Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
STS-106 — четвертий політ шатла за програмою Міжнародної космічної станції. У вантажному відсіку шатла розташовувався подвійний транспортний модуль в якому були розміщені матеріали та обладнання, що доставляється на станцію.
| STS-106 (99 політ шатл, 22 політ «Атлантіс») | |||||
|---|---|---|---|---|---|
 | |||||
| Космічний корабель | Атлантіс OV-104 | ||||
| Тип космічного корабля | Спейс Шаттл | ||||
| Екіпаж | 7 | ||||
| Місце запуску | Кеннеді LC-39B | ||||
| Дата запуску | 8 вересня 2000 12:45:47 UTC | ||||
| Місце посадки | Кеннеді Runway 15 | ||||
| Дата посадки | 29 вересня 2000 07:56 | ||||
| Тривалість польоту | 7 діб 21 годин 54 хвилин 35 секунд | ||||
| Кількість обертів | 185 | ||||
| Апогей | 375 км | ||||
| Перигей | 386 км | ||||
| Орбітальний період | 92,2 | ||||
| Нахил орбіти | 51,6 градусів | ||||
| Пройдено відстань | 7 900 000 км | ||||
| Пов'язані місії | |||||
| |||||
Екіпаж
![image]()
(4-й космічний політ) командир екіпажу![image]()
Скотт Альтман (2), пілот![image]()
Деніел Бербенк (1), спеціаліст польоту![image]()
(2), фахівець польоту![image]()
(1), спеціаліст польоту![image]()
Юрій Маленченко (2) спеціаліст польоту![image]()
(1) спеціаліст польоту
В екіпажі шатла два російських космонавти. В екіпажі три новачки космічних польотів.
Місія
У ході польоту МКС-2A.2b вантажі доставлялися за допомогою подвійного модуля «Спейсхаб» і інтегрованого вантажного модуля (ICC). Місія також передбачала вихід у відкритий космос.
Для командира Терренса Уілкатта, який очолював екіпаж із 7 осіб, це був 2-й політ на «Шатлі» і 4-й — у космос. Під час запланованої 11-денної місії Уілкатт із членами екіпажу повинні були провести тиждень на МКС і розвантажити подвійний модуль «Спейсхаб», пристикований до корми «Атлантіса» і російський корабель «Прогрес М-1», пристикований до модуля «Звєзда». «Звєзда», пристикована 26 липня, послужила екіпажу первинним житловим відсіком і стала найважливішим вкладом Росії в проєкт МКС.
Метою польоту були підготовка «Звєзди» до прийому першого постійного екіпажу, відомого як «Експедиція», який повинен був відправитися восени 2000-го, а також початок постійної присутності людей на станції. Указаний екіпаж у складі командира «Експедиції» Біла Шеферда, командира «Союзу» Юрія Гидзенко, а також інженера Сергія Крикальова відправився в 4-місячний політ на МКС 31 жовтня 2000 року з космодрому «Байконур» в Казахстані.
Третій день польоту
На третій день польоту Едвард Лу і Юрій Маленченко, для яких це був другий політ у космос, здійснили вихід у відкритий космос, який тривав 6 годин 14 хвилин. Їхньою метою були прокладання дев'яти силових і сигнальних кабелів між модулями «Звєзда» і «Зоря», а також встановлення магнітометра завдовжки 1,8 м. Магнітометр повинен був послужити тривимірним компасом і допомогти понизити витрату палива «Звєзди», передаючи в комп'ютери модуля дані про положення відносно Землі.
За допомогою тросів і перил Лу і Маленченко пройшли 30 м — це максимум, на який виходила прив'язана тросом людина за межі корабля. Під час робіт за допомогою робота-маніпулятора у вигляді руки їм сприяли Бербенк і Мастраккіо. Цей вихід в космос був 6-м в ході будови МКС і 50-м в історії «Шатлів». Також це був другий спільний американо-російський вихід у космос — перший зробили астронавт Скотт Паразинський та космонавт Володимир Титов у жовтні 1997-го з «Атлантіса», пристикованого до космічної станції «Мир» в ході місії STS-86. Лу, позивний EV 1, носив скафандр, помічений червоними смужками, а Маленченко, EV 2, — білий без смужок. Для Лу це був перший вихід у космос, а Маленченко вже здійснював кілька виходів загальною протяжністю 12 годин під час 4-місячного перебування на станції «Мир» у 1994 році. Ден Бербенк, для якого це був перший політ у космос, виконував роль «space walk choreographer».
Рік Мастраккіо, також новачок у космосі, був основним оператором побудованої в Канаді руки-маніпулятора, якою він переміщав Лу і Маленченко по МКС під час монтажних робіт. Його підміняв пілот Скотт Альтман, для якого це був другий політ в космос.
Космонавт Борис Моруков (перший політ в космос) відповідав за розвантаження «Прогресу» в ході фази стикування.
Четвертий день польоту
На четвертий день польоту команда увійшла на МКС, після чого й почалося розвантаження понад трьох тонн устаткування і припасів. Екіпаж «Атлантіса» — перші, хто побачив російську «Звєзду» зсередини з моменту її запуску з космодрому Байконур у липні. Також за допомогою реактивної системи управління шатла станція була переведена на більш високу орбіту.
Роботи по розвантаженню продовжилися до п'ятого дня, але оскільки витратні матеріали на шатлі зберігалися на досить високому рівні, керівництво польотом ухвалило рішення продовжити місію ще на день.
5—7-й дні польоту
Під час 5-го дня зокрема були встановлені ще три батареї на «Зірці», яку в цілях зниження злітної маси запускали з п'ятьма батареями замість восьми.
Лу і Маленченко займались установкою стабілізаторів напруги і струму на «Звєзді». Також була встановлена система «Електрон», призначена для розкладання води на кисень і водень.
Екіпаж завантажив на станцію близько трьох тонн спорядження, включаючи шість 450-кг ємностей з водою, їжу для першого постійного екіпажу, а також пилосос, комп'ютер і інше.
Загалом астронавти провели 5 днів 9 годин і 21 одну хвилину всередині станції. Уілкотт з Алтьманом провели серію маневрів, переклали станцію на нову орбіту і збільшили середню висоту на 23 км. Через 7 днів 21 годину і 54 хвилини з моменту стикування «Атлантіс» відокремився о 23:46 за північноамериканським східним часом, відлетів на відстань близько 140 м і здійснив подвійний обліт МКС.
Командир Тері Уілкотт направив «Атлантіс» на посадку о 2:56 за центральним поясним часом, чим завершив політ довжиною 7,9 млн км, під час якого на МКС було доставлено понад три тонн вантажів. Посадка «Атлантіса» була 23-ю підряд посадкою шатла на космодромі у Флориді і 30-ю на мисі з останніх 31 польотів.
Серед іншого, «Атлантис» доставив на МКС першу радіостанцію любительського діапазону, якою згодом користувалися учасники першої експедиції.
Посилання
- НАСА сайть STS-106 (99) [ 13 серпня 2010 у Wayback Machine.]
Примітки
- . Spaceflight.nasa.gov. 23 липня 2012. Архів оригіналу за 16 березня 2007. Процитовано 2 листопада 2012.
 | Це незавершена стаття про космос або космічний політ. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
STS 106 chetvertij polit shatla za programoyu Mizhnarodnoyi kosmichnoyi stanciyi U vantazhnomu vidsiku shatla roztashovuvavsya podvijnij transportnij modul v yakomu buli rozmisheni materiali ta obladnannya sho dostavlyayetsya na stanciyu STS 106 99 polit shatl 22 polit Atlantis Kosmichnij korabelAtlantis OV 104Tip kosmichnogo korablyaSpejs ShattlEkipazh7Misce zapuskuKennedi LC 39BData zapusku8 veresnya 2000 12 45 47 UTCMisce posadkiKennedi Runway 15Data posadki29 veresnya 2000 07 56Trivalist polotu7 dib 21 godin 54 hvilin 35 sekundKilkist obertiv185Apogej375 kmPerigej386 kmOrbitalnij period92 2Nahil orbiti51 6 gradusivProjdeno vidstan7 900 000 kmPov yazani misiyiPoperednya misiya Nastupna misiyaSTS 101 STS 92Ekipazh STS 106 speredu livoruch Skott Altman Terrens Uilkatt pozadu livoruch Boris Morukov Richard Mastrakkio Edvard Lu Deniel Berbenk Yurij MalenchenkoEkipazh 4 j kosmichnij polit komandir ekipazhu Skott Altman 2 pilot Deniel Berbenk 1 specialist polotu 2 fahivec polotu 1 specialist polotu Yurij Malenchenko 2 specialist polotu 1 specialist polotu V ekipazhi shatla dva rosijskih kosmonavti V ekipazhi tri novachki kosmichnih polotiv MisiyaU hodi polotu MKS 2A 2b vantazhi dostavlyalisya za dopomogoyu podvijnogo modulya Spejshab i integrovanogo vantazhnogo modulya ICC Misiya takozh peredbachala vihid u vidkritij kosmos Dlya komandira Terrensa Uilkatta yakij ocholyuvav ekipazh iz 7 osib ce buv 2 j polit na Shatli i 4 j u kosmos Pid chas zaplanovanoyi 11 dennoyi misiyi Uilkatt iz chlenami ekipazhu povinni buli provesti tizhden na MKS i rozvantazhiti podvijnij modul Spejshab pristikovanij do kormi Atlantisa i rosijskij korabel Progres M 1 pristikovanij do modulya Zvyezda Zvyezda pristikovana 26 lipnya posluzhila ekipazhu pervinnim zhitlovim vidsikom i stala najvazhlivishim vkladom Rosiyi v proyekt MKS Metoyu polotu buli pidgotovka Zvyezdi do prijomu pershogo postijnogo ekipazhu vidomogo yak Ekspediciya yakij povinen buv vidpravitisya voseni 2000 go a takozh pochatok postijnoyi prisutnosti lyudej na stanciyi Ukazanij ekipazh u skladi komandira Ekspediciyi Bila Sheferda komandira Soyuzu Yuriya Gidzenko a takozh inzhenera Sergiya Krikalova vidpravivsya v 4 misyachnij polit na MKS 31 zhovtnya 2000 roku z kosmodromu Bajkonur v Kazahstani Tretij den polotuNa tretij den polotu Edvard Lu i Yurij Malenchenko dlya yakih ce buv drugij polit u kosmos zdijsnili vihid u vidkritij kosmos yakij trivav 6 godin 14 hvilin Yihnoyu metoyu buli prokladannya dev yati silovih i signalnih kabeliv mizh modulyami Zvyezda i Zorya a takozh vstanovlennya magnitometra zavdovzhki 1 8 m Magnitometr povinen buv posluzhiti trivimirnim kompasom i dopomogti poniziti vitratu paliva Zvyezdi peredayuchi v komp yuteri modulya dani pro polozhennya vidnosno Zemli Zlit Atlantis Pochatok misiyi STS 106 Kosmonavt Malenchenko u vidkritomu kosmosiKrayevid vid Atlantisa Mizhnarodna kosmichna stanciya moduli Yuniti Zarya abo Zirka Zvyezda Za dopomogoyu trosiv i peril Lu i Malenchenko projshli 30 m ce maksimum na yakij vihodila priv yazana trosom lyudina za mezhi korablya Pid chas robit za dopomogoyu robota manipulyatora u viglyadi ruki yim spriyali Berbenk i Mastrakkio Cej vihid v kosmos buv 6 m v hodi budovi MKS i 50 m v istoriyi Shatliv Takozh ce buv drugij spilnij amerikano rosijskij vihid u kosmos pershij zrobili astronavt Skott Parazinskij ta kosmonavt Volodimir Titov u zhovtni 1997 go z Atlantisa pristikovanogo do kosmichnoyi stanciyi Mir v hodi misiyi STS 86 Lu pozivnij EV 1 nosiv skafandr pomichenij chervonimi smuzhkami a Malenchenko EV 2 bilij bez smuzhok Dlya Lu ce buv pershij vihid u kosmos a Malenchenko vzhe zdijsnyuvav kilka vihodiv zagalnoyu protyazhnistyu 12 godin pid chas 4 misyachnogo perebuvannya na stanciyi Mir u 1994 roci Den Berbenk dlya yakogo ce buv pershij polit u kosmos vikonuvav rol space walk choreographer Rik Mastrakkio takozh novachok u kosmosi buv osnovnim operatorom pobudovanoyi v Kanadi ruki manipulyatora yakoyu vin peremishav Lu i Malenchenko po MKS pid chas montazhnih robit Jogo pidminyav pilot Skott Altman dlya yakogo ce buv drugij polit v kosmos Kosmonavt Boris Morukov pershij polit v kosmos vidpovidav za rozvantazhennya Progresu v hodi fazi stikuvannya Chetvertij den polotuNa chetvertij den polotu komanda uvijshla na MKS pislya chogo j pochalosya rozvantazhennya ponad troh tonn ustatkuvannya i pripasiv Ekipazh Atlantisa pershi hto pobachiv rosijsku Zvyezdu zseredini z momentu yiyi zapusku z kosmodromu Bajkonur u lipni Takozh za dopomogoyu reaktivnoyi sistemi upravlinnya shatla stanciya bula perevedena na bilsh visoku orbitu Roboti po rozvantazhennyu prodovzhilisya do p yatogo dnya ale oskilki vitratni materiali na shatli zberigalisya na dosit visokomu rivni kerivnictvo polotom uhvalilo rishennya prodovzhiti misiyu she na den 5 7 j dni polotuPid chas 5 go dnya zokrema buli vstanovleni she tri batareyi na Zirci yaku v cilyah znizhennya zlitnoyi masi zapuskali z p yatma batareyami zamist vosmi Lu i Malenchenko zajmalis ustanovkoyu stabilizatoriv naprugi i strumu na Zvyezdi Takozh bula vstanovlena sistema Elektron priznachena dlya rozkladannya vodi na kisen i voden Ekipazh zavantazhiv na stanciyu blizko troh tonn sporyadzhennya vklyuchayuchi shist 450 kg yemnostej z vodoyu yizhu dlya pershogo postijnogo ekipazhu a takozh pilosos komp yuter i inshe Zagalom astronavti proveli 5 dniv 9 godin i 21 odnu hvilinu vseredini stanciyi Uilkott z Altmanom proveli seriyu manevriv pereklali stanciyu na novu orbitu i zbilshili serednyu visotu na 23 km Cherez 7 dniv 21 godinu i 54 hvilini z momentu stikuvannya Atlantis vidokremivsya o 23 46 za pivnichnoamerikanskim shidnim chasom vidletiv na vidstan blizko 140 m i zdijsniv podvijnij oblit MKS Komandir Teri Uilkott napraviv Atlantis na posadku o 2 56 za centralnim poyasnim chasom chim zavershiv polit dovzhinoyu 7 9 mln km pid chas yakogo na MKS bulo dostavleno ponad tri tonn vantazhiv Posadka Atlantisa bula 23 yu pidryad posadkoyu shatla na kosmodromi u Floridi i 30 yu na misi z ostannih 31 polotiv Sered inshogo Atlantis dostaviv na MKS pershu radiostanciyu lyubitelskogo diapazonu yakoyu zgodom koristuvalisya uchasniki pershoyi ekspediciyi PosilannyaNASA sajt STS 106 99 13 serpnya 2010 u Wayback Machine Primitki Spaceflight nasa gov 23 lipnya 2012 Arhiv originalu za 16 bereznya 2007 Procitovano 2 listopada 2012 Ce nezavershena stattya pro kosmos abo kosmichnij polit Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi