Джордж Бінг

|битви= |опис зображення= |роки служби= |рід військ= |приналежність=

Джордж Бінг
Народився	27 січня 1663(1663-01-27) , графство Кент
Помер	17 січня 1733(1733-01-17) (69 років) Лондон, Королівство Велика Британія
Країна	Королівство Велика Британія
Діяльність	політик, офіцер ВМФ, дипломат
Знання мов	англійська
Учасник	Славна революція
Титул	^d
Посада	^d, ^d, ^d, ^d, ^d, ^d, ^d, Перший морський лорд і Перший лорд адміралтейства
Військове звання	адмірал, віцеадмірал, контрадмірал і капітан
Партія	Віги
Батько	^d^[1]^[2]
Мати	^d^[1]^[2]
У шлюбі з	^d^[2]
Діти	^d^[2], ^d^[2], ^d^[2], ^d^[2], ^d^[1]^[2], ^d^[1] і ^d^[1]
Нагороди
Звання	Адмірал
Медіафайли у Вікісховищі

Джордж Бинґ, 1-й віконт Торрінґтон, KB PC (англ. George Byng, 1st Viscount Torrington, KB PC; 27 січня 1663(16630127) — 17 січня 1733) — британський адмірал і державний діяч Великої Британії кінця XVII — початку XVIII століття. Адмірал флоту (1717). Перший морський лорд (1710-1712).

Життєпис

Джордж Бінг народився 1668 року в селі Рутхем в графстві Кент, вже в 10-річному віці він вступив на службу в Королівський військово-морський флот Великої Британії писарем короля. Потім на деякий час покинув флот і служив в армійському гарнізоні Танжера. Повернувся до флот у званні лейтенанта. У 1688 році значно сприяв переходу Королівського флоту на сторону короля Вільгельма III Оранського під час Славної революції, цей факт згодом позитивно вплинув на кар'єру Бінга.

У 1702 році Бінг став капітаном військового корабля Нассау і взяв участь у захопленні і спаленні французького флоту в затоці Віго під командування Джорджа Рука. Наступного року Джордж Бінг отримав звання контр-адмірала. У 1704 році здійснював плавання в Середземному морі, під командуванням сера Клудеслі Шовелла брав участь у захопленні Гібралтару. Отримав лицарство за участь в Битві біля Малаги.

Джордж Бінг
Портрет пензля Готфріда Неллера

У 1708 році Джордж Бінг отримав звання адмірала, в цьому ж році Бінг запобіг спробі висадки в Шотландії військ якобітів і французів на чолі з претендентом на англійський престол Яковом III.

У 1718 році Бінг здобув перемогу над іспанською ескадрою в Битві біля мису Пассаро, запобігши тим самим спробу захоплення іспанцями Сицилії. Після цієї перемоги вів переговори з різними представниками італійських держав від імені британської корони. У 1719 році допоміг німцям зайняти Мессіну і знищив іспанські кораблі, що залишились. Все це, в кінцевому підсумку схилило іспанського короля до миру.

Після повернення до Англії, король Георг I зробив Джорджа Бінга членом Таємної ради Великої Британії, а також подарував йому два титули — барона Бінг Саутхілл в Бедфорді і віконта Торрінгтон в Девоні.

У 1725 році Бінг був нагороджений орденом Лазні. У 1727 році, після вступу на трон короля Георга II Бінг був призначений Першим Лордом Адміралтейства.

У Джорджа Бінга було 15 дітей, багато з яких також обрали військову кар'єру. Його четвертим сином був майбутній адмірал Джон Бінг, розстріляний через те, що в битві при Менорці «не зробив усього, що від нього залежало» .

Джордж Бінг помер 17 січня 1733 року в британській столиці.

Нащадки Бінга досі зберігають за собою титул віконта Торрінгтон.

Генеалогія

Примітки

1. Lundy D. R. The Peerage
   d:Track:Q67129259d:Track:Q21401824
2. Kindred Britain
   d:Track:Q75653886
3. Бинг, Джордж // Энциклопедический словарь / под ред. И. Е. Андреевский — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1892. — Т. IIIа. — С. 870.
   d:Track:Q656d:Track:Q602358d:Track:Q4065721d:Track:Q19908137d:Track:Q24347571d:Track:Q23892897
4. Бинг, Джон // Военная энциклопедия : [в 18 т.] : ( )[рос.] / под ред. В. Ф. Новицкого [и др.]. — СПб. ; [М.] : Тип. т-ва ^[ru], 1911—1915. (рос.)

Джерела

• Бинг Джордж // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907.
• Торрингтон, Джордж-Бинг // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)