Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ві́денська держа́вна о́пера (нім. Wiener Staatsoper, до 1918 року — Віденська придворна опера) — найбільший оперний театр в Австрії, центр музичної культури. Будівля Віденської опери є пам'ятником архітектури; вона виділяється складним зовнішнім декором і багатою обробкою внутрішніх приміщень. На сцені Віденської опери ставляться класичні опери і балети, виконуються вокальні партії і симфонічні твори. Щорічно в стінах Віденської опери проходить всесвітньо відомий Віденський бал. Понад сто пар в вечірніх сукнях і фраках відкривають цей бал. Почесним головою балу є президент Австрії.
| Віденська опера нім. Wiener Staatsoper | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Віденська державна опера | ||||
| 48°12′12″ пн. ш. 16°22′09″ сх. д. / 48.20333333336077430° пн. ш. 16.369166666694777490° сх. д.Координати: 48°12′12″ пн. ш. 16°22′09″ сх. д. / 48.20333333336077430° пн. ш. 16.369166666694777490° сх. д. | ||||
| Країна |  Австрія[1][2] | |||
| Місто | ||||
| Адреса | Opernring 2[1] | |||
| Архітектор | d d | |||
| Архітектурний стиль | неоренесанс | |||
| Місткість | 1,709 сидячих, 567 стоячих | |||
| Тип | оперний театр | |||
| Статус спадщини | пам'ятка культурної спадщини[d][1] | |||
| Відкрито | 25 травня 1869 | |||
| Оф. відкриття | 25 травня 1869 | |||
| Відновлено | 1955 | |||
| Зруйновано | 1945 | |||
| wiener-staatsoper.at | ||||
| Ідентифікатори і посилання | ||||
| EUTA theatre ID | 334 | |||
| 20027762 | ||||
| 6618989 | ||||
| | ||||
 Віденська державна опера у Вікісховищі | ||||
Історія
Театр був заснований у середині XVII століття, проте спектаклі ставилися в різних приміщеннях.
1861 року було розпочато будівництво спеціального будинку для Віденської опери за проєктом віденських архітекторів [de] і [de]. Контракт на будівництво опери виграв їхній учень, тридцятирічний архітектор Йозеф Главка (у майбутньому відомий чеський меценат). Будівля була завершена до 1869, у встановлені терміни і відмінної якості. Спершу будівля викликала жорстку критику з боку мешканців міста, які називати її «кам’яною черепахою». Обидва архітектори – Август Сікард фон Сікардсбург та Едуард ван дер Нюль, сприйняли негативні відгуки дуже болюче, і не змогли оговтатись від презирливого ставлення до свого творіння. Едуард покінчив життя самогубством, а місяць потому його колега Август помер від інфаркту. Одразу після злощасних подій імператор Франц Йосиф перестав так критично висловлюватись щодо будівлі Опери, і громадкість підтримала його. Будівля опери до сьогодні залишається в такому вигляді, як у 1869 році її створили два талановитих архітектори. Вистави відкрилися 25 травня оперою В. А. Моцарта «Дон Жуан».
Опера на 2500 глядачів була побудована на новій на той час вулиці Рінгштрассе, на дуже складному місці колишнього рову. Але громадськість піддала цю споруду жорсткій критиці: будівля виглядала приземистою, втративши у висоті через підйом рівня вулиці на один метр. Її називали Кьоніггреці від мистецтва. Розкритикував будівлю й імператор Франц Йосиф I. Це скінчилося трагічно. У 1868 році 4 квітня повісився Едуард ван дер Нюлль, 11 червня помер Август фон Зікардсбург. Йозеф Главка тяжко захворів на невралгію, пересувався в інвалідному візку. У 1873 році він продав свою будівельну фірму і повернувся до Чехії, де жив в маєтку в Лужанах у Престічах, купленому для матері. Одужує лише до 1880 року.
У роки окупації Відня нацистами з 1938 по 1945 театр переживав занепад. У березні 1945 року під час американського бомбардування Відня будинок театру було зруйновано. Відновлено будинок було лише в 1955.
Раз на рік, у лютому Віденська державна опера у Відні на одну ніч перетворюється, немов у казці, і стає величезним залом для бальних танців. Стіни оперного театру наповнюється чарівними звуками віденського вальсу і Відень вітає сто пар дебютантів, які в цей день, за старовинною традицією, представляються вищого суспільства.
Архітектура
Автором архітектурного проекту будівлі Віденської державної опери є Август фон Зіккардсбург. Ідея оформлення інтер'єру в стилі французького нео-ренесансу належить архітектору Едуарду Ван ден Нюлль.
Громадськість того часу висловила різку критику на адресу роботи архітекторів, і на них посипалися звинувачення у надмірній марнотратності і відсутності смаку. Талановиті архітектори не змогли оговтатися від несподіваного удару і практично один за одним пішли з життя. Над фасадом оперного театру працював знаменитий скульптор Ернст Хёнел. Він втілив П'ять муз, які вважалися охоронницями мистецтва ще з часів античності, у вигляді витончених скульптур і розташував їх на фасаді будівлі. А фонтани, які прикрашають вхід в будівлю опери Відня, є роботою Ганса Гассер. Обстановка оперного театру воістину вражає.
Головні сходи театру прикрашають скульптури Йозефа Гасеріана, а в фоє представлені картини, що зображують фрагменти відомих оперних постановок.
Віденська державна опера, історія якої відновилася після десятирічної перерви і тривалої реставрації 11 травня 1955 року народження, розпочала своє нове творче життя постановкою опери Бетховена "Фіделіо". Художнім керівником театру став Герберт фон Караян. Висота відновленого будинку, виконаного в стилі неоренесанс, дорівнює 65 метрам, зал розрахований на 1709 місць, що робить «Штаатсопер» найбільшим оперним театром Австрії.
Зовнішній вигляд опери сьогодні
Сьогодні опера вражає туристів своєю величчю. Її висота становить 65 метрів, а величезний зал, будучи найбільшим в Австрії, здатний вмістити майже дві тисячі глядачів. На офіційному сайті я прочитала, що з них 1 709 місць сидячі, 567 місць - стоячі і навіть є 4 місця для людей в інвалідних візках. На чудовому фасаді опери ви можете побачити незвичайні арки, красиві колони, а також прекрасний витвір скульптора Ернста Хенель - п'ять чудових фігур, що зображають муз, які протегують оперного мистецтва: Любов, Героїзм, Комедія, Фантазія і Драма. Особливо красиво, як мені здається, будівля опери виглядає ввечері з підсвічуванням.
Внутрішнє оздоблення також виконано вишукано і зі смаком: височенні стелі, нелічену кількість скульптур, бюсти знаменитих композиторів, чиї безсмертні твори протягом декількох століть звучать тут. Усередині ви зможете помилуватися знаменитими сходами, пишність якої вражає кожного. По обидва боки встановлені скульптури, створені Йозефом Гассеріаном. Обов'язково загляньте в чайну, яка була створена за особливим замовленням самого імператора - тут він вважав за краще проводити час в антрактах і ділитися враженнями від щойно побачених і почутих уявлень.
Сьогоднішні жителі Відня, на відміну від своїх попередників 19-го століття, до опери ставляться досить трепетно. Багато з них кажуть, що якщо ви не побували в ній хоча б на ознайомчої прогулянці, то ви не відчули атмосферу міста по-справжньому. Такі екскурсії влаштовуються щодня і тривають близько 40 хвилин. За цей час ви дізнаєтеся багато цікавих фактів про історію опери, її архітектурі і зможете навіть зазирнути за лаштунки і дізнатися, що залишається «за кадром» під час вистав і що не бачать звичайні глядачі.
Керівництво
На посту директора Віденської державної опери були музиканти, режисери й, особливо в другій половині XX століття, професійні адміністратори. Серед видатних диригентів, що очолювали оперу, минулого Густав Малер (1897–1907), Фелікс Вайнгартнер (1908–1911 та 1935–1936), Франц Шальк (1919–1929, до 1924 разом із Ріхардом Штраусом), Клеменс Краусс (1929–1934), Карл Бем (1943–1945 та 1954–1956), Герберт фон Караян (1956–1964), Лорін Маазель (1982–1984). В 1991–1992 директором опери був відомий співак . З 2002 музичним керівником опери є диригент Сейдзі Озава.
Українки в опері
Див. також
Примітки
- Wiki Loves Monuments monuments database — 2017.
- archINFORM — 1994.
- Віденська державна опера [ 21 жовтня 2010 у Wayback Machine.] у Великій радянській енциклопедії (рос.)
- . Vernisáž „Josef Hlávka, vídeňský stavitel, český architekt, evropský mecenáš“. Vega. 8.12.2009. Архів оригіналу за 10 квітня 2015.
- Hora-Hořejš, Petr (2007). Boháč, který se rozdal. Toulky českou minulostí, 11.díl. Praha: Via Facti. с. 74—76. ISBN .
- У 1866 році відбулася австро-прусська війна. В битві під Кёниггрецем (Садовою) 3 липня 1866 Австрія зазнала поразки. За Празьким миром 1866 Австрія втратила Шлезвіґ і Гольштейн, передала Італії Венеційську область. Австрія, яка з часів Карла V та Меттерніха була центром світової політики, була усунута навіть від загальнонімецьких справ.
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Віденська державна опера |
- Wiener Staatsoper official website [ 22 грудня 2013 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vi denska derzha vna o pera nim Wiener Staatsoper do 1918 roku Videnska pridvorna opera najbilshij opernij teatr v Avstriyi centr muzichnoyi kulturi Budivlya Videnskoyi operi ye pam yatnikom arhitekturi vona vidilyayetsya skladnim zovnishnim dekorom i bagatoyu obrobkoyu vnutrishnih primishen Na sceni Videnskoyi operi stavlyatsya klasichni operi i baleti vikonuyutsya vokalni partiyi i simfonichni tvori Shorichno v stinah Videnskoyi operi prohodit vsesvitno vidomij Videnskij bal Ponad sto par v vechirnih suknyah i frakah vidkrivayut cej bal Pochesnim golovoyu balu ye prezident Avstriyi Videnska opera nim Wiener Staatsoper Videnska derzhavna operaVidenska derzhavna opera48 12 12 pn sh 16 22 09 sh d 48 20333333336077430 pn sh 16 369166666694777490 sh d 48 20333333336077430 16 369166666694777490 Koordinati 48 12 12 pn sh 16 22 09 sh d 48 20333333336077430 pn sh 16 369166666694777490 sh d 48 20333333336077430 16 369166666694777490 Krayina Avstriya 1 2 Misto Vnutrishnye misto 1 2 Adresa Opernring 2 1 Arhitektor d d Arhitekturnij stil neorenesansMistkist 1 709 sidyachih 567 stoyachihTip opernij teatrStatus spadshini pam yatka kulturnoyi spadshini d 1 Vidkrito 25 travnya 1869Of vidkrittya 25 travnya 1869Vidnovleno 1955Zrujnovano 1945wiener staatsoper atIdentifikatori i posilannyaEUTA theatre ID 334200277626618989 Videnska derzhavna opera u Vikishovishi Shodi operiIstoriyaTeatr buv zasnovanij u seredini XVII stolittya prote spektakli stavilisya v riznih primishennyah Glyadacka zala 1861 roku bulo rozpochato budivnictvo specialnogo budinku dlya Videnskoyi operi za proyektom videnskih arhitektoriv de i de Kontrakt na budivnictvo operi vigrav yihnij uchen tridcyatirichnij arhitektor Jozef Glavka u majbutnomu vidomij cheskij mecenat Budivlya bula zavershena do 1869 u vstanovleni termini i vidminnoyi yakosti Spershu budivlya viklikala zhorstku kritiku z boku meshkanciv mista yaki nazivati yiyi kam yanoyu cherepahoyu Obidva arhitektori Avgust Sikard fon Sikardsburg ta Eduard van der Nyul sprijnyali negativni vidguki duzhe bolyuche i ne zmogli ogovtatis vid prezirlivogo stavlennya do svogo tvorinnya Eduard pokinchiv zhittya samogubstvom a misyac potomu jogo kolega Avgust pomer vid infarktu Odrazu pislya zloshasnih podij imperator Franc Josif perestav tak kritichno vislovlyuvatis shodo budivli Operi i gromadkist pidtrimala jogo Budivlya operi do sogodni zalishayetsya v takomu viglyadi yak u 1869 roci yiyi stvorili dva talanovitih arhitektori Vistavi vidkrilisya 25 travnya operoyu V A Mocarta Don Zhuan Scena operi Videnska derzhavna opera 1900 rik Opera na 2500 glyadachiv bula pobudovana na novij na toj chas vulici Ringshtrasse na duzhe skladnomu misci kolishnogo rovu Ale gromadskist piddala cyu sporudu zhorstkij kritici budivlya viglyadala prizemistoyu vtrativshi u visoti cherez pidjom rivnya vulici na odin metr Yiyi nazivali Koniggreci vid mistectva Rozkritikuvav budivlyu j imperator Franc Josif I Ce skinchilosya tragichno U 1868 roci 4 kvitnya povisivsya Eduard van der Nyull 11 chervnya pomer Avgust fon Zikardsburg Jozef Glavka tyazhko zahvoriv na nevralgiyu peresuvavsya v invalidnomu vizku U 1873 roci vin prodav svoyu budivelnu firmu i povernuvsya do Chehiyi de zhiv v mayetku v Luzhanah u Prestichah kuplenomu dlya materi Oduzhuye lishe do 1880 roku U roki okupaciyi Vidnya nacistami z 1938 po 1945 teatr perezhivav zanepad U berezni 1945 roku pid chas amerikanskogo bombarduvannya Vidnya budinok teatru bulo zrujnovano Vidnovleno budinok bulo lishe v 1955 Raz na rik u lyutomu Videnska derzhavna opera u Vidni na odnu nich peretvoryuyetsya nemov u kazci i staye velicheznim zalom dlya balnih tanciv Stini opernogo teatru napovnyuyetsya charivnimi zvukami videnskogo valsu i Viden vitaye sto par debyutantiv yaki v cej den za starovinnoyu tradiciyeyu predstavlyayutsya vishogo suspilstva ArhitekturaAvtorom arhitekturnogo proektu budivli Videnskoyi derzhavnoyi operi ye Avgust fon Zikkardsburg Ideya oformlennya inter yeru v stili francuzkogo neo renesansu nalezhit arhitektoru Eduardu Van den Nyull Gromadskist togo chasu vislovila rizku kritiku na adresu roboti arhitektoriv i na nih posipalisya zvinuvachennya u nadmirnij marnotratnosti i vidsutnosti smaku Talanoviti arhitektori ne zmogli ogovtatisya vid nespodivanogo udaru i praktichno odin za odnim pishli z zhittya Nad fasadom opernogo teatru pracyuvav znamenitij skulptor Ernst Hyonel Vin vtiliv P yat muz yaki vvazhalisya ohoronnicyami mistectva she z chasiv antichnosti u viglyadi vitonchenih skulptur i roztashuvav yih na fasadi budivli A fontani yaki prikrashayut vhid v budivlyu operi Vidnya ye robotoyu Gansa Gasser Obstanovka opernogo teatru voistinu vrazhaye Golovni shodi teatru prikrashayut skulpturi Jozefa Gaseriana a v foye predstavleni kartini sho zobrazhuyut fragmenti vidomih opernih postanovok Videnska derzhavna opera istoriya yakoyi vidnovilasya pislya desyatirichnoyi perervi i trivaloyi restavraciyi 11 travnya 1955 roku narodzhennya rozpochala svoye nove tvorche zhittya postanovkoyu operi Bethovena Fidelio Hudozhnim kerivnikom teatru stav Gerbert fon Karayan Visota vidnovlenogo budinku vikonanogo v stili neorenesans dorivnyuye 65 metram zal rozrahovanij na 1709 misc sho robit Shtaatsoper najbilshim opernim teatrom Avstriyi Zovnishnij viglyad operi sogodniSogodni opera vrazhaye turistiv svoyeyu velichchyu Yiyi visota stanovit 65 metriv a velicheznij zal buduchi najbilshim v Avstriyi zdatnij vmistiti majzhe dvi tisyachi glyadachiv Na oficijnomu sajti ya prochitala sho z nih 1 709 misc sidyachi 567 misc stoyachi i navit ye 4 miscya dlya lyudej v invalidnih vizkah Na chudovomu fasadi operi vi mozhete pobachiti nezvichajni arki krasivi koloni a takozh prekrasnij vitvir skulptora Ernsta Henel p yat chudovih figur sho zobrazhayut muz yaki proteguyut opernogo mistectva Lyubov Geroyizm Komediya Fantaziya i Drama Osoblivo krasivo yak meni zdayetsya budivlya operi viglyadaye vvecheri z pidsvichuvannyam Vnutrishnye ozdoblennya takozh vikonano vishukano i zi smakom visochenni steli nelichenu kilkist skulptur byusti znamenitih kompozitoriv chiyi bezsmertni tvori protyagom dekilkoh stolit zvuchat tut Useredini vi zmozhete pomiluvatisya znamenitimi shodami pishnist yakoyi vrazhaye kozhnogo Po obidva boki vstanovleni skulpturi stvoreni Jozefom Gasserianom Obov yazkovo zaglyante v chajnu yaka bula stvorena za osoblivim zamovlennyam samogo imperatora tut vin vvazhav za krashe provoditi chas v antraktah i dilitisya vrazhennyami vid shojno pobachenih i pochutih uyavlen Sogodnishni zhiteli Vidnya na vidminu vid svoyih poperednikiv 19 go stolittya do operi stavlyatsya dosit trepetno Bagato z nih kazhut sho yaksho vi ne pobuvali v nij hocha b na oznajomchoyi progulyanci to vi ne vidchuli atmosferu mista po spravzhnomu Taki ekskursiyi vlashtovuyutsya shodnya i trivayut blizko 40 hvilin Za cej chas vi diznayetesya bagato cikavih faktiv pro istoriyu operi yiyi arhitekturi i zmozhete navit zazirnuti za lashtunki i diznatisya sho zalishayetsya za kadrom pid chas vistav i sho ne bachat zvichajni glyadachi KerivnictvoNa postu direktora Videnskoyi derzhavnoyi operi buli muzikanti rezhiseri j osoblivo v drugij polovini XX stolittya profesijni administratori Sered vidatnih dirigentiv sho ocholyuvali operu minulogo Gustav Maler 1897 1907 Feliks Vajngartner 1908 1911 ta 1935 1936 Franc Shalk 1919 1929 do 1924 razom iz Rihardom Shtrausom Klemens Krauss 1929 1934 Karl Bem 1943 1945 ta 1954 1956 Gerbert fon Karayan 1956 1964 Lorin Maazel 1982 1984 V 1991 1992 direktorom operi buv vidomij spivak Z 2002 muzichnim kerivnikom operi ye dirigent Sejdzi Ozava Ukrayinki v operiKushpler Zoryana Luk yanec Viktoriya Bezsmertna OlgaDiv takozhBaletna shkola Videnskoyi derzhavnoyi operiPrimitkiWiki Loves Monuments monuments database 2017 d Track Q28563569d Track Q4580425 archINFORM 1994 d Track Q265049 Videnska derzhavna opera 21 zhovtnya 2010 u Wayback Machine u Velikij radyanskij enciklopediyi ros Vernisaz Josef Hlavka vidensky stavitel cesky architekt evropsky mecenas Vega 8 12 2009 Arhiv originalu za 10 kvitnya 2015 Hora Horejs Petr 2007 Bohac ktery se rozdal Toulky ceskou minulosti 11 dil Praha Via Facti s 74 76 ISBN 978 80 239 6717 3 U 1866 roci vidbulasya avstro prusska vijna V bitvi pid Kyoniggrecem Sadovoyu 3 lipnya 1866 Avstriya zaznala porazki Za Prazkim mirom 1866 Avstriya vtratila Shlezvig i Golshtejn peredala Italiyi Venecijsku oblast Avstriya yaka z chasiv Karla V ta Metterniha bula centrom svitovoyi politiki bula usunuta navit vid zagalnonimeckih sprav PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Videnska derzhavna opera Wiener Staatsoper official website 22 grudnya 2013 u Wayback Machine