Київський вокзал

Київський вокзал (м. Москва) (до 1934 року — Брянський вокзал) — пасажирський термінал станції Москва-Пасажирська-Київська, один з десяти залізничних вокзалів Москви за адресою пл. Київського вокзалу, буд. 1. Пам'ятка архітектури та інженерного мистецтва.

Москва-Пасажирська-Київська Москва-Пас-Київська — Москва-Сорт-Київська Москва-Пас-Київська — Пресня Київського напрямку МЗ тупикова станція, пам'ятка історії
Розташування
Адреса	Москва, площа Київського вокзалу, 1
Координати	55°44′35″ пн. ш. 37°34′02″ сх. д. / 55.74320000002777675° пн. ш. 37.567400000027774354° сх. д. / 55.74320000002777675; 37.567400000027774354Координати: 55°44′35″ пн. ш. 37°34′02″ сх. д. / 55.74320000002777675° пн. ш. 37.567400000027774354° сх. д. / 55.74320000002777675; 37.567400000027774354
Структура
Платформ	11 платформ, 12 тупиків
Тип платформ	бічна, острівні
Колій	12
Історія
Відкрито	1918 (106 років)
Інша інформація
Власник	Московська залізниця
Вебсайт	http://kievsky.dzvr.ru/
Код ЄМР (АСУЗТ)	198103
Код Експрес-3	2000007
Мапа
Москва-Пасажирська-Київська на Вікісховищі

Опис

Станція Москва-Пасажирська-Київська Московської залізниці входить до Московсько-Смоленського центру організації роботи залізничних станцій ДЦС-3 Московської дирекції управління рухом.

За основним застосування є пасажирською, за обсягом роботи — позакласною. Є тупиковою (нетранзитною), початковим пунктом Київського напрямку МЗ, як частина магістралі Москва — Київ.

Історія вокзалу

Рішення про будівництво Київського вокзалу було прийнято у 1912 році, в рік сторіччя Бородінської битви. Зважаючи на розташування вокзалу біля початку дороги від Москви на Бородіно, і для розвантаження транспортних потоків на вимогу міської влади на гроші інвесторів вокзалу спочатку був побудований (архітектор ).

Вокзал споруджено у 1914—1918 роках. Архітектурний проєкт — за участю , проєкт дебаркадера і перекриттів залів — Володимир Шухов, скульптор , розпису залів — художник . У архітектурної концепції вокзалу, в розписах залів та скульптурах монументально підкреслено зв'язок з франко-російською війною 1812 року. Вокзал побудований в неокласичному стилі з елементами ампіру. Загальна площа Київського вокзалу понад 36 тисяч кв. метрів.

До будівлі вокзалу примикає дебаркадер: простір над платформами перекриває величезне засклене аркове покриття (завдовжки 321 м, ширина прольоту 47,9 м, висота 28 м, вага конструкцій понад 1250 тонн), що має форму параболи. Стальні високі тришарнірні аркові ферми прекрасно видно і демонструють витонченість величного .

18 лютого 1918 року від унікального перону Київського вокзалу відправився перший поїзд.

У генеральному плані реконструкції Москви 1935 року для того, щоб підкреслити велич будівлі Київського вокзалу, було вирішено розширити площу Київського вокзалу до і архітектурно оформити її з урахуванням ансамблю Москви-річки і .

У 1940—1945 роках з північного боку вокзалу був прибудований корпус з приміським касовим залом і станцією метро «Київська» (архітектор Дмитро Чечулін).

У 1974 році вперше в СРСР на Київському вокзалі встановлена інформаційна система «Візінформ» (виробництва Угорщини).

У 2003—2004 роках дебаркадер Київського вокзалу був перебудований за спрощеним проєктом: 27 клепаних сталевих арок перекриттів замінені зварними, залишені лише чотири клепані шуховські арки в торці перекриття, що примикає до будівлі вокзалу. Зовнішній вигляд дебаркадера істотно не змінився.

На вежі Київського вокзалу встановлені механічні годинники, які вручну переводяться на зимовий і літній час двічі на рік. Це єдині такі годинники в Москві, за винятком курантів Кремля.

Транспортне сполучення

У безпосередній близькості Київського вокзалу знаходяться дві залізничні станції — Москва-Пасажирська-Київська (код 811903) і (код 198002). Однак вантажного сполучення там немає, вантажні поїзди прямують до станції Москва-Сортувальна-Київська, за 4 км від Київського вокзалу.

Від Київського вокзалу йдуть електрички (приміські поїзди) на Сонячну, Лісовий Городок, Апрелівку, Бекасово II, Хрести, Нару, Малоярославець, Калугу-1 і Калугу-2, а також експреси до аеропорту Внуково і Калуги.

Швидкі і пасажирські поїзди з Київського вокзалу йдуть на Брянськ, далі на Київ, звідти — в інші великі міста ​​України та Молдови.

З 8 грудня 2019 року нічний швидкий поїзд формуванням «Укрзалізниці» № 74/106 «Придніпров'я» сполученням Кривий Ріг / Дніпро — Москва, що прямує через Харків, Лозову, Синельникове I, Запоріжжя, Нікополь, перенаправлений з Курського вокзалу Москви. Оскільки на Київському вокзалі Москви вже є потяг під № 74/73 сполученням Львів — Москва, то криворізькому швидкому потягу довелося привласнити інший № 95/96.

У безпосередній близькості від Київського вокзалу розташований вхід на три станції метро Київська — Арбатсько-Покровської, Кільцевої і Філівської ліній.

Галерея

• Брянський вокзал невдовзі після побудови
• Шуховський метало-скляний дебаркадер Київського вокзалу
• Зовнішній вигляд дебаркадера
• Підстава несучої арки Київського вокзалу з заклепками
• Меморіальна дошка вокзалу

Примітки

1. З 8 грудня 2019 року зміни у графіку руху поїздів на 2019/2020 роки [ 6 серпня 2020 у Wayback Machine.] (рос.)

Посилання

• Розклад поїздів Київського вокзалу [ 23 квітня 2011 у Wayback Machine.] (рос.)
• Розклад електричок від Київського вокзалу (рос.)
• Схема маршрутів електричок з Київського вокзалу [ 5 квітня 2011 у Wayback Machine.] (рос.)
• Киевский вокзал^{[недоступне посилання з липня 2019]} — історична довідка. (рос.)
• Вокзал з супутника. (рос.)
• (рос.)

Попередня зупинка	Лінія			Наступна зупинка
кінцева		Київський напрямок МЗ		Москва-Сорт-Київська
				Пресня