Важка кіннота, важка кавалерія — рід ударних кінних військ. До важкої кавалерії відносять кірасирів, кінних карабінерів, кінних гренадерів (двох останніх можуть відносити і до ), а також рейтарів раннього Нового часу.
Важка кавалерія існувала ще в Античності (македонські гетайри, перські , парфянські катафракти і римсько-візантійські катафрактарії), а також у Середньовіччі (лицарська кіннота). Розвиток вогнепальної зброї у Пізньому Середньовіччі вніс зміни в концепцію цих військ: вони майже відмовилися від держакової зброї (лицарських списів, пік), стали вести вогневий бій, хоча основним їхнім прийомом був удар .
Важкі кавалеристи часто мали обладунки у вигляді кірас і шоломів (кірасири, рейтари, іноді карабінери), що захищали їх від ударів клинкової зброї та рушничних і пістолетних куль. Клинкова зброя важкої кавалерії — палаш (рідше шабля), у той час як легка кіннота озброювалася переважно шаблями. Кірасирів у певні періоди пробували озброювати також піками (хоча ця зброя була звичайнішою для легкої кавалерії); для ведення вогневого бою важка кавалерія мала на озброєнні пістолети й карабіни, а кінногренадери — і ручні гранати. Єдиний чіткий критерій відмінності від інших типів кінноти — вага коней, що значно перевищувала вагу коней легкої і середньої (драгунської) кінноти. Приміром вага європейського кірасирського коня коливалася в районі 600—700 кг, а лицарський дестріє важив не менше 800 кг, а то й більше тонни. Завдяки вазі своїх коней важка кіннота одним своїм наскоком могла зім'яти ворожу піхоту і легку кінноту. З цього приводу знаменитий прусський воєначальник сказав: «Кіннота здобуває верх не шаблями, а хлистом і шпорами». Завдяки масі коней і часто вживаним у цих кавалеристів обладункам важка кіннота була, поряд з лінійною піхотою й польовою артилерією, однією з основних ударних сил армії, призначених для вирішальної атаки.
Див. також
Примітки
- Н. Ф. Азясский. Кавалерия // Большая российская энциклопедия : [в 36 т.] / председ. ред. кол. Ю. С. Осипов, отв. ред. С. Л. Кравец. — М. : Науч. изд-во «БРЭ», 2004—2017. (рос.)
- Ражнев Г. История Кавалерии с древности до новейшего времени
- Свечин А. А. — Эволюция военного искусства. Фридрих Великий.
Джерела
- Радослав Сікора: З історії польських крилатих гусарів. Київ: Дух і літера, 2012. . .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vazhka kinnota vazhka kavaleriya rid udarnih kinnih vijsk Do vazhkoyi kavaleriyi vidnosyat kirasiriv kinnih karabineriv kinnih grenaderiv dvoh ostannih mozhut vidnositi i do a takozh rejtariv rannogo Novogo chasu Francuzki kirasiri napoleonivskogo chasu Napoleonivskij karabiner 1812 roku Vazhka kavaleriya isnuvala she v Antichnosti makedonski getajri perski parfyanski katafrakti i rimsko vizantijski katafraktariyi a takozh u Serednovichchi licarska kinnota Rozvitok vognepalnoyi zbroyi u Piznomu Serednovichchi vnis zmini v koncepciyu cih vijsk voni majzhe vidmovilisya vid derzhakovoyi zbroyi licarskih spisiv pik stali vesti vognevij bij hocha osnovnim yihnim prijomom buv udar Vazhki kavaleristi chasto mali obladunki u viglyadi kiras i sholomiv kirasiri rejtari inodi karabineri sho zahishali yih vid udariv klinkovoyi zbroyi ta rushnichnih i pistoletnih kul Klinkova zbroya vazhkoyi kavaleriyi palash ridshe shablya u toj chas yak legka kinnota ozbroyuvalasya perevazhno shablyami Kirasiriv u pevni periodi probuvali ozbroyuvati takozh pikami hocha cya zbroya bula zvichajnishoyu dlya legkoyi kavaleriyi dlya vedennya vognevogo boyu vazhka kavaleriya mala na ozbroyenni pistoleti j karabini a kinnogrenaderi i ruchni granati Yedinij chitkij kriterij vidminnosti vid inshih tipiv kinnoti vaga konej sho znachno perevishuvala vagu konej legkoyi i serednoyi dragunskoyi kinnoti Primirom vaga yevropejskogo kirasirskogo konya kolivalasya v rajoni 600 700 kg a licarskij destriye vazhiv ne menshe 800 kg a to j bilshe tonni Zavdyaki vazi svoyih konej vazhka kinnota odnim svoyim naskokom mogla zim yati vorozhu pihotu i legku kinnotu Z cogo privodu znamenitij prusskij voyenachalnik skazav Kinnota zdobuvaye verh ne shablyami a hlistom i shporami Zavdyaki masi konej i chasto vzhivanim u cih kavaleristiv obladunkam vazhka kinnota bula poryad z linijnoyu pihotoyu j polovoyu artileriyeyu odniyeyu z osnovnih udarnih sil armiyi priznachenih dlya virishalnoyi ataki Div takozhKatafraktariyiPrimitkiN F Azyasskij Kavaleriya Bolshaya rossijskaya enciklopediya v 36 t predsed red kol Yu S Osipov otv red S L Kravec M Nauch izd vo BRE 2004 2017 ros Razhnev G Istoriya Kavalerii s drevnosti do novejshego vremeni Svechin A A Evolyuciya voennogo iskusstva Fridrih Velikij DzherelaRadoslav Sikora Z istoriyi polskih krilatih gusariv Kiyiv Duh i litera 2012 ISBN 978 966 378 260 7