Ця стаття потребує для відповідності Вікіпедії. (листопад 2021) |
Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. (листопад 2021) |
Кінно́та або кавале́рія (фр. cavalerie, італ. cavalleria, від лат. caballus — «кінь») — це рід військ, у якому для ведення бойових дій та пересування використовували верхових коней.
Кіннота | |
Кіннота у Вікісховищі |
Вперше кіннота з'явилась як нерегулярні війська в країнах Стародавнього Сходу. Маючи високу рухливість та маневреність у поєднанні зі стрімким і потужним ударом, кіннота у багатьох битвах відіграла вирішальну роль. Здатність вести самостійні дії в значному відриві від своїх військ та можливість долати за короткий час великі відстані, раптово з'являтися на флангах і в тилу супротивника, швидко розгортатися для бою, переходити від одних дій до інших як у кінному, так і у пішому строю забезпечувала кінноті можливість успішно вирішувати різноманітні тактичні та оперативно-стратегічні завдання.
Історія
Передісторія
Приручення коня почалось у 3 тисячолітті до н. е., одразу після цього їх почали використовувати у військових цілях. Первісні коні не могли витримати вагу людини[], бо стародавній дикий кінь мав розміри великого поні. Люди їх запрягали у колісниці. Перші колісниці в бою використовували у часи бронзової та залізної доби, пізніше, застарівши у військовому плані, вживались лише для подорожей, процесій, ігор. Ранні форми могли мати також чотири колеса. Критичним винаходом для створення легких бойових колісниць було колесо зі шпицями, яке широко використовували в арміях Єгипту, Індії, Китаю та в інших країнах. Колісниці були ефективні у війні лише на доволі рівній, відкритій території[]. Оскільки з часом коней стали вирощувати більшими та сильнішими, колісниці поступилися кінноті[].
Кіннота в давньому світі
На початку свого існування кіннота мала вигляд нерегулярного та малоосвідченого[] війська. З'явилася в Ассирії і Урарту (IX століття до н. е..)[]. У Персію потрапила у VI ст. до н. е.[] та була головним родом військ і поділялася на важку, що мала мечі і списи, та легку, озброєну луками, дротиками і списами[].
Саме в Ассирії з'явилися зачатки абсолютно нового роду військ — кінноти. Уже в IX столітті до н. е. в ассирійському війську вершники становили значну кількість. У ранніх формах кінноти вершник сидів на неосідланому коні, пізніше було винайдено високе сідло без стремен. Вершники вели бій парами: один був озброєний луком, інший списом і щитом[]. На озброєнні вершників іноді були мечі та булави[]. Проте кіннота ассирійців була ще нерегулярною[] і не витісняла бойові колісниці.
Колісниці в Урарту були «аристократичними» бойовими одиницями. Оскільки утримувати їх було дорого, почав виникати «дешевший» рід військ . Військові дії носили регулярний характер, військові походи проводилися практично щорічно. Саме тому в Урарту була досить велика армія. Військо царя Ішпуїні складалося з 100 колісниць, 10 тисяч кінних воїнів і 3 тисяч піших солдатів.
Регулярна кіннота вперше була створена в Давній Греції[]. Через переважно землеробську культуру греків їхні кінні загони були нечисленними — близько 1 тисячі вершників у найбільшому місті, Афінах. Близько 600 вершників мало місто Олінф. Кінноту тримали і інші міста, але практичного значення в битвах вона не відігравала[], все вирішували фаланги піших гоплітів.
Найбільшого розвитку давня кіннота досягла у 4 ст. до н. е. у війську Олександра Македонського. Кіннота поділялася на важку, так звані гетайри, союзні фессалійці, і легку допоміжну з варварських народів. Легка кіннота здійснювала розвідку, охорону, переслідувала розбитого противника. Головного удару завдавала важка кіннота у взаємодії з піхотою. Проміжне місце в армії Олександра займала союзна кіннота греків, але великої ролі вона не відігравала. Під командуванням Олександра Македонського кіннота вирішувала долю всіх основних битв в Азії (на річці Граник, (при Іссі, Гавгамелах)).
Кіннота Стародавнього Риму
У стародавніх римлян кіннота була допоміжним родом військ[] (основним вважалася піхота). Організаційно вона входила до складу легіонів і поділялася на турми — по 30 вершників кожна. На озброєнні кавалеристи мали списи (ланцеї) і мечі (гладіуси, пізніше спати); верховій їзді були навчені слабко; кінь служив їм головним чином засобом пересування[]. На кінноту покладалися переважно функції розвідки та вирішення різних забезпечувальних завдань. Високі бойові якості мала карфагенська та союзна нумідійська кіннота, яка відіграла важливу роль у розгромі римської армії в битві при Каннах. Нумідійська кіннота була легкого типу та схожа на арабську.
Парфянська кіннота
Сильна кіннота була у парфян. Закуті в броню парфянські вершники-катафрактарії стали прообразом (європейських лицарів) пізнього часу. У битві при Каррах в 53 до н. е. вони відіграли важливу роль у розгромі римських легіонів під командуванням Красса. У південних слов'ян у VI-VIII ст. була нечисленна кіннота, яка сприяла пішим воїнам у досягненні перемоги.
Винайдення стремен
Винайдення стремен дозволило вершникам мчати галопом на коні[], а коли потрібно було долати перешкоду, вони підводилися на стременах і перестрибували її. Оскільки можна було впевнено триматися в сідлі, середньовічний вершник отримав можливість користуватися зброєю. Легше було заплигувати на коня. Адже тепер потрібно було поставити ногу в стремено і легким рухом опиниться на коні. Таке нововведення дозволило зняти обмеження на зріст коней, яких використовували для кінноти[]. Вперше стремена стали використовувати азіати, в 4 столітті нашої ери[]. До Європи винахід дійшов не відразу, лише у 6-му столітті нашої ери стремена побачили у Візантії, куди вони потрапило через Іран. У наступному столітті стремено почали використовувати франки, а вже в 10-11 столітті винахід потрапив до Скандинавії, Англії, а також почали використовувати на Русі.
Лицарство
У Західній Європі (VIII-IX століття) головне значення в боях, з причини відсутності сильної піхоти, набула лицарська кіннота. Озброєні важкими списами і мечами, закуті в броню лицарі (але ще без коней)[], атакували противника, шикуючись в лінію або клином. Улюбленою формою бойового порядку лицарського війська був усічений клин («свиня»)[], передні ряди якого становили добірні лицарі, що рухалася за головним клином піхота і прикривалася з флангів і тилу 2-3 шеренгами важких вершників[]. Піхота довершувала розгром супротивника, подавленого ударом щільної маси лицарів[].
З початку XV століття для захисту лицарі почали використовувати суцільні пластинчасті обладунки[]. Їх вага разом з кольчугою сягала 32 кг[]. Зброєю захищалися також і коні[]. Важка, малорухлива лицарська кіннота була не здатна до ведення маневрених дій та переслідуванню легкоозброєного противника[]. Велика вага обладунків приводила до суттєвого обмеження рухливості воїна і в пішому бою, де легкоозброєний і більш маневрений противник отримував суттєву перевагу[]. Так само слід розуміти, що величезні, 2 метри у висоту (це при середньому тоді людському зростанні 150—160 см) і вагою близько тони дестріє[], в раннє середньовіччя тягали не менш величезні вози з суцільними колесами[], не сильно обтяжувалися надягненою бронею і вагою вершника, а будь-кого хто стояв на шляху, навіть пронизані пікою чи списом, просто розчавлювали[]. Тільки поява неймовірно глибоких пікінерських шикувань вкупі зі значною кількістю арбалетників і аркебузирів епохи Ренесансу припинило повну гегемонію цих монстрів на полі бою[].
Кіннота варварів
Варвари використовували легких, маленьких і швидкохідних коней. Вони могли без втоми переходити великі відстані, хоча багато вершників користалися під час переходів і боїв кількома конями, міняючи їх, щоб зберегти силу тварин. Основними бойовими кіньми варварів служили кобили, оскільки молоко їх забезпечувало харчування воїнів під час кампаній, а також і тому, що кобилами легше керувати, ніж жеребцями. Можливо, ці коні — предки сьогоднішніх коней монголів, кобили яких мають у холці 125 см і яких можна доїти чотири або п'ять разів на день, отримуючи близько 250 г молока при кожному доїнні. Зрідка зустрічалися важкоозброєні вершники.
Арабська кіннота
Арабські армії воїнів-кочовиків пересувалися на конях або на верблюдах і були, настільки ж звичні до ведення кінного бою, як описані Амміаном Марцелліном гуни. Однак не слід уявляти їх такими вже примітивними жителями пустелі, які не мали сучасного озброєння і не знали «цивілізованої» стратегії і тактики. Хоча багато з них боролися на конях і верблюдах як легкі вершники, відомо, що інші — заможніші воїни кінноти — билися в кольчугах і шоломах. Що ж до наявності у них ефективної стратегії і тактики, успіх арабів у перші століття їх військової історії говорить сам за себе. Як армія, в якій панівною силою служила кіннота, вони йшли від перемоги до перемоги проти не настільки сильно релігійно мотивованого ворога.
Кіннота в Новий час
Поява вогнепальної зброї
Поява в XIV столітті вогнепальної зброї і зростання у зв'язку з цим ролі піхоти і артилерії істотно відбилося на розвитку кінноти. У Західній Європі до кінця XV століття лицарська кіннота втратила своє значення.
У XVI столітті на перший план стала висуватися легка кіннота, озброєна вогнепальною зброєю (кінні аркебузири). Це спричинило за собою зміну способів бойових дій кінноти: замість кінної атаки і удару холодною зброєю стала застосовуватися стрілянина шеренгами з коня (глибина строю доходила до 10 і більше шеренг), висунутими по черзі з глибини бойового порядку. У XVI столітті в кінноти з'явилися рейтари, драгуни, потім кірасири.
Велику реорганізацію у кінноти провів шведський король Густав II Адольф (1611—1632). Кіннота шведів (драгуни і кірасири) в бою шикувалася в 3-4 шеренги, в бойовому порядку армії розташовувалася в 2 лінії. При такому шикуванні кіннота знову перетворилася на потужну ударну силу, здатну здійснювати рішучі атаки і маневрувати на полі бою. Організаційно шведська кіннота складалася з кінних полків і ескадронів.
У XVII-XVIII століттях значний розвиток кіннота отримала і в інших державах Західної Європи. Її чисельність різко зросла і становило в ряді країн 50 % складу армії, а по Франції кінноти було в 1,5 рази більше, ніж піхоти. Кіннота в цей період поділялась на важку (кірасири), середню (драгуни , карабінери , кінногренадери) і легку (гусари, улани і легкокінні полки). У XVII столітті кіннота всіх західноєвропейських армій (за винятком шведської) продовжувала застосовувати стрілянину з коня і вести атаку в низькому темпі.
Кіннота запорозьких козаків
Козацьке військо складалося з піхоти, кінноти і артилерійських військ. Основою війська була козацька піхота. Елітної частиною війська була кіннота. За своїми бойовими якостями цей підрозділ являв найгрізнішу силу запорожців. Козацька кіннота являла собою легку кінноту. Кінноту запорозьких козаків було добре озброєно як вогнепальною — карабінами, бандолетами, так і холодною зброєю — шаблями, сокирами, кинджалами, келепами, баграми та ін.
Кіннота в XIX столітті
З появою (XIX століття) масових армій кіннота у ряді країн стала поділятися на та військову. Стратегічна кіннота призначалася для виконання завдань як самостійно, так і у взаємодії з іншими родами військ. Організаційно вона складалася з кінних бригад, дивізій та корпусів. Військова кіннота (від взводу до полку) організаційно входила у піхотні з'єднання (частини) і призначалася головним чином для розвідки, охорони та зв'язку.
В армії Наполеона I 1812 року було 4 кінних корпуси (близько 40 тисяч осіб).
У війнах 2-ї половини XIX століття кіннота європейських армій діяла невдало, її використовували без урахування зрослої міцності вогню, вона зазнавала великих втрат. Внаслідок цього, виникли сумніви у потребі її подальшого існування. Однак досвід Громадянської війни в США 1861-65 показав, що за належної бойової підготовки, кіннота, як і раніше, здатна успішно вести бойові дії і в умовах застосування нарізної вогнепальної зброї, особливо здійснювати глибокі рейди по тилах і комунікаціях противника. Американську кінноту було добре підготовлено для бою в кінному і пішому строю. За опіхотнення, для заняття оборони, кавалеристи вдавалися до самообкопування, а після відбиття атаки противника, швидко переходили до дій в кінному строю.
До початку Першої світової війни кіннота була єдиним рухомим родом військ[] і становила 8-10 % чисельності армій коаліцій, що воювали. Вона призначалася для вирішення тактичних (Франція та інші держави) і оперативних (Німеччина) завдань. У Росії передбачалося оперативне і тактичне використання кінноти. Дії кінноти під час війни, внаслідок насичення армій артилерією, кулеметами і застосування військової авіації, супроводжувалися великими втратами особового складу і коней і були малоефективними.
Одним з небагатьох прикладів застосування великих сил кінноти для розвитку успіху в оперативному масштабі є Свенцянський прорив 1915, в ході якого німецьке командування використовувало кавалерійську групу у складі 6 кінних дивізій.
Численна кадрова російська кіннота (36 кінних дивізій, 200 тисяч осіб), незважаючи на високу підготовку солдатів-вершників, навіть у початковий, маневрений період війни, за деяких досягнутих успіхах, все ж таки не відіграла значну роль. З настанням позиційного періоду бойові дії кінноти як рухомого роду військ, по суті, припинилися. Особовий склад кінних з'єднань і частин було зпішено і він вів бойові дії, як і піхота, з окопів. Російське військове командування не зуміло правильно використовувати численну кінноту в змінених умовах війни. Відмова від її накопичення на найважливіших напрямках, призвела до розпорошення кінноти по всьому фронту, і в кінцевому рахунку, кіннота стала забезпечувати дії інших родів військ. Таке використання кінноти було значною мірою наслідком її неправильного навчання ще в мирний час: на навчаннях головна увага приділялася атаці в зімкнутих кінних строях без належної вогневої підтримки; наступальні дії в піших строях, по суті, не відпрацьовували.
Після 1-ї світової війни, через розвиток механізації і моторизації, в іноземних арміях чисельність кінноти скоротилася, а до кінця 30-х років XX століття, а у низці великих держав її, як рід військ було, по суті, ліквідовано. Незначна кількість кінних з'єднань і частин, зберігалася аж до 2-ї світової війни лише в деяких країнах (Франція, Велика Британія, Італія, Румунія , Угорщина та інших). Винятком була Польща, де до початку війни було 11 кінних бригад.
Ще до початку 2-ї світової відбулося скорочення числа кінних дивізій у Червоній Армії (з 1938 до початку 1941). У Німецько-радянській війні кіннота, показала свою ефективність у зіткненнях з не великою вогневою міццю противника. Кіннота брала участь у більшості великих операцій. Влітку і восени 1941 кінні з'єднання вели важкі оборонні бої, прикриваючи відхід загальновійськових з'єднань, здійснювали контрудари і контратаки по флангах і тилу проривався угруповань противника, дезорганізовували його управління, підвезення матеріальних засобів та евакуацію.
По наполегливих вимогах Г. К. Жукова, радянське командування літом 1941 приступило до формування нових кінних дивізій. До кінця 1941 було додатково розгорнуто 82 кінні дивізії легкого типу, які стали зводитися в кінні корпуси, які підпорядковувалися фронтовому командуванню. При веденні наступальних операцій кінні корпуси використовували для розвитку прориву, оточення великих угруповань противника, боротьби з його оперативними резервами, порушення комунікацій, захоплення плацдармів на водних перешкодах і важливих районів (рубежів) в тилу, переслідування. В оборонних операціях вони становили маневрений резерв фронту і їх використовувалися, як правило, для завдавання контрударів.
У 1943 в ході реорганізації кінноти був призначений командувач кіннотою (С. М. Будьонний), утворений штаб кінноти (начальник штабу генерал В. Т. Обухів, потім генерал П. С. Карпачов), скасовані легкі кінні дивізії, проведено укрупнення дивізій, збільшена їх вогнева міць, посилені протитанкові засоби кінних корпусів. З 1943 стало широко практикуватися, що передбачалося ще у довоєнні роки використання деяких кінних корпусів у складі кінно-механізованих груп, які застосовувалися для розвитку успіху. Зростання в ході Німецько-радянської війни вогневої міцності військ змушувала кінноту нерідко вести бій у спішених бойових порядках. У наступі на противника, поспішно перейти до оборони, а при діях у його тилу застосовувалася також атака в кінному строю.
Досвід застосування кінноти в 2-й світовій і Німецько-радянській війнах показав її велику вразливість при високому ступені насичення армій артилерією, мінометами, автоматичною стрілецькою зброєю, танками і авіацією. Найефективнішими в цих умовах були дії танкових і механізованих військ, які отримали значний розвиток.
На думку сучасного історика , застосування кінноти було двояким. По-перше, вона застосовувалася як «квазімотопехота» у складі рухомих з'єднань. Таке застосування кінноти було пов'язано з браком мотопіхоти. По-друге, через слабкість технічної бази того часу мотопіхота могла діяти лише на добре прохідній місцевості. У разі відсутності доріг або бездоріжжя мобільність мотопіхоти різко падала. У той же час мобільність кінноти значно менше залежала від стану місцевості. Співвідношення мобільності мотопіхоти і кінноти різна, і залежить від конкретних фізико-географічних умов.
Кіннота мала також одну важливу перевагу — менші вимоги до постачання. При відсутності пального мотопіхота змушена буде кидати техніку, а кіннота продовжить рух. Відповідно при деяких умовах (малопрохідна місцевість, невелика тривалість операції) застосування кінноти дозволяло збільшити глибину наступальної операції.
Недоліком кінноти є необхідність годувати коней весь час, тоді як автотранспорт вимагає пального лише під час його експлуатації. Споживання корму сильно підвищується в холодну погоду, а у сильні морози в польових умовах можлива масова загибель коней. Загалом, можна сказати що кавалерія і мотопіхота добре доповнювали один одного.
Див також : 8-ма кавалерійська дивізія СС «Флоріан Гайєр»
Тактика
Кіннота зазвичай поділялася на три групи, які йшли в бій одну за одною. Перша група проривала стрій ворога або завдавала йому великої шкоди, щоб друга чи третя хвиля могли все ж прорватися. Коли ворог відходив, починався остаточний розгром і захоплення полонених. Спочатку лицарі діяли на власний розсуд, нерідко порушуючи плани командування. Лицарів цікавила насамперед слава і шана, тому вони навіть сперечалися за право піти в першому загоні першої групи. Загальна перемога в бою була для них другорядною метою. Бій за боєм, лицарі кидалися вперед лише побачивши ворога, тим самим руйнуючи будь-які тактичні плани командира. Командири при нагоді зпішувати лицарів, щоб хоч якось зберегти контроль над ними. Це широко практикувалося в маленьких арміях, які не сподівалися встояти проти кількох кінних набігів. Піші лицарі піднімали бойовий дух і значно посилювали піхоту. Піхота використовувала спеціальні військові укріплення чи особливості місцевості, щоб захистити себе від набігів кінноти. Прикладом недисциплінованої поведінки лицарів була битва при Кресі 1346 року. До кінця середньовіччя важка кіннота мала не більше значення на полі бою, ніж лучники та піхота. До того часу військові керівники вже усвідомили марність набігів на добре організовану і укріплену піхоту. Правила змінилися. Для оборони від кінноти армії дедалі більше використовували вкопані загострені палиці, викопані рови і рухомі колоди. Кінні атаки проти правильно побудованих груп з списоносців і стрільців закінчувалися поразкою кінноти. Лицарі були змушені битися пішки або чекати відповідного моменту. Нищівні кінні атаки були можливі, але тільки коли ворог тікав, був дезорганізований або залишав свої укріплення для атаки.
Тактика «караколь»
Тактика, під назвою «караколь» в сучасному розумінні цього терміна, виникла в середині XVI століття як спроба внести використання вогнепальної зброї в тактику кінноти. Вершники, озброєні двома пістолетами з колісцевими замками, майже галопом наближаються до цілі в строю з дванадцяти шерег. Щойно чергова шерега наближається на відстань пострілу, вершники цієї шереги зупиняються, злегка повертають своїх коней спочатку в один бік, стріляють з одного пістолета, потім в другий бік, стріляють з другого пістолета, потім розвертаються, проїздять крізь інші шереги і становляться в кінці строю. За час, що знадобиться іншим одинадцяти рядам для виконання того самого маневру, перший ряд перезаряджає свої пістолети, це дозволяє отряду вести безперервний вогонь шерегами, що постійно змінюють одна одну. Ця тактика розповсюджувалась з ростучою популярністю німецьких рейтарів у західних арміях в середині XVI століття.
Варто відзначити, що джерела відповідного періоду не завжди використовували термін «караколь» в сучасному сенсі. Наприклад, Джон Крузо, шанований військовий спеціаліст того часу, пояснював термін як маневр, коли загін кірасирів, яких атакує супротивник, поділяється на дві частини, дозволяючи ударній групі атакуючих пройти поміж цими двома частинами, а потім одночасно атакує з флангів.
Кіннота деяких держав
Кіннота Османської імперії
Ядром турецької кінноти, починаючи з XV століття, були сипахи — феодальні ополченці імперії. Найдрібніше феодальне володіння- Тімар- споряджав одного важкоозброєного вершника. Власник зеаметів-більшого володіння — повинен був спорядитися сам і привести з собою кілька озброєних слуг. Спочатку кількість сипахи доходило до 40 тисяч вершників, але з часом скорочувалася. До початку XVII століття зростає військове значення капикулу (у перекладі «раби султанського двору») — особистої гвардії султана, що складалася з військовополонених і рабів. Останніх ще в дитинстві забирали з дому і виховували у фанатичній мусульманську віру, давали їм освіту і вчили військовій справі. Кіннота капикулу називалася Белюк халки, піхота відома, як яничари. Війська прикордонних земель являли собою загони легкої кінноти — акінсі. Вони займалися розвідкою і патрулюванням доріг, по яких рухалися основні сили. Єдиного стандарту озброєння не було. Зустрічалися як важкоозброєні воїни в кольчугах або пластинчастих броня, так і легкі вершники в шкіряних обладунках або взагалі без них, з одними лише калканів-круглими щитами, сплетеними з прутів і посиленими посередині металевим умбоном. Озброєння вершників складалося зі списів, шабель, бойових сокир, клевців, шестоперів і булав. Незважаючи на появу карабінів і пістолів, якими в XVII столітті почала активно озброюватися кіннота османів, складені луки продовжували використовувати повною мірою. Формування регулярної кінноти почалося з 1826 року за зразком наполеонівської. До 1828 було сформовано 4 полки (булука) по 600 чоловік (642 з офіцерами), які поділялися на ескадрони. 1836 року в гвардійської кінноти значилося 2200 коней, в армійській — 1399.
Російська кіннота
У Російській державі у 2-й половині XV століття була створена помісна кіннота. Помісна система комплектування давала можливість мати численну . За Івана IV (Грозного) вона була провідним родом військ; її чисельність сягала 50-80 тисяч чоловік. З XV століття з'явилася козацька кіннота, значні загони якої брали участь в Лівонській війні 1558-83.
Починаючи з 30-х років XVII століття помісна кіннота стала замінюватися кіннотними . На початку XVIII століття Петро I, створюючи регулярну армію, сформував кінноту драгунського типу (40 драгунських полків — близько 42 тисяч вершників). Вперше в історії кожен кіннотний полк мав у своєму складі артилерію (2 трьохфунтові гармати). Під час Північної війни 1700-21 Петро I широко використовував кінноту для самостійних дій. У Полтавській битві 1709 року кінні полки під командуванням А. Д. Меншикова вміло й рішуче діяли в кінному і пішому строю. Вирішальну роль у переслідуванні відступних шведів відіграла , що складалася, переважно, з калмиків. Однак навіть змучена голодом і відсутністю фуражу (конче необхідної для важкої кінноти, необхідної настільки, що коні не могли становити серйозної сили після декількох тижнів годівлі підніжним кормом) кіннота шведів змогла потіснити при полтавській битві погано навчені полки російських драгунів, які не вміли воювати строєм. Якби шведська і російська регулярна кіннота (створена фактично з нуля, і була швидше пересувною піхотою, ніж ударною силою) зустрілися на полі бою за інших обставин, остання була б приречена, як і вся решта армії.
У 1755 році був введений новий Кавалерійський статут, який значною мірою допоміг відродити петрівські традиції бойового використання кінноти. У 1756 кіннота російської армії складалася з 1 , 6 кірасирських , 6 кінногренадерських , 18 драгунських штатних та 2 позаштатних полків, у складі яких було понад 31 тисяча осіб. Нерегулярну кінноту становили козацькі війська і калмики. У Семирічній війні 1756-63 російська кіннота за своєю навченістю не поступалася найкращій в Європі прусській кінноті і відіграла велику роль у перемозі російського війська в цій війні.
Російська кіннота в 1812 складалася з 65 кінних полків (5 , 8 кірасирських, 36 драгунських , 11 гусарських, 5 уланських). З більшої частини полків було сформовано 11 кінних дивізій, зведених у 5 кінних корпусів. Інша частина полків була об'єднана в окремі кінні дивізії. Вся російська кіннота, в тому числі і драгунська, вела бій тільки в кінному строю. Під час франко-російської війни 1812 року російська кіннота була краще підготовлена, ніж французька, і відіграла значну роль у розгромі наполеонівської армії.
Великі зміни відбулися в російській кінноті в 2-й половині XVIII століття, коли особливу увагу було звернено на збільшення легкої кінноти.
Кіннота в Австро-Угорській імперії
- Основна стаття: (Збройні сили Австро-Угорщини)
Кіннота укомплектовувалася за призовом. Призовний вік — у 21 рік, термін служби становив: a) для службовців регулярної армії — 3 роки, 7 років в резерві армії, 2 роки в резерві ландверу, б) для службовців ландверу — 2 роки та 10 років у резерві ландверу.
Відмінною рисою австро-угорської кінноти був її міжнаціональний склад. Комплектування кінноти відбувалося по територіальній системі. Вся територія країни була розділена на 105 округів поповнення, з яких кожен поповнював один полк імперської армії. .Кіннота імперської армії складалася з: 42 кінних полків, з яких 24 австрійських та 18 угорських. З них 15 драгунських, 16 гусарських, 11 уланських. Кіннота австрійського ландверу: 6 уланських полків, 1 дивізіон тірольських кінних стрільців, 1 дивізіон далматинських кінних стрільців. Кіннота угорських гонведів: 10 гусарських полків.
Кіннота Речі Посполитої
Крилата гусарська кіннота стала одним з найвідоміших символів Речі Посполитої, який асоціюється з могутністю польської армії на полях битв в період, коли держава перебувала на піку своєї могутності.Гусари повинні задовольняти такі вимоги: щоб бути вершником у гусарському загоні, необхідно було бути дворянином, сильним і здатним носити кірасу в повному її складі, нарукавники, набедреники, оброблені залізом рукавиці, на голові каску, на обох ногах шпори по-німецьки (тобто їх можна легко зняти, тоді як шпори за польським зразком прибиваються до чобіт) і велику тигрову або леопардову шкуру, підбиту оксамитом або шовком темно-червоного кольору, якою гусар прикриває ліве плече.
Кінь його повинен бути високим, красивим, сильним, доброго ходу; оксамитове сідло з нагрудним і підхвостним ременями, для того щоб вершник мав тверду опору при ударі списом у ворога на повному скаку. Гусар повинен мати пістолет, в лівій руці тримати лук, довгу й гостру шпагу під правим стегном і, як зазвичай, шаблю збоку. Під час бою він витягує свою шпагу з-за стегна і навішує її собі на праву кисть, щоб мати руку вільною для списа, який є головною зброєю, його використовували гусари під час бою, для прориву ескадронів ворога.
Платня гусар становила п'ятдесят ліврів на квартал, тобто за три місяці. Крім того, вони мали зимові квартири.
Також була легка кіннота, яку мовою цієї країни називали «козаки». Вони служили так само як і дворяни в гусарських загонах. Їх спорядження складалося з кільчастої куртки або кольчуги, яка закривала руки до половини. Крім того у них були ще залізні рукавиці, а голова була покритою кольчужною місюркою. Коні козаків повинні бути витривалі, швидкі і спритні. Їхня зброя — лук, стріли і пістолети. Призначення козаків — підтримувати гусар, коли вони йдуть у хід, закінчувати знищення розбитих гусарами ескадронів. Їх платня становила сорок ліврів на квартал.
Кіннота УНР
Кіннота виникла одразу після створення військ УНР. В її військах служили не лише українців. До цих військ до того ж автоматично зараховувалися всі «українізовані» частини російської армії з усім своїм старим командним складом.
Один з найкращих її полків був Хортицький кінний полк Запорізької дивізії УНР — підрозділ армії Української народної республіки. Розташовувався у Запоріжжі. Полк відоміший, як «Полк Чорних запорожців», він увійшов у історію, як найбоєздатніша кінна частина української армії, яка впродовж всієї Громадянської війни жодного разу не зазнала поразки.
Радянська кіннота
Радянська кіннота почала формуватися одночасно із створенням Червоної Армії в 1918. З розформованої старої російської армії до складу РСЧА увійшли тільки 3 кінних полки. У формуванні кінноти для Червоної Армії зустрівся ряд труднощів: основні райони, які постачали в армію вершників і верхових коней (Україна, Південь та Південний Схід Росії), були зайняті білогвардійцями та окуповані арміями іноземних держав; бракувало досвідчених командирів, зброї і спорядження. Тому основними організаційними одиницями в кінноти спочатку були сотні, ескадрони, загони і полки. Від окремих кінних полків і кінних загонів незабаром почався перехід до формування бригад, а потім і дивізій. Так, з невеликого кінного партизанського загону С. М. Будьонного, створеного в лютому 1918, восени цього ж року під час боїв за Царицин була сформована 1-ша Донська кінна бригада, а потім зведена кінна дивізія Царицинського фронту.
Особливо енергійні заходи по створенню кінноти були зроблені влітку 1919 для протистояння армії Денікіна. Щоб позбавити останню переваги у кінноті, потрібні були більші, ніж дивізія, кінні з'єднання. У червні-вересні 1919 були створені 2 перших кінних корпуси; до кінця 1919 чисельність радянської і білогвардійської кінноти зрівнялася. Бойові дії в 1918—1919 показали, що з'єднання радянської кінноти були потужною ударною силою, здатною вирішувати важливі оперативні завдання як самостійно, так і у взаємодії зі стрілецькими з'єднаннями. Найважливішим етапом в будівництві радянської кінноти було створення у листопаді 1919 Першої кінної армії, а в липні 1920 року Другої Кінної армії. З'єднання та об'єднання кінноти відіграли важливу роль в операціях проти армій Денікіна і Колчака наприкінці 1919 — на початку 1920, Врангеля і армії Польщі в 1920.
У роки Громадянської воїни в окремих операціях радянська кіннота становила до 50 % чисельності піхоти. Основним способом дій підрозділів, частин і з'єднань кінноти було наступ у кінному строю (кінна атака), підтримується потужним вогнем кулеметів з тачанок. Коли умови місцевості і запеклий опір противника обмежували дії кінноти в кінному строю, вона вела бій у спішених бойових порядках. Радянське командування в роки Громадянської війни зуміло успішно вирішити питання використання великих мас кінноти для виконання оперативних завдань. Створення перших у світі рухомих об'єднань — кінних армій стало видатним досягненням військового мистецтва. Кінні армії були основним засобом стратегічного маневру і розвитку успіху, застосовувалися масовано на вирішальних напрямках проти тих сил противника, які на цьому етапі становили найбільшу небезпеку.
Успіху бойових дій радянської кінноти в роки Громадянської війни сприяли розлогість театрів військових дій, розтягнутість ворожих армій на широких фронтах, наявність слабко прикритих або зовсім не зайнятих військами проміжків, які використовували кінні з'єднання для виходу на фланги противника і здійснення глибоких рейдів у його тил. У цих умовах кіннота могла повністю реалізувати свої бойові властивості і можливості — рухливість, раптовість ударів, швидкість і рішучість дій.
Після Громадянської війни кіннота у Червоній Армії продовжувала залишатися досить численним родом військ. У 1920-ті роки вона поділялася на стратегічну (кінні дивізії та корпуси) і військову (підрозділи і частини, що входили до складу стрілецьких з'єднань). У 1930-ті роки до складу кінних дивізій були введені механізовані (пізніше танкові) і артилерійські полки, зенітні засоби (надалі цей досвід був визнаний невдалим); для кінноти були розроблені нові бойові статути.
Як рухливий рід військ стратегічну кінноту призначали для розвитку прориву і її могли використовувати за рішенням фронтового командування.
Соціальний статус
Варвари
Коні служили варварам не тільки для бою, але і були символом приналежності вершника до певного класу. У більшості германських племен той, хто міг дозволити собі мати коня, і той, хто вмів володіти їм, належав до еліти — військової, соціальної та політичної. Саме такий погляд на речі лежав в основі процесів, що допомагали кінноті цілих 1200 років панувати на полях битв. Кіннота займала найважливіші ролі, стратегічні і тактичні позиції в середньовічних арміях, оскільки в її лавах перебували найбагатші і самі титуловані представники тодішнього суспільства. Їх соціальний статус і верховенство, у свою чергу, забезпечували їх засобами та часом, необхідними для підготовки гарного кіннотника.
XIX—XX століття
У 19-20 століттях більшість монархій утримували кінноту як частину королівської чи імператорської гвардії. Ці підрозділи мали вигляд як однієї ескадри, для урочистого супроводу і палацової варти так і великих з'єднань призначених для активнішої роботи. Супровід іспанського королівського двору мав всього одну ескадру. А Імператорська прусська гвардія становила дванадцять кінних полків. У всіх випадках кавалеристи цих підрозділів, були з аристократії і відповідних товариств.
Нерегулярна кіннота
Нерегулярна кіннота не мала правильного військового устрою і не проходила курсу військового навчання і виховання. До сімдесятих років XVIII століття у Росії до нерегулярної кінноти належали козаки.
Нерегулярна кіннота, ефективно виконувала переважно такі функції: здійснення розвідки — своєчасне оповіщення командування про пересування супротивника, реалізація контролю над транспортними комунікаціями супротивника за допомогою несподіваних нападів на його обози і транспорти, організація засад, рейди по тилах ворога, його переслідування і знищення передових його розвідувальних підрозділів.
Класифікація кінноти
- Основна стаття: Класифікація кінноти
У XVII-XVIII століттях ділили кінноту на три групи:
- Важка кіннота — до неї входили кірасири, рейтари, а також (у Російській імперії). Єдиний чіткий критерій відмінності від інших типів кінноти — вага коней, значно перевищувала вагу середньої кінноти, легкої і драгунської. Приміром вага європейського кірасирського коня коливався в районі 600—700 кг, а лицарський дестріе важив не менше 800 кг, а то й більше тонни. Завдяки вазі своїх коней важка кіннота одним своїм наскоком могла зім'яти ворожу піхоту і легку кінноту. З цього приводу знаменитий прусський воєначальник Зейдліц сказав: «Кіннота здобуває верх не шаблями, а хлистом і шпорами».
- — до неї входили драгуни, карабінери, кінногренадери. Основною зброєю середньої кінноти був спис.
- Драгуни — назва кінноти, яка здатна діяти як у кінному, так і в пішому строю. Доти під цією ж назвою розумілася піхота, посаджена на коней. Вони виділялися касками з плюмажем з кінського волосу. Такий головний убір служив не стільки для прикраси, а більш для захисту від шабельних ударів.
- Карабінери — назва кінноти, яка озброєна карабінами. Карабін вважається придатнішою вогнепальною зброєю для вершника, аніж мушкет, оскільки він був легшим і простішим у поводженні коли вершник на коні.
- Кінногренадери — елітні частини європейської кінноти, які спочатку призначалися для штурму ворожих укріплень, переважно в облогових операціях. Кінногренадери озброювалися ручними гранатами і вогнепальною зброєю.
- Легка кіннота — до неї входили гусари, улани. Вона використовувала коней швидких і малих за масою порід (450—500 кг у гусарів), зазвичай високих, здатних здійснювати тривалі денні переходи на підніжній паші, без істотної втрати бойових якостей.
- Гусари — легкоозброєні вершники XV—XX століть (поряд з уланами), що відрізняються характерним одягом: ківер (висока циліндрична шапка з козирком), ментик (хутряна накидка), доломан (короткий мундир), рейтузи, чоботи. Всі гусари голили бороди й носили вуса. У XV—XVII століттях носили легкі обладунки, включаючи і неповні лати.
- Улани — поряд з гусарами рід легкоозброєної (на противагу кірасирам) новоєвропейської кінноти, озброєну списами, шаблями і пістолетами.
Сучасна ситуація
У перші повоєнні роки чисельність кінноти в Радянської Армії різко скоротилася, а до середини 1950-х років, зважаючи на створення та впровадження в збройних силах ряду країн зброї масового ураження та повної моторизації армій, кіннота як рід військ була поступово скасована в усіх арміях світу.
Останньою і єдиною військовою частиною Радянської Армії, яка існувала до розпаду СРСР і включала в себе кінні підрозділи, що несли бойові функції, була 68-ма окрема мотострілецька бригада гірська, яка дислокувалася в Оші на півдні Киргизької РСР. До складу зазначеної бригади входили кінний ескадрон і гірсько-в'ючна рота.
Однак це не поклало край використанню коней у військових цілях. Наприклад, у Росії і досі повноцінно функціонують в'ючно-транспортні підрозділи у складі частин прикордонних і внутрішніх військ, дислокованих у гористій місцевості. Їх активно використовують для перевезення вантажів і боєприпасів за підтримки дій гірничо-штурмових підрозділів, для вивезення поранених, прискореного пересування особового складу по пересіченій місцевості, на вузьких стежках, недоступних для техніки, і виконання інших завдань.
У цей час на території СНД існує єдиний підрозділ кінноти, який несе бойові функції — Кінний гірсько-єгерський батальйон у складі п'ятої мотострілецької бригади Збройних Сил Казахстану. Цей підрозділ було створено для підтримки прикордонних військ у гористій місцевості Південного Казахстану. У складі батальйону дві кінні гірсько-єгерські роти і кінна мінометна батарея.
Кіннота для парадів
Тепер кінноту нерідко використовують для проведення парадів та інших подібних церемоній. У Радянській Армії в 1962 році для участі у кінозніманні був сформований . 2002 року на його базі був утворений Кінний почесний ескорт у складі Президентського полку.
Галерея
-
- Сучасний вершник на змаганні
- Лицарі хрестоносці
- Шведська королівська кіннота
- Кіннота Іберійців у III ст. до н.е.
- Лицарі у боротьбі
- Легка кіннота , середини 19-го століття
- Римська монета зображує бога війни Марса і вершника
Див. також
- Акіяма Йосіфуру — «батько японської кінноти»
Примітки
- У деяких країнах, наприклад, у США і Великій Британії, історично склалося так, що кавалерією називали деякі бронетанкові з'єднання і повітряні (зазвичай вертолітні) тактичні або розвідувальні частини. Таке найменування у них перейняла і сучасна Польща.
- . Архів оригіналу за 14 травня 2013. Процитовано 19 грудня 2010.
- . Архів оригіналу за 26 грудня 2010. Процитовано 7 грудня 2010.
- Нумидийская конница [ 8 липня 2011 у Wayback Machine.], Записки нумидийца
- Как кавалерия приобрела популярность [ 2011-07-21 у Wayback Machine.], Вооруженные Силы Средневековья — Рыцари.
- Войны средневековья [ 21 липня 2010 у Wayback Machine.], Гуннская конница.
- Войны средневековья [ 21 липня 2010 у Wayback Machine.], Арабская конница.
- Древние цивилизации [ 30 листопада 2012 у Wayback Machine.], Тактика кавалерии.
- Тараторин В. В. История боевого фехтования
- Ражнев Г. История Кавалерии с древности до новейшего времени
- Крылатые гусары Речи Посполитой-так и не побежденная кавалерия. [ 24 лютого 2011 у Wayback Machine.].
- Армия Речи Посполитой в XVII веке [ 19 жовтня 2016 у Wayback Machine.], Из мемуаров Антуана де Грамона, сына маршала герцога де Грамона, участвовавшего в походе Яна Казимира против московских войск в 1663—64 годах.
- . Архів оригіналу за 5 січня 2011. Процитовано 12 грудня 2010.
- . Архів оригіналу за 20 травня 2011. Процитовано 12 грудня 2010.
- Войны средневековья [ 21 липня 2010 у Wayback Machine.], Кавалерия варваров.
- Иррегулярные войска [ 18 листопада 2010 у Wayback Machine.], Энциклопедический словарь Ф. А. Брокгауза и И. А. Ефрона.
- ВОЕННОЕ ИСКУССТВО [ 18 вересня 2010 у Wayback Machine.], Конные кроаты (хорваты) — иррегулярная кавалерия периода тридцатилетней войны 1618—1648 гг..
- Свечин А. А. — Эволюция военного искусства. Фридрих Великий.
- СУХОПУТНЫЕ ВОЙСКА [ 17 жовтня 2010 у Wayback Machine.], Словари и энциклопедии на Академике
- . Архів оригіналу за 22 липня 2011. Процитовано 7 грудня 2010.
- Театр воєнних дій [ 21 серпня 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
- Спецпідрозділи Казахстану [ 24 травня 2010 у Wayback Machine.] (рос.)
- Радослав Сікора: З історії польських крилатих гусарів. Київ: Дух і літера, 2012. . .
Посилання
- Кіннота [ 15 вересня 2020 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1959. — Т. 3, кн. V : Літери К — Ком. — С. 642. — 1000 екз.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Кіннота |
- Средневековые Китайские вооруженные колесницы [ 11 грудня 2010 у Wayback Machine.]
- Снаряжение всадника и верхового коня [ 5 квітня 2012 у Wayback Machine.]
- Русская кавалерия XVII—XIX веков [Архівовано 16 жовтня 2012 у WebCite]
- Денисон Джордж Тэйлор. История конницы [ 20 січня 2011 у Wayback Machine.]
- Алексей Исаев. Десять мифов Второй мировой, глава про советскую кавалерию [ 11 березня 2011 у Wayback Machine.]
- Кавалерийские корпуса РККА в Великую Отечественную войну 1941—1945 [ 5 лютого 2013 у Wayback Machine.]
- Кавалерийские корпуса РККА [ 4 травня 2014 у Wayback Machine.]
- Антон Прошенков. Древнерусская конница — «универсальные солдаты» средневековья [Архівовано 16 жовтня 2012 у WebCite]
- Антон Прошенков. Военная система Южной Руси [Архівовано 16 жовтня 2012 у WebCite]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya potrebuye uporyadkuvannya dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit polipshiti cyu stattyu Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin listopad 2021 Cya stattya mistit pravopisni leksichni gramatichni stilistichni abo inshi movni pomilki yaki treba vipraviti Vi mozhete dopomogti vdoskonaliti cyu stattyu pogodivshi yiyi iz chinnimi movnimi standartami listopad 2021 Kinno ta abo kavale riya fr cavalerie ital cavalleria vid lat caballus kin ce rid vijsk u yakomu dlya vedennya bojovih dij ta peresuvannya vikoristovuvali verhovih konej Kinnota source source source source source source source source track Kinnota u Vikishovishi Vpershe kinnota z yavilas yak neregulyarni vijska v krayinah Starodavnogo Shodu Mayuchi visoku ruhlivist ta manevrenist u poyednanni zi strimkim i potuzhnim udarom kinnota u bagatoh bitvah vidigrala virishalnu rol Zdatnist vesti samostijni diyi v znachnomu vidrivi vid svoyih vijsk ta mozhlivist dolati za korotkij chas veliki vidstani raptovo z yavlyatisya na flangah i v tilu suprotivnika shvidko rozgortatisya dlya boyu perehoditi vid odnih dij do inshih yak u kinnomu tak i u pishomu stroyu zabezpechuvala kinnoti mozhlivist uspishno virishuvati riznomanitni taktichni ta operativno strategichni zavdannya IstoriyaDokladnishe Istoriya kinnoti Peredistoriya Dokladnishe Kolisnicya Sin ahhe eriba na kolisnici Priruchennya konya pochalos u 3 tisyacholitti do n e odrazu pislya cogo yih pochali vikoristovuvati u vijskovih cilyah Pervisni koni ne mogli vitrimati vagu lyudini dzherelo bo starodavnij dikij kin mav rozmiri velikogo poni Lyudi yih zapryagali u kolisnici Pershi kolisnici v boyu vikoristovuvali u chasi bronzovoyi ta zaliznoyi dobi piznishe zastarivshi u vijskovomu plani vzhivalis lishe dlya podorozhej procesij igor Ranni formi mogli mati takozh chotiri kolesa Kritichnim vinahodom dlya stvorennya legkih bojovih kolisnic bulo koleso zi shpicyami yake shiroko vikoristovuvali v armiyah Yegiptu Indiyi Kitayu ta v inshih krayinah Kolisnici buli efektivni u vijni lishe na dovoli rivnij vidkritij teritoriyi dzherelo Oskilki z chasom konej stali viroshuvati bilshimi ta silnishimi kolisnici postupilisya kinnoti dzherelo Kinnota v davnomu sviti Kinnota Starodavnogo Yegiptu Na pochatku svogo isnuvannya kinnota mala viglyad neregulyarnogo ta maloosvidchenogo dzherelo vijska Z yavilasya v Assiriyi i Urartu IX stolittya do n e dzherelo U Persiyu potrapila u VI st do n e dzherelo ta bula golovnim rodom vijsk i podilyalasya na vazhku sho mala mechi i spisi ta legku ozbroyenu lukami drotikami i spisami dzherelo Same v Assiriyi z yavilisya zachatki absolyutno novogo rodu vijsk kinnoti Uzhe v IX stolitti do n e v assirijskomu vijsku vershniki stanovili znachnu kilkist U rannih formah kinnoti vershnik sidiv na neosidlanomu koni piznishe bulo vinajdeno visoke sidlo bez stremen Vershniki veli bij parami odin buv ozbroyenij lukom inshij spisom i shitom dzherelo Na ozbroyenni vershnikiv inodi buli mechi ta bulavi dzherelo Prote kinnota assirijciv bula she neregulyarnoyu dzherelo i ne vitisnyala bojovi kolisnici Kolisnici v Urartu buli aristokratichnimi bojovimi odinicyami Oskilki utrimuvati yih bulo dorogo pochav vinikati deshevshij rid vijsk Vijskovi diyi nosili regulyarnij harakter vijskovi pohodi provodilisya praktichno shorichno Same tomu v Urartu bula dosit velika armiya Vijsko carya Ishpuyini skladalosya z 100 kolisnic 10 tisyach kinnih voyiniv i 3 tisyach pishih soldativ Kavalerist Elladi na chervonofigurnij chashi bl 500 r do n e Regulyarna kinnota vpershe bula stvorena v Davnij Greciyi dzherelo Cherez perevazhno zemlerobsku kulturu grekiv yihni kinni zagoni buli nechislennimi blizko 1 tisyachi vershnikiv u najbilshomu misti Afinah Blizko 600 vershnikiv malo misto Olinf Kinnotu trimali i inshi mista ale praktichnogo znachennya v bitvah vona ne vidigravala dzherelo vse virishuvali falangi pishih goplitiv Numidijskij vershnik Najbilshogo rozvitku davnya kinnota dosyagla u 4 st do n e u vijsku Oleksandra Makedonskogo Kinnota podilyalasya na vazhku tak zvani getajri soyuzni fessalijci i legku dopomizhnu z varvarskih narodiv Legka kinnota zdijsnyuvala rozvidku ohoronu peresliduvala rozbitogo protivnika Golovnogo udaru zavdavala vazhka kinnota u vzayemodiyi z pihotoyu Promizhne misce v armiyi Oleksandra zajmala soyuzna kinnota grekiv ale velikoyi roli vona ne vidigravala Pid komanduvannyam Oleksandra Makedonskogo kinnota virishuvala dolyu vsih osnovnih bitv v Aziyi na richci Granik pri Issi Gavgamelah Kinnota Starodavnogo Rimu Dokladnishe Davnorimska kinnota U starodavnih rimlyan kinnota bula dopomizhnim rodom vijsk dzherelo osnovnim vvazhalasya pihota Organizacijno vona vhodila do skladu legioniv i podilyalasya na turmi po 30 vershnikiv kozhna Na ozbroyenni kavaleristi mali spisi lanceyi i mechi gladiusi piznishe spati verhovij yizdi buli navcheni slabko kin sluzhiv yim golovnim chinom zasobom peresuvannya dzherelo Na kinnotu pokladalisya perevazhno funkciyi rozvidki ta virishennya riznih zabezpechuvalnih zavdan Visoki bojovi yakosti mala karfagenska ta soyuzna numidijska kinnota yaka vidigrala vazhlivu rol u rozgromi rimskoyi armiyi v bitvi pri Kannah Numidijska kinnota bula legkogo tipu ta shozha na arabsku Parfyanska kinnota Silna kinnota bula u parfyan Zakuti v bronyu parfyanski vershniki katafraktariyi stali proobrazom yevropejskih licariv piznogo chasu U bitvi pri Karrah v 53 do n e voni vidigrali vazhlivu rol u rozgromi rimskih legioniv pid komanduvannyam Krassa U pivdennih slov yan u VI VIII st bula nechislenna kinnota yaka spriyala pishim voyinam u dosyagnenni peremogi Serednovichchya Vinajdennya stremen stremena z noskom Vinajdennya stremen dozvolilo vershnikam mchati galopom na koni dzherelo a koli potribno bulo dolati pereshkodu voni pidvodilisya na stremenah i perestribuvali yiyi Oskilki mozhna bulo vpevneno trimatisya v sidli serednovichnij vershnik otrimav mozhlivist koristuvatisya zbroyeyu Legshe bulo zapliguvati na konya Adzhe teper potribno bulo postaviti nogu v stremeno i legkim ruhom opinitsya na koni Take novovvedennya dozvolilo znyati obmezhennya na zrist konej yakih vikoristovuvali dlya kinnoti dzherelo Vpershe stremena stali vikoristovuvati aziati v 4 stolitti nashoyi eri dzherelo Do Yevropi vinahid dijshov ne vidrazu lishe u 6 mu stolitti nashoyi eri stremena pobachili u Vizantiyi kudi voni potrapilo cherez Iran U nastupnomu stolitti stremeno pochali vikoristovuvati franki a vzhe v 10 11 stolitti vinahid potrapiv do Skandinaviyi Angliyi a takozh pochali vikoristovuvati na Rusi Licarstvo Dokladnishe Licarstvo Licari rannogo Serednovichchya U Zahidnij Yevropi VIII IX stolittya golovne znachennya v boyah z prichini vidsutnosti silnoyi pihoti nabula licarska kinnota Ozbroyeni vazhkimi spisami i mechami zakuti v bronyu licari ale she bez konej dzherelo atakuvali protivnika shikuyuchis v liniyu abo klinom Ulyublenoyu formoyu bojovogo poryadku licarskogo vijska buv usichenij klin svinya dzherelo peredni ryadi yakogo stanovili dobirni licari sho ruhalasya za golovnim klinom pihota i prikrivalasya z flangiv i tilu 2 3 sherengami vazhkih vershnikiv dzherelo Pihota dovershuvala rozgrom suprotivnika podavlenogo udarom shilnoyi masi licariv dzherelo Licarskij turnir Z pochatku XV stolittya dlya zahistu licari pochali vikoristovuvati sucilni plastinchasti obladunki dzherelo Yih vaga razom z kolchugoyu syagala 32 kg dzherelo Zbroyeyu zahishalisya takozh i koni dzherelo Vazhka maloruhliva licarska kinnota bula ne zdatna do vedennya manevrenih dij ta peresliduvannyu legkoozbroyenogo protivnika dzherelo Velika vaga obladunkiv privodila do suttyevogo obmezhennya ruhlivosti voyina i v pishomu boyu de legkoozbroyenij i bilsh manevrenij protivnik otrimuvav suttyevu perevagu dzherelo Tak samo slid rozumiti sho velichezni 2 metri u visotu ce pri serednomu todi lyudskomu zrostanni 150 160 sm i vagoyu blizko toni destriye dzherelo v rannye serednovichchya tyagali ne mensh velichezni vozi z sucilnimi kolesami dzherelo ne silno obtyazhuvalisya nadyagnenoyu broneyu i vagoyu vershnika a bud kogo hto stoyav na shlyahu navit pronizani pikoyu chi spisom prosto rozchavlyuvali dzherelo Tilki poyava nejmovirno glibokih pikinerskih shikuvan vkupi zi znachnoyu kilkistyu arbaletnikiv i arkebuziriv epohi Renesansu pripinilo povnu gegemoniyu cih monstriv na poli boyu dzherelo Kinnota varvariv Varvari vikoristovuvali legkih malenkih i shvidkohidnih konej Voni mogli bez vtomi perehoditi veliki vidstani hocha bagato vershnikiv koristalisya pid chas perehodiv i boyiv kilkoma konyami minyayuchi yih shob zberegti silu tvarin Osnovnimi bojovimi kinmi varvariv sluzhili kobili oskilki moloko yih zabezpechuvalo harchuvannya voyiniv pid chas kampanij a takozh i tomu sho kobilami legshe keruvati nizh zherebcyami Mozhlivo ci koni predki sogodnishnih konej mongoliv kobili yakih mayut u holci 125 sm i yakih mozhna doyiti chotiri abo p yat raziv na den otrimuyuchi blizko 250 g moloka pri kozhnomu doyinni Zridka zustrichalisya vazhkoozbroyeni vershniki Arabska kinnota Arabski armiyi voyiniv kochovikiv peresuvalisya na konyah abo na verblyudah i buli nastilki zh zvichni do vedennya kinnogo boyu yak opisani Ammianom Marcellinom guni Odnak ne slid uyavlyati yih takimi vzhe primitivnimi zhitelyami pusteli yaki ne mali suchasnogo ozbroyennya i ne znali civilizovanoyi strategiyi i taktiki Hocha bagato z nih borolisya na konyah i verblyudah yak legki vershniki vidomo sho inshi zamozhnishi voyini kinnoti bilisya v kolchugah i sholomah Sho zh do nayavnosti u nih efektivnoyi strategiyi i taktiki uspih arabiv u pershi stolittya yih vijskovoyi istoriyi govorit sam za sebe Yak armiya v yakij panivnoyu siloyu sluzhila kinnota voni jshli vid peremogi do peremogi proti ne nastilki silno religijno motivovanogo voroga Kinnota v Novij chas Poyava vognepalnoyi zbroyi Poyava v XIV stolitti vognepalnoyi zbroyi i zrostannya u zv yazku z cim roli pihoti i artileriyi istotno vidbilosya na rozvitku kinnoti U Zahidnij Yevropi do kincya XV stolittya licarska kinnota vtratila svoye znachennya U XVI stolitti na pershij plan stala visuvatisya legka kinnota ozbroyena vognepalnoyu zbroyeyu kinni arkebuziri Ce sprichinilo za soboyu zminu sposobiv bojovih dij kinnoti zamist kinnoyi ataki i udaru holodnoyu zbroyeyu stala zastosovuvatisya strilyanina sherengami z konya glibina stroyu dohodila do 10 i bilshe shereng visunutimi po cherzi z glibini bojovogo poryadku U XVI stolitti v kinnoti z yavilisya rejtari draguni potim kirasiri Veliku reorganizaciyu u kinnoti proviv shvedskij korol Gustav II Adolf 1611 1632 Kinnota shvediv draguni i kirasiri v boyu shikuvalasya v 3 4 sherengi v bojovomu poryadku armiyi roztashovuvalasya v 2 liniyi Pri takomu shikuvanni kinnota znovu peretvorilasya na potuzhnu udarnu silu zdatnu zdijsnyuvati rishuchi ataki i manevruvati na poli boyu Organizacijno shvedska kinnota skladalasya z kinnih polkiv i eskadroniv U XVII XVIII stolittyah znachnij rozvitok kinnota otrimala i v inshih derzhavah Zahidnoyi Yevropi Yiyi chiselnist rizko zrosla i stanovilo v ryadi krayin 50 skladu armiyi a po Franciyi kinnoti bulo v 1 5 razi bilshe nizh pihoti Kinnota v cej period podilyalas na vazhku kirasiri serednyu draguni karabineri kinnogrenaderi i legku gusari ulani i legkokinni polki U XVII stolitti kinnota vsih zahidnoyevropejskih armij za vinyatkom shvedskoyi prodovzhuvala zastosovuvati strilyaninu z konya i vesti ataku v nizkomu tempi Kinnota zaporozkih kozakiv Kinnota zaporozkih kozakiv Kozacke vijsko skladalosya z pihoti kinnoti i artilerijskih vijsk Osnovoyu vijska bula kozacka pihota Elitnoyi chastinoyu vijska bula kinnota Za svoyimi bojovimi yakostyami cej pidrozdil yavlyav najgriznishu silu zaporozhciv Kozacka kinnota yavlyala soboyu legku kinnotu Kinnotu zaporozkih kozakiv bulo dobre ozbroyeno yak vognepalnoyu karabinami bandoletami tak i holodnoyu zbroyeyu shablyami sokirami kindzhalami kelepami bagrami ta in Div takozh Vijsko Zaporozke Kinnota v XIX stolitti Francuzka vazhka kirasiri i legka kinni yegeri kavaleriya v bitvi pid Fridlandom 1807 r Kartina Zh Mejssonye Z poyavoyu XIX stolittya masovih armij kinnota u ryadi krayin stala podilyatisya na ta vijskovu Strategichna kinnota priznachalasya dlya vikonannya zavdan yak samostijno tak i u vzayemodiyi z inshimi rodami vijsk Organizacijno vona skladalasya z kinnih brigad divizij ta korpusiv Vijskova kinnota vid vzvodu do polku organizacijno vhodila u pihotni z yednannya chastini i priznachalasya golovnim chinom dlya rozvidki ohoroni ta zv yazku V armiyi Napoleona I 1812 roku bulo 4 kinnih korpusi blizko 40 tisyach osib U vijnah 2 yi polovini XIX stolittya kinnota yevropejskih armij diyala nevdalo yiyi vikoristovuvali bez urahuvannya zrosloyi micnosti vognyu vona zaznavala velikih vtrat Vnaslidok cogo vinikli sumnivi u potrebi yiyi podalshogo isnuvannya Odnak dosvid Gromadyanskoyi vijni v SShA 1861 65 pokazav sho za nalezhnoyi bojovoyi pidgotovki kinnota yak i ranishe zdatna uspishno vesti bojovi diyi i v umovah zastosuvannya nariznoyi vognepalnoyi zbroyi osoblivo zdijsnyuvati gliboki rejdi po tilah i komunikaciyah protivnika Amerikansku kinnotu bulo dobre pidgotovleno dlya boyu v kinnomu i pishomu stroyu Za opihotnennya dlya zanyattya oboroni kavaleristi vdavalisya do samoobkopuvannya a pislya vidbittya ataki protivnika shvidko perehodili do dij v kinnomu stroyu Persha svitova vijna Dokladnishe Kinnota v Pershij svitovij vijni ta Do pochatku Pershoyi svitovoyi vijni kinnota bula yedinim ruhomim rodom vijsk dzherelo i stanovila 8 10 chiselnosti armij koalicij sho voyuvali Vona priznachalasya dlya virishennya taktichnih Franciya ta inshi derzhavi i operativnih Nimechchina zavdan U Rosiyi peredbachalosya operativne i taktichne vikoristannya kinnoti Diyi kinnoti pid chas vijni vnaslidok nasichennya armij artileriyeyu kulemetami i zastosuvannya vijskovoyi aviaciyi suprovodzhuvalisya velikimi vtratami osobovogo skladu i konej i buli maloefektivnimi Odnim z nebagatoh prikladiv zastosuvannya velikih sil kinnoti dlya rozvitku uspihu v operativnomu masshtabi ye Svencyanskij proriv 1915 v hodi yakogo nimecke komanduvannya vikoristovuvalo kavalerijsku grupu u skladi 6 kinnih divizij Chislenna kadrova rosijska kinnota 36 kinnih divizij 200 tisyach osib nezvazhayuchi na visoku pidgotovku soldativ vershnikiv navit u pochatkovij manevrenij period vijni za deyakih dosyagnutih uspihah vse zh taki ne vidigrala znachnu rol Z nastannyam pozicijnogo periodu bojovi diyi kinnoti yak ruhomogo rodu vijsk po suti pripinilisya Osobovij sklad kinnih z yednan i chastin bulo zpisheno i vin viv bojovi diyi yak i pihota z okopiv Rosijske vijskove komanduvannya ne zumilo pravilno vikoristovuvati chislennu kinnotu v zminenih umovah vijni Vidmova vid yiyi nakopichennya na najvazhlivishih napryamkah prizvela do rozporoshennya kinnoti po vsomu frontu i v kincevomu rahunku kinnota stala zabezpechuvati diyi inshih rodiv vijsk Take vikoristannya kinnoti bulo znachnoyu miroyu naslidkom yiyi nepravilnogo navchannya she v mirnij chas na navchannyah golovna uvaga pridilyalasya ataci v zimknutih kinnih stroyah bez nalezhnoyi vognevoyi pidtrimki nastupalni diyi v pishih stroyah po suti ne vidpracovuvali Pislya 1 yi svitovoyi vijni cherez rozvitok mehanizaciyi i motorizaciyi v inozemnih armiyah chiselnist kinnoti skorotilasya a do kincya 30 h rokiv XX stolittya a u nizci velikih derzhav yiyi yak rid vijsk bulo po suti likvidovano Neznachna kilkist kinnih z yednan i chastin zberigalasya azh do 2 yi svitovoyi vijni lishe v deyakih krayinah Franciya Velika Britaniya Italiya Rumuniya Ugorshina ta inshih Vinyatkom bula Polsha de do pochatku vijni bulo 11 kinnih brigad Druga svitova vijna Nimecka kinnota v okupovanij Prazi She do pochatku 2 yi svitovoyi vidbulosya skorochennya chisla kinnih divizij u Chervonij Armiyi z 1938 do pochatku 1941 U Nimecko radyanskij vijni kinnota pokazala svoyu efektivnist u zitknennyah z ne velikoyu vognevoyu miccyu protivnika Kinnota brala uchast u bilshosti velikih operacij Vlitku i voseni 1941 kinni z yednannya veli vazhki oboronni boyi prikrivayuchi vidhid zagalnovijskovih z yednan zdijsnyuvali kontrudari i kontrataki po flangah i tilu prorivavsya ugrupovan protivnika dezorganizovuvali jogo upravlinnya pidvezennya materialnih zasobiv ta evakuaciyu Po napoleglivih vimogah G K Zhukova radyanske komanduvannya litom 1941 pristupilo do formuvannya novih kinnih divizij Do kincya 1941 bulo dodatkovo rozgornuto 82 kinni diviziyi legkogo tipu yaki stali zvoditisya v kinni korpusi yaki pidporyadkovuvalisya frontovomu komanduvannyu Pri vedenni nastupalnih operacij kinni korpusi vikoristovuvali dlya rozvitku prorivu otochennya velikih ugrupovan protivnika borotbi z jogo operativnimi rezervami porushennya komunikacij zahoplennya placdarmiv na vodnih pereshkodah i vazhlivih rajoniv rubezhiv v tilu peresliduvannya V oboronnih operaciyah voni stanovili manevrenij rezerv frontu i yih vikoristovuvalisya yak pravilo dlya zavdavannya kontrudariv U 1943 v hodi reorganizaciyi kinnoti buv priznachenij komanduvach kinnotoyu S M Budonnij utvorenij shtab kinnoti nachalnik shtabu general V T Obuhiv potim general P S Karpachov skasovani legki kinni diviziyi provedeno ukrupnennya divizij zbilshena yih vogneva mic posileni protitankovi zasobi kinnih korpusiv Z 1943 stalo shiroko praktikuvatisya sho peredbachalosya she u dovoyenni roki vikoristannya deyakih kinnih korpusiv u skladi kinno mehanizovanih grup yaki zastosovuvalisya dlya rozvitku uspihu Zrostannya v hodi Nimecko radyanskoyi vijni vognevoyi micnosti vijsk zmushuvala kinnotu neridko vesti bij u spishenih bojovih poryadkah U nastupi na protivnika pospishno perejti do oboroni a pri diyah u jogo tilu zastosovuvalasya takozh ataka v kinnomu stroyu Dosvid zastosuvannya kinnoti v 2 j svitovij i Nimecko radyanskij vijnah pokazav yiyi veliku vrazlivist pri visokomu stupeni nasichennya armij artileriyeyu minometami avtomatichnoyu strileckoyu zbroyeyu tankami i aviaciyeyu Najefektivnishimi v cih umovah buli diyi tankovih i mehanizovanih vijsk yaki otrimali znachnij rozvitok Na dumku suchasnogo istorika zastosuvannya kinnoti bulo dvoyakim Po pershe vona zastosovuvalasya yak kvazimotopehota u skladi ruhomih z yednan Take zastosuvannya kinnoti bulo pov yazano z brakom motopihoti Po druge cherez slabkist tehnichnoyi bazi togo chasu motopihota mogla diyati lishe na dobre prohidnij miscevosti U razi vidsutnosti dorig abo bezdorizhzhya mobilnist motopihoti rizko padala U toj zhe chas mobilnist kinnoti znachno menshe zalezhala vid stanu miscevosti Spivvidnoshennya mobilnosti motopihoti i kinnoti rizna i zalezhit vid konkretnih fiziko geografichnih umov Kinnota mala takozh odnu vazhlivu perevagu menshi vimogi do postachannya Pri vidsutnosti palnogo motopihota zmushena bude kidati tehniku a kinnota prodovzhit ruh Vidpovidno pri deyakih umovah maloprohidna miscevist nevelika trivalist operaciyi zastosuvannya kinnoti dozvolyalo zbilshiti glibinu nastupalnoyi operaciyi Nedolikom kinnoti ye neobhidnist goduvati konej ves chas todi yak avtotransport vimagaye palnogo lishe pid chas jogo ekspluataciyi Spozhivannya kormu silno pidvishuyetsya v holodnu pogodu a u silni morozi v polovih umovah mozhliva masova zagibel konej Zagalom mozhna skazati sho kavaleriya i motopihota dobre dopovnyuvali odin odnogo Div takozh 8 ma kavalerijska diviziya SS Florian Gajyer TaktikaKinnota zazvichaj podilyalasya na tri grupi yaki jshli v bij odnu za odnoyu Persha grupa prorivala strij voroga abo zavdavala jomu velikoyi shkodi shob druga chi tretya hvilya mogli vse zh prorvatisya Koli vorog vidhodiv pochinavsya ostatochnij rozgrom i zahoplennya polonenih Spochatku licari diyali na vlasnij rozsud neridko porushuyuchi plani komanduvannya Licariv cikavila nasampered slava i shana tomu voni navit sperechalisya za pravo piti v pershomu zagoni pershoyi grupi Zagalna peremoga v boyu bula dlya nih drugoryadnoyu metoyu Bij za boyem licari kidalisya vpered lishe pobachivshi voroga tim samim rujnuyuchi bud yaki taktichni plani komandira Komandiri pri nagodi zpishuvati licariv shob hoch yakos zberegti kontrol nad nimi Ce shiroko praktikuvalosya v malenkih armiyah yaki ne spodivalisya vstoyati proti kilkoh kinnih nabigiv Pishi licari pidnimali bojovij duh i znachno posilyuvali pihotu Pihota vikoristovuvala specialni vijskovi ukriplennya chi osoblivosti miscevosti shob zahistiti sebe vid nabigiv kinnoti Prikladom nedisciplinovanoyi povedinki licariv bula bitva pri Kresi 1346 roku Do kincya serednovichchya vazhka kinnota mala ne bilshe znachennya na poli boyu nizh luchniki ta pihota Do togo chasu vijskovi kerivniki vzhe usvidomili marnist nabigiv na dobre organizovanu i ukriplenu pihotu Pravila zminilisya Dlya oboroni vid kinnoti armiyi dedali bilshe vikoristovuvali vkopani zagostreni palici vikopani rovi i ruhomi kolodi Kinni ataki proti pravilno pobudovanih grup z spisonosciv i strilciv zakinchuvalisya porazkoyu kinnoti Licari buli zmusheni bitisya pishki abo chekati vidpovidnogo momentu Nishivni kinni ataki buli mozhlivi ale tilki koli vorog tikav buv dezorganizovanij abo zalishav svoyi ukriplennya dlya ataki Taktika karakol Taktika pid nazvoyu karakol v suchasnomu rozuminni cogo termina vinikla v seredini XVI stolittya yak sproba vnesti vikoristannya vognepalnoyi zbroyi v taktiku kinnoti Vershniki ozbroyeni dvoma pistoletami z koliscevimi zamkami majzhe galopom nablizhayutsya do cili v stroyu z dvanadcyati shereg Shojno chergova sherega nablizhayetsya na vidstan postrilu vershniki ciyeyi sheregi zupinyayutsya zlegka povertayut svoyih konej spochatku v odin bik strilyayut z odnogo pistoleta potim v drugij bik strilyayut z drugogo pistoleta potim rozvertayutsya proyizdyat kriz inshi sheregi i stanovlyatsya v kinci stroyu Za chas sho znadobitsya inshim odinadcyati ryadam dlya vikonannya togo samogo manevru pershij ryad perezaryadzhaye svoyi pistoleti ce dozvolyaye otryadu vesti bezperervnij vogon sheregami sho postijno zminyuyut odna odnu Cya taktika rozpovsyudzhuvalas z rostuchoyu populyarnistyu nimeckih rejtariv u zahidnih armiyah v seredini XVI stolittya Varto vidznachiti sho dzherela vidpovidnogo periodu ne zavzhdi vikoristovuvali termin karakol v suchasnomu sensi Napriklad Dzhon Kruzo shanovanij vijskovij specialist togo chasu poyasnyuvav termin yak manevr koli zagin kirasiriv yakih atakuye suprotivnik podilyayetsya na dvi chastini dozvolyayuchi udarnij grupi atakuyuchih projti pomizh cimi dvoma chastinami a potim odnochasno atakuye z flangiv Kinnota deyakih derzhavKinnota Osmanskoyi imperiyi Tureckij kinnotnik 1810 r Yadrom tureckoyi kinnoti pochinayuchi z XV stolittya buli sipahi feodalni opolchenci imperiyi Najdribnishe feodalne volodinnya Timar sporyadzhav odnogo vazhkoozbroyenogo vershnika Vlasnik zeametiv bilshogo volodinnya povinen buv sporyaditisya sam i privesti z soboyu kilka ozbroyenih slug Spochatku kilkist sipahi dohodilo do 40 tisyach vershnikiv ale z chasom skorochuvalasya Do pochatku XVII stolittya zrostaye vijskove znachennya kapikulu u perekladi rabi sultanskogo dvoru osobistoyi gvardiyi sultana sho skladalasya z vijskovopolonenih i rabiv Ostannih she v ditinstvi zabirali z domu i vihovuvali u fanatichnij musulmansku viru davali yim osvitu i vchili vijskovij spravi Kinnota kapikulu nazivalasya Belyuk halki pihota vidoma yak yanichari Vijska prikordonnih zemel yavlyali soboyu zagoni legkoyi kinnoti akinsi Voni zajmalisya rozvidkoyu i patrulyuvannyam dorig po yakih ruhalisya osnovni sili Yedinogo standartu ozbroyennya ne bulo Zustrichalisya yak vazhkoozbroyeni voyini v kolchugah abo plastinchastih bronya tak i legki vershniki v shkiryanih obladunkah abo vzagali bez nih z odnimi lishe kalkaniv kruglimi shitami spletenimi z prutiv i posilenimi poseredini metalevim umbonom Ozbroyennya vershnikiv skladalosya zi spisiv shabel bojovih sokir klevciv shestoperiv i bulav Nezvazhayuchi na poyavu karabiniv i pistoliv yakimi v XVII stolitti pochala aktivno ozbroyuvatisya kinnota osmaniv skladeni luki prodovzhuvali vikoristovuvati povnoyu miroyu Formuvannya regulyarnoyi kinnoti pochalosya z 1826 roku za zrazkom napoleonivskoyi Do 1828 bulo sformovano 4 polki buluka po 600 cholovik 642 z oficerami yaki podilyalisya na eskadroni 1836 roku v gvardijskoyi kinnoti znachilosya 2200 konej v armijskij 1399 Rosijska kinnota Poshtova listivka Vijskova forma 1914 U Rosijskij derzhavi u 2 j polovini XV stolittya bula stvorena pomisna kinnota Pomisna sistema komplektuvannya davala mozhlivist mati chislennu Za Ivana IV Groznogo vona bula providnim rodom vijsk yiyi chiselnist syagala 50 80 tisyach cholovik Z XV stolittya z yavilasya kozacka kinnota znachni zagoni yakoyi brali uchast v Livonskij vijni 1558 83 Pochinayuchi z 30 h rokiv XVII stolittya pomisna kinnota stala zaminyuvatisya kinnotnimi Na pochatku XVIII stolittya Petro I stvoryuyuchi regulyarnu armiyu sformuvav kinnotu dragunskogo tipu 40 dragunskih polkiv blizko 42 tisyach vershnikiv Vpershe v istoriyi kozhen kinnotnij polk mav u svoyemu skladi artileriyu 2 trohfuntovi garmati Pid chas Pivnichnoyi vijni 1700 21 Petro I shiroko vikoristovuvav kinnotu dlya samostijnih dij U Poltavskij bitvi 1709 roku kinni polki pid komanduvannyam A D Menshikova vmilo j rishuche diyali v kinnomu i pishomu stroyu Virishalnu rol u peresliduvanni vidstupnih shvediv vidigrala sho skladalasya perevazhno z kalmikiv Odnak navit zmuchena golodom i vidsutnistyu furazhu konche neobhidnoyi dlya vazhkoyi kinnoti neobhidnoyi nastilki sho koni ne mogli stanoviti serjoznoyi sili pislya dekilkoh tizhniv godivli pidnizhnim kormom kinnota shvediv zmogla potisniti pri poltavskij bitvi pogano navcheni polki rosijskih draguniv yaki ne vmili voyuvati stroyem Yakbi shvedska i rosijska regulyarna kinnota stvorena faktichno z nulya i bula shvidshe peresuvnoyu pihotoyu nizh udarnoyu siloyu zustrilisya na poli boyu za inshih obstavin ostannya bula b prirechena yak i vsya reshta armiyi U 1755 roci buv vvedenij novij Kavalerijskij statut yakij znachnoyu miroyu dopomig vidroditi petrivski tradiciyi bojovogo vikoristannya kinnoti U 1756 kinnota rosijskoyi armiyi skladalasya z 1 6 kirasirskih 6 kinnogrenaderskih 18 dragunskih shtatnih ta 2 pozashtatnih polkiv u skladi yakih bulo ponad 31 tisyacha osib Neregulyarnu kinnotu stanovili kozacki vijska i kalmiki U Semirichnij vijni 1756 63 rosijska kinnota za svoyeyu navchenistyu ne postupalasya najkrashij v Yevropi prusskij kinnoti i vidigrala veliku rol u peremozi rosijskogo vijska v cij vijni Rosijska kinnota v 1812 skladalasya z 65 kinnih polkiv 5 8 kirasirskih 36 dragunskih 11 gusarskih 5 ulanskih Z bilshoyi chastini polkiv bulo sformovano 11 kinnih divizij zvedenih u 5 kinnih korpusiv Insha chastina polkiv bula ob yednana v okremi kinni diviziyi Vsya rosijska kinnota v tomu chisli i dragunska vela bij tilki v kinnomu stroyu Pid chas franko rosijskoyi vijni 1812 roku rosijska kinnota bula krashe pidgotovlena nizh francuzka i vidigrala znachnu rol u rozgromi napoleonivskoyi armiyi Veliki zmini vidbulisya v rosijskij kinnoti v 2 j polovini XVIII stolittya koli osoblivu uvagu bulo zverneno na zbilshennya legkoyi kinnoti Kinnota v Avstro Ugorskij imperiyi Kinnota Avstro Ugorshini 1898 Osnovna stattya Zbrojni sili Avstro Ugorshini Kinnota ukomplektovuvalasya za prizovom Prizovnij vik u 21 rik termin sluzhbi stanoviv a dlya sluzhbovciv regulyarnoyi armiyi 3 roki 7 rokiv v rezervi armiyi 2 roki v rezervi landveru b dlya sluzhbovciv landveru 2 roki ta 10 rokiv u rezervi landveru Vidminnoyu risoyu avstro ugorskoyi kinnoti buv yiyi mizhnacionalnij sklad Komplektuvannya kinnoti vidbuvalosya po teritorialnij sistemi Vsya teritoriya krayini bula rozdilena na 105 okrugiv popovnennya z yakih kozhen popovnyuvav odin polk imperskoyi armiyi Kinnota imperskoyi armiyi skladalasya z 42 kinnih polkiv z yakih 24 avstrijskih ta 18 ugorskih Z nih 15 dragunskih 16 gusarskih 11 ulanskih Kinnota avstrijskogo landveru 6 ulanskih polkiv 1 divizion tirolskih kinnih strilciv 1 divizion dalmatinskih kinnih strilciv Kinnota ugorskih gonvediv 10 gusarskih polkiv Kinnota Rechi Pospolitoyi Gusar Hud Yuzef Brandt 1841 1915 Krilata gusarska kinnota stala odnim z najvidomishih simvoliv Rechi Pospolitoyi yakij asociyuyetsya z mogutnistyu polskoyi armiyi na polyah bitv v period koli derzhava perebuvala na piku svoyeyi mogutnosti Gusari povinni zadovolnyati taki vimogi shob buti vershnikom u gusarskomu zagoni neobhidno bulo buti dvoryaninom silnim i zdatnim nositi kirasu v povnomu yiyi skladi narukavniki nabedreniki obrobleni zalizom rukavici na golovi kasku na oboh nogah shpori po nimecki tobto yih mozhna legko znyati todi yak shpori za polskim zrazkom pribivayutsya do chobit i veliku tigrovu abo leopardovu shkuru pidbitu oksamitom abo shovkom temno chervonogo koloru yakoyu gusar prikrivaye live pleche Kin jogo povinen buti visokim krasivim silnim dobrogo hodu oksamitove sidlo z nagrudnim i pidhvostnim remenyami dlya togo shob vershnik mav tverdu oporu pri udari spisom u voroga na povnomu skaku Gusar povinen mati pistolet v livij ruci trimati luk dovgu j gostru shpagu pid pravim stegnom i yak zazvichaj shablyu zboku Pid chas boyu vin vityaguye svoyu shpagu z za stegna i navishuye yiyi sobi na pravu kist shob mati ruku vilnoyu dlya spisa yakij ye golovnoyu zbroyeyu jogo vikoristovuvali gusari pid chas boyu dlya prorivu eskadroniv voroga Platnya gusar stanovila p yatdesyat livriv na kvartal tobto za tri misyaci Krim togo voni mali zimovi kvartiri Takozh bula legka kinnota yaku movoyu ciyeyi krayini nazivali kozaki Voni sluzhili tak samo yak i dvoryani v gusarskih zagonah Yih sporyadzhennya skladalosya z kilchastoyi kurtki abo kolchugi yaka zakrivala ruki do polovini Krim togo u nih buli she zalizni rukavici a golova bula pokritoyu kolchuzhnoyu misyurkoyu Koni kozakiv povinni buti vitrivali shvidki i spritni Yihnya zbroya luk strili i pistoleti Priznachennya kozakiv pidtrimuvati gusar koli voni jdut u hid zakinchuvati znishennya rozbitih gusarami eskadroniv Yih platnya stanovila sorok livriv na kvartal Kinnota UNR Dokladnishe Armiya Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki Kinnota vinikla odrazu pislya stvorennya vijsk UNR V yiyi vijskah sluzhili ne lishe ukrayinciv Do cih vijsk do togo zh avtomatichno zarahovuvalisya vsi ukrayinizovani chastini rosijskoyi armiyi z usim svoyim starim komandnim skladom Odin z najkrashih yiyi polkiv buv Hortickij kinnij polk Zaporizkoyi diviziyi UNR pidrozdil armiyi Ukrayinskoyi narodnoyi respubliki Roztashovuvavsya u Zaporizhzhi Polk vidomishij yak Polk Chornih zaporozhciv vin uvijshov u istoriyu yak najboyezdatnisha kinna chastina ukrayinskoyi armiyi yaka vprodovzh vsiyeyi Gromadyanskoyi vijni zhodnogo razu ne zaznala porazki Radyanska kinnota Vstupajte v chervonu kinnotu Plakat URSR 1920 Radyanska kinnota pochala formuvatisya odnochasno iz stvorennyam Chervonoyi Armiyi v 1918 Z rozformovanoyi staroyi rosijskoyi armiyi do skladu RSChA uvijshli tilki 3 kinnih polki U formuvanni kinnoti dlya Chervonoyi Armiyi zustrivsya ryad trudnoshiv osnovni rajoni yaki postachali v armiyu vershnikiv i verhovih konej Ukrayina Pivden ta Pivdennij Shid Rosiyi buli zajnyati bilogvardijcyami ta okupovani armiyami inozemnih derzhav brakuvalo dosvidchenih komandiriv zbroyi i sporyadzhennya Tomu osnovnimi organizacijnimi odinicyami v kinnoti spochatku buli sotni eskadroni zagoni i polki Vid okremih kinnih polkiv i kinnih zagoniv nezabarom pochavsya perehid do formuvannya brigad a potim i divizij Tak z nevelikogo kinnogo partizanskogo zagonu S M Budonnogo stvorenogo v lyutomu 1918 voseni cogo zh roku pid chas boyiv za Caricin bula sformovana 1 sha Donska kinna brigada a potim zvedena kinna diviziya Caricinskogo frontu Osoblivo energijni zahodi po stvorennyu kinnoti buli zrobleni vlitku 1919 dlya protistoyannya armiyi Denikina Shob pozbaviti ostannyu perevagi u kinnoti potribni buli bilshi nizh diviziya kinni z yednannya U chervni veresni 1919 buli stvoreni 2 pershih kinnih korpusi do kincya 1919 chiselnist radyanskoyi i bilogvardijskoyi kinnoti zrivnyalasya Bojovi diyi v 1918 1919 pokazali sho z yednannya radyanskoyi kinnoti buli potuzhnoyu udarnoyu siloyu zdatnoyu virishuvati vazhlivi operativni zavdannya yak samostijno tak i u vzayemodiyi zi strileckimi z yednannyami Najvazhlivishim etapom v budivnictvi radyanskoyi kinnoti bulo stvorennya u listopadi 1919 Pershoyi kinnoyi armiyi a v lipni 1920 roku Drugoyi Kinnoyi armiyi Z yednannya ta ob yednannya kinnoti vidigrali vazhlivu rol v operaciyah proti armij Denikina i Kolchaka naprikinci 1919 na pochatku 1920 Vrangelya i armiyi Polshi v 1920 U roki Gromadyanskoyi voyini v okremih operaciyah radyanska kinnota stanovila do 50 chiselnosti pihoti Osnovnim sposobom dij pidrozdiliv chastin i z yednan kinnoti bulo nastup u kinnomu stroyu kinna ataka pidtrimuyetsya potuzhnim vognem kulemetiv z tachanok Koli umovi miscevosti i zapeklij opir protivnika obmezhuvali diyi kinnoti v kinnomu stroyu vona vela bij u spishenih bojovih poryadkah Radyanske komanduvannya v roki Gromadyanskoyi vijni zumilo uspishno virishiti pitannya vikoristannya velikih mas kinnoti dlya vikonannya operativnih zavdan Stvorennya pershih u sviti ruhomih ob yednan kinnih armij stalo vidatnim dosyagnennyam vijskovogo mistectva Kinni armiyi buli osnovnim zasobom strategichnogo manevru i rozvitku uspihu zastosovuvalisya masovano na virishalnih napryamkah proti tih sil protivnika yaki na comu etapi stanovili najbilshu nebezpeku Uspihu bojovih dij radyanskoyi kinnoti v roki Gromadyanskoyi vijni spriyali rozlogist teatriv vijskovih dij roztyagnutist vorozhih armij na shirokih frontah nayavnist slabko prikritih abo zovsim ne zajnyatih vijskami promizhkiv yaki vikoristovuvali kinni z yednannya dlya vihodu na flangi protivnika i zdijsnennya glibokih rejdiv u jogo til U cih umovah kinnota mogla povnistyu realizuvati svoyi bojovi vlastivosti i mozhlivosti ruhlivist raptovist udariv shvidkist i rishuchist dij Pislya Gromadyanskoyi vijni kinnota u Chervonij Armiyi prodovzhuvala zalishatisya dosit chislennim rodom vijsk U 1920 ti roki vona podilyalasya na strategichnu kinni diviziyi ta korpusi i vijskovu pidrozdili i chastini sho vhodili do skladu strileckih z yednan U 1930 ti roki do skladu kinnih divizij buli vvedeni mehanizovani piznishe tankovi i artilerijski polki zenitni zasobi nadali cej dosvid buv viznanij nevdalim dlya kinnoti buli rozrobleni novi bojovi statuti Yak ruhlivij rid vijsk strategichnu kinnotu priznachali dlya rozvitku prorivu i yiyi mogli vikoristovuvati za rishennyam frontovogo komanduvannya Socialnij statusVarvari Koni sluzhili varvaram ne tilki dlya boyu ale i buli simvolom prinalezhnosti vershnika do pevnogo klasu U bilshosti germanskih plemen toj hto mig dozvoliti sobi mati konya i toj hto vmiv voloditi yim nalezhav do eliti vijskovoyi socialnoyi ta politichnoyi Same takij poglyad na rechi lezhav v osnovi procesiv sho dopomagali kinnoti cilih 1200 rokiv panuvati na polyah bitv Kinnota zajmala najvazhlivishi roli strategichni i taktichni poziciyi v serednovichnih armiyah oskilki v yiyi lavah perebuvali najbagatshi i sami titulovani predstavniki todishnogo suspilstva Yih socialnij status i verhovenstvo u svoyu chergu zabezpechuvali yih zasobami ta chasom neobhidnimi dlya pidgotovki garnogo kinnotnika XIX XX stolittya U 19 20 stolittyah bilshist monarhij utrimuvali kinnotu yak chastinu korolivskoyi chi imperatorskoyi gvardiyi Ci pidrozdili mali viglyad yak odniyeyi eskadri dlya urochistogo suprovodu i palacovoyi varti tak i velikih z yednan priznachenih dlya aktivnishoyi roboti Suprovid ispanskogo korolivskogo dvoru mav vsogo odnu eskadru A Imperatorska prusska gvardiya stanovila dvanadcyat kinnih polkiv U vsih vipadkah kavaleristi cih pidrozdiliv buli z aristokratiyi i vidpovidnih tovaristv Neregulyarna kinnotaNeregulyarna kinnota ne mala pravilnogo vijskovogo ustroyu i ne prohodila kursu vijskovogo navchannya i vihovannya Do simdesyatih rokiv XVIII stolittya u Rosiyi do neregulyarnoyi kinnoti nalezhali kozaki Neregulyarna kinnota efektivno vikonuvala perevazhno taki funkciyi zdijsnennya rozvidki svoyechasne opovishennya komanduvannya pro peresuvannya suprotivnika realizaciya kontrolyu nad transportnimi komunikaciyami suprotivnika za dopomogoyu nespodivanih napadiv na jogo obozi i transporti organizaciya zasad rejdi po tilah voroga jogo peresliduvannya i znishennya peredovih jogo rozviduvalnih pidrozdiliv Klasifikaciya kinnotiOsnovna stattya Klasifikaciya kinnoti U XVII XVIII stolittyah dilili kinnotu na tri grupi Vazhka kinnota do neyi vhodili kirasiri rejtari a takozh u Rosijskij imperiyi Yedinij chitkij kriterij vidminnosti vid inshih tipiv kinnoti vaga konej znachno perevishuvala vagu serednoyi kinnoti legkoyi i dragunskoyi Primirom vaga yevropejskogo kirasirskogo konya kolivavsya v rajoni 600 700 kg a licarskij destrie vazhiv ne menshe 800 kg a to j bilshe tonni Zavdyaki vazi svoyih konej vazhka kinnota odnim svoyim naskokom mogla zim yati vorozhu pihotu i legku kinnotu Z cogo privodu znamenitij prusskij voyenachalnik Zejdlic skazav Kinnota zdobuvaye verh ne shablyami a hlistom i shporami Kirasiri vid tyazhkoyi kinnoti vershniki yakoyi buli zahisheni kirasoyu zahisne ozbroyennya z dvoh plastin vityagnutih po formi grudej i spini ta z yednanih pryazhkami na plechah i bokah i mali na ozbroyenni palash pistoleti i karabin do neyi vhodili draguni karabineri kinnogrenaderi Osnovnoyu zbroyeyu serednoyi kinnoti buv spis Draguni nazva kinnoti yaka zdatna diyati yak u kinnomu tak i v pishomu stroyu Doti pid ciyeyu zh nazvoyu rozumilasya pihota posadzhena na konej Voni vidilyalisya kaskami z plyumazhem z kinskogo volosu Takij golovnij ubir sluzhiv ne stilki dlya prikrasi a bilsh dlya zahistu vid shabelnih udariv Karabineri nazva kinnoti yaka ozbroyena karabinami Karabin vvazhayetsya pridatnishoyu vognepalnoyu zbroyeyu dlya vershnika anizh mushket oskilki vin buv legshim i prostishim u povodzhenni koli vershnik na koni Kinnogrenaderi elitni chastini yevropejskoyi kinnoti yaki spochatku priznachalisya dlya shturmu vorozhih ukriplen perevazhno v oblogovih operaciyah Kinnogrenaderi ozbroyuvalisya ruchnimi granatami i vognepalnoyu zbroyeyu Legka kinnota do neyi vhodili gusari ulani Vona vikoristovuvala konej shvidkih i malih za masoyu porid 450 500 kg u gusariv zazvichaj visokih zdatnih zdijsnyuvati trivali denni perehodi na pidnizhnij pashi bez istotnoyi vtrati bojovih yakostej Gusari legkoozbroyeni vershniki XV XX stolit poryad z ulanami sho vidriznyayutsya harakternim odyagom kiver visoka cilindrichna shapka z kozirkom mentik hutryana nakidka doloman korotkij mundir rejtuzi choboti Vsi gusari golili borodi j nosili vusa U XV XVII stolittyah nosili legki obladunki vklyuchayuchi i nepovni lati Ulani poryad z gusarami rid legkoozbroyenoyi na protivagu kirasiram novoyevropejskoyi kinnoti ozbroyenu spisami shablyami i pistoletami Suchasna situaciyaKavaleristi Franciyi na paradi v Parizhi U pershi povoyenni roki chiselnist kinnoti v Radyanskoyi Armiyi rizko skorotilasya a do seredini 1950 h rokiv zvazhayuchi na stvorennya ta vprovadzhennya v zbrojnih silah ryadu krayin zbroyi masovogo urazhennya ta povnoyi motorizaciyi armij kinnota yak rid vijsk bula postupovo skasovana v usih armiyah svitu Ostannoyu i yedinoyu vijskovoyu chastinoyu Radyanskoyi Armiyi yaka isnuvala do rozpadu SRSR i vklyuchala v sebe kinni pidrozdili sho nesli bojovi funkciyi bula 68 ma okrema motostrilecka brigada girska yaka dislokuvalasya v Oshi na pivdni Kirgizkoyi RSR Do skladu zaznachenoyi brigadi vhodili kinnij eskadron i girsko v yuchna rota Odnak ce ne poklalo kraj vikoristannyu konej u vijskovih cilyah Napriklad u Rosiyi i dosi povnocinno funkcionuyut v yuchno transportni pidrozdili u skladi chastin prikordonnih i vnutrishnih vijsk dislokovanih u goristij miscevosti Yih aktivno vikoristovuyut dlya perevezennya vantazhiv i boyepripasiv za pidtrimki dij girnicho shturmovih pidrozdiliv dlya vivezennya poranenih priskorenogo peresuvannya osobovogo skladu po peresichenij miscevosti na vuzkih stezhkah nedostupnih dlya tehniki i vikonannya inshih zavdan U cej chas na teritoriyi SND isnuye yedinij pidrozdil kinnoti yakij nese bojovi funkciyi Kinnij girsko yegerskij bataljon u skladi p yatoyi motostrileckoyi brigadi Zbrojnih Sil Kazahstanu Cej pidrozdil bulo stvoreno dlya pidtrimki prikordonnih vijsk u goristij miscevosti Pivdennogo Kazahstanu U skladi bataljonu dvi kinni girsko yegerski roti i kinna minometna batareya Kinnota dlya paradiv Teper kinnotu neridko vikoristovuyut dlya provedennya paradiv ta inshih podibnih ceremonij U Radyanskij Armiyi v 1962 roci dlya uchasti u kinoznimanni buv sformovanij 2002 roku na jogo bazi buv utvorenij Kinnij pochesnij eskort u skladi Prezidentskogo polku GalereyaKinna policiya Shvejcariyi 1972 Suchasnij vershnik na zmaganni Licari hrestonosci Shvedska korolivska kinnota Kinnota Iberijciv u III st do n e Licari u borotbi Legka kinnota seredini 19 go stolittya Rimska moneta zobrazhuye boga vijni Marsa i vershnikaDiv takozhAkiyama Josifuru batko yaponskoyi kinnoti PrimitkiU deyakih krayinah napriklad u SShA i Velikij Britaniyi istorichno sklalosya tak sho kavaleriyeyu nazivali deyaki bronetankovi z yednannya i povitryani zazvichaj vertolitni taktichni abo rozviduvalni chastini Take najmenuvannya u nih perejnyala i suchasna Polsha Arhiv originalu za 14 travnya 2013 Procitovano 19 grudnya 2010 Arhiv originalu za 26 grudnya 2010 Procitovano 7 grudnya 2010 Numidijskaya konnica 8 lipnya 2011 u Wayback Machine Zapiski numidijca Kak kavaleriya priobrela populyarnost 2011 07 21 u Wayback Machine Vooruzhennye Sily Srednevekovya Rycari Vojny srednevekovya 21 lipnya 2010 u Wayback Machine Gunnskaya konnica Vojny srednevekovya 21 lipnya 2010 u Wayback Machine Arabskaya konnica Drevnie civilizacii 30 listopada 2012 u Wayback Machine Taktika kavalerii Taratorin V V Istoriya boevogo fehtovaniya Razhnev G Istoriya Kavalerii s drevnosti do novejshego vremeni Krylatye gusary Rechi Pospolitoj tak i ne pobezhdennaya kavaleriya 24 lyutogo 2011 u Wayback Machine Armiya Rechi Pospolitoj v XVII veke 19 zhovtnya 2016 u Wayback Machine Iz memuarov Antuana de Gramona syna marshala gercoga de Gramona uchastvovavshego v pohode Yana Kazimira protiv moskovskih vojsk v 1663 64 godah Arhiv originalu za 5 sichnya 2011 Procitovano 12 grudnya 2010 Arhiv originalu za 20 travnya 2011 Procitovano 12 grudnya 2010 Vojny srednevekovya 21 lipnya 2010 u Wayback Machine Kavaleriya varvarov Irregulyarnye vojska 18 listopada 2010 u Wayback Machine Enciklopedicheskij slovar F A Brokgauza i I A Efrona VOENNOE ISKUSSTVO 18 veresnya 2010 u Wayback Machine Konnye kroaty horvaty irregulyarnaya kavaleriya perioda tridcatiletnej vojny 1618 1648 gg Svechin A A Evolyuciya voennogo iskusstva Fridrih Velikij SUHOPUTNYE VOJSKA 17 zhovtnya 2010 u Wayback Machine Slovari i enciklopedii na Akademike Arhiv originalu za 22 lipnya 2011 Procitovano 7 grudnya 2010 Teatr voyennih dij 21 serpnya 2012 u Wayback Machine ros Specpidrozdili Kazahstanu 24 travnya 2010 u Wayback Machine ros Radoslav Sikora Z istoriyi polskih krilatih gusariv Kiyiv Duh i litera 2012 ISBN 978 966 378 260 7 PosilannyaKinnota 15 veresnya 2020 u Wayback Machine Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1959 T 3 kn V Literi K Kom S 642 1000 ekz Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Kinnota Srednevekovye Kitajskie vooruzhennye kolesnicy 11 grudnya 2010 u Wayback Machine Snaryazhenie vsadnika i verhovogo konya 5 kvitnya 2012 u Wayback Machine Russkaya kavaleriya XVII XIX vekov Arhivovano 16 zhovtnya 2012 u WebCite Denison Dzhordzh Tejlor Istoriya konnicy 20 sichnya 2011 u Wayback Machine Aleksej Isaev Desyat mifov Vtoroj mirovoj glava pro sovetskuyu kavaleriyu 11 bereznya 2011 u Wayback Machine Kavalerijskie korpusa RKKA v Velikuyu Otechestvennuyu vojnu 1941 1945 5 lyutogo 2013 u Wayback Machine Kavalerijskie korpusa RKKA 4 travnya 2014 u Wayback Machine Anton Proshenkov Drevnerusskaya konnica universalnye soldaty srednevekovya Arhivovano 16 zhovtnya 2012 u WebCite Anton Proshenkov Voennaya sistema Yuzhnoj Rusi Arhivovano 16 zhovtnya 2012 u WebCite