Сере́дина-Бу́да — місто в Шосткинському районі Сумської області, центр Середино-Будської міської громади. До 19 липня 2020 року — центр Середино-Будського району. Розташоване на р. Бобрик. Залізнична станція на лінії Конотоп—Брянськ. Відстань до облцентру становить 211 км (автошлях Р44, який переходить у Т 1915). Населення — 7205 осіб (станом на 2020 рік).
Середина-Буда | |||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| |||||||||
Собор Різдва | |||||||||
Основні дані | |||||||||
Країна | Україна | ||||||||
Регіон | Сумська область | ||||||||
Район | Шосткинський район | ||||||||
Громада | Середино-Будська міська громада | ||||||||
Засноване | 1650 | ||||||||
Перша згадка | 1689 | ||||||||
Статус міста | від 1964 року | ||||||||
Населення | ▼ 7144 (01.01.2017) | ||||||||
- повне | ▼ 7144 (01.01.2017) | ||||||||
Площа | 27,03 км² | ||||||||
Густота населення | 270 осіб/км² | ||||||||
Поштові індекси | 41000 | ||||||||
Телефонний код | +380-5451 | ||||||||
Координати | 52°11′02″ пн. ш. 34°02′10″ сх. д. / 52.18389° пн. ш. 34.03611° сх. д. | ||||||||
Висота над рівнем моря | 185 м | ||||||||
Водойма | р. Бобрик | ||||||||
Назва мешканців | сере́динець, сере́динка, сере́динці | ||||||||
Відстань | |||||||||
Найближча залізнична станція | Середина-Буда | ||||||||
До обл./респ. центру | |||||||||
- залізницею | 261 км | ||||||||
- автошляхами | 211 км | ||||||||
До Києва | |||||||||
- залізницею | 353 км | ||||||||
- автошляхами | 364 км | ||||||||
Міська влада | |||||||||
Адреса | 41000, Сумська обл., Шосткинський р-н, м. Середина-Буда, вул. Соборна, 7 | ||||||||
Вебсторінка | https://sbmiskrada.gov.ua | ||||||||
Середина-Буда у Вікісховищі
|
Географія
Місто розташоване біля джерел річок Уличка і Бобрик. До міста прилягає селище Зарічне.
Поряд із Семенівкою Чернігівської області є найпівнічнішим містом України.
Через місто проходять автомобільні дороги Т 1908, Т 1915 і залізнична лінія Хутір-Михайлівський — Брянськ (у 2023 році колія до державного кордону розібрана і станція фактично є кінцевою).
Історія
Засноване в другій половині XVII ст. старообрядцями, які переселилися з Росії на територію Стародубського полку. Сюди втікали також кріпаки з Правобережної України. Назву пов'язують з розвитком ремесел у цих місцях: слово буда означало підприємство, на якому виготовляли з попелу поташ. За переказом, селище заснували переселенці, які прийшли сюди на чолі з козаком Середою, від прізвища його й виникла перша частина топоніма.
У 1689 р. гетьман Іван Мазепа віддав Середину-Буду своєму прибічникові Гамалії. На початку XVIII ст. Середина-Буда перейшла в розряд рангових сіл.
З 1668 р. по 1781 р. населений пункт перебував у складі Новгород-Сіверської сотні Стародубського полку. На початку XVIII ст. під час воєнних дій проти шведів тут перебував з військами Петро I. Понад 100 років Середина-Буда була селом, а з другої половини 80-х років XVIII ст. стала містечком. Після ліквідації полкового устрою містечко ввійшло до складу Новгород-Сіверського намісництва, потім — Малоросійської губернії, Чернігівської губернії, в 1918—1919 рр. — повітовий центр, у 20-х роках XX ст. — районний центр.
У другій половині XVIII ст. містечко стало торговим центром з розвинутими промислами, зокрема винокурінням. Великий винокурний завод на 48 котлів належав К. Розумовському. Широко велася торгівля хлібом, пенькою, конопляною олією, рибою, м'ясом. Приїжджі купці торгували сукном, шовком, залізними виробами. Згідно з описом Новгород-Сіверського намісництва 1779—1781 рр. тут нараховувалось 10 козацьких дворів та 383 двори рангових селян.
У 1858 р. тут жило 4674 чол. і було 473 двори. У 1844 році було відкрите двокласне училище, існувала невелика бібліотека-читальня. На початку XX ст. у Середині-Буді діяло 20 невеликих підприємств. Багато жителів займалося ремеслами — ковальським, шевським, кравецьким, бондарським, слюсарним. Частина жителів в пошуках заробітку виїхала на роботу в промислові центри, сезонно працювала в Курській, Полтавській, Подільській губерніях. З побудовою вузькоколійки Ворожба-Середина-Буда (1895 р.), а пізніше ділянки Навля-Конотоп на залізниці Москва-Київ (1905—1907 рр.) почала розвиватись лісорубна промисловість. Частина населення займалась городництвом та садівництвом. З розвитком господарства зростала і Середина-Буда. У 1910 р. в ній проживало 6290 чол.
5 травня 1918 року відповідно до «Телеграми про замирення на німецько-українському фронті» місто Середина-Буда опинилася в «нейтральній зоні». Тут формувалися повстанські загони Боженка та Щорса, тут бували Станіслав Косіор, Артем (Сергєєв), Андрій Бубнов, Володимир Затонський, Юрко Коцюбинський, Віталій Примаков.
Середина-Буда постраждала внаслідок Голодомору 1932—1933 років.
Зайнята нацистськими військами 1 жовтня 1941 року
У роки Другої світової війни на Серединобудщині діяли три партизанські загони та партизанські з'єднання С. А. Ковпака, О. М. Сабурова та інші.
До середини лютого 2016 року в центрі Середини-Буди стримів пам'ятник Леніну.
Наприкінці березня 2024 року на рівні Уряду прийнято рішення про примусову евакуацію дітей з міста Середина-Буди, а також із сіл Студенка і Бачівська Есманьської громади у зв'язку з масованими російськими обстрілами.
24 травня 2024 року по місту з боку російського агресора зафіксовано 3 вибухи, ймовірно міномет 120 мм. В результаті обстрілу пошкоджено 3 приватні житлові будинки.
Населення
Національний склад
Розподіл населення за національністю за даними перепису 2001 року:
Національність | Відсоток |
---|---|
українці | 81,58 % |
росіяни | 17,57 % |
інші/не вказали | 0,85 % |
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 13,79 % |
російська | 86,06 % |
інші/не вказали | 0,15 % |
Відомі люди
- (1879—?) — народний музикант-лірник.
- Єлизавета Данилова — дбн, фахівець з антропологічної гематології.
- Сергій Ковальов — російський дисидент, політик, перший омбудсмен РФ.
- Красовицький Беніамін Ісакович — учитель, ветеран німецько-радянської війни.
- Зиновій Красовицький — український науковець, професор, доктор медичних наук, заслужений лікар України.
- Кулик Олександр Васильович (1957—2022) — український тренер з велосипедного спорту, майстер спорту, заслужений тренер Української РСР (1988). Загинув 1 березня 2022 року в боях у ході російського вторгнення в Україну.
- Хочина Ірина Вікторівна (* 1994) — українська лучниця.
У культурі
- Середина-Буда згадується в науково-фантастичному романі «Хвилі гасять вітер» братів Стругацьких як місце народження одного з персонажів — українського науковця Богдана Гайдая.
Також
Примітки
- Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2017 року (PDF(zip))
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2016. Процитовано 4 травня 2015.
- . Архів оригіналу за 5 жовтня 2013. Процитовано 1 жовтня 2013.
- [. Архів оригіналу за 18 лютого 2016. Процитовано 21 лютого 2016. В Україні демонтують Ленінів (рос.)]
- З 27 населених пунктів Сумщини практично виїхало все населення. debaty.sumy.ua (ru-RU) . Процитовано 3 квітня 2024.
- У Середино-Буді ворожими обстрілами пошкоджено три приватних будинки. debaty.sumy.ua (ru-RU) . Процитовано 24 травня 2024.
- Національний склад міст України за переписом 2001 року — datatowel.in.ua
- Рідна мова населення міст України за переписом 2001 року — datatowel.in.ua
- Сборник Историко-филологического общества при Институте князя Безбородко в Нежине. [ 21 грудня 2016 у Wayback Machine.] — Киев: тип. И. И. Чоколова, 1904. — Т. V. — С. 154. (рос.)
Джерела та література
- Бажан О. Г. Середина-Буда [ 9 липня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 542. — .
Посилання
- Облікова картка[недоступне посилання з липня 2019]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sere dina Bu da misto v Shostkinskomu rajoni Sumskoyi oblasti centr Seredino Budskoyi miskoyi gromadi Do 19 lipnya 2020 roku centr Seredino Budskogo rajonu Roztashovane na r Bobrik Zaliznichna stanciya na liniyi Konotop Bryansk Vidstan do oblcentru stanovit 211 km avtoshlyah R44 yakij perehodit u T 1915 Naselennya 7205 osib stanom na 2020 rik Seredina BudaGerb Seredini BudiSobor RizdvaOsnovni daniKrayina UkrayinaRegion Sumska oblastRajon Shostkinskij rajonGromada Seredino Budska miska gromadaZasnovane 1650Persha zgadka 1689Status mista vid 1964 rokuNaselennya 7144 01 01 2017 povne 7144 01 01 2017 Plosha 27 03 km Gustota naselennya 270 osib km Poshtovi indeksi 41000Telefonnij kod 380 5451Koordinati 52 11 02 pn sh 34 02 10 sh d 52 18389 pn sh 34 03611 sh d 52 18389 34 03611Visota nad rivnem morya 185 mVodojma r BobrikNazva meshkanciv sere dinec sere dinka sere dinciVidstanNajblizhcha zaliznichna stanciya Seredina BudaDo obl resp centru zalizniceyu 261 km avtoshlyahami 211 kmDo Kiyeva zalizniceyu 353 km avtoshlyahami 364 kmMiska vladaAdresa 41000 Sumska obl Shostkinskij r n m Seredina Buda vul Soborna 7Vebstorinka https sbmiskrada gov ua Seredina Buda u Vikishovishi MapaSeredina BudaSeredina BudaU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Seredina Buda znachennya GeografiyaZaliznichna stanciya Zernove Misto roztashovane bilya dzherel richok Ulichka i Bobrik Do mista prilyagaye selishe Zarichne Poryad iz Semenivkoyu Chernigivskoyi oblasti ye najpivnichnishim mistom Ukrayini Cherez misto prohodyat avtomobilni dorogi T 1908 T 1915 i zaliznichna liniya Hutir Mihajlivskij Bryansk u 2023 roci koliya do derzhavnogo kordonu rozibrana i stanciya faktichno ye kincevoyu IstoriyaMikolayivska cerkva Zasnovane v drugij polovini XVII st staroobryadcyami yaki pereselilisya z Rosiyi na teritoriyu Starodubskogo polku Syudi vtikali takozh kripaki z Pravoberezhnoyi Ukrayini Nazvu pov yazuyut z rozvitkom remesel u cih miscyah slovo buda oznachalo pidpriyemstvo na yakomu vigotovlyali z popelu potash Za perekazom selishe zasnuvali pereselenci yaki prijshli syudi na choli z kozakom Seredoyu vid prizvisha jogo j vinikla persha chastina toponima U 1689 r getman Ivan Mazepa viddav Seredinu Budu svoyemu pribichnikovi Gamaliyi Na pochatku XVIII st Seredina Buda perejshla v rozryad rangovih sil Z 1668 r po 1781 r naselenij punkt perebuvav u skladi Novgorod Siverskoyi sotni Starodubskogo polku Na pochatku XVIII st pid chas voyennih dij proti shvediv tut perebuvav z vijskami Petro I Ponad 100 rokiv Seredina Buda bula selom a z drugoyi polovini 80 h rokiv XVIII st stala mistechkom Pislya likvidaciyi polkovogo ustroyu mistechko vvijshlo do skladu Novgorod Siverskogo namisnictva potim Malorosijskoyi guberniyi Chernigivskoyi guberniyi v 1918 1919 rr povitovij centr u 20 h rokah XX st rajonnij centr U drugij polovini XVIII st mistechko stalo torgovim centrom z rozvinutimi promislami zokrema vinokurinnyam Velikij vinokurnij zavod na 48 kotliv nalezhav K Rozumovskomu Shiroko velasya torgivlya hlibom penkoyu konoplyanoyu oliyeyu riboyu m yasom Priyizhdzhi kupci torguvali suknom shovkom zaliznimi virobami Zgidno z opisom Novgorod Siverskogo namisnictva 1779 1781 rr tut narahovuvalos 10 kozackih dvoriv ta 383 dvori rangovih selyan U 1858 r tut zhilo 4674 chol i bulo 473 dvori U 1844 roci bulo vidkrite dvoklasne uchilishe isnuvala nevelika biblioteka chitalnya Na pochatku XX st u Seredini Budi diyalo 20 nevelikih pidpriyemstv Bagato zhiteliv zajmalosya remeslami kovalskim shevskim kraveckim bondarskim slyusarnim Chastina zhiteliv v poshukah zarobitku viyihala na robotu v promislovi centri sezonno pracyuvala v Kurskij Poltavskij Podilskij guberniyah Z pobudovoyu vuzkokolijki Vorozhba Seredina Buda 1895 r a piznishe dilyanki Navlya Konotop na zaliznici Moskva Kiyiv 1905 1907 rr pochala rozvivatis lisorubna promislovist Chastina naselennya zajmalas gorodnictvom ta sadivnictvom Z rozvitkom gospodarstva zrostala i Seredina Buda U 1910 r v nij prozhivalo 6290 chol 5 travnya 1918 roku vidpovidno do Telegrami pro zamirennya na nimecko ukrayinskomu fronti misto Seredina Buda opinilasya v nejtralnij zoni Tut formuvalisya povstanski zagoni Bozhenka ta Shorsa tut buvali Stanislav Kosior Artem Sergyeyev Andrij Bubnov Volodimir Zatonskij Yurko Kocyubinskij Vitalij Primakov Seredina Buda postrazhdala vnaslidok Golodomoru 1932 1933 rokiv Zajnyata nacistskimi vijskami 1 zhovtnya 1941 roku U roki Drugoyi svitovoyi vijni na Seredinobudshini diyali tri partizanski zagoni ta partizanski z yednannya S A Kovpaka O M Saburova ta inshi Do seredini lyutogo 2016 roku v centri Seredini Budi strimiv pam yatnik Leninu Rosijsko ukrayinska vijna z 2014 Naprikinci bereznya 2024 roku na rivni Uryadu prijnyato rishennya pro primusovu evakuaciyu ditej z mista Seredina Budi a takozh iz sil Studenka i Bachivska Esmanskoyi gromadi u zv yazku z masovanimi rosijskimi obstrilami 24 travnya 2024 roku po mistu z boku rosijskogo agresora zafiksovano 3 vibuhi jmovirno minomet 120 mm V rezultati obstrilu poshkodzheno 3 privatni zhitlovi budinki NaselennyaNacionalnij sklad Rozpodil naselennya za nacionalnistyu za danimi perepisu 2001 roku Nacionalnist Vidsotokukrayinci 81 58 rosiyani 17 57 inshi ne vkazali 0 85 Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotokukrayinska 13 79 rosijska 86 06 inshi ne vkazali 0 15 Vidomi lyudi 1879 narodnij muzikant lirnik Yelizaveta Danilova dbn fahivec z antropologichnoyi gematologiyi Sergij Kovalov rosijskij disident politik pershij ombudsmen RF Krasovickij Beniamin Isakovich uchitel veteran nimecko radyanskoyi vijni Zinovij Krasovickij ukrayinskij naukovec profesor doktor medichnih nauk zasluzhenij likar Ukrayini Kulik Oleksandr Vasilovich 1957 2022 ukrayinskij trener z velosipednogo sportu majster sportu zasluzhenij trener Ukrayinskoyi RSR 1988 Zaginuv 1 bereznya 2022 roku v boyah u hodi rosijskogo vtorgnennya v Ukrayinu Hochina Irina Viktorivna 1994 ukrayinska luchnicya U kulturiSeredina Buda zgaduyetsya v naukovo fantastichnomu romani Hvili gasyat viter brativ Strugackih yak misce narodzhennya odnogo z personazhiv ukrayinskogo naukovcya Bogdana Gajdaya TakozhPerelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Sumska oblastPrimitkiStatistichnij zbirnik Chiselnist nayavnogo naselennya Ukrayini na 1 sichnya 2017 roku PDF zip PDF Arhiv originalu PDF za 4 bereznya 2016 Procitovano 4 travnya 2015 Arhiv originalu za 5 zhovtnya 2013 Procitovano 1 zhovtnya 2013 Arhiv originalu za 18 lyutogo 2016 Procitovano 21 lyutogo 2016 V Ukrayini demontuyut Leniniv ros Z 27 naselenih punktiv Sumshini praktichno viyihalo vse naselennya debaty sumy ua ru RU Procitovano 3 kvitnya 2024 U Seredino Budi vorozhimi obstrilami poshkodzheno tri privatnih budinki debaty sumy ua ru RU Procitovano 24 travnya 2024 Nacionalnij sklad mist Ukrayini za perepisom 2001 roku datatowel in ua Ridna mova naselennya mist Ukrayini za perepisom 2001 roku datatowel in ua Ridni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danih Sbornik Istoriko filologicheskogo obshestva pri Institute knyazya Bezborodko v Nezhine 21 grudnya 2016 u Wayback Machine Kiev tip I I Chokolova 1904 T V S 154 ros Dzherela ta literaturaBazhan O G Seredina Buda 9 lipnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2012 T 9 Pril S S 542 ISBN 978 966 00 1290 5 PosilannyaOblikova kartka nedostupne posilannya z lipnya 2019