Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Бодаква значення Бодаква село у Заводській міській громаді Миргород

Бодаква

Бодаква
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Бодаква (значення).

Бодаква́ — село у Заводській міській громаді Миргородського району Полтавської області України. Населення на 1 січня 2021 року становить 802 особи. Орган місцевого самоврядування — Заводська міська рада.

село Бодаква
image
Будинок культури
Будинок культури
Країна image Україна
Область Полтавська область
Район Миргородський район
Громада Заводська міська громада
Код КАТОТТГ UA53060130020010957
Основні дані
Засноване 1649
Населення 802
Площа 4,94 км²
Густота населення 162,34 осіб/км²
Поштовий індекс 37260
Телефонний код +380 5356
Географічні дані
Географічні координати 50°18′00″ пн. ш. 33°25′30″ сх. д. / 50.30000° пн. ш. 33.42500° сх. д. / 50.30000; 33.42500Координати: 50°18′00″ пн. ш. 33°25′30″ сх. д. / 50.30000° пн. ш. 33.42500° сх. д. / 50.30000; 33.42500
Водойми річки Сула, Бодаква
Найближча залізнична станція Бодаква
Місцева влада
Адреса ради село Бодаква, 37260
Карта
image
image
Бодаква
image
image
Бодаква
Мапа

image Бодаква у Вікісховищі

Географія

image
Понад Сулою

Село Бодаква знаходиться на лівому березі річки Сула у місці впадіння річки Бодаква, вище за течією на відстані 1,5 км розташоване село Хрулі, нижче за течією за 4 км розташоване село Сенча, на протилежному березі — село Христанівка. Річка в цьому місці звивиста та утворює стариці. Поруч проходить залізниця, станція Бодаква.

Історія

Давня історія

Відомі знахідки часів культури ямково-гребінцевої кераміки знайдені у Бодакві. Поблизу села Бодаква, на правому березі Сули, на горі понад Сулою, знаходяться залишки селища доби Київської Русі (XII—XIII століття), також залишки укріплень пізнього українського середньовіччя (XVII—XVIII ст.) — урочище Козацька Гора. На лівому березі Сули знаходиться урочище Панське, у культурному шарі якого виявлено кераміку епохи пізньої бронзи та роменської культури. Укріплення городища датуються роменським часом й були залишені тогочасними мешканцями, малим племенем Сіверян. Також на правому березі Сули знаходиться городище IX—XIII ст., що належить до роменської культури і доби Київської Русі. Укріплення імовірно входили до системи укріплених городів проти чорних булгар, угрів, печенігів.

Гетьманщина

Сучасне село засноване у XVII столітті, входило до складу Сенчанської сотні Лубенського полку, свою назву отримало від річки Бодаква. Бодаква згадана в записі від 8 березня 1665 року в Лохвицькій ратушній книзі в контексті суперечки колишнього городового отамана Лохвиці Демка Виприщенка та Семена Чернишенка щодо спільної пасіки. На 1666 рік у Бодакві 6 господарів орали на 4 волах, 9 господарів орали на 2 волах, у селі було 9 бобилів.

Згідно з універсалом гетьмана Мазепи від 11 січня 1689 року с. Бодакву з млинами на Хрулівській греблі на річці Сулі було віддано Григорію Гамалії. Бодаковським отаманом у 1691 році був Петро Петрушенко а війтом Роман Бут. 1692 року після першого невдалого антиросійського походу Петрика біля Бодакви був гетьманський табір гетьмана Мазепи. Семен Палій відвідував табір з 28 серпня до 3 вересня 1692 року.

На початку 18 століття село за заповітом Марії Василівни Гамалії, вдови Григорія Гамалії, перейшло у власність до Свято-Михайлівського Золотоверхого монастиря у Києві. Жалуваною грамотою Петра І від 4 лютого 1716 року було підтверджене право власності Михайлівського Золотоверхого монастриря на Бодакву.

У 1726 році Бодаква налічувала 120 дворів, а у 1729—1731 роках вже 137.

На 1732 рік в реєстрі Сенчанської сотні Лубенського полку було записано 80 козаків з Бодакви. Городничим Бодакви був ієромонах Свято-Михайлівського Київського Золотоверхого монастиря Філарет Чарнецький, у селі було два попи та один дяк.

Щонайменше з 1749 року у селі була Михайлівська церква. У 1749 році у Бодакві налічувався 121 двір. Населення складало 582 особи чоловічої та 532 особи жіночої статі.

На 1764 рік у Бодакві було 134 двори. Населення складало 873 особи чоловічої та 884 особи жіночої статі.

1773 року перед святом трьох святителів (30 січня) в Бодакві зупинявся Семен Гаркуша.

Післякозацька доба

Період закріпачення

Після ліквідації полкового устрою Бодаква з 1781 року у складі Лохвицького повіту Чернігівського намісництва; з 1796 року — Малоросійської, 1802 року — Полтавської губернії.

На 1784 рік у Бодакві було 197 дворів із 360 хатами в них, а також 26 бездвірних хат. Населення складало 1155 осіб чоловічої та 1188 осіб жіночої статі.

1789 року з Бодакви від оподаткування втекли козаки С. Шуліка, Г. Голінко, Я. Луговський та інші із сім'ями, про що повідомляли 15 лютого 1792 року із Чернігівської казенної палати у Чернігівське намісницьке правління. За два роки, що минули з часу втечі на сім'ї Шуліки та Луговського (по 3 особи) було нараховано по 7 карбованці та 35 копійок податей, а на сім'ю Голінка (2 особи) 4 карбованці та 90 копійок.

У 1804 році Бодаква постраждала від нашестя сарани у Полтавській губернії.

В 1828 році у селі став до ладу перший на Полтавщині і один з перших на території України цукровий завод у маєтку поміщика дійсного статського радника Олексія Майорова (Маюрова). Завод виробляв цукор-пісок. 1829 року заводом було вироблено 180 пудів цукру. 1844 року підприємство виробило 370 пудів цукру на суму 3289 рублів, а також 978 відер горілки з патоки. Завод виробляв до 380 пудів цукру щорічно на суму 3300 рублів.

На 1835 рік, за 8-ю ревізією, населення Бодакви складало 1305 чоловіків та 1308 жінок. У 1835 році підпоручиці Н. Ф. Коломійцевій належало у Бодакві 8 кріпаків. Дворянці й дружині чиновника 14 класу М. І. Кошовій належало 5 кріпаків.

Щонайменше з 1840-х років у селі діє винокурня з паровим двигуном.

За 9-ю ревізією 1850 року населення Бодакви складало 1638 чоловіків та 1640 жінок. За час між 8-ю та 9-ю ревізіями народилося 1096 чоловіків та 1129 жінок, вмерло ж 763 чоловіків та 797 жінок відповідно. В цей час населення Бодакви мало можливість користатися послугами лікаря.

За даними на 1859 рік Бодаква була власницьким та козацьким селом, у селі було 441 двори, жіноче населення становило 1397 осіб, а чоловіче 1323 особи. У селі було 3 заводи та одна православна церква. Село належало до 1-го стану Лохвицького повіту.

У 1860 цукровий завод належав Ользі Платонівні Челіщевій, онуці Олексія Маюрова. Це був так званий «вогневий» завод із чотирма гідравлічними пресами. Випарювання соку і сиропу відбувалося ще на «голому вогні», без використання пари. Сезон виробництва цукру у 1860 році розпочався 5 вересня й закінчився передчасно 27 вересня, оскільки завод згорів. За цей час було вироблено 780 пудів цукру.

На 1860 рік Ользі Челіщевій у Бодакві належало 430 кріпаків чоловічої статі у 155 дворах.

Після скасування кріпацтва

На момент скасування кріпацтва у 1861 році 5000 десятин землі та 268 кріпацьких дворів у належали поміщиці Макаровій (Челіщевій) Ользі Платонівні, онуці Олексія Маюрова й дружині Миколи Макарова.

У 1865 році настоятелем церкви у Бодакві був протоієрей Володимир Іванович Симонов, який жив у Пісках й служив у тамтешній Успенській церкві та у церквах ще 13 сіл, у тому числі у Бодакві.

На 1867 рік в селі було 2720 жителів.

У 70-х роках XIX століття поряд з Ольгою Макаровою, землевласницею у Бодакві була також графиня Катерина Павлівна Ламздорф (Комаровська), племінниця Григорія Ґалаґана.

У 1882 році було відкрито церковнопарафіяльну школу, у 1892 році — початкове училище. 1888 року у Бодакві було 534 двори, з 4359 жителів було лише 9 письменних.

На 1884 рік парова винокурня землевласниці Ольги Макарової налічує 18 робітників й орендується підприємцем Хазановим.

У 1891 році урожайність зернових склала 20,9 центнерів з гектара.

У 1892 році у Бодакві було знайдено скарб із срібних, мідних та білонних монет з XVII століття, серед них, зокрема, боратинки Яна Казимира.

У 1892 році у Лохвицькому повіті спостерігався недорід жита, ярих культур і трав. Тому з ініціативи Лохвицького товариства сільських господарів у Бодакві з 26 квітня по 29 травня 1893 року під наглядом В. Бакумової, а згодом А. Московенко і В. Сидоренко, діяла їдальня, де могли харчуватися здебільшого діти, старі люди й інваліди.

3 травня 1894 року о третій годині пополудні село майже повністю згоріло. За донесенням благочинного священика Павла Пономаренка від 7 травня 1894 року згоріло 320 будинків з іншими будівлями та майном, згоріла також Михайлівська церква Бодакви разом із дзвінницею та новим іконостасом.

На земських зборах 13 жовтня 1897 року Лохвицька земська управа просила збори відкрити у Бодакві шкіряну майстерню та виділити фінансування на її утримання та утримання навчального персоналу. Однак, у зв'язку з відсутністю коштів, збори відклали вирішення питання до наступних чергових зборів.

На 1898 рік у Бодакві було близько 600 дворів. У цей час 5 землеробів займалися вичинкою овечих шкір. 2 майстри з вичинки овечих шкір приїздили щороку у Бодакву й працювали там з вересня по масляну. Головним чоботарем Бодакви був Іван Хиль (Хиленко), вихідець з Лохвиці. Він мав у Бодакві майстерню, де працювали 2—3 помічники. Майстерня випускала 250 пар взуття на рік, у середньому 2 пари на день. У Пилипівку майстернею вироблялося 3 або й 4 пари на день. Крім того у селі працювало ще близько 10 чоботарів. На чоботарство майстри витрачали 4 місяці на рік: 2 місяці шилися чоботи, 1 місяць — черевики, ще місяць — на лагодження взуття. У селі було ще близько 50 селян, які самостійно обшивали взуттям свої сім'ї. Були також захожалі ремісники, переважно з Ромен та Лохвиці. Таким чином Бодаква була здатна задовольнити близько половини своїх потреб у взутті. Інша половина взуття була купована. Від третини до половини привізних чобіт постачалися Ісааком Дусевицьким, який приблизно з 1893 року мав у Хрулях шкіряний завод, що переробляв до 2000 волячих шкір на рік.

За даними 1903 року у Бодакві проживало близько 4000 осіб, у селі була церква, щотижневий базар щосереди, більш ніж 80 вітряків та кілька маслобійок. Фельдшером у селі в 1903 році був Н. Назаренко, який був запасним земським фельдшером.

Восени 1906 року у селі орудувала банда на чолі з сином місцевого крамаря Олешко. Злочинці промишляли грабіжництвом та вбили щонайменше одну особу.

На 1909 рік у селі був цегельний завод та гуральня.

За даними 1910 року з 3349 мешканців Бодакви письменними було 726, у народному училищі (збудоване 1898 року) навчалося 110 дітей. Діяло 28 вітряків, 2 кузні, 3 олійниці, 2 лавки. В 1913 році в селі був паровий млин простого помелу, маслобійка та просорушка.

image
Земська школа у Бодакві, 2016 р.

Між 1910 та 1914 роками в Бодакві було збудовано будівлю двокомплектної земської школи за проєктом О.Г Сластіона. Школа зведена у стилі українського архітектурного модерну. Будівля використовується й нині як початкова школа та є пам'яткою архітектури місцевого значення.

У 1914 році у Бодакві діяла фірма Кублицького Олександра Миколайовича, якій належав паровий млин та маслобійний завод. За рік перемолювалося 60 000 пудів.

image
Будівля колишнього панського маєтку й, пізніше, лікарні у Бодакві у 2010 році.

У Бодакві в цей час було 2 поміщики: Дебренардер (ймовірно, що це почесний мировий суддя Дебренандер Олексанр Петрович) (мешканці вживали прізвище Дубернант) та Дублицький (ймовірно, Дублицький Олександр Миколайович, редактор газети «Лохвицьке слово»). Вони володіли 580 десятинами землі. У селі було 40 господарств, яким належало 1700 десятин землі. 60 десятин належали церкві, 70 десятин двом священикам Бодакви. 3412 десятин землі знаходилися у володінні 570 дрібних та середніх господарств. Річний податок на землю становив для жителів Бодакви від 1,5 до 2 карбованців за десятину. Річна плата наймитам становила 110 карбованців.

Під час Першої світової війни у російську армію було призвано 176 осіб. Дебренандер Марія Олександрівна була уповноваженим Лохвицького Громадського Комітету з надання допомоги сім'ям осіб, які пішли на війну та були поранені у Бодакві, Хрулях та Христанівці.

Радянський час

Визвольні змагання й встановлення радянської влади

Вперше радянську владу в Бодакві було проголошено у січні 1918 року. Радянська влада викликала опір значної кількості населення Полтавщини, який часом переростав у відкриті протибільшовицькі повстання. У середині червня 1919 року із Миргородського повіту до Лохвицького повіту перейшов один із повстанських загонів. Каральний загін з Лохвиці, що підійшов до Бодакви й не знайшов там повстанців, вдався до провокації. Чекісти видали себе за повстанців і попросили селян знайти інший такий же повстанський загін, з яким вони нібито втратили зв'язок. 18 озброєних вилами і косами селян виявили бажання приєднатися до повстанців. Селяни добровільно зібрали 40 підвід харчів і разом із заарештованими прибічниками комуністів вирушили до лісу, у якому знайшли 6 повстанців із якогось невідомого загону. Чекісти розстріляли 24 селян, які піддалися на провокацію. Радянську владу у Бодакві було остаточно встановлено у грудні 1919 року. Поміщик Дубернант полишив село, поміщик же Дублицький ще довго залишався у селі із обмеженою власністю.

Розкуркулення, колективізація, голодомор та великий терор

У часи НЕПу у Бодакві відбувалася перенарізка земельних ділянок, що офіційно було викликане тим, що земля кожного селянина була розкидана шматками у різних місцях. З 1922 року почалася часткова конфіскація власності в селян, так зване «обмеження куркульства». Відбиралася земля в господарів, що володіли більше ніж 12 десятинами, конфісковувалася частина молочної худоби, робочої худоби, птиці, реманенту. В цей час у селі відбувалися часті пожежі.

1922 у селі створена комсомольська організація. Перші комуністи села належали до партійної організації села Піски. Первинна партійна організація у Бодакві була створена у 1932 році, її очолив щойно прибулий до села вчитель Даценко Микола Максимович, якого було призначено директором школи.

У грудні 1922 року у Бодакві засноване споживче товариство.

На 1 жовтня 1925 року село входило до Лохвицького району Роменської округи.

Влітку 1925 року Бодаква мала великі проблеми із медичним обслуговуванням. Найближча лікарня була у Пісках, але й у ній селяни не могли отримати необхідні ліки, тому доводилося їздити до Лохвиці. Водночас у селі була велика кількість ворожок.

1926 — 27 р.р. виникло три хутори: Забодаква, Заморіївка, Червоні Луки. 1927 року біля хутора Заморіївка створено першу комуну «Нове життя», 1930 року — перший колгосп «Серп і Молот».

Під час так званої колективізації 1929—1930 років у рамках розкуркулення було заарештовано та виселено багатьох мешканців Бодакви. За цей період було знищено 137 селянських господарств. Було репресовано священиків Бодакви Юрія Дроздова та Панаса Овсієнка. Першого було засудженно за ст. ст. 58-10, 58-11 КК УСРР до 5 років позбавлення волі. Другого було засуджено за ст. 54-10 КК УСРР до 3 років заслання у Північний край. Колективізація викликала масові протести, які були придушені. Багато мешканців загинуло від Голодомору 1933 року, у селі були випадки канібалізму. 1934 року у Бодакві нікому було збирати буряки, бо село вимерло наполовину, й стояли пусті хати. Для збирання буряків залучалася праця людей з інших сіл.

У 1934 колгосп «Серп і Молот» розукрупнено на колгоспи «Червона Армія», ім. Леніна, ім. Калініна та «Більшовицьким шляхом». Як доповідав заступник начальника політвідділу Лохвицької МТС Кисельов, у 1934 році у колгоспі «Червона Армія» голодало 59 осіб, у колгоспі ім. Калініна — 38, допомога людям, які голодували, не надавалася.

Під час великого терору 1937—1938 років було ув'язнено та розстріляно багатьох жителів Бодакви, зокрема, за звинуваченням в шпигунстві (ст. 54-6 КК УРСР), було розстріляно вчителя Аркадія Ржевицького та фельдшера амбулаторії Сергія Буденка (статті 54-6, 54-10 КК УРСР).

Друга світова війна

image
Братська могила Івана Трутка та інших, пам'ятник жителям Бодакви, що загинули у Другій світовій війні.

У 1941 році під час виходу з оточення, яким завершилася Битва за Київ, біля села Бодаква загинув начальник тилу 26-ї армії Південно-Західного фронту генерал-майор І. І. Трутко. Нечисленна група військових натрапила на німецький патруль. Під час перестрілки генерала було поранено. Місцеві жителі підібрали генерала, але врятувати його не вдалося. Генерала було поховано у Бодакві. З 1965 року місцева школа носить ім'я Трутка.

Під час гітлерівсько-німецької окупації (15.IX.1941 — 16.IX.1943) на примусові роботи до Німеччини вивезено 154 осіб. Із слів очевидців, представники німецької адміністрації із місцевих жителів, зокрема староста Мазука, попереджали мешканців Бодакви про час забору на роботи у Німеччині. Це давало невелику можливість сховатися й ухилитися від примувового вивезення. Це опосередковано підтверджується тим, що Бодаква погано справлялась з поставленим завданням по відправці робітників у Німеччину та по виконанню планових поставок.

166 мешканців Бодакви загинули на фронтах Другої світової війни.

Післявоєнний час

У серпні 1950 року три колгоспи Бодакви, а також колгоспи «Більшовицьким шляхом» (Забодаква), «Червоні Луки» (Червоні Луки), «1-ша п'ятирічка» (Заморіївка) об'єднані у колгосп ім. Леніна. 1958 року до колгоспу було приєднано колгосп «Комунар» села Пісочки, до якого у 1950 році було приєднано колгосп імені Молотова села Хрулі.

Урожайність зернових у колгоспі становила 19,2 центнери з гектара у 1962 році.

На 5 квітня 1964 року в колгоспі налічувалося 2269 колгоспників (8 бригад), з них 1510 з Бодакви (3 бригади).

image
Залишки одного з вітряків Бодакви у 1974 році.

1 січня 1964 року у Бодакві було 557 дворів, населення становило 1701 особу.

Наприкінці 1970-х років у Бодакві збудовано будівлю клубу на 600 місць. Тут було, зокрема, розташовано сільську бібліотеку. Дерев'яну будівлю колишньої Вознесенської церкви, що до того часу використовувалася як клуб, було знищено.

За переписом населення 12 січня 1989 року населення Бодакви становило 1309 осіб: 585 чоловічої та 724 жіночої статі.

Наприкінці 1980-х років на березі Сули збудовано водокачку, що використовувалася для зрошення колгоспних полів Бодакви. Зрошувальна система проіснувала до початку 2000-х років, у теперішній час зруйнована.

За переписом населення 5 грудня 2001 року населення Бодакви становило 1162 особи.

Незалежна Україна

Кінець XX — початок XXI століття

Російське вторгнення в Україну

Коли почалася повномасштабна війна, в травні 2022-го року почався ріст в Бодакві біженців з Києва, Харкова та ін.

Культові споруди та релігійна громада

image
Покладання квітів до пам'ятника жителям Бодакви, що загинули у Другій світовій війні, 9 травня 1968 року. На задньому плані будівля колишньої Вознесенської церкви, що на той час використовувалась як клуб.

Щонайменше з 1749 року у селі була Михайлівська церква. Щонайменше з 1828 року в селі була також Вознесенська церква, оскільки за цей рік є згадка про встановлення у цій церкві нового іконостасу. 1862 року згадується факт фарбування церкви, а у 1867 побілки. Вознесенська церква припинила діяльність у 1880 —1882 роках.

21 грудня 1871 року диякона Михайлівської церкви Петра Поповиченка затверджено виконувачем обов'язків псаломщика. 15 лютого 1877 року диякона Михайлівської церкви Андрія Крижановського було переведено на посаду настоятеля Михайлівської церкви у Млинах. Водночас помічником настоятеля Михайлівської церкви у Бодакві було призначено священика Петра Малиновського, який до цього служив у Троїцькій церкві села Лазьків Зіньківського повіту.

Наприкінці XIX століття у Бодакві було 2 церкви: Вознесенська церква та приписана до неї Архистратиго-Михайлівська церква-школа.

Михайлівську церкву-школу було зведено 1883 року. Це була дерев'яна споруда на кам'яному фундаменті. Церква згоріла під час пожежі 3 травня 1894 року. 24 травня 1894 року на ім'я козака Гаврила Олексійовича Хиля було видано збірну книгу за номером 5361 на облаштування нової церкви, щоб замінити церкву знищену вогнем. Полтавське єпархіальне братство святого преподобномученика Макарія надало допомогу у розмірі 200 рублів парафіянам Михайлівської церкви на облаштування церкви-школи. Водночас диякону церкви І. Клепачевському, який до переведення у Бодакву був вчителем церковнопарафіяльної школи у селі Яблунівці Лубенського повіту, було надано 50 рублів. За духовним заповітом померлої Параскеви Іллівни Мединцевої у 1894 році на церкву у Бодакві було виділено 1000 рублів. Церква відбудована у 1895 році.

На побудову нової церкви у Бодакві Полтавською духовною Консисторією на ім'я козака Івана Федоровича Вівчаренка 4 червня 1897 року було видано збірну книгу за номером 12784 для збору пожертв. На побудову нової церкви 17 вересня 1898 року було також видано збірну книгу під номером 19280 на ім'я козака Євмена Івановича Бацмана. Вознесенську церкву було збудовано (або ж відбудовано) 1901 року. Це була дерев'яна споруда з дзвіницею. До церковної громади належало село Хрулі. В громаді було 2 священики та 2 псаломщики.

28 червня 1898 року псаломщика Михайлівської церкви Михайла Коропова було рукопокладено у сан священика та залишено служити у цій церкві. Друге священицьке місце було надане 17 грудня 1898 року псаломщику Покровської церкви села Перекопівка Роменського повіту Олександру Красіну, який закінчив курс Полтавської духовної семінарії. 22 грудня 1898 року священика Михайлівської церкви Григорія Леонтовича було переведено до Миколаївської церкви села Западинці.

На 1902 рік громада налічувала 2125 чоловіків та 2122 жінок. На 1912 рік в громаді налічувалось 22 парафіян з привілейованих суспільних станів, 48 міщан, 2577 козаків, 1510 селян.

Священиком Вознесенської церкви у 1909 році був Олександр Красін, котрого, серед інших священиків Полтавської єпархії, єпископ Полтавський та Переяславський Іоанн нагородив 1 червня 1909 року оксамитовою фіолетовою скуфією за відмінно старанне пастирське служіння.

В радянський час Вознесенську церкву, складену з брусу, перетворено на клуб. Щонайпізніше у квітні 1924 року у приміщенні церкви відкрито сельбудинок. Церква відновила своє функціонування під час німецької окупації 1941 —1943 років. Будівлю було зруйновано у 1970-х роках. Інша церква (церква-школа) використовувалася як одна з шкільних будівель місцевої школи. Цегляна будівля цієї школи частково збереглася й донині.

У Бодакві діють церковні громади УПЦ КП (з 2003 року), УПЦ МП (з 1999 року), Євангельських Християн Баптистів (з 2000 року).

Освіта

Докладніше: Бодаквянська школа

1882 року у Бодакві почала діяти початкова церковнопарафіяльна двокласна школа з чотирирічним курсом навчання. В ній навчалося 70 дітей. Школа містилася в хаті диякона-вчителя. 1884 року відкрилася земська початкова двокласна школа з чотирирічним курсом навчання, яка називалася Бодаківське перше початкове народне училище. У школі навчалося 80 учнів.

У 1909—1910 навчальному році навчання у церковній школі Бодакви тимчасово призупинялося у зв'язку зі спалахом епідемічних захворювань. У цей час закон божий викладав священик Олександр Красін, а вчителькою була Марія Волкова.

В 1914 році було збудоване спеціальне двокласне приміщення земської школи за проєктом архітектора Опанаса Сластіона.

З 1917 року, коли школу було відокремлено від церкви, у селі працювало дві початкові школи з чотирирічним терміном навчання. В них працювало вісім учителів і навчалося понад 200 дітей.

На червень 1918 року заснованою поруч у Пісках організацією товариства Просвіта у Бодакві було засновано та впорядковано бібліотеку-читальню.

В 1924 році для боротьби з неграмотністю в селі були організовані заняття для дорослого малописьменного населення у шкільних приміщеннях, хатах-читальнях, по кутках села 2 рази на тиждень.

У вересні 1925 року у Бодакві було чотири вчителі, один з яких завідував сільбудом, що було відкрито у приміщенні ліквідованої церкви ще навесні 1924 року. При сільбуді була невеличка бібліотека, ймовірно заснована ще на фондах бібліотеки організованої у Бодакві Просвітою у 1918 році. На жовтень 1925 року бібліотека була постійно замкнена, оскільки завідувач сільбудом не заплатив бібліотекареві утримання за 3 місяці, а той замкнув її і не хотів відмикати.

В 1929 році початкова школа була реорганізована у семирічну політехнічну школу. Сім класів закінчили 35 юнаків і дівчат.

В 1933 будинок священика, ймовірно, Михайлівська церква-школа, був перебудований на школу. Будівля використовувалася як школа для молодших класів аж поки не була закинута внаслідок будівництва у 1978 році нової шкільної будівлі.

В 1938 році Бодаківська неповна середня школа виростає в середню. В 1940—1941 рр. в школі було 18 класів, навчалося понад 650 дітей, працювало 26 учителів. Перший випуск середньої школи відбувся 22 червня 1941 року. Атестати зрілості одержали 30 випускників.

image
Будівля Сластьонівської школи у Бодакві, 2016 р.

У жовтні 1943 року відновила свою роботу неповна середня школа. 1953 року школа з семирічної знову стає середньою. До 8 класу було прийнято 93 учні. З 1961 року школа стає одинадцятирічкою з виробничим навчанням. На 5 квітня 1964 року у школі було 22 вчителі, з них 10 з вищою освітою, у школі навчалося 300 учнів (у 1966 стала десятирічною). У грудні 1965 року Постановою Ради Міністрів УРСР школі присвоєно ім'я Івана Трутка.

Із 1976 року в школі введено курс по вивченню тракторної справи, і випускники 10 класу одночасно з атестатами зрілості одержують посвідчення тракториста III класу.

Із листопада 1976 року в селі розпочинають будівництво нового приміщення школи на 320 місць. Приміщення використовується з 1 вересня 1978 року як школа для середніх та старших класів. Будівля ж земської, Сластьонівської, школи використовується як початкова школа.

Починаючи з 1985 року, всі випускники 8-х класів обов'язково здобувають середню освіту.

Демографія

image
Графік кількості населення Бодакви.
Населення Бодакви
Рік 1835 1850 1859 1863 1888* 1891 1902* 1910 1912* 1964 1989 1990 2001 2018
Населення 2613 3278 2720 3030 4359 3285 4247 3349 4157 1701 1309 1268 1162 871
*Дані по церковній громаді, разом з селом Хрулі

Особистості

У Бодакві народилися

Інфраструктура

Бодаква була радіофікована 23 вересня 1953 року, у селі було збудовано радіовузол.

На 5 квітня 1964 року половина хат села освітлювалася за допомогою електрики, у селі існувала телефонна мережа.

Село було газифіковане у 90-х роках 20 століття.

Транспорт

Залізнична станція Бодаква (Південна залізниця), що знаходиться на південно-східній околиці села, на 140-му кілометрі залізниці Бахмач-Кременчук: регулярне сполучення в напрямках Ромодан і Ромни. Залізниця повз Бодакву почала роботу 15 червня 1887 року разом з відкриттям руху з Кременчука до станції Лохвиця. Після завершення будівництва ділянки від станції Лохвиця до Ромен регулярний рух на ділянці Кременчук-Ромни відкрився 1 жовтня 1888 року.

image
Залишки мосту через Сулу між Хрулями та Васильками (лютий 2020 р.)

У другій половині 18 століття, щонайменше з 1769 року, через Бодакву проходив поштовий шлях з Кременчука до Глухова.

Через Бодакву проходить дорога місцевого значення, що сполучає Піски та Вирішальне. Автобусне сполучення з районним центром Лохвиця регулярним назвати не можна. З червня 2020 року між Бодаквою та Лохвицею з середи по п'ятницю виконується по два рейси на день.

Найближчі мости через Сулу знаходяться у Млинах та Сенчі. Автомобільна відстань до них від Бодакви становить 21 та 25 кілометрів відповідно. Раніше у Бодакві був пором через Сулу. Станом на жовтень 1925 року технічний стан порому був дуже поганий, переїздити ним було дуже небезпечно. Громада Бодакви ухвалила не будувати нового порому, а збудувати місток, однак допомоги від влади так і не отримала, попри неодноразові звернення про допомогу.

Між Васильками та Хрулями ще кілька десятиліть тому був дерев'яний міст через Сулу. Шлях до Лохвиці таким чином становив близько 12 кілометрів й фактично збігався з відстанню по прямій. Після руйнування мосту через Сулу у Васильках шлях до Лохвиці через Заводське або Сенчу становить близько 30 кілометрів.

Культура та спорт

У Бодакві діють колективи художньої самодіяльності, функціонує сільська бібліотека.

Бодаква має футбольну команду «Сула». Станом на 2013 рік команда бере участь у чемпіонаті Лохвицького району.

Природа

Сосновий і листяний ліс, луки, плавні. У заплавній частині річки Сули в околицях сіл Христанівка та Бодаква розташований ландшафтний заказник загальнодержавного значення «Христанівський» загальною площею 1705,2 гектара.

Топоніміка

image
Панорама з центру села у напрямку на схід (Тарасівка, зліва) та південний схід (Низова, справа).

Бодаква складається з кутків з такими назвами: Пісок, Дурностроївка, Низова, Балок, Тарасівка, Зарічка, Засага.

Місцевими гідронімами є:

  • Сула, Бодаква (річки);
  • Хельчевське, Ковалеве, Глухе (озера-затоки, старі русла Сули);
  • Кульбашне, Молдаванове (озера);
  • Чепурна, Бистра, Гришина яма, Їзовище (урочища, частини Сули);
  • за Йосипом, Водокачка, Ґерґелеве, Вовкове, Панське, Ґараґанове, Рівець (пляжі-пристані на лівому березі Сули поблизу Бодакви).

Написання назви

У різних джерелах зустрічаються різні варіанти написання назви села, як-от Будаква, Бодавка. На картах Боплана Бодаква позначена як Bodokoi.

Бодаква у кіно й на відео

  • Історичний екскурс в минуле рідного краю. (Бодаква 20.04.2021р) [ 22 квітня 2021 у Wayback Machine.]
  • Бодаквянські галушки (Вахтанг Кіпіані в гостях у Сластьонівській школі ліпить галушки під керівництвом Оксани Кулініч).
  • Той, хто дає землі сімена. Документальний фільм Павла Даниленка.
  • Село Бодаква з висоти пташиного польоту.
  • Політ на Кульбашне [ 2 липня 2020 у Wayback Machine.].
  • Презентація школи села Бодаква.
  • Опис роботи по вихованню підростаючого покоління в Бодаквянській ЗОШ I—III ступенів. Полтавська область. Україна.
  • Семінар педагогів-організаторів у Бодаквянській ЗОШ.
  • Осінь в Бодакві [ 27 квітня 2022 у Wayback Machine.].

Галерея світлин земської Сластьонівської школи

  • image
  • image
  • image
  • image
  • image
  • image
  • image
  • image
  • image
  • image
  • image
  • image

Див. також

Примітки

  1. Програма соціального і економічного розвитку Заводської міської територіальної громади на 2021 - 2023 роки [ 16 грудня 2021 у Wayback Machine.]
  2. Д. Я. Телегин. О культурно-территориальном членении и периодизации неолита Украины и Белоруссии. [ 14 серпня 2015 у Wayback Machine.] Советская археология, 1971 (2). ст. 12.
  3. Моргунов Ю. Ю. Древнерусские городища в окрестностях летописного города Лохвицы. [ 14 серпня 2015 у Wayback Machine.] Советская археология, 1988 (2). ст. 199—200.
  4. Юрий Моргунов. ЕЩЕ РАЗ О ЗАЩИТНЫХ АКЦИЯХ ВЛАДИМИРА СВЯТОСЛАВИЧА НА ПЕРЕЯСЛАВСКОМ ЛЕВОБЕРЕЖЬЕ. Матеріали міжнародної конференції «Переяславська Земля та її місце в розвитку української нації, державності й культури». Ст. 67.
  5. Михайлова И. Б. Малые города Южной Руси в VIII — начале XIII века. [ 12 травня 2016 у Wayback Machine.] Ст. 266.
  6. . Архів оригіналу за 17 липня 2014. Процитовано 9 лютого 2012.
  7. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 13 травня 2016. Процитовано 25 квітня 2016.
  8. . Архів оригіналу за 18 липня 2014. Процитовано 7 листопада 2013.
  9. . Архів оригіналу за 30 жовтня 2014. Процитовано 19 липня 2013.
  10. Лохвицька ратушна книга другої половини XVII століття. [ 28 грудня 2018 у Wayback Machine.] Запис 148.
  11. . Архів оригіналу за 1 серпня 2016. Процитовано 27 лютого 2015.
  12. МАЛОРОССИЙСКИЕ ПЕРЕПИСНЫЕ КНИГИ 1666 ГОДА. [ 21 лютого 2020 у Wayback Machine.] Друга частина.
  13. С. В. Сохань. Актові документи Київського Золотоверхого Михайлівського монастиря на Бодаківські, Хрулівські і Ведкалівські землі. Рукописна та книжкова спадщина України. - 2007. - Вип. 11. - С. 265–276.
  14. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2011. Процитовано 13 жовтня 2009.
  15. ДОКУМЕНТАЛЬНА СПАДЩИНА СВЯТО-МИХАЙЛІВСЬКОГО ЗОЛОТОВЕРХОГО МОНАСТИРЯ У КИЄВІ XVI-XVIII СТ. [ 15 січня 2015 у Wayback Machine.] С. 300—301.
  16. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 5 березня 2017. Процитовано 5 березня 2017.
  17. . Архів оригіналу за 6 червня 2016. Процитовано 18 лютого 2015.
  18. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 17 липня 2014. Процитовано 20 червня 2008.
  19. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 15 січня 2015. Процитовано 15 січня 2015.
  20. Микола Костенко. Хорольщина та навколишні землі в Генеральному слідстві про маєтності 1729—1731 рр. [ 28 грудня 2018 у Wayback Machine.] Довідник. С. 34, 85.
  21. . Архів оригіналу за 18 липня 2014. Процитовано 11 червня 2013.
  22. Зведений каталог метричних книг, клірових відомостей та сповідних розписів. Село Бодаква. [ 4 листопада 2016 у Wayback Machine.] Центральний державний історичний архів України, м. Київ (ЦДІАК України).
  23. Сповідні розписи церков м. Києва та відомства Києво-Михайлівського Золотоверхого чоловічого монастиря. 1749. ЦДІАК, фонд 127, опис 1015, справа 13.
  24. Сповідні розписи церков відомства Києво-Михайлівського Золотоверхого чоловічого монастиря. 1764. ЦДІАК, фонд 127, опис 1015, справа 41.
  25. Семенъ Гаркуша (1772—1784)// Киевская Старина. — 1883. — С. 528—554. [ 18 липня 2014 у Wayback Machine.] Стор. 542.
  26. Микола Чабан. Український Робін Гуд на ім'я Семен Гаркуша. «Експедиція XXI», № 4(118), 2012.
  27. Полтавщина: Енциклопедичний довідник / За ред. А. В. Кудрицького. С. 70-71. оригіналу за 5 листопада 2013. Процитовано 5 листопада 2013.
  28. Сповідні розписи церков Лохвицької протопопії. 1784. ЦДІАК, фонд 127, опис 1015, справа 87.
  29. . Архів оригіналу за 20 березня 2017. Процитовано 19 березня 2017.
  30. О саранче в 1804 г. и о мерах борьбы с ней. [ 26 червня 2015 у Wayback Machine.] Труды Полтавской Ученой Архивной Комиссии. Выпуск 13. С. 144
  31. . Архів оригіналу за 24 березня 2017. Процитовано 24 березня 2017.
  32. Николай Арандаренко. Записки о Полтавской Губернии [ 11 серпня 2016 у Wayback Machine.]. Часть ІІ. Полтава 1849. С. 334—335
  33. . Архів оригіналу за 18 жовтня 2011. Процитовано 2 червня 2011.
  34. Розвиток промисловості на Україні: ремесло і мануфактура [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.] Олексій Нестеренко. Видавництво АН УРСР, 1959.
  35. Соціально — економічний розвиток Полтавщини в І половині XIX століття. Інтегрований урок історії рідного краю, української та світової літератур, 9 клас.[недоступне посилання]
  36. . Архів оригіналу за 18 липня 2014. Процитовано 2 червня 2011.
  37. Семёнов-Тян-Шанский, Пётр Петрович. Географическо-статистическій словарь Россійской Имперіи. [Архівовано 25 лютого 2016 у Wayback Machine.] — Санктпетербургъ: 1863. — Т. I: Аа — Гямъ-Маликъ. С. 289
  38. Маркевич Н. А. О народонаселении Полтавской губернии. Киев. 1855 [ 26 лютого 2017 у Wayback Machine.]. Таблиця № 52.
  39. Указатель фабрик и заводов европейской Россіи и царства польскаго: Матеріалы для фабрично-заводской статистики [ 8 квітня 2016 у Wayback Machine.]. Типографія Р. Голике, 1887. С. 539.
  40. Списки населенных мест Российской Империи. XXXIII. [ 13 квітня 2016 у Wayback Machine.] Полтавская губерния. Список населенных мест по сведениям 1859 года. Санкт-Петербург. 1862. ст. 127
  41. Обзор различных отраслей мануфактурной промышленности Россіи. т. 1. Приложения к свеклосахарной промышленности. Ведомость свекло-сахарных заводов в период 1860—61 г. С. 40—41.
  42. Приложенія къ трудамъ редакціонныхъ коммиссій для составленія положеній о крестьянахъ, выходящихъ изъ крепостной зависимости. Свѣдѣния о помѣщичьих имѣніяхъ. Томъ VI. 1860. С. 24.
  43. Анкета-довідка по історії села Бодаква, лохвицького району, Полтавської області. Виконком Бодаківської сільської ради. 5 квітня 1964 року.
  44. Памятная книжка Полтавской губернии на 1865 год. [ 23 березня 2017 у Wayback Machine.] Отдел IV, С. 141, Отдел V, С. 88
  45. Географическо-статистический словарь Российской империи. 1867. [ 5 листопада 2013 у Wayback Machine.] С. 91.
  46. . Архів оригіналу за 27 лютого 2017. Процитовано 27 лютого 2017.
  47. Грошовий обіг на території України доби феодалізму / М. Ф. Котляр; АН Української РСР, Ін-т історії. — Київ: Наук. думка, 1971. — 174 с., 8 арк. карт. [ 10 березня 2022 у Wayback Machine.] С. 119, 140.
  48. Демуз І. О. Науково-академічна та доброчинна діяльність Лохвицького товариства сільських господарів (за річними звітами 1886—1911 рр.) Історія науки і біографістика, 2012. — № 3
  49. Полтавскія епархіальныя вѣдомости. Часть оффиціальная. 1894 года № 12-й. 15 іюня. [ 10 листопада 2019 у Wayback Machine.] С. 551.
  50. Описание архивов Полтавской губернии [ 5 листопада 2013 у Wayback Machine.] И. Н. Павловский. — Полтава: Изд. Полтав. учен. арх. комис., 1915. ст. 41
  51. Полтавскія епархіальныя вѣдомости. Часть оффиціальная. 1895 года № 11-й. 1 іюня. [ 21 листопада 2018 у Wayback Machine.] С. 409.
  52. Обзор деятельности земств по кустарной промышленности. Том II. 1897—1898. С-Петербург. Типография В.Киршбаума, Дворцовая площадь, д. М-ва Финансов. 1899. С. 334—335
  53. Очерки домашних промыслов и ремесл Полтавской губернии [ 17 липня 2014 у Wayback Machine.] С. И. Лисенко. — Полтава: Изд. Полтав. Губерн. Земства, 1904. ст. 145
  54. Очерки домашних промыслов и ремесл Полтавской губернии [ 17 липня 2014 у Wayback Machine.] С. И. Лисенко. — Полтава: Изд. Полтав. Губерн. Земства, 1904. ст. 134
  55. Очерки домашних промыслов и ремесл Полтавской губернии [ 17 липня 2014 у Wayback Machine.] С. И. Лисенко. — Полтава: Изд. Полтав. Губерн. Земства, 1904. ст. 145—146
  56. Очерки домашних промыслов и ремесл Полтавской губернии [ 17 липня 2014 у Wayback Machine.] С. И. Лисенко. — Полтава: Изд. Полтав. Губерн. Земства, 1904. ст. 141
  57. Очерки домашних промыслов и ремесл Полтавской губернии [ 17 липня 2014 у Wayback Machine.] С. И. Лисенко. — Полтава: Изд. Полтав. Губерн. Земства, 1904. ст. 147
  58. Пути, примыкающие к Киеву, и линии северной части области. [ 30 жовтня 2019 у Wayback Machine.] П. П. Семенов, академик В. И. Ламанский. Полное географическое описание нашего отечества. Настольная и дорожная книга для Русских людей. Том 7. 1903. ГЛАВА IX. Пути, примыкающие к Киеву, и линии северной части области. В. В. Морачевского, Б. Г, Карпова и И. М. Малышевой.
  59. . Архів оригіналу за 5 листопада 2019. Процитовано 23 липня 2018.
  60. Рада. Середа, 10 січня 1907 р., № 7. [Архівовано 21 січня 2022 у Wayback Machine.] Дописи, С. 4.
  61. . Архів оригіналу за 6 серпня 2013. Процитовано 29 жовтня 2013.
  62. . Архів оригіналу за 2 червня 2014. Процитовано 8 лютого 2012.
  63. Віктор Чепелик. Зберегти архітектурну спадщину О. Г. Сластіона на Лохвиччині [ 7 квітня 2016 у Wayback Machine.]. Зоря. — 1975. — 21 серпня. — No 99. — С.2.
  64. . Архів оригіналу за 4 серпня 2018. Процитовано 11 червня 2013.
  65. Наказ Міністерства Культури України від 4 червня 2018 року № 480 Про занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 7 серпня 2018. Процитовано 29 грудня 2018.
  66. . Архів оригіналу за 13 червня 2017. Процитовано 19 березня 2017.
  67. Памятная книжка Полтавской губернии на 1910 год. [ 6 квітня 2016 у Wayback Machine.] С. 271.
  68. Обзорь сельскаго хозяйства вь Полтавской губернии, по сообщениямь корреспондентовь, за 1911 годь.
  69. Історія села Бодаква, лохвицького району, Полтавської області. Виконком Бодаківської сільської ради. 5 квітня 1964 року.
  70. ОТЧЕТЪ ЛОХВИЦКАГО ОБЩЕСТВЕННАГО КОМИТЕТА Всероссійскаго Земскаго Союза по оказанію помощи семьямъ лицъ, ушедшихъ на войну и раненымъ съ 23 іюля 1914 г. по I января 1916 года. Списокъ уполноченныхъ Лохвицкаго Общественнаго Комитета по оказанію помощи семьямъ лицъ, ушедшихъ на войну и раненымъ. С. 10.
  71. Архів оригіналу за 10 квітня 2016. Процитовано 27 березня 2016.
  72. Бодаківське споживче т-во. Влада Праці. № 130, 30.11.1923, С.2
  73. Адміністративна карта Роменської округи. 1925 р.
  74. ДО ЛІКАРНІ ДАЛЕКО. Селянська правда. № 83, 26.07.1925, С. 2
  75. Інформація виконкому Бодаквянської сільської ради про сьогодення та історичне минуле населених пунктів Бодаквянської сільської ради. 8 серпня 2007 року.
  76. Архів оригіналу за 7 квітня 2016. Процитовано 24 березня 2016.
  77. Архів оригіналу за 7 квітня 2016. Процитовано 24 березня 2016.
  78. Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 6 липня 2013.
  79. Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932—1933. Полтавська область. Розділ 3. Свідчення очевидців. [ 24 лютого 2014 у Wayback Machine.] Ст. 1053.
  80. Свідчення М'ясоїда Андрія Микитовича, 1925 року народження. [ 30 червня 2016 у Wayback Machine.] Дата запису: 10.06.08р. Блог Телюк Лариси Андріївни. 28 жовтня 2015 р.
  81. Олег Мозохин, Виктор Кондрашин. Политотделы МТС в 1933—1934 гг.
  82. Архів оригіналу за 7 квітня 2016. Процитовано 24 березня 2016.
  83. Архів оригіналу за 16 квітня 2016. Процитовано 3 квітня 2016.
  84. Aleksander A. Maslov, David M. Glantz. Fallen Soviet generals: Soviet general officers killed in battle, 1941—1945. — P. 29. (англ.)
  85. Нарада старост сіл Лохвицького району [ 21 лютого 2018 у Wayback Machine.]. Вісті Лохвиччини № 42 від 20.06.1943, сторінка 4
  86. Архів оригіналу за 19 січня 2018. Процитовано 29 травня 2022.
  87. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Полтавська область.[недоступне посилання]
  88. . Архів оригіналу за 20 червня 2016. Процитовано 5 листопада 2017.
  89. Полтавскія епархіальныя вѣдомости. Часть оффиціальная 1872 года № 2. Генваря 15. [Архівовано 24 січня 2022 у Wayback Machine.] С.55-56
  90. Полтавскія епархіальныя вѣдомости. Часть оффиціальная 1877 года № 6. Марта 15. [ 13 квітня 2018 у Wayback Machine.] С.179-180
  91. Полтавскія епархіальныя вѣдомости. Часть оффиціальная. 1894 года № 12-й. 15 іюня. [ 10 листопада 2019 у Wayback Machine.] С. 575.
  92. Церковныя вѣдомости издаваемыя при святѣйшемъ правительствуюшемъ сѵноде. № 35, 27 августа 1894 года. [ 23 листопада 2018 у Wayback Machine.] С. 303
  93. Полтавскія епархіальныя вѣдомости. Часть оффиціальная. 1897 года № 22-23-й. 1-10 августа. [ 30 червня 2018 у Wayback Machine.] С. 533.
  94. Полтавскія епархіальныя вѣдомости. Часть оффиціальная. 1898 года № 28. 1 октября. [Архівовано 21 січня 2022 у Wayback Machine.] С. 724.
  95. Полтавскія епархіальныя вѣдомости. Часть оффиціальная 1898 года № 24. 20 августа. [Архівовано 23 листопада 2018 у Wayback Machine.] С. 639
  96. Полтавскія епархіальныя вѣдомости. Часть оффиціальная 1899 года № 3-4. 20 янв.-1 февр. [Архівовано 23 листопада 2018 у Wayback Machine.] С. 75, 77
  97. . Архів оригіналу за 23 квітня 2021. Процитовано 23 квітня 2021.
  98. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 23 квітня 2021. Процитовано 23 квітня 2021.
  99. Полтавскія епархіальныя вѣдомости. Часть оффиціальная. 1909 года № 18-й. 20 іюня. [ 23 листопада 2018 у Wayback Machine.] С. 423
  100. . Архів оригіналу за 26 березня 2022. Процитовано 5 грудня 2020.
  101. . Архів оригіналу за 20 грудня 2018. Процитовано 20 грудня 2018.
  102. . Архів оригіналу за 20 грудня 2018. Процитовано 20 грудня 2018.
  103. . Архів оригіналу за 20 грудня 2018. Процитовано 20 грудня 2018.
  104. Полтавскія епархіальныя вѣдомости. Часть оффиціальная. 1911 года № 14-й. 10 мая. [Архівовано 21 січня 2022 у Wayback Machine.] С. 880
  105. Дописи. Нова Рада. № 98, 12.06.1918, С.4
  106. . Архів оригіналу за 26 березня 2022. Процитовано 5 грудня 2020.
  107. . Архів оригіналу за 26 березня 2022. Процитовано 5 грудня 2020.
  108. . Архів оригіналу за 18 жовтня 2020. Процитовано 29 липня 2018.
  109. Додаток до рішення пленарного засідання двадцять третьої сесії Полтавської обласної ради сьомого скликання. 2018. [ 18 грудня 2018 у Wayback Machine.] С. 88
  110. . Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 12 червня 2013.
  111. Про культуру мови
  112. Станція Бодаква. Архів оригіналу за 5 серпня 2012. Процитовано 5 серпня 2012.
  113. . Архів оригіналу за 19 липня 2014. Процитовано 29 жовтня 2013.
  114. . Архів оригіналу за 19 лютого 2015. Процитовано 19 лютого 2015.
  115. . Архів оригіналу за 1 лютого 2015. Процитовано 28 січня 2015.
  116. Г. А. Максимович. Материалы, относящиеся к учреждению почты в Малороссии при гр. Румянцеве-Задунайском [ 2 квітня 2015 у Wayback Machine.]. Труды Полтавской Ученой Архивной Комиссии. Выпуск 11. 1914. С. 207—210
  117. . Архів оригіналу за 6 червня 2016. Процитовано 27 лютого 2015.
  118. . Архів оригіналу за 31 липня 2016. Процитовано 27 лютого 2015.
  119. . Архів оригіналу за 27 лютого 2015. Процитовано 27 лютого 2015.
  120. Оголошення Пісківської сільської ради [ 5 липня 2020 у Wayback Machine.].
  121. . Архів оригіналу за 26 березня 2022. Процитовано 5 грудня 2020.
  122. . Архів оригіналу за 18 липня 2014. Процитовано 5 червня 2013.
  123. . Архів оригіналу за 18 липня 2014. Процитовано 5 червня 2013.
  124. Поїздка в Бодакву [ 14 липня 2014 у Wayback Machine.]. Допис у блозі «Бібліотека — мрія» від 22 травня 2014 р.
  125. . Архів оригіналу за 17 липня 2014. Процитовано 5 червня 2013.
  126. . Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 16 лютого 2012.
  127. . Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 30 вересня 2014.
  128. Ландшафтний заказник загальнодержавного значення «ХРИСТАНІВСЬКИЙ». Сторінка Ботанічного саду Полтавського національного педагогічного університету ім. В. Г. Короленка.
  129. Бодаква: топоніміка та історія. Карта.
  130. . Архів оригіналу за 5 листопада 2013. Процитовано 29 жовтня 2013.
  131. Basse Volhynien, ou Palatinat de Kiow, 1665
  132. Ukrainae Pars qvae Kiovia Palatinatus vulgo dicitur

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Bodakva znachennya Bodakva selo u Zavodskij miskij gromadi Mirgorodskogo rajonu Poltavskoyi oblasti Ukrayini Naselennya na 1 sichnya 2021 roku stanovit 802 osobi Organ miscevogo samovryaduvannya Zavodska miska rada selo Bodakva Budinok kulturiBudinok kulturi Krayina Ukrayina Oblast Poltavska oblast Rajon Mirgorodskij rajon Gromada Zavodska miska gromada Kod KATOTTG UA53060130020010957 Osnovni dani Zasnovane 1649 Naselennya 802 Plosha 4 94 km Gustota naselennya 162 34 osib km Poshtovij indeks 37260 Telefonnij kod 380 5356 Geografichni dani Geografichni koordinati 50 18 00 pn sh 33 25 30 sh d 50 30000 pn sh 33 42500 sh d 50 30000 33 42500 Koordinati 50 18 00 pn sh 33 25 30 sh d 50 30000 pn sh 33 42500 sh d 50 30000 33 42500 Vodojmi richki Sula Bodakva Najblizhcha zaliznichna stanciya Bodakva Misceva vlada Adresa radi selo Bodakva 37260 Karta Bodakva Bodakva Mapa Bodakva u VikishovishiGeografiyaPonad Suloyu Selo Bodakva znahoditsya na livomu berezi richki Sula u misci vpadinnya richki Bodakva vishe za techiyeyu na vidstani 1 5 km roztashovane selo Hruli nizhche za techiyeyu za 4 km roztashovane selo Sencha na protilezhnomu berezi selo Hristanivka Richka v comu misci zvivista ta utvoryuye starici Poruch prohodit zaliznicya stanciya Bodakva IstoriyaDavnya istoriya Vidomi znahidki chasiv kulturi yamkovo grebincevoyi keramiki znajdeni u Bodakvi Poblizu sela Bodakva na pravomu berezi Suli na gori ponad Suloyu znahodyatsya zalishki selisha dobi Kiyivskoyi Rusi XII XIII stolittya takozh zalishki ukriplen piznogo ukrayinskogo serednovichchya XVII XVIII st urochishe Kozacka Gora Na livomu berezi Suli znahoditsya urochishe Panske u kulturnomu shari yakogo viyavleno keramiku epohi piznoyi bronzi ta romenskoyi kulturi Ukriplennya gorodisha datuyutsya romenskim chasom j buli zalisheni togochasnimi meshkancyami malim plemenem Siveryan Takozh na pravomu berezi Suli znahoditsya gorodishe IX XIII st sho nalezhit do romenskoyi kulturi i dobi Kiyivskoyi Rusi Ukriplennya imovirno vhodili do sistemi ukriplenih gorodiv proti chornih bulgar ugriv pechenigiv Getmanshina Suchasne selo zasnovane u XVII stolitti vhodilo do skladu Senchanskoyi sotni Lubenskogo polku svoyu nazvu otrimalo vid richki Bodakva Bodakva zgadana v zapisi vid 8 bereznya 1665 roku v Lohvickij ratushnij knizi v konteksti superechki kolishnogo gorodovogo otamana Lohvici Demka Viprishenka ta Semena Chernishenka shodo spilnoyi pasiki Na 1666 rik u Bodakvi 6 gospodariv orali na 4 volah 9 gospodariv orali na 2 volah u seli bulo 9 bobiliv Zgidno z universalom getmana Mazepi vid 11 sichnya 1689 roku s Bodakvu z mlinami na Hrulivskij grebli na richci Suli bulo viddano Grigoriyu Gamaliyi Bodakovskim otamanom u 1691 roci buv Petro Petrushenko a vijtom Roman But 1692 roku pislya pershogo nevdalogo antirosijskogo pohodu Petrika bilya Bodakvi buv getmanskij tabir getmana Mazepi Semen Palij vidviduvav tabir z 28 serpnya do 3 veresnya 1692 roku Na pochatku 18 stolittya selo za zapovitom Mariyi Vasilivni Gamaliyi vdovi Grigoriya Gamaliyi perejshlo u vlasnist do Svyato Mihajlivskogo Zolotoverhogo monastirya u Kiyevi Zhaluvanoyu gramotoyu Petra I vid 4 lyutogo 1716 roku bulo pidtverdzhene pravo vlasnosti Mihajlivskogo Zolotoverhogo monastrirya na Bodakvu U 1726 roci Bodakva nalichuvala 120 dvoriv a u 1729 1731 rokah vzhe 137 Na 1732 rik v reyestri Senchanskoyi sotni Lubenskogo polku bulo zapisano 80 kozakiv z Bodakvi Gorodnichim Bodakvi buv iyeromonah Svyato Mihajlivskogo Kiyivskogo Zolotoverhogo monastirya Filaret Charneckij u seli bulo dva popi ta odin dyak Shonajmenshe z 1749 roku u seli bula Mihajlivska cerkva U 1749 roci u Bodakvi nalichuvavsya 121 dvir Naselennya skladalo 582 osobi cholovichoyi ta 532 osobi zhinochoyi stati Na 1764 rik u Bodakvi bulo 134 dvori Naselennya skladalo 873 osobi cholovichoyi ta 884 osobi zhinochoyi stati 1773 roku pered svyatom troh svyatiteliv 30 sichnya v Bodakvi zupinyavsya Semen Garkusha Pislyakozacka doba Period zakripachennya Pislya likvidaciyi polkovogo ustroyu Bodakva z 1781 roku u skladi Lohvickogo povitu Chernigivskogo namisnictva z 1796 roku Malorosijskoyi 1802 roku Poltavskoyi guberniyi Na 1784 rik u Bodakvi bulo 197 dvoriv iz 360 hatami v nih a takozh 26 bezdvirnih hat Naselennya skladalo 1155 osib cholovichoyi ta 1188 osib zhinochoyi stati 1789 roku z Bodakvi vid opodatkuvannya vtekli kozaki S Shulika G Golinko Ya Lugovskij ta inshi iz sim yami pro sho povidomlyali 15 lyutogo 1792 roku iz Chernigivskoyi kazennoyi palati u Chernigivske namisnicke pravlinnya Za dva roki sho minuli z chasu vtechi na sim yi Shuliki ta Lugovskogo po 3 osobi bulo narahovano po 7 karbovanci ta 35 kopijok podatej a na sim yu Golinka 2 osobi 4 karbovanci ta 90 kopijok U 1804 roci Bodakva postrazhdala vid nashestya sarani u Poltavskij guberniyi V 1828 roci u seli stav do ladu pershij na Poltavshini i odin z pershih na teritoriyi Ukrayini cukrovij zavod u mayetku pomishika dijsnogo statskogo radnika Oleksiya Majorova Mayurova Zavod viroblyav cukor pisok 1829 roku zavodom bulo virobleno 180 pudiv cukru 1844 roku pidpriyemstvo virobilo 370 pudiv cukru na sumu 3289 rubliv a takozh 978 vider gorilki z patoki Zavod viroblyav do 380 pudiv cukru shorichno na sumu 3300 rubliv Na 1835 rik za 8 yu reviziyeyu naselennya Bodakvi skladalo 1305 cholovikiv ta 1308 zhinok U 1835 roci pidporuchici N F Kolomijcevij nalezhalo u Bodakvi 8 kripakiv Dvoryanci j druzhini chinovnika 14 klasu M I Koshovij nalezhalo 5 kripakiv Shonajmenshe z 1840 h rokiv u seli diye vinokurnya z parovim dvigunom Za 9 yu reviziyeyu 1850 roku naselennya Bodakvi skladalo 1638 cholovikiv ta 1640 zhinok Za chas mizh 8 yu ta 9 yu reviziyami narodilosya 1096 cholovikiv ta 1129 zhinok vmerlo zh 763 cholovikiv ta 797 zhinok vidpovidno V cej chas naselennya Bodakvi malo mozhlivist koristatisya poslugami likarya Za danimi na 1859 rik Bodakva bula vlasnickim ta kozackim selom u seli bulo 441 dvori zhinoche naselennya stanovilo 1397 osib a choloviche 1323 osobi U seli bulo 3 zavodi ta odna pravoslavna cerkva Selo nalezhalo do 1 go stanu Lohvickogo povitu U 1860 cukrovij zavod nalezhav Olzi Platonivni Chelishevij onuci Oleksiya Mayurova Ce buv tak zvanij vognevij zavod iz chotirma gidravlichnimi presami Viparyuvannya soku i siropu vidbuvalosya she na golomu vogni bez vikoristannya pari Sezon virobnictva cukru u 1860 roci rozpochavsya 5 veresnya j zakinchivsya peredchasno 27 veresnya oskilki zavod zgoriv Za cej chas bulo virobleno 780 pudiv cukru Na 1860 rik Olzi Chelishevij u Bodakvi nalezhalo 430 kripakiv cholovichoyi stati u 155 dvorah Pislya skasuvannya kripactva Na moment skasuvannya kripactva u 1861 roci 5000 desyatin zemli ta 268 kripackih dvoriv u nalezhali pomishici Makarovij Chelishevij Olzi Platonivni onuci Oleksiya Mayurova j druzhini Mikoli Makarova U 1865 roci nastoyatelem cerkvi u Bodakvi buv protoiyerej Volodimir Ivanovich Simonov yakij zhiv u Piskah j sluzhiv u tamteshnij Uspenskij cerkvi ta u cerkvah she 13 sil u tomu chisli u Bodakvi Na 1867 rik v seli bulo 2720 zhiteliv U 70 h rokah XIX stolittya poryad z Olgoyu Makarovoyu zemlevlasniceyu u Bodakvi bula takozh grafinya Katerina Pavlivna Lamzdorf Komarovska pleminnicya Grigoriya Galagana U 1882 roci bulo vidkrito cerkovnoparafiyalnu shkolu u 1892 roci pochatkove uchilishe 1888 roku u Bodakvi bulo 534 dvori z 4359 zhiteliv bulo lishe 9 pismennih Na 1884 rik parova vinokurnya zemlevlasnici Olgi Makarovoyi nalichuye 18 robitnikiv j orenduyetsya pidpriyemcem Hazanovim U 1891 roci urozhajnist zernovih sklala 20 9 centneriv z gektara U 1892 roci u Bodakvi bulo znajdeno skarb iz sribnih midnih ta bilonnih monet z XVII stolittya sered nih zokrema boratinki Yana Kazimira U 1892 roci u Lohvickomu poviti sposterigavsya nedorid zhita yarih kultur i trav Tomu z iniciativi Lohvickogo tovaristva silskih gospodariv u Bodakvi z 26 kvitnya po 29 travnya 1893 roku pid naglyadom V Bakumovoyi a zgodom A Moskovenko i V Sidorenko diyala yidalnya de mogli harchuvatisya zdebilshogo diti stari lyudi j invalidi 3 travnya 1894 roku o tretij godini popoludni selo majzhe povnistyu zgorilo Za donesennyam blagochinnogo svyashenika Pavla Ponomarenka vid 7 travnya 1894 roku zgorilo 320 budinkiv z inshimi budivlyami ta majnom zgorila takozh Mihajlivska cerkva Bodakvi razom iz dzvinniceyu ta novim ikonostasom Na zemskih zborah 13 zhovtnya 1897 roku Lohvicka zemska uprava prosila zbori vidkriti u Bodakvi shkiryanu majsternyu ta vidiliti finansuvannya na yiyi utrimannya ta utrimannya navchalnogo personalu Odnak u zv yazku z vidsutnistyu koshtiv zbori vidklali virishennya pitannya do nastupnih chergovih zboriv Na 1898 rik u Bodakvi bulo blizko 600 dvoriv U cej chas 5 zemlerobiv zajmalisya vichinkoyu ovechih shkir 2 majstri z vichinki ovechih shkir priyizdili shoroku u Bodakvu j pracyuvali tam z veresnya po maslyanu Golovnim chobotarem Bodakvi buv Ivan Hil Hilenko vihidec z Lohvici Vin mav u Bodakvi majsternyu de pracyuvali 2 3 pomichniki Majsternya vipuskala 250 par vzuttya na rik u serednomu 2 pari na den U Pilipivku majsterneyu viroblyalosya 3 abo j 4 pari na den Krim togo u seli pracyuvalo she blizko 10 chobotariv Na chobotarstvo majstri vitrachali 4 misyaci na rik 2 misyaci shilisya choboti 1 misyac chereviki she misyac na lagodzhennya vzuttya U seli bulo she blizko 50 selyan yaki samostijno obshivali vzuttyam svoyi sim yi Buli takozh zahozhali remisniki perevazhno z Romen ta Lohvici Takim chinom Bodakva bula zdatna zadovolniti blizko polovini svoyih potreb u vzutti Insha polovina vzuttya bula kupovana Vid tretini do polovini priviznih chobit postachalisya Isaakom Dusevickim yakij priblizno z 1893 roku mav u Hrulyah shkiryanij zavod sho pereroblyav do 2000 volyachih shkir na rik Za danimi 1903 roku u Bodakvi prozhivalo blizko 4000 osib u seli bula cerkva shotizhnevij bazar shoseredi bilsh nizh 80 vitryakiv ta kilka maslobijok Feldsherom u seli v 1903 roci buv N Nazarenko yakij buv zapasnim zemskim feldsherom Voseni 1906 roku u seli oruduvala banda na choli z sinom miscevogo kramarya Oleshko Zlochinci promishlyali grabizhnictvom ta vbili shonajmenshe odnu osobu Na 1909 rik u seli buv cegelnij zavod ta guralnya Za danimi 1910 roku z 3349 meshkanciv Bodakvi pismennimi bulo 726 u narodnomu uchilishi zbudovane 1898 roku navchalosya 110 ditej Diyalo 28 vitryakiv 2 kuzni 3 olijnici 2 lavki V 1913 roci v seli buv parovij mlin prostogo pomelu maslobijka ta prosorushka Zemska shkola u Bodakvi 2016 r Mizh 1910 ta 1914 rokami v Bodakvi bulo zbudovano budivlyu dvokomplektnoyi zemskoyi shkoli za proyektom O G Slastiona Shkola zvedena u stili ukrayinskogo arhitekturnogo modernu Budivlya vikoristovuyetsya j nini yak pochatkova shkola ta ye pam yatkoyu arhitekturi miscevogo znachennya U 1914 roci u Bodakvi diyala firma Kublickogo Oleksandra Mikolajovicha yakij nalezhav parovij mlin ta maslobijnij zavod Za rik peremolyuvalosya 60 000 pudiv Budivlya kolishnogo panskogo mayetku j piznishe likarni u Bodakvi u 2010 roci U Bodakvi v cej chas bulo 2 pomishiki Debrenarder jmovirno sho ce pochesnij mirovij suddya Debrenander Oleksanr Petrovich meshkanci vzhivali prizvishe Dubernant ta Dublickij jmovirno Dublickij Oleksandr Mikolajovich redaktor gazeti Lohvicke slovo Voni volodili 580 desyatinami zemli U seli bulo 40 gospodarstv yakim nalezhalo 1700 desyatin zemli 60 desyatin nalezhali cerkvi 70 desyatin dvom svyashenikam Bodakvi 3412 desyatin zemli znahodilisya u volodinni 570 dribnih ta serednih gospodarstv Richnij podatok na zemlyu stanoviv dlya zhiteliv Bodakvi vid 1 5 do 2 karbovanciv za desyatinu Richna plata najmitam stanovila 110 karbovanciv Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni u rosijsku armiyu bulo prizvano 176 osib Debrenander Mariya Oleksandrivna bula upovnovazhenim Lohvickogo Gromadskogo Komitetu z nadannya dopomogi sim yam osib yaki pishli na vijnu ta buli poraneni u Bodakvi Hrulyah ta Hristanivci Radyanskij chas Vizvolni zmagannya j vstanovlennya radyanskoyi vladi Vpershe radyansku vladu v Bodakvi bulo progolosheno u sichni 1918 roku Radyanska vlada viklikala opir znachnoyi kilkosti naselennya Poltavshini yakij chasom pererostav u vidkriti protibilshovicki povstannya U seredini chervnya 1919 roku iz Mirgorodskogo povitu do Lohvickogo povitu perejshov odin iz povstanskih zagoniv Karalnij zagin z Lohvici sho pidijshov do Bodakvi j ne znajshov tam povstanciv vdavsya do provokaciyi Chekisti vidali sebe za povstanciv i poprosili selyan znajti inshij takij zhe povstanskij zagin z yakim voni nibito vtratili zv yazok 18 ozbroyenih vilami i kosami selyan viyavili bazhannya priyednatisya do povstanciv Selyani dobrovilno zibrali 40 pidvid harchiv i razom iz zaareshtovanimi pribichnikami komunistiv virushili do lisu u yakomu znajshli 6 povstanciv iz yakogos nevidomogo zagonu Chekisti rozstrilyali 24 selyan yaki piddalisya na provokaciyu Radyansku vladu u Bodakvi bulo ostatochno vstanovleno u grudni 1919 roku Pomishik Dubernant polishiv selo pomishik zhe Dublickij she dovgo zalishavsya u seli iz obmezhenoyu vlasnistyu Rozkurkulennya kolektivizaciya golodomor ta velikij teror U chasi NEPu u Bodakvi vidbuvalasya perenarizka zemelnih dilyanok sho oficijno bulo viklikane tim sho zemlya kozhnogo selyanina bula rozkidana shmatkami u riznih miscyah Z 1922 roku pochalasya chastkova konfiskaciya vlasnosti v selyan tak zvane obmezhennya kurkulstva Vidbiralasya zemlya v gospodariv sho volodili bilshe nizh 12 desyatinami konfiskovuvalasya chastina molochnoyi hudobi robochoyi hudobi ptici remanentu V cej chas u seli vidbuvalisya chasti pozhezhi 1922 u seli stvorena komsomolska organizaciya Pershi komunisti sela nalezhali do partijnoyi organizaciyi sela Piski Pervinna partijna organizaciya u Bodakvi bula stvorena u 1932 roci yiyi ocholiv shojno pribulij do sela vchitel Dacenko Mikola Maksimovich yakogo bulo priznacheno direktorom shkoli U grudni 1922 roku u Bodakvi zasnovane spozhivche tovaristvo Na 1 zhovtnya 1925 roku selo vhodilo do Lohvickogo rajonu Romenskoyi okrugi Vlitku 1925 roku Bodakva mala veliki problemi iz medichnim obslugovuvannyam Najblizhcha likarnya bula u Piskah ale j u nij selyani ne mogli otrimati neobhidni liki tomu dovodilosya yizditi do Lohvici Vodnochas u seli bula velika kilkist vorozhok 1926 27 r r viniklo tri hutori Zabodakva Zamoriyivka Chervoni Luki 1927 roku bilya hutora Zamoriyivka stvoreno pershu komunu Nove zhittya 1930 roku pershij kolgosp Serp i Molot Pid chas tak zvanoyi kolektivizaciyi 1929 1930 rokiv u ramkah rozkurkulennya bulo zaareshtovano ta viseleno bagatoh meshkanciv Bodakvi Za cej period bulo znisheno 137 selyanskih gospodarstv Bulo represovano svyashenikiv Bodakvi Yuriya Drozdova ta Panasa Ovsiyenka Pershogo bulo zasudzhenno za st st 58 10 58 11 KK USRR do 5 rokiv pozbavlennya voli Drugogo bulo zasudzheno za st 54 10 KK USRR do 3 rokiv zaslannya u Pivnichnij kraj Kolektivizaciya viklikala masovi protesti yaki buli pridusheni Bagato meshkanciv zaginulo vid Golodomoru 1933 roku u seli buli vipadki kanibalizmu 1934 roku u Bodakvi nikomu bulo zbirati buryaki bo selo vimerlo napolovinu j stoyali pusti hati Dlya zbirannya buryakiv zaluchalasya pracya lyudej z inshih sil U 1934 kolgosp Serp i Molot rozukrupneno na kolgospi Chervona Armiya im Lenina im Kalinina ta Bilshovickim shlyahom Yak dopovidav zastupnik nachalnika politviddilu Lohvickoyi MTS Kiselov u 1934 roci u kolgospi Chervona Armiya golodalo 59 osib u kolgospi im Kalinina 38 dopomoga lyudyam yaki goloduvali ne nadavalasya Pid chas velikogo teroru 1937 1938 rokiv bulo uv yazneno ta rozstrilyano bagatoh zhiteliv Bodakvi zokrema za zvinuvachennyam v shpigunstvi st 54 6 KK URSR bulo rozstrilyano vchitelya Arkadiya Rzhevickogo ta feldshera ambulatoriyi Sergiya Budenka statti 54 6 54 10 KK URSR Druga svitova vijna Bratska mogila Ivana Trutka ta inshih pam yatnik zhitelyam Bodakvi sho zaginuli u Drugij svitovij vijni U 1941 roci pid chas vihodu z otochennya yakim zavershilasya Bitva za Kiyiv bilya sela Bodakva zaginuv nachalnik tilu 26 yi armiyi Pivdenno Zahidnogo frontu general major I I Trutko Nechislenna grupa vijskovih natrapila na nimeckij patrul Pid chas perestrilki generala bulo poraneno Miscevi zhiteli pidibrali generala ale vryatuvati jogo ne vdalosya Generala bulo pohovano u Bodakvi Z 1965 roku misceva shkola nosit im ya Trutka Pid chas gitlerivsko nimeckoyi okupaciyi 15 IX 1941 16 IX 1943 na primusovi roboti do Nimechchini vivezeno 154 osib Iz sliv ochevidciv predstavniki nimeckoyi administraciyi iz miscevih zhiteliv zokrema starosta Mazuka poperedzhali meshkanciv Bodakvi pro chas zaboru na roboti u Nimechchini Ce davalo neveliku mozhlivist shovatisya j uhilitisya vid primuvovogo vivezennya Ce oposeredkovano pidtverdzhuyetsya tim sho Bodakva pogano spravlyalas z postavlenim zavdannyam po vidpravci robitnikiv u Nimechchinu ta po vikonannyu planovih postavok 166 meshkanciv Bodakvi zaginuli na frontah Drugoyi svitovoyi vijni Pislyavoyennij chas U serpni 1950 roku tri kolgospi Bodakvi a takozh kolgospi Bilshovickim shlyahom Zabodakva Chervoni Luki Chervoni Luki 1 sha p yatirichka Zamoriyivka ob yednani u kolgosp im Lenina 1958 roku do kolgospu bulo priyednano kolgosp Komunar sela Pisochki do yakogo u 1950 roci bulo priyednano kolgosp imeni Molotova sela Hruli Urozhajnist zernovih u kolgospi stanovila 19 2 centneri z gektara u 1962 roci Na 5 kvitnya 1964 roku v kolgospi nalichuvalosya 2269 kolgospnikiv 8 brigad z nih 1510 z Bodakvi 3 brigadi Zalishki odnogo z vitryakiv Bodakvi u 1974 roci 1 sichnya 1964 roku u Bodakvi bulo 557 dvoriv naselennya stanovilo 1701 osobu Naprikinci 1970 h rokiv u Bodakvi zbudovano budivlyu klubu na 600 misc Tut bulo zokrema roztashovano silsku biblioteku Derev yanu budivlyu kolishnoyi Voznesenskoyi cerkvi sho do togo chasu vikoristovuvalasya yak klub bulo znisheno Za perepisom naselennya 12 sichnya 1989 roku naselennya Bodakvi stanovilo 1309 osib 585 cholovichoyi ta 724 zhinochoyi stati Naprikinci 1980 h rokiv na berezi Suli zbudovano vodokachku sho vikoristovuvalasya dlya zroshennya kolgospnih poliv Bodakvi Zroshuvalna sistema proisnuvala do pochatku 2000 h rokiv u teperishnij chas zrujnovana Za perepisom naselennya 5 grudnya 2001 roku naselennya Bodakvi stanovilo 1162 osobi Nezalezhna Ukrayina Kinec XX pochatok XXI stolittya Rosijske vtorgnennya v Ukrayinu Koli pochalasya povnomasshtabna vijna v travni 2022 go roku pochavsya rist v Bodakvi bizhenciv z Kiyeva Harkova ta in Kultovi sporudi ta religijna gromada Pokladannya kvitiv do pam yatnika zhitelyam Bodakvi sho zaginuli u Drugij svitovij vijni 9 travnya 1968 roku Na zadnomu plani budivlya kolishnoyi Voznesenskoyi cerkvi sho na toj chas vikoristovuvalas yak klub Shonajmenshe z 1749 roku u seli bula Mihajlivska cerkva Shonajmenshe z 1828 roku v seli bula takozh Voznesenska cerkva oskilki za cej rik ye zgadka pro vstanovlennya u cij cerkvi novogo ikonostasu 1862 roku zgaduyetsya fakt farbuvannya cerkvi a u 1867 pobilki Voznesenska cerkva pripinila diyalnist u 1880 1882 rokah 21 grudnya 1871 roku diyakona Mihajlivskoyi cerkvi Petra Popovichenka zatverdzheno vikonuvachem obov yazkiv psalomshika 15 lyutogo 1877 roku diyakona Mihajlivskoyi cerkvi Andriya Krizhanovskogo bulo perevedeno na posadu nastoyatelya Mihajlivskoyi cerkvi u Mlinah Vodnochas pomichnikom nastoyatelya Mihajlivskoyi cerkvi u Bodakvi bulo priznacheno svyashenika Petra Malinovskogo yakij do cogo sluzhiv u Troyickij cerkvi sela Lazkiv Zinkivskogo povitu Naprikinci XIX stolittya u Bodakvi bulo 2 cerkvi Voznesenska cerkva ta pripisana do neyi Arhistratigo Mihajlivska cerkva shkola Mihajlivsku cerkvu shkolu bulo zvedeno 1883 roku Ce bula derev yana sporuda na kam yanomu fundamenti Cerkva zgorila pid chas pozhezhi 3 travnya 1894 roku 24 travnya 1894 roku na im ya kozaka Gavrila Oleksijovicha Hilya bulo vidano zbirnu knigu za nomerom 5361 na oblashtuvannya novoyi cerkvi shob zaminiti cerkvu znishenu vognem Poltavske yeparhialne bratstvo svyatogo prepodobnomuchenika Makariya nadalo dopomogu u rozmiri 200 rubliv parafiyanam Mihajlivskoyi cerkvi na oblashtuvannya cerkvi shkoli Vodnochas diyakonu cerkvi I Klepachevskomu yakij do perevedennya u Bodakvu buv vchitelem cerkovnoparafiyalnoyi shkoli u seli Yablunivci Lubenskogo povitu bulo nadano 50 rubliv Za duhovnim zapovitom pomerloyi Paraskevi Illivni Medincevoyi u 1894 roci na cerkvu u Bodakvi bulo vidileno 1000 rubliv Cerkva vidbudovana u 1895 roci Na pobudovu novoyi cerkvi u Bodakvi Poltavskoyu duhovnoyu Konsistoriyeyu na im ya kozaka Ivana Fedorovicha Vivcharenka 4 chervnya 1897 roku bulo vidano zbirnu knigu za nomerom 12784 dlya zboru pozhertv Na pobudovu novoyi cerkvi 17 veresnya 1898 roku bulo takozh vidano zbirnu knigu pid nomerom 19280 na im ya kozaka Yevmena Ivanovicha Bacmana Voznesensku cerkvu bulo zbudovano abo zh vidbudovano 1901 roku Ce bula derev yana sporuda z dzviniceyu Do cerkovnoyi gromadi nalezhalo selo Hruli V gromadi bulo 2 svyasheniki ta 2 psalomshiki 28 chervnya 1898 roku psalomshika Mihajlivskoyi cerkvi Mihajla Koropova bulo rukopokladeno u san svyashenika ta zalisheno sluzhiti u cij cerkvi Druge svyashenicke misce bulo nadane 17 grudnya 1898 roku psalomshiku Pokrovskoyi cerkvi sela Perekopivka Romenskogo povitu Oleksandru Krasinu yakij zakinchiv kurs Poltavskoyi duhovnoyi seminariyi 22 grudnya 1898 roku svyashenika Mihajlivskoyi cerkvi Grigoriya Leontovicha bulo perevedeno do Mikolayivskoyi cerkvi sela Zapadinci Na 1902 rik gromada nalichuvala 2125 cholovikiv ta 2122 zhinok Na 1912 rik v gromadi nalichuvalos 22 parafiyan z privilejovanih suspilnih staniv 48 mishan 2577 kozakiv 1510 selyan Svyashenikom Voznesenskoyi cerkvi u 1909 roci buv Oleksandr Krasin kotrogo sered inshih svyashenikiv Poltavskoyi yeparhiyi yepiskop Poltavskij ta Pereyaslavskij Ioann nagorodiv 1 chervnya 1909 roku oksamitovoyu fioletovoyu skufiyeyu za vidminno staranne pastirske sluzhinnya V radyanskij chas Voznesensku cerkvu skladenu z brusu peretvoreno na klub Shonajpiznishe u kvitni 1924 roku u primishenni cerkvi vidkrito selbudinok Cerkva vidnovila svoye funkcionuvannya pid chas nimeckoyi okupaciyi 1941 1943 rokiv Budivlyu bulo zrujnovano u 1970 h rokah Insha cerkva cerkva shkola vikoristovuvalasya yak odna z shkilnih budivel miscevoyi shkoli Ceglyana budivlya ciyeyi shkoli chastkovo zbereglasya j donini U Bodakvi diyut cerkovni gromadi UPC KP z 2003 roku UPC MP z 1999 roku Yevangelskih Hristiyan Baptistiv z 2000 roku Osvita Dokladnishe Bodakvyanska shkola 1882 roku u Bodakvi pochala diyati pochatkova cerkovnoparafiyalna dvoklasna shkola z chotiririchnim kursom navchannya V nij navchalosya 70 ditej Shkola mistilasya v hati diyakona vchitelya 1884 roku vidkrilasya zemska pochatkova dvoklasna shkola z chotiririchnim kursom navchannya yaka nazivalasya Bodakivske pershe pochatkove narodne uchilishe U shkoli navchalosya 80 uchniv U 1909 1910 navchalnomu roci navchannya u cerkovnij shkoli Bodakvi timchasovo prizupinyalosya u zv yazku zi spalahom epidemichnih zahvoryuvan U cej chas zakon bozhij vikladav svyashenik Oleksandr Krasin a vchitelkoyu bula Mariya Volkova V 1914 roci bulo zbudovane specialne dvoklasne primishennya zemskoyi shkoli za proyektom arhitektora Opanasa Slastiona Z 1917 roku koli shkolu bulo vidokremleno vid cerkvi u seli pracyuvalo dvi pochatkovi shkoli z chotiririchnim terminom navchannya V nih pracyuvalo visim uchiteliv i navchalosya ponad 200 ditej Na cherven 1918 roku zasnovanoyu poruch u Piskah organizaciyeyu tovaristva Prosvita u Bodakvi bulo zasnovano ta vporyadkovano biblioteku chitalnyu V 1924 roci dlya borotbi z negramotnistyu v seli buli organizovani zanyattya dlya doroslogo malopismennogo naselennya u shkilnih primishennyah hatah chitalnyah po kutkah sela 2 razi na tizhden U veresni 1925 roku u Bodakvi bulo chotiri vchiteli odin z yakih zaviduvav silbudom sho bulo vidkrito u primishenni likvidovanoyi cerkvi she navesni 1924 roku Pri silbudi bula nevelichka biblioteka jmovirno zasnovana she na fondah biblioteki organizovanoyi u Bodakvi Prosvitoyu u 1918 roci Na zhovten 1925 roku biblioteka bula postijno zamknena oskilki zaviduvach silbudom ne zaplativ bibliotekarevi utrimannya za 3 misyaci a toj zamknuv yiyi i ne hotiv vidmikati V 1929 roci pochatkova shkola bula reorganizovana u semirichnu politehnichnu shkolu Sim klasiv zakinchili 35 yunakiv i divchat V 1933 budinok svyashenika jmovirno Mihajlivska cerkva shkola buv perebudovanij na shkolu Budivlya vikoristovuvalasya yak shkola dlya molodshih klasiv azh poki ne bula zakinuta vnaslidok budivnictva u 1978 roci novoyi shkilnoyi budivli V 1938 roci Bodakivska nepovna serednya shkola virostaye v serednyu V 1940 1941 rr v shkoli bulo 18 klasiv navchalosya ponad 650 ditej pracyuvalo 26 uchiteliv Pershij vipusk serednoyi shkoli vidbuvsya 22 chervnya 1941 roku Atestati zrilosti oderzhali 30 vipusknikiv Budivlya Slastonivskoyi shkoli u Bodakvi 2016 r U zhovtni 1943 roku vidnovila svoyu robotu nepovna serednya shkola 1953 roku shkola z semirichnoyi znovu staye serednoyu Do 8 klasu bulo prijnyato 93 uchni Z 1961 roku shkola staye odinadcyatirichkoyu z virobnichim navchannyam Na 5 kvitnya 1964 roku u shkoli bulo 22 vchiteli z nih 10 z vishoyu osvitoyu u shkoli navchalosya 300 uchniv u 1966 stala desyatirichnoyu U grudni 1965 roku Postanovoyu Radi Ministriv URSR shkoli prisvoyeno im ya Ivana Trutka Iz 1976 roku v shkoli vvedeno kurs po vivchennyu traktornoyi spravi i vipuskniki 10 klasu odnochasno z atestatami zrilosti oderzhuyut posvidchennya traktorista III klasu Iz listopada 1976 roku v seli rozpochinayut budivnictvo novogo primishennya shkoli na 320 misc Primishennya vikoristovuyetsya z 1 veresnya 1978 roku yak shkola dlya serednih ta starshih klasiv Budivlya zh zemskoyi Slastonivskoyi shkoli vikoristovuyetsya yak pochatkova shkola Pochinayuchi z 1985 roku vsi vipuskniki 8 h klasiv obov yazkovo zdobuvayut serednyu osvitu DemografiyaGrafik kilkosti naselennya Bodakvi Naselennya Bodakvi Rik 1835 1850 1859 1863 1888 1891 1902 1910 1912 1964 1989 1990 2001 2018 Naselennya 2613 3278 2720 3030 4359 3285 4247 3349 4157 1701 1309 1268 1162 871 Dani po cerkovnij gromadi razom z selom HruliOsobistostiU Bodakvi narodilisya Dmitro Andriyevskij odin iz zasnovnikiv OUN Mihajlo Vivcharenko Geroj Socialistichnoyi Praci 1973 Vasil Dejneka ukrayinskij vchenij u galuzi kibernetiki doktor fiziko matematichnih nauk profesor akademik NAN Ukrayini Zasluzhenij diyach nauki i tehniki Ukrayini dvichi laureat Derzhavnoyi premiyi Ukrayini v galuzi nauki i tehniki Ivan Lisenko radyanskij serzhant Geroj Radyanskogo Soyuzu InfrastrukturaBodakva bula radiofikovana 23 veresnya 1953 roku u seli bulo zbudovano radiovuzol Na 5 kvitnya 1964 roku polovina hat sela osvitlyuvalasya za dopomogoyu elektriki u seli isnuvala telefonna merezha Selo bulo gazifikovane u 90 h rokah 20 stolittya TransportZaliznichna stanciya Bodakva Pivdenna zaliznicya sho znahoditsya na pivdenno shidnij okolici sela na 140 mu kilometri zaliznici Bahmach Kremenchuk regulyarne spoluchennya v napryamkah Romodan i Romni Zaliznicya povz Bodakvu pochala robotu 15 chervnya 1887 roku razom z vidkrittyam ruhu z Kremenchuka do stanciyi Lohvicya Pislya zavershennya budivnictva dilyanki vid stanciyi Lohvicya do Romen regulyarnij ruh na dilyanci Kremenchuk Romni vidkrivsya 1 zhovtnya 1888 roku Zalishki mostu cherez Sulu mizh Hrulyami ta Vasilkami lyutij 2020 r U drugij polovini 18 stolittya shonajmenshe z 1769 roku cherez Bodakvu prohodiv poshtovij shlyah z Kremenchuka do Gluhova Cherez Bodakvu prohodit doroga miscevogo znachennya sho spoluchaye Piski ta Virishalne Avtobusne spoluchennya z rajonnim centrom Lohvicya regulyarnim nazvati ne mozhna Z chervnya 2020 roku mizh Bodakvoyu ta Lohviceyu z seredi po p yatnicyu vikonuyetsya po dva rejsi na den Najblizhchi mosti cherez Sulu znahodyatsya u Mlinah ta Senchi Avtomobilna vidstan do nih vid Bodakvi stanovit 21 ta 25 kilometriv vidpovidno Ranishe u Bodakvi buv porom cherez Sulu Stanom na zhovten 1925 roku tehnichnij stan poromu buv duzhe poganij pereyizditi nim bulo duzhe nebezpechno Gromada Bodakvi uhvalila ne buduvati novogo poromu a zbuduvati mistok odnak dopomogi vid vladi tak i ne otrimala popri neodnorazovi zvernennya pro dopomogu Mizh Vasilkami ta Hrulyami she kilka desyatilit tomu buv derev yanij mist cherez Sulu Shlyah do Lohvici takim chinom stanoviv blizko 12 kilometriv j faktichno zbigavsya z vidstannyu po pryamij Pislya rujnuvannya mostu cherez Sulu u Vasilkah shlyah do Lohvici cherez Zavodske abo Senchu stanovit blizko 30 kilometriv Kultura ta sportU Bodakvi diyut kolektivi hudozhnoyi samodiyalnosti funkcionuye silska biblioteka Bodakva maye futbolnu komandu Sula Stanom na 2013 rik komanda bere uchast u chempionati Lohvickogo rajonu PrirodaSosnovij i listyanij lis luki plavni U zaplavnij chastini richki Suli v okolicyah sil Hristanivka ta Bodakva roztashovanij landshaftnij zakaznik zagalnoderzhavnogo znachennya Hristanivskij zagalnoyu plosheyu 1705 2 gektara ToponimikaPanorama z centru sela u napryamku na shid Tarasivka zliva ta pivdennij shid Nizova sprava Bodakva skladayetsya z kutkiv z takimi nazvami Pisok Durnostroyivka Nizova Balok Tarasivka Zarichka Zasaga Miscevimi gidronimami ye Sula Bodakva richki Helchevske Kovaleve Gluhe ozera zatoki stari rusla Suli Kulbashne Moldavanove ozera Chepurna Bistra Grishina yama Yizovishe urochisha chastini Suli za Josipom Vodokachka Gergeleve Vovkove Panske Garaganove Rivec plyazhi pristani na livomu berezi Suli poblizu Bodakvi Napisannya nazviU riznih dzherelah zustrichayutsya rizni varianti napisannya nazvi sela yak ot Budakva Bodavka Na kartah Boplana Bodakva poznachena yak Bodokoi Bodakva u kino j na videoIstorichnij ekskurs v minule ridnogo krayu Bodakva 20 04 2021r 22 kvitnya 2021 u Wayback Machine Bodakvyanski galushki Vahtang Kipiani v gostyah u Slastonivskij shkoli lipit galushki pid kerivnictvom Oksani Kulinich Toj hto daye zemli simena Dokumentalnij film Pavla Danilenka Selo Bodakva z visoti ptashinogo polotu Polit na Kulbashne 2 lipnya 2020 u Wayback Machine Prezentaciya shkoli sela Bodakva Opis roboti po vihovannyu pidrostayuchogo pokolinnya v Bodakvyanskij ZOSh I III stupeniv Poltavska oblast Ukrayina Seminar pedagogiv organizatoriv u Bodakvyanskij ZOSh Osin v Bodakvi 27 kvitnya 2022 u Wayback Machine Galereya svitlin zemskoyi Slastonivskoyi shkoliDiv takozhPerelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Poltavska oblastPrimitkiPrograma socialnogo i ekonomichnogo rozvitku Zavodskoyi miskoyi teritorialnoyi gromadi na 2021 2023 roki 16 grudnya 2021 u Wayback Machine D Ya Telegin O kulturno territorialnom chlenenii i periodizacii neolita Ukrainy i Belorussii 14 serpnya 2015 u Wayback Machine Sovetskaya arheologiya 1971 2 st 12 Morgunov Yu Yu Drevnerusskie gorodisha v okrestnostyah letopisnogo goroda Lohvicy 14 serpnya 2015 u Wayback Machine Sovetskaya arheologiya 1988 2 st 199 200 Yurij Morgunov EShE RAZ O ZAShITNYH AKCIYaH VLADIMIRA SVYaTOSLAVIChA NA PEREYaSLAVSKOM LEVOBEREZhE Materiali mizhnarodnoyi konferenciyi Pereyaslavska Zemlya ta yiyi misce v rozvitku ukrayinskoyi naciyi derzhavnosti j kulturi St 67 Mihajlova I B Malye goroda Yuzhnoj Rusi v VIII nachale XIII veka 12 travnya 2016 u Wayback Machine St 266 Arhiv originalu za 17 lipnya 2014 Procitovano 9 lyutogo 2012 PDF Arhiv originalu PDF za 13 travnya 2016 Procitovano 25 kvitnya 2016 Arhiv originalu za 18 lipnya 2014 Procitovano 7 listopada 2013 Arhiv originalu za 30 zhovtnya 2014 Procitovano 19 lipnya 2013 Lohvicka ratushna kniga drugoyi polovini XVII stolittya 28 grudnya 2018 u Wayback Machine Zapis 148 Arhiv originalu za 1 serpnya 2016 Procitovano 27 lyutogo 2015 MALOROSSIJSKIE PEREPISNYE KNIGI 1666 GODA 21 lyutogo 2020 u Wayback Machine Druga chastina S V Sohan Aktovi dokumenti Kiyivskogo Zolotoverhogo Mihajlivskogo monastirya na Bodakivski Hrulivski i Vedkalivski zemli Rukopisna ta knizhkova spadshina Ukrayini 2007 Vip 11 S 265 276 PDF Arhiv originalu PDF za 4 bereznya 2011 Procitovano 13 zhovtnya 2009 DOKUMENTALNA SPADShINA SVYaTO MIHAJLIVSKOGO ZOLOTOVERHOGO MONASTIRYa U KIYeVI XVI XVIII ST 15 sichnya 2015 u Wayback Machine S 300 301 PDF Arhiv originalu PDF za 5 bereznya 2017 Procitovano 5 bereznya 2017 Arhiv originalu za 6 chervnya 2016 Procitovano 18 lyutogo 2015 PDF Arhiv originalu PDF za 17 lipnya 2014 Procitovano 20 chervnya 2008 PDF Arhiv originalu PDF za 15 sichnya 2015 Procitovano 15 sichnya 2015 Mikola Kostenko Horolshina ta navkolishni zemli v Generalnomu slidstvi pro mayetnosti 1729 1731 rr 28 grudnya 2018 u Wayback Machine Dovidnik S 34 85 Arhiv originalu za 18 lipnya 2014 Procitovano 11 chervnya 2013 Zvedenij katalog metrichnih knig klirovih vidomostej ta spovidnih rozpisiv Selo Bodakva 4 listopada 2016 u Wayback Machine Centralnij derzhavnij istorichnij arhiv Ukrayini m Kiyiv CDIAK Ukrayini Spovidni rozpisi cerkov m Kiyeva ta vidomstva Kiyevo Mihajlivskogo Zolotoverhogo cholovichogo monastirya 1749 CDIAK fond 127 opis 1015 sprava 13 Spovidni rozpisi cerkov vidomstva Kiyevo Mihajlivskogo Zolotoverhogo cholovichogo monastirya 1764 CDIAK fond 127 opis 1015 sprava 41 Semen Garkusha 1772 1784 Kievskaya Starina 1883 S 528 554 18 lipnya 2014 u Wayback Machine Stor 542 Mikola Chaban Ukrayinskij Robin Gud na im ya Semen Garkusha Ekspediciya XXI 4 118 2012 Poltavshina Enciklopedichnij dovidnik Za red A V Kudrickogo S 70 71 originalu za 5 listopada 2013 Procitovano 5 listopada 2013 Spovidni rozpisi cerkov Lohvickoyi protopopiyi 1784 CDIAK fond 127 opis 1015 sprava 87 Arhiv originalu za 20 bereznya 2017 Procitovano 19 bereznya 2017 O saranche v 1804 g i o merah borby s nej 26 chervnya 2015 u Wayback Machine Trudy Poltavskoj Uchenoj Arhivnoj Komissii Vypusk 13 S 144 Arhiv originalu za 24 bereznya 2017 Procitovano 24 bereznya 2017 Nikolaj Arandarenko Zapiski o Poltavskoj Gubernii 11 serpnya 2016 u Wayback Machine Chast II Poltava 1849 S 334 335 Arhiv originalu za 18 zhovtnya 2011 Procitovano 2 chervnya 2011 Rozvitok promislovosti na Ukrayini remeslo i manufaktura 5 bereznya 2016 u Wayback Machine Oleksij Nesterenko Vidavnictvo AN URSR 1959 Socialno ekonomichnij rozvitok Poltavshini v I polovini XIX stolittya Integrovanij urok istoriyi ridnogo krayu ukrayinskoyi ta svitovoyi literatur 9 klas nedostupne posilannya Arhiv originalu za 18 lipnya 2014 Procitovano 2 chervnya 2011 Semyonov Tyan Shanskij Pyotr Petrovich Geografichesko statisticheskij slovar Rossijskoj Imperii Arhivovano 25 lyutogo 2016 u Wayback Machine Sanktpeterburg 1863 T I Aa Gyam Malik S 289 Markevich N A O narodonaselenii Poltavskoj gubernii Kiev 1855 26 lyutogo 2017 u Wayback Machine Tablicya 52 Ukazatel fabrik i zavodov evropejskoj Rossii i carstva polskago Materialy dlya fabrichno zavodskoj statistiki 8 kvitnya 2016 u Wayback Machine Tipografiya R Golike 1887 S 539 Spiski naselennyh mest Rossijskoj Imperii XXXIII 13 kvitnya 2016 u Wayback Machine Poltavskaya guberniya Spisok naselennyh mest po svedeniyam 1859 goda Sankt Peterburg 1862 st 127 Obzor razlichnyh otraslej manufakturnoj promyshlennosti Rossii t 1 Prilozheniya k sveklosaharnoj promyshlennosti Vedomost sveklo saharnyh zavodov v period 1860 61 g S 40 41 Prilozheniya k trudam redakcionnyh kommissij dlya sostavleniya polozhenij o krestyanah vyhodyashih iz krepostnoj zavisimosti Svѣdѣniya o pomѣshichih imѣniyah Tom VI 1860 S 24 Anketa dovidka po istoriyi sela Bodakva lohvickogo rajonu Poltavskoyi oblasti Vikonkom Bodakivskoyi silskoyi radi 5 kvitnya 1964 roku Pamyatnaya knizhka Poltavskoj gubernii na 1865 god 23 bereznya 2017 u Wayback Machine Otdel IV S 141 Otdel V S 88 Geografichesko statisticheskij slovar Rossijskoj imperii 1867 5 listopada 2013 u Wayback Machine S 91 Arhiv originalu za 27 lyutogo 2017 Procitovano 27 lyutogo 2017 Groshovij obig na teritoriyi Ukrayini dobi feodalizmu M F Kotlyar AN Ukrayinskoyi RSR In t istoriyi Kiyiv Nauk dumka 1971 174 s 8 ark kart 10 bereznya 2022 u Wayback Machine S 119 140 Demuz I O Naukovo akademichna ta dobrochinna diyalnist Lohvickogo tovaristva silskih gospodariv za richnimi zvitami 1886 1911 rr Istoriya nauki i biografistika 2012 3 Poltavskiya eparhialnyya vѣdomosti Chast officialnaya 1894 goda 12 j 15 iyunya 10 listopada 2019 u Wayback Machine S 551 Opisanie arhivov Poltavskoj gubernii 5 listopada 2013 u Wayback Machine I N Pavlovskij Poltava Izd Poltav uchen arh komis 1915 st 41 Poltavskiya eparhialnyya vѣdomosti Chast officialnaya 1895 goda 11 j 1 iyunya 21 listopada 2018 u Wayback Machine S 409 Obzor deyatelnosti zemstv po kustarnoj promyshlennosti Tom II 1897 1898 S Peterburg Tipografiya V Kirshbauma Dvorcovaya ploshad d M va Finansov 1899 S 334 335 Ocherki domashnih promyslov i remesl Poltavskoj gubernii 17 lipnya 2014 u Wayback Machine S I Lisenko Poltava Izd Poltav Gubern Zemstva 1904 st 145 Ocherki domashnih promyslov i remesl Poltavskoj gubernii 17 lipnya 2014 u Wayback Machine S I Lisenko Poltava Izd Poltav Gubern Zemstva 1904 st 134 Ocherki domashnih promyslov i remesl Poltavskoj gubernii 17 lipnya 2014 u Wayback Machine S I Lisenko Poltava Izd Poltav Gubern Zemstva 1904 st 145 146 Ocherki domashnih promyslov i remesl Poltavskoj gubernii 17 lipnya 2014 u Wayback Machine S I Lisenko Poltava Izd Poltav Gubern Zemstva 1904 st 141 Ocherki domashnih promyslov i remesl Poltavskoj gubernii 17 lipnya 2014 u Wayback Machine S I Lisenko Poltava Izd Poltav Gubern Zemstva 1904 st 147 Puti primykayushie k Kievu i linii severnoj chasti oblasti 30 zhovtnya 2019 u Wayback Machine P P Semenov akademik V I Lamanskij Polnoe geograficheskoe opisanie nashego otechestva Nastolnaya i dorozhnaya kniga dlya Russkih lyudej Tom 7 1903 GLAVA IX Puti primykayushie k Kievu i linii severnoj chasti oblasti V V Morachevskogo B G Karpova i I M Malyshevoj Arhiv originalu za 5 listopada 2019 Procitovano 23 lipnya 2018 Rada Sereda 10 sichnya 1907 r 7 Arhivovano 21 sichnya 2022 u Wayback Machine Dopisi S 4 Arhiv originalu za 6 serpnya 2013 Procitovano 29 zhovtnya 2013 Arhiv originalu za 2 chervnya 2014 Procitovano 8 lyutogo 2012 Viktor Chepelik Zberegti arhitekturnu spadshinu O G Slastiona na Lohvichchini 7 kvitnya 2016 u Wayback Machine Zorya 1975 21 serpnya No 99 S 2 Arhiv originalu za 4 serpnya 2018 Procitovano 11 chervnya 2013 Nakaz Ministerstva Kulturi Ukrayini vid 4 chervnya 2018 roku 480 Pro zanesennya ob yektiv kulturnoyi spadshini do Derzhavnogo reyestru neruhomih pam yatok Ukrayini PDF Arhiv originalu PDF za 7 serpnya 2018 Procitovano 29 grudnya 2018 Arhiv originalu za 13 chervnya 2017 Procitovano 19 bereznya 2017 Pamyatnaya knizhka Poltavskoj gubernii na 1910 god 6 kvitnya 2016 u Wayback Machine S 271 Obzor selskago hozyajstva v Poltavskoj gubernii po soobsheniyam korrespondentov za 1911 god Istoriya sela Bodakva lohvickogo rajonu Poltavskoyi oblasti Vikonkom Bodakivskoyi silskoyi radi 5 kvitnya 1964 roku OTChET LOHVICKAGO OBShESTVENNAGO KOMITETA Vserossijskago Zemskago Soyuza po okazaniyu pomoshi semyam lic ushedshih na vojnu i ranenym s 23 iyulya 1914 g po I yanvarya 1916 goda Spisok upolnochennyh Lohvickago Obshestvennago Komiteta po okazaniyu pomoshi semyam lic ushedshih na vojnu i ranenym S 10 Arhiv originalu za 10 kvitnya 2016 Procitovano 27 bereznya 2016 Bodakivske spozhivche t vo Vlada Praci 130 30 11 1923 S 2 Administrativna karta Romenskoyi okrugi 1925 r DO LIKARNI DALEKO Selyanska pravda 83 26 07 1925 S 2 Informaciya vikonkomu Bodakvyanskoyi silskoyi radi pro sogodennya ta istorichne minule naselenih punktiv Bodakvyanskoyi silskoyi radi 8 serpnya 2007 roku Arhiv originalu za 7 kvitnya 2016 Procitovano 24 bereznya 2016 Arhiv originalu za 7 kvitnya 2016 Procitovano 24 bereznya 2016 Arhiv originalu za 14 lipnya 2014 Procitovano 6 lipnya 2013 Nacionalna kniga pam yati zhertv Golodomoru 1932 1933 Poltavska oblast Rozdil 3 Svidchennya ochevidciv 24 lyutogo 2014 u Wayback Machine St 1053 Svidchennya M yasoyida Andriya Mikitovicha 1925 roku narodzhennya 30 chervnya 2016 u Wayback Machine Data zapisu 10 06 08r Blog Telyuk Larisi Andriyivni 28 zhovtnya 2015 r Oleg Mozohin Viktor Kondrashin Politotdely MTS v 1933 1934 gg Arhiv originalu za 7 kvitnya 2016 Procitovano 24 bereznya 2016 Arhiv originalu za 16 kvitnya 2016 Procitovano 3 kvitnya 2016 Aleksander A Maslov David M Glantz Fallen Soviet generals Soviet general officers killed in battle 1941 1945 P 29 angl Narada starost sil Lohvickogo rajonu 21 lyutogo 2018 u Wayback Machine Visti Lohvichchini 42 vid 20 06 1943 storinka 4 Arhiv originalu za 19 sichnya 2018 Procitovano 29 travnya 2022 Kilkist nayavnogo naselennya po kozhnomu silskomu naselenomu punktu Poltavska oblast nedostupne posilannya Arhiv originalu za 20 chervnya 2016 Procitovano 5 listopada 2017 Poltavskiya eparhialnyya vѣdomosti Chast officialnaya 1872 goda 2 Genvarya 15 Arhivovano 24 sichnya 2022 u Wayback Machine S 55 56 Poltavskiya eparhialnyya vѣdomosti Chast officialnaya 1877 goda 6 Marta 15 13 kvitnya 2018 u Wayback Machine S 179 180 Poltavskiya eparhialnyya vѣdomosti Chast officialnaya 1894 goda 12 j 15 iyunya 10 listopada 2019 u Wayback Machine S 575 Cerkovnyya vѣdomosti izdavaemyya pri svyatѣjshem pravitelstvuyushem sѵnode 35 27 avgusta 1894 goda 23 listopada 2018 u Wayback Machine S 303 Poltavskiya eparhialnyya vѣdomosti Chast officialnaya 1897 goda 22 23 j 1 10 avgusta 30 chervnya 2018 u Wayback Machine S 533 Poltavskiya eparhialnyya vѣdomosti Chast officialnaya 1898 goda 28 1 oktyabrya Arhivovano 21 sichnya 2022 u Wayback Machine S 724 Poltavskiya eparhialnyya vѣdomosti Chast officialnaya 1898 goda 24 20 avgusta Arhivovano 23 listopada 2018 u Wayback Machine S 639 Poltavskiya eparhialnyya vѣdomosti Chast officialnaya 1899 goda 3 4 20 yanv 1 fevr Arhivovano 23 listopada 2018 u Wayback Machine S 75 77 Arhiv originalu za 23 kvitnya 2021 Procitovano 23 kvitnya 2021 PDF Arhiv originalu PDF za 23 kvitnya 2021 Procitovano 23 kvitnya 2021 Poltavskiya eparhialnyya vѣdomosti Chast officialnaya 1909 goda 18 j 20 iyunya 23 listopada 2018 u Wayback Machine S 423 Arhiv originalu za 26 bereznya 2022 Procitovano 5 grudnya 2020 Arhiv originalu za 20 grudnya 2018 Procitovano 20 grudnya 2018 Arhiv originalu za 20 grudnya 2018 Procitovano 20 grudnya 2018 Arhiv originalu za 20 grudnya 2018 Procitovano 20 grudnya 2018 Poltavskiya eparhialnyya vѣdomosti Chast officialnaya 1911 goda 14 j 10 maya Arhivovano 21 sichnya 2022 u Wayback Machine S 880 Dopisi Nova Rada 98 12 06 1918 S 4 Arhiv originalu za 26 bereznya 2022 Procitovano 5 grudnya 2020 Arhiv originalu za 26 bereznya 2022 Procitovano 5 grudnya 2020 Arhiv originalu za 18 zhovtnya 2020 Procitovano 29 lipnya 2018 Dodatok do rishennya plenarnogo zasidannya dvadcyat tretoyi sesiyi Poltavskoyi oblasnoyi radi somogo sklikannya 2018 18 grudnya 2018 u Wayback Machine S 88 Arhiv originalu za 22 grudnya 2015 Procitovano 12 chervnya 2013 Pro kulturu movi Stanciya Bodakva Arhiv originalu za 5 serpnya 2012 Procitovano 5 serpnya 2012 Arhiv originalu za 19 lipnya 2014 Procitovano 29 zhovtnya 2013 Arhiv originalu za 19 lyutogo 2015 Procitovano 19 lyutogo 2015 Arhiv originalu za 1 lyutogo 2015 Procitovano 28 sichnya 2015 G A Maksimovich Materialy otnosyashiesya k uchrezhdeniyu pochty v Malorossii pri gr Rumyanceve Zadunajskom 2 kvitnya 2015 u Wayback Machine Trudy Poltavskoj Uchenoj Arhivnoj Komissii Vypusk 11 1914 S 207 210 Arhiv originalu za 6 chervnya 2016 Procitovano 27 lyutogo 2015 Arhiv originalu za 31 lipnya 2016 Procitovano 27 lyutogo 2015 Arhiv originalu za 27 lyutogo 2015 Procitovano 27 lyutogo 2015 Ogoloshennya Piskivskoyi silskoyi radi 5 lipnya 2020 u Wayback Machine Arhiv originalu za 26 bereznya 2022 Procitovano 5 grudnya 2020 Arhiv originalu za 18 lipnya 2014 Procitovano 5 chervnya 2013 Arhiv originalu za 18 lipnya 2014 Procitovano 5 chervnya 2013 Poyizdka v Bodakvu 14 lipnya 2014 u Wayback Machine Dopis u blozi Biblioteka mriya vid 22 travnya 2014 r Arhiv originalu za 17 lipnya 2014 Procitovano 5 chervnya 2013 Arhiv originalu za 22 grudnya 2015 Procitovano 16 lyutogo 2012 Arhiv originalu za 6 zhovtnya 2014 Procitovano 30 veresnya 2014 Landshaftnij zakaznik zagalnoderzhavnogo znachennya HRISTANIVSKIJ Storinka Botanichnogo sadu Poltavskogo nacionalnogo pedagogichnogo universitetu im V G Korolenka Bodakva toponimika ta istoriya Karta Arhiv originalu za 5 listopada 2013 Procitovano 29 zhovtnya 2013 Basse Volhynien ou Palatinat de Kiow 1665 Ukrainae Pars qvae Kiovia Palatinatus vulgo dicitur

Дата публікації:
Топ