Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Гвідо Бальдус фон Штаремберг (нім. Guido von Starhemberg; 11 листопада 1657 — 7 березня 1737) — австрійський військовий діяч Священної Римської імперії, учасник Великої турецької війни, Війни за іспанську спадщину.
| Гвідо Бальдус фон Штаремберг | |
|---|---|
 | |
| Народився | 11 листопада 1657[1][2] Грац, Штирія |
| Помер | 7 березня 1737[1][2] (79 років) Відень, Габсбурзька монархія |
| Країна | Q783524? |
| Діяльність | політик, аристократ, військовослужбовець, воєначальник, військовий керівник, військовий теоретик |
| Галузь | військова справа[4] |
| Знання мов | німецька[1][4] |
| Учасник | Війна за іспанську спадщину |
| Титул | граф[d] |
| Військове звання | генерал |
| Батько | d |
| Брати, сестри | d і d |
| Автограф |  |
| |
Життєпис
Походив з австрійського графського роду фон Штаремберг. Четвертий син Бартоломея фон Штаремберга та графині Естер фон Віндішгрец. Народився 1657 року у Граці спочатку був призначений батьками для духовенства, тому виховувався у місцевому колегіумі єзуїтів. Але зрештою обрав для себе військову кар'єру, поступивши у 1677 році до імператорського війська в чині фанен-юнкера. Брав участь у Голландській війні до 1678 року.
1681 року отримує звання полковника. Під час облоги Відня 1683 року був ад'ютантом свого стриєчного брата — , очільника оборони австрійської столиці. У 1684 і 1686 роках брав участь в облогах Буди. Відзначився в битві при Могачі 1687 року, облозі Белграду 1688 року і в битві під Сланкаменом 1691 року. У 1692 році він був підвищений до лейтенанта-фельдмаршала і призначений командиром фортеці Еренбрайтштайн. У 1693 році його повернули до Угорщини, де він знову проявив себе і в 1695 році був призначений генералом-фельдцейгмейстером за відбудову фортеці Белград. 1697 року проявив себе в битві під Зентою.
З початком війни за іспанську спадщину 1700 року разом з принцом Євгеном Савойським вирушив до Італії, де 1702 року завдав поразки у битві при Кремоні французам на чолі із Франсуа де Невілєм, якого полонив. Потім брав активну участь в облозі Мантуї та битві при Луццарі. У 1703 році Євгена Савойського було відкликано до Відня, після чого Гвідо фон Штаремберг отримав верховне командування в Італії. Втім він не мав підкріплення, тмоу не міг дати повноцінний бій французькій армії на чолі із Луї Жозефом де Вандомом. Проте австрійському командувачу вдалося блокувати та завадити просуванню супротивника в Остільї. Потім переміг війська генерала Альберготті, але 1704 року змушений був прориватися до П'ємонту. При цьому в битвах при Страделлі та біля Борміди відкинув ворога і з'єднався з савойським герцогом Віктором-Амадеєм II, чим завадив руху баварської армії на з'єдання з французькою. Замінений фельдмаршалом Віріхом Дауном.
У 1706—1708 роках він був головнокомандувачем імперської армії в Угорщині, керував військовими операціями проти повстанців Ференца II Ракоці. Здійснив проти останнього 3 походи, але перші були невдалими через те, що командування імперськими військами було розпорошено. 1707 року внаслідок походу Штаремберг відвоював міста Нітру, Шопрон, Кесег, Сомбатгей, Шарвар, Капувар, за цим створив укріплену лінію з замків Комаром, Гута, Галанта, Діосег, Вагселле, Семпте, Серед, Ліпотвар, Чейте, Вагуйгей — цим зашкодив постійним нападам куруців на Нижню Австрію та Моравію. В результаті було закладено основи для поразки повсталих. Втім у 1708 року Штаремберга було переведено до Іспанії.
1710 року разом з Джеймсом Стенгоупом йому вдалося завдати поразок франко-іспанській армії у битвах під Альменаром і Сарагосою, після чого зайняв Мадрид. Проте у грудні він був змушений залишити місто через відсутність підтримки з боку його мешканців. Невдовзі у битві при Вільлавісіозі зазнав поразки, внаслідок чого йому довелося відступити до Каталонії, де він став віцекоролем, коли ерцгерцог Карл повернувся до Австрії. Незважаючи на усі спроби супротивника зберігав під владою Каталонію до 1713 року, коли було укладено Утрехтський мир. За це отримав від іспанців прізвисько el gran capitán (великий капітан). Він повернувся зі своїми військами до Генуї на англійських кораблях.
Деякий час мешкав в своєму маєтку в Лайбасі. У 1717 році повернувся до Відня, де жив у монастирі Тевтонського ордену. Під час війни з Османською імперією у 1716—1718 роках за відсутності Євгена Савойського очолював гофкрігсрат (придворну військову раду).
У 1720 році став ландкомтур Лайбаху Австрійсько балії Тевтонського ордену, а потім піднявся до сану великого командора ордену. 1721 року заснував фонд в 17 тис. гульденів для забезпечення навчання молодих членів роду Штарембергів. Призначений губернатором Славонії. Помер у 1737 році.
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- SNAC — 2010.
- Dr. Constant v. Wurzbach Starhemberg, Guido Graf // Biographisches Lexikon des Kaiserthums Oesterreich: enthaltend die Lebensskizzen der denkwürdigen Personen, welche seit 1750 in den österreichischen Kronländern geboren wurden oder darin gelebt und gewirkt haben — Wien: 1856. — Vol. 37. — S. 202.
- Czech National Authority Database
Джерела
- Alfred Ritter von Arneth: Starhemberg, Guidobald Graf von. In: Allgemeine Deutsche Biographie (ADB). Band 35, Duncker & Humblot, Leipzig 1893, S. 473—480.
- Johann Christoph Allmayer-Beck: Das Heeresgeschichtliche Museum Wien. Das Museum und seine Repräsentationsräume. Kiesel Verlag, Salzburg 1981, , S. 33
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gvido Baldus fon Shtaremberg nim Guido von Starhemberg 11 listopada 1657 7 bereznya 1737 avstrijskij vijskovij diyach Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi uchasnik Velikoyi tureckoyi vijni Vijni za ispansku spadshinu Gvido Baldus fon ShtarembergNarodivsya11 listopada 1657 1657 11 11 1 2 Grac ShtiriyaPomer7 bereznya 1737 1737 03 07 1 2 79 rokiv Viden Gabsburzka monarhiyaKrayinaQ783524 Diyalnistpolitik aristokrat vijskovosluzhbovec voyenachalnik vijskovij kerivnik vijskovij teoretikGaluzvijskova sprava 4 Znannya movnimecka 1 4 UchasnikVijna za ispansku spadshinuTitulgraf d Vijskove zvannyageneralBatkodBrati sestrid i dAvtograf Mediafajli u VikishovishiZhittyepisPohodiv z avstrijskogo grafskogo rodu fon Shtaremberg Chetvertij sin Bartolomeya fon Shtaremberga ta grafini Ester fon Vindishgrec Narodivsya 1657 roku u Graci spochatku buv priznachenij batkami dlya duhovenstva tomu vihovuvavsya u miscevomu kolegiumi yezuyitiv Ale zreshtoyu obrav dlya sebe vijskovu kar yeru postupivshi u 1677 roci do imperatorskogo vijska v chini fanen yunkera Brav uchast u Gollandskij vijni do 1678 roku 1681 roku otrimuye zvannya polkovnika Pid chas oblogi Vidnya 1683 roku buv ad yutantom svogo striyechnogo brata ochilnika oboroni avstrijskoyi stolici U 1684 i 1686 rokah brav uchast v oblogah Budi Vidznachivsya v bitvi pri Mogachi 1687 roku oblozi Belgradu 1688 roku i v bitvi pid Slankamenom 1691 roku U 1692 roci vin buv pidvishenij do lejtenanta feldmarshala i priznachenij komandirom forteci Erenbrajtshtajn U 1693 roci jogo povernuli do Ugorshini de vin znovu proyaviv sebe i v 1695 roci buv priznachenij generalom feldcejgmejsterom za vidbudovu forteci Belgrad 1697 roku proyaviv sebe v bitvi pid Zentoyu Z pochatkom vijni za ispansku spadshinu 1700 roku razom z princom Yevgenom Savojskim virushiv do Italiyi de 1702 roku zavdav porazki u bitvi pri Kremoni francuzam na choli iz Fransua de Nevilyem yakogo poloniv Potim brav aktivnu uchast v oblozi Mantuyi ta bitvi pri Luccari U 1703 roci Yevgena Savojskogo bulo vidklikano do Vidnya pislya chogo Gvido fon Shtaremberg otrimav verhovne komanduvannya v Italiyi Vtim vin ne mav pidkriplennya tmou ne mig dati povnocinnij bij francuzkij armiyi na choli iz Luyi Zhozefom de Vandomom Prote avstrijskomu komanduvachu vdalosya blokuvati ta zavaditi prosuvannyu suprotivnika v Ostilyi Potim peremig vijska generala Albergotti ale 1704 roku zmushenij buv prorivatisya do P yemontu Pri comu v bitvah pri Stradelli ta bilya Bormidi vidkinuv voroga i z yednavsya z savojskim gercogom Viktorom Amadeyem II chim zavadiv ruhu bavarskoyi armiyi na z yedannya z francuzkoyu Zaminenij feldmarshalom Virihom Daunom U 1706 1708 rokah vin buv golovnokomanduvachem imperskoyi armiyi v Ugorshini keruvav vijskovimi operaciyami proti povstanciv Ferenca II Rakoci Zdijsniv proti ostannogo 3 pohodi ale pershi buli nevdalimi cherez te sho komanduvannya imperskimi vijskami bulo rozporosheno 1707 roku vnaslidok pohodu Shtaremberg vidvoyuvav mista Nitru Shopron Keseg Sombatgej Sharvar Kapuvar za cim stvoriv ukriplenu liniyu z zamkiv Komarom Guta Galanta Dioseg Vagselle Sempte Sered Lipotvar Chejte Vagujgej cim zashkodiv postijnim napadam kuruciv na Nizhnyu Avstriyu ta Moraviyu V rezultati bulo zakladeno osnovi dlya porazki povstalih Vtim u 1708 roku Shtaremberga bulo perevedeno do Ispaniyi 1710 roku razom z Dzhejmsom Stengoupom jomu vdalosya zavdati porazok franko ispanskij armiyi u bitvah pid Almenarom i Saragosoyu pislya chogo zajnyav Madrid Prote u grudni vin buv zmushenij zalishiti misto cherez vidsutnist pidtrimki z boku jogo meshkanciv Nevdovzi u bitvi pri Villavisiozi zaznav porazki vnaslidok chogo jomu dovelosya vidstupiti do Kataloniyi de vin stav vicekorolem koli ercgercog Karl povernuvsya do Avstriyi Nezvazhayuchi na usi sprobi suprotivnika zberigav pid vladoyu Kataloniyu do 1713 roku koli bulo ukladeno Utrehtskij mir Za ce otrimav vid ispanciv prizvisko el gran capitan velikij kapitan Vin povernuvsya zi svoyimi vijskami do Genuyi na anglijskih korablyah Deyakij chas meshkav v svoyemu mayetku v Lajbasi U 1717 roci povernuvsya do Vidnya de zhiv u monastiri Tevtonskogo ordenu Pid chas vijni z Osmanskoyu imperiyeyu u 1716 1718 rokah za vidsutnosti Yevgena Savojskogo ocholyuvav gofkrigsrat pridvornu vijskovu radu U 1720 roci stav landkomtur Lajbahu Avstrijsko baliyi Tevtonskogo ordenu a potim pidnyavsya do sanu velikogo komandora ordenu 1721 roku zasnuvav fond v 17 tis guldeniv dlya zabezpechennya navchannya molodih chleniv rodu Shtarembergiv Priznachenij gubernatorom Slavoniyi Pomer u 1737 roci PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 SNAC 2010 d Track Q29861311 Dr Constant v Wurzbach Starhemberg Guido Graf Biographisches Lexikon des Kaiserthums Oesterreich enthaltend die Lebensskizzen der denkwurdigen Personen welche seit 1750 in den osterreichischen Kronlandern geboren wurden oder darin gelebt und gewirkt haben Wien 1856 Vol 37 S 202 d Track Q665807d Track Q90649562 Czech National Authority Database d Track Q13550863DzherelaAlfred Ritter von Arneth Starhemberg Guidobald Graf von In Allgemeine Deutsche Biographie ADB Band 35 Duncker amp Humblot Leipzig 1893 S 473 480 Johann Christoph Allmayer Beck Das Heeresgeschichtliche Museum Wien Das Museum und seine Reprasentationsraume Kiesel Verlag Salzburg 1981 ISBN 3 7023 0113 5 S 33