Політичні відділи — партійно-політичні органи, які створювалися ЦК РКП(б)/ ВКП(б) з метою посилення партійного контролю та поліпшення політичної роботи в Червоній армії й на окремих, найбільш важливих ділянках соціально-економічного життя країни. Перші політвідділи були створені в Червоній армії 1918. Наказом РВР Української радянської армії 1 грудня 1918 у складі її штабу було утворено політвідділ (нач. — І.Назаров). Спочатку П.в. виступали як апарат військових комісарів, допомагали їм у роботі серед червоноармійців, у розстановці політпрацівників у частинах, у контролі за діяльністю військових спеціалістів. Постановою ЦК РКП(б) від 25 жовтня 1918 на них були покладені функції керівних партійних органів у ЗС. 12 листопада 1918 народний комісар у військових справах УСРР затвердив положення про політвідділ народного комісаріату у військових справах УСРР, згідно з яким він керував діяльністю всіх нижчих П.в. тилу і фронту. Його начальник призначався народним комісаром у військових справах УСРР за представленням ЦК КП(б)У.
15 травня 1919 було створено Політичне управління Реввійськради (ПУР) РСФРР, яке, після формального об'єднання всіх військових сил радянських республік (червень 1919), здійснювало керівництво партійною роботою у військах. Потому політвідділи перейшли в підпорядкування ПУР СРСР, існували до розвалу СРСР.
На об'єднаному пленумі ЦК і Центральної контрольної комісії ВКП(б) 24 січня 1933 було прийнято рішення про створення надзвичайних партійно-державних органів влади — П.в. машинно-тракторних станцій та радгоспів. Вони повинні були забезпечувати «партійне око і контроль в усіх сферах роботи та життя як самих МТС і радгоспів, так і колгоспів, які обслуговувалися МТС». П.в. МТС стали незалежною від місцевих і республіканських органів структурою, що домагалася виконання вказівок Кремля на місцях. Вони підпорядковувалися політичному управлінню наркомату землеробства СРСР на чолі з А.Касаткіним. Зав. (с.-г.) відділу ЦК ВКП(б) Л.Каганович у Кремлі та 2-й секретар ЦК КП(б)У П.Постишев у Харкові підбирали армійських політпрацівників на роботу до П.в. МТС УСРР. Їм надавалися широкі повноваження у керівництві колгоспами, здійсненні контролю над одноосібниками. Навесні 1933 П.в. були створені при всіх МТС та радгоспах. На початку 1934 в УСРР налічувалося 846 П.в., в яких працювало 4,5 тис. осіб. Вони, разом із заступниками начальників політвідділів по ДПУ УСРР, здійснювали політичні чистки колгоспів, радгоспів, МТС. 28 листопада 1934 рішенням пленуму ЦК ВКП(б) П.в. МТС були злиті з місцевими партійними органами (1941—43 тимчасово відновлені). У радгоспах політвідділи проіснували до 1940.
П.в. створювалися й на залізничному (липень 1933) та водному транспорті (квітень 1934), де діяли до 1956.
Джерела та література
- Ганжа О. І. Політичні відділи // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2011. — Т. 8 : Па — Прик. — С. 338. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Politichni viddili partijno politichni organi yaki stvoryuvalisya CK RKP b VKP b z metoyu posilennya partijnogo kontrolyu ta polipshennya politichnoyi roboti v Chervonij armiyi j na okremih najbilsh vazhlivih dilyankah socialno ekonomichnogo zhittya krayini Pershi politviddili buli stvoreni v Chervonij armiyi 1918 Nakazom RVR Ukrayinskoyi radyanskoyi armiyi 1 grudnya 1918 u skladi yiyi shtabu bulo utvoreno politviddil nach I Nazarov Spochatku P v vistupali yak aparat vijskovih komisariv dopomagali yim u roboti sered chervonoarmijciv u rozstanovci politpracivnikiv u chastinah u kontroli za diyalnistyu vijskovih specialistiv Postanovoyu CK RKP b vid 25 zhovtnya 1918 na nih buli pokladeni funkciyi kerivnih partijnih organiv u ZS 12 listopada 1918 narodnij komisar u vijskovih spravah USRR zatverdiv polozhennya pro politviddil narodnogo komisariatu u vijskovih spravah USRR zgidno z yakim vin keruvav diyalnistyu vsih nizhchih P v tilu i frontu Jogo nachalnik priznachavsya narodnim komisarom u vijskovih spravah USRR za predstavlennyam CK KP b U 15 travnya 1919 bulo stvoreno Politichne upravlinnya Revvijskradi PUR RSFRR yake pislya formalnogo ob yednannya vsih vijskovih sil radyanskih respublik cherven 1919 zdijsnyuvalo kerivnictvo partijnoyu robotoyu u vijskah Potomu politviddili perejshli v pidporyadkuvannya PUR SRSR isnuvali do rozvalu SRSR Na ob yednanomu plenumi CK i Centralnoyi kontrolnoyi komisiyi VKP b 24 sichnya 1933 bulo prijnyato rishennya pro stvorennya nadzvichajnih partijno derzhavnih organiv vladi P v mashinno traktornih stancij ta radgospiv Voni povinni buli zabezpechuvati partijne oko i kontrol v usih sferah roboti ta zhittya yak samih MTS i radgospiv tak i kolgospiv yaki obslugovuvalisya MTS P v MTS stali nezalezhnoyu vid miscevih i respublikanskih organiv strukturoyu sho domagalasya vikonannya vkazivok Kremlya na miscyah Voni pidporyadkovuvalisya politichnomu upravlinnyu narkomatu zemlerobstva SRSR na choli z A Kasatkinim Zav s g viddilu CK VKP b L Kaganovich u Kremli ta 2 j sekretar CK KP b U P Postishev u Harkovi pidbirali armijskih politpracivnikiv na robotu do P v MTS USRR Yim nadavalisya shiroki povnovazhennya u kerivnictvi kolgospami zdijsnenni kontrolyu nad odnoosibnikami Navesni 1933 P v buli stvoreni pri vsih MTS ta radgospah Na pochatku 1934 v USRR nalichuvalosya 846 P v v yakih pracyuvalo 4 5 tis osib Voni razom iz zastupnikami nachalnikiv politviddiliv po DPU USRR zdijsnyuvali politichni chistki kolgospiv radgospiv MTS 28 listopada 1934 rishennyam plenumu CK VKP b P v MTS buli zliti z miscevimi partijnimi organami 1941 43 timchasovo vidnovleni U radgospah politviddili proisnuvali do 1940 P v stvoryuvalisya j na zaliznichnomu lipen 1933 ta vodnomu transporti kviten 1934 de diyali do 1956 Dzherela ta literaturaGanzha O I Politichni viddili Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2011 T 8 Pa Prik S 338 ISBN 978 966 00 1142 7