Кумбрі́йська мова (англ. Cumbric) — мертва мова бритської підгрупи кельтської групи індоєвропейської сім'ї мов, яка була поширена на північному заході Англії та півдні Шотландії доти, поки тамтешнє бритське населення не асимілювали прибулі англосакси і ґели. Пам'яток кумбрійської мови майже не збереглося, якщо не брати до уваги топоніми, певні власні назви та три слова у латинському тексті законів, що датується XI сторіччям.
Кумбрійська | |
---|---|
Регіон | Південна Шотландія; Камбрія, частини Нортумберленда, Ланкашира, Північного Йоркшира? (Англія) |
Носії | Мертва мова (вимерла в ХІ-ХІІ ст.ст.) |
Класифікація | |
Офіційний статус | |
Коди мови | |
ISO 639-2 | cel |
ISO 639-3 | xcb |
Історія
До прибуття у Британію англосаксів брити заселяли більшу частину острова, в тому числі південь теперішньої Шотландії і північний захід Англії. Потім вони почали зазнавати тиску з боку англів зі сходу та скотів (див. також Дал Ріада) з північного заходу. У 616 році після англійське королівство Нортумбрія остаточно захопило територію сучасних Ланкашира і Чешира, відокремивши таким чином бритів Уельсу від їх північних одноплемінників у Камбрії. До тих пір Уельс і так звана "" ([en] від валл. Yr Hen Ogledd) складали політичну і культурну спільність, саме на півночі було створено валлійські поеми та (VI сторіччя). Отже, до того часу про існування окремої кумбрійської мови не йдеться, оскільки вона сформувалася пізніше в результаті відділення Камбрії від Уельсу в VI столітті, тобто з VII сторіччя. Хоча між зазначеними регіонами і далі підтримувалися зв'язки через морський шлях.
Ще в Х сторіччі бритомовне королівство Стратклайд (Алт Клут) володіло землями Камберленда (досягаючи Коупленда), а також долиною річки Едем униз до Стейнмора. Тому кумбрійські топоніми розповсюджені по всій території вказаної держави, включаючи і південношотландські регіони Лотіан (області Західний Лотіан, Східний Лотіан, Середній Лотіан, Единбург), Піблесшир (північний захід області Шотландські кордони), Дамфрісшир (схід області Дамфріс-і-Галловей), Ланаркшир (області Північний Ланаркшир, Південний Ланаркшир) та Ейршир (області Північний Ейршир, Південний Ейршир, Східний Ейршир). Кумбрійські географічні назви також зустрічаються в Галловеї (захід області Дамфріс-і-Галловей), але тут вони перекриваються гельськими топонімами. Однак, не слід територію поширення кумбрійської мови повністю ототожнювати з політичними кордонами королівства Стратклайд.
Визначити точний час вимирання кумбрійської мови не можна. Зате є поодинокі свідчення, які можуть прояснити це питання. У середині ХІ ст. певна частина дворянства Камбрії мала, певно, кумбрійські імена. У битві Штандартів у 1138 році кумбрійці виділялися як окрема етнічна спільнота. Існують деякі писемні дані, які також це підтверджують. Так, увінчаний 1124 року король Шотландії був наділений титулом принца камбрійського. між 1173-1180 роками звертався до своїх підданих, визначаючи кумбрійців як окрему етнічну групу. У цей час нерідко згадуються кумбрійські імена серед незаможних верств населення. Проте, надалі все більше зустрічаються англійські чи французькі власні назви. Таким чином, цілком упевнено можна стверджувати, що кумбрійська мова як мова окремої етнічної спільноти вимерла приблизно у середині ХІІ сторіччя, хоча незначна кількість її носіїв могла ще залишатися у ХІІІ столітті.
Дані
Топонімічні дані свідчать, що кумбрійська мова була надто близькою до сучасних бритських мов, зокрема, до валлійської: порівн. топонім Pensax, буквально «голова (м. б. скеля) сакса», валл. Pen (y) Sais). Саме найменування Камбрії є кумбрійським і походить від бритського *kom-brogi "співвітчизники", як й самоназва валлійців: Cymry.
У документі, відомому як лат. Leges inter Brettos et Scottos, «Закони серед бритів і скотів», складеному за Давиде I, зустрічаються три кумбрійські юридичні терміни, які мають відповідників у середньовічному : galnys (порівн. galanas, викуп, який повинна була заплатити сім'я вбивці родичам убитого), mercheta (merch, меркет, викуп за наречену) та kelkyn (cylch, "гостювання", дослівно «коло»).
У північній Англії також зафіксована спеціальна система підрахунку (використовувана для рахунку овець), яка дуже нагадує кельтські числівники. Порівняй, перші десять чисел по-валлійськи: un, dau, tri, pedwar, pump, chwech, saith, wyth, naw, deg, а також pymtheg '15', ugain '20' .
* | Кесвік | Вестморленд | Тісдейл | Ейршир | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
1 | yan | yan | yaena | aina | yan | yan | yan | yahn | yan | yinty | |
2 | tyan | tyan | taena | peina | taen | taen | tean | tayhn | tean | tinty | |
3 | tethera | tetherie | teddera | para | tedderte | tudder | tetherma | tether | tither | tetheri | |
4 | methera | peddera | meddera | pedera | medderte | anudder | metherma | mether | mither | metheri | |
5 | pimp | gip | pimp | pimp | pimp | nimph | pip | mimp(h) | pip | bamf | |
6 | sethera | teezie | hofa | ithy | haata | - | lezar | hith-her | teaser | leetera | |
7 | lethera | mithy | lofa | mithy | slaata | - | azar | lith-her | leaser | seetera | |
8 | hovera | katra | seckera | owera | lowera | - | catrah | anver | catra | over | |
9 | dovera | hornie | leckera | lowera | dowa | - | horna | danver | horna | dover | |
10 | dick | dick | dec | dig | dick | - | dick | dic | dick | dik | |
15 | bumfit | bumfit | bumfit | bumfit | mimph | - | bumfit | mimphit | bumper | - | |
20 | giggot | - | - | - | - | - | - | - | - | - |
Усі ці числі подібні і один на одного, і на кельтські, попри те, що вони інколи змінюються через народною етимологією (порівн. bumper, видно від англійського слова bump) або вимоги рими. Інколи висловлюється, що ці системи збереглися з тих пір, коли кумбрійська була живою мовою (тим більше схожі феномени зустрічаються у Корнуоллі, де корнська мова практично вимерла). Проте, виключена можливість того, що ці числівники занесли на північ Англії валлійці, які приїжджали туди на заробітки.
Примітки
- Barrow, G. W. S. (1994) ‘The Scots and the North of England’ in E. King (ed.) The Anarchy of King Stephen’s Reign. Oxford. p. 236
- Kirby, D. P. (1962) ‘Strathclyde and Cumbria: a survey of historical development until 1092’ in Trans. CWAAS. 62, pp. 77-94
- Wilson, P. A. (1966) ‘On the Use of the Terms “Strathclyde” and “Cumbria” in Trans. CWAAS. 66. pp. 67-92
Джерела
- Filppula, Markku; Juhani Klemola, and Heli Paulasto (2008). English and Celtic in contact. Psychology Press. ISBN . Процитовано 2 грудня 2010.
- (1953). Language and History in Early Britain. Edinburgh: Edinburgh University Press.
- James, Alan G. (2008). A Cumbric Diaspora?. У O. J. Padel and D. Parsons (eds.) (ред.). A Commodity of Good Names:essays in honour of Margaret Gelling. Stamford: Shaun Tyas. с. 187–203. ISBN .
- Koch, John T. (2006). Celtic Culture: a historical encyclopedia. ABC-CLIO.
- Koch, John T. (2006). Celtic Culture: a historical encyclopedia. ABC-CLIO.
- Oram, Richard (2000). The Lordship of Galloway. Edinburgh: John Donald. ISBN .
- Phythian-Adams, Charles (1996). Land of the Cumbrians. Aldershot: Scolar Press. ISBN .
- Russell, Paul (1995). An Introduction to the Celtic Languages. London: Longman. ISBN .
- Schmidt, Karl Horst (1993). Insular Celtic: P and Q Celtic. У M. J. Ball and J. Fife (ed.) (ред.). The Celtic Languages. London: Routledge. с. 64—98. ISBN .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kumbri jska mova angl Cumbric mertva mova britskoyi pidgrupi keltskoyi grupi indoyevropejskoyi sim yi mov yaka bula poshirena na pivnichnomu zahodi Angliyi ta pivdni Shotlandiyi doti poki tamteshnye britske naselennya ne asimilyuvali pribuli anglosaksi i geli Pam yatok kumbrijskoyi movi majzhe ne zbereglosya yaksho ne brati do uvagi toponimi pevni vlasni nazvi ta tri slova u latinskomu teksti zakoniv sho datuyetsya XI storichchyam KumbrijskaRegion Pivdenna Shotlandiya Kambriya chastini Nortumberlenda Lankashira Pivnichnogo Jorkshira Angliya Nosiyi Mertva mova vimerla v HI HII st st Klasifikaciya Indoyevropejska sim ya Keltska grupa Ostrivna keltska gilka Britska pidgrupaOficijnij statusKodi moviISO 639 2 celISO 639 3 xcbIstoriyaDo pributtya u Britaniyu anglosaksiv briti zaselyali bilshu chastinu ostrova v tomu chisli pivden teperishnoyi Shotlandiyi i pivnichnij zahid Angliyi Potim voni pochali zaznavati tisku z boku angliv zi shodu ta skotiv div takozh Dal Riada z pivnichnogo zahodu U 616 roci pislya anglijske korolivstvo Nortumbriya ostatochno zahopilo teritoriyu suchasnih Lankashira i Cheshira vidokremivshi takim chinom britiv Uelsu vid yih pivnichnih odnopleminnikiv u Kambriyi Do tih pir Uels i tak zvana en vid vall Yr Hen Ogledd skladali politichnu i kulturnu spilnist same na pivnochi bulo stvoreno vallijski poemi ta VI storichchya Otzhe do togo chasu pro isnuvannya okremoyi kumbrijskoyi movi ne jdetsya oskilki vona sformuvalasya piznishe v rezultati viddilennya Kambriyi vid Uelsu v VI stolitti tobto z VII storichchya Hocha mizh zaznachenimi regionami i dali pidtrimuvalisya zv yazki cherez morskij shlyah She v H storichchi britomovne korolivstvo Stratklajd Alt Klut volodilo zemlyami Kamberlenda dosyagayuchi Kouplenda a takozh dolinoyu richki Edem uniz do Stejnmora Tomu kumbrijski toponimi rozpovsyudzheni po vsij teritoriyi vkazanoyi derzhavi vklyuchayuchi i pivdennoshotlandski regioni Lotian oblasti Zahidnij Lotian Shidnij Lotian Serednij Lotian Edinburg Piblesshir pivnichnij zahid oblasti Shotlandski kordoni Damfrisshir shid oblasti Damfris i Gallovej Lanarkshir oblasti Pivnichnij Lanarkshir Pivdennij Lanarkshir ta Ejrshir oblasti Pivnichnij Ejrshir Pivdennij Ejrshir Shidnij Ejrshir Kumbrijski geografichni nazvi takozh zustrichayutsya v Galloveyi zahid oblasti Damfris i Gallovej ale tut voni perekrivayutsya gelskimi toponimami Odnak ne slid teritoriyu poshirennya kumbrijskoyi movi povnistyu ototozhnyuvati z politichnimi kordonami korolivstva Stratklajd Viznachiti tochnij chas vimirannya kumbrijskoyi movi ne mozhna Zate ye poodinoki svidchennya yaki mozhut proyasniti ce pitannya U seredini HI st pevna chastina dvoryanstva Kambriyi mala pevno kumbrijski imena U bitvi Shtandartiv u 1138 roci kumbrijci vidilyalisya yak okrema etnichna spilnota Isnuyut deyaki pisemni dani yaki takozh ce pidtverdzhuyut Tak uvinchanij 1124 roku korol Shotlandiyi buv nadilenij titulom princa kambrijskogo mizh 1173 1180 rokami zvertavsya do svoyih piddanih viznachayuchi kumbrijciv yak okremu etnichnu grupu U cej chas neridko zgaduyutsya kumbrijski imena sered nezamozhnih verstv naselennya Prote nadali vse bilshe zustrichayutsya anglijski chi francuzki vlasni nazvi Takim chinom cilkom upevneno mozhna stverdzhuvati sho kumbrijska mova yak mova okremoyi etnichnoyi spilnoti vimerla priblizno u seredini HII storichchya hocha neznachna kilkist yiyi nosiyiv mogla she zalishatisya u HIII stolitti DaniToponimichni dani svidchat sho kumbrijska mova bula nadto blizkoyu do suchasnih britskih mov zokrema do vallijskoyi porivn toponim Pensax bukvalno golova m b skelya saksa vall Pen y Sais Same najmenuvannya Kambriyi ye kumbrijskim i pohodit vid britskogo kom brogi spivvitchizniki yak j samonazva vallijciv Cymry U dokumenti vidomomu yak lat Leges inter Brettos et Scottos Zakoni sered britiv i skotiv skladenomu za Davide I zustrichayutsya tri kumbrijski yuridichni termini yaki mayut vidpovidnikiv u serednovichnomu galnys porivn galanas vikup yakij povinna bula zaplatiti sim ya vbivci rodicham ubitogo mercheta merch merket vikup za narechenu ta kelkyn cylch gostyuvannya doslivno kolo U pivnichnij Angliyi takozh zafiksovana specialna sistema pidrahunku vikoristovuvana dlya rahunku ovec yaka duzhe nagaduye keltski chislivniki Porivnyaj pershi desyat chisel po vallijski un dau tri pedwar pump chwech saith wyth naw deg a takozh pymtheg 15 ugain 20 Kesvik Vestmorlend Tisdejl Ejrshir 1 yan yan yaena aina yan yan yan yahn yan yinty 2 tyan tyan taena peina taen taen tean tayhn tean tinty 3 tethera tetherie teddera para tedderte tudder tetherma tether tither tetheri 4 methera peddera meddera pedera medderte anudder metherma mether mither metheri 5 pimp gip pimp pimp pimp nimph pip mimp h pip bamf 6 sethera teezie hofa ithy haata lezar hith her teaser leetera 7 lethera mithy lofa mithy slaata azar lith her leaser seetera 8 hovera katra seckera owera lowera catrah anver catra over 9 dovera hornie leckera lowera dowa horna danver horna dover 10 dick dick dec dig dick dick dic dick dik 15 bumfit bumfit bumfit bumfit mimph bumfit mimphit bumper 20 giggot Usi ci chisli podibni i odin na odnogo i na keltski popri te sho voni inkoli zminyuyutsya cherez narodnoyu etimologiyeyu porivn bumper vidno vid anglijskogo slova bump abo vimogi rimi Inkoli vislovlyuyetsya sho ci sistemi zbereglisya z tih pir koli kumbrijska bula zhivoyu movoyu tim bilshe shozhi fenomeni zustrichayutsya u Kornuolli de kornska mova praktichno vimerla Prote viklyuchena mozhlivist togo sho ci chislivniki zanesli na pivnich Angliyi vallijci yaki priyizhdzhali tudi na zarobitki PrimitkiBarrow G W S 1994 The Scots and the North of England in E King ed The Anarchy of King Stephen s Reign Oxford p 236 Kirby D P 1962 Strathclyde and Cumbria a survey of historical development until 1092 in Trans CWAAS 62 pp 77 94 Wilson P A 1966 On the Use of the Terms Strathclyde and Cumbria in Trans CWAAS 66 pp 67 92DzherelaFilppula Markku Juhani Klemola and Heli Paulasto 2008 English and Celtic in contact Psychology Press ISBN 0415266025 Procitovano 2 grudnya 2010 1953 Language and History in Early Britain Edinburgh Edinburgh University Press James Alan G 2008 A Cumbric Diaspora U O J Padel and D Parsons eds red A Commodity of Good Names essays in honour of Margaret Gelling Stamford Shaun Tyas s 187 203 ISBN 978 1900289 900 Koch John T 2006 Celtic Culture a historical encyclopedia ABC CLIO Koch John T 2006 Celtic Culture a historical encyclopedia ABC CLIO Oram Richard 2000 The Lordship of Galloway Edinburgh John Donald ISBN 0 85976 541 5 Phythian Adams Charles 1996 Land of the Cumbrians Aldershot Scolar Press ISBN 1 85928 327 6 Russell Paul 1995 An Introduction to the Celtic Languages London Longman ISBN 0 582 10082 8 Schmidt Karl Horst 1993 Insular Celtic P and Q Celtic U M J Ball and J Fife ed red The Celtic Languages London Routledge s 64 98 ISBN 0 415 01035 7