Функціонально-вантажний блок «Заря» (рос. Заря, Зоря або Зірка) — один з модулів Російського сегмента Міжнародної космічної станції. Інша назва — Функціонально-вантажний блок (ФВБ).
Хоч модуль створювався в СРСР, виготовлявся на заводі імені М. В. Хрунічева в Москві і відноситься до російського сегменту МКС, проте є власністю НАСА, оскільки фінансування здійснювали американці.
Запуск «Зарі» відбувся за планом, 20 листопада 1998; її вивела на орбіту ракета «Протон». Цей модуль «рідний брат» важких модулів «Миру», створений на базі функціонального вантажного блоку транспортного корабля постачання, і маса близько 20 т. З цим запуском почалось розгортання на орбіті МКС.
Історія
Модуль 77км № 17501 «Заря» був створений з використанням матеріалів і комплектуючих російського виробництва на базі важкої багатоцільової платформи (функціонально-вантажний блок 11Ф77), що застосовувалася на Транспортних кораблях постачання 11Ф72 («Космос-929», «Космос-1267», «Космос-1443», «Космос-1686») і успішно пройшла випробування у складі орбітальних станцій «Салют-6», «Салют-7» в 1981-87. Пізніше вона була використана на спеціалізованих модулях 77-ї серії для орбітального комплексу 27КС «Мир». У рамках модулів 77-ї серії з 1989 по 1996 в Центрі Хрунічева були виготовлені модулі дооснащення 77КСД № 17101 «Квант-2», стикувально-технологічний 77КСТ № 17201 «Кристал», оптичний 77КСО № 17301 «Спектр» і дослідницько-екологічний 77КСІ № 17401 «Природа».
Розробка і будівництво
Модуль був побудований російським ДКНВЦ ім. Хрунічева на замовлення американської сторони і є власністю НАСА. Система управління модулем розроблена харківським ВАТ «Хартрон». Проект російського модуля був обраний американцями замість пропозиції компанії Локхід, модуля «Bus-1», завдяки меншим фінансовим затратам (220 млн дол замість 450 млн дол). За умовами контракту ДКНВЦ також зобов'язався побудувати дублерний модуль, ФГБ-2. При розробці та будівництві модуля інтенсивно використовувався технологічні напрацювання за транспортним кораблем постачання, на основі якого раніше були побудовані деякі модулі орбітальної станції «Мир». Значною перевагою цієї технології було повне енергопостачання за рахунок сонячних батарей, а також наявність власних двигунів, що дозволяють маневрування і коригування положення модуля в просторі.
Базова конструкція
Модуль має циліндричну форму з кулястим головним відсіком і конічною кормою, його довжина 12,6 м при максимальному діаметрі 4,1 м. Дві панелі сонячних батарей, габарити яких 10,7 м х 3,3 м, створюють середню потужність 3 кіловати. Енергія зберігається в шести акумуляторних нікель- кадмієвих батареях. «Зоря» оснащена 24 середніми і 12 малими двигунами для коригування просторового положення, а також двома великими двигунами для орбітальних маневрів. 16 баків, закріплених ззовні модуля, можуть містити до шести тонн палива. Для подальшого розширення станції, «Зоря» має три пасивні . Один з них на кормі і до нього з 26 липня 2000 пристикований модуль «Зірка». Інший стикувальний вузол розташований в носовій частині, і до нього з 6 грудня 1998 пристикований модуль «Юніті». Третій, надирний, пасивний стикувальний вузол використовувався для стикування кораблів постачання, з 18 травня 2010 до нього пристикований модуль .
Запуск і установка
«Заря» була запущена 20 листопада 1998 ракетою-носієм « Протон-К» з космодрому Байконур. Стартова маса становила 20,2646 тонн. Через 15 днів після успішного запуску до «Зарі» в рамках польоту шаттла «Індевор» STS-88 був приєднаний перший американський модуль «Юніті». Протягом трьох виходів у відкритий космос «Юніті» був підключений до систем електроживлення та комунікації «Зарі», змонтовано зовнішнє обладнання.
Завдання
До 2000 «Заря» виконувала функції енергопостачання станції, а також управління орієнтацією і підтримкою температурного режиму. Після стикування з модулем «Зірка» 26 липня 2000, більшість цих функцій були передані з «Зарі» на новий компонент станції. У міру розширення станції решта функцій були передані іншим модуля. Незмінною залишається функція модуля як сховища палива та склад. Також «Заря» містить простір для автоматичного проведення експериментів. 18 травня 2010 на надірний порт був встановлений Малий Дослідницький Модуль «Рассвет» (Світанок).
З 2012 року з модуля «Пірс» на модуль «Заря» було переміщено один кран-маніпулятор «стріла».
Параметри
Основні технічні характеристики:
Основні технічні характеристики | |
---|---|
Параметр | Значення |
Маса на орбіті, кг | 20 260 |
Довжина по корпусу, мм | 12 990 |
Обсяг герметичних відсіків, м³ | 71,5 |
Розмах сонячних батарей, мм | 24400 |
Площа фотоелектричних елементів, м² | 28 |
Гарантована середньодобова потужність електропостачання напругою 28 в, кВт | 3 |
Маса палива, що кг | до 6100 |
Тривалість функціонування на орбіті | 15 років |
Посилання
- . Архів оригіналу за 27 серпня 2008. Процитовано 9 січня 2014.(рос.)
- . Архів оригіналу за 6 вересня 2013. Процитовано 8 січня 2014.(рос.)
Джерела
- Міжнародна космічна станція: Заря [ 14 вересня 2006 у Wayback Machine.] на сайті НАСА(англ.)
- ФВБ Заря [ 13 серпня 2014 у Wayback Machine.] RussianSpaceWeb.com(англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Funkcionalno vantazhnij blok Zarya ros Zarya Zorya abo Zirka odin z moduliv Rosijskogo segmenta Mizhnarodnoyi kosmichnoyi stanciyi Insha nazva Funkcionalno vantazhnij blok FVB Modul Zarya znyatij z bortu STS 88 pershij modul majbutnoyi stanciyi 1998 Moduli Yuniti j Zarya z bortu STS 101 1998 Rosijskij orbitalnij segment Hoch modul stvoryuvavsya v SRSR vigotovlyavsya na zavodi imeni M V Hrunicheva v Moskvi i vidnositsya do rosijskogo segmentu MKS prote ye vlasnistyu NASA oskilki finansuvannya zdijsnyuvali amerikanci Zapusk Zari vidbuvsya za planom 20 listopada 1998 yiyi vivela na orbitu raketa Proton Cej modul ridnij brat vazhkih moduliv Miru stvorenij na bazi funkcionalnogo vantazhnogo bloku transportnogo korablya postachannya i masa blizko 20 t Z cim zapuskom pochalos rozgortannya na orbiti MKS IstoriyaModul 77km 17501 Zarya buv stvorenij z vikoristannyam materialiv i komplektuyuchih rosijskogo virobnictva na bazi vazhkoyi bagatocilovoyi platformi funkcionalno vantazhnij blok 11F77 sho zastosovuvalasya na Transportnih korablyah postachannya 11F72 Kosmos 929 Kosmos 1267 Kosmos 1443 Kosmos 1686 i uspishno projshla viprobuvannya u skladi orbitalnih stancij Salyut 6 Salyut 7 v 1981 87 Piznishe vona bula vikoristana na specializovanih modulyah 77 yi seriyi dlya orbitalnogo kompleksu 27KS Mir U ramkah moduliv 77 yi seriyi z 1989 po 1996 v Centri Hrunicheva buli vigotovleni moduli doosnashennya 77KSD 17101 Kvant 2 stikuvalno tehnologichnij 77KST 17201 Kristal optichnij 77KSO 17301 Spektr i doslidnicko ekologichnij 77KSI 17401 Priroda Rozrobka i budivnictvoModul buv pobudovanij rosijskim DKNVC im Hrunicheva na zamovlennya amerikanskoyi storoni i ye vlasnistyu NASA Sistema upravlinnya modulem rozroblena harkivskim VAT Hartron Proekt rosijskogo modulya buv obranij amerikancyami zamist propoziciyi kompaniyi Lokhid modulya Bus 1 zavdyaki menshim finansovim zatratam 220 mln dol zamist 450 mln dol Za umovami kontraktu DKNVC takozh zobov yazavsya pobuduvati dublernij modul FGB 2 Pri rozrobci ta budivnictvi modulya intensivno vikoristovuvavsya tehnologichni napracyuvannya za transportnim korablem postachannya na osnovi yakogo ranishe buli pobudovani deyaki moduli orbitalnoyi stanciyi Mir Znachnoyu perevagoyu ciyeyi tehnologiyi bulo povne energopostachannya za rahunok sonyachnih batarej a takozh nayavnist vlasnih dviguniv sho dozvolyayut manevruvannya i koriguvannya polozhennya modulya v prostori Bazova konstrukciyaModul maye cilindrichnu formu z kulyastim golovnim vidsikom i konichnoyu kormoyu jogo dovzhina 12 6 m pri maksimalnomu diametri 4 1 m Dvi paneli sonyachnih batarej gabariti yakih 10 7 m h 3 3 m stvoryuyut serednyu potuzhnist 3 kilovati Energiya zberigayetsya v shesti akumulyatornih nikel kadmiyevih batareyah Zorya osnashena 24 serednimi i 12 malimi dvigunami dlya koriguvannya prostorovogo polozhennya a takozh dvoma velikimi dvigunami dlya orbitalnih manevriv 16 bakiv zakriplenih zzovni modulya mozhut mistiti do shesti tonn paliva Dlya podalshogo rozshirennya stanciyi Zorya maye tri pasivni Odin z nih na kormi i do nogo z 26 lipnya 2000 pristikovanij modul Zirka Inshij stikuvalnij vuzol roztashovanij v nosovij chastini i do nogo z 6 grudnya 1998 pristikovanij modul Yuniti Tretij nadirnij pasivnij stikuvalnij vuzol vikoristovuvavsya dlya stikuvannya korabliv postachannya z 18 travnya 2010 do nogo pristikovanij modul Zapusk i ustanovkaViglyad modulya zseredini Zarya bula zapushena 20 listopada 1998 raketoyu nosiyem Proton K z kosmodromu Bajkonur Startova masa stanovila 20 2646 tonn Cherez 15 dniv pislya uspishnogo zapusku do Zari v ramkah polotu shattla Indevor STS 88 buv priyednanij pershij amerikanskij modul Yuniti Protyagom troh vihodiv u vidkritij kosmos Yuniti buv pidklyuchenij do sistem elektrozhivlennya ta komunikaciyi Zari zmontovano zovnishnye obladnannya ZavdannyaDo 2000 Zarya vikonuvala funkciyi energopostachannya stanciyi a takozh upravlinnya oriyentaciyeyu i pidtrimkoyu temperaturnogo rezhimu Pislya stikuvannya z modulem Zirka 26 lipnya 2000 bilshist cih funkcij buli peredani z Zari na novij komponent stanciyi U miru rozshirennya stanciyi reshta funkcij buli peredani inshim modulya Nezminnoyu zalishayetsya funkciya modulya yak shovisha paliva ta sklad Takozh Zarya mistit prostir dlya avtomatichnogo provedennya eksperimentiv 18 travnya 2010 na nadirnij port buv vstanovlenij Malij Doslidnickij Modul Rassvet Svitanok Z 2012 roku z modulya Pirs na modul Zarya bulo peremisheno odin kran manipulyator strila ParametriOsnovni tehnichni harakteristiki Osnovni tehnichni harakteristiki Parametr Znachennya Masa na orbiti kg 20 260 Dovzhina po korpusu mm 12 990 Obsyag germetichnih vidsikiv m 71 5 Rozmah sonyachnih batarej mm 24400 Plosha fotoelektrichnih elementiv m 28 Garantovana serednodobova potuzhnist elektropostachannya naprugoyu 28 v kVt 3 Masa paliva sho kg do 6100 Trivalist funkcionuvannya na orbiti 15 rokivPosilannya Arhiv originalu za 27 serpnya 2008 Procitovano 9 sichnya 2014 ros Arhiv originalu za 6 veresnya 2013 Procitovano 8 sichnya 2014 ros DzherelaMizhnarodna kosmichna stanciya Zarya 14 veresnya 2006 u Wayback Machine na sajti NASA angl FVB Zarya 13 serpnya 2014 u Wayback Machine RussianSpaceWeb com angl