Карл VI Габсбург (нім. Karl VI, лат. Carolus VI; 1 жовтня 1685 — 20 жовтня 1740) — імператор Священної Римської імперії з 17 квітня 1711 року, останній нащадок Габсбургів за прямою чоловічою лінією. Король Богемії з 17 квітня 1711 року (коронація 5 вересня 1723 року, вступив на престол під ім'ям Карл II), король Угорщини з 17 квітня 1711 року (вступив на престол під ім'ям Карл III), титулярний король Галичини та Володимирії і претендент на іспанський престол (як Карл III).
Карл VI Габсбург нім. Karl VI. | |
---|---|
Dei gratia electus Romanorum imperator semper augustas, ac rex Germaniae, Hispaniarum, Castellae, Aragonum Legionis, utriusque Siciliae, Hyerusalem, Hungariae, Bohemiae, Dalmatiae, Croatiae, Sclavoniae, Ramae, Serviae, Galliciae, Lodomeriae, Cumaniae, Bulgariae, Navarrae, Granatae, Tolleti, Vallenciae, Galletiae, Maioricarum, Hispalis, Sardiniae, Cordubae, Corsicae, Murtiae, Gienis, Algarbii, Algecirae, Gibraltaris, insularum Canariae, nec non Indiarum orientalium et occidentalium, insularum, ac terrae firmae maris Oceani etc, archidux Austriae, dux Burgundiae, Brabantiae,Mediolani, Styriae, Carinthiae, Carnioliae, Luxemburgi, Vierthembergae et Thecae, Superioris et Inferioris Silesiae, Athenarum et Neopatriae, princeps Sveviae, marchio sacri Romani imperii Burgoviae, Moraviae, Superioris et Inferioris Lusatiae, comes Habsburgi, Flandriae, Tyrolis, Barchinonae, Ferretis, Kiburgi, Goritiae, Rossilionis et Ceritaniae, landgravius Alsatiae, marchio Oristani et comes Gocceani, dominus marchiae Slavonicae, Portus Naonis, Biscaiae, Molini, Salinarum, Tripolis et Mechliniae etc. | |
Імператор Священної Римської імперії | |
Правління | 1711-1740 |
Коронація | 22 грудня 1711 |
Попередник | Йосиф I Габсбург |
Наступник | Карл VII Альбрехт |
Інші титули | Король Німеччини Король Богемії Король Угорщини (як Карл III) Король Хорватії Король Галичини та Володимирії Ерцгерцог Австрії |
Біографічні дані | |
Релігія | католицька церква |
Народження | 1 жовтня 1685 Відень |
Смерть | 20 жовтня 1740 (55 років) Відень d |
Поховання | Імператорський склеп, Відень, Австрія |
Дружина | Єлизавета Христина Брауншвейг-Вольфенбюттельська |
Діти | Леопольд Йоганн, Марія-Терезія, Марія Анна, Марія Амалія |
Династія | Габсбурги |
Батько | Леопольд I Габсбург |
Мати | Елеонора Нойбурзька |
Нагороди | |
Медіафайли у Вікісховищі |
Претензії на іспанську корону
Народився у Відні. Другий син імператора Леопольда I та Елеонори Пфальц-Нойбурзької. Коли згасла іспанська гілка Габсбургів (1700), Карл виступив претендентом на престол Іспанії (див. Війна за іспанську спадщину).
1703 року був відписаний Взаємний пакт про престолонаслідування — угода щодо престолонаслідування (спадкоємства трону), таємно підписаний ерц-князями Йосифом І та Карлом.
Проголошений 1703 року у Відні «Карлом III Іспанським», він вирушив 1704 року до Іспанії, за допомогою каталонців узяв Барселону й Валенсію, у 1706 році витримав облогу Барселони. У вересні 1710 року йому вдалось за допомогою сильних підкріплень з Австрії та завдяки успіхам графа Старемберга вступити до Мадриду, але невдовзі його знову було загнано до невеличкого північно-західного кута півострова.
Царювання
17 квітня 1711 року помер його брат імператор Священної Римської імперії Йосиф I, і Карл, що успадкував його німецькі землі, повернувся до Німеччини; в грудні 1711 року він отримав імператорську корону. Залишений союзниками та слабо підтримуваний імперськими чинами, Карл у 1714 році був змушений підписати Раштаттський мир з Францією, за яким до нього відійшли Неаполь, Мілан та Іспанські Нідерланди.
Більш вдало йшла війна з Туреччиною. Під проводом принца Євгена австрійські війська здобули переконливі перемоги при Петервардейні й Белграді. За Пассаровицьким миром 1718 року Австрія отримала Темеський банат, Північну Сербію з Белградом, частину Боснії та Волощини. Честолюбні плани іспанської королеви Єлизавети Фарнезе та її улюбленця Хуліо Альбероні викликали у 1718 році союз чотирьох держав — Франції, Англії, Голландії та імператора; іспанці були змушені визнати австрійські права на Італію, причому Карл вигідно обміняв у Савойї острів Сицилію за Сардинію.
Прагматична санкція
Щоб зберегти нероздільно за своїми нащадками австрійські володіння, Карл 19 квітня 1713 року видав «прагматичну санкцію», яка за відсутності чоловічого нащадка віддавала всю монархію жіночій лінії нащадків Карла. У цей час у Карла ще не було дітей; за три роки у нього народився син, який невдовзі помер, а потім народжувались тільки дочки. Більшість держав спочатку не хотіли висловлюватись на користь санкції. Лише 1725 року Карлу вдалось домогтись згоди Іспанії, потім, з приводу складеної проти нього та Іспанії Герренгаузенської угоди, залучити на свій бік Росію в серпні 1726 року й Вустергаузенською угодою 1726 року відхилити Пруссію від її герренгаузенського союзника, визнавши за нею право на Берг. З іншого боку, Франція та Англія залучили на свою сторону Голландію, Данію та Швецію. Суассонський конгрес не досягнув згоди; Іспанія перейшла на бік Франції. До політичних розладів приєднались економічні. Заснована в Остенде Східна торгова компанія посилено заохочувалась Карлом, який дуже цікавився підйомом торгівлі й промисловості — й це тільки збільшувало неприязнь морських держав, що вбачали океанську торгівлю як свою монополію. Напружене становище тривало декілька років; нарешті у 1731 році відбулась угода, яка гарантувала прагматичну санкцію з боку Англії та Голландії в обмін на знищення Остендської торгової компанії.
Франція все ще залишалась ворожою до Карла і скористалась із вакантності польського престолу у 1733 році для відновлення війни з Австрією. Росія та Австрія висловились на користь саксонського курфюрста Августа III Фрідріха; Франція, Іспанія та Сардинія хотіли доставити престол Станіславу I Лещинському, тестю Людовика XV. У війні, що спалахнула після цього, французькі війська зайняли Мілан й усю Ломбардію до Мантуї, іспанське військо оволоділо Неаполем та Сицилією; на берегах Рейну були завойовані Кель, Філіпсбург й уся Лотарингія. За попередньою угодою у Відні 1735 року (остаточно мир було укладено лише 1738 року) Карл домігся визнання прагматичної санкції і отримав Парму та П'яченцу, але пожертвував Неаполем, Сицилією та деякими округами Мілана, так само як цілком відмовився від Лотарингії, яку віддали Станіславу Лещинському й по його смерті вона мала відійти до Франції.
Війна з Османською імперією
Не менш невдалим був Карл у війні з Османською імперією. Австрія втратила за Белградським миром (вересень 1739), за винятком Банату, майже всі свої надбання, отримані за Пассаровицьким (Пожаревацьким) миром. Карл помер 20 жовтня 1740 року й залишив монархію своїй 23-річній дочці Марії-Терезії.
Шлюб та діти
23 квітня 1708 року одружився з принцесою Єлизаветою Христиною Брауншвейг-Вольфенбюттельською (1691-1750), дочкою герцога . У шлюбі народилося четверо дітей:
- Ерцгерцог Леопольд Йоганн (1716), помер у віці кількох місяців,
- Марія Терезія (1717-1780), імператриця, дружина Франца Стефана Лотаринзького,
- Марія Анна (1718-1744), дружина Карла Александра Лотаринзького,
- Марія Амалія (1724-1730), померла у віці шести років.
Родовід
Див. також
Примітки
Література
(нім.)
- Schirach, «Biographie Kaiser Karls VI» (Галле, 1776);
- P. von Radix, « Kaiser Karl VI als Staats und Volkswirt» (Інсбрук, 1886);
- M. Landau, «Geschichte Kaiser Karls VI als Königs von Spanien» (Штутгарт, 1889);
- Arneth, «Leben Guido von Starhemberg» (Відень, 1853);
- Arneth, «Prinz Eugen von Savoyen» (Відень, 1858-59).
Попередник Йосиф I Габсбург | Імператор Священної Римської імперії 1711-1740 | Наступник Карл VII Альбрехт |
Попередник Йосиф I Габсбург | Король Богемії 1711-1740 | Наступник Карл III Альбрехт |
Попередник Йосиф I Габсбург | Король Угорщини 1711-1740 | Наступник Марія II Терезія |
Попередник Йосиф I Габсбург | Король Хорватії 1711-1740 | Наступник Марія II Терезія |
Попередник Йосиф I Габсбург | Король Німеччини 1711-1740 | Наступник Карл VII Альбрехт |
Попередник Йосиф I Габсбург оскаржувалося іншими претендентами | Король Галичини та Володимирії титулярний 1711-1740 | Наступник Марія II Терезія оскаржувалося іншими претендентами |
Попередник Йосиф I Габсбург | Ерцгерцог Австрії 1711-1740 | Наступник Марія-Терезія |
Попередник Карл Габсбург | Король Єрусалиму 1702-1740 титулярний | Наступник Франц I |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Karl VI Gabsburg nim Karl VI lat Carolus VI 1 zhovtnya 1685 20 zhovtnya 1740 imperator Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi z 17 kvitnya 1711 roku ostannij nashadok Gabsburgiv za pryamoyu cholovichoyu liniyeyu Korol Bogemiyi z 17 kvitnya 1711 roku koronaciya 5 veresnya 1723 roku vstupiv na prestol pid im yam Karl II korol Ugorshini z 17 kvitnya 1711 roku vstupiv na prestol pid im yam Karl III titulyarnij korol Galichini ta Volodimiriyi i pretendent na ispanskij prestol yak Karl III Karl VI Gabsburg nim Karl VI Dei gratia electus Romanorum imperator semper augustas ac rex Germaniae Hispaniarum Castellae Aragonum Legionis utriusque Siciliae Hyerusalem Hungariae Bohemiae Dalmatiae Croatiae Sclavoniae Ramae Serviae Galliciae Lodomeriae Cumaniae Bulgariae Navarrae Granatae Tolleti Vallenciae Galletiae Maioricarum Hispalis Sardiniae Cordubae Corsicae Murtiae Gienis Algarbii Algecirae Gibraltaris insularum Canariae nec non Indiarum orientalium et occidentalium insularum ac terrae firmae maris Oceani etc archidux Austriae dux Burgundiae Brabantiae Mediolani Styriae Carinthiae Carnioliae Luxemburgi Vierthembergae et Thecae Superioris et Inferioris Silesiae Athenarum et Neopatriae princeps Sveviae marchio sacri Romani imperii Burgoviae Moraviae Superioris et Inferioris Lusatiae comes Habsburgi Flandriae Tyrolis Barchinonae Ferretis Kiburgi Goritiae Rossilionis et Ceritaniae landgravius Alsatiae marchio Oristani et comes Gocceani dominus marchiae Slavonicae Portus Naonis Biscaiae Molini Salinarum Tripolis et Mechliniae etc Imperator Svyashennoyi Rimskoyi imperiyiPravlinnya1711 1740Koronaciya22 grudnya 1711PoperednikJosif I GabsburgNastupnikKarl VII AlbrehtInshi tituliKorol Nimechchini Korol Bogemiyi Korol Ugorshini yak Karl III Korol Horvatiyi Korol Galichini ta Volodimiriyi Ercgercog AvstriyiBiografichni daniReligiyakatolicka cerkvaNarodzhennya1 zhovtnya 1685 1685 10 01 VidenSmert20 zhovtnya 1740 1740 10 20 55 rokiv Viden dPohovannyaImperatorskij sklep Viden AvstriyaDruzhinaYelizaveta Hristina Braunshvejg VolfenbyuttelskaDitiLeopold Jogann Mariya Tereziya Mariya Anna Mariya AmaliyaDinastiyaGabsburgiBatkoLeopold I GabsburgMatiEleonora NojburzkaNagorodi Mediafajli u VikishovishiPretenziyi na ispansku koronuNarodivsya u Vidni Drugij sin imperatora Leopolda I ta Eleonori Pfalc Nojburzkoyi Koli zgasla ispanska gilka Gabsburgiv 1700 Karl vistupiv pretendentom na prestol Ispaniyi div Vijna za ispansku spadshinu 1703 roku buv vidpisanij Vzayemnij pakt pro prestolonasliduvannya ugoda shodo prestolonasliduvannya spadkoyemstva tronu tayemno pidpisanij erc knyazyami Josifom I ta Karlom Progoloshenij 1703 roku u Vidni Karlom III Ispanskim vin virushiv 1704 roku do Ispaniyi za dopomogoyu katalonciv uzyav Barselonu j Valensiyu u 1706 roci vitrimav oblogu Barseloni U veresni 1710 roku jomu vdalos za dopomogoyu silnih pidkriplen z Avstriyi ta zavdyaki uspiham grafa Staremberga vstupiti do Madridu ale nevdovzi jogo znovu bulo zagnano do nevelichkogo pivnichno zahidnogo kuta pivostrova Caryuvannya17 kvitnya 1711 roku pomer jogo brat imperator Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Josif I i Karl sho uspadkuvav jogo nimecki zemli povernuvsya do Nimechchini v grudni 1711 roku vin otrimav imperatorsku koronu Zalishenij soyuznikami ta slabo pidtrimuvanij imperskimi chinami Karl u 1714 roci buv zmushenij pidpisati Rashtattskij mir z Franciyeyu za yakim do nogo vidijshli Neapol Milan ta Ispanski Niderlandi Bilsh vdalo jshla vijna z Turechchinoyu Pid provodom princa Yevgena avstrijski vijska zdobuli perekonlivi peremogi pri Petervardejni j Belgradi Za Passarovickim mirom 1718 roku Avstriya otrimala Temeskij banat Pivnichnu Serbiyu z Belgradom chastinu Bosniyi ta Voloshini Chestolyubni plani ispanskoyi korolevi Yelizaveti Farneze ta yiyi ulyublencya Hulio Alberoni viklikali u 1718 roci soyuz chotiroh derzhav Franciyi Angliyi Gollandiyi ta imperatora ispanci buli zmusheni viznati avstrijski prava na Italiyu prichomu Karl vigidno obminyav u Savojyi ostriv Siciliyu za Sardiniyu Pragmatichna sankciyaShob zberegti nerozdilno za svoyimi nashadkami avstrijski volodinnya Karl 19 kvitnya 1713 roku vidav pragmatichnu sankciyu yaka za vidsutnosti cholovichogo nashadka viddavala vsyu monarhiyu zhinochij liniyi nashadkiv Karla U cej chas u Karla she ne bulo ditej za tri roki u nogo narodivsya sin yakij nevdovzi pomer a potim narodzhuvalis tilki dochki Bilshist derzhav spochatku ne hotili vislovlyuvatis na korist sankciyi Lishe 1725 roku Karlu vdalos domogtis zgodi Ispaniyi potim z privodu skladenoyi proti nogo ta Ispaniyi Gerrengauzenskoyi ugodi zaluchiti na svij bik Rosiyu v serpni 1726 roku j Vustergauzenskoyu ugodoyu 1726 roku vidhiliti Prussiyu vid yiyi gerrengauzenskogo soyuznika viznavshi za neyu pravo na Berg Z inshogo boku Franciya ta Angliya zaluchili na svoyu storonu Gollandiyu Daniyu ta Shveciyu Suassonskij kongres ne dosyagnuv zgodi Ispaniya perejshla na bik Franciyi Do politichnih rozladiv priyednalis ekonomichni Zasnovana v Ostende Shidna torgova kompaniya posileno zaohochuvalas Karlom yakij duzhe cikavivsya pidjomom torgivli j promislovosti j ce tilki zbilshuvalo nepriyazn morskih derzhav sho vbachali okeansku torgivlyu yak svoyu monopoliyu Napruzhene stanovishe trivalo dekilka rokiv nareshti u 1731 roci vidbulas ugoda yaka garantuvala pragmatichnu sankciyu z boku Angliyi ta Gollandiyi v obmin na znishennya Ostendskoyi torgovoyi kompaniyi Vijna za polsku spadshinu 1733 1735Franciya vse she zalishalas vorozhoyu do Karla i skoristalas iz vakantnosti polskogo prestolu u 1733 roci dlya vidnovlennya vijni z Avstriyeyu Rosiya ta Avstriya vislovilis na korist saksonskogo kurfyursta Avgusta III Fridriha Franciya Ispaniya ta Sardiniya hotili dostaviti prestol Stanislavu I Leshinskomu testyu Lyudovika XV U vijni sho spalahnula pislya cogo francuzki vijska zajnyali Milan j usyu Lombardiyu do Mantuyi ispanske vijsko ovolodilo Neapolem ta Siciliyeyu na beregah Rejnu buli zavojovani Kel Filipsburg j usya Lotaringiya Za poperednoyu ugodoyu u Vidni 1735 roku ostatochno mir bulo ukladeno lishe 1738 roku Karl domigsya viznannya pragmatichnoyi sankciyi i otrimav Parmu ta P yachencu ale pozhertvuvav Neapolem Siciliyeyu ta deyakimi okrugami Milana tak samo yak cilkom vidmovivsya vid Lotaringiyi yaku viddali Stanislavu Leshinskomu j po jogo smerti vona mala vidijti do Franciyi Vijna z Osmanskoyu imperiyeyuNe mensh nevdalim buv Karl u vijni z Osmanskoyu imperiyeyu Avstriya vtratila za Belgradskim mirom veresen 1739 za vinyatkom Banatu majzhe vsi svoyi nadbannya otrimani za Passarovickim Pozharevackim mirom Karl pomer 20 zhovtnya 1740 roku j zalishiv monarhiyu svoyij 23 richnij dochci Mariyi Tereziyi Shlyub ta diti23 kvitnya 1708 roku odruzhivsya z princesoyu Yelizavetoyu Hristinoyu Braunshvejg Volfenbyuttelskoyu 1691 1750 dochkoyu gercoga U shlyubi narodilosya chetvero ditej Ercgercog Leopold Jogann 1716 pomer u vici kilkoh misyaciv Mariya Tereziya 1717 1780 imperatricya druzhina Franca Stefana Lotarinzkogo Mariya Anna 1718 1744 druzhina Karla Aleksandra Lotarinzkogo Mariya Amaliya 1724 1730 pomerla u vici shesti rokiv RodovidDiv takozhEpoha SvobodiPrimitkiLiteratura nim Schirach Biographie Kaiser Karls VI Galle 1776 P von Radix Kaiser Karl VI als Staats und Volkswirt Insbruk 1886 M Landau Geschichte Kaiser Karls VI als Konigs von Spanien Shtutgart 1889 Arneth Leben Guido von Starhemberg Viden 1853 Arneth Prinz Eugen von Savoyen Viden 1858 59 Poperednik Josif I Gabsburg Imperator Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi 1711 1740 Nastupnik Karl VII Albreht Poperednik Josif I Gabsburg Korol Bogemiyi 1711 1740 Nastupnik Karl III Albreht Poperednik Josif I Gabsburg Korol Ugorshini 1711 1740 Nastupnik Mariya II Tereziya Poperednik Josif I Gabsburg Korol Horvatiyi 1711 1740 Nastupnik Mariya II Tereziya Poperednik Josif I Gabsburg Korol Nimechchini 1711 1740 Nastupnik Karl VII Albreht Poperednik Josif I Gabsburg oskarzhuvalosya inshimi pretendentami Korol Galichini ta Volodimiriyi titulyarnij 1711 1740 Nastupnik Mariya II Tereziya oskarzhuvalosya inshimi pretendentami Poperednik Josif I Gabsburg Ercgercog Avstriyi 1711 1740 Nastupnik Mariya Tereziya Poperednik Karl Gabsburg Korol Yerusalimu 1702 1740 titulyarnij Nastupnik Franc I