Прачі́ — село в Україні, у Борзнянській міській громаді Ніжинського району Чернігівської області. До 2018 центр Прачівської сільської ради, якій також підпорядковувалось село Адамівка. Населення — 642 особи (2010 рік).
село Прачі | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Чернігівська область |
Район | Ніжинський район |
Громада | Борзнянська міська громада |
Облікова картка | картка |
Основні дані | |
Засноване | XVII сторіччя |
Населення | 642 мешканці |
Площа | 2 км² |
Поштовий індекс | 16426 |
Телефонний код | +380 4653 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 51°22′13″ пн. ш. 32°26′17″ сх. д. / 51.37028° пн. ш. 32.43806° сх. д.Координати: 51°22′13″ пн. ш. 32°26′17″ сх. д. / 51.37028° пн. ш. 32.43806° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 116 м |
Відстань до обласного центру | Чернігів — 110 км |
Відстань до районного центру | Борзна — 16 км |
Найближча залізнична станція | Бондарівка |
Відстань до залізничної станції | — 4 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 16400, Чернігівська обл., Ніжинський р-н, м. Борзна, вул. Пантелеймона Куліша, буд. 104 |
Карта | |
Прачі | |
Прачі | |
Мапа | |
Прачі у Вікісховищі |
Географія
Село розташоване за 16 км від районного центру — міста Борзна і за 4 км від залізничної станції Бондарівка Південно-Західної залізниці. До річки Десна — 16 км. В Прачах нараховується 258 дворів, площа села 2 км². Висота над рівнем моря — 116 м.
Природа
Місцевість довкода села має горбистий характер. Є ліси, болота. Багато корисних копалин: торф, знайдено родовища нафти і газу. В лісах водяться сарни, вовки, лосі, зайці, дикі свині, лисиці, єноти. Дуже різноманітна рослинність. Місцевість багата на ставки, малі водойми, у яких водиться різна риба: червоний і білий карась, короп, окунь, щука, лящ, в'юни.
Топоніміка
Історичних даних про походження назви села не знайдено, але за переказами односельців-краєзнавців, походить воно від слова «прач» — за назвою пристрою, що використовували жінки під час прання білизни.
Історія
Точна дата заснування Прачів невідома, але в праці «Историко — статистическое описание Черниговской епархии» Філарета (Гумілевського) Прачі згадуються двічі. Перший раз разповідається, що грамотою 1650 року український магнат воєвода Адам Кисіль передає Прачі і ряд інших населених пунктів у власність Максаківського Спасо-Преображенського монастиря. Вдруге Прачі згадується як село на головному Чернігівському тракті, що зв'язував Чернігів зі Сходом (XVII — XVIII).
На початку XVIII сторіччя у селі налічувалось 27 дворів, а на кінець сторіччя кількість дворів зросла до 43. У 1893 році було 154 двори і 962 жителі. Переміщення населеного пункту не було. У 1915 році утворився хутір Заболото.
Жителями населеного пункту були: казенні селяни — 1%, козаки — 98%, дворяни — 1%. Основний вид зайнятості — сільське господарство. Поміщицьких економій не було. До Жовтневого перевороту селу Прачі належало 3007 га землі: куркулям — 300 га, середнякам — 2407 га, біднякам — 300 га.
Повинності на селян були такі: казенні селяни платили 1 карбованець на рік за десятину, решта — 50 копійок. Крім грошових платежів були відробітки.
Під час Визвольних змагань село кілька разів захоплювали більшовики та денікінці, внаслідок бойових дій, воно було частково спалене.
У 1919 році, після встановлення радянської влади в селі було утворено сільську раду. «Надійним помічником» органів Радянської влади на селі був комнезам, створений у 1922 році. Комнезамівці конфісковували у селян землю, хліб, інвентар, а також вели агітаційну роботу серед селян по залученню їх до колективного способу господарювання. Примусова колективізація була завершена у 1933 році Голодомором.
У 1929 році в селі було засноване перше ТСОЗ і в цьому ж році організовано колгосп «Нова праця», у який об'єдналось 7 господарств. В 1930 році виник колгосп «14-річчя Жовтня», в 1932-му — колгосп «Червоний клич». Пізніше, у 1950 році, усі три колгоспи були об'єднані в колгосп «Перше травня».
На початку Німецько-радянської війни все населення брало участь в організації оборони. Колгоспну худобу було евакуйовано в глиб країни. Село було окуповане німцями 9 вересня 1941 року, а визволене 9 вересня 1943 року. Громадське господарство було зруйноване. Під час окупації троє сільчан були вивезені на примусові роботи до Німеччини.
Після визволення села колгоспники своєю працею допомагали Радянській армії, постачаючи необхідне на фронт. Брали участь у побудові танка «Чернігівець».
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 730-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області», село увійшло до складу Борзнянської міської громади.
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Борзнянського району, увійшло до складу Ніжинського району Чернігівської області.
Освіта
Перша церковно-приходська школа в селі школа збудована в 1883 році. Це була звичайна селянська хата, у якій було три класи, навчалось 20 учнів, був один учитель. В 1903 році на кошти жителів села була збудована нова школа. В ній було два класи та квартира для вчителя. Навчалось 35 учнів, був один учитель.
Після революції і до 1932 року діяла початкова школа, у якій навчалось понад 100 учнів, було 4 вчителі. В 1932—1933 роках школа була реорганізована в семирічну. В ній навчалось 190 учнів, навчали їх 13 вчителів. Так працювала школа до війни. Відновила роботу школа в жовтні 1943 року.
В 1960—1961роках школа була реорганізована в восьмирічну. На той час в ній було 250 учнів, яких навчали 16 вчителів. Приміщень, де навчались діти, було чотири: «Матюшкова школа», центральна (на місці сучасного нового магазину), школа на місці церкви (де пам'ятник загиблим воїнам), школа «під лісом».
В 1967 році в селі побудовано новий 2-поверховий будинок школи. З цього часу школа стала середньою. В новій школі навчалось 350 учнів, працювало 26 вчителів.
За всі роки проведено в школі 37 випусків і випущено понад 800 учнів. Зараз в школі навчається 80 дітей, навчально-виховний процес забезпечують 16 вчителів та 10 чоловік обслуговуючого персоналу. Школа працює як комплекс «школа-сад», тому що поруч із школою працює дитячий садок.
Приміщення садка будували «всім миром», за проектом директора школи Олександра Івановича Іващенка. Жодного будівельника зі сторони не було. Все робили своїми руками вчителі та учні на чолі з директором, залучались також батьки, також фінансами та будівельними матеріалами допомагав колгосп «Перше травня». Сім років тривало будівництво і у 1986 році садок був відкритий. Гордістю школи є музей народознавства, який облаштували учні, вчителі під керівництвом директора у 1990 році. Також у школі є кімната бойової слави, у якій розміщені фотографії всіх односельців, які воювали. Експонати кімнати бойової слави — солдатські каски, фляжки, гільзи та листи фронтовиків.
Прачівська школа — одна з перших в районі, де почалися займатися кінною справою — ще у 1988 році. Сіно та інші корми заготовляють учні та вчителі.
В школі є майстерня, яка оснащена сучасними швейними машинами. З 1975 до 1989 року в школі вивчалась автосправа. Багато випускників отримали посвідчення водія, а нині в школі добре організована підготовка механізаторів.
Сільськогосподарським товариством школі виділено 1 га землі, на якій вчителі та учні вирощують картоплю, яку потім продають, а за виручені кошти закуповують фарбу для ремонту, вугілля для опалення школи. Є у школі і пришкільна ділянка, на якій вирощують овочі для шкільної їдальні.
Охорона здоров'я
Фельдшерсько — акушерський пункт був побудований у селі Прачі у 1936 році. При ФАПі до 1974 року функціонував пологовий будинок. У 1980 році було закуплено стоматологічне обладнання і зараз медичними спеціалістами Ядутинської лікарні населенню села надаються стоматологічні послуги.
Сільське будівництво
З 1960—1970 років село Прачі зовсім змінило свій вигляд. Солом'яні дахи поступилися місцем залізним та шиферним. Майже кожен господар перебудовував свою хату або збудував нову. По вулиці Леніна з'явилося 7 нових будинків. У 1977 році було збудовано нове приміщення сільської ради. Будувалися нові та переобладнувались старі корівники та телятники.
У 1990-х роках з'явилася нова вулиця Садова. У 1993 році на селі відкрився новий магазин, а у 1997 році у другій частині будинку магазину відкрито поштове відділення. У 1995 році відкрито нову пилораму.
В 2014 році, за кошти населення, розпочалось будівництво церкви. Яка буде розміщена навпроти приміщення школи. Будівництво планується завершити в 2015 році.
Особистості
Видатні уродженці
- Кравченко Олександр Іванович - актор Київського національного академічного театру оперети, поет, автор проекту Національної оперети «Поетичний театр». Народний артист України (1997). Професор Київського університету культури і мистецтв.
Примітки
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Прачі |
- Станом на 7.01.2010 Облікова картка населеного пункту на сайті Верховної ради
- . Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 12 червня 2011.
- Інформація про населений пункт. Прогноз погоди в селі Прачі [ 20 грудня 2011 у Wayback Machine.]
- Историко-статистическое описание Черниговской епархии. Книга 4. Чернигов: типография Г.Л.Шапиры. 1873. (рос.)
- . Архів оригіналу за 10 Січня 2021. Процитовано 26 Січня 2021.
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
Література
- Історія міст і сіл Української РСР. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР. — 15 000 прим.
Посилання
- Прачі на вебсайті Верховної Ради України[недоступне посилання з квітня 2019]
- Офіційний вебсайт Борзнянської райдержадміністрації [ 23 лютого 2014 у Wayback Machine.]
- Прогноз погоди в селі Прачі [ 20 грудня 2011 у Wayback Machine.]
- Кравченко Олександр Іванович / Офіційний сайт Київського театру оперети [ 22 серпня 2018 у Wayback Machine.]
- Сучасна енциклопедія України [ 22 серпня 2018 у Wayback Machine.]
Ця стаття недостатньо . |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Prachi selo v Ukrayini u Borznyanskij miskij gromadi Nizhinskogo rajonu Chernigivskoyi oblasti Do 2018 centr Prachivskoyi silskoyi radi yakij takozh pidporyadkovuvalos selo Adamivka Naselennya 642 osobi 2010 rik selo Prachi Krayina Ukrayina Oblast Chernigivska oblast Rajon Nizhinskij rajon Gromada Borznyanska miska gromada Oblikova kartka kartka Osnovni dani Zasnovane XVII storichchya Naselennya 642 meshkanci Plosha 2 km Poshtovij indeks 16426 Telefonnij kod 380 4653 Geografichni dani Geografichni koordinati 51 22 13 pn sh 32 26 17 sh d 51 37028 pn sh 32 43806 sh d 51 37028 32 43806 Koordinati 51 22 13 pn sh 32 26 17 sh d 51 37028 pn sh 32 43806 sh d 51 37028 32 43806 Serednya visota nad rivnem morya 116 m Vidstan do oblasnogo centru Chernigiv 110 km Vidstan do rajonnogo centru Borzna 16 km Najblizhcha zaliznichna stanciya Bondarivka Vidstan do zaliznichnoyi stanciyi 4 km Misceva vlada Adresa radi 16400 Chernigivska obl Nizhinskij r n m Borzna vul Pantelejmona Kulisha bud 104 Karta Prachi Prachi Mapa Prachi u VikishovishiGeografiyaSelo roztashovane za 16 km vid rajonnogo centru mista Borzna i za 4 km vid zaliznichnoyi stanciyi Bondarivka Pivdenno Zahidnoyi zaliznici Do richki Desna 16 km V Prachah narahovuyetsya 258 dvoriv plosha sela 2 km Visota nad rivnem morya 116 m PrirodaMiscevist dovkoda sela maye gorbistij harakter Ye lisi bolota Bagato korisnih kopalin torf znajdeno rodovisha nafti i gazu V lisah vodyatsya sarni vovki losi zajci diki svini lisici yenoti Duzhe riznomanitna roslinnist Miscevist bagata na stavki mali vodojmi u yakih voditsya rizna riba chervonij i bilij karas korop okun shuka lyash v yuni ToponimikaIstorichnih danih pro pohodzhennya nazvi sela ne znajdeno ale za perekazami odnoselciv krayeznavciv pohodit vono vid slova prach za nazvoyu pristroyu sho vikoristovuvali zhinki pid chas prannya bilizni IstoriyaTochna data zasnuvannya Prachiv nevidoma ale v praci Istoriko statisticheskoe opisanie Chernigovskoj eparhii Filareta Gumilevskogo Prachi zgaduyutsya dvichi Pershij raz razpovidayetsya sho gramotoyu 1650 roku ukrayinskij magnat voyevoda Adam Kisil peredaye Prachi i ryad inshih naselenih punktiv u vlasnist Maksakivskogo Spaso Preobrazhenskogo monastirya Vdruge Prachi zgaduyetsya yak selo na golovnomu Chernigivskomu trakti sho zv yazuvav Chernigiv zi Shodom XVII XVIII Na pochatku XVIII storichchya u seli nalichuvalos 27 dvoriv a na kinec storichchya kilkist dvoriv zrosla do 43 U 1893 roci bulo 154 dvori i 962 zhiteli Peremishennya naselenogo punktu ne bulo U 1915 roci utvorivsya hutir Zaboloto Zhitelyami naselenogo punktu buli kazenni selyani 1 kozaki 98 dvoryani 1 Osnovnij vid zajnyatosti silske gospodarstvo Pomishickih ekonomij ne bulo Do Zhovtnevogo perevorotu selu Prachi nalezhalo 3007 ga zemli kurkulyam 300 ga serednyakam 2407 ga bidnyakam 300 ga Povinnosti na selyan buli taki kazenni selyani platili 1 karbovanec na rik za desyatinu reshta 50 kopijok Krim groshovih platezhiv buli vidrobitki Pid chas Vizvolnih zmagan selo kilka raziv zahoplyuvali bilshoviki ta denikinci vnaslidok bojovih dij vono bulo chastkovo spalene U 1919 roci pislya vstanovlennya radyanskoyi vladi v seli bulo utvoreno silsku radu Nadijnim pomichnikom organiv Radyanskoyi vladi na seli buv komnezam stvorenij u 1922 roci Komnezamivci konfiskovuvali u selyan zemlyu hlib inventar a takozh veli agitacijnu robotu sered selyan po zaluchennyu yih do kolektivnogo sposobu gospodaryuvannya Primusova kolektivizaciya bula zavershena u 1933 roci Golodomorom U 1929 roci v seli bulo zasnovane pershe TSOZ i v comu zh roci organizovano kolgosp Nova pracya u yakij ob yednalos 7 gospodarstv V 1930 roci vinik kolgosp 14 richchya Zhovtnya v 1932 mu kolgosp Chervonij klich Piznishe u 1950 roci usi tri kolgospi buli ob yednani v kolgosp Pershe travnya Na pochatku Nimecko radyanskoyi vijni vse naselennya bralo uchast v organizaciyi oboroni Kolgospnu hudobu bulo evakujovano v glib krayini Selo bulo okupovane nimcyami 9 veresnya 1941 roku a vizvolene 9 veresnya 1943 roku Gromadske gospodarstvo bulo zrujnovane Pid chas okupaciyi troye silchan buli vivezeni na primusovi roboti do Nimechchini Pislya vizvolennya sela kolgospniki svoyeyu praceyu dopomagali Radyanskij armiyi postachayuchi neobhidne na front Brali uchast u pobudovi tanka Chernigivec 12 chervnya 2020 roku vidpovidno do rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini 730 r Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Chernigivskoyi oblasti selo uvijshlo do skladu Borznyanskoyi miskoyi gromadi 19 lipnya 2020 roku v rezultati administrativno teritorialnoyi reformi ta likvidaciyi Borznyanskogo rajonu uvijshlo do skladu Nizhinskogo rajonu Chernigivskoyi oblasti OsvitaPersha cerkovno prihodska shkola v seli shkola zbudovana v 1883 roci Ce bula zvichajna selyanska hata u yakij bulo tri klasi navchalos 20 uchniv buv odin uchitel V 1903 roci na koshti zhiteliv sela bula zbudovana nova shkola V nij bulo dva klasi ta kvartira dlya vchitelya Navchalos 35 uchniv buv odin uchitel Pislya revolyuciyi i do 1932 roku diyala pochatkova shkola u yakij navchalos ponad 100 uchniv bulo 4 vchiteli V 1932 1933 rokah shkola bula reorganizovana v semirichnu V nij navchalos 190 uchniv navchali yih 13 vchiteliv Tak pracyuvala shkola do vijni Vidnovila robotu shkola v zhovtni 1943 roku V 1960 1961rokah shkola bula reorganizovana v vosmirichnu Na toj chas v nij bulo 250 uchniv yakih navchali 16 vchiteliv Primishen de navchalis diti bulo chotiri Matyushkova shkola centralna na misci suchasnogo novogo magazinu shkola na misci cerkvi de pam yatnik zagiblim voyinam shkola pid lisom V 1967 roci v seli pobudovano novij 2 poverhovij budinok shkoli Z cogo chasu shkola stala serednoyu V novij shkoli navchalos 350 uchniv pracyuvalo 26 vchiteliv Za vsi roki provedeno v shkoli 37 vipuskiv i vipusheno ponad 800 uchniv Zaraz v shkoli navchayetsya 80 ditej navchalno vihovnij proces zabezpechuyut 16 vchiteliv ta 10 cholovik obslugovuyuchogo personalu Shkola pracyuye yak kompleks shkola sad tomu sho poruch iz shkoloyu pracyuye dityachij sadok Primishennya sadka buduvali vsim mirom za proektom direktora shkoli Oleksandra Ivanovicha Ivashenka Zhodnogo budivelnika zi storoni ne bulo Vse robili svoyimi rukami vchiteli ta uchni na choli z direktorom zaluchalis takozh batki takozh finansami ta budivelnimi materialami dopomagav kolgosp Pershe travnya Sim rokiv trivalo budivnictvo i u 1986 roci sadok buv vidkritij Gordistyu shkoli ye muzej narodoznavstva yakij oblashtuvali uchni vchiteli pid kerivnictvom direktora u 1990 roci Takozh u shkoli ye kimnata bojovoyi slavi u yakij rozmisheni fotografiyi vsih odnoselciv yaki voyuvali Eksponati kimnati bojovoyi slavi soldatski kaski flyazhki gilzi ta listi frontovikiv Prachivska shkola odna z pershih v rajoni de pochalisya zajmatisya kinnoyu spravoyu she u 1988 roci Sino ta inshi kormi zagotovlyayut uchni ta vchiteli V shkoli ye majsternya yaka osnashena suchasnimi shvejnimi mashinami Z 1975 do 1989 roku v shkoli vivchalas avtosprava Bagato vipusknikiv otrimali posvidchennya vodiya a nini v shkoli dobre organizovana pidgotovka mehanizatoriv Silskogospodarskim tovaristvom shkoli vidileno 1 ga zemli na yakij vchiteli ta uchni viroshuyut kartoplyu yaku potim prodayut a za virucheni koshti zakupovuyut farbu dlya remontu vugillya dlya opalennya shkoli Ye u shkoli i prishkilna dilyanka na yakij viroshuyut ovochi dlya shkilnoyi yidalni Ohorona zdorov yaFeldshersko akusherskij punkt buv pobudovanij u seli Prachi u 1936 roci Pri FAPi do 1974 roku funkcionuvav pologovij budinok U 1980 roci bulo zakupleno stomatologichne obladnannya i zaraz medichnimi specialistami Yadutinskoyi likarni naselennyu sela nadayutsya stomatologichni poslugi Silske budivnictvoZ 1960 1970 rokiv selo Prachi zovsim zminilo svij viglyad Solom yani dahi postupilisya miscem zaliznim ta shifernim Majzhe kozhen gospodar perebudovuvav svoyu hatu abo zbuduvav novu Po vulici Lenina z yavilosya 7 novih budinkiv U 1977 roci bulo zbudovano nove primishennya silskoyi radi Buduvalisya novi ta pereobladnuvalis stari korivniki ta telyatniki U 1990 h rokah z yavilasya nova vulicya Sadova U 1993 roci na seli vidkrivsya novij magazin a u 1997 roci u drugij chastini budinku magazinu vidkrito poshtove viddilennya U 1995 roci vidkrito novu piloramu V 2014 roci za koshti naselennya rozpochalos budivnictvo cerkvi Yaka bude rozmishena navproti primishennya shkoli Budivnictvo planuyetsya zavershiti v 2015 roci OsobistostiVidatni urodzhenci Kravchenko Oleksandr Ivanovich aktor Kiyivskogo nacionalnogo akademichnogo teatru opereti poet avtor proektu Nacionalnoyi opereti Poetichnij teatr Narodnij artist Ukrayini 1997 Profesor Kiyivskogo universitetu kulturi i mistectv PrimitkiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Prachi Stanom na 7 01 2010 Oblikova kartka naselenogo punktu na sajti Verhovnoyi radi Arhiv originalu za 23 veresnya 2015 Procitovano 12 chervnya 2011 Informaciya pro naselenij punkt Prognoz pogodi v seli Prachi 20 grudnya 2011 u Wayback Machine Istoriko statisticheskoe opisanie Chernigovskoj eparhii Kniga 4 Chernigov tipografiya G L Shapiry 1873 ros Arhiv originalu za 10 Sichnya 2021 Procitovano 26 Sichnya 2021 Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv LiteraturaIstoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR K Golovna redakciya URE AN URSR 15 000 prim PosilannyaPrachi na vebsajti Verhovnoyi Radi Ukrayini nedostupne posilannya z kvitnya 2019 Oficijnij vebsajt Borznyanskoyi rajderzhadministraciyi 23 lyutogo 2014 u Wayback Machine Prognoz pogodi v seli Prachi 20 grudnya 2011 u Wayback Machine Kravchenko Oleksandr Ivanovich Oficijnij sajt Kiyivskogo teatru opereti 22 serpnya 2018 u Wayback Machine Suchasna enciklopediya Ukrayini 22 serpnya 2018 u Wayback Machine Cya stattya nedostatno ilyustrovana Vi mozhete dopomogti proyektu dodavshi zobrazhennya do ciyeyi statti