Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Війна четверного альянсу 1718 — 1720 років (також Війна за французьку спадщину) — продовження Війни за іспанську спадщину, під час якого реваншистські настрої іспанського короля Філіпа Бурбона зустріли опір четверного союзу Франції, Великої Британії, Сполучених провінцій і Священної Римської імперії, яких, після коливань, підтримала Савойська династія.
| Війна четверного альянсу | |||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Битва біля мису Пассаро | |||||||||||
| |||||||||||
| Сторони | |||||||||||
 Іспанська імперія
|  Королівство Франція
| ||||||||||
| Командувачі | |||||||||||
| Філіп V
| Джеймс Фітцджеймс | ||||||||||
| Військові сили | |||||||||||
| 15—20 тис. чол. | 35 тис. чол. | ||||||||||
| Втрати | |||||||||||
| 4350 чол. | австрійські: 11250 чол. британські: 6 тис. Чол. французькі: 3 тис. чол. савойські: 2250 чол. голландські: 1,5 тис. чол. | ||||||||||
Підґрунтя
Після затвердження Філіпа V на іспанському престолі, його перший міністр, кардинал Альбероні, поставив собі завдання повернути Іспанії те становище, яке вона втратила в попередній війні. У продовженні декількох років він докладав великих зусиль для відновлення армії і флоту, за допомогою яких він сподівався повернути Сардинію, Неаполь і Сицилію. Проти Англії він хотів розпочати повстання в Шотландії, бо на обраного в 1714 році англійським королем Георга I, курфюрста Ганноверського, в Англії ще дивилися як на чужинця, і прихильники Стюартів заворушилися.
Король Людовик XIV, що правив понад 70 років, пережив усіх своїх дітей і онуків (крім одного, який став королем Іспанії Філіпом V). Правнуки, за винятком майбутнього Людовика XV, померли від епідемії (імовірно віспи) під час війни за іспанську спадщину. Людовик XV також справляв на сучасників враження вкрай хворобливого немовляти. Європейська дипломатія готувалася в разі його смерті зі зброєю в руках вирішувати питання французької спадщини. Людовик XIV залишив Францію найсильнішою державою на континенті, тому це питання мало першорядне значення.
Найближчим спадкоємцем трону вважав себе онук «короля-сонця», Філіп V Іспанський. Легітимізовані діти Людовика XIV, сподіваючись на розширення привілеїв у разі франко-іспанської династичної унії, переконували його порушити умови Утрехтського миру, який зобов'язував його не претендувати на французьку корону. Відмова від підсумків Війни за іспанську спадщину протиставила б Філіпу всю решту Європи, яка побоювалася появи бурбонської наддержави.
Зайве честолюбство Альбероні завело його, однак, занадто далеко. Він сподівався на возз'єднання Іспанії та Франції під однією короною, бо неповнолітній Людовик XV був слабкого здоров'я, а за нього керував регент Франції, Філіп II Орлеанський. Він був найбільш зацікавлений в положеннях Утрехтського миру, адже під час відсторонення іспанського короля від спадкування ставав потенційним спадкоємцем французької корони. З почуття самозбереження, і сподіваючись сам заволодіти престолом, він приєднався до ворогів Іспанії, яка таким чином залишилася без союзників.
4 січня 1717 року Англія, Франція і Республіка Сполучених провінцій заключили угоду про захист постанов Утрехтського миру і про взаємне забезпечення англійської та французької престолів за Ганноверським і Орлеанским домами. У 1718 році до угоди приєдналася Австрія, утворивши таким чином Четверний союз.
Прелюдія
У серпні 1717 року іспанці без оголошення війни відправили експедицію з 12 кораблів і 8,6-тисячного війська на острів Сардинію і упродовж декількох місяців заволоділи всім островом. Після цього вони почали готувати експедицію для заволодіння Сицилією влітку наступного року. Кардинал Альбероні за підтримки королеви Єлизавети Фарнезе розраховував таким чином скористатися зайнятістю австрійців війною з турками і повернути Іспанії її традиційні володіння на півдні Італії, втрачені за умовами Утрехтського миру.
Англія, також не оголошуючи війни, послала в червні 1718 року в Середземне море ескадру під командуванням адмірала Джорджа Бінга, який мав інструкцію не допускати військових дій між іспанцями і австрійцями, попередити іспанців, що він не дозволить їм нападати на австрійські володіння в Італії, і лише якщо вони відмовляться від його посередництва і зроблять спробу утвердитися в Італії, то вдатися до сили.
8 липня, при вході в Середземне море, Бінг дізнався, що 18 червня іспанський флот вийшов з Барселони. Бінг відправився в Порт-Магон, де йому повідомили, що іспанці 30 червня були в межах видимості Неаполя. Дійсно, іспанці на початку липня висадили в Палермо 20-тисячну армію. Слабкі савойські війська не могли їм чинити опору і замкнулися в Мессіні, а рештою острова заволоділи іспанці.
25 липня Бінг вийшов з Порт-Магона та 1 серпня прийшов у Неаполь, взявши тут 2000 австрійських військ і 9 серпня підійшов до Мессіни. Він запропонував іспанському генералу, який оточив Мессіну, укласти перемир'я на два місяці, щоб у цей час переговорами залагодити справу, і коли той відмовився, Бінг висадив війська. 10 серпня він отримав звістку, що на південь від Мессінської протоки видно іспанський флот. Бінг погнався за ним і 11 серпня майже весь його знищив біля мису Пассаро. Після бою біля Пассаро Бінг повернувся до Порт-Магона і вийшов знову лише навесні 1719 року. Тільки 27 грудня між двома країнами була оголошена війна.
У Франції наприкінці 1718 року кардинал Дюбуа, що завідував зовнішньою політикою версальського двору, викрив придворну змову іспанського посла Челламаре, з яким мав зв'язок легітимізовані бастарди. Змовники відбулися лише вигнанням, але 9 січня 1719 року, Франція оголосила війну Іспанії.
Бойові дії
Ареною основних бойових дій була Сицилія, звідки австрійці не без труднощів змогли витіснити іспанську армію. Вийшовши навесні 1719 року в море, Бінг перевіз австрійські війська на Сицилію, допомагав їм під час облоги Мессіни і припинив всяке сполучення острова з Іспанією. Під час облоги Мессіни в її гавані знаходилося кілька іспанських військових судів. Бінг, побоюючись, що комендант фортеці поставить умовою здачі вільне повернення цих судів до Іспанії, зажадав, щоб австрійці збудували особливу батарею, вогнем якої ці судна були знищені. Англійці твердо переслідували головну свою мету — знищити іспанський флот, що відроджувався. У жовтні Мессіна здалася, після чого англійський флот допоміг австрійцям опанувати й іншими портами.
Альбероні не розглядав серйозно поразку під Пассаро та невдачу експедиції в Сицилії. У 1719 році в Кадісі і Коруні були споряджені дві ескадри, які повинні були висадити війська в Бретані і в Шотландії. Від першої експедиції довелося відмовитися, бо змова проти регента у Франції була розкрита. Друга (40 транспортів з 5000 військ, під прикриттям 5 військових кораблів), під командуванням герцога Ормонда була 28 лютого розкидана штормом біля мису Фіністерре. Трьом фрегатам з п'ятьма транспортами вдалося дістатися до Рошейра, де вони висадили 400 осіб, і до них приєдналися 1500 якобітів. Звичайно, ця купка повсталих була знищена. Також захлинулася чергова спроба якобітського повстання битвою під Гленшіле.
Зі свого боку, Англія і Франція перейшли в наступ. У жовтні 1719 року під прикриттям англійської ескадри під командуванням віце-адмірала Міггельса (Mighells) був висаджений загін французьких військ у Віго чисельністю 24 000 чоловік, який опанував містом, при чому була захоплена багата здобич і знищені всі іспанські судна, що тут розташовувались.
Інша англійська ескадра сприяла операціям французької армії під командуванням герцога Бервіка, яка вторглася через Піренеї в межі Іспанії з Байонни і рухалася берегом. При оволодінні Ондаррибії, Сан-Себастьяна і Сантоньї англійський адмірал незмінно вимагав, щоб були зруйновані верфі, гавані і все військові судна, і це робили французькі війська, знищуючи в корені відроджується морську силу свого природного союзника. Планувалося завоювання Країни Басків і Каталонії, але епідемії змусили його відступити.
Бойові дії між іспанцями і французами перекинулися і на Північну Америку. Іспанці спорядили загін Вілласура на Великі Рівнини.
Франція ніяких операцій на морі не здійснювала за винятком направлення ескадри з 11 кораблів в Мексиканську затоку, для захисту Луїзіани . Слабкі іспанські морські сили змушені були відступити, і французи оволоділи укріпленим портом Пенсакола.
Голландія ніякої участі у війні не брала.
Крім вищевказаних операцій, велася і крейсерська війна. Побоювання за свої колонії, які не можна було захистити без допомоги флоту, змусили Іспанію припинити війну. 5 грудня 1719 року було звільнено Альбероні, і в 1720 році укладено мир у Гаазі.
Підсумок
Через несприятливий для Іспанії розвиток подій і побоювання за свої колонії, які не можна було захистити без допомоги флоту, король Філіп V 5 грудня 1719 року відправив Альбероні у відставку і почав перемовини про мир. У лютому 1720 року був підписаний Гаазький мирний договір, за яким Іспанія відмовлялася від будь-яких претензій на італійські землі, за винятком герцогства Парми і П'яченци, спадкоємицею якого була Єлизавета Фарнезе.
Габсбурги в нагороду за активність на Сицилії отримували володіння цим островом, а Савойська династія була компенсована за втрату Сицилії наданням їй Сардинії. Сицилійський король Віктор Амадей II при цьому втримав за собою королівський титул, назвавшись королем Сардинії.
Четверний союз, будучи суто тимчасовою дипломатичною комбінацією, незабаром розпався. Проте Британія та Франція залишалися союзниками до 1731 року, коли на зміну їхньому альянсу прийшла «сімейна угода» французьких та іспанських Бурбонів.
Джерела
- Lesaffer, Randall. «The 18th-century Antecedents of the Concert of Europe I: The Triple Alliance of 1717». Oxford Public International Law.
- Lesaffer, Randall. «The 18th-century Antecedents of the Concert of Europe I: The Quadruple Alliance of 1718». Oxford Public International Law.
- Rommelse, Gijs (ed), Onnekink, David (ed), Solano, Ana Crespa (author) (2011). A Change of Ideology in Imperial Spain? in Ideology and Foreign Policy in Early Modern Europe (1650—1750). Routledge. .
- Simms, Brendan (2007). Three Victories and a Defeat: The Rise and Fall of the First British Empire, 1714—1783. Penguin. .
- Storrs, Ronald. «The Spanish Monarchy in the Mediterranean Theater». Yale University Blog.
- Tucker (ed), Spencer, C (2009). A Global Chronology of Conflict: From the Ancient World to the Modern Middle East 6V: A Global Chronology of Conflict [6 volumes]: From the Ancient World to the Modern Middle East. ABC-CLIO. .
Примітки
- див. [en]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vijna chetvernogo alyansu 1718 1720 rokiv takozh Vijna za francuzku spadshinu prodovzhennya Vijni za ispansku spadshinu pid chas yakogo revanshistski nastroyi ispanskogo korolya Filipa Burbona zustrili opir chetvernogo soyuzu Franciyi Velikoyi Britaniyi Spoluchenih provincij i Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi yakih pislya kolivan pidtrimala Savojska dinastiya Vijna chetvernogo alyansuBitva bilya misu Passaro Bitva bilya misu PassaroData 2 serpnya 1718 17 lyutogo 1720Misce Siciliya Sardiniya Ispaniya Shotlandiya Pivnichna AmerikaPrivid Bazhannya Ispaniyi povernuti vtracheni teritoriyi i zvesti Filipa V na francuzkij tron Rezultat Porazka Ispaniyi Teritorialni zmini Vidmova Ispaniyi vid teritorialnih domagan v Italiyi infant Karlos priznachenij spadkoyemcem Parmskogo gercogstva v razi pererivannya rodu Farneze Siciliya vidhodit Gabsburgam utvorennya Sardinskogo korolivstvaStoroniIspanska imperiya Yakobiti 1719 Korolivstvo Franciya Svyashenna Rimska imperiya Britanska imperiya Respublika Spoluchenih provincij Savojske gercogstvoKomanduvachiFilip V Dzhulio Alberoni Huan Fransisko de Bette markiz de Ledde Antonio Kastanyeta Dzhejms Frensis Eduard Styuart Dzhejms Fitcdzhejms Dzhordzh Bing vikont Torrington Viktor Amadej IIVijskovi sili15 20 tis chol 35 tis chol Vtrati4350 chol avstrijski 11250 chol britanski 6 tis Chol francuzki 3 tis chol savojski 2250 chol gollandski 1 5 tis chol PidgruntyaPislya zatverdzhennya Filipa V na ispanskomu prestoli jogo pershij ministr kardinal Alberoni postaviv sobi zavdannya povernuti Ispaniyi te stanovishe yake vona vtratila v poperednij vijni U prodovzhenni dekilkoh rokiv vin dokladav velikih zusil dlya vidnovlennya armiyi i flotu za dopomogoyu yakih vin spodivavsya povernuti Sardiniyu Neapol i Siciliyu Proti Angliyi vin hotiv rozpochati povstannya v Shotlandiyi bo na obranogo v 1714 roci anglijskim korolem Georga I kurfyursta Gannoverskogo v Angliyi she divilisya yak na chuzhincya i prihilniki Styuartiv zavorushilisya Korol Lyudovik XIV sho praviv ponad 70 rokiv perezhiv usih svoyih ditej i onukiv krim odnogo yakij stav korolem Ispaniyi Filipom V Pravnuki za vinyatkom majbutnogo Lyudovika XV pomerli vid epidemiyi imovirno vispi pid chas vijni za ispansku spadshinu Lyudovik XV takozh spravlyav na suchasnikiv vrazhennya vkraj hvoroblivogo nemovlyati Yevropejska diplomatiya gotuvalasya v razi jogo smerti zi zbroyeyu v rukah virishuvati pitannya francuzkoyi spadshini Lyudovik XIV zalishiv Franciyu najsilnishoyu derzhavoyu na kontinenti tomu ce pitannya malo pershoryadne znachennya Najblizhchim spadkoyemcem tronu vvazhav sebe onuk korolya soncya Filip V Ispanskij Legitimizovani diti Lyudovika XIV spodivayuchis na rozshirennya privileyiv u razi franko ispanskoyi dinastichnoyi uniyi perekonuvali jogo porushiti umovi Utrehtskogo miru yakij zobov yazuvav jogo ne pretenduvati na francuzku koronu Vidmova vid pidsumkiv Vijni za ispansku spadshinu protistavila b Filipu vsyu reshtu Yevropi yaka poboyuvalasya poyavi burbonskoyi nadderzhavi Zajve chestolyubstvo Alberoni zavelo jogo odnak zanadto daleko Vin spodivavsya na vozz yednannya Ispaniyi ta Franciyi pid odniyeyu koronoyu bo nepovnolitnij Lyudovik XV buv slabkogo zdorov ya a za nogo keruvav regent Franciyi Filip II Orleanskij Vin buv najbilsh zacikavlenij v polozhennyah Utrehtskogo miru adzhe pid chas vidstoronennya ispanskogo korolya vid spadkuvannya stavav potencijnim spadkoyemcem francuzkoyi koroni Z pochuttya samozberezhennya i spodivayuchis sam zavoloditi prestolom vin priyednavsya do vorogiv Ispaniyi yaka takim chinom zalishilasya bez soyuznikiv 4 sichnya 1717 roku Angliya Franciya i Respublika Spoluchenih provincij zaklyuchili ugodu pro zahist postanov Utrehtskogo miru i pro vzayemne zabezpechennya anglijskoyi ta francuzkoyi prestoliv za Gannoverskim i Orleanskim domami U 1718 roci do ugodi priyednalasya Avstriya utvorivshi takim chinom Chetvernij soyuz PrelyudiyaU serpni 1717 roku ispanci bez ogoloshennya vijni vidpravili ekspediciyu z 12 korabliv i 8 6 tisyachnogo vijska na ostriv Sardiniyu i uprodovzh dekilkoh misyaciv zavolodili vsim ostrovom Pislya cogo voni pochali gotuvati ekspediciyu dlya zavolodinnya Siciliyeyu vlitku nastupnogo roku Kardinal Alberoni za pidtrimki korolevi Yelizaveti Farneze rozrahovuvav takim chinom skoristatisya zajnyatistyu avstrijciv vijnoyu z turkami i povernuti Ispaniyi yiyi tradicijni volodinnya na pivdni Italiyi vtracheni za umovami Utrehtskogo miru Angliya takozh ne ogoloshuyuchi vijni poslala v chervni 1718 roku v Seredzemne more eskadru pid komanduvannyam admirala Dzhordzha Binga yakij mav instrukciyu ne dopuskati vijskovih dij mizh ispancyami i avstrijcyami poperediti ispanciv sho vin ne dozvolit yim napadati na avstrijski volodinnya v Italiyi i lishe yaksho voni vidmovlyatsya vid jogo poserednictva i zroblyat sprobu utverditisya v Italiyi to vdatisya do sili 8 lipnya pri vhodi v Seredzemne more Bing diznavsya sho 18 chervnya ispanskij flot vijshov z Barseloni Bing vidpravivsya v Port Magon de jomu povidomili sho ispanci 30 chervnya buli v mezhah vidimosti Neapolya Dijsno ispanci na pochatku lipnya visadili v Palermo 20 tisyachnu armiyu Slabki savojski vijska ne mogli yim chiniti oporu i zamknulisya v Messini a reshtoyu ostrova zavolodili ispanci 25 lipnya Bing vijshov z Port Magona ta 1 serpnya prijshov u Neapol vzyavshi tut 2000 avstrijskih vijsk i 9 serpnya pidijshov do Messini Vin zaproponuvav ispanskomu generalu yakij otochiv Messinu uklasti peremir ya na dva misyaci shob u cej chas peregovorami zalagoditi spravu i koli toj vidmovivsya Bing visadiv vijska 10 serpnya vin otrimav zvistku sho na pivden vid Messinskoyi protoki vidno ispanskij flot Bing pognavsya za nim i 11 serpnya majzhe ves jogo znishiv bilya misu Passaro Pislya boyu bilya Passaro Bing povernuvsya do Port Magona i vijshov znovu lishe navesni 1719 roku Tilki 27 grudnya mizh dvoma krayinami bula ogoloshena vijna U Franciyi naprikinci 1718 roku kardinal Dyubua sho zaviduvav zovnishnoyu politikoyu versalskogo dvoru vikriv pridvornu zmovu ispanskogo posla Chellamare z yakim mav zv yazok legitimizovani bastardi Zmovniki vidbulisya lishe vignannyam ale 9 sichnya 1719 roku Franciya ogolosila vijnu Ispaniyi Bojovi diyiBitva bilya Glenshieli 1719 roku Arenoyu osnovnih bojovih dij bula Siciliya zvidki avstrijci ne bez trudnoshiv zmogli vitisniti ispansku armiyu Vijshovshi navesni 1719 roku v more Bing pereviz avstrijski vijska na Siciliyu dopomagav yim pid chas oblogi Messini i pripiniv vsyake spoluchennya ostrova z Ispaniyeyu Pid chas oblogi Messini v yiyi gavani znahodilosya kilka ispanskih vijskovih sudiv Bing poboyuyuchis sho komendant forteci postavit umovoyu zdachi vilne povernennya cih sudiv do Ispaniyi zazhadav shob avstrijci zbuduvali osoblivu batareyu vognem yakoyi ci sudna buli znisheni Anglijci tverdo peresliduvali golovnu svoyu metu znishiti ispanskij flot sho vidrodzhuvavsya U zhovtni Messina zdalasya pislya chogo anglijskij flot dopomig avstrijcyam opanuvati j inshimi portami Alberoni ne rozglyadav serjozno porazku pid Passaro ta nevdachu ekspediciyi v Siciliyi U 1719 roci v Kadisi i Koruni buli sporyadzheni dvi eskadri yaki povinni buli visaditi vijska v Bretani i v Shotlandiyi Vid pershoyi ekspediciyi dovelosya vidmovitisya bo zmova proti regenta u Franciyi bula rozkrita Druga 40 transportiv z 5000 vijsk pid prikrittyam 5 vijskovih korabliv pid komanduvannyam gercoga Ormonda bula 28 lyutogo rozkidana shtormom bilya misu Finisterre Trom fregatam z p yatma transportami vdalosya distatisya do Roshejra de voni visadili 400 osib i do nih priyednalisya 1500 yakobitiv Zvichajno cya kupka povstalih bula znishena Takozh zahlinulasya chergova sproba yakobitskogo povstannya bitvoyu pid Glenshile Zi svogo boku Angliya i Franciya perejshli v nastup U zhovtni 1719 roku pid prikrittyam anglijskoyi eskadri pid komanduvannyam vice admirala Miggelsa Mighells buv visadzhenij zagin francuzkih vijsk u Vigo chiselnistyu 24 000 cholovik yakij opanuvav mistom pri chomu bula zahoplena bagata zdobich i znisheni vsi ispanski sudna sho tut roztashovuvalis Insha anglijska eskadra spriyala operaciyam francuzkoyi armiyi pid komanduvannyam gercoga Bervika yaka vtorglasya cherez Pireneyi v mezhi Ispaniyi z Bajonni i ruhalasya beregom Pri ovolodinni Ondarribiyi San Sebastyana i Santonyi anglijskij admiral nezminno vimagav shob buli zrujnovani verfi gavani i vse vijskovi sudna i ce robili francuzki vijska znishuyuchi v koreni vidrodzhuyetsya morsku silu svogo prirodnogo soyuznika Planuvalosya zavoyuvannya Krayini Baskiv i Kataloniyi ale epidemiyi zmusili jogo vidstupiti Bojovi diyi mizh ispancyami i francuzami perekinulisya i na Pivnichnu Ameriku Ispanci sporyadili zagin Villasura na Veliki Rivnini Franciya niyakih operacij na mori ne zdijsnyuvala za vinyatkom napravlennya eskadri z 11 korabliv v Meksikansku zatoku dlya zahistu Luyiziani Slabki ispanski morski sili zmusheni buli vidstupiti i francuzi ovolodili ukriplenim portom Pensakola Gollandiya niyakoyi uchasti u vijni ne brala Krim vishevkazanih operacij velasya i krejserska vijna Poboyuvannya za svoyi koloniyi yaki ne mozhna bulo zahistiti bez dopomogi flotu zmusili Ispaniyu pripiniti vijnu 5 grudnya 1719 roku bulo zvilneno Alberoni i v 1720 roci ukladeno mir u Gaazi PidsumokCherez nespriyatlivij dlya Ispaniyi rozvitok podij i poboyuvannya za svoyi koloniyi yaki ne mozhna bulo zahistiti bez dopomogi flotu korol Filip V 5 grudnya 1719 roku vidpraviv Alberoni u vidstavku i pochav peremovini pro mir U lyutomu 1720 roku buv pidpisanij Gaazkij mirnij dogovir za yakim Ispaniya vidmovlyalasya vid bud yakih pretenzij na italijski zemli za vinyatkom gercogstva Parmi i P yachenci spadkoyemiceyu yakogo bula Yelizaveta Farneze Gabsburgi v nagorodu za aktivnist na Siciliyi otrimuvali volodinnya cim ostrovom a Savojska dinastiya bula kompensovana za vtratu Siciliyi nadannyam yij Sardiniyi Sicilijskij korol Viktor Amadej II pri comu vtrimav za soboyu korolivskij titul nazvavshis korolem Sardiniyi Chetvernij soyuz buduchi suto timchasovoyu diplomatichnoyu kombinaciyeyu nezabarom rozpavsya Prote Britaniya ta Franciya zalishalisya soyuznikami do 1731 roku koli na zminu yihnomu alyansu prijshla simejna ugoda francuzkih ta ispanskih Burboniv DzherelaLesaffer Randall The 18th century Antecedents of the Concert of Europe I The Triple Alliance of 1717 Oxford Public International Law Lesaffer Randall The 18th century Antecedents of the Concert of Europe I The Quadruple Alliance of 1718 Oxford Public International Law Rommelse Gijs ed Onnekink David ed Solano Ana Crespa author 2011 A Change of Ideology in Imperial Spain in Ideology and Foreign Policy in Early Modern Europe 1650 1750 Routledge ISBN 978 1409419136 Simms Brendan 2007 Three Victories and a Defeat The Rise and Fall of the First British Empire 1714 1783 Penguin ISBN 978 0140289848 Storrs Ronald The Spanish Monarchy in the Mediterranean Theater Yale University Blog Tucker ed Spencer C 2009 A Global Chronology of Conflict From the Ancient World to the Modern Middle East 6V A Global Chronology of Conflict 6 volumes From the Ancient World to the Modern Middle East ABC CLIO ISBN 978 1851096671 Primitkidiv en