Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ло хвицький райо н колишній район у північно західній частині Полтавської області в Україні з центром у місті Лохвиці Ут

Лохвицький район

Лохвицький район

Ло́хвицький райо́н — колишній район у північно-західній частині Полтавської області в Україні з центром у місті Лохвиці. Утворений 1923 року. Ліквідований 17 липня 2020 року. Населення становить 43 088 осіб (на 1 лютого 2016). На півночі межує з Чернігівською та Сумською областями, займає площу у 1,3 тис. км², що становить 4,6 % від території області. Із 17 липня 2020 року територія району включена у Миргородський район.

Лохвицький район
адміністративно-територіальна одиниця
image image
Герб Прапор
image
Район на карті Полтавська область
Основні дані
Країна: image Україна
Область: Полтавська область
Код КОАТУУ: 5322600000
Утворений: 1923
Населення: ▼ 43 088 (на 1.02.2016)
Площа: 1300 км²
Густота: 34.6 осіб/км²
Тел. код: +380-5356
Поштові індекси: 37200—37265
Населені пункти та ради
Районний центр: Лохвиця
Міські ради: 2
Сільські ради: 19
Міста: 2
Села: 79
Районна влада
Голова ради: Храпаль Анатолій Олександрович
Голова РДА: Костенко Тетяна Вікторівна
Вебсторінка: Лохвицька РДА
Лохвицька районна рада
Адреса: 37200, Полтавська обл., Лохвицький р-н, м. Лохвиця, вул. Перемоги, 1
Мапа

image Лохвицький район у Вікісховищі

Географія

Район був розташований в північно-західній частині Полтавської області, межував із Чорнухинським, Лубенським, Миргородським (два останні райони нині значно укрупнені), Гадяцьким районами, Чернігівською та Сумською областями, займав площу у 1,3 тис. км² (4,6 % від території області).

Чернігівська область
(Варвинський район) 		Сумська область
(Роменський район) 		Сумська область
(Липоводолинський район)
Чорнухинський район image Гадяцький район
Лубенський район Миргородський район

Відстань від м. Лохвиці до м. Полтава шосейними дорогами 180 км. Чисельність місцевого населення налічує 46 тис. осіб, у тому числі: міського — 20,7 тис. чол. (45 %), сільського — 25,3 тис. чол. (55 %).

В Лохвицькому районі зростають види рослин, які занесені до Червоної книги України (2009): Salvinia natans (L.) All., Crocus reticulatus Steven ex Adams, Gladiolus tenuis M.Bieb., Bulbocodium versicolor (Ker-Gawl.) Spreng., Anacamptis laxiflora (Lam.) R.M.Bateman, Anacamptis palustris (Jacq.) R.M.Bateman, Pridgeon & M.W.Chase, Anacamptis pyramidalis (L.) Rich., Dactylorhiza incarnata (L.) Soó, Epipactis helleborine (L.) Crantz, Listera ovata (L.) R.Br., Stipa capillata L., Stipa pennata L., Astragalus dasyanthus Pall., Adonis vernalis L., Pulsatilla pratensis (L.) Mill. subsp. nigricans (Stoerck) Zamels, Scrophularia vernalis L.

Адміністративний поділ

Докладніше: Адміністративний устрій Лохвицького району
№ Назва Центр Населені пункти
1
 Заводська міська рада м. Заводське м. Заводське

c. Вишневе

2
 Безсалівська сільська рада c. Безсали c. Безсали

c. Вишеньки c. Мехедівка c. Озерне c. Сокириха c. Червона Слобідка

3
 Бербеницька сільська рада c. Бербениці c. Бербениці
4
 Білогорільська сільська рада c. Білогорілка c. Білогорілка

c. Воля c. Ручки

5
 Бодаквянська сільська рада c. Бодаква c. Бодаква

c. Заморіївка c. Нижня Будаківка c. Пісочки c. Хрулі c. Червоні Луки

6
 Вирішальненська сільська рада c. Вирішальне c. Вирішальне

c. Бешти c. Високе c. Гірки c. Сльозиха c. Часниківка c. Шкадрети

7
 Гирявоісковецька сільська рада c. Гиряві Ісківці c. Гиряві Ісківці

c. Веселе c. Зірка c. Млини c. Степне c. Слобідка c. Старий Хутір c. Червона Балка c. Чижі c. Шевченкове

8
 Жабківська сільська рада c. Жабки c. Жабки

c. Нове

9
 Ісковецька сільська рада c. Ісківці c. Ісківці

c. Дрюківщина c. Овдіївка c. Скоробагатьки c. Яблунівка

10
 Лучанська сільська рада c. Лука c. Лука

с. Юсківці

11
 Корсунівська сільська рада c. Корсунівка c. Корсунівка

c. Вовківське c. Потоцьківщина c. Пласківщина c. Саранчине

12
 Пісківська сільська рада c. Піски c. Піски

c. Шевченки c. Яремівщина

13
 Погарщинська сільська рада c. Погарщина c. Погарщина

c. Дібрівне

14
 Ригівська сільська рада c. Риги c. Риги

c. Венслави c. Пестичевське

15
 Свиридівська сільська рада c. Свиридівка c. Свиридівка

c. Дереківщина c. Парницьке c. Степуки c. Яшники

16
 Токарівська сільська рада c. Токарі c. Токарі

c. Гамаліївка c. Долинка c. Пучківщина c. Руда

17
 Харківецька сільська рада c. Харківці c. Харківці

c. Архипівка c. Западинці

18
 Яхниківська сільська рада c. Яхники c. Яхники

c. Романиха c. Шмиглі

Історія

До заснування Лохвиці

Територія Лохвицького району була заселена ще на почтаку нашої ери. Свідчення тому — ранньослов'янський могильник Черняхівської культури. В X—XI ст. ця місцевість була одним із укріплень оборонної лінії Посулля та входила до складу Переяславського князівства [ 15 січня 2020 у Wayback Machine.].

У складі Литовського князівста та Речі Посполитої

В 1320 році адміністративний центр району — місто Лохвиця. Невелике поселення вперше офіційно згадується в історичних документах в зв'язку з належністю його до Великого князівства Литовського. В XV столітті поселення було вотчиною князів Глинських. В 1500 році Московія захопила частину північно-східних земель і утворила Путивльське воєводство, до складу якого увійшла і Лохвиця. На рубежі XVII століття, в результаті військового конфлікту між польсько-литовською державою Річ Посполита і Московією, Лохвиця відійшла до  Речі Посполитої і з навколишніми територіями перебувала у володінні князів Вишневецьких.

У «Книге большого чертежа», 1618) Лохвиця зазначена як «городок», що мав фортифікаційні укріплення. Місто також відображене на карті книги «Опис України» французького інженера Гійома Левассера де-Боплана, виданій у Руані в 1651 році. У 1644 р. місто одержало магдебурзьке право і герб, що зображував міські ворота з баштами на них.

Протягом 1648—1658 років Лохвиця — сотенне місто Миргородського, пізніше Лубенського (1658—1781 р.р.)полків. Під час Визвольної війни проти польської шляхти лохвицька козача сотня у складі війська Богдана Хмельницького брала участь у битвах під Пилявцями (1648), Зборовом (1649), Берестечком (1651), Батогом (1652), Жванцем (1653). Під час Північної війни між Росією і Швецією Лохвицький сотник П.Мартос підтримував гетьмана Івана Мазепу. У місті знаходилася гетьманська казна.

Російська імперія

Після ліквідації автономії Лівобережної України Лохвицький повіт увійшов до складу Чернігівського намісництва (1781—1796), а згодом — до  Малоросійської (1796—1802) та  Полтавської губерній (1802—1923). Межі Лохвицького повіту у різні часи були неоднаковими. До його складу входили десятки менших чи більших сіл, хуторів та поселень сучасної Чорнухівщини, Сумщини та Чернігівщини.

image
Тютюнова фабрика С. Х. Дунаєвського

На початку ХХ століття Лохвицький повіт був в основному сільськогосподарським. Разом з тим на його території працювало кілька невеликих промислових підприємств та кустарних майстерень. В повіті, зокрема, працювало 7 цегельних заводів, завод по обробці шкір тварин, два винокуренних заводи, механічна слюсарна майстерня, скотобійня, два ковбасні цехи, воскобійня, фабрика олійних фарб, пізніше стала до ладу

Протягом 1905—1907 років у Лохвицькому повіті відбулися перші масові заворушення проти самодержавної політики, в яких активну участь брав письменник з с. Харківці Архип Тесленко.

Переписом 1910 року у Лохвиці зафіксовано 1689 господарств (козацьких — 691, селянських — 216, єврейських —406) і 9531 жителя. Станом на 1917 рік у місті діяли 6 православних церков і синагога, жіноча гімназія, реальне, міське та комерційне училища, учбові ремісничі майстерні, електростанція, аптека, земська лікарня, кінотеатр, Народний будинок (театр), Товариство сільських господарств, два товариства взаємного кредиту, три друкарні, цегельний і шкіряний заводи, тютюнова фабрика.

Напередодні революційних подій 1917 року Лохвицький повіт включав 260 населених пунктів, об'єднаних у 15 волостей — Андріяшівську, Білоусівську, Білоцерківську, Вороньківську, Гнідинську, Івахницьку, Лохвицьку, Луганську, Мокіївську, Озерянську, Пісківську, Свиридівську, Сенчанську, Чорнухинську, Юсківську). У повіті діяло 158 шкіл, де навчалося 9996 учнів, на 15 лікарняних дільницях працювало 16 лікарів і 27 фельдшерів.

Радянська влада

10 березня 1917 року обрано першу Лохвицьку Раду робітничих і селянських депутатів. Радянську владу на Лохвиччині було проголошено 22 січня 1918 року на першому повітовому З'їзді Рад Лохвиччини, а 7 березня 1923 року був утворений Лохвицький район як окрема адміністративно-територіальна одиниця у складі 6 волостей. В квітні 1923 року було створено Роменську округу, яка складалася з Роменського, Гадяцького,  Лохвицького повітів, двох волостей з Прилуцького та Лебединського повітів. У 1927 році Роменська округа складалася вже з 13 повітів, найбільшим з яких був Лохвицький. Згодом Лохвицький район увійшов до складу Лубенського округу, а з вересня 1930 року — наш район перебував у складі Харківської області. І тільки у вересні 1937 року став районним центром Полтавської області.

Голодомор

Не обійшло Лохвицький район лихо голодомору 1932—1933 років та процес примусової колективізації. Використовуючи репресивні органи, більшовики провели примусове об'єднання селян спочатку в комнезами, комуни та товариства по спільному обробітку землі, а згодом — у колгоспи. Станом на 1 жовтня 1932 року Лохвицький повіт був майже повністю колективізований [ 21 січня 2021 у Wayback Machine.], тобто колгосп чи артіль діяли у кожному населеному пункті. На початку 30-х років колгоспи Лохвицького району вирощували цукрові буряки, які везли на переробку до Лохвицького цукрового заводу, що став до роботи у жовтні 1929 року. У 1934 році почав працювати Лохвицький спиртовий завод. На фоні ж здобутків від соцбудівництва та колективізації [ 28 лютого 2022 у Wayback Machine.] у районі, як і в цілому по Україні, лютував страшний голод [ 20 січня 2021 у Wayback Machine.]. У списку голодуючих 25 районів Харківської області, до якої тоді належав наш район, було вказано, що в Лохвицькому районі вражено голодом 13 сіл [ 24 лютого 2014 у Wayback Machine.], а відпущено продовольчої допомоги тільки 550 центнерів.

Радянсько-німецька війна

Складним випробуванням для жителів району стала Друга світова війна. Вже 12 вересня 1941 року Лохвиця була захоплена фашистами. Намагаючись затримати рух фашистів у вересні в районі урочища Шумейково потрапили в оточення 800 наших бійців на чолі з командуванням Південно-Західного фронту. 22 вересня майже всі вони полягли смертю хоробрих у нерівному бою з фашистами. У вересні 1976 року в урочищі Шумейково був урочисто відкритий Меморіальний комплекс. Загалом же, 15540 жителів Лохвицького краю билися в боях, 7757 лохвичан загинули в тій боротьбі. Більше 8 тисяч жителів за подвиги перед Батьківщиною були нагороджені орденами і медалями, 14 із них було присвоєно  звання Героя Радянського Союзу. За роки окупації району (1941—1943 рр.) фашисти вивезли на каторгу до Німеччини 3745 хлопців і дівчат з Лохвицького краю, 668 лохвичан загинули в гестапо. 12 травня 1942 року на околиці міста фашистами були розстріляно 287 жителів міста єврейської національності.

Активну боротьбу з німецькими окупантами проводили партизани та підпільники, що діяли на території району. Було організовано 13 підпільних груп, що об'єднували понад 300 чоловік. Найбільшим партизанським об'єднанням був загін «Сокіл» під командуванням Є. Х. Соколовського та А. С. Ярового. Цей загін діяв на території кількох районів Полтавської та Чернігівської областей.

image
Пам'ятний знак партизанському загону «Сокіл» у сосновому лісопарку в Лохвиці

13 вересня 1943 року війська 309 стрілецької дивізії звільнили Лохвицький край від фашистів. Під час Другої  світової війни 14 мешканців Лохвицького району стали Героями Радянського Союзу — С. Ф. Севастьянов, В. О. Бондаренко, М. Д. Дронов, П. І. Єрмак, І. К. Лета, М. Ю. Матвієнко, О. О. Мироненко, І. Г. Романенко, Г. М. Сердюк, Д. П. Шингирій, В. П. Шульга, Є. І. Усенко. Лохвицьке коріння мав і відважний герой-підводник Олександр Маринеско, якого сам Адольф Гітлер називав «ворогом № 1».

Повоєнний час

Внаслідок воєнних дій район поніс значні матеріальні втрати, які обчислювалися у більше як 700 млн тодішніх карбованців. Лише у 1950 році всі посівні площі було освоєно, відновлено поголів'я худоби і птиці. Золотими літерами в історію нашого краю вписані імена Героїв Соціалістичної праці: Вівчаренка М. І., Головка С. С., Іващенка Г. М., Тарасенка О. Т., Труша В. І., Юрченка М. Т., Кавалера орденів Трудової Слави Овраменка І. М.

Від 1966 року після відокремлення Чорнухинського району Лохвицький район існує в нинішніх межах. Його загальна територія складає 1,3 тисячі квадратних кілометрів.

Незалежність

1 грудня 1991 року на Всенародному референдумі лохвичани більшістю проголосували за незалежність України.

У рамках децентралізації в Україні 17 липня 2020 року постановою Верховної Ради України Лохвицький район було ліквідовано, а його територію включено в Миргородський район.

Економіка

Основні галузі промисловості: нафтовидобувна, газовидобувна, харчова.

У галузях економіки району працює 9 тис. чол. Із них у сфері матеріального виробництва — 52,7 % (у тому числі майже половина — у сільському господарстві). Рівень безробіття становить 3,1 %.

АПК району налічує 23 сільськогосподарські підприємства та 68 фермерських господарств. Площа сільгоспугідь (по всіх товаровиробниках, включаючи підсобні господарства) становить 100,3 тис. га. У структурі сільськогосподарського виробництва обсяги рослинництва становлять 77,7 %, тваринництва — 22,3 %. Основні галузі рослинництва: зернова, технічна. Основні галузі тваринництва: вирощування ВРХ, свинарство.

У промисловості району працює 7 підприємств — юридичних осіб. Основні види промислової діяльності: виробництво цукру, хліба та хлібобулочних виробів, комбікормів, цегли, компонентів моторного палива альтернативного (КМПА). Розташоване на території району в місті Заводське ПрАТ «Склоприлад» займається виробництвом термометрів побутових, термометрів технічних, лабораторного посуду.

Транспорт

Транспортна мережа загального користування налічує 40 км залізничних колій та 419 км доріг.

Населення

Розподіл населення за віком та статтю (2001):

Стать Всього До 15 років 15-24 25-44 45-64 65-85 Понад 85
Чоловіки 23 198 4321 2938 6846 5892 3054 147
Жінки 28 240 4008 3199 6802 7099 6396 736


Національний склад населення за даними перепису 2001 року:

Національність Кількість осіб Відсоток
українці 49556 96,23 %
росіяни 1498 2,91 %
білоруси 132 0,26 %
вірмени 107 0,21 %
молдовани 60 0,12 %
інші 142 0,28 %

Мовний склад населення за даними перепису 2001 року:

Мова Кількість осіб Відсоток
українська 49880 96,86 %
російська 1409 2,74 %
вірменська 63 0,12 %
білоруська 55 0,11 %
молдовська 43 0,08 %
інші 45 0,09 %

Політика

25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Лохвицького району було створено 55 виборчих дільниць. Явка на виборах складала — 67,83 % (проголосували 23 763 із 35 034 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 50,93 % (12 102 виборців); Юлія Тимошенко — 20,73 % (4 926 виборців), Олег Ляшко — 12,19 % (2 897 виборців), Анатолій Гриценко — 5,55 % (1 318 виборців), Сергій Тігіпко — 2,46 % (585 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 0,83 %.

Соціальна сфера

Освіта

Серед закладів освіти 2 навчальні заклади І-ІІ рівня акредитації (технікуми, училища, коледжі), 2 професійно-технічні навчальні заклади, 33 загальноосвітніх та 18 дошкільних закладів.

Медицина

У сфері охорони здоров'я задіяні 49 лікарських медичних закладів, у тому числі: 8 лікарняних закладів, 7 лікарських амбулаторно-поліклінічних закладів, 34 ФАПи.

Культура

До районної мережі закладів культури входять 47 клубів, будинків культури, 36 бібліотек, 224 пам'ятники історії і культури, 2 музеї.

Персоналії

Талановиті земляки, що в різні часи прославили Лохвицький край у світі, це, перш за все, філософ і поет Г. С. Сковорода, кобзар І. Г. Кравченко-Круковський,  біолог Я. К. Кайданов, юрист, академік АН УРСР М. В. Гордон, скульптори Г. Л. Пивоваров, В. Ф. Молодченко, композитори І. Й. Дунаєвський та З. Й. Дунаєвський, художник П. В. Симонов, письменники  А. Ю.  Тесленко,   О. Ф. Коломієць та багато-багато інших.

Див. також

Примітки

  1. Розпорядження Президента України від 19 березня 2020 року № 189/2020-рп «Про призначення Т.Костенко головою Лохвицької районної державної адміністрації Полтавської області»
  2. Olshanskyi, I. (2018). . Біологія та екологія (укр.). Т. 4, № 1. с. 34—44. doi:10.33989/2414-9810.2018.4.1.180154. ISSN 2616-6720. Архів оригіналу за 8 квітня 2022. Процитовано 14 серпня 2020.
  3. . resource.history.org.ua. Архів оригіналу за 14 лютого 2022. Процитовано 9 січня 2020.
  4. Вікіпедія. . history.sumy.ua (uk-ua) . Архів оригіналу за 27 січня 2021. Процитовано 9 січня 2020.
  5. . edera.gitbook.io. Архів оригіналу за 7 серпня 2020. Процитовано 9 січня 2020.
  6. . incognita.day.kyiv.ua. Архів оригіналу за 21 січня 2021. Процитовано 9 січня 2020.
  7. . trada.gov.ua. Архів оригіналу за 20 січня 2021. Процитовано 9 січня 2020.
  8. . archives.gov.ua. Архів оригіналу за 19 січня 2019. Процитовано 9 січня 2020.
  9. . Урядовий Кур’єр. 19 січня 2019. Архів оригіналу за 30 вересня 2020. Процитовано 9 січня 2020.
  10. . Pidruchniki. Архів оригіналу за 28 грудня 2016. Процитовано 9 січня 2020.
  11. Артюх, В'ячеслав. . history.sumy.ua (uk-ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2020. Процитовано 9 січня 2020.
  12. . sites.google.com. Архів оригіналу за 13 жовтня 2020. Процитовано 9 січня 2020.
  13. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 3 березня 2019. Процитовано 10 січня 2020.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
  14. . www.nbuv.gov.ua. Архів оригіналу за 16 лютого 2020. Процитовано 9 січня 2020.
  15. Урочище Шумейкове. lokhvitsya (рос.). Процитовано 9 січня 2020.
  16. [Населення за статтю та віком...2001]. Архів оригіналу за 12 грудня 2020.
  17. . Архів оригіналу за 15 травня 2021. Процитовано 12 квітня 2017.
  18. ПроКом, ТОВ НВП. . www.cvk.gov.ua. Архів оригіналу за 27 лютого 2018. Процитовано 30 березня 2016.

Посилання

  • Постанова Верховної Ради України про зміну адміністративного-територіального устрою України [ 5 серпня 2020 у Wayback Machine.]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Lo hvickij rajo n kolishnij rajon u pivnichno zahidnij chastini Poltavskoyi oblasti v Ukrayini z centrom u misti Lohvici Utvorenij 1923 roku Likvidovanij 17 lipnya 2020 roku Naselennya stanovit 43 088 osib na 1 lyutogo 2016 Na pivnochi mezhuye z Chernigivskoyu ta Sumskoyu oblastyami zajmaye ploshu u 1 3 tis km sho stanovit 4 6 vid teritoriyi oblasti Iz 17 lipnya 2020 roku teritoriya rajonu vklyuchena u Mirgorodskij rajon Lohvickij rajonadministrativno teritorialna odinicyaGerb PraporRajon na karti Poltavska oblastOsnovni daniKrayina UkrayinaOblast Poltavska oblastKod KOATUU 5322600000Utvorenij 1923Naselennya 43 088 na 1 02 2016 Plosha 1300 km Gustota 34 6 osib km Tel kod 380 5356Poshtovi indeksi 37200 37265Naseleni punkti ta radiRajonnij centr LohvicyaMiski radi 2Silski radi 19Mista 2Sela 79Rajonna vladaGolova radi Hrapal Anatolij OleksandrovichGolova RDA Kostenko Tetyana ViktorivnaVebstorinka Lohvicka RDA Lohvicka rajonna radaAdresa 37200 Poltavska obl Lohvickij r n m Lohvicya vul Peremogi 1MapaLohvickij rajon u VikishovishiGeografiyaRajon buv roztashovanij v pivnichno zahidnij chastini Poltavskoyi oblasti mezhuvav iz Chornuhinskim Lubenskim Mirgorodskim dva ostanni rajoni nini znachno ukrupneni Gadyackim rajonami Chernigivskoyu ta Sumskoyu oblastyami zajmav ploshu u 1 3 tis km 4 6 vid teritoriyi oblasti Chernigivska oblast Varvinskij rajon Sumska oblast Romenskij rajon Sumska oblast Lipovodolinskij rajon Chornuhinskij rajon Gadyackij rajonLubenskij rajon Mirgorodskij rajon Vidstan vid m Lohvici do m Poltava shosejnimi dorogami 180 km Chiselnist miscevogo naselennya nalichuye 46 tis osib u tomu chisli miskogo 20 7 tis chol 45 silskogo 25 3 tis chol 55 V Lohvickomu rajoni zrostayut vidi roslin yaki zaneseni do Chervonoyi knigi Ukrayini 2009 Salvinia natans L All Crocus reticulatus Steven ex Adams Gladiolus tenuis M Bieb Bulbocodium versicolor Ker Gawl Spreng Anacamptis laxiflora Lam R M Bateman Anacamptis palustris Jacq R M Bateman Pridgeon amp M W Chase Anacamptis pyramidalis L Rich Dactylorhiza incarnata L Soo Epipactis helleborine L Crantz Listera ovata L R Br Stipa capillata L Stipa pennata L Astragalus dasyanthus Pall Adonis vernalis L Pulsatilla pratensis L Mill subsp nigricans Stoerck Zamels Scrophularia vernalis L Administrativnij podilDokladnishe Administrativnij ustrij Lohvickogo rajonu Nazva Centr Naseleni punkti1 Zavodska miska rada m Zavodske m Zavodske c Vishneve2 Bezsalivska silska rada c Bezsali c Bezsali c Vishenki c Mehedivka c Ozerne c Sokiriha c Chervona Slobidka3 Berbenicka silska rada c Berbenici c Berbenici4 Bilogorilska silska rada c Bilogorilka c Bilogorilka c Volya c Ruchki5 Bodakvyanska silska rada c Bodakva c Bodakva c Zamoriyivka c Nizhnya Budakivka c Pisochki c Hruli c Chervoni Luki6 Virishalnenska silska rada c Virishalne c Virishalne c Beshti c Visoke c Girki c Sloziha c Chasnikivka c Shkadreti7 Giryavoiskovecka silska rada c Giryavi Iskivci c Giryavi Iskivci c Vesele c Zirka c Mlini c Stepne c Slobidka c Starij Hutir c Chervona Balka c Chizhi c Shevchenkove8 Zhabkivska silska rada c Zhabki c Zhabki c Nove9 Iskovecka silska rada c Iskivci c Iskivci c Dryukivshina c Ovdiyivka c Skorobagatki c Yablunivka10 Luchanska silska rada c Luka c Luka s Yuskivci11 Korsunivska silska rada c Korsunivka c Korsunivka c Vovkivske c Potockivshina c Plaskivshina c Saranchine12 Piskivska silska rada c Piski c Piski c Shevchenki c Yaremivshina13 Pogarshinska silska rada c Pogarshina c Pogarshina c Dibrivne14 Rigivska silska rada c Rigi c Rigi c Venslavi c Pestichevske15 Sviridivska silska rada c Sviridivka c Sviridivka c Derekivshina c Parnicke c Stepuki c Yashniki16 Tokarivska silska rada c Tokari c Tokari c Gamaliyivka c Dolinka c Puchkivshina c Ruda17 Harkivecka silska rada c Harkivci c Harkivci c Arhipivka c Zapadinci18 Yahnikivska silska rada c Yahniki c Yahniki c Romaniha c ShmigliIstoriyaDo zasnuvannya Lohvici Teritoriya Lohvickogo rajonu bula zaselena she na pochtaku nashoyi eri Svidchennya tomu rannoslov yanskij mogilnik Chernyahivskoyi kulturi V X XI st cya miscevist bula odnim iz ukriplen oboronnoyi liniyi Posullya ta vhodila do skladu Pereyaslavskogo knyazivstva 15 sichnya 2020 u Wayback Machine U skladi Litovskogo knyazivsta ta Rechi Pospolitoyi V 1320 roci administrativnij centr rajonu misto Lohvicya Nevelike poselennya vpershe oficijno zgaduyetsya v istorichnih dokumentah v zv yazku z nalezhnistyu jogo do Velikogo knyazivstva Litovskogo V XV stolitti poselennya bulo votchinoyu knyaziv Glinskih V 1500 roci Moskoviya zahopila chastinu pivnichno shidnih zemel i utvorila Putivlske voyevodstvo do skladu yakogo uvijshla i Lohvicya Na rubezhi XVII stolittya v rezultati vijskovogo konfliktu mizh polsko litovskoyu derzhavoyu Rich Pospolita i Moskoviyeyu Lohvicya vidijshla do Rechi Pospolitoyi i z navkolishnimi teritoriyami perebuvala u volodinni knyaziv Vishneveckih U Knige bolshogo chertezha 1618 Lohvicya zaznachena yak gorodok sho mav fortifikacijni ukriplennya Misto takozh vidobrazhene na karti knigi Opis Ukrayini francuzkogo inzhenera Gijoma Levassera de Boplana vidanij u Ruani v 1651 roci U 1644 r misto oderzhalo magdeburzke pravo i gerb sho zobrazhuvav miski vorota z bashtami na nih Protyagom 1648 1658 rokiv Lohvicya sotenne misto Mirgorodskogo piznishe Lubenskogo 1658 1781 r r polkiv Pid chas Vizvolnoyi vijni proti polskoyi shlyahti lohvicka kozacha sotnya u skladi vijska Bogdana Hmelnickogo brala uchast u bitvah pid Pilyavcyami 1648 Zborovom 1649 Berestechkom 1651 Batogom 1652 Zhvancem 1653 Pid chas Pivnichnoyi vijni mizh Rosiyeyu i Shveciyeyu Lohvickij sotnik P Martos pidtrimuvav getmana Ivana Mazepu U misti znahodilasya getmanska kazna Rosijska imperiya Pislya likvidaciyi avtonomiyi Livoberezhnoyi Ukrayini Lohvickij povit uvijshov do skladu Chernigivskogo namisnictva 1781 1796 a zgodom do Malorosijskoyi 1796 1802 ta Poltavskoyi gubernij 1802 1923 Mezhi Lohvickogo povitu u rizni chasi buli neodnakovimi Do jogo skladu vhodili desyatki menshih chi bilshih sil hutoriv ta poselen suchasnoyi Chornuhivshini Sumshini ta Chernigivshini Tyutyunova fabrika S H Dunayevskogo Na pochatku HH stolittya Lohvickij povit buv v osnovnomu silskogospodarskim Razom z tim na jogo teritoriyi pracyuvalo kilka nevelikih promislovih pidpriyemstv ta kustarnih majsteren V poviti zokrema pracyuvalo 7 cegelnih zavodiv zavod po obrobci shkir tvarin dva vinokurennih zavodi mehanichna slyusarna majsternya skotobijnya dva kovbasni cehi voskobijnya fabrika olijnih farb piznishe stala do ladu Protyagom 1905 1907 rokiv u Lohvickomu poviti vidbulisya pershi masovi zavorushennya proti samoderzhavnoyi politiki v yakih aktivnu uchast brav pismennik z s Harkivci Arhip Teslenko Perepisom 1910 roku u Lohvici zafiksovano 1689 gospodarstv kozackih 691 selyanskih 216 yevrejskih 406 i 9531 zhitelya Stanom na 1917 rik u misti diyali 6 pravoslavnih cerkov i sinagoga zhinocha gimnaziya realne miske ta komercijne uchilisha uchbovi remisnichi majsterni elektrostanciya apteka zemska likarnya kinoteatr Narodnij budinok teatr Tovaristvo silskih gospodarstv dva tovaristva vzayemnogo kreditu tri drukarni cegelnij i shkiryanij zavodi tyutyunova fabrika Naperedodni revolyucijnih podij 1917 roku Lohvickij povit vklyuchav 260 naselenih punktiv ob yednanih u 15 volostej Andriyashivsku Bilousivsku Bilocerkivsku Voronkivsku Gnidinsku Ivahnicku Lohvicku Lugansku Mokiyivsku Ozeryansku Piskivsku Sviridivsku Senchansku Chornuhinsku Yuskivsku U poviti diyalo 158 shkil de navchalosya 9996 uchniv na 15 likarnyanih dilnicyah pracyuvalo 16 likariv i 27 feldsheriv Radyanska vlada 10 bereznya 1917 roku obrano pershu Lohvicku Radu robitnichih i selyanskih deputativ Radyansku vladu na Lohvichchini bulo progolosheno 22 sichnya 1918 roku na pershomu povitovomu Z yizdi Rad Lohvichchini a 7 bereznya 1923 roku buv utvorenij Lohvickij rajon yak okrema administrativno teritorialna odinicya u skladi 6 volostej V kvitni 1923 roku bulo stvoreno Romensku okrugu yaka skladalasya z Romenskogo Gadyackogo Lohvickogo povitiv dvoh volostej z Priluckogo ta Lebedinskogo povitiv U 1927 roci Romenska okruga skladalasya vzhe z 13 povitiv najbilshim z yakih buv Lohvickij Zgodom Lohvickij rajon uvijshov do skladu Lubenskogo okrugu a z veresnya 1930 roku nash rajon perebuvav u skladi Harkivskoyi oblasti I tilki u veresni 1937 roku stav rajonnim centrom Poltavskoyi oblasti Golodomor Ne obijshlo Lohvickij rajon liho golodomoru 1932 1933 rokiv ta proces primusovoyi kolektivizaciyi Vikoristovuyuchi represivni organi bilshoviki proveli primusove ob yednannya selyan spochatku v komnezami komuni ta tovaristva po spilnomu obrobitku zemli a zgodom u kolgospi Stanom na 1 zhovtnya 1932 roku Lohvickij povit buv majzhe povnistyu kolektivizovanij 21 sichnya 2021 u Wayback Machine tobto kolgosp chi artil diyali u kozhnomu naselenomu punkti Na pochatku 30 h rokiv kolgospi Lohvickogo rajonu viroshuvali cukrovi buryaki yaki vezli na pererobku do Lohvickogo cukrovogo zavodu sho stav do roboti u zhovtni 1929 roku U 1934 roci pochav pracyuvati Lohvickij spirtovij zavod Na foni zh zdobutkiv vid socbudivnictva ta kolektivizaciyi 28 lyutogo 2022 u Wayback Machine u rajoni yak i v cilomu po Ukrayini lyutuvav strashnij golod 20 sichnya 2021 u Wayback Machine U spisku goloduyuchih 25 rajoniv Harkivskoyi oblasti do yakoyi todi nalezhav nash rajon bulo vkazano sho v Lohvickomu rajoni vrazheno golodom 13 sil 24 lyutogo 2014 u Wayback Machine a vidpusheno prodovolchoyi dopomogi tilki 550 centneriv Radyansko nimecka vijna Skladnim viprobuvannyam dlya zhiteliv rajonu stala Druga svitova vijna Vzhe 12 veresnya 1941 roku Lohvicya bula zahoplena fashistami Namagayuchis zatrimati ruh fashistiv u veresni v rajoni urochisha Shumejkovo potrapili v otochennya 800 nashih bijciv na choli z komanduvannyam Pivdenno Zahidnogo frontu 22 veresnya majzhe vsi voni polyagli smertyu horobrih u nerivnomu boyu z fashistami U veresni 1976 roku v urochishi Shumejkovo buv urochisto vidkritij Memorialnij kompleks Zagalom zhe 15540 zhiteliv Lohvickogo krayu bilisya v boyah 7757 lohvichan zaginuli v tij borotbi Bilshe 8 tisyach zhiteliv za podvigi pered Batkivshinoyu buli nagorodzheni ordenami i medalyami 14 iz nih bulo prisvoyeno zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu Za roki okupaciyi rajonu 1941 1943 rr fashisti vivezli na katorgu do Nimechchini 3745 hlopciv i divchat z Lohvickogo krayu 668 lohvichan zaginuli v gestapo 12 travnya 1942 roku na okolici mista fashistami buli rozstrilyano 287 zhiteliv mista yevrejskoyi nacionalnosti Aktivnu borotbu z nimeckimi okupantami provodili partizani ta pidpilniki sho diyali na teritoriyi rajonu Bulo organizovano 13 pidpilnih grup sho ob yednuvali ponad 300 cholovik Najbilshim partizanskim ob yednannyam buv zagin Sokil pid komanduvannyam Ye H Sokolovskogo ta A S Yarovogo Cej zagin diyav na teritoriyi kilkoh rajoniv Poltavskoyi ta Chernigivskoyi oblastej Pam yatnij znak partizanskomu zagonu Sokil u sosnovomu lisoparku v Lohvici 13 veresnya 1943 roku vijska 309 strileckoyi diviziyi zvilnili Lohvickij kraj vid fashistiv Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni 14 meshkanciv Lohvickogo rajonu stali Geroyami Radyanskogo Soyuzu S F Sevastyanov V O Bondarenko M D Dronov P I Yermak I K Leta M Yu Matviyenko O O Mironenko I G Romanenko G M Serdyuk D P Shingirij V P Shulga Ye I Usenko Lohvicke korinnya mav i vidvazhnij geroj pidvodnik Oleksandr Marinesko yakogo sam Adolf Gitler nazivav vorogom 1 Povoyennij chas Vnaslidok voyennih dij rajon ponis znachni materialni vtrati yaki obchislyuvalisya u bilshe yak 700 mln todishnih karbovanciv Lishe u 1950 roci vsi posivni ploshi bulo osvoyeno vidnovleno pogoliv ya hudobi i ptici Zolotimi literami v istoriyu nashogo krayu vpisani imena Geroyiv Socialistichnoyi praci Vivcharenka M I Golovka S S Ivashenka G M Tarasenka O T Trusha V I Yurchenka M T Kavalera ordeniv Trudovoyi Slavi Ovramenka I M Vid 1966 roku pislya vidokremlennya Chornuhinskogo rajonu Lohvickij rajon isnuye v ninishnih mezhah Jogo zagalna teritoriya skladaye 1 3 tisyachi kvadratnih kilometriv Nezalezhnist 1 grudnya 1991 roku na Vsenarodnomu referendumi lohvichani bilshistyu progolosuvali za nezalezhnist Ukrayini U ramkah decentralizaciyi v Ukrayini 17 lipnya 2020 roku postanovoyu Verhovnoyi Radi Ukrayini Lohvickij rajon bulo likvidovano a jogo teritoriyu vklyucheno v Mirgorodskij rajon EkonomikaOsnovni galuzi promislovosti naftovidobuvna gazovidobuvna harchova U galuzyah ekonomiki rajonu pracyuye 9 tis chol Iz nih u sferi materialnogo virobnictva 52 7 u tomu chisli majzhe polovina u silskomu gospodarstvi Riven bezrobittya stanovit 3 1 APK rajonu nalichuye 23 silskogospodarski pidpriyemstva ta 68 fermerskih gospodarstv Plosha silgospugid po vsih tovarovirobnikah vklyuchayuchi pidsobni gospodarstva stanovit 100 3 tis ga U strukturi silskogospodarskogo virobnictva obsyagi roslinnictva stanovlyat 77 7 tvarinnictva 22 3 Osnovni galuzi roslinnictva zernova tehnichna Osnovni galuzi tvarinnictva viroshuvannya VRH svinarstvo U promislovosti rajonu pracyuye 7 pidpriyemstv yuridichnih osib Osnovni vidi promislovoyi diyalnosti virobnictvo cukru hliba ta hlibobulochnih virobiv kombikormiv cegli komponentiv motornogo paliva alternativnogo KMPA Roztashovane na teritoriyi rajonu v misti Zavodske PrAT Skloprilad zajmayetsya virobnictvom termometriv pobutovih termometriv tehnichnih laboratornogo posudu TransportTransportna merezha zagalnogo koristuvannya nalichuye 40 km zaliznichnih kolij ta 419 km dorig NaselennyaRozpodil naselennya za vikom ta stattyu 2001 Stat Vsogo Do 15 rokiv 15 24 25 44 45 64 65 85 Ponad 85Choloviki 23 198 4321 2938 6846 5892 3054 147Zhinki 28 240 4008 3199 6802 7099 6396 736Statevo vikova piramidaCholoviki Vik Zhinki147 85 736 232 80 84 865 737 75 79 1974 1068 70 74 2092 1017 65 69 1465 1670 60 64 2440 1036 55 59 1247 1546 50 54 1733 1640 45 49 1679 1796 40 44 1877 1777 35 39 1671 1658 30 34 1614 1615 25 29 1640 1413 20 24 1350 1525 15 20 1849 1869 10 14 1694 1389 5 9 1306 1063 0 4 1008 Nacionalnij sklad naselennya za danimi perepisu 2001 roku Nacionalnist Kilkist osib Vidsotokukrayinci 49556 96 23 rosiyani 1498 2 91 bilorusi 132 0 26 virmeni 107 0 21 moldovani 60 0 12 inshi 142 0 28 Movnij sklad naselennya za danimi perepisu 2001 roku Mova Kilkist osib Vidsotokukrayinska 49880 96 86 rosijska 1409 2 74 virmenska 63 0 12 biloruska 55 0 11 moldovska 43 0 08 inshi 45 0 09 Politika25 travnya 2014 roku vidbulisya Prezidentski vibori Ukrayini U mezhah Lohvickogo rajonu bulo stvoreno 55 viborchih dilnic Yavka na viborah skladala 67 83 progolosuvali 23 763 iz 35 034 viborciv Najbilshu kilkist golosiv otrimav Petro Poroshenko 50 93 12 102 viborciv Yuliya Timoshenko 20 73 4 926 viborciv Oleg Lyashko 12 19 2 897 viborciv Anatolij Gricenko 5 55 1 318 viborciv Sergij Tigipko 2 46 585 viborciv Reshta kandidativ nabrali menshu kilkist golosiv Kilkist nedijsnih abo zipsovanih byuleteniv 0 83 Socialna sferaOsvita Sered zakladiv osviti 2 navchalni zakladi I II rivnya akreditaciyi tehnikumi uchilisha koledzhi 2 profesijno tehnichni navchalni zakladi 33 zagalnoosvitnih ta 18 doshkilnih zakladiv Medicina U sferi ohoroni zdorov ya zadiyani 49 likarskih medichnih zakladiv u tomu chisli 8 likarnyanih zakladiv 7 likarskih ambulatorno poliklinichnih zakladiv 34 FAPi KulturaDo rajonnoyi merezhi zakladiv kulturi vhodyat 47 klubiv budinkiv kulturi 36 bibliotek 224 pam yatniki istoriyi i kulturi 2 muzeyi Personaliyi Talanoviti zemlyaki sho v rizni chasi proslavili Lohvickij kraj u sviti ce persh za vse filosof i poet G S Skovoroda kobzar I G Kravchenko Krukovskij biolog Ya K Kajdanov yurist akademik AN URSR M V Gordon skulptori G L Pivovarov V F Molodchenko kompozitori I J Dunayevskij ta Z J Dunayevskij hudozhnik P V Simonov pismenniki A Yu Teslenko O F Kolomiyec ta bagato bagato inshih Div takozhPam yatki monumentalnogo mistectva Lohvickogo rajonu Pam yatki istoriyi Lohvickogo rajonu Sova Mikola Maksimovich Lohvickij spirtovij zavodPrimitkiRozporyadzhennya Prezidenta Ukrayini vid 19 bereznya 2020 roku 189 2020 rp Pro priznachennya T Kostenko golovoyu Lohvickoyi rajonnoyi derzhavnoyi administraciyi Poltavskoyi oblasti Olshanskyi I 2018 Biologiya ta ekologiya ukr T 4 1 s 34 44 doi 10 33989 2414 9810 2018 4 1 180154 ISSN 2616 6720 Arhiv originalu za 8 kvitnya 2022 Procitovano 14 serpnya 2020 resource history org ua Arhiv originalu za 14 lyutogo 2022 Procitovano 9 sichnya 2020 Vikipediya history sumy ua uk ua Arhiv originalu za 27 sichnya 2021 Procitovano 9 sichnya 2020 edera gitbook io Arhiv originalu za 7 serpnya 2020 Procitovano 9 sichnya 2020 incognita day kyiv ua Arhiv originalu za 21 sichnya 2021 Procitovano 9 sichnya 2020 trada gov ua Arhiv originalu za 20 sichnya 2021 Procitovano 9 sichnya 2020 archives gov ua Arhiv originalu za 19 sichnya 2019 Procitovano 9 sichnya 2020 Uryadovij Kur yer 19 sichnya 2019 Arhiv originalu za 30 veresnya 2020 Procitovano 9 sichnya 2020 Pidruchniki Arhiv originalu za 28 grudnya 2016 Procitovano 9 sichnya 2020 Artyuh V yacheslav history sumy ua uk ua Arhiv originalu za 23 sichnya 2020 Procitovano 9 sichnya 2020 sites google com Arhiv originalu za 13 zhovtnya 2020 Procitovano 9 sichnya 2020 PDF Arhiv originalu PDF za 3 bereznya 2019 Procitovano 10 sichnya 2020 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya www nbuv gov ua Arhiv originalu za 16 lyutogo 2020 Procitovano 9 sichnya 2020 Urochishe Shumejkove lokhvitsya ros Procitovano 9 sichnya 2020 Naselennya za stattyu ta vikom 2001 Arhiv originalu za 12 grudnya 2020 Arhiv originalu za 15 travnya 2021 Procitovano 12 kvitnya 2017 ProKom TOV NVP www cvk gov ua Arhiv originalu za 27 lyutogo 2018 Procitovano 30 bereznya 2016 PosilannyaPostanova Verhovnoyi Radi Ukrayini pro zminu administrativnogo teritorialnogo ustroyu Ukrayini 5 serpnya 2020 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ