Координати: 48°12′35″ пн. ш. 16°22′12″ сх. д. / 48.20972° пн. ш. 16.37000° сх. д.
Іннере-штадт 1-й район Відня | |||||
---|---|---|---|---|---|
нім. Innere Stadt | |||||
| |||||
Площа: | 2,88 км² | ||||
Населення: | 17 221 (01.01.2007) | ||||
Щільність населення: | 6003 чол./км² | ||||
Поштовий код: | A-1010 | ||||
Адреса адміністрації: | Wipplingerstraße 8, A-1010, Вена | ||||
Офіційний сайт (нім.) | |||||
Фотографії у Вікісховищі | |||||
Іннере-Штадт (Внутрішнє місто, Середмістя; нім. Innere Stadt) — перший, центральний район Відня. До того, як межі міста були розширені в 1850 році, збігався з усім Віднем в цілому.
Попри невелику чисельність населення (17 тисяч), в Іннере-Штадті працює понад 100 тисяч людей, тому що воно є туристичним центром Відня, а також через велике число розташованих тут офісів.
Навколо району, там де раніше розташовувалися міські стіни Відня, проходить велика вулиця Рінгштрассе. Через район проходять перша і третя лінії метро, приблизно по межах — друга і четверта.
У 2001 році Історичний центр Відня, складовою частиною якого є Іннере-Штадт, був включений в список Світової спадщини ЮНЕСКО.
Географія
1-й район розташований у центрі міста Відня. Він межує на північному сході з 2-м районом (Леопольдштадт), на сході з 3-м районом (Ландштрасе), на півдні з 4-м районом (Віден), на заході з 6-м районом (Маріагільф), з 7-м районом (Нойбау), а також з 8-м районом (Йозефштадт), а на півночі з 9-м районом (Альзергрунд).
Межа з іншими районами пролягає починаючи від Уранії вздовж таких вулиць: Wienfluss, Lothringerstraße, Karlsplatz, Getreidemarkt, Museumsplatz, Museumstraße, Auerspergstraße, Landesgerichtsstraße, Universitätsstraße, Maria-Theresien-Straße та Donaukanal.
Спочатку район Іннере-Штадт був розділений на чотири квартали, які були названі на честь важливих міських воріт: Stubenviertel (північний схід), Kärntner Viertel (південний схід), Widmerviertel (південний захід) і Schottenviertel (північний захід).
Історія
Історія міста почалася ще в часи кельтського поселення, а пізніше продовжилася як табір римського легіону Віндобона. До об'єднання з передмістями в 1850 році історія міста Відня була одночасно і історією сьогоднішнього 1-го району. Але вже тоді міський центр залишався політичним, економічним і духовним центром Відня.
Населення
Демографічні дані
У 1869 р. в 1-му районі проживало 68079 осіб. У 1880 році населення досягло піку в 73000 жителів і з того часу постійно скорочується. У 2011 році було зафіксовано його найменше значення — трохи більше 16 000 людей. Іннере-Штадт — це найменш населений район у Відні.
Структура населення
Частка людей у віці від 65 років і старше складає 24,3 % і перевищує середній рівень (16,9 %). Частка населення до 15 років становила лише 10,4 %, що набагато нижче середнього рівня у Відні — 14,4 %. Частка жінок у 2014 році відповідала середньому у Відні і становила 52,1 %.
Походження та мова
Частка мешканців з іноземним громадянством у 2014 році становила 21,3 %, що на 3 % нижче середнього для Відня. 3,4 % населення були громадянами Німеччини, 1,5 % громадяни Сербії, а 0,8 відсотка — громадяни Хорватії. За межами Австрії народилося близько 33,8 відсотка населення станом на 2011 рік.
Віросповідання
Частка людей з римо-католицькою вірою становить 51,3 %. У районі є шість римсько-католицьких парафій. 6,6 відсотка є протестантами, а 5,1 відсотка — православними, а 3,3 відсотка юдеями. 22,7 % жителів району не належать до жодної конфесії.
Герб
Гербом 1-го району є білий хрест на червоному тлі. Вона ідентичний щиту, який використовувався ще з середньовіччя, хоча він був стилістично простішим, ніж сьогоднішній герб.
Сучасний герб було вперше задокументований з 1270-х рр., оскільки його викарбували на так званих «Віденських пфенінгах». Вважається, що герб походить з прапору королівських військ в середньовіччя, оскільки бойовий прапор спроектований за часів Рудольфа І. дуже схожий на нього.
Культура та пам'ятки
Визначні місця
- Гофбург
- Собор Святого Стефана
- Церква міноритів
- Бургтеатр
- Кольмаркт
- Віденська ратуша
- Пам'ятник австрійським єврейським жертвам Голокосту
- Курсалон
Музеї
Іннере-Штадт має найбільшу кількість музеїв у Відні — 60.
Найбільш відвідуваним музеєм після палацу Шенбрун є Альбертіна, яка зберігає близько 65 тисяч малюнків і більше одного мільйона листів графічної колекції, яка однієї з найбільших і найважливіших у світі. Альбертіна в останні роки також розширилася і стала художнім музеєм.
Одних з найпопулярніших музеїв є також Хофбург (Imperial Apartments, Sisi Museum і Silver Collection), що дає уявлення про життя Габсбургів.
Серед найвідоміших музеїв у Відні — є також Музей історії мистецтв і Природничий музей, чиї колекції походять ще від Габсбургів.
У 1-му районі також розташовані інші музеї образотворчого мистецтва, такі як Віденська будівля Сецесії, Віденський Künstlerhaus, Bank Austria Kunstforum і Картинна галерея Академії образотворчих мистецтв, колекції Австрійської національної бібліотеки (включаючи музей папірусів, колекцію карт і колекцію глобусів). Іншими важливими музеями є Єврейський музей і Музей етнології. Невеликі спеціальні музеї, такі як Музей годинників, Римський музей і Музей плюшевих ведмедів, доповнюють цей широкий вибір.
Посилання
- Обґрунтування ЮНЕСКО [ 31 січня 2012 у Wayback Machine.] для включення історичного центру Відня в список Світової спадщини (англ.) (фр.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Koordinati 48 12 35 pn sh 16 22 12 sh d 48 20972 pn sh 16 37000 sh d 48 20972 16 37000 Innere shtadt 1 j rajon Vidnya nim Innere Stadt Gerb Na karti Plosha 2 88 km Naselennya 17 221 01 01 2007 Shilnist naselennya 6003 chol km Poshtovij kod A 1010 Adresa administraciyi Wipplingerstrasse 8 A 1010 Vena Oficijnij sajt nim Fotografiyi u Vikishovishi Innere Shtadt Vnutrishnye misto Seredmistya nim Innere Stadt pershij centralnij rajon Vidnya Do togo yak mezhi mista buli rozshireni v 1850 roci zbigavsya z usim Vidnem v cilomu Popri neveliku chiselnist naselennya 17 tisyach v Innere Shtadti pracyuye ponad 100 tisyach lyudej tomu sho vono ye turistichnim centrom Vidnya a takozh cherez velike chislo roztashovanih tut ofisiv Navkolo rajonu tam de ranishe roztashovuvalisya miski stini Vidnya prohodit velika vulicya Ringshtrasse Cherez rajon prohodyat persha i tretya liniyi metro priblizno po mezhah druga i chetverta U 2001 roci Istorichnij centr Vidnya skladovoyu chastinoyu yakogo ye Innere Shtadt buv vklyuchenij v spisok Svitovoyi spadshini YuNESKO Geografiya1 j rajon roztashovanij u centri mista Vidnya Vin mezhuye na pivnichnomu shodi z 2 m rajonom Leopoldshtadt na shodi z 3 m rajonom Landshtrase na pivdni z 4 m rajonom Viden na zahodi z 6 m rajonom Mariagilf z 7 m rajonom Nojbau a takozh z 8 m rajonom Jozefshtadt a na pivnochi z 9 m rajonom Alzergrund Mezha z inshimi rajonami prolyagaye pochinayuchi vid Uraniyi vzdovzh takih vulic Wienfluss Lothringerstrasse Karlsplatz Getreidemarkt Museumsplatz Museumstrasse Auerspergstrasse Landesgerichtsstrasse Universitatsstrasse Maria Theresien Strasse ta Donaukanal Spochatku rajon Innere Shtadt buv rozdilenij na chotiri kvartali yaki buli nazvani na chest vazhlivih miskih vorit Stubenviertel pivnichnij shid Karntner Viertel pivdennij shid Widmerviertel pivdennij zahid i Schottenviertel pivnichnij zahid IstoriyaIstoriya mista pochalasya she v chasi keltskogo poselennya a piznishe prodovzhilasya yak tabir rimskogo legionu Vindobona Do ob yednannya z peredmistyami v 1850 roci istoriya mista Vidnya bula odnochasno i istoriyeyu sogodnishnogo 1 go rajonu Ale vzhe todi miskij centr zalishavsya politichnim ekonomichnim i duhovnim centrom Vidnya NaselennyaDemografichni dani U 1869 r v 1 mu rajoni prozhivalo 68079 osib U 1880 roci naselennya dosyaglo piku v 73000 zhiteliv i z togo chasu postijno skorochuyetsya U 2011 roci bulo zafiksovano jogo najmenshe znachennya trohi bilshe 16 000 lyudej Innere Shtadt ce najmensh naselenij rajon u Vidni Struktura naselennya Chastka lyudej u vici vid 65 rokiv i starshe skladaye 24 3 i perevishuye serednij riven 16 9 Chastka naselennya do 15 rokiv stanovila lishe 10 4 sho nabagato nizhche serednogo rivnya u Vidni 14 4 Chastka zhinok u 2014 roci vidpovidala serednomu u Vidni i stanovila 52 1 Pohodzhennya ta mova Chastka meshkanciv z inozemnim gromadyanstvom u 2014 roci stanovila 21 3 sho na 3 nizhche serednogo dlya Vidnya 3 4 naselennya buli gromadyanami Nimechchini 1 5 gromadyani Serbiyi a 0 8 vidsotka gromadyani Horvatiyi Za mezhami Avstriyi narodilosya blizko 33 8 vidsotka naselennya stanom na 2011 rik Virospovidannya Chastka lyudej z rimo katolickoyu viroyu stanovit 51 3 U rajoni ye shist rimsko katolickih parafij 6 6 vidsotka ye protestantami a 5 1 vidsotka pravoslavnimi a 3 3 vidsotka yudeyami 22 7 zhiteliv rajonu ne nalezhat do zhodnoyi konfesiyi GerbGerbom 1 go rajonu ye bilij hrest na chervonomu tli Vona identichnij shitu yakij vikoristovuvavsya she z serednovichchya hocha vin buv stilistichno prostishim nizh sogodnishnij gerb Suchasnij gerb bulo vpershe zadokumentovanij z 1270 h rr oskilki jogo vikarbuvali na tak zvanih Videnskih pfeningah Vvazhayetsya sho gerb pohodit z praporu korolivskih vijsk v serednovichchya oskilki bojovij prapor sproektovanij za chasiv Rudolfa I duzhe shozhij na nogo Kultura ta pam yatkiViznachni miscya Panorama Innere Shtadtu z Gofburga 1 Prirodnichij muzej 2 Palac yusticiyi 3 Parlament 4 Gospital 5 Ratusha 6 Hram Tezeya 7 Votifkirhe 8 Burgteatr 9 Kancelyariya kanclera 10 Minoritenkirhe 11 Gofburg Leopoldinischer Trakt 12 Gofburg Michaelertrakt 13 Mihaelkirhe 14 Nojer burg Sobor Svyatogo Stefana Cvitinnya troyand u Folksgarteni Gofburg Sobor Svyatogo Stefana Cerkva minoritiv Burgteatr Kolmarkt Videnska ratusha Pam yatnik avstrijskim yevrejskim zhertvam Golokostu Kursalon Muzeyi Innere Shtadt maye najbilshu kilkist muzeyiv u Vidni 60 Najbilsh vidviduvanim muzeyem pislya palacu Shenbrun ye Albertina yaka zberigaye blizko 65 tisyach malyunkiv i bilshe odnogo miljona listiv grafichnoyi kolekciyi yaka odniyeyi z najbilshih i najvazhlivishih u sviti Albertina v ostanni roki takozh rozshirilasya i stala hudozhnim muzeyem Odnih z najpopulyarnishih muzeyiv ye takozh Hofburg Imperial Apartments Sisi Museum i Silver Collection sho daye uyavlennya pro zhittya Gabsburgiv Sered najvidomishih muzeyiv u Vidni ye takozh Muzej istoriyi mistectv i Prirodnichij muzej chiyi kolekciyi pohodyat she vid Gabsburgiv U 1 mu rajoni takozh roztashovani inshi muzeyi obrazotvorchogo mistectva taki yak Videnska budivlya Secesiyi Videnskij Kunstlerhaus Bank Austria Kunstforum i Kartinna galereya Akademiyi obrazotvorchih mistectv kolekciyi Avstrijskoyi nacionalnoyi biblioteki vklyuchayuchi muzej papirusiv kolekciyu kart i kolekciyu globusiv Inshimi vazhlivimi muzeyami ye Yevrejskij muzej i Muzej etnologiyi Neveliki specialni muzeyi taki yak Muzej godinnikiv Rimskij muzej i Muzej plyushevih vedmediv dopovnyuyut cej shirokij vibir PosilannyaObgruntuvannya YuNESKO 31 sichnya 2012 u Wayback Machine dlya vklyuchennya istorichnogo centru Vidnya v spisok Svitovoyi spadshini angl fr