Королівство Англія (англо-нормандська: Realme d'Engleterre, давньофр. Reaume d'Angleterre, давньоскан. Konungdómr af Ǫngulland, давн-англ. Engla rīċe, англ. Kingdom of England) — держава у Західній Європі, що осягала південну частину острова Велика Британія та існувала з 927 до 1707 року, після чого з приєднанням Шотландського королівства трансформувалась у Королівство Великої Британії.
Королівство Англія
| |||||||||||||||||||
Державна унія | |||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||
Девіз фр. "" "Бог і моє право" | |||||||||||||||||||
Розташування Королівства Англія 1558—1707 (зелений) | |||||||||||||||||||
Столиця |
| ||||||||||||||||||
Мови |
| ||||||||||||||||||
Релігії | Римо-католицизм (927—1534) Церква Англії (1534—1707) | ||||||||||||||||||
Форма правління | Виборна монархія (927–1066) Спадкова монархія (1066–1215) Спадкова парламентська конституційна монархія (1215–1649; 1660–1707) Співдружність (республіка) (1649–1660) | ||||||||||||||||||
Монарх | |||||||||||||||||||
- 924—939 | Етельстан | ||||||||||||||||||
- 1702—1707 | Анна Стюарт | ||||||||||||||||||
Законодавчий орган | Парламент | ||||||||||||||||||
- Upper house | Палата лордів | ||||||||||||||||||
- Lower house | Палата громад | ||||||||||||||||||
Історія | |||||||||||||||||||
- (Об'єднання) | 927 | ||||||||||||||||||
- Битва при Гастінгсі | 14 жовтня 1066 | ||||||||||||||||||
- Приєднання Уельсу | 1535–1542 | ||||||||||||||||||
- Династичний союз з Шотландією | 24 березня 1603 | ||||||||||||||||||
- Славна революція | 1688 | ||||||||||||||||||
- Об'єднання з Шотландією | 1 травня 1707 | ||||||||||||||||||
Валюта | Фунт стерлингів | ||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||
Сьогодні є частиною | |||||||||||||||||||
Резиденцією королівської династії спершу був Вінчестер у Гемпширі, але з початку XII століття столицею фактично став Лондон.
Монарх Об'єднаного Королівства, король Чарльз ІІІ, є правонаступником королів та Королівства Англія. Титул короля (королеви) Англії формально втратив своє значення з 1707 року, але фактично вживається досі.
Історія
Норманське завоювання призвело до глибоких змін в Англійській державі. Зокрема, Вільгельм наказав скласти Книгу Страшного суду — перелік усього населення королівства, усіх земель та маєтків. Складання книги розпочалось з метою упорядкування податкової бази, але поміж іншим викрило повну заміну серед правлячого класу та церковної верхівки саксів на норманів впродовж 20 років після завоювання. Нормани майже монополізували владу, церкву і володіння землею на всіх рівнях. Сам Вільгельм та його знать розмовляли нормандською як в Нормандії, так і в Англії. Використання англо-нормандської мови серед аристократії тривало віки потому та залишило невитравний відбиток на розвитку сучасної англійської мови.
Правління Вільгельма відбувалось в постійній боротьбі за владу над країною. Намагаючись підкорити саксів, король починає будівництво численних фортець — замків, донжонів та «motte and bailey». Такі укріплення дозволяли норманським лордам врятуватись у безпеці під час народних повстань. Перерозподіляючи землі серед своїх прибічників, Вільгельм іноді об'єднував землі, якими володіло багато англійських лордів, навколо стратегічно важливого укріплення і надавав такий феод одному норману. Норманські феодали віддавали королю фіксовану кількість воїнів — не тільки для військових кампаній, але й для замкових гарнизонів.
Вільгельм зберіг поділ Англії на графства (шири), які, в свою чергу, ділились на сотні. Представником королівської влади у ширі був шеріф, який здійснював королівське правосуддя та збирав податки.
Після смерті Вільгельма у 1087 році розпочалась війна за владу між його синами Робертом, якому батько залишив Нормандію, і Вільгельмом II, який успадкував Англію. У 1100 році Вільгельм II помирає, і королем Англії стає четвертий син старого короля Генріх I. Він намагається стабілізувати ситуацію в країні, шукаючи компроміси між саксонською та норманською знаттю. У 1120 році у Ла-Манші потонув Білий корабель, на якому до Англії повертався єдиний син Генріха Вільгельм. Залишившись без легитимного спадкоємця, у 1127 році Генріх вимагає у баронів визнати його доньку Матильду наступницею на англійському троні.
Після смерті Генріха у 1135 році барони відмовляються від клятви та заявляють про підтримку племінника померлого короля Стефана Блуаського. Майже на 20 років країну захоплює громадянська війна. Восени 1139 року Матильда разом з братом прибуває до Англії, в той час як її чоловік, Жоффруа Плантагенет, граф Анжуйський атакує Нормандію. Врешті-решт Стефан потрапляє у полон і його правління закінчується, але Матильду обурені англійці виганяють з Лондона. У 1141 році Роберт потрапляє в полон, і Матильда вимінює його на Стефана.
Війна закінчується 1153 року Воллінгфордською угодою, за якою Стефан залишався королем Англії до самої смерті, але йому наслідував Генріх, син Матильди і Жоффруа Плантагенета. Стефан помер менше, ніж через рік після укладення угоди, і у 1154 році королем Англії став Генріх II, перший з династії Плантагенетів на англійському престолі.
Під час громадянської війни значно посилилась влада місцевої аристократії. Стефан і Матильда, шукаючи прибічників серед баронів, часто роздавали володіння, титули і привілеї. Місцеві володарі стали майже незалежними, самостійно чинили правосуддя, збирали податки, навіть за королівські ліси, влаштовували рейди на сусідів, дехто карбував власні гроші. Відновлення ладу та економіки відбувалось вже за часів Генріха II.
- 1284 — Завоювання Уельсу, почате норманами, завершене Едвардом I.
- 1295 — Прийнята Модель парламенту.
- 1338–1453 — Столітня війна з Францією дозволила парламентові контролювати податки і, за допомогою імпічменту, призначення міністрів королем.
- 1348–1349 — Чорна смерть (чума) забрала 30 % населення.
- 1381 — Суспільне невдоволення привело до селянського повстання, яке було жорстоко придавлене.
- 1399 — Річард II був зміщений парламентом.
- 1414 — Придушення повстання лолардів.
- 1455–1485 — Війна Червоної і Білої троянд.
- 1497 — Генріх VII поклав кінець владі феодальної знаті, придушивши повстання йоркців.
- 1529 — Генріх VIII став главою Англіканської церкви після розриву з Римом.
- 1536–1643 — Акти Союзу об'єднаної Королівства Англія й Уельсу після завоювання.
- 1547 — Едвард VI прийняв доктрини протестантства.
- 1553 — Повернення до римської католицької церкви при Марії І.
- 1558 — Єлизавета I схвалила релігійний компроміс.
- 1588 — Спроба вторгнення в Англію іспанської Армади.
- 1603 — Яків I об'єднав англійську і шотландську корону. Зростає протистояння парламенту.
- 1642–1652 — Громадянська війна між роялістами і парламентаріями, що закінчилася перемогою парламенту.
- 1649 — убито Карла I, створена Співдружність.
- 1653 — Олівер Кромвель призначений Лордом-Протектором.
- 1660 — Відновлення монархії при Карлі II.
- 1685 — Повстання Монмаута.
- 1688 — Вільгельма Оранського запрошено зайняти трон, утеча Якова II.
- 1707 — Акт про союз між Англією і Шотландським королівством при королеві Анні Стюарт, після якого Англія стала частиною Королівства Великої Британії.
Нотатки
-
- давньоанглійська (до 1150)
- середньоанглійська (1150–1550)
- (1550–1707)
-
- (до XII ст.)
- (XII–XIV ст.)
- (XIV ст.–1707)
-
- (до XII ст.)
- (XII–XVI ст.)
- (XVI ст.–1707)
- Широко використовувалася в адміністративних та літургійних цілях.
Примітки
- . Архів оригіналу за 17 квітня 2016. Процитовано 19 листопада 2018.
- Crépin, André (2004). Quand les Anglais parlaient français. Comptes rendus des séances de l'Académie des Inscriptions et Belles-Lettres. 148 (4): 1569—1588. doi:10.3406/crai.2004.22809.
- . Архів оригіналу за 28 листопада 2018. Процитовано 28 листопада 2018.
- . Архів оригіналу за 25 березня 2020. Процитовано 28 листопада 2018.
Джерела
- Elton, G. R., The Tudor Constitution: Documents and Commentary (Cambridge University Press, 1960)
- Elton, G. R., ed., England, 1200—1640: Sources of History. (Ithaca, NY: Cornell Press, 1969)
- Elton, G. R. Studies in Tudor and Stuart Politics and Government: Papers and Reviews. 4 volumes (Cambridge University Press, 1974—1992) (1946—1972—1983–1990)
Див. також
- Список монархів Британських островів
- Англо-нормандська мова
- Англія та Уельс
- Королівський військово-морський флот Великої Британії
- Монархи Англії
Це незавершена стаття з історії Великої Британії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Korolivstvo Angliya isnuvalo do 1707 roku dlya suchasnoyi krayini div Angliya Korolivstvo Angliya anglo normandska Realme d Engleterre davnofr Reaume d Angleterre davnoskan Konungdomr af Ǫngulland davn angl Engla riċe angl Kingdom of England derzhava u Zahidnij Yevropi sho osyagala pivdennu chastinu ostrova Velika Britaniya ta isnuvala z 927 do 1707 roku pislya chogo z priyednannyam Shotlandskogo korolivstva transformuvalas u Korolivstvo Velikoyi Britaniyi Korolivstvo Angliya anglo normandska Realme d Engleterredavnofrancuzka Reaume d Angleterrevallijska Teyrnas Lloegrkornska Ruwvaneth Pow Sowsserednovichna latina Regnum Angliaedavnoanglijska Englalonde Riceserednoanglijska Kingdom of Engelondanglijska Kingdom of EnglandDerzhavna uniya 927 17071649 1660 SpivdruzhnistZverhu Prapor Angliyi Znizu Korolivskij gerb 1399 1603 Deviz fr Bog i moye pravo Angliya istorichni kordoni na kartiRoztashuvannya Korolivstva Angliya 1558 1707 zelenij Stolicya Vinchester do 1066 London 1066 1707 Vestminster administrativna Londonske Siti kommercijna Movi anglijskadavnoskandinavska do XI st vallijskakornskakumbrijska do XII st anglo normandska francuzka XI XV st serednovichna latina do XV st Religiyi Rimo katolicizm 927 1534 Cerkva Angliyi 1534 1707 Forma pravlinnya Viborna monarhiya 927 1066 Spadkova monarhiya 1066 1215 Spadkova parlamentska konstitucijna monarhiya 1215 1649 1660 1707 Spivdruzhnist respublika 1649 1660 Monarh 924 939 Etelstan 1702 1707 Anna StyuartZakonodavchij organ Parlament Upper house Palata lordiv Lower house Palata gromadIstoriya Ob yednannya 927 Bitva pri Gastingsi 14 zhovtnya 1066 Priyednannya Uelsu 1535 1542 Dinastichnij soyuz z Shotlandiyeyu 24 bereznya 1603 Slavna revolyuciya 1688 Ob yednannya z Shotlandiyeyu 1 travnya 1707Valyuta Funt sterlingivPoperednik NastupnikVesseksEsseks korolivstvo Kent korolivstvo DumnoniyaVallijska markaShidna Angliya korolivstvo Korolivstvo Velikoyi BritaniyiSogodni ye chastinoyu Velika Britaniya Angliya Rezidenciyeyu korolivskoyi dinastiyi spershu buv Vinchester u Gempshiri ale z pochatku XII stolittya stoliceyu faktichno stav London Monarh Ob yednanogo Korolivstva korol Charlz III ye pravonastupnikom koroliv ta Korolivstva Angliya Titul korolya korolevi Angliyi formalno vtrativ svoye znachennya z 1707 roku ale faktichno vzhivayetsya dosi IstoriyaDokladnishe Istoriya Angliyi Londonskij Tauer budivnictvo yakogo rozpochav Vilgelm I dlya kontrolyu za mistom Normanske zavoyuvannya prizvelo do glibokih zmin v Anglijskij derzhavi Zokrema Vilgelm nakazav sklasti Knigu Strashnogo sudu perelik usogo naselennya korolivstva usih zemel ta mayetkiv Skladannya knigi rozpochalos z metoyu uporyadkuvannya podatkovoyi bazi ale pomizh inshim vikrilo povnu zaminu sered pravlyachogo klasu ta cerkovnoyi verhivki saksiv na normaniv vprodovzh 20 rokiv pislya zavoyuvannya Normani majzhe monopolizuvali vladu cerkvu i volodinnya zemleyu na vsih rivnyah Sam Vilgelm ta jogo znat rozmovlyali normandskoyu yak v Normandiyi tak i v Angliyi Vikoristannya anglo normandskoyi movi sered aristokratiyi trivalo viki potomu ta zalishilo nevitravnij vidbitok na rozvitku suchasnoyi anglijskoyi movi Pravlinnya Vilgelma vidbuvalos v postijnij borotbi za vladu nad krayinoyu Namagayuchis pidkoriti saksiv korol pochinaye budivnictvo chislennih fortec zamkiv donzhoniv ta motte and bailey Taki ukriplennya dozvolyali normanskim lordam vryatuvatis u bezpeci pid chas narodnih povstan Pererozpodilyayuchi zemli sered svoyih pribichnikiv Vilgelm inodi ob yednuvav zemli yakimi volodilo bagato anglijskih lordiv navkolo strategichno vazhlivogo ukriplennya i nadavav takij feod odnomu normanu Normanski feodali viddavali korolyu fiksovanu kilkist voyiniv ne tilki dlya vijskovih kampanij ale j dlya zamkovih garnizoniv Vilgelm zberig podil Angliyi na grafstva shiri yaki v svoyu chergu dililis na sotni Predstavnikom korolivskoyi vladi u shiri buv sherif yakij zdijsnyuvav korolivske pravosuddya ta zbirav podatki Zobrazhennya Genriha I ta Bilogo korablya XIV st Pislya smerti Vilgelma u 1087 roci rozpochalas vijna za vladu mizh jogo sinami Robertom yakomu batko zalishiv Normandiyu i Vilgelmom II yakij uspadkuvav Angliyu U 1100 roci Vilgelm II pomiraye i korolem Angliyi staye chetvertij sin starogo korolya Genrih I Vin namagayetsya stabilizuvati situaciyu v krayini shukayuchi kompromisi mizh saksonskoyu ta normanskoyu znattyu U 1120 roci u La Manshi potonuv Bilij korabel na yakomu do Angliyi povertavsya yedinij sin Genriha Vilgelm Zalishivshis bez legitimnogo spadkoyemcya u 1127 roci Genrih vimagaye u baroniv viznati jogo donku Matildu nastupniceyu na anglijskomu troni Pislya smerti Genriha u 1135 roci baroni vidmovlyayutsya vid klyatvi ta zayavlyayut pro pidtrimku pleminnika pomerlogo korolya Stefana Bluaskogo Majzhe na 20 rokiv krayinu zahoplyuye gromadyanska vijna Voseni 1139 roku Matilda razom z bratom pribuvaye do Angliyi v toj chas yak yiyi cholovik Zhoffrua Plantagenet graf Anzhujskij atakuye Normandiyu Vreshti resht Stefan potraplyaye u polon i jogo pravlinnya zakinchuyetsya ale Matildu obureni anglijci viganyayut z Londona U 1141 roci Robert potraplyaye v polon i Matilda viminyuye jogo na Stefana Vijna zakinchuyetsya 1153 roku Vollingfordskoyu ugodoyu za yakoyu Stefan zalishavsya korolem Angliyi do samoyi smerti ale jomu nasliduvav Genrih sin Matildi i Zhoffrua Plantageneta Stefan pomer menshe nizh cherez rik pislya ukladennya ugodi i u 1154 roci korolem Angliyi stav Genrih II pershij z dinastiyi Plantagenetiv na anglijskomu prestoli Pid chas gromadyanskoyi vijni znachno posililas vlada miscevoyi aristokratiyi Stefan i Matilda shukayuchi pribichnikiv sered baroniv chasto rozdavali volodinnya tituli i privileyi Miscevi volodari stali majzhe nezalezhnimi samostijno chinili pravosuddya zbirali podatki navit za korolivski lisi vlashtovuvali rejdi na susidiv dehto karbuvav vlasni groshi Vidnovlennya ladu ta ekonomiki vidbuvalos vzhe za chasiv Genriha II 1284 Zavoyuvannya Uelsu pochate normanami zavershene Edvardom I 1295 Prijnyata Model parlamentu 1338 1453 Stolitnya vijna z Franciyeyu dozvolila parlamentovi kontrolyuvati podatki i za dopomogoyu impichmentu priznachennya ministriv korolem 1348 1349 Chorna smert chuma zabrala 30 naselennya 1381 Suspilne nevdovolennya privelo do selyanskogo povstannya yake bulo zhorstoko pridavlene 1399 Richard II buv zmishenij parlamentom 1414 Pridushennya povstannya lolardiv 1455 1485 Vijna Chervonoyi i Biloyi troyand 1497 Genrih VII poklav kinec vladi feodalnoyi znati pridushivshi povstannya jorkciv 1529 Genrih VIII stav glavoyu Anglikanskoyi cerkvi pislya rozrivu z Rimom 1536 1643 Akti Soyuzu ob yednanoyi Korolivstva Angliya j Uelsu pislya zavoyuvannya 1547 Edvard VI prijnyav doktrini protestantstva 1553 Povernennya do rimskoyi katolickoyi cerkvi pri Mariyi I 1558 Yelizaveta I shvalila religijnij kompromis 1588 Sproba vtorgnennya v Angliyu ispanskoyi Armadi 1603 Yakiv I ob yednav anglijsku i shotlandsku koronu Zrostaye protistoyannya parlamentu 1642 1652 Gromadyanska vijna mizh royalistami i parlamentariyami sho zakinchilasya peremogoyu parlamentu 1649 ubito Karla I stvorena Spivdruzhnist 1653 Oliver Kromvel priznachenij Lordom Protektorom 1660 Vidnovlennya monarhiyi pri Karli II 1685 Povstannya Monmauta 1688 Vilgelma Oranskogo zaprosheno zajnyati tron utecha Yakova II 1707 Akt pro soyuz mizh Angliyeyu i Shotlandskim korolivstvom pri korolevi Anni Styuart pislya yakogo Angliya stala chastinoyu Korolivstva Velikoyi Britaniyi Notatkidavnoanglijska do 1150 serednoanglijska 1150 1550 1550 1707 do XII st XII XIV st XIV st 1707 do XII st XII XVI st XVI st 1707 Shiroko vikoristovuvalasya v administrativnih ta liturgijnih cilyah Primitki Arhiv originalu za 17 kvitnya 2016 Procitovano 19 listopada 2018 Crepin Andre 2004 Quand les Anglais parlaient francais Comptes rendus des seances de l Academie des Inscriptions et Belles Lettres 148 4 1569 1588 doi 10 3406 crai 2004 22809 Arhiv originalu za 28 listopada 2018 Procitovano 28 listopada 2018 Arhiv originalu za 25 bereznya 2020 Procitovano 28 listopada 2018 DzherelaElton G R The Tudor Constitution Documents and Commentary Cambridge University Press 1960 Elton G R ed England 1200 1640 Sources of History Ithaca NY Cornell Press 1969 Elton G R Studies in Tudor and Stuart Politics and Government Papers and Reviews 4 volumes Cambridge University Press 1974 1992 1946 1972 1983 1990 Div takozhSpisok monarhiv Britanskih ostroviv Anglo normandska mova Angliya ta Uels Korolivskij vijskovo morskij flot Velikoyi Britaniyi Monarhi Angliyi Ce nezavershena stattya z istoriyi Velikoyi Britaniyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi