Ха́рків-Пасажи́рський — пасажирська позакласна залізнична станція, головна залізнична станція Південної залізниці. Розташована у Холодногірському районі міста Харкова біля Привокзального майдану. До будівлі вокзалу веде один з виходів станції метро «Вокзальна».
Харків-Пасажирський Харківська дирекція залізнична станція, надземна станція | |
---|---|
Залізничний вокзал | |
Розташування | |
Розташування | Україна |
Адреса | Харків, Привокзальний майдан, 1 |
Координати | 49°59′22″ пн. ш. 36°12′15″ сх. д. / 49.9895600000277724° пн. ш. 36.20430000002777859° сх. д.Координати: 49°59′22″ пн. ш. 36°12′15″ сх. д. / 49.9895600000277724° пн. ш. 36.20430000002777859° сх. д. |
Структура | |
Платформ | 9 |
Тип платформ | 1 бічна (висока), 6 острівних (низькі), 2 бічні (низькі) |
Колій | 18 |
Час роботи | цілодобово |
Послуги | |
Транспортні | |
Супутні | «Вокзальна» |
Історія | |
Інженер | С. Філіна; трест «Південтрансбуд» (керівник Михайло Бондаренко) |
Відкрито | 1869 (155 років) (архітектор Андрій Тон) |
Перебудовано | 1896—1901 (архітектори Сергій Загоскін, Юлій, Цауне із Д. Шпілером), 1952 |
Електрифіковано | 1959—1961 |
Колишні назви | Південний вокзал |
Будівля | |
Архітектор | Георгій Волошинов, Б. С. Мезенцев, Євген Лимар |
Стиль | ампір, класицизм |
Інша інформація | |
Власник | Укрзалізниця |
Оператор | Укрзалізниця |
Вебсайт | Офіційний вебсайт регіональної філії «Південна залізниця» |
Код ЄМР (АСУЗТ) | 440054 |
Код Експрес-3 | 2204001 |
Тарифна зона | 0 |
Пасажиропотік | 15 000 на добу |
Тарифні відстані до транзитних пунктів | |
Київ-Пасажирський | 488 км |
Дніпро-Головний | 296 км |
Запоріжжя I | 357 км |
Львів | 1118 км |
Одеса-Головна | 761 км |
Мапа | |
Харків-Пасажирський на Вікісховищі |
Дільниця Харків — Бєлгород | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
|
Дільниця Харків — Зелений Колодязь | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
* розв'язку парк "Н" спрощено |
Дільниця Харків — Люботин | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
* розв'язку парк "Н" спрощено |
Дільниця Харків — Мерефа | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
|
До лютого 2022 року, до російського вторгнення в Україну, на станції діяв прикордонно-митний пункт контролю залізничного перетину через державний кордон з Росією — пункт контролю «Харків-Пасажирський».
Історія
12 лютого 1866 року на прохання графа Олександра Сіверса (губернатора Харкова) про необхідність будівництва залізниці від Москви до Харкова передано на височайший розгляд імператора Олександра II.
21 жовтня 1866 року — у Харкові офіційно було визначене місце для будівництва майбутньої залізниці.
1 березня 1868 року комерції радник Самуїл Поляков отримав від уряду концесію на будівництво Курсько-Харківсько-Азовської залізниці.
5 травня 1868 року розпочато спорудження Курсько-Харківсько-Азовської залізниці.
24 серпня 1868 року була підписана концесія між російським урядом з одного боку, гофмейстером Абаза і бароном Унгер фон Штернбергом з іншого, щодо будівництва залізничної лінії від Харкова до Кременчука.
18 вересня 1868 року — закладено перший камінь у будівлю вокзалу на станції Харків (Харків-Пасажирський).
Перший пасажирський поїзд на станцію Харків-Пасажирський з Бєлгорода прибув о 11:30 22 травня 1869 року.
7 листопада 1869 року затверджено Статут суспільства Курсько-Харківсько-Азовської залізниці.
23 грудня 1869 року відкрито рух на другій лінії Курсько-Харківсько-Азовської залізниці від Харкова до Ростова (завдовжки 538 верст).
5 січня 1870 року відкритий рух поїздів на ділянці Харків — Слов'янськ — Таганрог.
26 листопада 1871 року затверджено Статут товариства Харківсько-Миколаївської залізниці.
12 червня 1877 року на станції Харків-Пасажирський відбулося освячення першого санітарного поїзда.
29 березня 1881 року Харківсько-Миколаївська залізниця перейшла у казенне управління зі скасуванням приватного товариства.
1891 року Управління Харківсько-Миколаївської залізниці переведено з Кременчука до Харкова.
1 лютого 1891 року Курсько-Харківсько-Азовська залізниця прийнята у провадження скарбниці.
29 квітня 1895 року Особлива рада за дорученням Міністра шляхів сполучення висловилася за перебудову станції Харків-Пасажирський.
17 грудня 1895 року, з відкриттям руху поїздів на ділянці Харків — Куп'янськ-Вузловий, відкрито пряме залізничне сполучення на лінії Харків — Балашов (Південно-Східна залізниця). Місто Харків отримало залізничне сполучення до Волги.
20 квітня 1896 року вокзал станції Харків-Пасажирський вперше був електрифікований. Електричні ліхтарі «потужністю» 1000—1200 свічок були встановлені всередині вокзалу, на платформі і на шляху від Усівського до Лисогірського мостів.
10 серпня 1900 року на Харківському вокзалі вперше відкриті камери схову ручного багажу.
10 червня 1901 року відбулося освячення нового вокзалу станції Харків-Пасажирський, який побудований за проєктом архітектора Юлія Цауне.
1 січня 1902 року відкритий рух пасажирських поїздів сполученням Харків — Київ.
18 липня 1906 року на Харківському вокзалі вперше з'явилися жінки-носії, які справлялися зі своїми обов'язками не гірше за чоловіків.
1 січня 1907 року Харківсько-Миколаївська та
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ha rkiv Pasazhi rskij pasazhirska pozaklasna zaliznichna stanciya golovna zaliznichna stanciya Pivdennoyi zaliznici Roztashovana u Holodnogirskomu rajoni mista Harkova bilya Privokzalnogo majdanu Do budivli vokzalu vede odin z vihodiv stanciyi metro Vokzalna Harkiv Pasazhirskij Harkivska direkciya zaliznichna stanciya nadzemna stanciyaZaliznichnij vokzalRoztashuvannyaRoztashuvannya UkrayinaAdresa Harkiv Privokzalnij majdan 1Koordinati49 59 22 pn sh 36 12 15 sh d 49 9895600000277724 pn sh 36 20430000002777859 sh d 49 9895600000277724 36 20430000002777859 Koordinati 49 59 22 pn sh 36 12 15 sh d 49 9895600000277724 pn sh 36 20430000002777859 sh d 49 9895600000277724 36 20430000002777859StrukturaPlatform9Tip platform1 bichna visoka 6 ostrivnih nizki 2 bichni nizki Kolij18Chas roboticilodobovoPoslugiTransportni Suputni Vokzalna IstoriyaInzhenerS Filina trest Pivdentransbud kerivnik Mihajlo Bondarenko Vidkrito1869 155 rokiv arhitektor Andrij Ton Perebudovano1896 1901 arhitektori Sergij Zagoskin Yulij Caune iz D Shpilerom 1952Elektrifikovano1959 1961Kolishni nazviPivdennij vokzalBudivlyaArhitektorGeorgij Voloshinov B S Mezencev Yevgen LimarStilampir klasicizmInsha informaciyaVlasnikUkrzaliznicyaOperatorUkrzaliznicyaVebsajtOficijnij vebsajt regionalnoyi filiyi Pivdenna zaliznicya Kod YeMR ASUZT 440054Kod Ekspres 32204001Tarifna zona0Pasazhiropotik15 000 na dobuTarifni vidstani do tranzitnih punktivKiyiv Pasazhirskij488 kmDnipro Golovnij296 kmZaporizhzhya I357 kmLviv1118 kmOdesa Golovna761 kmMapaHarkiv Pasazhirskij na Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Pivdennij vokzal U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Harkiv znachennya porDilnicya Harkiv Byelgorod Legenda Kup yansk 695 4 Byelgorod r Vezelka Gotnya 697 2 701 7 702 5 704 4 Bolhovec E105 713 0 715 5 r Lopan 721 5 Tolokonne 724 2 727 5 Naumivka 732 9 Pivdenno Shidna zaliznicya Pivdenna zaliznicya 42 737 km 40 4 Kozacha Lopan 36 4 Nova Kozacha 33 2 Cupivka 30 1 Prudyanka 25 9 Slatine 20 9 Bezrukivka 15 6 Novi Dergachi T 2117 13 5 Dergachi T 2103 11 7 Motorna 9 2 Lozovenka r Lozovenka 7 6 Pidmiska M03 E40 E105 r Lopan Harkivskij rajon Harkiv 5 5 Post Pivnichnij Sort 4 1 Harkiv Sortuvalnij 3 2 Post Pivdennij Sort 0 780 1 Harkiv Pasazhirskij M tririvneva rozv yazka Harkiv Levada Shpakivka Osnova Lyubotin Merefa porDilnicya Harkiv Zelenij Kolodyaz Legenda Lyubotin Merefa Byelgorod 0 Harkiv Pasazhirskij M Osnova r Lopan 4 5 6 km Osnova 5 2 Dikanivka r Suhij Zhihor Osnova Harkiv Levada 6 7 8 km Harkiv Levada 7 3 Vereshakivka pr kt Gagarina 9 8 Harkiv Slobidskij M vul Plehanivska Korsikovskij shlyahoprovid 12 5 13 km pr kt Lva Landau 17 18 km pr kt Traktorobudivnikiv vul Losivska Industrialna pr kt Industrialnij 19 5 Losyeve M 20 9 Losyeve II M pr kt Geroyiv Harkova M03 24 1 Obrij 25 2 P yatihatki 27 2 Rogan 32 3 Vasisheve Bezlyudivka 37 Zelenij Kolodyaz Grakove rozv yazku park N sprosheno porDilnicya Harkiv Lyubotin Legenda Byelgorod 0 Harkiv Pasazhirskij M 2 2 Novoselivka park N Harkiv Levada Osnova Merefa Shpakivka vul Kitayenka 6 4 Nova Bavariya 7 8 Hvilinka Harkiv Harkivskij rajon M03 9 1 Rizhiv 9 7 Pisochin Shpakivka 11 5 Raj Olenivka 15 7 Korotich 20 2 Post 21 km M23 Shpakivka 22 1 Vodyane Merefa 24 3 Lyubotin 26 8 Lyubivka 28 4 Karavanna Trostyanec Smorodine Poltava rozv yazku park N sprosheno porDilnicya Harkiv Merefa Legenda Byelgorod 780 1 Harkiv Pasazhirskij M vul Poltavskij Shlyah vul Velika Goncharivska 781 9 Novoselivka park N tririvneva rozv yazka Harkiv Levada Shpakivka Osnova Lyubotin r Uda vul Kibalchicha 785 7 Lipovij Gaj Harkiv Harkivskij rajon 788 9 Karachivka 790 0 Pokotilivka M03 792 7 Naukovij 794 7 Visokij 796 1 Zelenij Gaj 797 6 Pivdennij 798 9 Komarivka Shpakivka 803 0 Artemivka r Merefa 804 9 Merefa 807 4 Mist Krasnograd Zmiyiv Lozova rozv yazku park N sprosheno Do lyutogo 2022 roku do rosijskogo vtorgnennya v Ukrayinu na stanciyi diyav prikordonno mitnij punkt kontrolyu zaliznichnogo peretinu cherez derzhavnij kordon z Rosiyeyu punkt kontrolyu Harkiv Pasazhirskij Istoriya12 lyutogo 1866 roku na prohannya grafa Oleksandra Siversa gubernatora Harkova pro neobhidnist budivnictva zaliznici vid Moskvi do Harkova peredano na visochajshij rozglyad imperatora Oleksandra II 21 zhovtnya 1866 roku u Harkovi oficijno bulo viznachene misce dlya budivnictva majbutnoyi zaliznici 1 bereznya 1868 roku komerciyi radnik Samuyil Polyakov otrimav vid uryadu koncesiyu na budivnictvo Kursko Harkivsko Azovskoyi zaliznici 5 travnya 1868 roku rozpochato sporudzhennya Kursko Harkivsko Azovskoyi zaliznici 24 serpnya 1868 roku bula pidpisana koncesiya mizh rosijskim uryadom z odnogo boku gofmejsterom Abaza i baronom Unger fon Shternbergom z inshogo shodo budivnictva zaliznichnoyi liniyi vid Harkova do Kremenchuka 18 veresnya 1868 roku zakladeno pershij kamin u budivlyu vokzalu na stanciyi Harkiv Harkiv Pasazhirskij Pershij pasazhirskij poyizd na stanciyu Harkiv Pasazhirskij z Byelgoroda pribuv o 11 30 22 travnya 1869 roku 7 listopada 1869 roku zatverdzheno Statut suspilstva Kursko Harkivsko Azovskoyi zaliznici 23 grudnya 1869 roku vidkrito ruh na drugij liniyi Kursko Harkivsko Azovskoyi zaliznici vid Harkova do Rostova zavdovzhki 538 verst 5 sichnya 1870 roku vidkritij ruh poyizdiv na dilyanci Harkiv Slov yansk Taganrog 26 listopada 1871 roku zatverdzheno Statut tovaristva Harkivsko Mikolayivskoyi zaliznici 12 chervnya 1877 roku na stanciyi Harkiv Pasazhirskij vidbulosya osvyachennya pershogo sanitarnogo poyizda 29 bereznya 1881 roku Harkivsko Mikolayivska zaliznicya perejshla u kazenne upravlinnya zi skasuvannyam privatnogo tovaristva 1891 roku Upravlinnya Harkivsko Mikolayivskoyi zaliznici perevedeno z Kremenchuka do Harkova 1 lyutogo 1891 roku Kursko Harkivsko Azovska zaliznicya prijnyata u provadzhennya skarbnici 29 kvitnya 1895 roku Osobliva rada za doruchennyam Ministra shlyahiv spoluchennya vislovilasya za perebudovu stanciyi Harkiv Pasazhirskij 17 grudnya 1895 roku z vidkrittyam ruhu poyizdiv na dilyanci Harkiv Kup yansk Vuzlovij vidkrito pryame zaliznichne spoluchennya na liniyi Harkiv Balashov Pivdenno Shidna zaliznicya Misto Harkiv otrimalo zaliznichne spoluchennya do Volgi 20 kvitnya 1896 roku vokzal stanciyi Harkiv Pasazhirskij vpershe buv elektrifikovanij Elektrichni lihtari potuzhnistyu 1000 1200 svichok buli vstanovleni vseredini vokzalu na platformi i na shlyahu vid Usivskogo do Lisogirskogo mostiv 10 serpnya 1900 roku na Harkivskomu vokzali vpershe vidkriti kameri shovu ruchnogo bagazhu 10 chervnya 1901 roku vidbulosya osvyachennya novogo vokzalu stanciyi Harkiv Pasazhirskij yakij pobudovanij za proyektom arhitektora Yuliya Caune 1 sichnya 1902 roku vidkritij ruh pasazhirskih poyizdiv spoluchennyam Harkiv Kiyiv 18 lipnya 1906 roku na Harkivskomu vokzali vpershe z yavilisya zhinki nosiyi yaki spravlyalisya zi svoyimi obov yazkami ne girshe za cholovikiv 1 sichnya 1907 roku Harkivsko Mikolayivska ta a