Яків ІІ (англ. James II — Джеймс II; 14 жовтня 1633, Лондон — 16 вересня 1701, Сен-Жермен-ан-Ле) — король Англії, Шотландії з 1685 (як шотландський монарх — Яків VII) та Ірландії, другий син Карла І, спадкоємець старшого брата Карла ІІ. Був одружений з Анною Гайд з 1659 (1637—1671, матір'ю Марії ІІ і Анни) і Марією Модена з 1673 (матір'ю Якова Едуарда Стюарта).
Яків II (VII) англ. James II | |
---|---|
Dei Gratia Magnæ Britaniæ Franciæ et Hiberniæ Rex Fidei Defensor | |
Король Англії | |
Правління | 1685-1688 |
Коронація | 23 квітня 1685 |
Попередник | Карл II |
Наступник | Вільгельм III Оранський Марія II |
Інші титули | Король Шотландії Король Франції Король Ірландії |
Біографічні дані | |
Імена | James Stuart (Джеймз Стюарт) |
Релігія | католицька церква |
Народження | 14 жовтня 1633 Сент-Джеймський палац, Лондон |
Смерть | 16 вересня 1701 (67 років) Сен-Жерменський палац геморагічний інсульт |
Поховання | Сен-Жерменський палац, Франція |
Дружина | Анна Гайд |
Другий шлюб | Марія Моденська |
Діти | Чарльз, Марія, Джеймз, Анна, Чарльз, Едґар, Генрієтта, Катерина, Ізабель, Катерина Лаура, Чарльз, Єлизавета, Шарлотта Марія, Джеймз Френсіс Едуард, Луїза Марія Тереза |
Династія | Стюарти |
Батько | Карл I |
Мати | Генрієтта Марія Французька |
Нагороди | |
Медіафайли у Вікісховищі |
У 1671 році став католиком, що призвело до перших спроб не дати йому успадковувати трон, пізніше до повстання в Монмауті й Аргіллі і згодом до запрошення партіями торі і вігів Вільгельма Оранського зайняти трон у 1688 році. Яків втік у Францію, підняв повстання в Ірландії в березні 1689 році, але після поразки в битві на річці Бойн 1 липня 1690 році залишився в засланні у Франції.
Герцог Йоркський
Отримав від батька титул герцога Йоркського (1644). Під час громадянської війни, після захоплення Йорка парламентським військом у 1646 році Яків з братами та сестрами був ув'язнений.
У 1648 році втік на континент. Служив під прапорами французького маршала Анрі Тюренна (1652); згодом бився проти нього у лавах іспанської армії.
Після реставрації Стюартів мав також шотландський титул герцога Олбані (1660). У званні генерал-адмірала отримав під своє командування морські сили Англії; у 1665 році здобув перемогу над голландським флотом поблизу . Разом із прихильністю до католицизму в Якова посилювались дружба з Людовіком XIV, ненависть до Голландії й наміри встановити абсолютну монархію.
Після смерті своєї першої дружини, Анни, дочки , Яків прийняв католицизм. У війні проти Нідерландів, яка розгорнулася пізніше, він командував флотом у двох великих морських битвах.
Вплив парламенту, що посилився в результаті невдалої війни і був затвердженим виданням «Акту про присягу», змусив Якова усунутися від державних справ. Всупереч його бажанню, старша з двох його дочок від першого шлюбу, Марія (ймовірна спадкоємиця престолу, оскільки Карл II був бездітним, а у Якова не було на той час синів), була видана за Вільгельма Оранського (1677).
Друга дружина Якова, Марія Моденська, пристрасна католичка, зробила Якова ще більш наполегливим послідовником католицизму. Коли у 1679 році розповсюдились чутки про католицьку змову, на чолі якої нібито стояв Яків, останній був змушений залишити Англію; виникло навіть питання про усунення його від спадкування престолу, але саме це спричинило реакцію проти вігів, й після смерті Карла Яків безперешкодно вступив на престол.
Царювання
Без зусиль були придушені та страшенно жорстоко покарані повстання Монмута в Англії й лорда в Шотландії. Особливу жорстокість у судових процесах над заколотниками проявив суддя . Підбадьорений успіхом, Яків замислив за допомогою широкого тлумачення та застосування диспенсивної влади замістити всі головні посади (військові та громадські) особами-неангліканами. При цьому він покладав особливі надії на доктрину безумовної покори, яку сповідувала тоді значна більшість англіканського духовенства.
Духовенство, яке протестувало, Яків примиряв шляхом так званої «високої комісії», надавав покровительство усім рухам, ворожим до панівної церкви, й поставив собі на меті встановлення абсолютної католицької монархії шляхом майже неприхованої пропаганди католицизму й тісного союзу з Людовіком XIV. Навіть найвідданіші слуги короля, англіканські єпископи, були притягнуті до судової відповідальності, але виправдані присяжними. Сподіваючись, що після смерті Якова за відсутності потомства чоловічої статі, правління перейде до рук його дочки, відданої протестантизму, народ стримував своє обурення й до повстання справа не доходила.
Коли 10 червня 1688 році оголошено про народження принца Уельського, багато хто не бажав вірити у дійсність цього факту й підозрювали підміну. Втративши надію на мирні поліпшення, вожді обох головних партій, вігів і торі, запросили нідерландського принца Вільгельма Оранського зайняти трон Англії. Яків хотів піти на поступки, проте було вже запізно.
Скидання й еміграція
Докладніше: Славна революція
У листопаді 1688 році принц Оранський висадився в Англії, й у грудні король із незаконним сином, герцогом Бервіком, залишений дочкою Анною та найближчими радниками, втік до Франції, де Людовік XIV надав у його розпорядження Сен-Жерменський палац. У лютому 1689 році парламент проголосив королем і королевою Англії Вільгельма та Марію. Яків з Франції підтримував постійні стосунки зі своїми прибічниками (якобітами), які готували змови в Англії й відкрито підбурювали повстання в Шотландії та Нормандії. У 1689 році Яків прибув до Ірландії й постав на чолі змовників, яких підтримали французькі війська, але були в 1690 році розбиті на річці Бойн.
Його нащадки (син, Яків «Старий претендент», й онуки, Карл «Молодий претендент» і ) продовжували претендувати на англійський та шотландський престоли й очолювати партію якобітів аж до припинення дому Стюартів (1807).
Шлюб та діти
Яків був одружений двічі: з Анною Гайд (1638—1671), дочкою державного діяча та історика , та з Марією Моденською (1658—1718), дочкою моденського герцога . Від першого шлюбу у нього було 8 дітей, з яких вижили дві дочки, майбутні королеви Марія II та Анна, а всі 4 сини і ще 2 дочки померли в дитинстві. Від другого шлюбу народилось 7 дітей, з яких також вижили двоє: син Яків «Старий претендент» і дочка (померла у віці 19 років від віспи), яка народилася вже у Франції. Законне потомство Якова II припинилось у 1807 році.
Окрім нащадків від двох законних дружин, Яків (будучи герцогом Йоркським) мав дітей також від двох коханок. Від , сестри знаменитого полководця Джона Черчилля, герцога Мальборо, у нього народились два сини, Джеймс і , які поїхали разом з батьком до Франції, і дві дочки, Генрієтта й Арабелла; всі вони мали прізвище Фіцджеймс, із префіксом фіц, традиційним для позашлюбних дітей знаті. Від , якій Яків після вступу на престол надав титул графині Дорчестерської, у нього народилася дочка, також Кетрін, у першому шлюбі маркіза, а у другому — герцогиня. Потомство позашлюбних дітей Якова II існує донині; зокрема, нащадками Генрієтти Фіцджеймс (через свою матір Діану) є сини Чарльза III принци Вільям і Гаррі.
У мистецтві
Яків II є персонажем багатьох історичних романів та фільмів, зокрема, роману Річарда Блекмора «Лорна Дун». В екранізаціях роману його роль виконували Джордж Керзон (1934), Г'ю Фрейзер (1990), Роберт Едді (2000). В серіалі 2000 року «Карл II» Якова грав Чарлі Крід-Майлз.
Родовід
Див. також
- [en]
Джерела
- , The Glorious Revolution of 1688, Charles Scribner's Sons, New York, 1966. .
- , James the Second, J.B. Lippincott Co, Philadelphia 1928, popular; Catholic perspective
- Callow, John, The Making of King James II: The Formative Years of a King, Sutton Publishing, Ltd, Stroud, Gloucestershire, 2000. .
- , The Scottish Nation 1700—2007, Penguin Books, London, 2006.
- Harris, Tim, Revolution: The Great Crisis of the British Monarchy, 1685—1720, Penguin Books, Ltd., 2006. .
- Hilliam, David, Kings, Queens, Bones & Bastards, Sutton Publishing, Gloucestershire, 1998. .
- Jones, J. R. The Revolution of 1688 in England, Weidenfeld and Nicolson, 1988. .
- , The Stuart Constitution 1603—1688, Documents and Commentary, 2d ed., Cambridge University Press, Cambridge 1986. .
- MacLeod, John, Dynasty, the Stuarts, 1560—1807, Hodder and Stoughton, London 1999. .
- , . Popular Edition in Two Volumes [ 17 червня 2012 у Wayback Machine.]. Longmans, London 1889.
- Miller, John. James II (3rd ed. 2000)
- McFerran, Noel S. (2003). «James II and VII.» [ 2 листопада 2019 у Wayback Machine.]
- Ó Buachalla, Breandán, Aisling Ghéar, An Clóchomhar Tta, Baile Átha Cliath, 1996
- Ó Ciardha, Éamonn, Ireland and the Jacobite Cause, 1685—1766, Four Courts, Dublin, 2002.
- Pincus, Steven. 1688: The First Modern Revolution (2009) New Haven & London, Yale University Press,
- Prall, Stuart, The Bloodless Revolution: England, 1688, Anchor Books, Garden City, New York 1972.
- Royle, Trevor, The British Civil Wars: The Wars of the Three Kingdoms, 1638—1660, Little, Brown, 2004. .
- Sowerby, Scott, Making Toleration: The Repealers and the Glorious Revolution (2013) Cambridge, Mass., & London, Harvard University Press, .
- Speck, W.A. James II (2002)
- Turner, Francis C., James II, Eyre and Spottiswoode, London, 1948
- Waller, Maureen, Ungrateful Daughters: The Stuart Princesses who Stole Their Father's Crown, Hodder & Stoughton, London, 2002. .
Посилання
- Яків II // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej z takim im yam Yakiv II znachennya Yakiv II angl James II Dzhejms II 14 zhovtnya 1633 London 16 veresnya 1701 Sen Zhermen an Le korol Angliyi Shotlandiyi z 1685 yak shotlandskij monarh Yakiv VII ta Irlandiyi drugij sin Karla I spadkoyemec starshogo brata Karla II Buv odruzhenij z Annoyu Gajd z 1659 1637 1671 matir yu Mariyi II i Anni i Mariyeyu Modena z 1673 matir yu Yakova Eduarda Styuarta Yakiv II VII angl James IIDei Gratia Magnae Britaniae Franciae et Hiberniae Rex Fidei DefensorKorol AngliyiPravlinnya 1685 1688Koronaciya 23 kvitnya 1685Poperednik Karl IINastupnik Vilgelm III Oranskij Mariya IIInshi tituli Korol Shotlandiyi Korol Franciyi Korol IrlandiyiBiografichni daniImena James Stuart Dzhejmz Styuart Religiya katolicka cerkvaNarodzhennya 14 zhovtnya 1633 1633 10 14 Sent Dzhejmskij palac LondonSmert 16 veresnya 1701 1701 09 16 67 rokiv Sen Zhermenskij palac gemoragichnij insultPohovannya Sen Zhermenskij palac FranciyaDruzhina Anna GajdDrugij shlyub Mariya ModenskaDiti Charlz Mariya Dzhejmz Anna Charlz Edgar Genriyetta Katerina Izabel Katerina Laura Charlz Yelizaveta Sharlotta Mariya Dzhejmz Frensis Eduard Luyiza Mariya TerezaDinastiya StyuartiBatko Karl IMati Genriyetta Mariya FrancuzkaNagorodi chlen Londonskogo korolivskogo tovaristva Mediafajli u Vikishovishi U 1671 roci stav katolikom sho prizvelo do pershih sprob ne dati jomu uspadkovuvati tron piznishe do povstannya v Monmauti j Argilli i zgodom do zaproshennya partiyami tori i vigiv Vilgelma Oranskogo zajnyati tron u 1688 roci Yakiv vtik u Franciyu pidnyav povstannya v Irlandiyi v berezni 1689 roci ale pislya porazki v bitvi na richci Bojn 1 lipnya 1690 roci zalishivsya v zaslanni u Franciyi Gercog JorkskijOtrimav vid batka titul gercoga Jorkskogo 1644 Pid chas gromadyanskoyi vijni pislya zahoplennya Jorka parlamentskim vijskom u 1646 roci Yakiv z bratami ta sestrami buv uv yaznenij U 1648 roci vtik na kontinent Sluzhiv pid praporami francuzkogo marshala Anri Tyurenna 1652 zgodom bivsya proti nogo u lavah ispanskoyi armiyi Pislya restavraciyi Styuartiv mav takozh shotlandskij titul gercoga Olbani 1660 U zvanni general admirala otrimav pid svoye komanduvannya morski sili Angliyi u 1665 roci zdobuv peremogu nad gollandskim flotom poblizu Razom iz prihilnistyu do katolicizmu v Yakova posilyuvalis druzhba z Lyudovikom XIV nenavist do Gollandiyi j namiri vstanoviti absolyutnu monarhiyu Pislya smerti svoyeyi pershoyi druzhini Anni dochki Yakiv prijnyav katolicizm U vijni proti Niderlandiv yaka rozgornulasya piznishe vin komanduvav flotom u dvoh velikih morskih bitvah Vpliv parlamentu sho posilivsya v rezultati nevdaloyi vijni i buv zatverdzhenim vidannyam Aktu pro prisyagu zmusiv Yakova usunutisya vid derzhavnih sprav Vsuperech jogo bazhannyu starsha z dvoh jogo dochok vid pershogo shlyubu Mariya jmovirna spadkoyemicya prestolu oskilki Karl II buv bezditnim a u Yakova ne bulo na toj chas siniv bula vidana za Vilgelma Oranskogo 1677 Druga druzhina Yakova Mariya Modenska pristrasna katolichka zrobila Yakova she bilsh napoleglivim poslidovnikom katolicizmu Koli u 1679 roci rozpovsyudilis chutki pro katolicku zmovu na choli yakoyi nibito stoyav Yakiv ostannij buv zmushenij zalishiti Angliyu viniklo navit pitannya pro usunennya jogo vid spadkuvannya prestolu ale same ce sprichinilo reakciyu proti vigiv j pislya smerti Karla Yakiv bezpereshkodno vstupiv na prestol CaryuvannyaBez zusil buli pridusheni ta strashenno zhorstoko pokarani povstannya Monmuta v Angliyi j lorda v Shotlandiyi Osoblivu zhorstokist u sudovih procesah nad zakolotnikami proyaviv suddya Pidbadorenij uspihom Yakiv zamisliv za dopomogoyu shirokogo tlumachennya ta zastosuvannya dispensivnoyi vladi zamistiti vsi golovni posadi vijskovi ta gromadski osobami neanglikanami Pri comu vin pokladav osoblivi nadiyi na doktrinu bezumovnoyi pokori yaku spoviduvala todi znachna bilshist anglikanskogo duhovenstva Duhovenstvo yake protestuvalo Yakiv primiryav shlyahom tak zvanoyi visokoyi komisiyi nadavav pokrovitelstvo usim ruham vorozhim do panivnoyi cerkvi j postaviv sobi na meti vstanovlennya absolyutnoyi katolickoyi monarhiyi shlyahom majzhe neprihovanoyi propagandi katolicizmu j tisnogo soyuzu z Lyudovikom XIV Navit najviddanishi slugi korolya anglikanski yepiskopi buli prityagnuti do sudovoyi vidpovidalnosti ale vipravdani prisyazhnimi Spodivayuchis sho pislya smerti Yakova za vidsutnosti potomstva cholovichoyi stati pravlinnya perejde do ruk jogo dochki viddanoyi protestantizmu narod strimuvav svoye oburennya j do povstannya sprava ne dohodila Koli 10 chervnya 1688 roci ogolosheno pro narodzhennya princa Uelskogo bagato hto ne bazhav viriti u dijsnist cogo faktu j pidozryuvali pidminu Vtrativshi nadiyu na mirni polipshennya vozhdi oboh golovnih partij vigiv i tori zaprosili niderlandskogo princa Vilgelma Oranskogo zajnyati tron Angliyi Yakiv hotiv piti na postupki prote bulo vzhe zapizno Skidannya j emigraciyaDokladnishe Slavna revolyuciya U listopadi 1688 roci princ Oranskij visadivsya v Angliyi j u grudni korol iz nezakonnim sinom gercogom Bervikom zalishenij dochkoyu Annoyu ta najblizhchimi radnikami vtik do Franciyi de Lyudovik XIV nadav u jogo rozporyadzhennya Sen Zhermenskij palac U lyutomu 1689 roci parlament progolosiv korolem i korolevoyu Angliyi Vilgelma ta Mariyu Yakiv z Franciyi pidtrimuvav postijni stosunki zi svoyimi pribichnikami yakobitami yaki gotuvali zmovi v Angliyi j vidkrito pidburyuvali povstannya v Shotlandiyi ta Normandiyi U 1689 roci Yakiv pribuv do Irlandiyi j postav na choli zmovnikiv yakih pidtrimali francuzki vijska ale buli v 1690 roci rozbiti na richci Bojn Jogo nashadki sin Yakiv Starij pretendent j onuki Karl Molodij pretendent i prodovzhuvali pretenduvati na anglijskij ta shotlandskij prestoli j ocholyuvati partiyu yakobitiv azh do pripinennya domu Styuartiv 1807 Shlyub ta ditiYakiv buv odruzhenij dvichi z Annoyu Gajd 1638 1671 dochkoyu derzhavnogo diyacha ta istorika ta z Mariyeyu Modenskoyu 1658 1718 dochkoyu modenskogo gercoga Vid pershogo shlyubu u nogo bulo 8 ditej z yakih vizhili dvi dochki majbutni korolevi Mariya II ta Anna a vsi 4 sini i she 2 dochki pomerli v ditinstvi Vid drugogo shlyubu narodilos 7 ditej z yakih takozh vizhili dvoye sin Yakiv Starij pretendent i dochka pomerla u vici 19 rokiv vid vispi yaka narodilasya vzhe u Franciyi Zakonne potomstvo Yakova II pripinilos u 1807 roci Okrim nashadkiv vid dvoh zakonnih druzhin Yakiv buduchi gercogom Jorkskim mav ditej takozh vid dvoh kohanok Vid sestri znamenitogo polkovodcya Dzhona Cherchillya gercoga Malboro u nogo narodilis dva sini Dzhejms i yaki poyihali razom z batkom do Franciyi i dvi dochki Genriyetta j Arabella vsi voni mali prizvishe Ficdzhejms iz prefiksom fic tradicijnim dlya pozashlyubnih ditej znati Vid yakij Yakiv pislya vstupu na prestol nadav titul grafini Dorchesterskoyi u nogo narodilasya dochka takozh Ketrin u pershomu shlyubi markiza a u drugomu gercoginya Potomstvo pozashlyubnih ditej Yakova II isnuye donini zokrema nashadkami Genriyetti Ficdzhejms cherez svoyu matir Dianu ye sini Charlza III princi Vilyam i Garri U mistectviYakiv II ye personazhem bagatoh istorichnih romaniv ta filmiv zokrema romanu Richarda Blekmora Lorna Dun V ekranizaciyah romanu jogo rol vikonuvali Dzhordzh Kerzon 1934 G yu Frejzer 1990 Robert Eddi 2000 V seriali 2000 roku Karl II Yakova grav Charli Krid Majlz RodovidDiv takozh en Dzherela The Glorious Revolution of 1688 Charles Scribner s Sons New York 1966 ISBN 0 340 00896 2 James the Second J B Lippincott Co Philadelphia 1928 popular Catholic perspective Callow John The Making of King James II The Formative Years of a King Sutton Publishing Ltd Stroud Gloucestershire 2000 ISBN 0 7509 2398 9 The Scottish Nation 1700 2007 Penguin Books London 2006 ISBN 0 14 102769 X Harris Tim Revolution The Great Crisis of the British Monarchy 1685 1720 Penguin Books Ltd 2006 ISBN 0 7139 9759 1 Hilliam David Kings Queens Bones amp Bastards Sutton Publishing Gloucestershire 1998 ISBN 0 7509 3553 7 Jones J R The Revolution of 1688 in England Weidenfeld and Nicolson 1988 ISBN 0 297 99467 0 The Stuart Constitution 1603 1688 Documents and Commentary 2d ed Cambridge University Press Cambridge 1986 ISBN 0 521 31327 9 MacLeod John Dynasty the Stuarts 1560 1807 Hodder and Stoughton London 1999 ISBN 0 340 70767 4 Popular Edition in Two Volumes 17 chervnya 2012 u Wayback Machine Longmans London 1889 Miller John James II 3rd ed 2000 ISBN 0 300 08728 4 McFerran Noel S 2003 James II and VII 2 listopada 2019 u Wayback Machine o Buachalla Breandan Aisling Ghear An Clochomhar Tta Baile Atha Cliath 1996 ISBN 0 903758 99 7 o Ciardha Eamonn Ireland and the Jacobite Cause 1685 1766 Four Courts Dublin 2002 ISBN 1 85182 534 7 Pincus Steven 1688 The First Modern Revolution 2009 New Haven amp London Yale University Press ISBN 0 300 11547 4 Prall Stuart The Bloodless Revolution England 1688 Anchor Books Garden City New York 1972 Royle Trevor The British Civil Wars The Wars of the Three Kingdoms 1638 1660 Little Brown 2004 ISBN 0 312 29293 7 Sowerby Scott Making Toleration The Repealers and the Glorious Revolution 2013 Cambridge Mass amp London Harvard University Press ISBN 978 0 674 07309 8 Speck W A James II 2002 Turner Francis C James II Eyre and Spottiswoode London 1948 Waller Maureen Ungrateful Daughters The Stuart Princesses who Stole Their Father s Crown Hodder amp Stoughton London 2002 ISBN 0 312 30711 X PosilannyaYakiv II Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Poperednik Karl II Korol Angliyi 1685 1688 roki Nastupnik Vilgelm III Oranskij Mariya II Poperednik Karl II Korol Irlandiyi 1685 1688 roki Nastupnik Vilgelm III Oranskij Mariya II Poperednik Karl II Korol Shotlandiyi 1685 1688 roki Nastupnik Vilgelm II Oranskij Mariya II Poperednik Karl II Korol Franciyi titulyarnij 1685 1688 roki Nastupnik Vilgelm III Oranskij Mariya II