Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Маланю к Ірина Осипівна Іра Маланюк Ira Malaniuk Ира Маланюк 29 січня 1919 Івано Франківськ 25 лютого 2009 Цірль Австрія

Маланюк Ірина Осипівна

Маланюк Ірина Осипівна

Маланю́к Ірина Осипівна (Іра Маланюк, Ira Malaniuk, Ира Маланюк; 29 січня 1919, Івано-Франківськ — 25 лютого 2009, Цірль, Австрія) — українська й австрійська оперна та концертно-камерна співачка, визнана в Європі, але маловідома в Україні.

Маланюк Ірина Осипівна
Основна інформація
Дата народження29 січня 1919(1919-01-29)
Місце народженням. Станіслав (нині Івано-Франківськ)
Дата смерті25 лютого 2009(2009-02-25) (90 років)
Місце смертім. Цірль (Австрія)
ПохованняЦірль
ГромадянствоУкраїна (УНР), Австрія
ПрофесіяОперна співачка
ВчителіАнна фон Мільденбург
Співацький голосМецо-сопрано
Інструментивокал[d]
Лейблиd, Fontana Records і Polydor Records
Нагороди[de] (1957, 1973), [de] (1965)
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Маланюк.

Родовід

Серед предків Ірини був герцог Ґіз, нащадок претендента на французький трон. Під час революції 1792 року він змушений був покинути Францію, переїхав до Відня, а відтак, за порадою цісаря Франца I, приєднався до угорського двору, змінивши прізвище на фон Кіш.

Його донька Франціска (прабабуся співачки) вийшла заміж за Кайзера фон Кайзерсгаймба.

Їхня донька Амалія стала дружиною майора цісарської армії Ніколяуса Ріхтера фон Ключаріча (1807—1893) і виїхала з ним до Відня.

Їхня донька Габріела фон Ключаріч (1854—1944), бабуня співачки, у Відні познайомилася з українським студентом медицини Олександром-Мар'яном Жуковським. Після закінчення його студій (1883) вони взяли шлюб у греко-католицькій церкві Святої Варвари у Відні. Молоде подружжя переїхало до Галичини, в село Глушків (родинні терени чоловіка), де Олександр Жуковський відкрив медичну практику, невдовзі став головним лікарем дирекції залізниць і отримав титул надворного радника.

Донька доктора Жуковського, Ольга — майбутня мати Іри Маланюк — 1911 року вийшла заміж за військового лікаря австрійської армії, майбутнього полковника УГА доктора Осипа Маланюка, кузена Соломії Крушельницької.

Біографія

У дитинстві та юності мешкала у будинку батьків (тепер вул. Грушевського, 17, Івано-Франківськ), де її батько Осип Маланюк мав приватну лікарську ординацію.

Навчалася в українській приватній школі імені М. Шашкевича (містилася майже навпроти її будинку — тепер ЗОШ N°7), пізніше — у Станіславівській українській жіночій гімназії (вул. Липова, 80, тепер вул. Шевченка, 82). Тут вона вперше вийшла на сцену, зігравши у дитячій опері М.Лисенка «Коза-дереза» роль Лисички. Відомий композитор і диригент Ярослав Барнич, побачивши її у цій ролі сказав: «Ірцю, з тебе буде колись велика співачка».

Після закінчення гімназії навчалася у консерваторії при Польському музичному товаристві ім. С.Монюшка в Станіславові.

1936 — дебютувала в опері О.Ніколаї «Віндзорські жартівниці».

Пізніше навчалася у Адама Дідура (Львів, 1937–1939), Анни Бар-Мільденбург (Відень, 1944), удосконалювала майстерність у «Моцартеумі» (Зальцбург, 1945).

Була солісткою оперних театрів Львова (1940—1944), Ґраца (Австрія, 1945—1947), Цюриха (Швейцарія, 1947—1952), Мілану (Італія, 1954), Мюнхена (ФРН, 1952—1970), Відня (1956—1974).

Брала участь у Вагнерівських фестивалях у м. Байройт (ФРН, 1951—1954) і у Зальцбурзьких фестивалях (Австрія, 1956, 1958—1963).

З великим успіхом виступала на сценах оперних театрів Італії, Франції, Великої Британії, Іспанії, Аргентини та ін. країн.

Співпрацювала з видатними диригентами, серед яких Герберт фон Караян, Вільгельм Фуртвенглер, Бруно Вальтер, Дімітріс Мітропулос, Артур Родзінський, Карл Бем, , , Клеменс Краус, , а її партнерами були славетні співаки Маріо дель Монако, Джузеппе ді Стефано, співачки Рената Тебальді, Елізабет Шварцкопф, , Кірстен Флагстад і чимало інших оперних зірок світу.

1972 року завершила професійну оперну кар'єру.

1970—1991 роках у званні професора з інтерпретації пісень (Liedinterpretation) викладала в Академії музики та драматичного мистецтва м. Граца, Австрія [ 26 березня 2022 у Wayback Machine.] (пізніше академія набула статус університету).

Після здобуття незалежності Україною відвідувала Львів та Івано-Франківськ, давала майстер-класи українським студентам і молодим виконавцям.

1998 року видала німецькою мовою автобіографічну книгу «Голос серця» (повна назва мовою оригіналу Stimme des Herzens: Autobiographie einer Sängerin).

Пішла з життя 25 лютого 2009 року, похована 3 березня 2009 у місті Цірль, Австрія.

Репертуар

Виконала понад 80 партій в операх українських (Одарка — «Запорожець за Дунаєм» С.Гулака-Артемовського; Терпилиха — «Наталка Полтавка» М.Лисенка), російських (Ольга — «Євгеній Онєгін» П.Чайковського), італійських (Амнеріс, Флора, Азучена, леді Макбет — «Аїда», «Травіата», «Трубадур», «Макбет» Дж. Верді; Лола — «Сільська честь» П.Масканьї), німецьких (Фріка (), Бренгена, Магдалена, Мері, Венера — «Валькірія», «Трістан та Ізольда», «Нюрнберзькі мейстерзінгери», «Летючий Голландець», «Тангейзер» Загибель богів (опера) Р.Вагнера), чеських (Розалія — «Продана наречена» Б.Сметани) композиторів.

Концертний репертуар співачки охоплює сольні твори композиторів-класиків (Гайдн, Гендель, Моцарт, Бах, Бетховен), романтиків (Шуберт, Шуман, Брамс), а також її сучасників (Стравинського, Штрауса, Хіндеміта, Шенберга, Берга) та багатьох інших.

На телеекрані:
Телефільм «Арабелла» (ФРН, 1960) — у ролі Аделаїди фон Вальднер, телепостановка Рудольфа Гартманна за однойменною оперою Ріхарда Штрауса.

Аудіозаписи:
Аудіо компакт-диск Ira Malaniuk — Arien und Lieder Preiser Records, 2000, EAN: 0717281904285.

Загалом, її ім'я можна побачити в складі виконавців на багатьох обкладинках платівок і компакт-дисків з записами наживо оперних вистав різних років, виданих компаніями звукозапису EMI, Deutsche Grammophon, Urania Records, Philips Records, Testament Records, Opera D'oro та інших.

Відзнаки і звання

1957 — міністерство культури Баварії (ФРН) надало почесне звання камерної співачки ([de]).
1965 — уряд Австрії нагородив її [de]».
1970–1991 — професор Університету музики та драматичного мистецтва Ґраца (Kunstuniversität of Graz, (KUG) [ 26 березня 2022 у Wayback Machine.]).
1973 — уряд Австрії надав почесне звання камерної співачки ([de]).
1998 — почесний професор Львівської музичної академії ім. М.Лисенка.

Пам'ять

Цікаві факти

Під час перебування солісткою у 1949 році взяла участь у світовій прем'єрі вистави «Чорний Павук», написаної швейцарським композитором Віллі Буркгардом [ 26 вересня 2011 у Wayback Machine.] на лібрето, написане швейцарським письменником, [de]. Сюжет опери побудований на відомій швейцарській народній казці, яка була записана швейцарським священиком [de].

Примітки

  1. Нині відомий як Байройт-Фестиваль або Байройтський Фестиваль.(нім.)
  2. Зальцбург-Фестиваль або Зальцбургський фестиваль. [ 2 лютого 2011 у Wayback Machine.](англ.)
  3. Вебархів Зальцбург-Фестивалю. [ 29.10.2013, у Wayback Machine.](англ.)
  4. В перекладі з німецької мови — «Іра Маланюк — Арії та пісні». Сама ж збірка містить, зокрема, і виконанні нею українські народні твори
  5. Ira-Malaniuk-Saal, Reiterkaserne der KUG, Leonhardstraße 82-84 [ 27 жовтня 2012 у Wayback Machine.].(нім.)
  6. Рішення Івано-Франківської обласної ради від 15.09.2017 № 620-17/2017 «Про присвоєння Івано-Франківській обласній філармонії імені Іри Маланюк». Процитовано 22.02.2020.

Джерела та література

  • Історія вокального мистецтва / О. Д. Шуляр: монографія: Ч. ІІ. — Івано-Франківськ: Плай, 2012. — С. 335—336.
  • Ira Malaniuk Stimme des Herzens: Autobiographie einer Sängerin — Wien: Ibera Verlag, 1998. — . (нім.)
  • Маланюк І. Голос серця: Автобіографія співачки / Пер. з нім. Алла Ільницька. — Львів: Collegium musicum», 2001.
  • Павлишин С. Історія однієї кар'єри. — Львів, 1994.
  • Журнал "Сучасність", 1978, №12, С. 93—102

Посилання

  • Маланюк Іра // Українська музична енциклопедія / Гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : ІМФЕ НАНУ, 2011. — Т. 3 : [Л – М]. — С. 288-289.
  • Довідка про Ірину Маланюк, підготовлена Ганною Карась (кандидат педагогічних наук, заслужений працівник культури України).
  • Довідковий матеріал, підготований до анонсу виставки «Голос серця» Музичним-меморіальним музеєм Соломії Крушельницької у Львові, 2009 [ 2 січня 2014 у Wayback Machine.].
  • Богдан Скаврон. Королева опери зі Станиславова // Zbruch, 26.06.2014 [ 14 липня 2014 у Wayback Machine.].
  • Михайло Головащенко. Співачка світової слави Ірина Маланюк.[недоступне посилання з липня 2019] // «Громада», часопис товариства Української культури Угорщини, № 5 (97), 2008.
  • Офіційний сайт [ 29 жовтня 2013 у Wayback Machine.] Мирона Юсиповича.
  • Повідомлення — некролог. 27.02.2009 // Університет музики та драматичного мистецтва Граца. Офіційний сайт [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
  • .
  • Перед концертом Іри Маланюк в ЗСА і Канаді [ 17 серпня 2019 у Wayback Machine.]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Malanyu k Irina Osipivna Ira Malanyuk Ira Malaniuk Ira Malanyuk 29 sichnya 1919 Ivano Frankivsk 25 lyutogo 2009 Cirl Avstriya ukrayinska j avstrijska operna ta koncertno kamerna spivachka viznana v Yevropi ale malovidoma v Ukrayini Malanyuk Irina OsipivnaOsnovna informaciyaData narodzhennya29 sichnya 1919 1919 01 29 Misce narodzhennyam Stanislav nini Ivano Frankivsk Data smerti25 lyutogo 2009 2009 02 25 90 rokiv Misce smertim Cirl Avstriya PohovannyaCirlGromadyanstvoUkrayina UNR AvstriyaProfesiyaOperna spivachkaVchiteliAnna fon MildenburgSpivackij golosMeco sopranoInstrumentivokal d Lejblid Fontana Records i Polydor RecordsNagorodi de 1957 1973 de 1965 U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Malanyuk RodovidSered predkiv Irini buv gercog Giz nashadok pretendenta na francuzkij tron Pid chas revolyuciyi 1792 roku vin zmushenij buv pokinuti Franciyu pereyihav do Vidnya a vidtak za poradoyu cisarya Franca I priyednavsya do ugorskogo dvoru zminivshi prizvishe na fon Kish Jogo donka Franciska prababusya spivachki vijshla zamizh za Kajzera fon Kajzersgajmba Yihnya donka Amaliya stala druzhinoyu majora cisarskoyi armiyi Nikolyausa Rihtera fon Klyucharicha 1807 1893 i viyihala z nim do Vidnya Yihnya donka Gabriela fon Klyucharich 1854 1944 babunya spivachki u Vidni poznajomilasya z ukrayinskim studentom medicini Oleksandrom Mar yanom Zhukovskim Pislya zakinchennya jogo studij 1883 voni vzyali shlyub u greko katolickij cerkvi Svyatoyi Varvari u Vidni Molode podruzhzhya pereyihalo do Galichini v selo Glushkiv rodinni tereni cholovika de Oleksandr Zhukovskij vidkriv medichnu praktiku nevdovzi stav golovnim likarem direkciyi zaliznic i otrimav titul nadvornogo radnika Donka doktora Zhukovskogo Olga majbutnya mati Iri Malanyuk 1911 roku vijshla zamizh za vijskovogo likarya avstrijskoyi armiyi majbutnogo polkovnika UGA doktora Osipa Malanyuka kuzena Solomiyi Krushelnickoyi BiografiyaU ditinstvi ta yunosti meshkala u budinku batkiv teper vul Grushevskogo 17 Ivano Frankivsk de yiyi batko Osip Malanyuk mav privatnu likarsku ordinaciyu Navchalasya v ukrayinskij privatnij shkoli imeni M Shashkevicha mistilasya majzhe navproti yiyi budinku teper ZOSh N 7 piznishe u Stanislavivskij ukrayinskij zhinochij gimnaziyi vul Lipova 80 teper vul Shevchenka 82 Tut vona vpershe vijshla na scenu zigravshi u dityachij operi M Lisenka Koza dereza rol Lisichki Vidomij kompozitor i dirigent Yaroslav Barnich pobachivshi yiyi u cij roli skazav Ircyu z tebe bude kolis velika spivachka Pislya zakinchennya gimnaziyi navchalasya u konservatoriyi pri Polskomu muzichnomu tovaristvi im S Monyushka v Stanislavovi 1936 debyutuvala v operi O Nikolayi Vindzorski zhartivnici Piznishe navchalasya u Adama Didura Lviv 1937 1939 Anni Bar Mildenburg Viden 1944 udoskonalyuvala majsternist u Mocarteumi Zalcburg 1945 Bula solistkoyu opernih teatriv Lvova 1940 1944 Graca Avstriya 1945 1947 Cyuriha Shvejcariya 1947 1952 Milanu Italiya 1954 Myunhena FRN 1952 1970 Vidnya 1956 1974 Brala uchast u Vagnerivskih festivalyah u m Bajrojt FRN 1951 1954 i u Zalcburzkih festivalyah Avstriya 1956 1958 1963 Z velikim uspihom vistupala na scenah opernih teatriv Italiyi Franciyi Velikoyi Britaniyi Ispaniyi Argentini ta in krayin Spivpracyuvala z vidatnimi dirigentami sered yakih Gerbert fon Karayan Vilgelm Furtvengler Bruno Valter Dimitris Mitropulos Artur Rodzinskij Karl Bem Klemens Kraus a yiyi partnerami buli slavetni spivaki Mario del Monako Dzhuzeppe di Stefano spivachki Renata Tebaldi Elizabet Shvarckopf Kirsten Flagstad i chimalo inshih opernih zirok svitu 1972 roku zavershila profesijnu opernu kar yeru 1970 1991 rokah u zvanni profesora z interpretaciyi pisen Liedinterpretation vikladala v Akademiyi muziki ta dramatichnogo mistectva m Graca Avstriya 26 bereznya 2022 u Wayback Machine piznishe akademiya nabula status universitetu Pislya zdobuttya nezalezhnosti Ukrayinoyu vidviduvala Lviv ta Ivano Frankivsk davala majster klasi ukrayinskim studentam i molodim vikonavcyam 1998 roku vidala nimeckoyu movoyu avtobiografichnu knigu Golos sercya povna nazva movoyu originalu Stimme des Herzens Autobiographie einer Sangerin Pishla z zhittya 25 lyutogo 2009 roku pohovana 3 bereznya 2009 u misti Cirl Avstriya RepertuarVikonala ponad 80 partij v operah ukrayinskih Odarka Zaporozhec za Dunayem S Gulaka Artemovskogo Terpiliha Natalka Poltavka M Lisenka rosijskih Olga Yevgenij Onyegin P Chajkovskogo italijskih Amneris Flora Azuchena ledi Makbet Ayida Traviata Trubadur Makbet Dzh Verdi Lola Silska chest P Maskanyi nimeckih Frika Brengena Magdalena Meri Venera Valkiriya Tristan ta Izolda Nyurnberzki mejsterzingeri Letyuchij Gollandec Tangejzer Zagibel bogiv opera R Vagnera cheskih Rozaliya Prodana narechena B Smetani kompozitoriv Koncertnij repertuar spivachki ohoplyuye solni tvori kompozitoriv klasikiv Gajdn Gendel Mocart Bah Bethoven romantikiv Shubert Shuman Brams a takozh yiyi suchasnikiv Stravinskogo Shtrausa Hindemita Shenberga Berga ta bagatoh inshih Na teleekrani Telefilm Arabella FRN 1960 u roli Adelayidi fon Valdner telepostanovka Rudolfa Gartmanna za odnojmennoyu operoyu Riharda Shtrausa Audiozapisi Audio kompakt disk Ira Malaniuk Arien und Lieder Preiser Records 2000 EAN 0717281904285 Zagalom yiyi im ya mozhna pobachiti v skladi vikonavciv na bagatoh obkladinkah plativok i kompakt diskiv z zapisami nazhivo opernih vistav riznih rokiv vidanih kompaniyami zvukozapisu EMI Deutsche Grammophon Urania Records Philips Records Testament Records Opera D oro ta inshih Vidznaki i zvannya1957 ministerstvo kulturi Bavariyi FRN nadalo pochesne zvannya kamernoyi spivachki de 1965 uryad Avstriyi nagorodiv yiyi de 1970 1991 profesor Universitetu muziki ta dramatichnogo mistectva Graca Kunstuniversitat of Graz KUG 26 bereznya 2022 u Wayback Machine 1973 uryad Avstriyi nadav pochesne zvannya kamernoyi spivachki de 1998 pochesnij profesor Lvivskoyi muzichnoyi akademiyi im M Lisenka Pam yatU 1990 roci zasnuvala stipendialnij fond dlya najkrashih vipusknikiv Universitetu muziki ta dramatichnogo mistectva Graca Odin iz navchalnih zaliv Universitetu muziki ta dramatichnogo mistectva Graca Avstriya nazvali v pam yat pro Irinu Malanyuk Ira Malanyuk Zal Vseukrayinskij konkurs molodih vokalistiv imeni Irini Malanyuk Ivano Frankivska oblasna filarmoniya nosit im ya spivachki Cikavi faktiPid chas perebuvannya solistkoyu u 1949 roci vzyala uchast u svitovij prem yeri vistavi Chornij Pavuk napisanoyi shvejcarskim kompozitorom Villi Burkgardom 26 veresnya 2011 u Wayback Machine na libreto napisane shvejcarskim pismennikom de Syuzhet operi pobudovanij na vidomij shvejcarskij narodnij kazci yaka bula zapisana shvejcarskim svyashenikom de PrimitkiNini vidomij yak Bajrojt Festival abo Bajrojtskij Festival nim Zalcburg Festival abo Zalcburgskij festival 2 lyutogo 2011 u Wayback Machine angl Vebarhiv Zalcburg Festivalyu 29 10 2013 u Wayback Machine angl V perekladi z nimeckoyi movi Ira Malanyuk Ariyi ta pisni Sama zh zbirka mistit zokrema i vikonanni neyu ukrayinski narodni tvori Ira Malaniuk Saal Reiterkaserne der KUG Leonhardstrasse 82 84 27 zhovtnya 2012 u Wayback Machine nim Rishennya Ivano Frankivskoyi oblasnoyi radi vid 15 09 2017 620 17 2017 Pro prisvoyennya Ivano Frankivskij oblasnij filarmoniyi imeni Iri Malanyuk Procitovano 22 02 2020 Dzherela ta literaturaIstoriya vokalnogo mistectva O D Shulyar monografiya Ch II Ivano Frankivsk Plaj 2012 S 335 336 Ira Malaniuk Stimme des Herzens Autobiographie einer Sangerin Wien Ibera Verlag 1998 ISBN 3 900436 73 8 nim Malanyuk I Golos sercya Avtobiografiya spivachki Per z nim Alla Ilnicka Lviv Collegium musicum 2001 Pavlishin S Istoriya odniyeyi kar yeri Lviv 1994 Zhurnal Suchasnist 1978 12 S 93 102PosilannyaMalanyuk Ira Ukrayinska muzichna enciklopediya Gol redkol G Skripnik Kiyiv IMFE NANU 2011 T 3 L M S 288 289 Dovidka pro Irinu Malanyuk pidgotovlena Gannoyu Karas kandidat pedagogichnih nauk zasluzhenij pracivnik kulturi Ukrayini Dovidkovij material pidgotovanij do anonsu vistavki Golos sercya Muzichnim memorialnim muzeyem Solomiyi Krushelnickoyi u Lvovi 2009 2 sichnya 2014 u Wayback Machine Bogdan Skavron Koroleva operi zi Stanislavova Zbruch 26 06 2014 14 lipnya 2014 u Wayback Machine Mihajlo Golovashenko Spivachka svitovoyi slavi Irina Malanyuk nedostupne posilannya z lipnya 2019 Gromada chasopis tovaristva Ukrayinskoyi kulturi Ugorshini 5 97 2008 Oficijnij sajt 29 zhovtnya 2013 u Wayback Machine Mirona Yusipovicha Povidomlennya nekrolog 27 02 2009 Universitet muziki ta dramatichnogo mistectva Graca Oficijnij sajt 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Pered koncertom Iri Malanyuk v ZSA i Kanadi 17 serpnya 2019 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ