А́нна I (англ. Anne I; 6 лютого 1665 — 1 серпня 1714) — королева Англії, Шотландії (1702—1707) та Ірландії (1702—1714). Перша королева Великої Британії (1707—1714). Представниця англійської династії Стюартів. Дочка англійського короля Якова II і Анни Гайд. Під час її правління була виграна війна з Іспанією, герцог Мальборо переміг біля Бленгайма, Мальплаке тощо, відбулося об'єднання англійського і шотландського парламентів у 1707 році. Анна не залишила нащадків і її спадкоємцем на престолі став Георг I (король Великої Британії) з Ганноверської династії.
Анна Стюарт англ. Anne Stuart | ||
| ||
---|---|---|
Коронація: | 23 квітня 1702 | |
Попередник: | Вільгельм III Оранський | |
Наступник: | Георг І | |
Ім'я при народженні: | Anne Stuart (укр. Енн Стюарт) | |
Народження: | 6 (16) лютого 1665[1] або 6 лютого 1665[2][3] Сент-Джеймський палац, Вестмінстер, Великий Лондон, Лондон[d], Англія або Лондон, Королівство Англія[2] | |
Смерть: | 1 (12) серпня 1714[4] (49 років) або 1 серпня 1714[2][3] (49 років) Кенсінгтонський палац, Кенсінгтон, Мідлсекс, Англія, Королівство Велика Британія або Лондон, Королівство Велика Британія[2] | |
Причина смерті: | інсульт | |
Поховання: | Вестмінстерське абатство | |
Країна: | Королівство Велика Британія | |
Релігія: | англіканство | |
Рід: | Стюарти | |
Батько: | Яків II[6][2] | |
Мати: | Анна Гайд[6] | |
Шлюб: | d[6] | |
Діти: | d[6], d[7], d[7], d[7], d[7], d[7], d[7], d[7], d[7], d[7], d[7], d[7], d[7], d[7], d[7], d[7] і d[7] | |
Автограф: | ||
Медіафайли у Вікісховищі | ||
Висловлювання у Вікіцитатах | ||
Роботи у Вікіджерелах |
Часи правління Анни Стюарт — період значного розквіту культури та науки і становлення британського Просвітництва. За її часів творили Даніель Дефо, Александр Поуп і Джонатан Свіфт, працював Ісаак Ньютон. З ім'ям королеви пов'язаний перший закон про авторське право — Статут королеви Анни.
Імена
Проблема спадкування престолу
Анна походила з династії Стюартів. Народилася від першого шлюбу Якова II з Анною Гайд — дочкою знаменитого поборника англіканства, . Як і її старша сестра Марія II, Анна не визнавала католицтва, була у шлюбі з протестантським принцом () і користувалася симпатією протестантів — супротивників її батька.
Після Славної революції 1688, яка скинула Якова й позбавила права на престол його новонародженого сина, , за підтримки своєї близької подруги відповідно до Біллю про права Анна стала спадкоємицею своєї сестри Марії та її чоловіка Вільгельма III Оранського у разі, коли б у них не було дітей.
Дійсно, шлюб Марії (померла в 1694) й Вільгельма виявився бездітним. Проте і сама Анна була вагітна від Георга 18 разів, проте народила живими тільки 5 дітей, з яких 4 померли немовлятами. Єдина її дитина, що залишилася живою — Вільгельм, герцог Глостерський — помер 29 липня 1700 у віці 11 років. Це могло призвести до політичної кризи: протестантська лінія дому Стюартів обривалася на Анні (теоретично після неї престол міг перейти до потомства Вільгельма, якщо б той одружився знову, але він не збирався знову одружуватися), і її батько (тоді ще живий) або її брат-католик могли безперешкодно знову захопити трон.
За цих умов було прийнято Акт про спадкування престолу (1701), відповідно до якого католики (чи особи, які перебувають із ними в шлюбі) в принципі усувались з порядку спадкування англійської та шотландської корон, а спадкоємицею престолу після Анни ставала онука Якова I, Софія Ганноверська, а потім її старший син, курфюрст Ганноверський Георг I.
Анна була невдоволена цим рішенням, прийнятим під тиском парламенту; вона не бажала віддавати британську корону дрібним німецьким правителям та мріяла заповісти престол своєму юному брату , який жив у Франції та якого вона ніколи не бачила.
Початок правління
8 березня 1702 року помер Вільгельм III, й Анна вступила на престол. Її царювання характеризується послабленням ролі монарха й посиленням міністрів. Це було пов'язано зі слабким здоров'ям та із залежним характером королеви, а також із загальними тенденціями до обмеження королівської влади після «Славної революції».
У цей час Британія брала активну участь у війні за іспанську спадщину у таборі супротивників Франції (Людовик XIV визнавав претендента, брата Анни, «королем Яковом III»). Одним з найвпливовіших діячів її царювання був полководець і головнокомандувач військами держави Джон Черчилль, герцог Мальборо, дружина якого, , була подругою Анни. Мальборо симпатизував партії вігів; провадячи політику непотизму, він призначив на ключові пости в уряді своїх родичів, Годольфіна й Сандерленда.
Об'єднання Великої Британії
За правління Анни було вжито заходів з остаточної ліквідації незалежності Шотландії. В умовах зміни порядку спадкування шотландці не збирались визнавати своїм монархом майбутнього короля Англії, проте вважали, що після смерті Анни парламент Шотландії має обрати іншого принца з дому Стюартів.
Окрім того, небезпеку за умов війни з Францією приховував і традиційний «Старий союз» (Auld Alliance) між Францією та Шотландією, а також підтримка Францією претендента на англійський престол, сина Якова II, який був популярним у Шотландії. За цих умов було підготовлено «Акт про Унію», що передбачав об'єднання Англії та Шотландії у державу, що йменувалась Велика Британія; під військовим та економічним тиском шотландський парламент прийняв цей акт 16 січня 1707 року й саморозпустився. 1 травня 1707 року Англія та Шотландія як держави юридично припинили існування, й почалась історія Великої Британії.
Останні роки правління
До кінця 1700-их років особисті стосунки між Анною та її подругою герцогинею Мальборо зіпсувались. Цим скористались політичні опоненти чоловіка останньої, щоб підірвати його позиції. У 1710 році всі видні прибічники Мальборо (але не він сам) були зняті з постів, тим більше що через непопулярність війни, що коштувала багатьох людських жертв і грошових видатків, вибори до палати громад принесли більшість партії торі. У 1711 році, коли Мальборо спробував затягнути перемовини щодо завершення війни, Анна відправила зрештою у відставку і його, а щоб позбавити вігів більшості у палаті лордів, присвоїла в один день 12 звань перів. За майже 50 років Єлизавета I присвоїла менше титулів, що давали право на звання пера, ніж Анна Стюарт за один цей день. Уся ця політична боротьба супроводжувалась постійними дрібними інтригами за вплив на королеву та її найближчих подруг. У 1713 році війна за іспанську спадщину завершилась в цілому вдало для Великої Британії Утрехтським миром, за яким країна надбала деякі французькі колонії в Америці.
Анна Стюарт померла від застарілої подагри 1 серпня 1714 року. Оскільки Софія Ганноверська померла за два місяці до неї (8 червня), на престол вступив старший син останньої, курфюрст Ганноверський Георг, що став королем Великої Британії Георгом I. Відповідно до Акту про спадкування престолу понад 50 осіб, які були генеалогічно старшими за Георга, були відкинуті через їхню католицьку віру.
У мистецтві
- Королева Анна — персонаж п'єси Ежена Скріба «Склянка води».
- У фільмі «Фаворитка» королеву Анну зіграла акторка Олівія Колман.
Родовід
Примітки
- Oxford Dictionary of National Biography / C. Matthew — Oxford: OUP, 2004.
- ECARTICO
- A Historical Dictionary of British Women — 2 — Routledge, 2003. — С. 14. —
- Gregg E. Queen Anne — Yale University Press, 2001. — P. 394.
- Анна // Энциклопедический лексикон — СПб: 1835. — Т. 2. — С. 324.
- Kindred Britain
- Lundy D. R. The Peerage
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Анна Стюарт
- [en]
- Энциклопедический словарь : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб. : Ф. А. Брокгауз, И. А. Ефрон, 1890—1907. (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej z imenem Anna I A nna I angl Anne I 6 lyutogo 1665 16650206 1 serpnya 1714 koroleva Angliyi Shotlandiyi 1702 1707 ta Irlandiyi 1702 1714 Persha koroleva Velikoyi Britaniyi 1707 1714 Predstavnicya anglijskoyi dinastiyi Styuartiv Dochka anglijskogo korolya Yakova II i Anni Gajd Pid chas yiyi pravlinnya bula vigrana vijna z Ispaniyeyu gercog Malboro peremig bilya Blengajma Malplake tosho vidbulosya ob yednannya anglijskogo i shotlandskogo parlamentiv u 1707 roci Anna ne zalishila nashadkiv i yiyi spadkoyemcem na prestoli stav Georg I korol Velikoyi Britaniyi z Gannoverskoyi dinastiyi Anna Styuart angl Anne Stuart Koroleva Angliyi Koronaciya 23 kvitnya 1702 Poperednik Vilgelm III Oranskij Nastupnik Georg I Im ya pri narodzhenni Anne Stuart ukr Enn Styuart Narodzhennya 6 16 lyutogo 1665 1 abo 6 lyutogo 1665 1665 02 06 2 3 Sent Dzhejmskij palac Vestminster Velikij London London d Angliya abo London Korolivstvo Angliya 2 Smert 1 12 serpnya 1714 4 49 rokiv abo 1 serpnya 1714 1714 08 01 2 3 49 rokiv Kensingtonskij palac Kensington Midlseks Angliya Korolivstvo Velika Britaniya abo London Korolivstvo Velika Britaniya 2 Prichina smerti insultPohovannya Vestminsterske abatstvoKrayina Korolivstvo Velika BritaniyaReligiya anglikanstvoRid StyuartiBatko Yakiv II 6 2 Mati Anna Gajd 6 Shlyub d 6 Diti d 6 d 7 d 7 d 7 d 7 d 7 d 7 d 7 d 7 d 7 d 7 d 7 d 7 d 7 d 7 d 7 i d 7 Avtograf Mediafajli b u Vikishovishi Vislovlyuvannya u Vikicitatah Roboti u Vikidzherelah Chasi pravlinnya Anni Styuart period znachnogo rozkvitu kulturi ta nauki i stanovlennya britanskogo Prosvitnictva Za yiyi chasiv tvorili Daniel Defo Aleksandr Poup i Dzhonatan Svift pracyuvav Isaak Nyuton Z im yam korolevi pov yazanij pershij zakon pro avtorske pravo Statut korolevi Anni ImenaA nna I angl Anne I z poryadkovim nomerom pravitelya A nna Styu art angl Anne Stuart z rodovim imenem Problema spadkuvannya prestoluAnna pohodila z dinastiyi Styuartiv Narodilasya vid pershogo shlyubu Yakova II z Annoyu Gajd dochkoyu znamenitogo pobornika anglikanstva Yak i yiyi starsha sestra Mariya II Anna ne viznavala katolictva bula u shlyubi z protestantskim princom i koristuvalasya simpatiyeyu protestantiv suprotivnikiv yiyi batka Pislya Slavnoyi revolyuciyi 1688 yaka skinula Yakova j pozbavila prava na prestol jogo novonarodzhenogo sina za pidtrimki svoyeyi blizkoyi podrugi vidpovidno do Billyu pro prava Anna stala spadkoyemiceyu svoyeyi sestri Mariyi ta yiyi cholovika Vilgelma III Oranskogo u razi koli b u nih ne bulo ditej Dijsno shlyub Mariyi pomerla v 1694 j Vilgelma viyavivsya bezditnim Prote i sama Anna bula vagitna vid Georga 18 raziv prote narodila zhivimi tilki 5 ditej z yakih 4 pomerli nemovlyatami Yedina yiyi ditina sho zalishilasya zhivoyu Vilgelm gercog Glosterskij pomer 29 lipnya 1700 u vici 11 rokiv Ce moglo prizvesti do politichnoyi krizi protestantska liniya domu Styuartiv obrivalasya na Anni teoretichno pislya neyi prestol mig perejti do potomstva Vilgelma yaksho b toj odruzhivsya znovu ale vin ne zbiravsya znovu odruzhuvatisya i yiyi batko todi she zhivij abo yiyi brat katolik mogli bezpereshkodno znovu zahopiti tron Za cih umov bulo prijnyato Akt pro spadkuvannya prestolu 1701 vidpovidno do yakogo katoliki chi osobi yaki perebuvayut iz nimi v shlyubi v principi usuvalis z poryadku spadkuvannya anglijskoyi ta shotlandskoyi koron a spadkoyemiceyu prestolu pislya Anni stavala onuka Yakova I Sofiya Gannoverska a potim yiyi starshij sin kurfyurst Gannoverskij Georg I Anna bula nevdovolena cim rishennyam prijnyatim pid tiskom parlamentu vona ne bazhala viddavati britansku koronu dribnim nimeckim pravitelyam ta mriyala zapovisti prestol svoyemu yunomu bratu yakij zhiv u Franciyi ta yakogo vona nikoli ne bachila Pochatok pravlinnya8 bereznya 1702 roku pomer Vilgelm III j Anna vstupila na prestol Yiyi caryuvannya harakterizuyetsya poslablennyam roli monarha j posilennyam ministriv Ce bulo pov yazano zi slabkim zdorov yam ta iz zalezhnim harakterom korolevi a takozh iz zagalnimi tendenciyami do obmezhennya korolivskoyi vladi pislya Slavnoyi revolyuciyi U cej chas Britaniya brala aktivnu uchast u vijni za ispansku spadshinu u tabori suprotivnikiv Franciyi Lyudovik XIV viznavav pretendenta brata Anni korolem Yakovom III Odnim z najvplivovishih diyachiv yiyi caryuvannya buv polkovodec i golovnokomanduvach vijskami derzhavi Dzhon Cherchill gercog Malboro druzhina yakogo bula podrugoyu Anni Malboro simpatizuvav partiyi vigiv provadyachi politiku nepotizmu vin priznachiv na klyuchovi posti v uryadi svoyih rodichiv Godolfina j Sanderlenda Ob yednannya Velikoyi BritaniyiStatuya korolevi Anni Styuart pered soborom sv Pavla u Londoni Za pravlinnya Anni bulo vzhito zahodiv z ostatochnoyi likvidaciyi nezalezhnosti Shotlandiyi V umovah zmini poryadku spadkuvannya shotlandci ne zbiralis viznavati svoyim monarhom majbutnogo korolya Angliyi prote vvazhali sho pislya smerti Anni parlament Shotlandiyi maye obrati inshogo princa z domu Styuartiv Okrim togo nebezpeku za umov vijni z Franciyeyu prihovuvav i tradicijnij Starij soyuz Auld Alliance mizh Franciyeyu ta Shotlandiyeyu a takozh pidtrimka Franciyeyu pretendenta na anglijskij prestol sina Yakova II yakij buv populyarnim u Shotlandiyi Za cih umov bulo pidgotovleno Akt pro Uniyu sho peredbachav ob yednannya Angliyi ta Shotlandiyi u derzhavu sho jmenuvalas Velika Britaniya pid vijskovim ta ekonomichnim tiskom shotlandskij parlament prijnyav cej akt 16 sichnya 1707 roku j samorozpustivsya 1 travnya 1707 roku Angliya ta Shotlandiya yak derzhavi yuridichno pripinili isnuvannya j pochalas istoriya Velikoyi Britaniyi Ostanni roki pravlinnyaDo kincya 1700 ih rokiv osobisti stosunki mizh Annoyu ta yiyi podrugoyu gercogineyu Malboro zipsuvalis Cim skoristalis politichni oponenti cholovika ostannoyi shob pidirvati jogo poziciyi U 1710 roci vsi vidni pribichniki Malboro ale ne vin sam buli znyati z postiv tim bilshe sho cherez nepopulyarnist vijni sho koshtuvala bagatoh lyudskih zhertv i groshovih vidatkiv vibori do palati gromad prinesli bilshist partiyi tori U 1711 roci koli Malboro sprobuvav zatyagnuti peremovini shodo zavershennya vijni Anna vidpravila zreshtoyu u vidstavku i jogo a shob pozbaviti vigiv bilshosti u palati lordiv prisvoyila v odin den 12 zvan periv Za majzhe 50 rokiv Yelizaveta I prisvoyila menshe tituliv sho davali pravo na zvannya pera nizh Anna Styuart za odin cej den Usya cya politichna borotba suprovodzhuvalas postijnimi dribnimi intrigami za vpliv na korolevu ta yiyi najblizhchih podrug U 1713 roci vijna za ispansku spadshinu zavershilas v cilomu vdalo dlya Velikoyi Britaniyi Utrehtskim mirom za yakim krayina nadbala deyaki francuzki koloniyi v Americi Anna Styuart pomerla vid zastariloyi podagri 1 serpnya 1714 roku Oskilki Sofiya Gannoverska pomerla za dva misyaci do neyi 8 chervnya na prestol vstupiv starshij sin ostannoyi kurfyurst Gannoverskij Georg sho stav korolem Velikoyi Britaniyi Georgom I Vidpovidno do Aktu pro spadkuvannya prestolu ponad 50 osib yaki buli genealogichno starshimi za Georga buli vidkinuti cherez yihnyu katolicku viru U mistectviKoroleva Anna personazh p yesi Ezhena Skriba Sklyanka vodi U filmi Favoritka korolevu Annu zigrala aktorka Oliviya Kolman RodovidPrimitkiOxford Dictionary of National Biography C Matthew Oxford OUP 2004 d Track Q17565097d Track Q5145336d Track Q34217d Track Q217595 ECARTICO d Track Q24694883 A Historical Dictionary of British Women 2 Routledge 2003 S 14 ISBN 978 1 85743 228 2 d Track Q124350773d Track Q1508259 Gregg E Queen Anne Yale University Press 2001 P 394 d Track Q255147d Track Q115731534d Track Q103798508 Anna Enciklopedicheskij leksikon SPb 1835 T 2 S 324 d Track Q21282453d Track Q4532135d Track Q22132711d Track Q656 Kindred Britain d Track Q75653886 Lundy D R The Peerage d Track Q67129259d Track Q21401824PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Anna Styuart en Enciklopedicheskij slovar v 86 t 82 t i 4 dop SPb F A Brokgauz I A Efron 1890 1907 ros