Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
«Колумбія» (англ. Columbia) — багаторазовий транспортний космічний корабель NASA та перший льотний екземпляр корабля системи «Спейс-Шатл».
Будівництво «Колумбії» розпочато в 1975 році і 25 березня 1979 року «Колумбію» було передано в експлуатацію NASA. Шаттл названий іменем вітрильника, на якому капітан Роберт Грей у травні 1792 року досліджував внутрішні води Британської Колумбії (нині штати США Вашингтон і Орегон). Назва також покликана увічнити найменування командного модуля космічного корабля «Аполлон-11», який, у свою чергу, був названий на честь статуї, що вінчає будівлю Конгресу США. У НАСА «Колумбія» мала позначення «OV-102» (Orbiter Vehicle — 102).
Перший пілотований політ багаторазового транспортного космічного корабля Колумбія «STS-1» відбувся 12 квітня 1981 року. Командиром екіпажу був ветеран американської космонавтики Джон Янг, пілотом — Роберт Кріппо. Політ був (і залишається) унікальним: найперший, фактично, випробувальний запуск космічного корабля, проводився з екіпажем на борту.
Уперше шість астронавтів склали екіпаж під час польоту Колумбії «STS-9». Серед цих шести астронавтів перебував Ульф Мербольд (ФРН), він був першим іноземцем на американському космічному кораблі.
Командиром «Колумбії» (STS-93) була Айлін Коллінз — перша жінка-командир американського космічного корабля.
«Колумбія» була важчою від шатлів, побудованих пізніше, тому в неї не було стикувального модуля. «Колумбія» не могла стикуватися ні зі станцією «Мир», ні з МКС.
Польоти
Шаттл «Колумбія» 28 разів літав у космос, провів у космосі 300,74 доби, здійснив 4808 обертів навколо Землі і пролетів в загальній складності 201 454 702 км.
| № | Дата | Позначення | Характеристика |
|---|---|---|---|
| 1 | 12 квітня 1981 | Колумбія STS-1 | Перший пілотований політ шаттла |
| 2 | 12 листопада 1981 | Колумбія STS-2 | Другий політ «Колумбії» |
| 3 | 22 березня 1982 | Колумбія STS-3 | Третій політ |
| 4 | 27 червня 1982 | Колумбія STS-4 | Четвертий політ |
| 5 | 11 листопада 1982 | Колумбія STS-5 | Перший екіпаж з чотирьох астронавтів |
| 6 | 28 листопада 1983 | Колумбія STS-9 | Перший екіпаж з шести астронавтів |
| 7 | 12 січня 1986 | Колумбія STS-61-C | В екіпажі — конгресмен Білл Нельсон |
| 8 | 8 серпня 1989 | Колумбія STS-28 | Запуск шпигунського супутника |
| 9 | 9 січня 1990 | Колумбія STS-32 | Повернення супутника на Землю |
| 10 | 2 грудня 1990 | Колумбія STS-35 | Експерименти з рентгенівським і ультрафіолетовим телескопами |
| 11 | 5 червня 1991 | Колумбія STS-40 | Експерименти з космічною лабораторією |
| 12 | 25 червня 1992 | Колумбія STS-50 | Експерименти з лабораторією мікрогравітації |
| 13 | 22 жовтня 1992 | Колумбія STS-52 | Запуск лазерного геодинамічного супутника |
| 14 | 26 квітня 1993 | Колумбія STS-55 | Експерименти з німецькою космічної лабораторією |
| 15 | 18 жовтня 1993b | Колумбія STS-58 | Медичні дослідження |
| 16 | 4 березня 1994 | Колумбія STS-62 | Лабораторія мікрогравітації США |
| 17 | 8 липня 1994 | Колумбія STS-65 | Міжнародна лабораторія мікрогравітації |
| 18 | 20 жовтня 1995 | Колумбія STS-73 | Лабораторія мікрогравітації США |
| 19 | 22 лютого 1996 | Колумбія STS-75 | Експерименти з прив'язаним супутником |
| 20 | 20 червня 1996 | Колумбія STS-78 | Медичні дослідження та лабораторія мікрогравітації |
| 21 | 19 листопада 1996 | Колумбія STS-80 | Розгортання дослідницької платформи |
| 22 | 4 квітня 1997 | Колумбія STS-83 | Лабораторія мікрогравітації |
| 23 | 1 липня 1997 | Колумбія STS-94 | Лабораторія мікрогравітації |
| 24 | 19 листопада 1997 | Колумбія STS-87 | Лабораторія мікрогравітації США |
| 25 | 13 квітня 1998 | Колумбія STS-90 | Медичні дослідження |
| 26 | 23 липня 1999 | Колумбія STS-93 | Запуск рентгенівської обсерваторії «Чандра» |
| 27 | 1 березня 2002 | Колумбія STS-109 | Обслуговування телескопа «Хаббл» |
| 28 | 16 січня 2003 | Колумбія STS-107 | Експерименти з мікрогравітації, спостереження Землі. Останній політ «Колумбії» |
Останній політ
Останній політ «Колумбії» був запланований з 16 січня по 1 лютого 2003 року. Екіпаж склали: командир корабля Рік Хасбенд, пілот Вільям МакКул, бортінженер Майкл Андерсон, наукові фахівці Лорел Кларк, Девід Браун, Калпана Чавла і перший ізраїльський астронавт Ілан Рамон. Калпана Чавла здійснювала свій другий політ, вона була першою жінкою-астронавтом індійського походження. Вранці 1 лютого після шістнадцатидобового польоту шатл повертався на Землю. NASA втратила зв'язок з кораблем приблизно о 14:00 дня за Гринвічем, за кілька хвилин до передбачуваної посадки на ЗПС 33 Космічного центру імені Кеннеді у Флориді — вона повинна була відбутися в 14:16 GMT. Очевидцями були зняті палаючі уламки шаттла, що летять на висоті близько 63 км при швидкості 5,6 км / с. Всі сім членів екіпажу загинули.
Протягом кількох місяців після трагедії вчені NASA досліджували можливі причини катастрофи. Вони прийшли до висновку, що до неї призвело руйнування зовнішнього теплозахисного шару на лівому крилі човника, викликане падінням на нього шматка теплоізоляції кисневого бака при старті корабля. Гарячі гази, також звані плазмою в деяких джерелах, проникли всередину, що призвело до перегріву пневматики колеса, його вибуху з подальшим руйнуванням конструкції крила і загибелі шатла.
Значну роль у розслідуванні причин катастрофи зіграли дані, збережені у додатковій системі фіксації бортових параметрів (Modular Auxiliary Data System, MADS), встановленої тільки на «Колумбії», як на найпершому льотному примірнику серії. Система призначалася для докладного збору свідчень бортових датчиків з метою їх детального післяпольотного аналізу, що було критично в найперших місіях. Блок, що фіксує показання датчиків на магнітний носій, не будучи особливим чином захищений, майже дивом уцілів, виконавши роль «чорного ящика».
Знайдені уламки корабля зараз зберігаються в Космічному центрі імені Кеннеді.
Деякі факти
- Під час польоту Колумбії STS-75 вперше на одному з допоміжних комп'ютерів (ноутбуку) була використана операційна система на основі Linux.
- «Колумбія» 1996 року знялася в американському фільмі «Армагеддон»: «„Армагеддон“ знімався у мене на очах, коли я проходив підготовку в США. Одного разу ми приїхали на мис Канаверал, на чергове тренування, і там проходять зйомки. Наш корабель „Колумбія“ [на якому літав Каденюк] був живою декорацією в цьому фільмі». "
- З одного з жорстких дисків, що використовувалися в польоті для фіксації інформації про проведення на борту наукових експериментах і значно ушкодженому в результаті катастрофи, згодом вдалося відновити 90 % інформації, що зробило можливим закінчення 20-річного наукового дослідження. Відновлення інформації зайняло близько 5 років.
Емблеми польотів
| Емблеми польотів шатла «Колумбія» | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
 |  |  |  |  |  |  |  |
 |  |  |  |  |  |  |  |
 |  |  |  |  |  |  |  |
 |  |  |  | ||||
(Останній політ) | |||||||
Див. також
Посилання
- STS-93 Deploys Chandra X-Ray Observatory (англ.). НАСА.
- Letters To The Editor (англ.). Linux Journal. Belltown Media, Inc. (1996-07-01). Перевірено 30 вересня 2007.
- Космонавт Леонід Каденюк. Комсомольська правда-Україна, 11 квітня 2009
- Розшифровано диск з розбився шаттла Columbia (рос.). РосБізнесКонсалтинг (2008-05-10).
- Відновлено дані вінчестера з шаттлу «Колумбія», що розбився в 2003 році (рос.) (2008-05-09). Перевірено 28 серпня 2008.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kolumbiya angl Columbia bagatorazovij transportnij kosmichnij korabel NASA ta pershij lotnij ekzemplyar korablya sistemi Spejs Shatl Zlit STS 109 Budivnictvo Kolumbiyi rozpochato v 1975 roci i 25 bereznya 1979 roku Kolumbiyu bulo peredano v ekspluataciyu NASA Shattl nazvanij imenem vitrilnika na yakomu kapitan Robert Grej u travni 1792 roku doslidzhuvav vnutrishni vodi Britanskoyi Kolumbiyi nini shtati SShA Vashington i Oregon Nazva takozh poklikana uvichniti najmenuvannya komandnogo modulya kosmichnogo korablya Apollon 11 yakij u svoyu chergu buv nazvanij na chest statuyi sho vinchaye budivlyu Kongresu SShA U NASA Kolumbiya mala poznachennya OV 102 Orbiter Vehicle 102 Shattl Kolumbiya Posadka pislya STS 28 v 1989 roci Astronavtiv Kolumbiyi Tomasa Mattingli i Genri Hartsfilda vitaye prezident Ronald Rejgan razom z druzhinoyu Nensi pislya prizemlennya v 1982 roci Pershij pilotovanij polit bagatorazovogo transportnogo kosmichnogo korablya Kolumbiya STS 1 vidbuvsya 12 kvitnya 1981 roku Komandirom ekipazhu buv veteran amerikanskoyi kosmonavtiki Dzhon Yang pilotom Robert Krippo Polit buv i zalishayetsya unikalnim najpershij faktichno viprobuvalnij zapusk kosmichnogo korablya provodivsya z ekipazhem na bortu Kolumbiya Obrobka pislya dostavki do kosmichnogo centru Kennedi v 1979 roci Upershe shist astronavtiv sklali ekipazh pid chas polotu Kolumbiyi STS 9 Sered cih shesti astronavtiv perebuvav Ulf Merbold FRN vin buv pershim inozemcem na amerikanskomu kosmichnomu korabli Komandirom Kolumbiyi STS 93 bula Ajlin Kollinz persha zhinka komandir amerikanskogo kosmichnogo korablya Kolumbiya bula vazhchoyu vid shatliv pobudovanih piznishe tomu v neyi ne bulo stikuvalnogo modulya Kolumbiya ne mogla stikuvatisya ni zi stanciyeyu Mir ni z MKS PolotiShattl Kolumbiya 28 raziv litav u kosmos proviv u kosmosi 300 74 dobi zdijsniv 4808 obertiv navkolo Zemli i proletiv v zagalnij skladnosti 201 454 702 km Data Poznachennya Harakteristika 1 12 kvitnya 1981 Kolumbiya STS 1 Pershij pilotovanij polit shattla 2 12 listopada 1981 Kolumbiya STS 2 Drugij polit Kolumbiyi 3 22 bereznya 1982 Kolumbiya STS 3 Tretij polit 4 27 chervnya 1982 Kolumbiya STS 4 Chetvertij polit 5 11 listopada 1982 Kolumbiya STS 5 Pershij ekipazh z chotiroh astronavtiv 6 28 listopada 1983 Kolumbiya STS 9 Pershij ekipazh z shesti astronavtiv 7 12 sichnya 1986 Kolumbiya STS 61 C V ekipazhi kongresmen Bill Nelson 8 8 serpnya 1989 Kolumbiya STS 28 Zapusk shpigunskogo suputnika 9 9 sichnya 1990 Kolumbiya STS 32 Povernennya suputnika na Zemlyu 10 2 grudnya 1990 Kolumbiya STS 35 Eksperimenti z rentgenivskim i ultrafioletovim teleskopami 11 5 chervnya 1991 Kolumbiya STS 40 Eksperimenti z kosmichnoyu laboratoriyeyu 12 25 chervnya 1992 Kolumbiya STS 50 Eksperimenti z laboratoriyeyu mikrogravitaciyi 13 22 zhovtnya 1992 Kolumbiya STS 52 Zapusk lazernogo geodinamichnogo suputnika 14 26 kvitnya 1993 Kolumbiya STS 55 Eksperimenti z nimeckoyu kosmichnoyi laboratoriyeyu 15 18 zhovtnya 1993b Kolumbiya STS 58 Medichni doslidzhennya 16 4 bereznya 1994 Kolumbiya STS 62 Laboratoriya mikrogravitaciyi SShA 17 8 lipnya 1994 Kolumbiya STS 65 Mizhnarodna laboratoriya mikrogravitaciyi 18 20 zhovtnya 1995 Kolumbiya STS 73 Laboratoriya mikrogravitaciyi SShA 19 22 lyutogo 1996 Kolumbiya STS 75 Eksperimenti z priv yazanim suputnikom 20 20 chervnya 1996 Kolumbiya STS 78 Medichni doslidzhennya ta laboratoriya mikrogravitaciyi 21 19 listopada 1996 Kolumbiya STS 80 Rozgortannya doslidnickoyi platformi 22 4 kvitnya 1997 Kolumbiya STS 83 Laboratoriya mikrogravitaciyi 23 1 lipnya 1997 Kolumbiya STS 94 Laboratoriya mikrogravitaciyi 24 19 listopada 1997 Kolumbiya STS 87 Laboratoriya mikrogravitaciyi SShA 25 13 kvitnya 1998 Kolumbiya STS 90 Medichni doslidzhennya 26 23 lipnya 1999 Kolumbiya STS 93 Zapusk rentgenivskoyi observatoriyi Chandra 27 1 bereznya 2002 Kolumbiya STS 109 Obslugovuvannya teleskopa Habbl 28 16 sichnya 2003 Kolumbiya STS 107 Eksperimenti z mikrogravitaciyi sposterezhennya Zemli Ostannij polit Kolumbiyi Ostannij politOficijne foto misiyi STS 107 Zliva napravo D Braun L Klark K Chavla M Anderson I Ramon Dokladnishe Katastrofa shatla Kolumbiya Ostannij polit Kolumbiyi buv zaplanovanij z 16 sichnya po 1 lyutogo 2003 roku Ekipazh sklali komandir korablya Rik Hasbend pilot Vilyam MakKul bortinzhener Majkl Anderson naukovi fahivci Lorel Klark Devid Braun Kalpana Chavla i pershij izrayilskij astronavt Ilan Ramon Kalpana Chavla zdijsnyuvala svij drugij polit vona bula pershoyu zhinkoyu astronavtom indijskogo pohodzhennya Vranci 1 lyutogo pislya shistnadcatidobovogo polotu shatl povertavsya na Zemlyu NASA vtratila zv yazok z korablem priblizno o 14 00 dnya za Grinvichem za kilka hvilin do peredbachuvanoyi posadki na ZPS 33 Kosmichnogo centru imeni Kennedi u Floridi vona povinna bula vidbutisya v 14 16 GMT Ochevidcyami buli znyati palayuchi ulamki shattla sho letyat na visoti blizko 63 km pri shvidkosti 5 6 km s Vsi sim chleniv ekipazhu zaginuli Protyagom kilkoh misyaciv pislya tragediyi vcheni NASA doslidzhuvali mozhlivi prichini katastrofi Voni prijshli do visnovku sho do neyi prizvelo rujnuvannya zovnishnogo teplozahisnogo sharu na livomu krili chovnika viklikane padinnyam na nogo shmatka teploizolyaciyi kisnevogo baka pri starti korablya Garyachi gazi takozh zvani plazmoyu v deyakih dzherelah pronikli vseredinu sho prizvelo do peregrivu pnevmatiki kolesa jogo vibuhu z podalshim rujnuvannyam konstrukciyi krila i zagibeli shatla Znachnu rol u rozsliduvanni prichin katastrofi zigrali dani zberezheni u dodatkovij sistemi fiksaciyi bortovih parametriv Modular Auxiliary Data System MADS vstanovlenoyi tilki na Kolumbiyi yak na najpershomu lotnomu primirniku seriyi Sistema priznachalasya dlya dokladnogo zboru svidchen bortovih datchikiv z metoyu yih detalnogo pislyapolotnogo analizu sho bulo kritichno v najpershih misiyah Blok sho fiksuye pokazannya datchikiv na magnitnij nosij ne buduchi osoblivim chinom zahishenij majzhe divom uciliv vikonavshi rol chornogo yashika Znajdeni ulamki korablya zaraz zberigayutsya v Kosmichnomu centri imeni Kennedi Deyaki faktiPid chas polotu Kolumbiyi STS 75 vpershe na odnomu z dopomizhnih komp yuteriv noutbuku bula vikoristana operacijna sistema na osnovi Linux Kolumbiya 1996 roku znyalasya v amerikanskomu filmi Armageddon Armageddon znimavsya u mene na ochah koli ya prohodiv pidgotovku v SShA Odnogo razu mi priyihali na mis Kanaveral na chergove trenuvannya i tam prohodyat zjomki Nash korabel Kolumbiya na yakomu litav Kadenyuk buv zhivoyu dekoraciyeyu v comu filmi Z odnogo z zhorstkih diskiv sho vikoristovuvalisya v poloti dlya fiksaciyi informaciyi pro provedennya na bortu naukovih eksperimentah i znachno ushkodzhenomu v rezultati katastrofi zgodom vdalosya vidnoviti 90 informaciyi sho zrobilo mozhlivim zakinchennya 20 richnogo naukovogo doslidzhennya Vidnovlennya informaciyi zajnyalo blizko 5 rokiv Emblemi polotivEmblemi polotiv shatla Kolumbiya STS 1 STS 2 STS 3 STS 4 STS 5 STS 9 STS 61C STS 28 STS 32 STS 35 STS 40 STS 50 STS 52 STS 55 STS 58 STS 62 STS 65 STS 73 STS 75 STS 78 STS 80 STS 83 STS 94 STS 87 STS 90 STS 93 STS 109 STS 107 Ostannij polit Div takozhSpisok polotiv kosmichnih chovnikivPosilannyaSTS 93 Deploys Chandra X Ray Observatory angl NASA Letters To The Editor angl Linux Journal Belltown Media Inc 1996 07 01 Perevireno 30 veresnya 2007 Kosmonavt Leonid Kadenyuk Komsomolska pravda Ukrayina 11 kvitnya 2009 Rozshifrovano disk z rozbivsya shattla Columbia ros RosBiznesKonsalting 2008 05 10 Vidnovleno dani vinchestera z shattlu Kolumbiya sho rozbivsya v 2003 roci ros 2008 05 09 Perevireno 28 serpnya 2008