Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

STS 101 третій політ шатла за програмою Міжнародної космічної станції Основним завданням місії була доставка на орбіту в

STS-101

STS-101

STS-101 — третій політ шатла за програмою Міжнародної космічної станції. Основним завданням місії була доставка на орбіту витрачених матеріалів і обладнання та ремонт електрообладнання модуля «Заря». Матеріали та обладнання, що доставляється на станцію, було розміщено у подвійному транспортному модулі , який розташовувався у вантажному відсіку шатла.

STS-101 (98 політ шатл, 21 політ «Атлантіс»)
image
Космічний корабельАтлантіс OV-104
Тип космічного корабляСпейс Шаттл
Екіпаж7
Місце запускуКеннеді LC-39A
Дата запуску19 травня 2000 10:11 UTC
Місце посадкиКеннеді Runway 15
Дата посадки29 травня 2000 06:20 UTC
Тривалість польоту9 діб 21 година 10 хвилин 10 секунд
Кількість обертів155
Апогей332 км
Перигей319 км
Орбітальний період91,04
Нахил орбіти51,5 градусів
Пройдено відстань6 600 000 км
Пов'язані місії
Попередня місія Наступна місія
image
STS-99 		image
STS-106
image
Екіпаж STS-101: спереду ліворуч Скотт Горовітц, Джеймс Голселл, позаду ліворуч Марі Вебер, Джеффрі Вільямс, Юрій Усачов, Джеймс Восс, Сьюзен Гелмс

Проблеми з російською ракетою-носієм «Протон» не дозволили вчасно вивести на орбіту службовий модуль «Звєзда». Модуль «Заря», який з листопада 1998 перебував у космосі, мав ресурс автономного польоту до березня 2000 року. У цей час станція складалася з модуля «Заря» і модуля «Юніті». Найближчою датою запуску модуля «Звєзда» вважався червень, але більш реальною датою запуску були липень чи серпень. Політ STS-101 планувався з розрахунку, що модуль «Звєзда» був би вже у космосі й екіпаж мав би провести обслуговування модуля «Заря» і привести в робочий стан модуль «Звєзда».

Коли в листопаді 1998 року на орбіту був виведений модуль «Заря», очікувалося, що до березня 2000 року (гарантований термін функціонування акумуляторних батарей модуля «Звєзда») модуль «Звєзда» буде на орбіті. Але проблеми з фінансуванням і аварія ракети- носія «Протон» призвели до непередбачених затримок. Оскільки запуск модуля «Звєзда» затримувався, НАСА ухвалила рішення замість одного польоту виконати два польоти «Атлантіс» STS-101 і «Атлантіс» STS-106. Під час польоту STS-101 виконати обслуговування модуля «Заря», а під час польоту STS-106 продовжити роботи з модулями «Заря» і «Звєзда».

До цього часу в модулі «Звєзда» в робочому стані знаходилися були чотири з шести акумуляторних батарей. Екіпаж шаттла «Атлантіс» STS-101 мав замінити акумуляторні батареї модуля «Заря», а також встановити обладнання для перезарядження батарей, встановити датчики задимлення, газоаналізатори і системи зв'язку. Під час виходу у відкритий космос, астронавти мали перемістити кран «Стріла» з модуля «Зоря» і тимчасово закріпити його на модулі «Юніті», тому що була небезпека, що кран міг перешкоджати при стикуванні модуля «Звєзда» з модулем «Заря».

Екіпаж

Екіпаж складався з досвідчених астронавтів, тільки один новачок космічних польотів — Джеффрі Вільямс.

Виходи у відкритий космос

  • Вихід 1 — ‘‘‘' ' Восс і Вільямс ‘‘‘
  • Мета: установка крана «Стріла» установка поручнів, заміна антени
  • Початок: 22 травня 2000 — 1:48 UTC
  • Закінчення: 22 травня — 8:32 UTC
  • Тривалість: 6:00 44 хвилини

Це 5-й вихід у космос пов'язаний з МКС, 5-й вихід за американською програмою пов'язаний з МКС. Це 2-й вихід у космос Джеймса Восса і 1-й вихід Джеффрі Уїльямса.

Підготовка до польоту

  • 29 жовтень 1999 керівництво НАСА оголосило, що шатл «Атлантіс» STS-101 вирушить у космос не раніше 16 березня 2000.
  • 27 січня старт перенесений на 13 квітня 2000 року.
  • 18 лютого був затверджений остаточний склад екіпажу шаттла: Джеймс Голселл (командир) Скотт Горовіц (пілот) Марі Вебер, Джеффрі Вільямс, Джеймс Восс, Сьюзен Гелмс і Юрій Усачов. Раніше учасники екіпажу , Юрій Маленченко і були переведені в екіпаж шаттла "Атлантіс " STS-106.
  • 13 березня старт перенесений на 17 квітня 2000 року.
  • 23 березня старт перенесений на 18 квітня 2000 року.
  • 25 березня шатл «Атлантіс» був вивезений з на стартовий майданчик 39А.
  • 29 березня старт шатлу «Атлантіс» STS-101 призначили на 15:20 24 квітня 2000 року. Стикування з МКС 26 квітня. Повернення на Землю 4 травня.
  • 24 квітня о 18:04 астронавти зайняли свої місця в кабіні шаттла, і люк за ними був закритий. О 20:07, за 8 хвилин до пуску, старт був скасований через вітер, швидкість якого перевищила допустиму норму. Старт був перенесений на добу і призначений на 19:52 25 квітня.
  • 25 квітня о 18:18 (приблизно за півтори години до призначеного часу старту) старт знову через сильний вітер скасували і перенесли на 19:29 26 квітня.
  • 26 квітня за дев'ять хвилин до призначеного часу (19:29) третя спроба старту шаттла була скасована. Причиною скасування стали погані погодні умови в Європі, в районі аеродромів аварійної посадки в Сарагосі (Іспанія), в Мороні (Іспанія) і Бен Гурірі (Марокко).
  • 5 травня старт шатла «Атлантіс» був призначений на 18 травня о 10:38
  • 16 травня старт шаттла перенесений з 18 травня на 19 травня о 10:11.
  • 19 травня о 10:11 шатл « Атлантіс» STS-101 успішно стартував.

Політ

19 травня (Старт і перший день польоту)

Після кількох затримок 19 травня в 10:11 за Гринвічем шатл «Атлантіс» STS-101 успішно стартував з космодрому мису Канаверал. Міжнародна космічна станція в момент старту перебувала над Україною. Цей 21- й космічний політ шаттла «Атлантіс» був його першим польотом після капітальної планової модернізації, яка з 1997 тривала майже три роки.

Після першої корекції параметри орбіти шаттла становили 320 × 200 км, нахил 51,6 °. Після виходу на орбіту був відкритий вантажний відсік шатлу. Через п'ять годин після старту, о 15:11, екіпаж відійшов до сну, щоб прокинутися о 23:11 і почати перший повний день у космосі.

20 травня (другий день польоту)

Підйом о 23:11 19 травня.

Астронавти займалися перевіркою систем шатла, підготовкою до стикування з МКСі підготовкою до виходу Вільямса і Восса у відкритий космос, який планувався в ніч з 20 на 21 травня. Астронавти Голселл і Вебер перевіряли працездатність робота-маніпулятора шаттла.

Параметри орбіти шаттла становили 320 × 160 км. «Атлантіс» перебував за 4350 км позаду МКС і наближався до станції на 880 км за кожен оборот навколо Землі (~ 90 хвилин).

Відхід екіпажу до сну о 13:11 20 травня.

21 травня (третій день польоту)

З 21:11 20 травня до 13:11 21 травня.

21 травня о 4:31 шатл «Атлантіс» пристикувався до Міжнародної космічної станції. Люк між шатлом і МКС мали відкрити через добу — 22 травня. До відкриття люка в станцію планувався вихід у відкритий космос.

До виходу у відкритий космос готувалися астронавти Восс і Вільямс. Тиск в кабіні шаттла було знижено з 1 атм (нормальний атмосферний тиск) до 0,7 атм, що відповідає тиску на висоті при близно 3000 метрів над рівнем океану 3000. Це робиться для допомоги астронавтам, які готуються до виходу у відкритий космос, звикнути до зниженого тиску і уникнути кесонної хвороби. При виході у відкритий космос всередині скафандра створюється атмосфера з чистого кисню, тиск усередині скафандра становить 0,3 атм.

Вихід мав розпочатися о 3:31 (22 травня) і закінчитися о 9:01.

Параметри орбіти МКС і шаттла становили 340 × 330 км, період — 91 хвилина.

22 травня (четвертий день польоту)

З 21:11 21 травня по 13:22 травня.

image
Джеффрі Вільямс монтує кран «Стріла»

Астронавти Джеймс Восс і Джеффрі Вільямс працювали у відкритому космосі. Вихід почався о 1:48 (22 травня) раніше, ніж планувалося. Астронавти закріпили на зовнішній поверхні станції американський кран, завершили встановлення російського крана «Стріла», замінили несправну антену системи комунікації та встановили на зовнішній поверхні станції кілька поручнів. Ці поручні будуть використовуватися астронавтами для переміщення по зовнішній поверхні станції при наступних виходах у відкритий космос.

Вихід у космос тривав 6 годин 44 хвилини і закінчився о 8:32. Астронавтам поза кораблем асистував Скотт Горовіц, роботом- маніпулятором шаттла управляла Марі Вебер.

Цей вихід був 85-м в історії американської космонавтики, 49-й вихід з шатла і 5-й вихід, пов'язаний з МКС.

Екіпаж готувався до відкриття люка і переходу в МКС.

23 травня (п'ятий день польоту)

З 20:56 22 травня по 12:41 23 травня.

Астронавти почали відкривати люки в МКС. Їм належало відкрити п'ять люків. Весь процес триває приблизно годину. Першим відкривався люк між шатлом і стикувальним адаптером 2, потім між стикувальним адаптером 2 і модулем «Юніті», між модулем «Юніті» і стикувальним адаптером 1, між стикувальним адаптером 1 і модулем «Зоря», люк у кормовому відсіку модулі «Зоря».

Першими в станцію входили Юрій Усачов і Сьюзен Гелмс. Їм була надана можливість першим оглянути місце їхньої майбутньої багатомісячної роботи. Юрій Усачов, Сьюзен Гелмс і Джеймс Восс згодом стали другим довготривалим екіпажем МКС.

В 0:03 (23 травня) було відкрито перший люк. Через півгодини було відкрито другий люк, і астронавти Гелмс і Усачов увійшли в модуль «Юніті». До них приєднався Джеймс Восс. В 0:53 Гелмс і Усачов увійшли в модуль «Зоря». Останній люк був відкритий в 0:58. Астронавти контролювали склад повітря в станції, концентрацію вуглекислого газу та системи вентиляції. Всі параметри були в нормі.

Після входу в станцію астронавти розпочали роботу. Усачов і Гелмс замінили дві несправні акумуляторні батарей та пов'язані з ними електронні системи управління в модулі «Зоря». Ще дві батареї будуть замінені в наступні дні. Астронавти замінили три старі вогнегасники трьома свіжими. Астронавти також ремонтували системи комунікації в модулі «Юніті».

Астронавти почали переносити з шаттла доставлені на станцію матеріали і обладнання.

24 травня (шостий день польоту)

З 20:41 2З травня до 12:23 24 травня.

Астронавти продовжили перенесення матеріалів і устаткування в станцію. Загалом мали перемістити понад 1,5 тонни вантажів. Була замінена ще одна акумуляторна батарея в модулі «Зоря». Після зарядки всі батареї нормально функціонували. Астронавти також встановили детектори диму і повітряні фільтри.

Командир «Атлантіса» Джеймс Голселл і пілот Скотт Горовітц 27 разів протягом години включали двигуни шаттла і підняли орбіту всього комплексу майже на 16 км. У наступні дні орбіта станції буде піднята ще двічі. Після цих операцій орбіта станції підніметься до 370 км.

О 3:21 астронавти проводили прес-конференцію для радіо і телевізійних станцій США.

Параметри орбіти МКС і шаттла становили 350 × 340 км, період — 91 хвилина.

25 травня (сьомий день польоту)

З 20:41 24 травня до 12:11 25 травня.

Астронавти продовжили перенесення матеріалів і устаткування в станцію. Була замінена четверта і остання з намічених до заміни акумуляторна батарея в модулі «Зоря».

Астронавти встановили в станції велотренажер.

Командир «Атлантіса» Джеймс Голселл і пілот Скотт Горовітц провели другу корекцію орбіти комплексу. Орбіта була піднята ще на 15 км.

26 травня (восьмий день польоту)

З 20:11 хвилин 25 травня до 20:41 26 травня

Астронавти закінчили перенесення вантажів з шаттла в станцію. Була проведена третя корекція орбіти комплексу. Екіпаж почав підготовку до закриття люків станції і розстикування, запланованого на 23:26 27 травня.

О 5:23 астронавти Гелмс і Усачов почали закривати люки станції. Останній люк був закритий о 8:04. У цей час комплекс gtht, edfd на висоті 376 км над Червоним морем.

О 3:23 шаттл відстикувався від МКС. Шаттл і станція перебували в зістикованому стані 5 діб 18 годин 32 хвилини. Загалом астронавти шаттла провели в станції 3 доби 08 годин 01 хвилину, протягом яких були відкриті люки в станцію.

Шаттл зробив півоберта навколо станції.

Після відходу шаттла орбіта станції мала наступні параметри: 383 × 370 км, період 92 хвилини.

О 23:41 були включені двигуни шаттла і він покинув станцію.

27 травня (дев'ятий день польоту)

З 20:41 26 травня до 12:11 27 травня.

Астронавти готувалися до повернення на Землю. О 3:41 була проведена прес-конференція екіпажу з журналістами, які зібралися в американському і російському центрах управління польотом.

Шаттл віддалявся від станції на 11 км за кожний оберт навколо Землі. Посадку призначили на 5:20 29 травня.

Шаттл мав дві можливості приземлення на космодромі у Флориді 29 травня. Перша можливість о 6:20 (включення гальмівного двигуна о 5:16), друга можливість о 7:56 (включення гальмівного двигуна о 6:53).

28 травня (десятий день польоту)

З 20:11 27 травня до 12:11 28 травня.

Астронавти готувалися до повернення на Землю. Перевіряли системи шатлу, укладали речі та інструменти.

29 травня (одинадцятий день польоту)

З 12:11 26 травня до 6:20 29 травня.

Шаттл «Атлантіс» успішно повернувся на Землю 29 травня.

О 1:13 почалася підготовка до гальмування і спуску з орбіти. О 2:33 був закритий вантажний відсік шатлу. О 3:49 астронавти наділи свої скафандри і о 4:13 зайняли свої місця в кріслах.

О 4:49 екіпаж отримав дозвіл на приземлення. Гальмівний двигун був включений о 5:12. Гальмівний двигун відпрацював 3 хвилини 5 секунд. О 6:20 шатл « Атлантіс» приземлився на посадкову смугу 15 в космічному центрі ім. Кеннеді у Флориді. Тривалість польоту становила

9 діб 21 годину 10 хвилин 10 секунд.

Галерея

  • image
    ICC STS-101 with SOAR, SHOSS Коробка й Стріла
  • image
    STS-101 запускають з Космічного Центру ім. Кеннеді, 19 травня 2000 р.
  • image
    Під час польоту STS-101
  • image
    Кінець місії STS-101, 29 травня 2000

Примітки

Посилання


Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

STS 101 tretij polit shatla za programoyu Mizhnarodnoyi kosmichnoyi stanciyi Osnovnim zavdannyam misiyi bula dostavka na orbitu vitrachenih materialiv i obladnannya ta remont elektroobladnannya modulya Zarya Materiali ta obladnannya sho dostavlyayetsya na stanciyu bulo rozmisheno u podvijnomu transportnomu moduli yakij roztashovuvavsya u vantazhnomu vidsiku shatla STS 101 98 polit shatl 21 polit Atlantis Kosmichnij korabelAtlantis OV 104Tip kosmichnogo korablyaSpejs ShattlEkipazh7Misce zapuskuKennedi LC 39AData zapusku19 travnya 2000 10 11 UTCMisce posadkiKennedi Runway 15Data posadki29 travnya 2000 06 20 UTCTrivalist polotu9 dib 21 godina 10 hvilin 10 sekundKilkist obertiv155Apogej332 kmPerigej319 kmOrbitalnij period91 04Nahil orbiti51 5 gradusivProjdeno vidstan6 600 000 kmPov yazani misiyiPoperednya misiya Nastupna misiyaSTS 99 STS 106Ekipazh STS 101 speredu livoruch Skott Gorovitc Dzhejms Golsell pozadu livoruch Mari Veber Dzheffri Vilyams Yurij Usachov Dzhejms Voss Syuzen Gelms Problemi z rosijskoyu raketoyu nosiyem Proton ne dozvolili vchasno vivesti na orbitu sluzhbovij modul Zvyezda Modul Zarya yakij z listopada 1998 perebuvav u kosmosi mav resurs avtonomnogo polotu do bereznya 2000 roku U cej chas stanciya skladalasya z modulya Zarya i modulya Yuniti Najblizhchoyu datoyu zapusku modulya Zvyezda vvazhavsya cherven ale bilsh realnoyu datoyu zapusku buli lipen chi serpen Polit STS 101 planuvavsya z rozrahunku sho modul Zvyezda buv bi vzhe u kosmosi j ekipazh mav bi provesti obslugovuvannya modulya Zarya i privesti v robochij stan modul Zvyezda Koli v listopadi 1998 roku na orbitu buv vivedenij modul Zarya ochikuvalosya sho do bereznya 2000 roku garantovanij termin funkcionuvannya akumulyatornih batarej modulya Zvyezda modul Zvyezda bude na orbiti Ale problemi z finansuvannyam i avariya raketi nosiya Proton prizveli do neperedbachenih zatrimok Oskilki zapusk modulya Zvyezda zatrimuvavsya NASA uhvalila rishennya zamist odnogo polotu vikonati dva poloti Atlantis STS 101 i Atlantis STS 106 Pid chas polotu STS 101 vikonati obslugovuvannya modulya Zarya a pid chas polotu STS 106 prodovzhiti roboti z modulyami Zarya i Zvyezda Do cogo chasu v moduli Zvyezda v robochomu stani znahodilisya buli chotiri z shesti akumulyatornih batarej Ekipazh shattla Atlantis STS 101 mav zaminiti akumulyatorni batareyi modulya Zarya a takozh vstanoviti obladnannya dlya perezaryadzhennya batarej vstanoviti datchiki zadimlennya gazoanalizatori i sistemi zv yazku Pid chas vihodu u vidkritij kosmos astronavti mali peremistiti kran Strila z modulya Zorya i timchasovo zakripiti jogo na moduli Yuniti tomu sho bula nebezpeka sho kran mig pereshkodzhati pri stikuvanni modulya Zvyezda z modulem Zarya Ekipazh 5 j kosmichnij polit komandir ekipazhu 3 j kosmichnij polit pilot Meri Veber 2 fahivec polotu Dzheffri Vilyams 1 specialist polotu Dzhejms Voss 4 fahivec polotu Syuzen Gelms 4 fahivec polotu Yurij Usachov Rosiya 3 fahivec polotu Ekipazh skladavsya z dosvidchenih astronavtiv tilki odin novachok kosmichnih polotiv Dzheffri Vilyams Vihodi u vidkritij kosmosVihid 1 Voss i Vilyams Meta ustanovka krana Strila ustanovka poruchniv zamina anteni Pochatok 22 travnya 2000 1 48 UTC Zakinchennya 22 travnya 8 32 UTC Trivalist 6 00 44 hvilini Ce 5 j vihid u kosmos pov yazanij z MKS 5 j vihid za amerikanskoyu programoyu pov yazanij z MKS Ce 2 j vihid u kosmos Dzhejmsa Vossa i 1 j vihid Dzheffri Uyilyamsa Pidgotovka do polotu29 zhovten 1999 kerivnictvo NASA ogolosilo sho shatl Atlantis STS 101 virushit u kosmos ne ranishe 16 bereznya 2000 27 sichnya start perenesenij na 13 kvitnya 2000 roku 18 lyutogo buv zatverdzhenij ostatochnij sklad ekipazhu shattla Dzhejms Golsell komandir Skott Gorovic pilot Mari Veber Dzheffri Vilyams Dzhejms Voss Syuzen Gelms i Yurij Usachov Ranishe uchasniki ekipazhu Yurij Malenchenko i buli perevedeni v ekipazh shattla Atlantis STS 106 13 bereznya start perenesenij na 17 kvitnya 2000 roku 23 bereznya start perenesenij na 18 kvitnya 2000 roku 25 bereznya shatl Atlantis buv vivezenij z na startovij majdanchik 39A 29 bereznya start shatlu Atlantis STS 101 priznachili na 15 20 24 kvitnya 2000 roku Stikuvannya z MKS 26 kvitnya Povernennya na Zemlyu 4 travnya 21 kvitnya ekipazh shattla pribuv na kosmodrom na misi Kanaveral 24 kvitnya o 18 04 astronavti zajnyali svoyi miscya v kabini shattla i lyuk za nimi buv zakritij O 20 07 za 8 hvilin do pusku start buv skasovanij cherez viter shvidkist yakogo perevishila dopustimu normu Start buv perenesenij na dobu i priznachenij na 19 52 25 kvitnya 25 kvitnya o 18 18 priblizno za pivtori godini do priznachenogo chasu startu start znovu cherez silnij viter skasuvali i perenesli na 19 29 26 kvitnya 26 kvitnya za dev yat hvilin do priznachenogo chasu 19 29 tretya sproba startu shattla bula skasovana Prichinoyu skasuvannya stali pogani pogodni umovi v Yevropi v rajoni aerodromiv avarijnoyi posadki v Saragosi Ispaniya v Moroni Ispaniya i Ben Guriri Marokko 5 travnya start shatla Atlantis buv priznachenij na 18 travnya o 10 3815 travnya ekipazh shattla pribuv na kosmodrom 16 travnya start shattla perenesenij z 18 travnya na 19 travnya o 10 11 19 travnya o 10 11 shatl Atlantis STS 101 uspishno startuvav Polit19 travnya Start i pershij den polotu Pislya kilkoh zatrimok 19 travnya v 10 11 za Grinvichem shatl Atlantis STS 101 uspishno startuvav z kosmodromu misu Kanaveral Mizhnarodna kosmichna stanciya v moment startu perebuvala nad Ukrayinoyu Cej 21 j kosmichnij polit shattla Atlantis buv jogo pershim polotom pislya kapitalnoyi planovoyi modernizaciyi yaka z 1997 trivala majzhe tri roki Pislya pershoyi korekciyi parametri orbiti shattla stanovili 320 200 km nahil 51 6 Pislya vihodu na orbitu buv vidkritij vantazhnij vidsik shatlu Cherez p yat godin pislya startu o 15 11 ekipazh vidijshov do snu shob prokinutisya o 23 11 i pochati pershij povnij den u kosmosi 20 travnya drugij den polotu Pidjom o 23 11 19 travnya Astronavti zajmalisya perevirkoyu sistem shatla pidgotovkoyu do stikuvannya z MKSi pidgotovkoyu do vihodu Vilyamsa i Vossa u vidkritij kosmos yakij planuvavsya v nich z 20 na 21 travnya Astronavti Golsell i Veber pereviryali pracezdatnist robota manipulyatora shattla Parametri orbiti shattla stanovili 320 160 km Atlantis perebuvav za 4350 km pozadu MKS i nablizhavsya do stanciyi na 880 km za kozhen oborot navkolo Zemli 90 hvilin Vidhid ekipazhu do snu o 13 11 20 travnya 21 travnya tretij den polotu Z 21 11 20 travnya do 13 11 21 travnya 21 travnya o 4 31 shatl Atlantis pristikuvavsya do Mizhnarodnoyi kosmichnoyi stanciyi Lyuk mizh shatlom i MKS mali vidkriti cherez dobu 22 travnya Do vidkrittya lyuka v stanciyu planuvavsya vihid u vidkritij kosmos Do vihodu u vidkritij kosmos gotuvalisya astronavti Voss i Vilyams Tisk v kabini shattla bulo znizheno z 1 atm normalnij atmosfernij tisk do 0 7 atm sho vidpovidaye tisku na visoti pri blizno 3000 metriv nad rivnem okeanu 3000 Ce robitsya dlya dopomogi astronavtam yaki gotuyutsya do vihodu u vidkritij kosmos zviknuti do znizhenogo tisku i uniknuti kesonnoyi hvorobi Pri vihodi u vidkritij kosmos vseredini skafandra stvoryuyetsya atmosfera z chistogo kisnyu tisk useredini skafandra stanovit 0 3 atm Vihid mav rozpochatisya o 3 31 22 travnya i zakinchitisya o 9 01 Parametri orbiti MKS i shattla stanovili 340 330 km period 91 hvilina 22 travnya chetvertij den polotu Z 21 11 21 travnya po 13 22 travnya Dzheffri Vilyams montuye kran Strila Astronavti Dzhejms Voss i Dzheffri Vilyams pracyuvali u vidkritomu kosmosi Vihid pochavsya o 1 48 22 travnya ranishe nizh planuvalosya Astronavti zakripili na zovnishnij poverhni stanciyi amerikanskij kran zavershili vstanovlennya rosijskogo krana Strila zaminili nespravnu antenu sistemi komunikaciyi ta vstanovili na zovnishnij poverhni stanciyi kilka poruchniv Ci poruchni budut vikoristovuvatisya astronavtami dlya peremishennya po zovnishnij poverhni stanciyi pri nastupnih vihodah u vidkritij kosmos Vihid u kosmos trivav 6 godin 44 hvilini i zakinchivsya o 8 32 Astronavtam poza korablem asistuvav Skott Gorovic robotom manipulyatorom shattla upravlyala Mari Veber Cej vihid buv 85 m v istoriyi amerikanskoyi kosmonavtiki 49 j vihid z shatla i 5 j vihid pov yazanij z MKS Ekipazh gotuvavsya do vidkrittya lyuka i perehodu v MKS 23 travnya p yatij den polotu Z 20 56 22 travnya po 12 41 23 travnya Astronavti pochali vidkrivati lyuki v MKS Yim nalezhalo vidkriti p yat lyukiv Ves proces trivaye priblizno godinu Pershim vidkrivavsya lyuk mizh shatlom i stikuvalnim adapterom 2 potim mizh stikuvalnim adapterom 2 i modulem Yuniti mizh modulem Yuniti i stikuvalnim adapterom 1 mizh stikuvalnim adapterom 1 i modulem Zorya lyuk u kormovomu vidsiku moduli Zorya Pershimi v stanciyu vhodili Yurij Usachov i Syuzen Gelms Yim bula nadana mozhlivist pershim oglyanuti misce yihnoyi majbutnoyi bagatomisyachnoyi roboti Yurij Usachov Syuzen Gelms i Dzhejms Voss zgodom stali drugim dovgotrivalim ekipazhem MKS V 0 03 23 travnya bulo vidkrito pershij lyuk Cherez pivgodini bulo vidkrito drugij lyuk i astronavti Gelms i Usachov uvijshli v modul Yuniti Do nih priyednavsya Dzhejms Voss V 0 53 Gelms i Usachov uvijshli v modul Zorya Ostannij lyuk buv vidkritij v 0 58 Astronavti kontrolyuvali sklad povitrya v stanciyi koncentraciyu vuglekislogo gazu ta sistemi ventilyaciyi Vsi parametri buli v normi Pislya vhodu v stanciyu astronavti rozpochali robotu Usachov i Gelms zaminili dvi nespravni akumulyatorni batarej ta pov yazani z nimi elektronni sistemi upravlinnya v moduli Zorya She dvi batareyi budut zamineni v nastupni dni Astronavti zaminili tri stari vognegasniki troma svizhimi Astronavti takozh remontuvali sistemi komunikaciyi v moduli Yuniti Astronavti pochali perenositi z shattla dostavleni na stanciyu materiali i obladnannya 24 travnya shostij den polotu Z 20 41 2Z travnya do 12 23 24 travnya Astronavti prodovzhili perenesennya materialiv i ustatkuvannya v stanciyu Zagalom mali peremistiti ponad 1 5 tonni vantazhiv Bula zaminena she odna akumulyatorna batareya v moduli Zorya Pislya zaryadki vsi batareyi normalno funkcionuvali Astronavti takozh vstanovili detektori dimu i povitryani filtri Komandir Atlantisa Dzhejms Golsell i pilot Skott Gorovitc 27 raziv protyagom godini vklyuchali dviguni shattla i pidnyali orbitu vsogo kompleksu majzhe na 16 km U nastupni dni orbita stanciyi bude pidnyata she dvichi Pislya cih operacij orbita stanciyi pidnimetsya do 370 km O 3 21 astronavti provodili pres konferenciyu dlya radio i televizijnih stancij SShA Parametri orbiti MKS i shattla stanovili 350 340 km period 91 hvilina 25 travnya somij den polotu Z 20 41 24 travnya do 12 11 25 travnya Astronavti prodovzhili perenesennya materialiv i ustatkuvannya v stanciyu Bula zaminena chetverta i ostannya z namichenih do zamini akumulyatorna batareya v moduli Zorya Astronavti vstanovili v stanciyi velotrenazher Komandir Atlantisa Dzhejms Golsell i pilot Skott Gorovitc proveli drugu korekciyu orbiti kompleksu Orbita bula pidnyata she na 15 km 26 travnya vosmij den polotu Z 20 11 hvilin 25 travnya do 20 41 26 travnya Astronavti zakinchili perenesennya vantazhiv z shattla v stanciyu Bula provedena tretya korekciya orbiti kompleksu Ekipazh pochav pidgotovku do zakrittya lyukiv stanciyi i rozstikuvannya zaplanovanogo na 23 26 27 travnya O 5 23 astronavti Gelms i Usachov pochali zakrivati lyuki stanciyi Ostannij lyuk buv zakritij o 8 04 U cej chas kompleks gtht edfd na visoti 376 km nad Chervonim morem O 3 23 shattl vidstikuvavsya vid MKS Shattl i stanciya perebuvali v zistikovanomu stani 5 dib 18 godin 32 hvilini Zagalom astronavti shattla proveli v stanciyi 3 dobi 08 godin 01 hvilinu protyagom yakih buli vidkriti lyuki v stanciyu Shattl zrobiv pivoberta navkolo stanciyi Pislya vidhodu shattla orbita stanciyi mala nastupni parametri 383 370 km period 92 hvilini O 23 41 buli vklyucheni dviguni shattla i vin pokinuv stanciyu 27 travnya dev yatij den polotu Z 20 41 26 travnya do 12 11 27 travnya Astronavti gotuvalisya do povernennya na Zemlyu O 3 41 bula provedena pres konferenciya ekipazhu z zhurnalistami yaki zibralisya v amerikanskomu i rosijskomu centrah upravlinnya polotom Shattl viddalyavsya vid stanciyi na 11 km za kozhnij obert navkolo Zemli Posadku priznachili na 5 20 29 travnya Shattl mav dvi mozhlivosti prizemlennya na kosmodromi u Floridi 29 travnya Persha mozhlivist o 6 20 vklyuchennya galmivnogo dviguna o 5 16 druga mozhlivist o 7 56 vklyuchennya galmivnogo dviguna o 6 53 28 travnya desyatij den polotu Z 20 11 27 travnya do 12 11 28 travnya Astronavti gotuvalisya do povernennya na Zemlyu Pereviryali sistemi shatlu ukladali rechi ta instrumenti 29 travnya odinadcyatij den polotu Z 12 11 26 travnya do 6 20 29 travnya Shattl Atlantis uspishno povernuvsya na Zemlyu 29 travnya O 1 13 pochalasya pidgotovka do galmuvannya i spusku z orbiti O 2 33 buv zakritij vantazhnij vidsik shatlu O 3 49 astronavti nadili svoyi skafandri i o 4 13 zajnyali svoyi miscya v krislah O 4 49 ekipazh otrimav dozvil na prizemlennya Galmivnij dvigun buv vklyuchenij o 5 12 Galmivnij dvigun vidpracyuvav 3 hvilini 5 sekund O 6 20 shatl Atlantis prizemlivsya na posadkovu smugu 15 v kosmichnomu centri im Kennedi u Floridi Trivalist polotu stanovila 9 dib 21 godinu 10 hvilin 10 sekund GalereyaICC STS 101 with SOAR SHOSS Korobka j Strila STS 101 zapuskayut z Kosmichnogo Centru im Kennedi 19 travnya 2000 r Pid chas polotu STS 101 Kinec misiyi STS 101 29 travnya 2000PrimitkiPosilannyaSTS 101 98 28 lipnya 2012 u Wayback Machine angl

Дата публікації:
Топ