Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Джеймс Стенгоуп англ James Stanhope бл 1673 5 лютого 1721 державний та військовий діяч дипломат Великої Британії 1 й пре

Джеймс Стенгоуп

Джеймс Стенгоуп

Джеймс Стенгоуп (англ. James Stanhope; бл. 1673 — 5 лютого 1721) — державний та військовий діяч, дипломат Великої Британії, 1-й прем'єр-міністр у 1717—1721 роках, 1-й граф Стенгоуп.

Джеймс Стенгоуп
image
Народився1673[4][5][…]
Париж, Королівство Франція
Помер5 лютого 1721(1721-02-05)[1][2][3]
Лондон, Королівство Велика Британія
Країнаimage Королівство Велика Британія
Діяльністьдипломат, офіцер, політик
Alma materТриніті-коледж і Ітонський коледж
Знання мованглійська
ЧленствоТаємна рада Великої Британії
Титулграф[d]
Посадаd, Перший Лорд Скарбниці, канцлер казначейства, d, d, посол, d, d, d, d, d, d, d, d, d і d
Військове званнягенерал
ПартіяВіги
Батькоd[7]
Матиd[8][7]
Брати, сестриd[7]
У шлюбі зd[7]
Дітиd[7]

Життєпис

Походив з англійського шляхетського роду з Ноттінгемширу. Старший син дипломата Олександра Стенгоупа і Катерини Бергілла. Народився в Парижі в 1673 році. У травні 1688 року поступив до Ітон-коледжу Оксфордського університету. Потім навчався в Трініті-коледжі. 1690 року супроводжував свого батька до Мадриду, якого було призначено послом в Іспанії в 1690 році. Тут отримав деякі знання про цю країну, які були дуже корисними для нього в подальшому житті. Тут перебував до 1693 року. Пізніше він поїхав до Італії, де, як і потім у Фландрії, де як волонтер записався до англійського війська. Брав участь у боях під час війни Аугсбурзької ліги. 1695 року перейшов зі статусу волонтера до шатного складу англійської армії. Дослужтвся до звання полковника.

У 1701 році обирається до палати громад, але продовжив свою війсьову кар'єру як солдат. Брав участь під орудою у битвах на території Іспанії напочатку війни за іспанську спадщину, зокрема 1702 року при Кадісі та в затоці Віго. 1703 року зі своїм полком діяв в Іспанських Нідерландах, невдовзі переведений до Португалії. 1705 року брав участь в облозі Барселони. Отримав звання генерал-майора.

1706 року призначено англійським міністром (представником) в Іспанії. Мав військові, дипломатичні та політичні повноваження. 1708 року призначення командувачем британськими військами в Іспанії та підвищено у званні до генерал-лейтенанта. Того ж року за підтримки британсько-голландського флоту захопив о. Мінорка та фортеці Пор-Маон. 1710 року спільно з імператорськими військами на чолі із Гвідо фон Штарембергом вдалося завдати поразок франко-іспанській армії у битвах під Альменаром і Сарагосою, після чого зайняти Мадрид. Цим здобув популярність в Англії, де заочно виграв вибори до парламенту.

Проте у грудні 1710 року союзники були змушені залишити місто через відсутність підтримки з боку його мешканців. При цьому розділили свої сили. Цим скористалися французи. В битві біля Бріуеги 9 грудня 1710 року маршал Луї Жозеф де Вандом завдав Стенгоупу тяжкої поразки, де той потрапив у полон. яРештки британських військ відступили до Каталонії. Звільнений у серпні 1712 року.

По поверненню до Лондона зайнявся політикою, очоливши опозицію вігів до прем'єр-міністра . 1713 року виступав проти умов Утрехтського договору. Виступив прихильником Ганноверського дому, виступаючи проти продовження династії Стюартів.

У вересні 1714 року новий король Георг I призначив Стенгоупа державним секретарем Південного департаменту (відповідав за Південну Англію, Уельс, Ірландію, американські колонії, відносини з католицькими державами Європи, Османською імперією). Спільно з Робертом Волполом фактично керував палатою общин. 1715 року знову переобирається до парламенту. Того ж року брав активну участь в придушенні якобітського повстання. 1716 року сприяв прийняттю закону, який встановлював, що загальні вибори мають проводитися кожні 7 років. У липні 1716 року супроводжував короля під час його повернення до Ганновера. Невдовзі сприяв укладанню союзу з Францією (зберігався до 1731 року).

1717 року серед вігів відбувся розкол: Стенгуоп спільно з , графом Сандерлендом, виступив проти Роберта Волпола та віконта Чарльза Таусенда. Стенгоупа підтримав король. Невдовзі призначається першим лордом-скарбником та канцлером фінансів, а також стає лідером палати лордів. Невдовзі отримав титули барона Елвастона, віконта Маона, а 14 квітня 1718 року — графа. Значна частина дослідників вважають його першим-прем'єр міністром Великої Британії, хоча низка розглядають в якості такого Роберта Волпола.

Спрямував зусилля на протидію відновленню потуги Іспанії, для чого домігся укладання союзу з Францією, Священною Римською імперією та Республікою Сполучених провінцій. Також активно допомагав завершити Велику Північну війну, підтримавши початок Аландського конгресу. Разом з тим спробував уникнути війни з Іспанією, запропонувавши повернення тій Гібралтара в обмін на Кубу та Флориду. Відмова та подальші дії іспанського уряду призвели до Війни четверного альянсу.

У внутрішній політиці у 1719 році намагався обмежити членство в Палаті лордів та прийняття законів про релігійну терпимість. Втім жодного з цих законопроєктів прийняти не вдалося. Того ж року відправив флот на допомогу Швеції, підтримуючи ту в прагненні протидіяти Російській імперії, яка бажала залишити за собою Ліфляндію. Натомість наполіг на укладанні Стокгольмського миру, за яким Швеція поступалася на користь Ганноверу областями Бремен і Ферден.

1721 року почався процес щодо банкрутства Компанії південних морів, оскільки уряд Стенгоупа її підтримував, тмоу він вимушений був 4 лютого відповідати в Палаті лордів. Під час виступу йому стало зле, наступного дня він помер від інсульту.

Родина

Дружина — Люсі, донька Томаса Піта, губернатора Мадраса

Діти:

  • Філіп (1714—1786)
  • Люсі (1714—1785)
  • Джордж (1717—1754)
  • Гертруда (1718 — д/н)
  • Джейн (1719)
  • Джеймс (1721—1730)
  • Катерина (1721— д/н)

Примітки

  1. Encyclopædia Britannica
    d:Track:Q5375741
  2. SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  3. GeneaStar
    d:Track:Q98769076d:Track:Q3100478
  4. http://www.historyofparliamentonline.org/volume/1715-1754/member/stanhope-james-1673-1721
  5. http://www.britannica.com/EBchecked/topic/563137/James-Stanhope-1st-Earl-Stanhope
  6. British Museum person-institution thesaurus
    d:Track:Q18785969d:Track:Q34753751
  7. Kindred Britain
    d:Track:Q75653886
  8. Lundy D. R. The Peerage
    d:Track:Q67129259d:Track:Q21401824

Джерела

  • Edwards, F.L. James, first earl Stanhope (1673—1721) and British foreign policy (1925).
  • Holmes, Richard. Marlborough: England's Fragile Genius. HarperPress, 2008.
  • Pearce, Edward. The Great Man: Sir Robert Walpole. Scoundrel, genius and Britain's First Prime Minister. Pimlico, 2008.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Dzhejms Stengoup angl James Stanhope bl 1673 5 lyutogo 1721 derzhavnij ta vijskovij diyach diplomat Velikoyi Britaniyi 1 j prem yer ministr u 1717 1721 rokah 1 j graf Stengoup Dzhejms StengoupNarodivsya1673 4 5 Parizh Korolivstvo FranciyaPomer5 lyutogo 1721 1721 02 05 1 2 3 London Korolivstvo Velika BritaniyaKrayina Korolivstvo Velika BritaniyaDiyalnistdiplomat oficer politikAlma materTriniti koledzh i Itonskij koledzhZnannya movanglijskaChlenstvoTayemna rada Velikoyi BritaniyiTitulgraf d Posadad Pershij Lord Skarbnici kancler kaznachejstva d d posol d d d d d d d d d i dVijskove zvannyageneralPartiyaVigiBatkod 7 Matid 8 7 Brati sestrid 7 U shlyubi zd 7 Ditid 7 Mediafajli u VikishovishiZhittyepisPohodiv z anglijskogo shlyahetskogo rodu z Nottingemshiru Starshij sin diplomata Oleksandra Stengoupa i Katerini Bergilla Narodivsya v Parizhi v 1673 roci U travni 1688 roku postupiv do Iton koledzhu Oksfordskogo universitetu Potim navchavsya v Triniti koledzhi 1690 roku suprovodzhuvav svogo batka do Madridu yakogo bulo priznacheno poslom v Ispaniyi v 1690 roci Tut otrimav deyaki znannya pro cyu krayinu yaki buli duzhe korisnimi dlya nogo v podalshomu zhitti Tut perebuvav do 1693 roku Piznishe vin poyihav do Italiyi de yak i potim u Flandriyi de yak volonter zapisavsya do anglijskogo vijska Brav uchast u boyah pid chas vijni Augsburzkoyi ligi 1695 roku perejshov zi statusu volontera do shatnogo skladu anglijskoyi armiyi Dosluzhtvsya do zvannya polkovnika U 1701 roci obirayetsya do palati gromad ale prodovzhiv svoyu vijsovu kar yeru yak soldat Brav uchast pid orudoyu u bitvah na teritoriyi Ispaniyi napochatku vijni za ispansku spadshinu zokrema 1702 roku pri Kadisi ta v zatoci Vigo 1703 roku zi svoyim polkom diyav v Ispanskih Niderlandah nevdovzi perevedenij do Portugaliyi 1705 roku brav uchast v oblozi Barseloni Otrimav zvannya general majora 1706 roku priznacheno anglijskim ministrom predstavnikom v Ispaniyi Mav vijskovi diplomatichni ta politichni povnovazhennya 1708 roku priznachennya komanduvachem britanskimi vijskami v Ispaniyi ta pidvisheno u zvanni do general lejtenanta Togo zh roku za pidtrimki britansko gollandskogo flotu zahopiv o Minorka ta forteci Por Maon 1710 roku spilno z imperatorskimi vijskami na choli iz Gvido fon Shtarembergom vdalosya zavdati porazok franko ispanskij armiyi u bitvah pid Almenarom i Saragosoyu pislya chogo zajnyati Madrid Cim zdobuv populyarnist v Angliyi de zaochno vigrav vibori do parlamentu Prote u grudni 1710 roku soyuzniki buli zmusheni zalishiti misto cherez vidsutnist pidtrimki z boku jogo meshkanciv Pri comu rozdilili svoyi sili Cim skoristalisya francuzi V bitvi bilya Briuegi 9 grudnya 1710 roku marshal Luyi Zhozef de Vandom zavdav Stengoupu tyazhkoyi porazki de toj potrapiv u polon yaReshtki britanskih vijsk vidstupili do Kataloniyi Zvilnenij u serpni 1712 roku Po povernennyu do Londona zajnyavsya politikoyu ocholivshi opoziciyu vigiv do prem yer ministra 1713 roku vistupav proti umov Utrehtskogo dogovoru Vistupiv prihilnikom Gannoverskogo domu vistupayuchi proti prodovzhennya dinastiyi Styuartiv U veresni 1714 roku novij korol Georg I priznachiv Stengoupa derzhavnim sekretarem Pivdennogo departamentu vidpovidav za Pivdennu Angliyu Uels Irlandiyu amerikanski koloniyi vidnosini z katolickimi derzhavami Yevropi Osmanskoyu imperiyeyu Spilno z Robertom Volpolom faktichno keruvav palatoyu obshin 1715 roku znovu pereobirayetsya do parlamentu Togo zh roku brav aktivnu uchast v pridushenni yakobitskogo povstannya 1716 roku spriyav prijnyattyu zakonu yakij vstanovlyuvav sho zagalni vibori mayut provoditisya kozhni 7 rokiv U lipni 1716 roku suprovodzhuvav korolya pid chas jogo povernennya do Gannovera Nevdovzi spriyav ukladannyu soyuzu z Franciyeyu zberigavsya do 1731 roku 1717 roku sered vigiv vidbuvsya rozkol Stenguop spilno z grafom Sanderlendom vistupiv proti Roberta Volpola ta vikonta Charlza Tausenda Stengoupa pidtrimav korol Nevdovzi priznachayetsya pershim lordom skarbnikom ta kanclerom finansiv a takozh staye liderom palati lordiv Nevdovzi otrimav tituli barona Elvastona vikonta Maona a 14 kvitnya 1718 roku grafa Znachna chastina doslidnikiv vvazhayut jogo pershim prem yer ministrom Velikoyi Britaniyi hocha nizka rozglyadayut v yakosti takogo Roberta Volpola Spryamuvav zusillya na protidiyu vidnovlennyu potugi Ispaniyi dlya chogo domigsya ukladannya soyuzu z Franciyeyu Svyashennoyu Rimskoyu imperiyeyu ta Respublikoyu Spoluchenih provincij Takozh aktivno dopomagav zavershiti Veliku Pivnichnu vijnu pidtrimavshi pochatok Alandskogo kongresu Razom z tim sprobuvav uniknuti vijni z Ispaniyeyu zaproponuvavshi povernennya tij Gibraltara v obmin na Kubu ta Floridu Vidmova ta podalshi diyi ispanskogo uryadu prizveli do Vijni chetvernogo alyansu U vnutrishnij politici u 1719 roci namagavsya obmezhiti chlenstvo v Palati lordiv ta prijnyattya zakoniv pro religijnu terpimist Vtim zhodnogo z cih zakonoproyektiv prijnyati ne vdalosya Togo zh roku vidpraviv flot na dopomogu Shveciyi pidtrimuyuchi tu v pragnenni protidiyati Rosijskij imperiyi yaka bazhala zalishiti za soboyu Liflyandiyu Natomist napolig na ukladanni Stokgolmskogo miru za yakim Shveciya postupalasya na korist Gannoveru oblastyami Bremen i Ferden 1721 roku pochavsya proces shodo bankrutstva Kompaniyi pivdennih moriv oskilki uryad Stengoupa yiyi pidtrimuvav tmou vin vimushenij buv 4 lyutogo vidpovidati v Palati lordiv Pid chas vistupu jomu stalo zle nastupnogo dnya vin pomer vid insultu RodinaDruzhina Lyusi donka Tomasa Pita gubernatora Madrasa Diti Filip 1714 1786 Lyusi 1714 1785 Dzhordzh 1717 1754 Gertruda 1718 d n Dzhejn 1719 Dzhejms 1721 1730 Katerina 1721 d n PrimitkiEncyclopaedia Britannica d Track Q5375741 SNAC 2010 d Track Q29861311 GeneaStar d Track Q98769076d Track Q3100478 http www historyofparliamentonline org volume 1715 1754 member stanhope james 1673 1721 http www britannica com EBchecked topic 563137 James Stanhope 1st Earl Stanhope British Museum person institution thesaurus d Track Q18785969d Track Q34753751 Kindred Britain d Track Q75653886 Lundy D R The Peerage d Track Q67129259d Track Q21401824DzherelaEdwards F L James first earl Stanhope 1673 1721 and British foreign policy 1925 Holmes Richard Marlborough England s Fragile Genius HarperPress 2008 Pearce Edward The Great Man Sir Robert Walpole Scoundrel genius and Britain s First Prime Minister Pimlico 2008

Дата публікації:
Топ