«Юніті» (англ. Unity — Єдність; англ. «Node 1» — «Вузол-1») — перший повністю американський компонент Міжнародної космічної станції (юридично першим американським модулем може вважатися ФГБ «Зоря», який був створений в Центрі ім. М. В. Хрунічева за контрактом з компанією «Боїнг»). Компонент є герметичним циліндричним з'єднувальним модулем, з шістьма стикувальними вузлами (англ. nodes).
Опис
Модуль має циліндричну форму з шістьма єдиними механізмами стикування для приєднання інших модулів (два поздовжні і чотири радіальні). Довжина модуля 5,49 м при діаметрі 4,57 м. Основний матеріал, з якого виготовлено модуль — алюмінієві сплави.
Через модуль проходять критично важливі маршрути з передачі електроенергії, даних, рідин і газів для систем життєзабезпечення. Понад 50 000 механічних пристроїв, 216 трубопроводів для передачі рідин і газів і 121 внутрішніх і зовнішніх кабелів, що використовують понад дев'ять кілометрів проводу, встановлені в модулі. Модуль був збудований компанією «Боїнг» у цехах Центру космічних польотів імені Маршалла в Гантсвіллі, штат Алабама, «Юніті» став першим з трьох запланованих подібних з'єднувальних модулів.
Два стикувальні перехідники конічної форми були встановлені на обох кінцях модуля перед його запуском на «Індеворі». Перехідники (PMA, англ. Pressurized Mating Adapter, герметичний з'єднувальний перехідник), дозволяють системам стикування, використовуваним на шатлах і російських модулях, з'єднуватись з модулем. Станом на 2020 до одного PMA постійно приєднаний модуль «Зоря», другий приєднано до модуля Гармонія, перехідник використовувався для стикування з шатлами до припинення їхніх польотів.
Загальна маса модуля з двома конічними перехідниками становила 11612 кг. На обшивці перехідника між «Юніті» та «Зорею» змонтовані обчислювальні системи, або мультиплексор-демультиплексори (англ. MDM), які служили для контролю і управління модулем «Юніті» на ранніх етапах будівництва станції. В цей же час, для зв'язку з ЦУП в Х'юстоні і резервування російської комунікаційної системи, використовувалася система зв'язку модуля, здатна передавати дані, підтримувати аудіо та відео зв'язок.
Модуль був збудований компанією «Боїнг» у цехах Центру космічних польотів імені Маршалла в Гантсвіллі, штат Алабама, «Юніті» став першим з трьох запланованих подібних з'єднувальних модулів.
Запуск і стикування
Модуль «Юніті» був виведений на орбіту 4 грудня 1998, як основний вантаж шатла «Індевор» (складальна місія МКС 2А, місія шатла STS-88).
6 грудня 1998-го екіпаж шаттла «Індевор» приєднав модуль «Юніті» до запущеного 20 листопада ракетою-носієм «Протон», модуля «Зоря».
З'єднувальний модуль став основою для всіх майбутніх американських модулів МКС, які були приєднані до його шести стикувальних вузлів.
Крім «Зорі», з «Юніті» з'єднані (курсивом вказано приєднані раніше і згодом замінені модулі):
- з 4 грудня 1998 по 10 лютого 2001 до переднього стикувального вузла герметичний перехідник PMA-2;
- з 14 жовтня 2000 до зенітного стикувального вузла перша фермова конструкція МКС «Z1»;
- з 16 жовтня 2000 по 11 березня 2001 надирного стикувального вузла герметичний перехідник PMA-3;
- з 10 лютого 2001 до переднього стикувального вузла замість герметичного перехідника PMA-2 американський лабораторний модуль «Дестіні»;
- з 11 березня 2001 по 30 серпня 2007 до лівого стикувального вузла герметичний перехідник PMA-3;
- з 15 липня 2001 до правого стикувального вузла шлюз «Квест» для виконання ПКД в американських скафандрах;
- з 30 серпня 2007 по 7 липня 2009 до надирного стикувального вузла герметичний перехідник PMA-3;
- з 26 жовтня 2007 по 14 листопада 2007 тимчасово пристиковано до лівого стикувального вузла Гармонію;
- з 7 липня 2009 по 23 січня 2010 до лівого стикувального вузла герметичний перехідник PMA-3;
- з 12 лютого 2010 до лівого стикувального вузла Транквіліті («Вузол-3» (англ. «Node 3»));
- з 1 березня 2011 до надирного стикувального вузла Леонардо.
Розвиток
Два інші сполучні модулі станції (англ. Nodes) були побудовані компанією Alenia Aerospazio в Італії. Другий і третій модулі («Гармонія», «Спокій») трохи довші від модуля «Юніті», приблизно 6,3 метрів, і на кожному, крім шести причальних портів змонтовані додаткові кріплення для наукового обладнання станції (на «Юніті» таких кріплень чотири, на «Гармонії» — вісім і шістнадцять на «Спокої»).
ЄКА побудувало два додаткові модулі в порядку взаємозаліку з НАСА за доставку шатлом до МКС європейського лабораторного модуля «Колумбус» та іншого обладнання.
Посилання
- NASA Facts: Unity Connecting Module: cornerstone for a Home in Orbit (англ.)
- Expedition 15 — Tour of the Unity Node (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yuniti angl Unity Yednist angl Node 1 Vuzol 1 pershij povnistyu amerikanskij komponent Mizhnarodnoyi kosmichnoyi stanciyi yuridichno pershim amerikanskim modulem mozhe vvazhatisya FGB Zorya yakij buv stvorenij v Centri im M V Hrunicheva za kontraktom z kompaniyeyu Boying Komponent ye germetichnim cilindrichnim z yednuvalnim modulem z shistma stikuvalnimi vuzlami angl nodes Modul Yuniti Gruden 1998 Modul Yuniti u skladi MKS Traven 2001 Vseredni modulya Yuniti OpisModul maye cilindrichnu formu z shistma yedinimi mehanizmami stikuvannya dlya priyednannya inshih moduliv dva pozdovzhni i chotiri radialni Dovzhina modulya 5 49 m pri diametri 4 57 m Osnovnij material z yakogo vigotovleno modul alyuminiyevi splavi Cherez modul prohodyat kritichno vazhlivi marshruti z peredachi elektroenergiyi danih ridin i gaziv dlya sistem zhittyezabezpechennya Ponad 50 000 mehanichnih pristroyiv 216 truboprovodiv dlya peredachi ridin i gaziv i 121 vnutrishnih i zovnishnih kabeliv sho vikoristovuyut ponad dev yat kilometriv provodu vstanovleni v moduli Modul buv zbudovanij kompaniyeyu Boying u cehah Centru kosmichnih polotiv imeni Marshalla v Gantsvilli shtat Alabama Yuniti stav pershim z troh zaplanovanih podibnih z yednuvalnih moduliv Dva stikuvalni perehidniki konichnoyi formi buli vstanovleni na oboh kincyah modulya pered jogo zapuskom na Indevori Perehidniki PMA angl Pressurized Mating Adapter germetichnij z yednuvalnij perehidnik dozvolyayut sistemam stikuvannya vikoristovuvanim na shatlah i rosijskih modulyah z yednuvatis z modulem Stanom na 2020 do odnogo PMA postijno priyednanij modul Zorya drugij priyednano do modulya Garmoniya perehidnik vikoristovuvavsya dlya stikuvannya z shatlami do pripinennya yihnih polotiv Zagalna masa modulya z dvoma konichnimi perehidnikami stanovila 11612 kg Na obshivci perehidnika mizh Yuniti ta Zoreyu zmontovani obchislyuvalni sistemi abo multipleksor demultipleksori angl MDM yaki sluzhili dlya kontrolyu i upravlinnya modulem Yuniti na rannih etapah budivnictva stanciyi V cej zhe chas dlya zv yazku z CUP v H yustoni i rezervuvannya rosijskoyi komunikacijnoyi sistemi vikoristovuvalasya sistema zv yazku modulya zdatna peredavati dani pidtrimuvati audio ta video zv yazok Modul buv zbudovanij kompaniyeyu Boying u cehah Centru kosmichnih polotiv imeni Marshalla v Gantsvilli shtat Alabama Yuniti stav pershim z troh zaplanovanih podibnih z yednuvalnih moduliv Zapusk i stikuvannyaModul Yuniti buv vivedenij na orbitu 4 grudnya 1998 yak osnovnij vantazh shatla Indevor skladalna misiya MKS 2A misiya shatla STS 88 6 grudnya 1998 go ekipazh shattla Indevor priyednav modul Yuniti do zapushenogo 20 listopada raketoyu nosiyem Proton modulya Zorya Z yednuvalnij modul stav osnovoyu dlya vsih majbutnih amerikanskih moduliv MKS yaki buli priyednani do jogo shesti stikuvalnih vuzliv Krim Zori z Yuniti z yednani kursivom vkazano priyednani ranishe i zgodom zamineni moduli z 4 grudnya 1998 po 10 lyutogo 2001 do perednogo stikuvalnogo vuzla germetichnij perehidnik PMA 2 z 14 zhovtnya 2000 do zenitnogo stikuvalnogo vuzla persha fermova konstrukciya MKS Z1 z 16 zhovtnya 2000 po 11 bereznya 2001 nadirnogo stikuvalnogo vuzla germetichnij perehidnik PMA 3 z 10 lyutogo 2001 do perednogo stikuvalnogo vuzla zamist germetichnogo perehidnika PMA 2 amerikanskij laboratornij modul Destini z 11 bereznya 2001 po 30 serpnya 2007 do livogo stikuvalnogo vuzla germetichnij perehidnik PMA 3 z 15 lipnya 2001 do pravogo stikuvalnogo vuzla shlyuz Kvest dlya vikonannya PKD v amerikanskih skafandrah z 30 serpnya 2007 po 7 lipnya 2009 do nadirnogo stikuvalnogo vuzla germetichnij perehidnik PMA 3 z 26 zhovtnya 2007 po 14 listopada 2007 timchasovo pristikovano do livogo stikuvalnogo vuzla Garmoniyu z 7 lipnya 2009 po 23 sichnya 2010 do livogo stikuvalnogo vuzla germetichnij perehidnik PMA 3 z 12 lyutogo 2010 do livogo stikuvalnogo vuzla Trankviliti Vuzol 3 angl Node 3 z 1 bereznya 2011 do nadirnogo stikuvalnogo vuzla Leonardo RozvitokDva inshi spoluchni moduli stanciyi angl Nodes buli pobudovani kompaniyeyu Alenia Aerospazio v Italiyi Drugij i tretij moduli Garmoniya Spokij trohi dovshi vid modulya Yuniti priblizno 6 3 metriv i na kozhnomu krim shesti prichalnih portiv zmontovani dodatkovi kriplennya dlya naukovogo obladnannya stanciyi na Yuniti takih kriplen chotiri na Garmoniyi visim i shistnadcyat na Spokoyi YeKA pobuduvalo dva dodatkovi moduli v poryadku vzayemozaliku z NASA za dostavku shatlom do MKS yevropejskogo laboratornogo modulya Kolumbus ta inshogo obladnannya PosilannyaNASA Facts Unity Connecting Module cornerstone for a Home in Orbit angl Expedition 15 Tour of the Unity Node angl