Тип | залізнична компанія |
---|---|
Галузь | Залізничний транспорт |
Засновано | 1893 |
Штаб-квартира | Російська імперія |
Чистий прибуток | 1557748,43 рублів (1 січня 1895) |
Московсько-Києво-Воронезька залізниця — це приватна залізниця, побудована в 1893—1912 роках, яка перебувала з 1 січня 1897 року в орендному користуванні товариства Південно-Східних залізничних доріг. Проходила по територіях Московської, Калузької, Орловської, Курської, Воронезької, Чернігівської, Полтавської, Харківської, Київської губерній. Відігравала суттєву роль в експорті хліба до Одеси. Залізниця з'єднувала Центр Росії та Донецький вугільний басейн з Південно-Західними районами країни.
Історія
- Києво-Воронезька залізниця:
У 1866 році була дана концесія на будівництво залізниці від Курська до Києва, а вже 1891 року дан дозвіл на будівництво Курсько-Воронезької лінії, тоді же залізниця перейменована в Києво-Воронезьку. У тому ж році отримано дозвіл на прокладку другої колії від Курська до Києва і споруду вузькоколійних під'їзних шляхів: від станції Кореневе до міста Рильська (22 версти), від ст. Кореневе до міста Суджа (37 верст), від станції Конотоп до села Пирогівка (92 версти), від станції Крути до міста Чернігів (75 верст), від станції Крути до міста Пирятин (101 верста).
Відкриття залізниці для руху відбулося: по головній лінії — у 1870 році, від Києва до Дніпровського мосту — в 1869 р.; від Дніпровського мосту до станції Бровари — в 1868 р.; від станції Бровари до станції Ворожба і від станції Ворожба до міста Курська — в 1894 р.; від міста Курська до міста Воронежа під'їзними коліями — в 1893 р. Довжина шляху Київ-Воронеж — 669,2 версти. Під'їзних шляхів — 329 верст.
У Києві Києво-Воронезька залізниця з'єднується з Південно-Західними залізницями і Дніпром, в Бахмачі - з Лібаво-Роменською залізницею, в Ворожбі — з Харківсько-Миколаївською, в Курську - з Московсько-Курською і Курсько-Харківсько-Азовською, в Воронежі - з Козлово-Воронезько-Ростовською лінією Південно-Східних залізниці.
Лінія Харків—Ворожба Харківсько-Миколаївської залізниці дає хлібні вантажі Києво-Воронезькій залізниці. Гілки Крути—Чернігів і Конотоп—Пирогівка з'єднують залізницю з Десною, по якій сплавляється багато лісу.
На 1893 рік: з гілок що будуються — одна (Ворожба—Середина-Буда) йде по дуже лісистій місцевості, інша (Льгов—Брянськ) з'єднає Києво-Воронезьку залізницю з округою чисельних заводів.
- Московсько-Києво-Воронезька залізниця:
7 червня 1895 року вищим керівництвом затверджено третє доповнення до статуту товариства Києво-Воронезької залізниці, згідно з яким товариству присвоюється найменування товариства — «Московсько-Києво-Воронезька залізниця».
В цей період були збудовані основні лінії залізниці: Навля—Конотоп і Терещенська—Пирогівка (рух відкрито в 1893 році), Київ—Воронеж (1890-94), Ічня—Золотоноша (1897), Москва—Брянськ—Льгов (1899), Київ—Дарниця—Полтава (1901), Крути—Ічня та Одеса—Бахмач (1909–1914), а також вузькоколійна гілка від станції Пирятин до пристані Дніпро-Червоне, на лівому березі Дніпра. Загальна протяжність залізничного полотна станом на 1913 рік становила 2698 кілометрів.
В 1913 році за кошти підприємства почалося будівництво Брянського вокзалу у Москві, який був завершений 1917 року (пізніше перейменований на Київський).
Нові лінії Новобілиці—Чернігів, Чернігів—Дарниця, Новобілиці—Прилуки, другі шляхи на лініях Москва—Малоярославець—Брянськ—Навля були прокладені у 1914-17 роках.
У січні 1918 підприємство націоналізовано та передано у підпорядкування НКШС.
Див. також
Примітки
- Московско-Киево-Воронежская железная дорога [ 11 вересня 2016 у Wayback Machine.] на сайті Словари и энциклопедии на Академике [ 2012-07-28 у Wayback Machine.] (рос.)
- "Одесские новости", № 8019 від 19.01.1910
- Форум работников железнодорожного транспорта [ 8 грудня 2015 у Wayback Machine.](рос.)
Література
- Московско-Киево-Воронежская железная дорога // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- Киево-Воронежская железная дорога // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
Посилання
- ( — компетентно про транспорт)
- // Архів [ 22 листопада 2016 у Wayback Machine.] // архів газети від Дорпрофсож ПЗ [ 26 січня 2016 у Wayback Machine.]
- Офіційний сайт Укрзалізниці [ 10 квітня 2021 у Wayback Machine.]
Джерела
- Фалеристика залізниць [ 15 січня 2011 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття про залізничний транспорт. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
dohid Moskovsko Kiyevo Voronezka zaliznicyaTipzaliznichna kompaniyaGaluzZaliznichnij transportZasnovano1893Shtab kvartira Rosijska imperiyaChistij pributok1557748 43 rubliv 1 sichnya 1895 Moskovsko Kiyevo Voronezka zaliznicya ce privatna zaliznicya pobudovana v 1893 1912 rokah yaka perebuvala z 1 sichnya 1897 roku v orendnomu koristuvanni tovaristva Pivdenno Shidnih zaliznichnih dorig Prohodila po teritoriyah Moskovskoyi Kaluzkoyi Orlovskoyi Kurskoyi Voronezkoyi Chernigivskoyi Poltavskoyi Harkivskoyi Kiyivskoyi gubernij Vidigravala suttyevu rol v eksporti hliba do Odesi Zaliznicya z yednuvala Centr Rosiyi ta Doneckij vugilnij basejn z Pivdenno Zahidnimi rajonami krayini Budivlya upravlinnya Moskovsko Kiyevo Voronezkoyi zaliznici v pivnichno slobidskomu misti KurskIstoriyaObligaciya tovaristva Moskovsko Kiyevo Voronezkoyi zaliznici Vokzal stanciyi Putivl misto Burin na pochatku HH stolittya Kiyevo Voronezka zaliznicya U 1866 roci bula dana koncesiya na budivnictvo zaliznici vid Kurska do Kiyeva a vzhe 1891 roku dan dozvil na budivnictvo Kursko Voronezkoyi liniyi todi zhe zaliznicya perejmenovana v Kiyevo Voronezku U tomu zh roci otrimano dozvil na prokladku drugoyi koliyi vid Kurska do Kiyeva i sporudu vuzkokolijnih pid yiznih shlyahiv vid stanciyi Koreneve do mista Rilska 22 versti vid st Koreneve do mista Sudzha 37 verst vid stanciyi Konotop do sela Pirogivka 92 versti vid stanciyi Kruti do mista Chernigiv 75 verst vid stanciyi Kruti do mista Piryatin 101 versta Vidkrittya zaliznici dlya ruhu vidbulosya po golovnij liniyi u 1870 roci vid Kiyeva do Dniprovskogo mostu v 1869 r vid Dniprovskogo mostu do stanciyi Brovari v 1868 r vid stanciyi Brovari do stanciyi Vorozhba i vid stanciyi Vorozhba do mista Kurska v 1894 r vid mista Kurska do mista Voronezha pid yiznimi koliyami v 1893 r Dovzhina shlyahu Kiyiv Voronezh 669 2 versti Pid yiznih shlyahiv 329 verst U Kiyevi Kiyevo Voronezka zaliznicya z yednuyetsya z Pivdenno Zahidnimi zaliznicyami i Dniprom v Bahmachi z Libavo Romenskoyu zalizniceyu v Vorozhbi z Harkivsko Mikolayivskoyu v Kursku z Moskovsko Kurskoyu i Kursko Harkivsko Azovskoyu v Voronezhi z Kozlovo Voronezko Rostovskoyu liniyeyu Pivdenno Shidnih zaliznici Liniya Harkiv Vorozhba Harkivsko Mikolayivskoyi zaliznici daye hlibni vantazhi Kiyevo Voronezkij zaliznici Gilki Kruti Chernigiv i Konotop Pirogivka z yednuyut zaliznicyu z Desnoyu po yakij splavlyayetsya bagato lisu Na 1893 rik z gilok sho buduyutsya odna Vorozhba Seredina Buda jde po duzhe lisistij miscevosti insha Lgov Bryansk z yednaye Kiyevo Voronezku zaliznicyu z okrugoyu chiselnih zavodiv Moskovsko Kiyevo Voronezka zaliznicya 7 chervnya 1895 roku vishim kerivnictvom zatverdzheno tretye dopovnennya do statutu tovaristva Kiyevo Voronezkoyi zaliznici zgidno z yakim tovaristvu prisvoyuyetsya najmenuvannya tovaristva Moskovsko Kiyevo Voronezka zaliznicya Kiyivskij vokzal u Moskvi V cej period buli zbudovani osnovni liniyi zaliznici Navlya Konotop i Tereshenska Pirogivka ruh vidkrito v 1893 roci Kiyiv Voronezh 1890 94 Ichnya Zolotonosha 1897 Moskva Bryansk Lgov 1899 Kiyiv Darnicya Poltava 1901 Kruti Ichnya ta Odesa Bahmach 1909 1914 a takozh vuzkokolijna gilka vid stanciyi Piryatin do pristani Dnipro Chervone na livomu berezi Dnipra Zagalna protyazhnist zaliznichnogo polotna stanom na 1913 rik stanovila 2698 kilometriv V 1913 roci za koshti pidpriyemstva pochalosya budivnictvo Bryanskogo vokzalu u Moskvi yakij buv zavershenij 1917 roku piznishe perejmenovanij na Kiyivskij Novi liniyi Novobilici Chernigiv Chernigiv Darnicya Novobilici Priluki drugi shlyahi na liniyah Moskva Maloyaroslavec Bryansk Navlya buli prokladeni u 1914 17 rokah U sichni 1918 pidpriyemstvo nacionalizovano ta peredano u pidporyadkuvannya NKShS Div takozhKursko Kiyivska zaliznicya Pivdenni zaliznici Kursko Harkivsko Sevastopolska zaliznicya Harkivsko Mikolayivska zaliznicya Pivdenna zaliznicyaPrimitkiMoskovsko Kievo Voronezhskaya zheleznaya doroga 11 veresnya 2016 u Wayback Machine na sajti Slovari i enciklopedii na Akademike 2012 07 28 u Wayback Machine ros Odesskie novosti 8019 vid 19 01 1910 Forum rabotnikov zheleznodorozhnogo transporta 8 grudnya 2015 u Wayback Machine ros LiteraturaMoskovsko Kievo Voronezhskaya zheleznaya doroga Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref Kievo Voronezhskaya zheleznaya doroga Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref Posilannya kompetentno pro transport Arhiv 22 listopada 2016 u Wayback Machine arhiv gazeti vid Dorprofsozh PZ 26 sichnya 2016 u Wayback Machine Oficijnij sajt Ukrzaliznici 10 kvitnya 2021 u Wayback Machine DzherelaFaleristika zaliznic 15 sichnya 2011 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya pro zaliznichnij transport Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi