Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Миргородський повіт — адміністративно-територіальна одиниця Полтавської губернії Російської імперії, утворена із сотень Миргородського полку у 1782 році спочатку в складі Київського намісництва. У 1796 р. повіт було віднесено до Малоросійської губернії, а після ліквідації останньої — до складу новоствореної Потавської губернії. Повітовий центр — місто Миргород.
| Миргородський повіт | ||||
 | ||||
 | ||||
| Губернія | Полтавська губернія | |||
|---|---|---|---|---|
| Центр | Миргород | |||
| Створений | 1782 | |||
| Площа | близько 253 333 десятин | |||
| Населення | 147 753 (1897) ; 183 791 чол. (1923) осіб | |||
| Попередники | Миргородський полк | |||
| Наступники | Миргородський район, Великобагачанський район, Шишацький район | |||
Історична довідка
На час входження Миргородського повіту до складу Полтавської губернії, до нього входили волості: Багачанська, Березоволуцька, , Комишнянська, Миргородська, Сорочинська, Устивицька, Шишацька, Яреськівська.
З другої половини XIX століття до 1917 року в складі Миргородського повіту нараховувалось 16 волостей — Багачанська, Баранівська, Березоволуцька, Зубівська, Зуївська, Кибинська, Комишнянська, Миргородська, Петрівцівська, Попівська, Савинська, Сорочинська, Устивицька, Хомутецька, Шишацька та Яреськівська. Цей поділ проіснував до 20-х років XX століття. Протягом 20-х, 30-х років склад Миргородського повіту (району) зазнавав змін.
У 1918 році згідно з адміністративно-територіальним поділом Української Народної Республіки частково входив до Землі Полтавщина із земським центром у Полтаві.
Згідно з тимчасовим Положенням радянського уряду України «Про організацію місцевих органів радянської влади і порядок управління» від 8 лютого 1919 року, в селах утворюються сільські ради. 3 липня 1920 року видано Положення ВУЦВК про сільські ради, які утворюються в населених пунктах, де проживає не менше 300 жителів.
У 20-х роках XX століття в Україні проведено ряд територіальних реформ, в результаті яких адміністративно-територіальний устрій змінювався кілька раз. 1920 року частина Полтавської губернії відійшла до новоствореної Кременчуцької. Миргородський повіт залишався в складі Полтавської губернії.
7 березня 1923 року постановою Президії ВУЦВК прийнято новий адміністративно-територіальний поділ. Ліквідовано повіти та волості, введено округи та райони. Сільські ради на той час існували. Після цієї реформи Миргородський повіт увійшов до складу Лубенської округи.
Протягом 1925 року в лютому та червні проводились чергові адміністративні реформи в Україні. 3 червня 1925 р. постановою ВУЦВК і РНК УРСР «Про ліквідацію губерній і перехід на триступеневу систему управління» було ліквідовано губернії і губернські установи на території Української РСР, а вся територія Української республіки поділена на 41 округ. Таким чином було здійснено перехід від чотириступеневої (центр — губернія — повіт — волость) на триступеневу систему правління (центр — округ — район).
Станом на 1 жовтня 1925 року на Полтавщині існувало 5 округів, 84 райони, 1232 сільських ради. Було утворено Миргородський район.
Географія
Миргородський повіт було розташовано у центрі Полтавської губернії. На півночі повіт межував із Гадяцьким та Лохвицьким повітами, на сході — з Полтавським та Зіньківським, на півдні — з Хорольським, на заході — з Лубенським та Лохвицьким.
Через повіт текли річки Хорол і Псел.
Серед ґрунтів переважав чорнозем.
Населення
Згідно ревізії 1795 року, населення повіту становило 45120 осіб. З них козаків-24 275, купців -25, міщан -290, євреїв-147 осіб.
До 1923 року Миргородський повіт мав 17 волостей, населення 183 791, площу 253 333 десятин.
Серед населення переважали українці: 97,1 %.
Населені пункти: Баранівка, Великі Сорочинці, Малі Сорочинці, Шишаки, Яреськи, Велика Багачка, Кибинці та інші.
Господарство повіту
Жителі повіту займалися землеробством (жито, пшениця озима і ярова, овес, ячмінь, гречка, просо, горох, картопля, кукурудза, льон і коноплі), утримували худобу (молочне і м'ясне скотарство, кінний завод в Столбино).Землю орали волами. "Господарств таких, які кіньми орють, в селищах повіту немає" - з доповіді земського комісара в 1802 р.
Також було розвинуте гончарство, пивоваріння.
Персоналії
Примітки
- Weekly. Первая всеобщая перепись населения Российской Империи 1897 г. Наличное население в губерниях, уездах, городах Российской Империи (без Финляндии)
- . Архів оригіналу за 31 березня 2013. Процитовано 15 квітня 2011.
- Кравченко І. К. Історія Миргородщини
- . Архів оригіналу за 14 жовтня 2013. Процитовано 15 квітня 2011.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mirgorodskij povit administrativno teritorialna odinicya Poltavskoyi guberniyi Rosijskoyi imperiyi utvorena iz soten Mirgorodskogo polku u 1782 roci spochatku v skladi Kiyivskogo namisnictva U 1796 r povit bulo vidneseno do Malorosijskoyi guberniyi a pislya likvidaciyi ostannoyi do skladu novostvorenoyi Potavskoyi guberniyi Povitovij centr misto Mirgorod Mirgorodskij povitGerb povitovogo centruGuberniya Poltavska guberniyaCentr MirgorodStvorenij 1782Plosha blizko 253 333 desyatinNaselennya 147 753 1897 183 791 chol 1923 osib Poperedniki Mirgorodskij polkNastupniki Mirgorodskij rajon Velikobagachanskij rajon Shishackij rajonIstorichna dovidkaMirgorodskij povit Poltavskoyi guberniyi na karti 1821 roku Na chas vhodzhennya Mirgorodskogo povitu do skladu Poltavskoyi guberniyi do nogo vhodili volosti Bagachanska Berezovolucka Komishnyanska Mirgorodska Sorochinska Ustivicka Shishacka Yareskivska Z drugoyi polovini XIX stolittya do 1917 roku v skladi Mirgorodskogo povitu narahovuvalos 16 volostej Bagachanska Baranivska Berezovolucka Zubivska Zuyivska Kibinska Komishnyanska Mirgorodska Petrivcivska Popivska Savinska Sorochinska Ustivicka Homutecka Shishacka ta Yareskivska Cej podil proisnuvav do 20 h rokiv XX stolittya Protyagom 20 h 30 h rokiv sklad Mirgorodskogo povitu rajonu zaznavav zmin U 1918 roci zgidno z administrativno teritorialnim podilom Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki chastkovo vhodiv do Zemli Poltavshina iz zemskim centrom u Poltavi Zgidno z timchasovim Polozhennyam radyanskogo uryadu Ukrayini Pro organizaciyu miscevih organiv radyanskoyi vladi i poryadok upravlinnya vid 8 lyutogo 1919 roku v selah utvoryuyutsya silski radi 3 lipnya 1920 roku vidano Polozhennya VUCVK pro silski radi yaki utvoryuyutsya v naselenih punktah de prozhivaye ne menshe 300 zhiteliv U 20 h rokah XX stolittya v Ukrayini provedeno ryad teritorialnih reform v rezultati yakih administrativno teritorialnij ustrij zminyuvavsya kilka raz 1920 roku chastina Poltavskoyi guberniyi vidijshla do novostvorenoyi Kremenchuckoyi Mirgorodskij povit zalishavsya v skladi Poltavskoyi guberniyi 7 bereznya 1923 roku postanovoyu Prezidiyi VUCVK prijnyato novij administrativno teritorialnij podil Likvidovano poviti ta volosti vvedeno okrugi ta rajoni Silski radi na toj chas isnuvali Pislya ciyeyi reformi Mirgorodskij povit uvijshov do skladu Lubenskoyi okrugi Protyagom 1925 roku v lyutomu ta chervni provodilis chergovi administrativni reformi v Ukrayini 3 chervnya 1925 r postanovoyu VUCVK i RNK URSR Pro likvidaciyu gubernij i perehid na tristupenevu sistemu upravlinnya bulo likvidovano guberniyi i gubernski ustanovi na teritoriyi Ukrayinskoyi RSR a vsya teritoriya Ukrayinskoyi respubliki podilena na 41 okrug Takim chinom bulo zdijsneno perehid vid chotiristupenevoyi centr guberniya povit volost na tristupenevu sistemu pravlinnya centr okrug rajon Stanom na 1 zhovtnya 1925 roku na Poltavshini isnuvalo 5 okrugiv 84 rajoni 1232 silskih radi Bulo utvoreno Mirgorodskij rajon GeografiyaMirgorodskij povit bulo roztashovano u centri Poltavskoyi guberniyi Na pivnochi povit mezhuvav iz Gadyackim ta Lohvickim povitami na shodi z Poltavskim ta Zinkivskim na pivdni z Horolskim na zahodi z Lubenskim ta Lohvickim Cherez povit tekli richki Horol i Psel Sered gruntiv perevazhav chornozem NaselennyaZgidno reviziyi 1795 roku naselennya povitu stanovilo 45120 osib Z nih kozakiv 24 275 kupciv 25 mishan 290 yevreyiv 147 osib Do 1923 roku Mirgorodskij povit mav 17 volostej naselennya 183 791 ploshu 253 333 desyatin Sered naselennya perevazhali ukrayinci 97 1 Naseleni punkti Baranivka Veliki Sorochinci Mali Sorochinci Shishaki Yareski Velika Bagachka Kibinci ta inshi Gospodarstvo povituZhiteli povitu zajmalisya zemlerobstvom zhito pshenicya ozima i yarova oves yachmin grechka proso goroh kartoplya kukurudza lon i konopli utrimuvali hudobu molochne i m yasne skotarstvo kinnij zavod v Stolbino Zemlyu orali volami Gospodarstv takih yaki kinmi oryut v selishah povitu nemaye z dopovidi zemskogo komisara v 1802 r Takozh bulo rozvinute goncharstvo pivovarinnya PersonaliyiDanilo Apostol Bogayevskij Ovksentij Trohimovich Gogol Mikola Vasilovich Zubkovskij Ivan Andrijovich Kapnist Vasil Vasilovich Panas Mirnij Narizhnij Vasil Trohimovich Samijlenko Volodimir Ivanovich Semenko Mihajl VasilovichPrimitkiWeekly Pervaya vseobshaya perepis naseleniya Rossijskoj Imperii 1897 g Nalichnoe naselenie v guberniyah uezdah gorodah Rossijskoj Imperii bez Finlyandii Arhiv originalu za 31 bereznya 2013 Procitovano 15 kvitnya 2011 Kravchenko I K Istoriya Mirgorodshini Arhiv originalu za 14 zhovtnya 2013 Procitovano 15 kvitnya 2011