolina 1752 1814 1768 Korol Burbon Siciliyi Ferdinand I sin korolya Karla III z Ispaniyi 1754 1806 1771 gercoginya Mariya Beatriche d Este dochka Mariya Antuanetta Mariya Antoniya 1755 1793 1770 Lyudvig 1754 1793 Dofin z 1774 yak Lyudovik XVI Korol Franciyi sin dofina Lyudovika Franciyi Maksimilian Franc 1756 1801 arhiyepiskop kurfyurst KelnaVshanuvannya pam yatiPid chas Drugoyi svitovoyi vijni bulo stvoreno 22 gu kavalerijsku diviziyu SS Mariya Tereziya Vona bula sformovana v osnovnomu z folksdojche sho prozhivali na teritoriyi kolishnoyi Avstro Ugorshini ta obozhnyuvali imperatricyu za vidatni zaslugi 295 Tereziya asteroyid nazvanij na chest pravitelki Na chest imperatrici nazvano Vijskovij orden Mariyi Tereziyi avstrijsku vijskovu nagorodu U Vidni poruch z palacom Gofburg ye plosha Mariyi Tereziyi na yakij rozmisheno pam yatnik imperatrici vstanovlenij u 1888 roci U misti Uzhgorod ye Skver Mariyi Tereziyi U tomu skveri takozh vstanovlenij pam yatnik Mariyi Tereziyi Na yiyi chest takozh zasnovanij Orden Mariyi Tereziyi U 2017 2019 rokah vidbuvalisya zjomki avstro cheho slovako ugorskogo miniserialu Mariya Tereziya Pam yatnik Mariyi Tereziyi u Vidni Pam yatnik imperatrici v skveri v UzhgorodiDiv takozhTerezianskij kodeks Taler Mariyi Tereziyi Plosha Mariyi Tereziyi Pam yatnik Mariyi TereziyiPrimitkihttp genealogy euweb cz lorraine lorraine5 html Zvedenij spisok imen diyachiv mistectva 2017 d Track Q110250907d Track Q2494649 Lundy D R The Peerage d Track Q67129259d Track Q21401824 Oguj D Steblij F I MARIYa TEREZIYa Elektronnij resurs Enciklopediya istoriyi Ukrayini T 6 La Mi Redkol V A Smolij golova ta in NAN Ukrayini Institut istoriyi Ukrayini Kiyiv Naukova dumka 2009 790 s 7 serpnya 2016 u Wayback Machine history org ua za red I Z Pidkovi R M Shusta K Geneza 2001 ISBN 966 504 439 7 Koronaciya u Presburzi Koronaciya u Prazi Constance Lily Morris 1937 Maria Theresa The Last Conservative Alfred A Knopf Crankshaw Edward 1970 Maria Theresa New York Viking Press ISBN 978 0 670 45631 4 J Alexander Mahan 1932 Maria Theresa Of Austria www aeiou at Arhiv originalu za 10 lipnya 2016 Procitovano 6 chervnya 2021 Encyclopedia Britannica angl Arhiv originalu za 4 chervnya 2021 Procitovano 6 chervnya 2021 Encyclopedia Britannica angl Arhiv originalu za 15 travnya 2021 Procitovano 6 chervnya 2021 Renate Zedinger Franz Stephan von Lothringen 1708 1765 Monarch Manager Mazen Schriftenreihe der Osterreichischen Gesellschaft zur Erforschung des 18 Jahrhunderts Band 13 Bohlau Wien 2008 ISBN 978 3 205 78109 7 S 271f Francis I Holy Roman Emperor www wikidata org angl Arhiv originalu za 3 chervnya 2021 Procitovano 6 chervnya 2021 Universalis Encyclopaedia Encyclopaedia Universalis fr FR Arhiv originalu za 7 travnya 2021 Procitovano 6 chervnya 2021 syw cwg narod ru Arhiv originalu za 8 travnya 2021 Procitovano 8 travnya 2021 necrometrics com Arhiv originalu za 12 kvitnya 2020 Procitovano 7 chervnya 2021 Samuel Gardner Drake William Shirley 1870 A Particular History of the Five Years French and Indian War in New England English Samuel G Drake Encyclopedia Britannica angl Arhiv originalu za 19 travnya 2021 Procitovano 7 chervnya 2021 Luk yanyuk Volodimir Luk yanyuk Volodimir 16 zhovtnya 2016 Cej den v istoriyi angl Arhiv originalu za 10 travnya 2021 Procitovano 8 travnya 2021 Die Welt der Habsburger angl Arhiv originalu za 6 chervnya 2021 Procitovano 6 chervnya 2021 Encyclopedia Britannica angl Arhiv originalu za 6 travnya 2015 Procitovano 6 chervnya 2021 Kupriienko Avtor Serhii 17 lyutogo 2013 KUPRIENKO ukr Arhiv originalu za 10 travnya 2021 Procitovano 8 travnya 2021 www bundesheer at Arhiv originalu za 10 travnya 2021 Procitovano 9 travnya 2021 Encyclopedia Britannica angl Arhiv originalu za 6 travnya 2015 Procitovano 6 chervnya 2021 Byrne James M 1 sichnya 1997 angl Westminster John Knox Press ISBN 978 0 664 25760 6 Arhiv originalu za 10 travnya 2021 Procitovano 9 travnya 2021 semmelweis hu amer Arhiv originalu za 14 travnya 2021 Procitovano 7 chervnya 2021 courses lumenlearning com Arhiv originalu za 6 chervnya 2021 Procitovano 6 chervnya 2021 PDF Arhiv originalu PDF za 30 serpnya 2021 Procitovano 8 travnya 2021 Maria Theresia von Osterreich 1769 Constitutio Criminalis Theresiana German Johann Thomas von Trattner cyclop com ua Arhiv originalu za 31 lipnya 2016 Procitovano 8 travnya 2021 Beller Steven 2006 A concise history of Austria Cambridge UK New York Cambridge University Press ISBN 978 0 521 47305 7 www pitt edu Arhiv originalu za 18 travnya 2021 Procitovano 7 chervnya 2021 archives hungaricana hu Arhiv originalu za 7 chervnya 2021 Procitovano 7 chervnya 2021 Dejvis Norman 2020 Yevropa Istoriya Ukrayinska Kiyiv Osnovi s 1464 1496 ISBN 978 966 500 848 4 lib net com Arhiv originalu za 8 travnya 2021 Procitovano 8 travnya 2021 resource history org ua Arhiv originalu za 29 lipnya 2020 Procitovano 8 travnya 2021 Margaret Goldsmith 1936 Maria Theresa Of Austria 1936 incois gov in Arhiv originalu za 6 chervnya 2021 Procitovano 6 chervnya 2021 Saul K Padover The Revolutionary Emperor Joseph the Second 1741 1790 1934 p 300 PDF Arhiv originalu PDF za 7 chervnya 2021 Procitovano 7 chervnya 2021 Encyclopedia Britannica angl Arhiv originalu za 7 travnya 2021 Procitovano 6 chervnya 2021 Biography en us Arhiv originalu za 6 chervnya 2021 Procitovano 6 chervnya 2021 Encyclopedia Britannica angl Arhiv originalu za 6 travnya 2015 Procitovano 6 chervnya 2021 portal dnb de Arhiv originalu za 6 chervnya 2021 Procitovano 6 chervnya 2021 resource history org ua Arhiv originalu za 6 chervnya 2021 Procitovano 6 chervnya 2021 Encyclopedia Britannica angl Arhiv originalu za 6 travnya 2015 Procitovano 6 chervnya 2021 resource history org ua Arhiv originalu za 30 chervnya 2017 Procitovano 6 chervnya 2021 Encyclopedia Britannica angl Arhiv originalu za 30 kvitnya 2015 Procitovano 6 chervnya 2021 polona pl Arhiv originalu za 6 chervnya 2021 Procitovano 6 chervnya 2021 resource history org ua Arhiv originalu za 6 chervnya 2021 Procitovano 6 chervnya 2021 web archive org 18 serpnya 2014 Arhiv originalu za 18 serpnya 2014 Procitovano 6 chervnya 2021 Encyclopedia Britannica angl Arhiv originalu za 3 travnya 2021 Procitovano 6 chervnya 2021 www ieg friedensvertraege de Arhiv originalu za 6 chervnya 2021 Procitovano 6 chervnya 2021 Beales Derek 24 bereznya 2005 angl Bloomsbury Academic ISBN 978 1 86064 949 3 Arhiv originalu za 9 travnya 2021 Procitovano 9 travnya 2021 Holborn Hajo 1982 angl Princeton University Press ISBN 978 0 691 00796 0 Arhiv originalu za 9 travnya 2021 Procitovano 9 travnya 2021 Kann Robert A 26 listopada 1980 angl University of California Press ISBN 978 0 520 04206 3 Arhiv originalu za 9 travnya 2021 Procitovano 9 travnya 2021 Himka John Paul 1999 Religion and nationality in Western Ukraine the Greek Catholic Church and the Ruthenian National Movement in Galicia 1867 1900 Montreal McGill Queen s University Press ISBN 978 0 7735 1812 4 Patriarshij palomnickij centr UGKC ukr 15 bereznya 2016 Arhiv originalu za 9 travnya 2021 Procitovano 9 travnya 2021 Die Welt der Habsburger angl Arhiv originalu za 6 chervnya 2021 Procitovano 6 chervnya 2021 J Alexander Mahan 1932 Maria Theresa Of Austria Davis Walter W 1974 Davis Walter W red The Religious Reformer Joseph II An Imperial Reformer for the Austrian Netherlands angl Dordrecht Springer Netherlands s 189 219 doi 10 1007 978 94 010 2029 9 7 ISBN 978 94 010 2029 9 Welle www dw com Deutsche DW COM brit Arhiv originalu za 6 chervnya 2021 Procitovano 6 chervnya 2021 Cross The Late F L Cross Frank Leslie Livingstone Elizabeth A 2005 angl Oxford University Press ISBN 978 0 19 280290 3 Arhiv originalu za 9 travnya 2021 Procitovano 9 travnya 2021 Patai Raphael 1996 angl Wayne State University Press ISBN 978 0 8143 2561 2 Arhiv originalu za 9 travnya 2021 Procitovano 9 travnya 2021 Penslar Derek Jonathan 2001 07 angl University of California Press ISBN 978 0 520 92584 7 Arhiv originalu za 9 travnya 2021 Procitovano 9 travnya 2021 Internet Archive 2000 Toleration in Enlightenment Europe Cambridge New York Cambridge University Press ISBN 978 0 521 65196 7 Mitev Plamen 2010 angl LIT Verlag Munster ISBN 978 3 643 10611 7 Arhiv originalu za 9 travnya 2021 Procitovano 9 travnya 2021 Cirkovic Sima M 15 kvitnya 2008 angl John Wiley amp Sons ISBN 978 1 4051 4291 5 Arhiv originalu za 9 travnya 2021 Procitovano 9 travnya 2021 Labbe Philippe 1607 1667 Auteur du texte Cossart Gabriel 1615 1674 Auteur du texte 1901 1927 FR Arhiv originalu za 4 grudnya 2020 Procitovano 6 chervnya 2021 Crankshaw Edward 1970 Maria Theresa New York Viking Press ISBN 978 0 670 45631 4 Mitford Nancy 1970 Frederick the Great London Hamilton ISBN 978 0 241 01922 1 friedrich uni trier de Arhiv originalu za 3 bereznya 2021 Procitovano 8 chervnya 2021 portal dnb de Arhiv originalu za 6 chervnya 2021 Procitovano 6 chervnya 2021 Encyclopedia Britannica angl Arhiv originalu za 28 lyutogo 2019 Procitovano 6 chervnya 2021 Military Wiki angl Arhiv originalu za 7 listopada 2020 Procitovano 9 travnya 2021 Historica Wiki angl Arhiv originalu za 10 travnya 2021 Procitovano 9 travnya 2021 www webcitation org Arhiv originalu za 5 serpnya 2014 Procitovano 9 travnya 2021 Lutz D Schmadel Dictionary of Minor Planet Names 5 th Edition Berlin Heidelberg Springer Verlag 2003 992 XVI s ISBN 3 540 00238 3 ssd jpl nasa gov Arhiv originalu za 3 serpnya 2020 Procitovano 9 travnya 2021 Congress The Library of id loc gov Arhiv originalu za 3 grudnya 2021 Procitovano 3 grudnya 2021 Zakarpattya onlajn Arhiv originalu za 8 travnya 2021 Procitovano 8 travnya 2021 www rionews com ua Arhiv originalu za 9 travnya 2021 Procitovano 9 travnya 2021 Reflex cz ches Arhiv originalu za 9 travnya 2021 Procitovano 9 travnya 2021 DzherelaOguj O D Steblij F I Mariya Tereziya 6 serpnya 2018 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2009 T 6 La Mi S 511 512 ISBN 978 966 00 1028 1 Pirtko M S Derzhavno pravovi reformi v Avstriyi u 40 90 rokah XVIII st Lviv 2021 258 s Sabatier Antoine Abbe Abrege historique de la vie de Marie Therese Imperatrice Reine de Hongrie tire de la Galerie universelle des Hommes celebres etc Lausanne chez Francois Grasset amp Comp 1773 Castilhon Jean Precis historique de la vie de Marie Therese archiduchesse d Autriche imperatrice douairiere reine de Hongrie et de Boheme 1781 Rautenstrauch Johann Biographie Marien Theresiens Wien Presburg Loewe 1780 Fromageot Abbe Annales du regne de Marie Therese imperatrice douairiere reine de Hongrie et de Boheme archiduchesse d Autriche etc Paris Prault fils 1775 Richter Christoph Gottlieb Lebens und Staats Geschichte der Furstin Maria Theresia Konigin in Ungarn und Bohmen Ertzherzogin in Oesterreich Nurnberg Albrechts 1744 45 Seyfart Johann Friedrich Kurzgefasste Lebens und Regierungsgeschichte der verstorbenen Kaiserin Marie Theresie Konigin von Hungarn und Bohmen etc etc etc Leipzig Kummer 1781 Duller Eduard Maria Theresia und ihre Zeit Wiesbaden W Beyerle 1844 Renner Karl Maria Theresia von Oesterreich und Friedrich der Grosse von Preussen geschrieben zur Vorbereitung auf das Studium der 3 Schlesischen Kriege zunachst fur die unteren Klassen der Militairschulen Glogau Lissa Verf N Gunter i Comm 1830 Wolf Adam Oesterreich unter Maria Theresia Wien Gerold 1855 Arneth Alfred Ritter von Geschichte Maria Theresia s Wien W Braumuller 1863 1879 Krones Franz von Grundriss der osterreichischen Geschichte Wien A Holder 1882 Bd IV 760 69 Grunberg Karl Die Bauernbefreiung und die Auflosung des gutsherrlich bauerlichen Verhaltnisses in Bohmen Mahren und Schlesien Leipzig Duncker amp Humblot 1893 1894 Poperednik Mariya Amaliya Avstrijska Imperatricya Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi 1745 1765 Nastupnik Mariya Zhozefa BavarskaPoperednik Karl III Gabsburg Koroleva Ugorshini 1740 1780 Nastupnik Josif IIPoperednik Karl III Gabsburg Koroleva Horvatiyi 1740 1780 Nastupnik Josif IIPoperednik Karl III Gabsburg Koroleva Bogemiyi 1743 1780 Nastupnik Josif IIPoperednik Mariya Amaliya Avstrijska Koroleva Nimechchini 1745 1765 Nastupnik Mariya Zhozefa BavarskaPoperednik Karl VI Gabsburg Koroleva Galichini ta Volodimiriyi 1740 1780 do 1772 titulyarna Nastupnik Josif IIPoperednik Karl III Gabsburg Ercgercoginya Avstriyi 1740 1765 razom z Francom I Nastupnik Josif II