Космічний політ — це подорож чи транспортування в / або через космос. Чітка межа між Землею і космосом відсутня, Міжнародна авіаційна федерація вважає межею висоту 100 км від поверхні Землі. Щоби на такій висоті літальний апарат летів завдяки дії аеродинамічних сил, треба мати першу космічну швидкість, що робить політ швидше орбітальним, ніж аеродинамічним. Класичний поділ між авіа- та космічними польотами, дедалі більше розмивається завдяки розвитку суборбітальних космічних кораблів і орбітальних літаків.
Історія
Хоча уявлення про подорожі до Місяця і планет та зірок існувало давно, лише в XX столітті з розвитком ракетної техніки, котра забезпечувала б необхідне прискорення для покидання планети, це стало можливим і єдиним способом.
Теоретичні розробки і ракети-піонери
Вперше теоретичні аспекти космічних польотів досліджував російський вчений Костянтин Ціолковський, котрий сформулював основні математичні положення ракетних двигунів і вивів формулу Ціолковського. Німець Герман Оберт також встановив 1923 року основне рівняння ракетної техніки і показав за допомогою концепції багатоступеневої ракети як і Ціолковський, як можна вивести вигідно великий на бажану орбіту.
Першим відомим інженером і вченим був американець Роберт Годдард, котрий 1910 року розробив маленький ракетний двигун. 1926 року йому вдалось запустити перший Рідинний ракетний двигун. Ще раніше активним у цій сфері був астроном і піонер ракетної техніки із Больцано Макс Вальє. Він здійснив перші європейські досліди з рідким паливом і побудував автомобіль з ракетним двигуном, котрий нині перебуває в німецькому музеї. Під час випробувань в Берліні вибухнула камера згоряння і металевий уламок убив 35-літнього інженера.
Це вивчення основ ракетобудування ентузіастами до початку 1930-х було фундаментом для розвитку нових технологій, котрі тільки в поєднанні військового інтересу і держфінансування могли розвинутись. Значний внесок у розвиток космонавтики здійснив Вернер фон Браун починаючи з Пенемюнде 1934 року і Фау-2 (що стала взірцем для багатьох радянських і американських ракет) до Сатурна-5 з висадкою на Місяці в 1969–1972 роках. НАСА під час опрацьовування траєкторії польоту космічних кораблів до Місяця, використало розробки українця Юрія Кондратюка.
Крім технічних основ, з'явились і астрономічні знання небесної механіки, котрі були потрібні для космічних польотів.
Армія і промисловість
Розвиток ракетної техніки спочатку відбувався в Третьому Рейху, котрий бачив у новій технології можливість обходу Версальського договору. До початку Другої світової війни з'явились дослідницькі і виробничі комплекси в Пенемюнде під керівництвом Вернера фон Брауна, де створили ракету Фау-2. Вона стала першою важкою керованою ракетою у світі.
Космічні перегони під час Холодної війни
За часів Холодної війни космічні польоти насамперед, мали величезне психологічне і пропагандистське значення. Поряд із безсумнівним військовим значенням сучасники сприймали їх як ознаки потужності і прогресивності двох країн-суперників.
Внаслідок так званої Супутникової кризи у жовтні 1957 року американське суспільство усвідомило, що СРСР майже повністю надолужив технологічне відставання у космічних технологіях. Відтоді США також, стали усебічно підтримувати космонавтику, отже почались відкриті перегони.
Значними подіями космічного змагання були: через місяць після запуску Супутника-1, запуск супутника з першою у світі живою істотою на борту в космос — собакою Лайка. 12 квітня 1961 року Юрій Гагарін став першою людиною, що полетіла в космос, облетівши Землю. Радянські автоматичні міжпланетні станції першими здійснили (Луна-2 1959 року) і м'яку посадки (Луна-9 1966 року) на Місяць. За президента Кеннеді США зосереджують зусилля на пілотованому польоті до Місяця, котрий 20 липня 1969 року з півмільярдом телеглядачів був, ймовірно, найбільш обговорюваною подією Холодної війни того часу, що ретельно приховувалось у СРСР.
Співпраця і всеохопність в космонавтиці
Під час існування станції Мир, почалась посилена співпраця Російської Федерації і США. Неодноразово Спейс шаттл стикувався із застарілою станцією і цим допомагав продовжити її існування.
Спільні зусилля перетворилися на проектування Міжнародної космічної станції. Після аварії шаттла Колумбія і зміни стратегії НАСА майбутнє МКС стоїть під питанням, оскільки 2011 року, США повністю вивели із експлуатації Шаттли через їх високу аварійність.
Значущі події
- 3 жовтня 1942 року: Фау-2 — перший об'єкт, сконструйований людиною, підійшов до межі атмосфери (85 км). Друга ракета мала досягти висоти 120 кілометрів. Американці 1946 року за допомогою захопленої німецької ракети Фау-2 досягли висоти 187 кілометрів. Фау-2 не могла досягти Першої космічної швидкості, необхідної для виходу на орбіту.
- 4 жовтня 1957 року: запущено перший штучний супутник Землі — Супутник-1.
- 19 серпня 1960 року: Супутник-5 вперше повертається на Землю з двома живими істотами на борту — собаками Білкою і Стрілкою.
- 12 квітня 1961 року: Юрій Гагарін став першою людиною, що здійснила політ в космос, облетівши Землю на Востоку-1.
- 5 травня 1961 року: Алан Шепард став першим американцем, що побував у космосі, здійснивши суборбітальний політ за параболічною траєкторією менше хвилини.
- 16 червня 1963 року: Валентина Терешкова на Востоці-6 стала першою жінкою, що побувала в космосі.
- 18 березня 1965 року: Олексій Леонов залишив корабель Восход-2 і став першою людиною, що вийшла у відкритий космос. Командир екіпажу — Павло Беляєв.
- 3 лютого 1966 року: Луна-9 вперше здійснила м'яку посадку на інше небесне тіло — Місяць.
- 16 липня 1969 року: Аполлон-11 вперше здійснив посадку на Місяці. Ніл Армстронг 20 липня 1969 року став першою людиною, що ступила на Місяць, за ним вийшов Базз Олдрін. Майкл Коллінз пілотував орбітальний блок.
- 15 грудня 1971 року: Венера-7 вперше здійснила посадку на іншу планету — Венеру.
- 24 грудня 1979 року: відбувся перший політ європейської ракети-носія Аріан-1.
- 12 квітня 1981 року: відбувся перший політ шаттла Колумбія. Перший космічний корабель багаторазового використання.
- 19 лютого 1986 року: відбувся запуск базового блоку космічної станції Мир.
- 20 листопада 1998 року: відбувся запуск російського модуля Заря — почалось будівництво Міжнародної космічної станції, котра досі є найбільшим проектом в космонавтиці.
- 15 жовтня 2003 року: Ян Лівей став першим китайцем, що побував у космосі, під час пілотованого польоту .
- 24 жовтня 2007 року: Китай запустив свій перший місячний супутник — на ракеті-носії типу .
- 22 жовтня 2008 року: Індія реалізувала свою першу місячну програму, запустивши супутник Чандраян-1 до Місяця.
Загальні відомості
Політ
Розрізняють орбітальний і суборбітальний космічний політ. Для досягнення орбіти космічний апарат має на мінімальній висоті досягти першої космічної швидкості близько 7,9 км/с в горизонтальному напрямі, щоб він став штучним супутником Землі.
Орбітальна станція
Транспортний космічний корабель
Щоб космічні станції забезпечувати вантажами і паливом, використовують космічні кораблі забезпечення. Вони можуть бути різновидом пілотованих версій космічних апаратів, як, наприклад, російський Прогрес. Інші, створено безпосередньо для цієї мети, як японський H-II Transfer Vehicle.
Космічні країни
Космічною країною вважається держава, що запускала свої супутники на власних ракетах-носіях. Крім того тут наведені країни, котрі працюють над проектами власних ракет-носіїв, але досі вони не були вдалими (наприклад, Бразилія).
СРСР та Росія
Радянська космонавтика досягла перших успіхів наприкінці 1950-х — на початку 1960-х: запуск першого штучного супутника під назвою «Супутник-1» 1957 року і перший пілотований політ на «Востоку-1» 1961 року. Проте радянська місячна програма зазнала невдачі, і після висадки американців на Місяць СРСР зосередився на створенні космічних станцій на навколоземній орбіті і довгочасному перебуванні людини у космосі. Власним багаторазовим транспортним космічним кораблем мав стати «Буран», але програму зупинили після єдиного автоматичного тестового польоту.
Після розпаду СРСР, Росія належить до провідних космічних країн. У складі екіпажу МКС завжди присутній щонайменше один російський космонавт, а космічні кораблі «Союз», як і транспортер «Прогрес» потрібні при експлуатації МКС.
В непілотованій космонавтиці Росія також відіграє провідну роль. Більшість запусків супутників робиться російськими ракетами, перш за все ракетами-носіями «Союз» і «Протон».
США
Історія космонавтики США розпочалась під тиском «Космічних перегонів» з офіційного підписання акту президентом Дуайтом Ейзенхауером 29 липня 1958 року, котрий передбачив створення НАСА. Нове відомство почало свою роботу 1 жовтня 1958 року. Тоді воно складалось із 4 лабораторій і близько 8 000 співробітників.
Бразилія також намагається «закріпитись» в космосі. Досі це вдавалось із невеликим успіхом. 1997 року невдовзі після старту в Атлантичний океан впала перша бразильська ракета-носій . 1999 року сталась аварія ракети, а 23 серпня 2003 року вибух ракети на базі в , котрий забрав 21 людське життя.
Китай
Китай дуже давно посилено розвиває власну космонавтику. 15 жовтня 2003 року вирушив у космос перший тайконавт на ракеті-носії серії «Шеньчжоу». Таким чином Китай став третьою країною після СРСР і США, котра здійснила пілотований космічний політ. Також заплановані, своя космічна станція, автоматичний політ на Місяць до 2016 року, пілотований політ на Місяць до 2024 року. Перший запуск автоматичного місячного зонду під назвою відбувся 24 жовтня 2007 року.
Європа
Європа посіла панівне положення на ринку запусків комерційних супутників у космос із сімейством ракет , після того як раніше в 1960-ті і 1970-ті розвиток своєї ракети-носія залишився безуспішним. Після того як ESA в 1980-ті дуже тісно працювало зі США, наприклад Spacelab, з'явились також інші можливості для співпраці після падіння Залізної завіси. Першим кроком стало відвідання європейськими космонавтами космічної станції Мир. В будівництві і експлуатації МКС бере участь Європа з власними розробленими елементами. Коламбус — наукова лабораторія, котра була приєднана 11 лютого 2008 року. ATV — повністю автоматичний вантажний космічний корабель, запускається ракетою-носієм Аріан-5 і пристиковується до МКС. Його головне завдання — транспортування ракетного палива, води, наукового обладнання й інших предметів забезпечення. Під час відльоту, ATV забирає сміття, відходи життєдіяльності і згорає в земній атмосфері.
Індія
Індія також посилює свою космічну діяльність і може вже похвалитися кількома супутниками і ракетами-носіями (ASLV, PSLV, з технікою із програми ), зробленою у власній країні. Перший успішний запуск супутника, Індія здійснила 18 липня 1980 року. 2007 року було заявлено про власний місячний супутник. 22 жовтня 2008 року Індія запустила свій місячний супутник «Чандраян-1». Тут зіграла свою роль і міжнародна співпраця, найперше зі США — в автоматичному місячному польоті використовувались два американські інструменти: радар для тривимірної картографії місячної поверхні і система пошуку корисних копалин.
Головною рушійною силою індійської космонавтики, був колишній президент Абдул Калам. Раніше він був відповідальним за розвиток ракетної і космічної програм, і разом із [en][de] його називають батьком індійської космонавтики. Проте в липні 2006 року, космонавтика Індії зазнала невдачі: ракета-носій під час випробувань, відхилилася від курсу і впала в Бенгальську затоку.
2 лютого 2009 року Ірану вдалось вивести в космос перший супутник «Омід». Супутник за іранськими планами робив 15 обертів навколо Землі щоденно і передавав параметри своєї орбіти. Пізніше Іран заявив, що запущений супутник повністю виконав свої задачі і не зіштовхнувся з жодними технічними проблемами.
Ізраїль 1988 року зробив перший успішний запуск власної ракети-носія Шавіт. Потім були запуски Офек — супутників як корисного навантаження.
Японія
В Японії також розроблюються свої ракети-носії, супутники і автоматичні міжпланетні станції. Крім цього Японія бере участь в МКС із запуском модуля Кібо. Безкінечні невдачі і фінансові проблеми, призводили до сповільнення космічних програм, хоча населення, на відміну від європейців ставиться до цього більш зацікавлено.
Південна Корея
З 2002 року Південна Корея планувала на базі дослідницької висотної ракети збудувати власну ракету-носій з назвою «KSLV-1», щоб виводити маленькі (до 100 кг) супутники в космос. Але південнокорейський уряд вирішив, що Південна Корея до 2015 року повинна належати до десяти провідних космічних націй. Щоб здійснити амбітні плани, програму KSLV обмежили. Потому, наприкінці 2004 року російському підприємству ГКНПЦ імені М. В. Хрунічева доручили розробку першого ступеня KSLV-1, котра має базуватись на значно більшій Ангарі. Південна Корея хоче здійснювати розробку далі, щоб будувати потужніші наступні моделі і . Крім того будується новий космодром. 25 серпня 2009 року відбувся перший запуск KSLV-1. 30 січня 2013-го року було здійснено перший вдалий запуск KSLV-1. Південна Корея стала космічною країною трохи пізніше від Північної Кореї, що здійснила свій запуск 2012-го року.
Перший вдалий і підтверджений запуск супутника — 2012 рік.
Перший український штучний супутник Землі — Січ-1, запущений 31 серпня 1995 р. з космодрому «Плесецьк» (Росія) за допомогою ракети-носія «Циклон-3». 24 грудня 2004 року, було запущено ще один супутник цієї серії — Січ-1М. 17 серпня 2011-го був запущений п'ятий супутник — Січ-2. У планах на 2013 рік — Либідь та Січ-2М.
В період з 19 листопада по 5 грудня 1997 року здійснив свій перший космічний політ на американському БТКК «Коламбія» місії STS-87 перший (з часу відновлення Незалежності) український космонавт — Каденюк Леонід Костянтинович.
Комерційна і приватна космонавтика
21 червня 2004 року вперше досяг межі космосу — висоти 100 км, не виходячи на орбіту навколо Землі, пілотований літальний апарат, повністю профінансований недержавними організаціями. В липні 2005 року розробник Берт Рутан заснував власну космічну компанію. З 2009 року компанія Virgin Galactic пропонує всім охочим вирушити у суборбітальний політ за 200 000 $.
У березні 2011 року стало відомо, що першим космічним туристом з України, який здійснить суборбітальний політ, стане журналіст, ведучий телепрограми «Губернські хроніки» Борис Філатов..
Література
Левантовский В.И. Механика космического полета в элементарном изложении. — 3-е изд. — Наука, 1980. — 512 с.
Див. також
Примітки
- Sanz Fernández de Córdoba (21 червня 2004). Presentation of the Karman separation line, used as the boundary separating Aeronautics and Astronautics (англійською) . Официальный сайт Международной авиационной федерации. Архів оригіналу за 22 серпня 2011. Процитовано 26 грудня 2010.
{{}}
: Cite має пустий невідомий параметр:|description=
() - . Мембрана. 10 квітня 2009. Архів оригіналу за 15 січня 2010. Процитовано 12 грудня 2010.
{{}}
: Cite має пустий невідомий параметр:|description=
() - Андрей Кисляков (16 квітня 2009). . РИА Новости. Архів оригіналу за 21 квітня 2009. Процитовано 4 вересня 2010.
{{}}
: Cite має пустий невідомий параметр:|description=
() - . Lenta.ru. 10 квітня 2009. Архів оригіналу за 31 липня 2009. Процитовано 4 вересня 2010.
{{}}
: Cite має пустий невідомий параметр:|description=
() - . Большая советская энциклопедия. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 16 січня 2011.
{{}}
: Cite має пустий невідомий параметр:|description=
() - . Космическая энциклопедия . Архів оригіналу за 1 жовтня 2009. Процитовано 16 січня 2011.
{{}}
: Cite має пустий невідомий параметр:|description=
() - . «Мембрана». 22 жовтня 2008. Архів оригіналу за 23 жовтня 2008. Процитовано 16 січня 2011.
{{}}
: Cite має пустий невідомий параметр:|description=
() - . «РИА Новости». 22 жовтня 2008. Архів оригіналу за 21 лютого 2011. Процитовано 16 січня 2011.
{{}}
: Cite має пустий невідомий параметр:|description=
() - . «Lenta.ru». 10 липня 2006. Архів оригіналу за 26 серпня 2010. Процитовано 16 січня 2011.
{{}}
: Cite має пустий невідомий параметр:|description=
() - По распоряжению президента выведен на орбиту спутник "Омид" ("Надежда"). . Архів оригіналу за 23 квітня 2012. Процитовано 16 січня 2011.
{{}}
: Cite має пустий невідомий параметр:|description=
() - Первый иранский спутник «замолчал». Известия. 19 березня 2009. Процитовано 16 січня 2011.
{{}}
: Cite має пустий невідомий параметр:|description=
(); Недійсний|deadurl=unknown-host
()[недоступне посилання з квітня 2019] - . «Мембрана». 21 червня 2004. Архів оригіналу за 22 жовтня 2010. Процитовано 16 січня 2011.
{{}}
: Cite має пустий невідомий параметр:|description=
() - . . 5 березня 2011. Архів оригіналу за 1 квітня 2012. Процитовано 11 жовтня 2011.
{{}}
: Cite має пустий невідомий параметр:|description=
()
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kosmichnij polit ce podorozh chi transportuvannya v abo cherez kosmos Chitka mezha mizh Zemleyu i kosmosom vidsutnya Mizhnarodna aviacijna federaciya vvazhaye mezheyu visotu 100 km vid poverhni Zemli Shobi na takij visoti litalnij aparat letiv zavdyaki diyi aerodinamichnih sil treba mati pershu kosmichnu shvidkist sho robit polit shvidshe orbitalnim nizh aerodinamichnim Klasichnij podil mizh avia ta kosmichnimi polotami dedali bilshe rozmivayetsya zavdyaki rozvitku suborbitalnih kosmichnih korabliv i orbitalnih litakiv IstoriyaHocha uyavlennya pro podorozhi do Misyacya i planet ta zirok isnuvalo davno lishe v XX stolitti z rozvitkom raketnoyi tehniki kotra zabezpechuvala b neobhidne priskorennya dlya pokidannya planeti ce stalo mozhlivim i yedinim sposobom Teoretichni rozrobki i raketi pioneri Vpershe teoretichni aspekti kosmichnih polotiv doslidzhuvav rosijskij vchenij Kostyantin Ciolkovskij kotrij sformulyuvav osnovni matematichni polozhennya raketnih dviguniv i viviv formulu Ciolkovskogo Nimec German Obert takozh vstanoviv 1923 roku osnovne rivnyannya raketnoyi tehniki i pokazav za dopomogoyu koncepciyi bagatostupenevoyi raketi yak i Ciolkovskij yak mozhna vivesti vigidno velikij na bazhanu orbitu Pershim vidomim inzhenerom i vchenim buv amerikanec Robert Goddard kotrij 1910 roku rozrobiv malenkij raketnij dvigun 1926 roku jomu vdalos zapustiti pershij Ridinnij raketnij dvigun She ranishe aktivnim u cij sferi buv astronom i pioner raketnoyi tehniki iz Bolcano Maks Valye Vin zdijsniv pershi yevropejski doslidi z ridkim palivom i pobuduvav avtomobil z raketnim dvigunom kotrij nini perebuvaye v nimeckomu muzeyi Pid chas viprobuvan v Berlini vibuhnula kamera zgoryannya i metalevij ulamok ubiv 35 litnogo inzhenera Ce vivchennya osnov raketobuduvannya entuziastami do pochatku 1930 h bulo fundamentom dlya rozvitku novih tehnologij kotri tilki v poyednanni vijskovogo interesu i derzhfinansuvannya mogli rozvinutis Znachnij vnesok u rozvitok kosmonavtiki zdijsniv Verner fon Braun pochinayuchi z Penemyunde 1934 roku i Fau 2 sho stala vzircem dlya bagatoh radyanskih i amerikanskih raket do Saturna 5 z visadkoyu na Misyaci v 1969 1972 rokah NASA pid chas opracovuvannya trayektoriyi polotu kosmichnih korabliv do Misyacya vikoristalo rozrobki ukrayincya Yuriya Kondratyuka Krim tehnichnih osnov z yavilis i astronomichni znannya nebesnoyi mehaniki kotri buli potribni dlya kosmichnih polotiv Armiya i promislovist 44 misyachnij shimpanze na im ya Hem 31 sichnya 1961 roku uchasnik programi Rozvitok raketnoyi tehniki spochatku vidbuvavsya v Tretomu Rejhu kotrij bachiv u novij tehnologiyi mozhlivist obhodu Versalskogo dogovoru Do pochatku Drugoyi svitovoyi vijni z yavilis doslidnicki i virobnichi kompleksi v Penemyunde pid kerivnictvom Vernera fon Brauna de stvorili raketu Fau 2 Vona stala pershoyu vazhkoyu kerovanoyu raketoyu u sviti Kosmichni peregoni pid chas Holodnoyi vijni Za chasiv Holodnoyi vijni kosmichni poloti nasampered mali velichezne psihologichne i propagandistske znachennya Poryad iz bezsumnivnim vijskovim znachennyam suchasniki sprijmali yih yak oznaki potuzhnosti i progresivnosti dvoh krayin supernikiv Vnaslidok tak zvanoyi Suputnikovoyi krizi u zhovtni 1957 roku amerikanske suspilstvo usvidomilo sho SRSR majzhe povnistyu nadoluzhiv tehnologichne vidstavannya u kosmichnih tehnologiyah Vidtodi SShA takozh stali usebichno pidtrimuvati kosmonavtiku otzhe pochalis vidkriti peregoni Znachnimi podiyami kosmichnogo zmagannya buli cherez misyac pislya zapusku Suputnika 1 zapusk suputnika z pershoyu u sviti zhivoyu istotoyu na bortu v kosmos sobakoyu Lajka 12 kvitnya 1961 roku Yurij Gagarin stav pershoyu lyudinoyu sho poletila v kosmos obletivshi Zemlyu Radyanski avtomatichni mizhplanetni stanciyi pershimi zdijsnili Luna 2 1959 roku i m yaku posadki Luna 9 1966 roku na Misyac Za prezidenta Kennedi SShA zoseredzhuyut zusillya na pilotovanomu poloti do Misyacya kotrij 20 lipnya 1969 roku z pivmilyardom teleglyadachiv buv jmovirno najbilsh obgovoryuvanoyu podiyeyu Holodnoyi vijni togo chasu sho retelno prihovuvalos u SRSR Spivpracya i vseohopnist v kosmonavtici Kosmichna stanciya Mir Shattl Kolumbiya Pid chas isnuvannya stanciyi Mir pochalas posilena spivpracya Rosijskoyi Federaciyi i SShA Neodnorazovo Spejs shattl stikuvavsya iz zastariloyu stanciyeyu i cim dopomagav prodovzhiti yiyi isnuvannya Spilni zusillya peretvorilisya na proektuvannya Mizhnarodnoyi kosmichnoyi stanciyi Pislya avariyi shattla Kolumbiya i zmini strategiyi NASA majbutnye MKS stoyit pid pitannyam oskilki 2011 roku SShA povnistyu viveli iz ekspluataciyi Shattli cherez yih visoku avarijnist Znachushi podiyi 3 zhovtnya 1942 roku Fau 2 pershij ob yekt skonstrujovanij lyudinoyu pidijshov do mezhi atmosferi 85 km Druga raketa mala dosyagti visoti 120 kilometriv Amerikanci 1946 roku za dopomogoyu zahoplenoyi nimeckoyi raketi Fau 2 dosyagli visoti 187 kilometriv Fau 2 ne mogla dosyagti Pershoyi kosmichnoyi shvidkosti neobhidnoyi dlya vihodu na orbitu 4 zhovtnya 1957 roku zapusheno pershij shtuchnij suputnik Zemli Suputnik 1 19 serpnya 1960 roku Suputnik 5 vpershe povertayetsya na Zemlyu z dvoma zhivimi istotami na bortu sobakami Bilkoyu i Strilkoyu 12 kvitnya 1961 roku Yurij Gagarin stav pershoyu lyudinoyu sho zdijsnila polit v kosmos obletivshi Zemlyu na Vostoku 1 5 travnya 1961 roku Alan Shepard stav pershim amerikancem sho pobuvav u kosmosi zdijsnivshi suborbitalnij polit za parabolichnoyu trayektoriyeyu menshe hvilini 16 chervnya 1963 roku Valentina Tereshkova na Vostoci 6 stala pershoyu zhinkoyu sho pobuvala v kosmosi 18 bereznya 1965 roku Oleksij Leonov zalishiv korabel Voshod 2 i stav pershoyu lyudinoyu sho vijshla u vidkritij kosmos Komandir ekipazhu Pavlo Belyayev 3 lyutogo 1966 roku Luna 9 vpershe zdijsnila m yaku posadku na inshe nebesne tilo Misyac 16 lipnya 1969 roku Apollon 11 vpershe zdijsniv posadku na Misyaci Nil Armstrong 20 lipnya 1969 roku stav pershoyu lyudinoyu sho stupila na Misyac za nim vijshov Bazz Oldrin Majkl Kollinz pilotuvav orbitalnij blok 15 grudnya 1971 roku Venera 7 vpershe zdijsnila posadku na inshu planetu Veneru 24 grudnya 1979 roku vidbuvsya pershij polit yevropejskoyi raketi nosiya Arian 1 12 kvitnya 1981 roku vidbuvsya pershij polit shattla Kolumbiya Pershij kosmichnij korabel bagatorazovogo vikoristannya 19 lyutogo 1986 roku vidbuvsya zapusk bazovogo bloku kosmichnoyi stanciyi Mir 20 listopada 1998 roku vidbuvsya zapusk rosijskogo modulya Zarya pochalos budivnictvo Mizhnarodnoyi kosmichnoyi stanciyi kotra dosi ye najbilshim proektom v kosmonavtici 15 zhovtnya 2003 roku Yan Livej stav pershim kitajcem sho pobuvav u kosmosi pid chas pilotovanogo polotu 24 zhovtnya 2007 roku Kitaj zapustiv svij pershij misyachnij suputnik na raketi nosiyi tipu 22 zhovtnya 2008 roku Indiya realizuvala svoyu pershu misyachnu programu zapustivshi suputnik Chandrayan 1 do Misyacya Zagalni vidomostiPolit Zapusk Soyuza Rozriznyayut orbitalnij i suborbitalnij kosmichnij polit Dlya dosyagnennya orbiti kosmichnij aparat maye na minimalnij visoti dosyagti pershoyi kosmichnoyi shvidkosti blizko 7 9 km s v gorizontalnomu napryami shob vin stav shtuchnim suputnikom Zemli Orbitalna stanciya MKS u berezni 2009 roku Dokladnishe Orbitalna stanciya Transportnij kosmichnij korabel Shob kosmichni stanciyi zabezpechuvati vantazhami i palivom vikoristovuyut kosmichni korabli zabezpechennya Voni mozhut buti riznovidom pilotovanih versij kosmichnih aparativ yak napriklad rosijskij Progres Inshi stvoreno bezposeredno dlya ciyeyi meti yak yaponskij H II Transfer Vehicle Kosmichni krayiniKosmichnoyu krayinoyu vvazhayetsya derzhava sho zapuskala svoyi suputniki na vlasnih raketah nosiyah Krim togo tut navedeni krayini kotri pracyuyut nad proektami vlasnih raket nosiyiv ale dosi voni ne buli vdalimi napriklad Braziliya SRSR ta Rosiya Radyanska kosmonavtika dosyagla pershih uspihiv naprikinci 1950 h na pochatku 1960 h zapusk pershogo shtuchnogo suputnika pid nazvoyu Suputnik 1 1957 roku i pershij pilotovanij polit na Vostoku 1 1961 roku Prote radyanska misyachna programa zaznala nevdachi i pislya visadki amerikanciv na Misyac SRSR zoseredivsya na stvorenni kosmichnih stancij na navkolozemnij orbiti i dovgochasnomu perebuvanni lyudini u kosmosi Vlasnim bagatorazovim transportnim kosmichnim korablem mav stati Buran ale programu zupinili pislya yedinogo avtomatichnogo testovogo polotu Pislya rozpadu SRSR Rosiya nalezhit do providnih kosmichnih krayin U skladi ekipazhu MKS zavzhdi prisutnij shonajmenshe odin rosijskij kosmonavt a kosmichni korabli Soyuz yak i transporter Progres potribni pri ekspluataciyi MKS V nepilotovanij kosmonavtici Rosiya takozh vidigraye providnu rol Bilshist zapuskiv suputnikiv robitsya rosijskimi raketami persh za vse raketami nosiyami Soyuz i Proton SShA Istoriya kosmonavtiki SShA rozpochalas pid tiskom Kosmichnih peregoniv z oficijnogo pidpisannya aktu prezidentom Duajtom Ejzenhauerom 29 lipnya 1958 roku kotrij peredbachiv stvorennya NASA Nove vidomstvo pochalo svoyu robotu 1 zhovtnya 1958 roku Todi vono skladalos iz 4 laboratorij i blizko 8 000 spivrobitnikiv Braziliya Dokladnishe Braziliya takozh namagayetsya zakripitis v kosmosi Dosi ce vdavalos iz nevelikim uspihom 1997 roku nevdovzi pislya startu v Atlantichnij okean vpala persha brazilska raketa nosij 1999 roku stalas avariya raketi a 23 serpnya 2003 roku vibuh raketi na bazi v kotrij zabrav 21 lyudske zhittya Kitaj Dokladnishe Kitajske nacionalne kosmichne upravlinnya Kitaj duzhe davno posileno rozvivaye vlasnu kosmonavtiku 15 zhovtnya 2003 roku virushiv u kosmos pershij tajkonavt na raketi nosiyi seriyi Shenchzhou Takim chinom Kitaj stav tretoyu krayinoyu pislya SRSR i SShA kotra zdijsnila pilotovanij kosmichnij polit Takozh zaplanovani svoya kosmichna stanciya avtomatichnij polit na Misyac do 2016 roku pilotovanij polit na Misyac do 2024 roku Pershij zapusk avtomatichnogo misyachnogo zondu pid nazvoyu vidbuvsya 24 zhovtnya 2007 roku Yevropa Dokladnishe Yevropejske kosmichne agentstvo Yevropa posila panivne polozhennya na rinku zapuskiv komercijnih suputnikiv u kosmos iz simejstvom raket pislya togo yak ranishe v 1960 ti i 1970 ti rozvitok svoyeyi raketi nosiya zalishivsya bezuspishnim Pislya togo yak ESA v 1980 ti duzhe tisno pracyuvalo zi SShA napriklad Spacelab z yavilis takozh inshi mozhlivosti dlya spivpraci pislya padinnya Zaliznoyi zavisi Pershim krokom stalo vidvidannya yevropejskimi kosmonavtami kosmichnoyi stanciyi Mir V budivnictvi i ekspluataciyi MKS bere uchast Yevropa z vlasnimi rozroblenimi elementami Kolambus naukova laboratoriya kotra bula priyednana 11 lyutogo 2008 roku ATV povnistyu avtomatichnij vantazhnij kosmichnij korabel zapuskayetsya raketoyu nosiyem Arian 5 i pristikovuyetsya do MKS Jogo golovne zavdannya transportuvannya raketnogo paliva vodi naukovogo obladnannya j inshih predmetiv zabezpechennya Pid chas vidlotu ATV zabiraye smittya vidhodi zhittyediyalnosti i zgoraye v zemnij atmosferi Indiya Dokladnishe Indijska organizaciya kosmichnih doslidzhen Indiya takozh posilyuye svoyu kosmichnu diyalnist i mozhe vzhe pohvalitisya kilkoma suputnikami i raketami nosiyami ASLV PSLV z tehnikoyu iz programi zroblenoyu u vlasnij krayini Pershij uspishnij zapusk suputnika Indiya zdijsnila 18 lipnya 1980 roku 2007 roku bulo zayavleno pro vlasnij misyachnij suputnik 22 zhovtnya 2008 roku Indiya zapustila svij misyachnij suputnik Chandrayan 1 Tut zigrala svoyu rol i mizhnarodna spivpracya najpershe zi SShA v avtomatichnomu misyachnomu poloti vikoristovuvalis dva amerikanski instrumenti radar dlya trivimirnoyi kartografiyi misyachnoyi poverhni i sistema poshuku korisnih kopalin Golovnoyu rushijnoyu siloyu indijskoyi kosmonavtiki buv kolishnij prezident Abdul Kalam Ranishe vin buv vidpovidalnim za rozvitok raketnoyi i kosmichnoyi program i razom iz en de jogo nazivayut batkom indijskoyi kosmonavtiki Prote v lipni 2006 roku kosmonavtika Indiyi zaznala nevdachi raketa nosij pid chas viprobuvan vidhililasya vid kursu i vpala v Bengalsku zatoku Iran Dokladnishe Iranske kosmichne agentstvo 2 lyutogo 2009 roku Iranu vdalos vivesti v kosmos pershij suputnik Omid Suputnik za iranskimi planami robiv 15 obertiv navkolo Zemli shodenno i peredavav parametri svoyeyi orbiti Piznishe Iran zayaviv sho zapushenij suputnik povnistyu vikonav svoyi zadachi i ne zishtovhnuvsya z zhodnimi tehnichnimi problemami Izrayil Dokladnishe Izrayilske kosmichne agentstvo Izrayil 1988 roku zrobiv pershij uspishnij zapusk vlasnoyi raketi nosiya Shavit Potim buli zapuski Ofek suputnikiv yak korisnogo navantazhennya Yaponiya Dokladnishe Yaponske agentstvo aerokosmichnih doslidzhen V Yaponiyi takozh rozroblyuyutsya svoyi raketi nosiyi suputniki i avtomatichni mizhplanetni stanciyi Krim cogo Yaponiya bere uchast v MKS iz zapuskom modulya Kibo Bezkinechni nevdachi i finansovi problemi prizvodili do spovilnennya kosmichnih program hocha naselennya na vidminu vid yevropejciv stavitsya do cogo bilsh zacikavleno Pivdenna Koreya Dokladnishe Korejskij aviacijno kosmichnij naukovo doslidnij institut Z 2002 roku Pivdenna Koreya planuvala na bazi doslidnickoyi visotnoyi raketi zbuduvati vlasnu raketu nosij z nazvoyu KSLV 1 shob vivoditi malenki do 100 kg suputniki v kosmos Ale pivdennokorejskij uryad virishiv sho Pivdenna Koreya do 2015 roku povinna nalezhati do desyati providnih kosmichnih nacij Shob zdijsniti ambitni plani programu KSLV obmezhili Potomu naprikinci 2004 roku rosijskomu pidpriyemstvu GKNPC imeni M V Hrunicheva doruchili rozrobku pershogo stupenya KSLV 1 kotra maye bazuvatis na znachno bilshij Angari Pivdenna Koreya hoche zdijsnyuvati rozrobku dali shob buduvati potuzhnishi nastupni modeli i Krim togo buduyetsya novij kosmodrom 25 serpnya 2009 roku vidbuvsya pershij zapusk KSLV 1 30 sichnya 2013 go roku bulo zdijsneno pershij vdalij zapusk KSLV 1 Pivdenna Koreya stala kosmichnoyu krayinoyu trohi piznishe vid Pivnichnoyi Koreyi sho zdijsnila svij zapusk 2012 go roku Pivnichna Koreya Dokladnishe Pershij vdalij i pidtverdzhenij zapusk suputnika 2012 rik Malajziya Saudivska Araviya Ukrayina Dokladnishe Spisok ukrayinskih kosmichnih aparativ vivedenih na navkolozemnu orbitu Pershij ukrayinskij shtuchnij suputnik Zemli Sich 1 zapushenij 31 serpnya 1995 r z kosmodromu Pleseck Rosiya za dopomogoyu raketi nosiya Ciklon 3 24 grudnya 2004 roku bulo zapusheno she odin suputnik ciyeyi seriyi Sich 1M 17 serpnya 2011 go buv zapushenij p yatij suputnik Sich 2 U planah na 2013 rik Libid ta Sich 2M Pilotovani poloti V period z 19 listopada po 5 grudnya 1997 roku zdijsniv svij pershij kosmichnij polit na amerikanskomu BTKK Kolambiya misiyi STS 87 pershij z chasu vidnovlennya Nezalezhnosti ukrayinskij kosmonavt Kadenyuk Leonid Kostyantinovich Komercijna i privatna kosmonavtika21 chervnya 2004 roku vpershe dosyag mezhi kosmosu visoti 100 km ne vihodyachi na orbitu navkolo Zemli pilotovanij litalnij aparat povnistyu profinansovanij nederzhavnimi organizaciyami V lipni 2005 roku rozrobnik Bert Rutan zasnuvav vlasnu kosmichnu kompaniyu Z 2009 roku kompaniya Virgin Galactic proponuye vsim ohochim virushiti u suborbitalnij polit za 200 000 U berezni 2011 roku stalo vidomo sho pershim kosmichnim turistom z Ukrayini yakij zdijsnit suborbitalnij polit stane zhurnalist veduchij teleprogrami Gubernski hroniki Boris Filatov LiteraturaLevantovskij V I Mehanika kosmicheskogo poleta v elementarnom izlozhenii 3 e izd Nauka 1980 512 s Div takozhKorolov Sergij Pavlovich Kondratyuk Yurij Vasilovich Promislovist u kosmosi Kosmos Vsesvit Raketa nosij Ariane 6 Falcon 9 Angara Proton ta Pilotovanij kosmichnij polit Mizhplanetnij polit Portal Kosmonavtika PrimitkiSanz Fernandez de Cordoba 21 chervnya 2004 Presentation of the Karman separation line used as the boundary separating Aeronautics and Astronautics anglijskoyu Oficialnyj sajt Mezhdunarodnoj aviacionnoj federacii Arhiv originalu za 22 serpnya 2011 Procitovano 26 grudnya 2010 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Cite maye pustij nevidomij parametr description dovidka Membrana 10 kvitnya 2009 Arhiv originalu za 15 sichnya 2010 Procitovano 12 grudnya 2010 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Cite maye pustij nevidomij parametr description dovidka Andrej Kislyakov 16 kvitnya 2009 RIA Novosti Arhiv originalu za 21 kvitnya 2009 Procitovano 4 veresnya 2010 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Cite maye pustij nevidomij parametr description dovidka Lenta ru 10 kvitnya 2009 Arhiv originalu za 31 lipnya 2009 Procitovano 4 veresnya 2010 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Cite maye pustij nevidomij parametr description dovidka Bolshaya sovetskaya enciklopediya Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 16 sichnya 2011 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Cite maye pustij nevidomij parametr description dovidka Kosmicheskaya enciklopediya Arhiv originalu za 1 zhovtnya 2009 Procitovano 16 sichnya 2011 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Cite maye pustij nevidomij parametr description dovidka Membrana 22 zhovtnya 2008 Arhiv originalu za 23 zhovtnya 2008 Procitovano 16 sichnya 2011 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Cite maye pustij nevidomij parametr description dovidka RIA Novosti 22 zhovtnya 2008 Arhiv originalu za 21 lyutogo 2011 Procitovano 16 sichnya 2011 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Cite maye pustij nevidomij parametr description dovidka Lenta ru 10 lipnya 2006 Arhiv originalu za 26 serpnya 2010 Procitovano 16 sichnya 2011 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Cite maye pustij nevidomij parametr description dovidka Po rasporyazheniyu prezidenta vyveden na orbitu sputnik Omid Nadezhda Arhiv originalu za 23 kvitnya 2012 Procitovano 16 sichnya 2011 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Cite maye pustij nevidomij parametr description dovidka Pervyj iranskij sputnik zamolchal Izvestiya 19 bereznya 2009 Procitovano 16 sichnya 2011 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Cite maye pustij nevidomij parametr description dovidka Nedijsnij deadurl unknown host dovidka nedostupne posilannya z kvitnya 2019 Membrana 21 chervnya 2004 Arhiv originalu za 22 zhovtnya 2010 Procitovano 16 sichnya 2011 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Cite maye pustij nevidomij parametr description dovidka 5 bereznya 2011 Arhiv originalu za 1 kvitnya 2012 Procitovano 11 zhovtnya 2011 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Cite maye pustij nevidomij parametr description dovidka