Мико́ла Макси́мович Сова́ (*30 жовтня 1936 , Прачі, Борзнянський район, Чернігівська область, УРСР — 3 червня 2006, Червонозаводське, Полтавська область, Україна) — педагог, композитор, музикант, поет, художник, який зробив значний внесок у справу популяризації української національної культури та мистецтва. Почесний громадянин міста Заводського. Головний редактор і впорядник книги «Місто над Сулою».
Сова Микола Максимович | |
---|---|
Основна інформація | |
Дата народження | 30 жовтня 1936 |
Місце народження | Борзнянський район, Чернігівська область, Українська СРР, СРСР |
Дата смерті | 3 червня 2006 (69 років) |
Громадянство | Україна |
Національність | Українець |
Професії | композитор, поет, диригент, педагог, художник |
Життєпис
Дитинство та юність
Народився у великій співочій сім'ї. Батько — Максим Оврамович, старший брат Андрій, сестри — Галя, Ліда і Оля. З часу народження до 1955 року проживав на Чернігівщині. Закінчив Ядутинську середню школу. З дитинства мріяв про артистичну кар'єру.
Служив у Головному штабі протиповітряної оборони України, де був керівником солдатської художньої самодіяльності. Виступав у струнному оркестрі, граючи на ударниках, був організатором і заступником керівника хору. Особливо виділявся художнім свистом, яким володів досконало.
Після служби вступив до Ніжинського культосвітнього технікуму підготовки працівників на хоровий відділ, який закінчив у 1959 році. Потім працював директором Васильківського сільського клубу, масовиком міжколгоспного Токарівського Будинку відпочинку на Лебединщині Сумської області.
Зрілість
Перші пісні створив, коли працював завідувачем Турк'янського сільського клубу на Краснопільщині 1963 року: «Думи дівочі», «Вишенька», які були видані окремими листівками Сумського обласного будинку народної творчості. Окремі з них друкувалися в місцевій пресі Полтавщини, Сумщини, Чернігівщини, міст Запоріжжя, Кіровограда, в журналах «Ранок» і «Дніпро» та збірнику «Музичні вечори».
Закінчив Харківський державний інститут культури (1967), потім працював художнім керівником Калинівського сільськогосподарського технікуму на Курщині (Росія).
Пізні роки
1972 р. повернувся в Україну. Жив у м. Червонозаводському (Заводське) Лохвицького району на Полтавщині. Рік працював замполітом Червонозаводського профтехучилища, а потім з 1972 року учителем малювання, музики та співів у Гаївщинській загальноосвітній школі. За багатогранну вчительську роботу в 1986 році отримав звання Відмінника народної освіти України. Мав веселу вдачу та гострий розум. Вмів пожартувати, за що користувався заслуженою повагою учнів та колег по роботі.
Творчість
Написав понад 300 пісень, був членом музичного об'єднання композиторів України. Його твори виконують народні колективи: ансамбль «Лучанські барви», хор «Явір» Заводського міського будинку культури № 1 , сільські фольклорні колективи сіл Гаївщина, Харківці, Токарі, Піски, Гиряві Ісківці ті інших.
Писав вірші, друкувався. В 1975 році за вірш «12 палата», який поширився в рукописах і активно передався з рук в руки, мало не потрапив під радянський суд та виселення з України і, лише завдяки активній підтримці громадькості, зміг уникнути покарання, однак отримав заборону друкуватися в пресі.
Київське видавництво «Арфа» випустило у світ вокальну збірку Миколи Сови «А калина цвіте» (1995), куди ввійшло більше трьох десятків пісень.
Окрім пісенного та фольклорного здобутку Микола Максимович достатньо багато часу приділяв збору та систематизації народних оповідань і казок.
Став почесним громадянином міста, якому віддав більшу частину свого життя.
Список творів
- «Лохвичанка» (листопад 1980)
- «Вічні сліди» (травень 1981)
- «12 палата» (1975)
- «Найдемократичніша» (1974)
- «Голосуємо за правду» (20 березня 1994)
- «Щавіль» (1980)
- «Весільні навії» («Ірині й Сергію», 1995)
- «Співаємо пісні» (1994)
- «З днем ангела» (червень1995)
- У Ядутинському клубі" (лютий 1954)
- «Отакого натворив» (1954)
- «Стовп» (1955)
- «Шутмарія» (1959)
- «Туристська дорога» (1980)
- Україно молода
- «Хочу…» (1995)
- «Буду літати» (1995)
- «Лохвичанка» (1995)
- «Вічні сліди» (1995)
- «Берізка» (1995)
- «Самий бідний» (1995)
- «Найдемократичніша» (1995)
- «В тому моя сила» (1995)
- «Може пригодиться» (1995)
- «Ой, ладушки» (1995)
- «Перевиховали бабу Ягу» (1995)
- «Журавлик» (1993)
- «Понесу над нивами» (1995)
- «Розбиті ікони» (1995)
- «Сніг золотий» (1995)
Примітки
- Почесні громадяни міста на Головна сторінка міста Заводське
- . eduscan.net. Архів оригіналу за 30 листопада 2020. Процитовано 4 листопада 2019.
- Зміст книги Сови Миколи Масимовича «А калина цвіте», яку випустило видавнитво Арфа в 1995 році, 4 листопада 2019, процитовано 4 листопада 2019
- Українська: Київське видавництво "Арфа" в 1995 році випустило в друк нотне видання Миколи Масимовича Сови "А калина цвіте", 4 листопада 2019, процитовано 4 листопада 2019
- Як єврей за «кумпанію» повісився Українська народна казка. proridne.org (укр.). Процитовано 1 листопада 2018.
- Прокляття матері Українська народна казка. proridne.org (укр.). Процитовано 28 жовтня 2018.
- Слова, текст, акорди "Україно молода" - Микола Сова - Українські пісні. www.pisni.org.ua (укр.). Процитовано 4 листопада 2019.
- Слова, текст, акорди "Журавлик" - Українські пісні. www.pisni.org.ua (укр.). Процитовано 4 листопада 2019.
- Слова, текст, акорди "Понесу над нивами" - Лучанські барви - Українські пісні. www.pisni.org.ua (укр.). Процитовано 4 листопада 2019.
- Слова, текст, акорди "Розбиті ікони" - Українські пісні. www.pisni.org.ua (укр.). Процитовано 4 листопада 2019.
- Слова, текст, акорди "Сніг золотий" - Українські пісні. www.pisni.org.ua (укр.). Процитовано 4 листопада 2019.
Література
- Музичне краєзнавство Полтавщини: від витоків до сьогодення / Укладачі: Лобач О. О., канд. пед. наук., доцент кафедри музики Полтавського державного педагогічного університету імені В. Г. Короленка; Халецька Л. Л., методист Полтавського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти імені М. В. Остроградського. — Полтава: ПОІППО, 2009. — 360 с.
Посилання
- Микола Сова на сайті «Українські пісні»
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Miko la Maksi movich Sova 30 zhovtnya 1936 19361030 Prachi Borznyanskij rajon Chernigivska oblast URSR 3 chervnya 2006 Chervonozavodske Poltavska oblast Ukrayina pedagog kompozitor muzikant poet hudozhnik yakij zrobiv znachnij vnesok u spravu populyarizaciyi ukrayinskoyi nacionalnoyi kulturi ta mistectva Pochesnij gromadyanin mista Zavodskogo Golovnij redaktor i vporyadnik knigi Misto nad Suloyu Sova Mikola MaksimovichZobrazhennyaOsnovna informaciyaData narodzhennya30 zhovtnya 1936 1936 10 30 Misce narodzhennyaBorznyanskij rajon Chernigivska oblast Ukrayinska SRR SRSRData smerti3 chervnya 2006 2006 06 03 69 rokiv GromadyanstvoUkrayinaNacionalnistUkrayinecProfesiyikompozitor poet dirigent pedagog hudozhnikZhittyepisDitinstvo ta yunist Narodivsya u velikij spivochij sim yi Batko Maksim Ovramovich starshij brat Andrij sestri Galya Lida i Olya Z chasu narodzhennya do 1955 roku prozhivav na Chernigivshini Zakinchiv Yadutinsku serednyu shkolu Z ditinstva mriyav pro artistichnu kar yeru Sluzhiv u Golovnomu shtabi protipovitryanoyi oboroni Ukrayini de buv kerivnikom soldatskoyi hudozhnoyi samodiyalnosti Vistupav u strunnomu orkestri grayuchi na udarnikah buv organizatorom i zastupnikom kerivnika horu Osoblivo vidilyavsya hudozhnim svistom yakim volodiv doskonalo Pislya sluzhbi vstupiv do Nizhinskogo kultosvitnogo tehnikumu pidgotovki pracivnikiv na horovij viddil yakij zakinchiv u 1959 roci Potim pracyuvav direktorom Vasilkivskogo silskogo klubu masovikom mizhkolgospnogo Tokarivskogo Budinku vidpochinku na Lebedinshini Sumskoyi oblasti Zrilist Pershi pisni stvoriv koli pracyuvav zaviduvachem Turk yanskogo silskogo klubu na Krasnopilshini 1963 roku Dumi divochi Vishenka yaki buli vidani okremimi listivkami Sumskogo oblasnogo budinku narodnoyi tvorchosti Okremi z nih drukuvalisya v miscevij presi Poltavshini Sumshini Chernigivshini mist Zaporizhzhya Kirovograda v zhurnalah Ranok i Dnipro ta zbirniku Muzichni vechori Zakinchiv Harkivskij derzhavnij institut kulturi 1967 potim pracyuvav hudozhnim kerivnikom Kalinivskogo silskogospodarskogo tehnikumu na Kurshini Rosiya Pizni roki 1972 r povernuvsya v Ukrayinu Zhiv u m Chervonozavodskomu Zavodske Lohvickogo rajonu na Poltavshini Rik pracyuvav zampolitom Chervonozavodskogo proftehuchilisha a potim z 1972 roku uchitelem malyuvannya muziki ta spiviv u Gayivshinskij zagalnoosvitnij shkoli Za bagatogrannu vchitelsku robotu v 1986 roci otrimav zvannya Vidminnika narodnoyi osviti Ukrayini Mav veselu vdachu ta gostrij rozum Vmiv pozhartuvati za sho koristuvavsya zasluzhenoyu povagoyu uchniv ta koleg po roboti Sova zhartuyeTvorchistNapisav ponad 300 pisen buv chlenom muzichnogo ob yednannya kompozitoriv Ukrayini Jogo tvori vikonuyut narodni kolektivi ansambl Luchanski barvi hor Yavir Zavodskogo miskogo budinku kulturi 1 silski folklorni kolektivi sil Gayivshina Harkivci Tokari Piski Giryavi Iskivci ti inshih Pisav virshi drukuvavsya V 1975 roci za virsh 12 palata yakij poshirivsya v rukopisah i aktivno peredavsya z ruk v ruki malo ne potrapiv pid radyanskij sud ta viselennya z Ukrayini i lishe zavdyaki aktivnij pidtrimci gromadkosti zmig uniknuti pokarannya odnak otrimav zaboronu drukuvatisya v presi Kiyivske vidavnictvo Arfa vipustilo u svit vokalnu zbirku Mikoli Sovi A kalina cvite 1995 kudi vvijshlo bilshe troh desyatkiv pisen Okrim pisennogo ta folklornogo zdobutku Mikola Maksimovich dostatno bagato chasu pridilyav zboru ta sistematizaciyi narodnih opovidan i kazok Stav pochesnim gromadyaninom mista yakomu viddav bilshu chastinu svogo zhittya Spisok tvoriv Lohvichanka listopad 1980 Vichni slidi traven 1981 12 palata 1975 Najdemokratichnisha 1974 Golosuyemo za pravdu 20 bereznya 1994 Shavil 1980 Vesilni naviyi Irini j Sergiyu 1995 Spivayemo pisni 1994 Z dnem angela cherven1995 U Yadutinskomu klubi lyutij 1954 Otakogo natvoriv 1954 Stovp 1955 Shutmariya 1959 Turistska doroga 1980 Ukrayino moloda Hochu 1995 Budu litati 1995 Lohvichanka 1995 Vichni slidi 1995 Berizka 1995 Samij bidnij 1995 Najdemokratichnisha 1995 V tomu moya sila 1995 Mozhe prigoditsya 1995 Oj ladushki 1995 Perevihovali babu Yagu 1995 Zhuravlik 1993 Ponesu nad nivami 1995 Rozbiti ikoni 1995 Snig zolotij 1995 PrimitkiPochesni gromadyani mista na Golovna storinka mista Zavodske eduscan net Arhiv originalu za 30 listopada 2020 Procitovano 4 listopada 2019 Zmist knigi Sovi Mikoli Masimovicha A kalina cvite yaku vipustilo vidavnitvo Arfa v 1995 roci 4 listopada 2019 procitovano 4 listopada 2019 Ukrayinska Kiyivske vidavnictvo Arfa v 1995 roci vipustilo v druk notne vidannya Mikoli Masimovicha Sovi A kalina cvite 4 listopada 2019 procitovano 4 listopada 2019 Yak yevrej za kumpaniyu povisivsya Ukrayinska narodna kazka proridne org ukr Procitovano 1 listopada 2018 Proklyattya materi Ukrayinska narodna kazka proridne org ukr Procitovano 28 zhovtnya 2018 Slova tekst akordi Ukrayino moloda Mikola Sova Ukrayinski pisni www pisni org ua ukr Procitovano 4 listopada 2019 Slova tekst akordi Zhuravlik Ukrayinski pisni www pisni org ua ukr Procitovano 4 listopada 2019 Slova tekst akordi Ponesu nad nivami Luchanski barvi Ukrayinski pisni www pisni org ua ukr Procitovano 4 listopada 2019 Slova tekst akordi Rozbiti ikoni Ukrayinski pisni www pisni org ua ukr Procitovano 4 listopada 2019 Slova tekst akordi Snig zolotij Ukrayinski pisni www pisni org ua ukr Procitovano 4 listopada 2019 LiteraturaMuzichne krayeznavstvo Poltavshini vid vitokiv do sogodennya Ukladachi Lobach O O kand ped nauk docent kafedri muziki Poltavskogo derzhavnogo pedagogichnogo universitetu imeni V G Korolenka Halecka L L metodist Poltavskogo oblasnogo institutu pislyadiplomnoyi pedagogichnoyi osviti imeni M V Ostrogradskogo Poltava POIPPO 2009 360 s PosilannyaMikola Sova na sajti Ukrayinski pisni