Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Яросла́в Васи́льович Ба́рнич (англ. Yaroslav Barnych, 30 вересня 1896, Балинці — 1 червня 1967, Клівленд, штат Огайо, США) — український композитор, диригент, педагог, скрипаль, громадський діяч.
| Ярослав Васильович Барнич | |
|---|---|
 | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 30 вересня 1896 |
| Місце народження | Балинці |
| Дата смерті | 1 червня 1967 (70 років) |
| Місце смерті | Клівленд, Огайо, США |
| Громадянство | Австро-Угорщина і ЗУНР |
| Професія | диригент, педагог, скрипаль |
| Освіта | Вищий музичний інститут ім. М. Лисенка у Львові (1924) |
| Вчителі | Мілан Зуна |
| Інструменти | скрипка |
| Нагороди | почесна «Золота батута» — одна з найвагоміших нагород в українській діаспорі США. |
Життєпис
Ярослав Васильович Барнич народився 30 вересня 1896 року в селі Балинці поблизу Коломиї нині Снятинського району Івано-Франківської області в сім'ї директора школи.
У 1906—1914 роках навчався в Коломийській гімназії. 1914 року добровольцем вступив до легіону Українських січових стрільців. У жовтні 1915 року склав гімназійний іспит зрілості у Відні.
Разом із Михайлом Гайворонським Ярослав Барнич організував струнний квартет Українських січових стрільців, до складу якого увійшли Антін Баландюк і . 1916 року Барнич став диригентом Українського театру товариства «Бесіда» у Львові (керівник А. Будзинський). Було поставлено «Хату за селом», «Гриця», «Наталку Полтавку», «Катерину», «Гальку» та інші.
1921 року працював у мандрівній трупі «Українська театральна дружина» Василя Коссака (Коломия, Чортків, Збараж), а також у Театрі Б. Овчарського (Львів).
У 1921—1924 роках диригував в Українському театрі товариства «Бесіда» під керівництвом Йосипа Стадника.
1924 року Барнич закінчив Львівський вищий музичний інститут імені Миколи Лисенка (викладачі М. Зуна, О. Ясеницька-Волошин, Василь Барвінський). Ще декілька років пішло на пошуки роботи: в Ужгороді був диригентом оркестру місцевого театру, в Самборі вчителював. В 1929 р. — переїзд до Станиславова (нині Івано-Франківськ), вчительська праця в школах, гімназіях, семінарії сестер Василіянок, державному Музичному інституті ім. С. Монюшка, польській Вищій школі ім. Ф. Шопена, диригування тамтешнім «Бояном». Це був особливо творчий період композитора.
Одружився з акторкою Ярославою Рубчак, став батьком Ірини.
Ось що пише про нього дружина:
Праці було багато, але він жив нею. Особливо успішною була праця зі шкільною молоддю. Із молодими співаками-учнями чоловік творив дива. Кожний шкільний концерт був подією у Станиславові… Саме в той час він розпочав компонувати музику легкого жанру. Пригадую, коли я з дітьми повернулася з одних вакацій додому, то Ярослав зробив нам несподіванку. Сів біля цитри (фортепіано ми ще не мали) і заграв дві свої композиції до слів проф. Романа Савицького — два танго: «Ой, соловію» та «Хлопче мій, хлопче». Ми були в захопленні і просто примусили його далі щось таке легке й мелодійне творити. За короткий час з'явилися такі його твори, як «О, гарна крале», «Запізно», «Молоді емерити», «Лист» і врешті — славне танго — пісня «Гуцулка Ксеня».
Барнич увійшов в українську музику як основоположник модерної української оперети. Усього написав 4 оперети: «Дівча з Маслосоюзу» (1933), «Шаріка» (1934), «Пригода в Черчі» (1936), «Гуцулка Ксеня» (1938). Також композитор творив у жанрі пісні-танго, створивши довершені речі «Ох Соловію», «Чи тямиш?», «Гуцулка Ксеня» та ін. Невипадково його називали «українським Лєгарем». Це був композитор європейської школи і стилю.
Водночас Ярослав Барнич є автором і патетико-трагічної симфонічної сюїти «Батурин» та тему «Мазепи» Б. Лепкого. Це велична і монументальна музика, яку поки що не вдалося виконати для симфонічного оркестру. Окремі фрагменти твору виконували лише на вечорі пам'яті Я. Барнича у Дрогобичі (1996 р. виконання О. Терлецької, фортепіано). Цей твір був поставлений повністю в Америці 1949 року Володимиром Блавацьким.
З осені 1939 року працював диригентом Станиславівського муздрамтеатру, симфонічного оркестру філармонії, у 1940 р. створив Гуцульський ансамбль пісні і танцю. В роки німецької окупації обіймав посаду диригента Львівської опери.
Перед приходом «других совітів», будучи вже відомим композитором і диригентом, подався на еміграцію. Західна Німеччина (1944—1949), США (з 1949 р.), праця в різних установах, батута над хорами, постановки опер і оперет, концерти тощо. У 1952 р. в Нью-Йорку створюється Український Музичний Інститут, а в одній із його філій у містах Клівленді і Лорейні працює Ярослав Барнич, де викладає гру на скрипці та теоретичні предмети.
Впродовж 15-ти років (1951—1966) Ярослав Барнич працював художнім керівником та диригентом (Клівленд, США) й провів з ним понад 100 великих імпрез (концертних виступів та сценічних постановок). Отримав звання «Почесний громадянин м. Вінніпега» (Канада, 1961 р.) за концертну програму до відкриття пам'ятника Тарасові Шевченку.
В 1966 р. діаспора широко відзначила 70-річчя композитора, вручивши йому «Золоту батуту» зі слонової кістки та золотим окуттям. Своє вітання і благословення надіслали ювілярові Папа Римський Павло VI, глава УГКЦ Йосиф Сліпий. 23 квітня 1966 р. було оголошене «Днем Барнича» у штаті Огайо.
1 червня 1967 р. Ярослава Барнича не стало. Похований у Клівленді (Огайо, США). Остання робота митця — п'єса-казка на три дії «Чародійна сопілка». На прохання його дружини Ярослави Барнич текст «Чародійної сопілки» був дописаний Леонідом Полтавою, а музика — Богданом Сарамагою та Василем Овчаренком.
Пам'ять
- Кремлівськими «визволителями» творчість і саме ім'я композитора Ярослава Барнича були заборонені.
- У селі Балинці, де народився композитор, відкрито меморіальну дошку.
- В Івано-Франківську та Коломиї іменем Барнича названо вулиці.
Примітки
- . Архів оригіналу за 2 жовтня 2015. Процитовано 27 березня 2015.
- За іншою версією, автор пісні — Роман Савицький, див. «Гуцулка Ксеня (пісня)»
- . postup.brama.com. Архів оригіналу за 6 травня 2009. Процитовано 13 липня 2016.
Джерела
- Барнич Ярослав Васильович // Мистецтво України : Біографічний довідник / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1997. — С. 43. — .
- Гайський О. Ярослав Барнич: життя та творчий шлях // Вісті. — 1966. — № 3.
- Філоненко Л. Ярослав Барнич та його пісня «Гуцулка Ксеня» // Народна творчість і етнографія. — 1994. — № 4.
- Пушик С. Про авторів пісень «Червоні маки» і «Гуцулка Ксеня» // Галичина. — 1995. — № 106—114.
- Філоненко Л. Ярослав Барнич — митець, педагог, громадянин (до 100-річчя від дня народження) // Мистецтво та освіта. — 1996. — № 2.
- Філоненко Л. Ярослав Барнич: Науково-популярний нарис про життя та творчість. — Дрогобич, 1999.
- Мельничук Б. Барнич Ярослав Васильович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2010. — Т. 4 : А — Я (додатковий). — С. 35—36. — .
Посилання
- Баган Олег. Творець украденої музики [ 6 травня 2009 у Wayback Machine.] // Поступ. — 2000. — 22 серпня.
- Житкевич А. (Торонто). Ярослав Барнич — шлях до «Золотої Батути». [ 9 грудня 2011 у Wayback Machine.]
- Ярослав Барнич обезсмертив гуцулку Ксеню, а пісня «Гуцулка Ксеня» увінчала свого творця.
- Філоненко Л. Про композитора Ярослава Барнича та його пісню «Гуцулка Ксеня» (Початок), (Закінчення).
- Л. Бура (листопад 1961). (PDF). Філадельфія: Союз українок Америки. с. 11—12. Архів оригіналу (PDF) за 1 жовтня 2015. Процитовано 30 вересня 2015.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yarosla v Vasi lovich Ba rnich angl Yaroslav Barnych 30 veresnya 1896 Balinci 1 chervnya 1967 Klivlend shtat Ogajo SShA ukrayinskij kompozitor dirigent pedagog skripal gromadskij diyach Yaroslav Vasilovich BarnichZobrazhennyaOsnovna informaciyaData narodzhennya30 veresnya 1896 1896 09 30 Misce narodzhennyaBalinciData smerti1 chervnya 1967 1967 06 01 70 rokiv Misce smertiKlivlend Ogajo SShAGromadyanstvoAvstro Ugorshina i ZUNRProfesiyadirigent pedagog skripalOsvitaVishij muzichnij institut im M Lisenka u Lvovi 1924 VchiteliMilan ZunaInstrumentiskripkaNagorodipochesna Zolota batuta odna z najvagomishih nagorod v ukrayinskij diaspori SShA U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Barnich ZhittyepisYaroslav Vasilovich Barnich narodivsya 30 veresnya 1896 roku v seli Balinci poblizu Kolomiyi nini Snyatinskogo rajonu Ivano Frankivskoyi oblasti v sim yi direktora shkoli U 1906 1914 rokah navchavsya v Kolomijskij gimnaziyi 1914 roku dobrovolcem vstupiv do legionu Ukrayinskih sichovih strilciv U zhovtni 1915 roku sklav gimnazijnij ispit zrilosti u Vidni Razom iz Mihajlom Gajvoronskim Yaroslav Barnich organizuvav strunnij kvartet Ukrayinskih sichovih strilciv do skladu yakogo uvijshli Antin Balandyuk i 1916 roku Barnich stav dirigentom Ukrayinskogo teatru tovaristva Besida u Lvovi kerivnik A Budzinskij Bulo postavleno Hatu za selom Gricya Natalku Poltavku Katerinu Galku ta inshi 1921 roku pracyuvav u mandrivnij trupi Ukrayinska teatralna druzhina Vasilya Kossaka Kolomiya Chortkiv Zbarazh a takozh u Teatri B Ovcharskogo Lviv U 1921 1924 rokah diriguvav v Ukrayinskomu teatri tovaristva Besida pid kerivnictvom Josipa Stadnika 1924 roku Barnich zakinchiv Lvivskij vishij muzichnij institut imeni Mikoli Lisenka vikladachi M Zuna O Yasenicka Voloshin Vasil Barvinskij She dekilka rokiv pishlo na poshuki roboti v Uzhgorodi buv dirigentom orkestru miscevogo teatru v Sambori vchitelyuvav V 1929 r pereyizd do Stanislavova nini Ivano Frankivsk vchitelska pracya v shkolah gimnaziyah seminariyi sester Vasiliyanok derzhavnomu Muzichnomu instituti im S Monyushka polskij Vishij shkoli im F Shopena diriguvannya tamteshnim Boyanom Ce buv osoblivo tvorchij period kompozitora Odruzhivsya z aktorkoyu Yaroslavoyu Rubchak stav batkom Irini Os sho pishe pro nogo druzhina Praci bulo bagato ale vin zhiv neyu Osoblivo uspishnoyu bula pracya zi shkilnoyu moloddyu Iz molodimi spivakami uchnyami cholovik tvoriv diva Kozhnij shkilnij koncert buv podiyeyu u Stanislavovi Same v toj chas vin rozpochav komponuvati muziku legkogo zhanru Prigaduyu koli ya z ditmi povernulasya z odnih vakacij dodomu to Yaroslav zrobiv nam nespodivanku Siv bilya citri fortepiano mi she ne mali i zagrav dvi svoyi kompoziciyi do sliv prof Romana Savickogo dva tango Oj soloviyu ta Hlopche mij hlopche Mi buli v zahoplenni i prosto primusili jogo dali shos take legke j melodijne tvoriti Za korotkij chas z yavilisya taki jogo tvori yak O garna krale Zapizno Molodi emeriti List i vreshti slavne tango pisnya Guculka Ksenya Barnich uvijshov v ukrayinsku muziku yak osnovopolozhnik modernoyi ukrayinskoyi opereti Usogo napisav 4 opereti Divcha z Maslosoyuzu 1933 Sharika 1934 Prigoda v Cherchi 1936 Guculka Ksenya 1938 Takozh kompozitor tvoriv u zhanri pisni tango stvorivshi doversheni rechi Oh Soloviyu Chi tyamish Guculka Ksenya ta in Nevipadkovo jogo nazivali ukrayinskim Lyegarem Ce buv kompozitor yevropejskoyi shkoli i stilyu Vodnochas Yaroslav Barnich ye avtorom i patetiko tragichnoyi simfonichnoyi syuyiti Baturin ta temu Mazepi B Lepkogo Ce velichna i monumentalna muzika yaku poki sho ne vdalosya vikonati dlya simfonichnogo orkestru Okremi fragmenti tvoru vikonuvali lishe na vechori pam yati Ya Barnicha u Drogobichi 1996 r vikonannya O Terleckoyi fortepiano Cej tvir buv postavlenij povnistyu v Americi 1949 roku Volodimirom Blavackim Z oseni 1939 roku pracyuvav dirigentom Stanislavivskogo muzdramteatru simfonichnogo orkestru filarmoniyi u 1940 r stvoriv Guculskij ansambl pisni i tancyu V roki nimeckoyi okupaciyi obijmav posadu dirigenta Lvivskoyi operi Pered prihodom drugih sovitiv buduchi vzhe vidomim kompozitorom i dirigentom podavsya na emigraciyu Zahidna Nimechchina 1944 1949 SShA z 1949 r pracya v riznih ustanovah batuta nad horami postanovki oper i operet koncerti tosho U 1952 r v Nyu Jorku stvoryuyetsya Ukrayinskij Muzichnij Institut a v odnij iz jogo filij u mistah Klivlendi i Lorejni pracyuye Yaroslav Barnich de vikladaye gru na skripci ta teoretichni predmeti Vprodovzh 15 ti rokiv 1951 1966 Yaroslav Barnich pracyuvav hudozhnim kerivnikom ta dirigentom Klivlend SShA j proviv z nim ponad 100 velikih imprez koncertnih vistupiv ta scenichnih postanovok Otrimav zvannya Pochesnij gromadyanin m Vinnipega Kanada 1961 r za koncertnu programu do vidkrittya pam yatnika Tarasovi Shevchenku V 1966 r diaspora shiroko vidznachila 70 richchya kompozitora vruchivshi jomu Zolotu batutu zi slonovoyi kistki ta zolotim okuttyam Svoye vitannya i blagoslovennya nadislali yuvilyarovi Papa Rimskij Pavlo VI glava UGKC Josif Slipij 23 kvitnya 1966 r bulo ogoloshene Dnem Barnicha u shtati Ogajo 1 chervnya 1967 r Yaroslava Barnicha ne stalo Pohovanij u Klivlendi Ogajo SShA Ostannya robota mitcya p yesa kazka na tri diyi Charodijna sopilka Na prohannya jogo druzhini Yaroslavi Barnich tekst Charodijnoyi sopilki buv dopisanij Leonidom Poltavoyu a muzika Bogdanom Saramagoyu ta Vasilem Ovcharenkom Pam yatKremlivskimi vizvolitelyami tvorchist i same im ya kompozitora Yaroslava Barnicha buli zaboroneni U seli Balinci de narodivsya kompozitor vidkrito memorialnu doshku V Ivano Frankivsku ta Kolomiyi imenem Barnicha nazvano vulici Primitki Arhiv originalu za 2 zhovtnya 2015 Procitovano 27 bereznya 2015 Za inshoyu versiyeyu avtor pisni Roman Savickij div Guculka Ksenya pisnya postup brama com Arhiv originalu za 6 travnya 2009 Procitovano 13 lipnya 2016 DzherelaBarnich Yaroslav Vasilovich Mistectvo Ukrayini Biografichnij dovidnik uporyad A V Kudrickij M G Labinskij za red A V Kudrickogo K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1997 S 43 ISBN 5 88500 071 9 Gajskij O Yaroslav Barnich zhittya ta tvorchij shlyah Visti 1966 3 Filonenko L Yaroslav Barnich ta jogo pisnya Guculka Ksenya Narodna tvorchist i etnografiya 1994 4 Pushik S Pro avtoriv pisen Chervoni maki i Guculka Ksenya Galichina 1995 106 114 Filonenko L Yaroslav Barnich mitec pedagog gromadyanin do 100 richchya vid dnya narodzhennya Mistectvo ta osvita 1996 2 Filonenko L Yaroslav Barnich Naukovo populyarnij naris pro zhittya ta tvorchist Drogobich 1999 Melnichuk B Barnich Yaroslav Vasilovich Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2010 T 4 A Ya dodatkovij S 35 36 ISBN 978 966 528 318 8 PosilannyaBagan Oleg Tvorec ukradenoyi muziki 6 travnya 2009 u Wayback Machine Postup 2000 22 serpnya Zhitkevich A Toronto Yaroslav Barnich shlyah do Zolotoyi Batuti 9 grudnya 2011 u Wayback Machine Yaroslav Barnich obezsmertiv guculku Ksenyu a pisnya Guculka Ksenya uvinchala svogo tvorcya Filonenko L Pro kompozitora Yaroslava Barnicha ta jogo pisnyu Guculka Ksenya Pochatok Zakinchennya L Bura listopad 1961 PDF Filadelfiya Soyuz ukrayinok Ameriki s 11 12 Arhiv originalu PDF za 1 zhovtnya 2015 Procitovano 30 veresnya 2015