Євпато́рія (МФА: [jeu̯pɐˈtɔrʲijɐ] ( прослухати)) або Кезле́в (крим. Kezlev) — портове і курортне місто на західному узбережжі Криму. З 2014 року перебуває під тимчасовою окупацією Росією. Центр Євпаторійського району Автономної Республіки Крим.
Євпаторія Кезлев крим. Kezlev | |||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| |||||||||
Мечеть Джума Джамі | |||||||||
Основні дані | |||||||||
Країна | Україна | ||||||||
Регіон | Автономна Республіка Крим (окупована й анексована Росією) | ||||||||
Район | Євпаторійський район | ||||||||
Код КАТОТТГ | UA01080150010090810 | ||||||||
Засноване | 497 до н. е. | ||||||||
Населення | ▲107 040 (01.01.2014) | ||||||||
- повне | ▲107 040 (01.01.2014) | ||||||||
Агломерація | 123 666 (міськрада, 01.01.2014) | ||||||||
Площа | 222.7 км² | ||||||||
Густота населення | 480.65 осіб/км² | ||||||||
Поштові індекси | 97400-97490 | ||||||||
Телефонний код | +380-6569 | ||||||||
Координати | 45°12′ пн. ш. 33°22′ сх. д. / 45.200° пн. ш. 33.367° сх. д.Координати: 45°12′ пн. ш. 33°22′ сх. д. / 45.200° пн. ш. 33.367° сх. д. | ||||||||
Висота над рівнем моря | 10 м | ||||||||
Водойма | Чорне море | ||||||||
Назва мешканців | євпаторя́нин, євпаторя́нка, євпаторя́ни | ||||||||
Міста-побратими | Яніна, Греція Фігейра-да-Фош, Португалія | ||||||||
Відстань | |||||||||
Найближча залізнична станція | Євпаторія-Курорт | ||||||||
До обл./респ. центру | |||||||||
- фізична | 64 км | ||||||||
- залізницею | 93 км | ||||||||
- автошляхами | 69 км | ||||||||
До Києва | |||||||||
- фізична | 619 км | ||||||||
- залізницею | 900 км | ||||||||
- автошляхами | 788 км | ||||||||
Міська влада | |||||||||
Адреса | 97416, Автономна Республіка Крим, м. Євпаторія, пр. Леніна, 2 | ||||||||
Вебсторінка | http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/z7503/A005?rf7571=1230 | ||||||||
Євпаторія у Вікісховищі
|
Євпаторія відома своїми термальними джерелами, ропою, лікувальними грязями озера Мойнаки. Щорічно до захоплення у березні 2014 року місто-курорт приймало у своїх здравницях більше 1 млн осіб. На території міста знаходиться 21 свердловина мінеральних вод. Також місто славиться численними дрібнопіщаними пляжами, сприятливими природними умовами, і має статус найбільшої дитячої оздоровниці.
Цей край має багатовікову історію, багату традиціями і унікальними пам'ятками старовини, за 25 століть свого існування Євпаторія була грецьким містом-колонією, містом-державою, османським містом-фортецею, морським портом. Південно-західна частина Євпаторії курортна, а східна зайнята старими районами міста, з типовим «східним» переплетенням маленьких звивистих вуличок, деяким будинкам на яких більше 300 років. Збереглися навіть будівлі турецьких лазень XVI століття.
Назва
У VI—V століттях до н. е. на теренах сучасного міста знаходилося античне поселення Керкінітида (грец. Κερκινίτις). Існує припущення, що у цього слова той же корінь, що і в сучасних назвах міста Керч (крим. Keriç, укр. Керч, дав.-укр. Корчів, рос. Керч, дав.-рус. Кърчевъ) та у назві черкеського племені .
Після османського завоювання у XIV столітті поселення перейменоване у Ґьозлеве́ (тур. Gözleve), після анексії у 1783 році Криму Росією ця назва переосмислена в Ко́злів (рос. Козлов). Кримська назва Кезле́в (крим. Kezlev, Кезлев) походить від крим. közlü — з очима, та ev — будинок.
Назва Євпато́рія, перейнята від однойменного історичного міста, було впроваджено російською імператрицею Катериною II в 1778 року в рамках «Грецького проєкту». Козлів та Євпаторія вживалися разом до XIX столітті (один з «Кримських сонетів» Адама Міцкевича називається «Гірський краєвид зі степів Козлова»). У першій половині XX століття українською мовою місто називалося Евпато́рія.
Географія
Географія
Євпаторія розташована у південно-західній частині степового Криму на узбережжі Євпаторійської бухти мілководної Каламітської затоки Чорного моря, за 69 км на північний захід від столиці Автономної Республіки Крим — міста Сімферополя (автошлях Р25). Площа Євпаторії становить близько 65 км². Зі сходу та заходу місто оточене озерами-лиманами (Отар-Мойнакським, Ялі-Мойнакським, Сасик-Сиваським).
Середня висота над рівнем моря становить 10 м. Протяжність Євпаторії з півночі на південь — 4 км, із заходу на схід — 8 км.
Відстань від Євпаторії до різних міст (автошляхами) | |||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Одеса ~ 458 км Чорноморське ~ 71 км | Київ ~ 812 км Красноперекопськ ~ 112 км | Джанкой ~ 141 км Донецьк ~ 591 км | |||||||
Кілія ~ 665 км Ізмаїл ~ 706 км | Сімферополь ~ 64 км Керч ~ 276 км | ||||||||
Севастополь ~ 109 км | Ялта ~ 154 км Бахчисарай ~ 86 км | ||||||||
Клімат
У цілому клімат міста є помірно континентальним з м'якою зимою і теплим (досить часто спекотним) літом.
Середньорічна температура повітря становить 11,5 °C, найнижча вона у січні (0,5 °C), найвища — в липні (22,8 °C). Найнижча середньомісячна температура повітря у січні (−7,2 °C) зафіксована у 1950 році, найвища (7,9 °C) — у 1895 році. Найнижча середньомісячна температура в липні (20,4 °C) спостерігалась у 1985 році, найвища (27,4 °C) — у 1938 році. Абсолютний мінімум температури повітря (−28,5 °C) зафіксовано в лютому 1911 року, абсолютний максимум (39,1 °C) — у серпні 1929 року.
В останні 100—120 років температура повітря в Євпаторії, як і в цілому на Землі, має тенденцію до підвищення. Протягом цього періоду середньорічна температура повітря підвищилася приблизно на 1,0 °C. Більшим у цілому є підвищення температури в першу половину року.
У середньому за рік в Євпаторії випадає 404 мм атмосферних опадів, найменше — у жовтні, найбільше — у грудні.
Мінімальна річна кількість опадів (196 мм) спостерігалась у 1918 році, максимальна (625 мм) — в 1939 році. Максимальну добову кількість опадів (91 мм) зафіксовано 5 серпня 1940 року. У середньому за рік у місті спостерігається 102 дні з опадами; найменше їх (5) у серпні, найбільше (13) — у грудні. Найменша хмарність спостерігається в серпні, найбільша — у грудні. Найбільшу повторюваність мають вітри зі сходу, найменшу — з південного сходу і південного заходу.
Найбільша швидкість вітру — взимку, найменша — у травні та влітку.
Клімат Євпаторії | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
Абсолютний максимум, °C | 7,3 | 27,4 | 39,1 | ||||||||||
Середній максимум, °C | 3 | 4 | 6 | 13 | 18 | 23 | 25 | 25 | 21 | 15 | 10 | 6 | 14 |
Середня температура, °C | 0,5 | 1,0 | 4,1 | 10,2 | 15,6 | 20,3 | 22,8 | 22,3 | 17,9 | 11,9 | 7,4 | 3,5 | 11,5 |
Середній мінімум, °C | −2 | −1 | 2 | 8 | 12 | 17 | 19 | 19 | 15 | 9 | 5 | 2 | 9 |
Абсолютний мінімум, °C | −7,2 | −28,5 | 20,4 | ||||||||||
Норма опадів, мм | 33 | 32 | 30 | 29 | 29 | 40 | 37 | 33 | 35 | 27 | 34 | 45 | 404 |
Джерело: Погода і клімат(укр.) |
Природні ресурси
З природних лікувальних ресурсів слід відзначити унікальні грязі та ропу, морські та мінеральні води, повітря і сонце, пісок і цілющі рослини.
Піщані пляжі
У межах міста та в прилеглих місцях берегової лінії розташовані численні дрібнопіщані пляжі. На схід від міста, в районі «Сонечко», пісок пляжів крупніше, трапляються дрібні напівкоштовні камені. На захід від міста тягнеться низка пансіонатів, санаторіїв і піонерських таборів. Внаслідок неконтрольованого видобутку піску з дна моря і в озері Донузлав, ширина пляжів в Євпаторії щорічно дуже сильно скорочується, дно виявилося всипаним безліччю каменів.
Лікувальні грязі та ропа
В околицях міста — на схід і на захід від нього — розкидані озера-лимани Мойнаки, Отар-Мойнакське, Яли-Мойнакське Сасик-Сиваське. Великою лікувальною силою володіють грязі і вода цих озер, висококонцентрований соляний розчин — ропа. Озеро Мойнакське в кінці 1990-х втратило свою цінність як родовище лікувальної грязі в зв'язку з неконтрольованим скиданням у нього прісної води з Північно-Кримського каналу.
Мінеральні води
Перше джерело євпаторійської мінеральної води було відкрито комплексною гідрогеологічною експедицією на території Мойнакської грязелікарні в 1959 році. Це вода хлоридно-натрієва з температурою 39 °C. Пізніше джерела термальної мінеральної води було відкрито на території санаторію Міністерства оборони України та Центральної курортної поліклініки. По вулиці Фрунзе знаходиться бювет євпаторійської мінеральної води.
Історія
Стародавній період і середньовіччя
У Євпаторії немає точного дня заснування. Однак, давньогрецький історик Геродот, який жив у V столітті до н. е., в своїх працях згадує про те, що в Таврії на солоному озері використовується для лікування грязь. Пліній Старший у фундаментальній праці «Природна історія» теж писав про Таврію, де землею лікують різноманітні захворювання. А у 1964 році в районі Євпаторії було виявлено і вивчено близько 30 стародавніх поховань, найстарішим з яких від 4,5 до 5 тисяч років. Тут проживали кімерійці, таври і скіфи. Як показують розкопки, на території сучасного міста люди жили ще в III тисячолітті до н. е.
Відомо, що в VI—V століттях до н. е. на місці сучасної Євпаторії грецькі колоністи заснували факторію (торгову базу), а потім поліс Каркінітиду. Назва Каркінітида (або Керкінітида) виникла, як припускають історики, від імені Каркіна — засновника міста. Переселенці з Еллади збудували укріплене військове поселення, обнесли його високими фортечними стінами. Від 30-х років IV століття до н. е. місто входило до складу Херсонеської держави, для якої мало велике торгове і стратегічне значення.
У II—I століттях до н. е. місто час від часу контролювало царство Малої Скіфії. Втім, Херсонес, спираючись на покровительство Понтійського царства, а згодом Стародавнього Риму, відстояв свої права на Керкінітиду.
У III столітті місто постраждало від нападів готів, у IV столітті — від вторгнення у місто гунів, (після чого Керкінітида фактично припинила існування).
Після навали гунів через Крим пролягав шлях багатьох інших кочівників. У IV—XV століттях він постійно піддається набігам, печенігів, хозар, половців. У VI столітті відбудовується Візантією. У VII столітті Херсонес в союзі з хозарами фактично виборює у Візантії автономію своїм володінням. У X—XII століттях цей район освоювали й переселенці з Київської Русі.[] Дуже мало відомостей дійшло до сьогодні про ранньосередньовічний період з історії Керкінітиди. Однак, відомо, що в епоху раннього середньовіччя тут знову виникла фортеця. А у XIII столітті Крим зазнав монгольської навали.
У 1475 році регіон був захоплений Османською імперією, а на місці Керкінітиди, де на той час існувало лише невелике поселення, турки дали місту назву Ґьозлеве (Козлов — в адаптації слов'янських сусідів). «Ґьозлеве» у перекладі означає «сто очей», «око-будинок» або походить від османського слова «ґьозле» — наглядай, дивись.
Нова і новітня доба
У XVI—XVIII століттях Ґьозлеве — одне із значних міст Кримського ханства. За кількістю будинків воно поступалося тільки Бахчисараю. Знане як невільницький ринок місто не раз ставало об'єктом козацьких морських походів (особливо успішний — 1588 рік).
1675 року, під час походу, місто здобули загони Івана Сірка. Ґьозлеве було оточене фортечною стіною, загальною довжиною близько трьох км. Висота її становила 6—8 м, ширина 3—5 м. Стіна побудована у вигляді п'ятикутника, мала п'ять воріт: на схід біля берега моря — Портові ворота, на південний схід — ворота Дров'яного базару, на північну сторону виходили ворота Білого мулли, на північний захід — Земляні ворота, на захід — Кінські ворота.
Наприкінці XVII — початку XVIII століття Російська імперія почала боротьбу за вихід до Чорного моря і приєднання Криму. 1736 року під час російсько-турецької війни 1735—1739 Ґьозлеве, попередньо спалене татарами, здобув загін полковника М. Бірона.
1771 року його поновно брали війська під керівництвом князя В. Долгорукова. У 1770-х роках Ґьозлеве стало центром каймаканства Кримського ханства.
1783 року Кримське ханство остаточно увійшло до складу Російської імперії, приєднане до Росії було й Ґьозлеве. Ім'я міста, навіть в слов'янізованій формі Козлов, однак, не влаштовувало Катерину II, що надавала перевагу грецьким назвам. Проте місту не повернули і античне ім'я Керкінітида. Імператриця зупинилася на назві Євпаторія, «запозиченій» в однойменного міста, що існувало в давнину на південному узбережжі Каламітської затоки (теперішнього Інкермана), названого, в свою чергу, на честь понтійського царя Мітрідата VI Євпатора.
Одночасно з перейменуванням Євпаторія була перетворена на повітовий центр Таврійської області (з 1796 року — у складі Новоросійської губернії, з 1802 року — Таврійської губернії).
Мусульманське населення міста в 1780-1790-х масово емігрувало до Османської імперії, але занепад тривав недовго: царський уряд заохочував приток сюди нових поселенців.
Наприкінці XVIII століття Євпаторія стає центром караїмізму, куди переїздить духовний глава караїмів — гахам (у 1917 році переїхав до Стамбула).
1798 року в місті споруджено порт, а Євпаторія отримала право на безмитне ввезення і вивезення товарів (порто-франко).
У 1840-х роках в Євпаторії мешкало близько 11 000 осіб.
Під час Кримської війни 1853—1856 у вересні 1854 року Євпаторію захопили британо-французькі війська і перетворили на свою основну військову базу. У лютому 1855 року загін російських вояків під орудою генерал-лейтенанта Степана Хрульова безуспішно штурмував фортецю Євпаторія, зазнавши чималих втрат. Місто значно постраждало в цій війні (населення скоротилося до 4806 осіб).
У другій половині XIX століття Євпаторія перетворюється на кліматичний курорт. 1884 року відкрито першу водолікарню (примітивне грязелікування розпочалося ще в 1870-х), 1905 — перший приватний санаторій «Приморський».
1914 року в Євпаторії мешкало 30 000 осіб (1897 — 18 000).
1915 року залізниця з'єднала місто з магістраллю Москва — Севастополь.
Наприкінці XIX століття соляні промисли Євпаторії дають 36 % загальної кількості солі, що видобувається в Криму, розвивається борошномельна промисловість, введено в дію цегельно-черепичний завод, розпочато інтенсивний видобуток каменю-черепашника в Мамайських каменоломнях, обладнана перша в місті метеорологічна станція, розпочата забудова дачами території між старою частиною міста і Мойнакським озером. Завершено облаштування Приморського бульвару (нині сад імені Караєва), побудований чавуноливарний завод. У місті діяли 4 православні церкви, 14 мечетей, костел, 4 синагоги, 2 чоловічих і одна жіноча гімназії.
Всеросійський з'їзд з покращення вітчизняних лікувальних місцевостей визнав Євпаторію курортом загальнодержавного значення. Євпаторія стала розширюватися і упорядковуватися. Була архітектурно оформлена сучасна Театральна площа. Тут були побудовані театр — найкращий на півдні Росії після Одеського оперного, публічна бібліотека імені Олександра II (нині імені О. Пушкіна). Облаштовується західна частина міста — так званий дачний район і Євпаторія стала «входити в моду» як дачне місце.
1913 року в місті з'явився перший трамвай, а 1915 року в Євпаторії підведена залізнична гілка Сарабуз — Євпаторія, яка з'єднала Євпаторію з магістраллю Севастополь — Москва.
1921 року в місті заснований краєзнавчий музей. У 1924 відбулася перша в РРФСР науково-практична конференція лікарів, присвячена проблемам курортології, а 1926 року на базі санаторію «Таласса» була заснована перша в СРСР біокліматична станція.
До 1940 року в місті діють вже 36 санаторіїв і будинків відпочинку, 17 дитячих санаторіїв, в тому числі нова водогрязелікарня «Мойнаки».
У перші дні війни добровільно з'явилися в військкомат сотні людей. З напутніми словами першого секретаря Євпаторійського ГК ВЛКСМ М. Зайцева на фронт у повному складі пішов 10-й клас євпаторійської середньої школи імені М. Горького. Здравниці терміново переобладнувалися під евакогоспіталі; був сформований винищувальний батальйон, частина бійців якого увійшла пізніше в Євпаторійський партизанський загін.
Вермахт швидко просувалися до Криму. У жовтні 1941 року партизани-євпаторійці залишили місто і попрямували у Кримські гори. Всі дитячі санаторії були евакуйовані. 31 жовтня 1941 до міста увійшли німці. Будівлю міської Ради, вони перетворили в міську управу, неподалік розмістилося поліцейське управління та інші каральні «служби», а чудові євпаторійські пляжі стали мінними полями, обнесені колючим дротом.
У грудні 1941 року відбулася подія, яка ще більше піднесла бойовий дух євпаторійців: група севастопольських моряків зробила сміливий рейд у заповнену німцями Євпаторію. Тихо підійшовши вночі на двох катерах до берега, моряки висадилися і, прибравши вартових, попрямували до центру міста. Вони звільнили заарештованих людей і, захопивши в міській управі і поліцейському управлінні цінні документи, та зброю повернулися на катери. У місті почався переполох, але моряки благополучно відійшли від берега.
Зовнішні відеофайли | |
---|---|
Євпаторія у німецькій кінохроніці |
Тим часом радянське командування підготувало план висадки в Євпаторії великого десанту моряків і бійців Приморської армії. Проти ночі на 5 січня 1942 року до міста підійшли тральщик «Підривник», сім катерів і морський буксир, на яких розмістився євпаторійський десант у кілька сотень людей. Передовий загін висадився на берег і успішно виконав поставлене перед ним завдання. Але на морі розігрався восьмибальний шторм, і спроби висадити підкріплення або зняти десант закінчилися невдачею. Німці отримали можливість підтягти резерви. Мужні чорноморці і місцеві жителі, що приєдналися до них, билися до останнього патрону. Придушивши їх опір, німці розділили Євпаторію на сектори, хапали в кожному всіх, хто здавався їм підозрілим. Потім 3000 євпаторійців разом з групою поранених десантників розстріляли на Червоній гірці.
Ця акція вояків Вермахту була далеко не останньою — ще довго тривали кровопролитні бої. Всього за час окупації німці вбили понад 12,5 тисячі осіб — старих, жінок, дітей, майже третину населення міста. Але боротьба тривала. Євпаторійці дізнавалися від патріотів-підпільників про становище на фронтах. На мотороремонтному заводі саботувалося виконання військових замовлень, у місті діяли підпільні групи.
Лише 13 квітня 1944 року Євпаторія остаточно перейшла під контроль радянських військ, першим до міста увійшов підрозділ 9-го гвардійського полку 3-ї гвардійської мотострілецької дивізії, командир стрілецького батальйону старший лейтенант Опанас Лошаков. За роки війни було розстріляно більше 12 000 жителів Євпаторії. Після невдалого євпаторійського десанту 1942 року було розстріляно більше 3 000 місцевих жителів. А до війни в Євпаторії проживало 47 000 жителів. Понад 5 тисяч євпаторійців було мобілізовано в регулярну армію і пішли в партизанські загони. Понад 400 земляків було викрадено на роботи до Німеччини. Та ще депортація — татари, греки, болгари, вірмени, німці, — зменшила кількість євпаторійців на 8-9 тисяч осіб. Сумна арифметика показує, що Євпаторія під час війни втратила близько 45-55 % населення міста.
Після Другої світової війни Євпаторія продовжувала розвиватися як місто-курорт. 1953 року зведено нову будівлю вокзалу, у 1965 році споруджено морський вокзал, у 1966 році введена в експлуатацію свердловина термальної мінеральної води «Мойнаки», у 1979 році — побудована загальнокурортна водолікарня і створена філія Центрального науково-дослідного інституту курортології і фізіотерапії. 1985 року в місті проводиться Перший дитячий музичний фестиваль.
Сучасність
На рубежі XXI століття Євпаторія почала знову відроджуватися, як і за 100 років до цього. У минулому залишилися розпад СРСР, труднощі початку 90-х років. Занепали багато санаторіїв і пансіонатів, розвалилися виробництва, порушилися виробничі зв'язки. Але відродилася Євпаторія, місто знову почало набирати популярність серед жителів України. Десятки тисяч дітей кожного літа приїжджають до Євпаторії на відпочинок. Десятками з'являються нові приватні санаторії та пансіонати, нові магазини, ринки, виробництва. Відкриваються і будуються нові супермаркети, «Фуршет», «АТБ», «Фреш», облагороджується ринок біля «Універсаму», розширюється «Універмаг», на перетині вулиці Фрунзе та проспекту Леніна відкрився бювет євпаторійської мінеральної води, налагоджено морське пасажирське й вантажно-пасажирське сполучення з Туреччиною, відкрилися дитячі майданчики в усьому місті, вулиця Караїмська реконструйована «під старовину», змінилась , де встановлено оглядові майданчики — ротонди, серію фонтанів, пам'ятник Гераклові.
У 1999 році саме з Євпаторії було скомпоновано і передано перше в історії багатосторінкове міжзоряне радіопослання .
З 29 серпня по 4 вересня 2001 року з Євпаторії до 6 близьких зір було надіслано «Дитяче послання».
27 квітня 2007 року Євпаторійська міська рада ухвалила рішення «Про затвердження стратегічного плану економічного і соціального розвитку міста Євпаторія на період до 2015 року». Основні завдання стратегічного плану: формування стратегічного бачення майбутнього міста, визначення його місії, виявлення головних проблем і стратегічних цілей розвитку міста; визначення оперативних цілей та шляхів їх досягнення.
Трагедія 24 грудня 2008 року
Трагедія 24 грудня 2008 року в Євпаторії надовго залишиться в пам'яті містян. Після закінчення німецько-радянської війни це була найбільша трагедія — загибель мирних громадян Євпаторії. У ніч з 24 на 25 грудня 2008 року, близько 21:40 обрушилися 2 під'їзди будинку № 67 по вулиці Некрасова.
Напередодні Нового Року у місті лунало безліч вибухів петард та феєрверків. У районах Євпаторії, розташованих трохи далі від місця трагедії, вибух, спочатку, був сприйнятий як чергова вибухнула петарда. Відразу після трагедії інформація миттєво поширилася містом. До місця трагедії почали сходитися люди, які намагалися чимось допомогти. Інформація відразу потрапила в Інтернет. Через форуми євпаторійських провайдерів можна було дізнатися про те, що сталося і що відбувалося далі в ті години.
У результаті трагедії загинуло 27 чоловік. Президент України Віктор Ющенко оголосив 26 грудня 2008 року днем жалоби. Відповідний указ було опубліковано на офіційному сайті глави держави.
Захоплення Росією у 2014 р.
Інформація в цьому розділі застаріла. (жовтень 2017) |
Наприкінці лютого 2014 року у Євпаторії, як і в інших найбільших містах АР Крим, пройшли «антимайданівські» (а по суті — антиукраїнські) мітинги, інспіровані російськими спецслужбами і проросійськими силами. З 02.03.2014 з'явились повідомлення про блокування військової частини Збройних Сил України (зенітно-ракетний полк) у Євпаторії силами спецпідрозділів російської армії, Чорноморського флоту і загонами так званими «самооборони», 10 березня командуванню частини було висунуто ультиматум про здачу військового містечка.
16 березня 2014 року окупаційною російською владою на території АР Крим і Севастополь було проведено так званий «референдум» щодо виходу Криму зі складу України, після чого захоплені території було поспіхом включено до складу Російської Федерації рішеннями Президента Росії і Держдуми. Захоплення Криму і приєднання його до Росії світовою спільнотою не визнано.
Населення
Національний склад
Найбільшу частину населення міста складають росіяни. За даними всеукраїнського перепису населення 2001 року населення території, підпорядкованій міськраді Євпаторії становило 117 565 осіб. У населенні були присутні такі етнічні групи:
- росіяни — 64,9 %
- українці — 23,3 %
- кримські татари — 6,9 %
- білоруси — 1,5 %
- вірмени — 0,5 %
- євреї — 0,4 %
- татари — 0,2 %
- поляки — 0,2 %
- молдовани — 0,2 %
- азербайджанці — 0,2 %
- корейці — 0,1 %
- цигани — 0,1 %
- караїми — 0,1 %
- німці — 0,1 %
- узбеки — 0,1 %.
Населення міста Євпаторії (без населених пунктів, підпорядкованих міськраді), тис. осіб.
Мовний склад
Рідна мова населення за даними перепису 2001 року:
Мова | Чисельність, осіб | Доля |
---|---|---|
Російська | 86 352 | 83,64% |
Українська | 8 195 | 7,94% |
Кримськотатарська | 7 476 | 7,24% |
Вірменська | 295 | 0,29% |
Білоруська | 171 | 0,17% |
Ромська | 93 | 0,09% |
Румунська | 45 | 0,04% |
Болгарська | 17 | 0,02% |
Польська | 11 | 0,01% |
Єврейська | 14 | 0,01% |
Караїмська | 13 | 0,01% |
Інші/Не вказали | 562 | 0,54% |
Разом | 103244 | 100% |
Соціальна сфера
Освіта
В межах Євпаторії функціонують 14 шкіл, медичне і педагогічне училища, 3 ПТУ, 3 коледжі.
Вища освіта представлена Євпаторійським інститутом соціальних наук РВНЗ «Кримський гуманітарний університет» (очна та заочна форма навчання), Євпаторійське відділення Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля (Далевський університет), заочним відділенням університету внутрішніх справ і філіалом заочного відділення Національного педагогічного університету ім. М. П. Драгоманова (Київ).
Охорона здоров'я
В Євпаторії не тільки безліч санаторіїв і пансіонатів, місто достатньо забезпечене медичними установами. Станом на 1 листопада 2007 року у місті працює 14 медичних установ, у тому числі 11 комунальних, в яких працюють 419 лікарів, 935 середніх медичних працівників. Потужність стаціонарних медичних закладів управління охорони здоров'я міської ради становить 860 ліжок, або 73,4 одиниці на 10 тис. населення.
Лікувальний потенціал
Лікувальні грязі, ропа Мойнакського озера, термальні джерела, мінеральні води і настояне на цілющих степових травах повітря — все це перетворило Євпаторію у першокласний кліматичний і бальнеологічний курорт.
Сьогодні в Євпаторії 67 санаторно-курортних установ, у тому числі 27 санаторіїв (з них 20 дитячих), 10 пансіонатів та будинків відпочинку, водолікарня, дві курортні поліклініки та водогрязелікарня «Мойнаки». Розташовані вони, переважно, в центральній курортній зоні, що простяглася від центру міста до Мойнакського озера. Санаторії та пансіонати міста спеціалізуються на лікуванні хвороб (опорно-рухового апарату), верхніх дихальних шляхів, периферичної нервової системи, гінекологічних захворювань, безпліддя. Особлива турбота євпаторійських лікарів — реабілітація постраждалих від наслідків чорнобильської катастрофи. Лікують тут і захворювання травного тракту, печінки, нирок. Крім основного курсу, тут завжди запропонують лікування стоматологічних захворювань, косметологічні процедури. Багато євпаторійських здравниць мають можливість цілий рік відновлювати здоров'я своїх пацієнтів.
Лікарі курорту, володіючи потужними практичними знаннями, тісно співпрацюють з науковими інститутами, оновлюючи арсенал можливостей у боротьбі за здоров'я своїх пацієнтів. І яскравий приклад цього — медико-психологічне лікування за допомогою дельфінів у . Тут побувало безліч пацієнтів, яким спілкування з дельфінами сприятливо позначилося на їхньому здоров'ї.
Становлення курорту
Курортний розвиток Євпаторії розпочався ще в 60-х роках XIX століття. Морські купання тут порівнювалися з каннськими. Не менше значення мали цілющі грязі, якими славилися околиці Євпаторії; завдяки цьому розвиток євпаторійського курорту відразу ж пішов у лікувальному напрямку. В 1874 році військове відомство започаткувало тут так звану «очну санаторну станцію», а в 1886 році лікарі Ходжаш і Цеценовський відкрили Мойнакську грязелікарню, побудовану за проєктом архітектора Бернардацці. Використання цілющих ресурсів Євпаторії ширилося з кожним роком. Дуже скоро місто досягло значення другого, після Ялти, всеросійського курорту. У 1905 році був відкритий кліматичний «Приморський санаторій» — один з найбільших лікувальних закладів Криму в той час. Ще через кілька років почали працювати санаторії «Таласса» і «Геліос». Тоді ж закладалися основи розвитку дитячого курортолікування. У місті була значна кількість приватних купалень, кілька готелів, пансіонів і мебльованих кімнат.
Найбільші успіхи в розвитку курорту припали на час, коли міським головою був місцевий землевласник С. Дуван. Завдяки його старанням, в західній частині Євпаторії, на великому пустирі, виросло нове місто з приватних будинків і дач, побудованих в модному стилі «модерн». Євпаторія обзавелася одним з найкращих на півдні Росії театром, бібліотекою, розкішним рестораном-кафе «Бориваж». Головні вулиці були замощені і шосовані. В 1914 році в Євпаторії був пущений трамвай, а в 1915 році місто було сполучене залізницею з Сімферополем. 16 травня 1916 року Євпаторію відвідала царська сім'я, яка засвідчила про справжній розквіт курорту.
У перші роки радянської влади всі санаторії, дачі, вілли та особняки були націоналізовані і перетворені в лікувальні корпуси. Почалося будівництво нових санаторіїв. На курорті працювали відомі лікарі — А. Шенк, П. Медовіков, С. Трегубов. 20 січня 1936 року Раднарком РРФСР прийняв постанову «Про організацію в Євпаторії зразкового дитячого курорту».
Напередодні війни в Євпаторії налічувалося 36 здравниць, половина з них мала дитячий профіль. Післявоєнне відновлення курорту і його подальший розвиток повернуло місту статус Всесоюзної дитячої оздоровниці. За часів незалежної України курорту Євпаторія Указом Президента України було присвоєно статус Всеукраїнської дитячої оздоровниці.
Засоби масової інформації
Розвиток засобів масової інформації, особливо газет, торкнувся Євпаторію на початку ХХ століття, з розвитком міста саме як курорту. Збільшення кількості відпочиваючих і все більша популяризація Євпаторії як загальнорадянського курорту, дали поштовх до розвитку ЗМІ в самій Євпаторії, і включенню інформації про Євпаторію в такі популярні на початку XX століття збірники як «Путівники».
FM-радіостанції
Через окупацію півострова мовлення всеукраїнських та регіональних радіостанцій припинено.
№п/п | Частота, МГц | Назва | Потужність, кВт | Адреса вежі | Передавач |
---|---|---|---|---|---|
1 | 101,0 | Радіо Байрактар (план) | 0,1 | вул. Чорноморське шосе 2 | |
2 | 102.5 | Kiss FM | 0.1 | вул. Чорноморське шосе 2 | |
3 | 103,5 | Лідер | 0,2 | вул. Чорноморське шосе 2 | |
4 | 105,2 | Люкс FM | 0,5 | вул. Чорноморське шосе 2 | |
5 | 105,9 | Radio ROKS | 0,1 | вул. Чорноморське шосе 2 | |
6 | 106,8 | Мелодія FM | 0,2 | вул. Чорноморське шосе 2 | |
7 | 107,5 | Хіт FM | 0,2 | вул. Чорноморське шосе 2 |
Економіка
Економіка міста представлена широким спектром галузей міського господарства: , промисловість, будівництво, транспорт, зв'язок, торгівля. У загальному обсязі промислового виробництва міста 80 % становить продукція підприємств харчової галузі, яка випускає хлібобулочні, кондитерські вироби, м'ясо-молочну продукцію, вина, безалкогольні напої та інші товари.
Підприємства харчової промисловості забезпечують постачання своєї продукції в 64 санаторно-курортних установ міста, на замовлення яких налагоджується випуск нових видів продукції. Підприємства промислової галузі міста впроваджують нові технології виробництва, модернізують обладнання, покращують асортимент продукції, що випускається. Щорічний товарообіг підприємств роздрібної торгівлі та громадського харчування становить більше 250 млн. грн. Жителів міста і гостей курорту обслуговують: 412 підприємств торгівлі; 228 підприємств громадського харчування; 196 підприємств сфери послуг; 9 ринків на 4423 торгових місця. У місті проводяться виставки — продажі з дегустацією продукції місцевих товаровиробників, багатогалузеві ярмарки кримських товаровиробників, тематична розширена торгівля до свят, сільськогосподарські ярмарки і різні фестивалі. Останніми роками в місті відзначаються позитивні тенденції розвитку підприємництва, активізація фінансово-кредитних та інвестиційних механізмів, спрямованих на підтримку верств населення, здатних власними силами забезпечити свою економічну самостійність. Збільшення кількості суб'єктів малого підприємництва сприяє структурним змінам в економіці та зростання частки приватної власності.
У Євпаторії розроблений інвестиційний паспорт, основна ідея якого полягає в тому, щоб представити весь набір інформації про регіональний інвестиційний клімат в місті-курорті та його перспективи.
Обсяги інвестицій зовнішньоекономічної діяльності в економіку міста на 1 лютого 2012 року склали 77 708 300 $. Темп зростання обсягів прямих іноземних інвестицій склав 129,5 % до обсягу на початок року (2-ге місце в Криму).
Туризм
Санаторно-рекреаційна галузь є однією з високорентабельних галузей народного господарства. Її ефективний розвиток протягом десятиріч дозволив місту одержати сучасний розвиток (місто одне з найкращих у Криму за рівнем розвитку соціальної сфери). Однак у порівнянні з 1987 роком кількість санаторних закладів зменшилась на 18 одиниць. У 80-ті роки в оздоровницях міста відпочивали понад 300 тис. осіб, крім того, понад 800 тис. самодіяльних рекреантів.
Впродовж 5 років ріст цін вартості путівок становить приблизно 23 %, найбільший ріст у 2003 році — 17 %. Позитивною тенденцією є збільшення обсягу додаткових послуг. За 5 років показник зріс утричі, у 2000 році він склав 7 млн грн., 2004 році — 19,7 млн грн. Збільшення наданих послуг своєю чергою привело до зростання робочих місць. Так, в галузі у 2000 році працювало 9600 осіб, а в 2004 році кількість працівників становила 11 297 осіб, ріст становить 17 %.
Кількість гостей | ||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Відвідуваність | ||||||||
1997 | 2000 | 2001 | 2002 | 2003 | 2004 | |||
Місто | — | 191 000 | 193 000 | 193 763 | 194 500 | 232 000 | ||
Область | — | 371 200 | 418 500 | 480 400 | 568 100 | — | ||
Україна | 1 539 000 | 1 729 000 | 1 904 000 | 1 963 000 | 2 513 000 | — | ||
Транспорт
Євпаторія — розвинутий транспортний вузол Автономної Республіки Крим та України. У місті є залізничний пасажирський вокзал, товарна станція з контейнерними майданчиками, морський вантажно-пасажирський порт і сучасний автовокзал. Влітку до Євпаторії можна дістатися на поїздах прямого сполучення з Києва, Львова, Харкова, Дніпра, Москви, Санкт-Петербурга, Мінська і ряду інших міст. З Сімферополя до Євпаторії можна доїхати електричкою або автобусом, які вирушають у цьому напрямку кожні 10 хвилин.
У будь-яку точку Євпаторії можна дістатися автобусом, маршруткою чи трамваєм. У Криму трамвай є тільки в Євпаторії. На ньому можна дістатися до вокзалів, на набережну і в курортну зону.
Аеропорт
Євпаторію обслуговує міжнародний аеропорт Сімферополя, розташований за 60 км на південний-схід від міста. Євпаторія також має свій маленький аеродром, який знаходиться у північно-східній частині міста. Аеродром підпорядковується прилеглому поряд державному підприємству — «Євпаторійському авіаційному ремонтному заводу». Загальна довжина злітної смуги становить 2000 м, а ширина 40 м. На базі існуючого аеродрому заплановано створення повноцінного пасажирського аеропорту, ініціаторами проєкту стали «Євпаторійський авіаційний ремонтний завод» та Євпаторійська міська рада.
Залізниця
Влітку залізничний вокзал Євпаторії — одне з найбагатолюдніших місць. Головна станція — Євпаторія-Курорт. Рух тут не припиняється і в нічний час. У приміщенні вокзалу працюють дві зали очікування, одна з яких — платна. На території вокзалу працюють 16 квиткових кас, крім цього, функціонують одна цілодобова і кілька пересувних кас. Оновлено перон, реконструйовані посадкові платформи, фонтан і озеленена привокзальна площа. Стіни зали очікувань облицьовані мармуром, а підлога викладена гранітом. У залі підвищеного комфорту встановлені кондиціонери та м'які меблі; на другому поверсі — комфортабельні кімнати відпочинку.
Необхідність проведення в Євпаторію залізниці стала очевидною вже на початку ХХ століття — вантажно-розвантажувальні роботи, що проводилися морським портом, були пов'язані цілим рядом труднощів і затримок. Крім цього — вантажі, доставлені морем, далі могли бути відправлені лише сушею. Потрібна була дорога і для перевезення відпочиваючих. Перша будівля вокзалу була споруджена в 1953 році за проєктом відомого радянського архітектора , а в 1986 році на самій мініатюрній євпаторійській площі в 1 100 м² було побудовано його сучасне приміщення. Також у місті є ще одна станція — Євпаторія-Товарна і Євпаторійська дитяча залізниця, яка була установою позашкільної освіти для дітей, знайомила їх із залізничними спеціальностями, та слугувала у ролі прогулянкової вузькоколійної залізниці в курортному місті. Проіснувати дорозі довго не судилося — в кінці 1991 року за ініціативою Партії Зелених вона була закрита у зв'язку з порушенням екосистеми озера Мойнаки, рухомий склад вивезений, а колія розібрана.
Автотранспорт
Автомобільний транспорт Євпаторії має розвинену мережу вантажних і пасажирських маршрутів внутрішнього і міжрегіонального значення. Євпаторія має пряме транспортне сполучення з усіма містами і районами Криму. Автобусах і таксівками можна дістатися не тільки до залізничного вокзалу в Сімферополі, але й до аеропорту, який знаходиться за десять кілометрів від Сімферополя.
Автовокзал Євпаторії розташований за сто метрів від залізничного. Звідси можна дістатися до прилеглих передмість: смт Мирний, смт Новоозерне, смт Заозерне та смт Чорноморське.
Морський порт
Євпаторійський морський торговельний порт розташований на північному березі Каламітської затоки Євпаторійської бухти Кримського півострова. Навігація в порту триває цілий рік, порт практично не замерзає. Згідно з історичними даними в гавані міста протягом 25 століть існував морський торговий порт.
Для залучення людей до міста, російський імператор Павло I видав у 1798 році Маніфест про встановлення режиму вільної гавані, що дало поштовх розвитку міста-порту, який незабаром став одним із найбільших у Криму. На Євпаторійському рейді одночасно тоді стояло до 170 торговельних суден. Через порт здійснювалася активна торгівля. Сюди привозили каву, тютюн, сухі фрукти, оливкову олію, мануфактуру, а в Константинополь, Марсель, Анталію вивозили хліб і місцевий товар — сіль, вивозилися також сира шкіра, сало, масло.
У 70-80-х роках порт спеціалізувався на перевезеннях пасажирів місцевих ліній, обсяг яких сягав 2,8 млн осіб. У зв'язку зі збільшенням пасажирських перевезень у 1965 році був побудований морський вокзал, а в 1970—1980 рр. були побудовані п'ять пасажирських і вантажних причалів. Це дало можливість приймати пасажирські судна Кримсько-Кавказької лінії типу «Білорусь» автопасажирського судна (валовою місткістю 16600 БРТ, завдовжки 157 м, 500 спальних місць і 255 легкових автомобілів) безпосередньо в порту, до цього такі судна обслуговувалися тільки на рейді.
На початку 80-х порт почав видобуток піску на пересипі Донузлава, з метою створити глибоководний канал і організувати в Донузлаві філію порту. Під час робіт було знайдено кілька античних корабельних аварій. У наш час[] видобуток піску є головним видом діяльності порту. З отриманням Україною незалежності, у 1992 році Рішенням Кабінету Міністрів Україні, Євпаторійський порт знову став міжнародним з правом заходу іноземних суден.
Трамвай
У Євпаторії з 10 травня 1914 року функціонує трамвай, що став однією з визначних пам'яток міста. Трамвайна система Євпаторії складається з 5 маршрутів (один з них екскурсійний), базується на колії 1000 мм і являє собою одноколійно-роз'їзну схему руху. Настільки незвичайна колія для трамвайних шляхів була обумовлена тим, що вона побудована за німецьким проєктом. Першими вагонами були зчепи з електровагонів Митіщинського заводу і вагонів конки з Одеси, лінія йшла від міського театру і закінчувалася в грязелікарні біля озера Мойнаки (сьогодні це частина першого маршруту).
У жовтні 1915 року в місто провели залізницю, і незабаром до залізничного вокзалу теж провели трамвайні рейки. Так само побудували гілку до моря та в передмістя (у бік Сімферополя). Під час громадянської війни місто перебувало в німецькій окупації і трамвай не працював до 1924 року. Так само трамвай зупинився і в роки Другої світової. У повоєнні роки відновлення шляхів йшло повільно, але все ж таки до 50-х років трамвайні лінії повністю запрацювали.
Після розпаду Радянського Союзу євпаторійський трамвай відчуває серйозні фінансові труднощі. Державні дотації скоротилися, утворилися заборгованості в зарплаті, заборгованості в електроенергії, дефіцит кондукторів та водіїв. У місті багато пільговиків, і лише в літній сезон приїжджає велика кількість відпочиваючих. Парк вагонів сильно застарів, терміново був потрібний капітальний ремонт як мінімум половині німецьких вагонів.
У 2005 році було скорочено маршрут № 3 від залізничного вокзалу до готелю «Україна», а номера вагонів євпаторійських трамваїв стали тризначними. Найзнаменитішим є вагон № 007, колишній 7, до 1994 року 13.
Культура
Архітектура
Бурхливий період містобудування в Євпаторії в самому кінці XIX — початку XX століття збіглося з широко поширеним і модним у ті роки архітектурним напрямом модерн. Ця архітектурна течія відповідала за часом небувалого розвитку капіталізму, охопило різноманітні галузі зодчества: житла, громадські споруди, адміністративні та культурні будівлі, промислові підприємства і т. д.
Оскільки тоді вже чітко окреслилася лікувально-оздоровча та курортна спеціалізація Євпаторії, то і цей стиль проявився, насамперед, у спорудах цього профілю: пансіонатах, санаторіях, лікарнях, дачах, готелях, але також в адміністративних і громадських будівлях. Великої популярності модерну в приморському місті сприяла та якість цього стилю, що він припускав широке застосування сучасних матеріалів, насамперед залізобетонних конструкцій, які дозволяли будувати якісно і швидко. У той же час виразні можливості модерну повною мірою відображали смаки столичної публіки, яка становила основний контингент відпочиваючих. З іншого боку, будівлі, збудовані в цьому стилі, забезпечували високий рівень комфортабельності у вельми вимогливих курортників. Створенню першокласних за своєю архітектурою та оснащення об'єктів сприяло і те, що у місцевих жителів, головним чином караїмів, купців і міщан, накопичилися величезні кошти, які вони з великим бажанням вкладали в курортну інфраструктуру. Приміром, тільки устаткування відкритого в 1911 році санаторію «Таласса» обійшлося його власникам С. А. Бобовичу і М. І. Гелеловичу в суму — 500 тис. руб. Цього ж року прийняли перших відпочиваючих два готелі — і , обставлені на європейський кшталт. Попри високі ціни за номери, вони були повністю затребувані у курортників.
Вулиці Євпаторії
У євпаторійському краєзнавчому музеї зберігається план Євпаторії за 1916 рік. На ньому добре видно, що Євпаторія в той час поділялася на три частини: Старе місто, Новий та Дачний район.
Стара частина — це лабіринт вузьких кривих вулиць і провулків. Назви деяких збереглися до наших днів: Перекопська, , , Назарівська та інші.
За назвами вулиць можна судити про етнічне склад населення міста: вулиця Караїмська, , Циганська слобідка, вулиці Купечеська, Міщанська.
Повз поліцейське управління проходила Поліцейська вулиця (зараз Пролетарська), повз казначейства — казначейська (провулок ), повз земської лікарні — Земська (частина вулиць Революції від Піонерської до Приморської). Деякі вулиці неодноразово змінювали свої назви.
Так сучасний проспект імені Леніна спочатку називався Мойнакським. У 1911 у зв'язку зі святкуванням 50-річчя скасування кріпацтва проспект став носити ім'я Олександра II. Після Жовтневої революції це був Широкий проспект, вулиця 25 Жовтня, а з 1970 року проспект носить свою нинішню назву.
У всі часи люди називали вулиці на честь правителів, видних політичних діячів, відомих письменників, поетів. 1895 року на прохання жителів міста вулиця Новобазарна була перейменована на честь Олександра III в Олександрівську (нині Піонерська).
Сучасна вулиця Революції колись складалася із трьох різних вулиць: Фонтанної, Лазаревської, Земської. 1889 року на честь 100-річчя з дня народження О. С. Пушкіна вулиця Фонтанна була перейменована в Пушкінську.
Сучасна вулиця Фрунзе називалася тоді на честь Таврійського губернатора «Бульвар генерала Княжевича».
Територія Нового міста і дачного району розміщувалася на захід від Старого міста, між і Мойнакським озером. У короткий термін цей простір було забудовано гарними дачами і особняками. Цей район був розбитий на квартали правильними широкими вулицями — поздовжніми (уздовж моря) і поперечними, які спочатку навіть не мали найменувань, а позначалися для зручності цифрами, на американський зразок: 2-а продольна (зараз вулиця Кірова), 3-тя лінія (вулиця Шевченка) і т. д.
На будинках деяких вулиць Євпаторії встановлені нові таблички, на яких вказані дві назви вулиці: сучасну та історичну. Це пам'ять про історію Євпаторії.
Визначні пам'ятки
У IV ст. до н. е. на місці сучасної Євпаторії греки-колоністи заснували поліс — Керкинітиду. Фрагменти розкопок можна побачити на території санаторію МО України, на набережній, навпроти входу в Краєзнавчий музей. У самому музеї — будівлі мавританського стилю — можна побачити знахідки археологів — предмети побуту, зброю, скульптури. Тут-же знаходиться Лапідарій — зібрання кам'яних статуй.
Від османських часів у спадок залишилися мечеть Джума-Джамі, побудована в 1552 році великим зодчим сходу Мехмедом Хаджі Сінаном, Текіє дервішів — монастир мандрівних мусульманських ченців (послідовників суфізму), побудований в період — XVI-XVIII століття і включає в себе мечеть, текіє і медресе. XIX століття подарувало місту комплекс караїмських кенас. Комплекс складається з будівлі Великої (соборної) і Малої кенаса. До великої і малої кенаса ведуть три дворика, що є продовженням одне одного. У першому дворику -коридорі, повитому виноградом, ліворуч від входу — мармуровий фонтан. Він служить для обмивання рук перед молитвою. Двір прикрашений орнаментованими мармуровими плитами з письменами давньоєврейською мовою. Далі слідує Мармуровий дворик, на мармурових дошках — вірші релігійного змісту, плити з іменами будівельників та донорів, завдяки праці яких були побудовані кенаси. Плити розповідають про найважливіші події з життя караїмів. Найдавніша плита датується 1790 роком. Дворик очікування — просторий і ошатний. Кенаса прямокутна, вівтарем орієнтована на південь — сторону Єрусалима — батьківщини юдаїзма. Внутрішня обробка відрізняється чудовим різьбленням по дереву.
Культові будівлі представлені також собором Святого Миколая, Храмом святого Іллі, , Вірменською церквою. Крім того, пам'ятниками архітектури є будинок С. Е. Дувана — першого міського голови, будівлі виконкому, міської бібліотеки, пам'ятник морякам-десантникам — героям Євпаторійського десанту 1942 року, розташований на 6 км траси Євпаторія-Сімферополь та інші.
Пам'ятники та скульптури
В Євпаторії чимало пам'ятників історичним особистостям і подіям. Більшість з них відносяться саме до Євпаторії, а незначна частина присвячена людям, на честь яких названі вулиці, проспекти, парки. Так вийшло, що основна маса пам'ятників поставлена людям, які брали участь у військових діях, від Кримської до Афганської війн.
Місцем поклоніння перед полеглими євпаторійцями є меморіальний комплекс «Червона гірка», де в роки війни були вбиті тисячі євпаторійців і десантники, що залишилися в живих.
У 1954 році для увічнення пам'яті євпаторійців, які загинули в роки окупації, до десятої річниці визволення Євпаторії був створений початковий меморіальний комплекс. За проєктом київського скульптора Галочкіна та архітектора Дашевського на місці масового розстрілу встановили пам'ятник у вигляді фігури воїна, який покладає вінок на братську могилу. «Не забудемо! Люди, будьте пильні, натхненною працею боріться за мир і щастя на землі» — такі написи розміщувалися на меморіальних дошках. За рішенням Кримського обласного виконавчого комітету в 1969 році братська могила на Червоній гірці була взята на державний облік як пам'ятка історії.
Парки
- Євпаторійський дендропарк з'явився після рішення уряду про створення в Євпаторії зразкового дитячого курорту. При складанні першого генерального плану розвитку Євпаторії як дитячої оздоровниці, вирішувалося питання і про зелені насадження міста, де колись росли лише акація і маслинка вузьколиста. Причому вважалося, що інші рослини не приймуться на глинисто-кам'янистому безводному ґрунті. Але фахівці Нікітського ботанічного саду спростували цю думку. Восени 1936 року було відведено ділянку землі площею 3,7 га (на розі вулиць Пушкіна і Фрунзе) для підготовки ґрунту під майбутній парк, а в 1937 році висаджені перші дерева і чагарники декоративних порід, побудована оранжерея.
- Парк імені М. В. Фрунзе знаходиться в центрі курортного району, біля самого моря. Це центральний парк Євпаторії, розбитий в 1920-х роках. Раніше тут були приватний сад і дача «Марикіно», яка належала агенту російського суспільства пароплавства і торгівлі в Євпаторії Млинаричу. Сад, вирощений на піщаному ґрунті, складався з довгої алеї тополь, тополевидних акацій, клена, горіха волоського, маслин, бузку, а також розкішних квітників. У центрі саду був влаштований великий басейн з фонтаном і мармуровими статуями, зелені альтанки і штучний грот.
- Парк імені В. І. Леніна — парк розташований в західній частині міста. Закладений у 1959 році на площі 6 га в районі Мойнакського озера. На його території знаходиться міська станція юних техніків з астрономічною обсерваторією. До парку примикають лиманні пляжі.
- Сад імені Д. Л. Караєва (колишній міський сквер) є найстарішим приморським садом Євпаторії, закладеним ще в XIX столітті. Він розташований вздовж набережної і займає площу 1,5 га. В кінці XIX століття сквер являв собою єдине місце для відпочинку в місті. Тут знаходилося приміщення для театральних видовищ, яке згоріло в 1898 році.
- У 1937 році в Євпаторії було закладено ботанічний сад, між вулицями Кірова та Фрунзе на площі близько 3,5 га за проєктом вченого-садовода Е. А. Альбрехта. Оптичним центром саду служить великий фонтан, розміщений в середній його частині. Від фонтану в різні боки розходиться мережа садових доріжок.
- Сад імені В. І. Леніна — сад розташований в центральній частині міста, неподалік від Театральної площі. Закладений у 1927 році.
Музеї Євпаторії
У місті діють 8 музеїв: Євпаторійський краєзнавчий музей, Євпаторійський морський музей, , , Євпаторійський музей аптеки, Музей пошти, та .
У фондах краєзнавчого музею зібрано понад 75 тис. експонатів. Тут на 7 гектарах розкопані руїни Керкінітиди, збереглися декілька споруд середньовічного Гезльова: зокрема, мечеть Джума-Джамі XVI століття, побудована відомим османським архітектором Сінаном, XVIII століття, текіє дервішів, караїмські кенаси XVIII—XIX століття та інші цікаві визначні пам'ятки. У ньому є унікальні експонати етнографічного відділу, пов'язані з караїмською громадою міста, виставка, присвячена подіям Кримської кампанії. Перед входом до музею стоять два артилерійські гармати другої половини XIX століття. У період Першої світової війни підрозділ, озброєний цими, вже тоді застарілими гарматами, прикривав євпаторійський порт.
Театри
В Євпаторії працює 9 театрів, що представляють широкий спектр музичного і театрального мистецтва:
- Євпаторійський міський театр;
- дитячий театр Міжнародного дитячого центру-комплексу «Золотий ключик»;
- Театр-студія ляльок «Маріонетки»;
- Театр хореографічних мініатюр;
- Гендерний інтерактивний театр;
- Театр вогню «Вольфрам»;
- Театр живої скульптури;
- Театр на ходулях;
- Театр танцю народів світу.
Першим було відкрито Євпаторійський міський театр 20 квітня 1910 року постановкою опери М. І. Глінки «Іван Сусанін». Партії виконували спеціально запрошені з Петербурга артисти Маріїнського театру. Зал, розрахований на 900 глядачів, був переповнений. Гастролі артистів Маріїнського театру закінчилися тільки 5 травня 1910 року.
Фасад будівлі оформлений в неокласичному стилі: центральний фронтон спирається на портик з вісьмома колонами. Такі ж колони підтримують перекриття оглядових балконів. Вишуканий вид будівлі надають прикраси з декоративних деталей. Глядацька зала ретельно оброблена і володіє прекрасною акустикою.
За свою історію, в Євпаторійському міському театрі, встигли виступити багато знаменитих артистів: Федір Шаляпін, Леонід Собінов, Євген Вахтангов, Ганна Нежданова, Надія Обухова та інші.
Також в Євпаторії працює єдиний в Європі міжнародний дитячий театральний центр-комплекс «Золотий ключик», який створили Ніна та Олег Пермякови у 1987 році. Щорічно, з 1 по 7 липня, силами міжнародного дитячого центру в Євпаторії проводиться міжнародний фестиваль «Земля. Театр. Діти» (рос. Земля. Театр. Дети), названий провідними засобами масової інформації «Дитячі Канни». За 15 років свого існування фестиваль став головною театральною подією для дитячих, студентських та професійних театрів з усього світу.
Бібліотеки
У межах Євпаторії та Євпаторійської міськради нараховується близько п'ятнадцяти дитячих та дорослих бібліотек. У своєму арсеналі бібліотеки міста мають книжкові фонди. Бібліотечне обслуговування євпаторійців здійснюють:
Бібліотеки для дорослих:
| Бібліотеки для дітей: |
Релігія
2005 року заснована парафія Покрови Пресвятої Богородиці УГКЦ, діюча станом на жовтень 2015-го.
Наука
У Євпаторії знаходиться , який постав на базі ще радянського . Тут за СРСР був випробувальний центр для льотчиків та космонавтів.
Фізична культура і спорт
У місті діє 5 установ, які здійснюють фізкультурно-оздоровчу та спортивну діяльність. Станом на 2007 рік в загальноосвітніх школах міста охоплено заняттями фізичною культурою 11,3 тис. осіб. У спортивних секціях при школах зайнято 1,9 тис. осіб.
Спортивна база Євпаторії включає в себе: 2 стадіони, 31 спортивний майданчик (в тому числі 7 тенісних кортів), 5 футбольних полів, 1 міні-футбольний майданчик зі штучним покриттям, 8 стрілецьких тирів, 25 спортивних залів, 9 майданчиків з гімнастичним обладнанням, 32 приміщення для фізкультурно-оздоровчих занять, з них 16 — з тренажерним обладнанням.
Крім безпосередньо споруд, що надають можливість проведення різних заходів, у місті розташовуються і спортивні організації, серед яких можна виділити — футбольні клуби «Євпаторія-2500», «Інваспорт»; волейбольний клуб — «Керкінітида».
Спорт інвалідів
У 2000-х роках на західній околиці Євпаторії на базі колишнього піонерського табору «Юний Ленінець» було створено Національний центр паралімпійської і дефлімпійської підготовки «Україна». В ході реконструкції було відремонтовано та переплановано для використання людьми з особливими потребами корпуси та спортивні споруди центру. На базі центру проводилась підготовка спортсменів-паралімпійців з України та з інших країн. Паралімпійські збірні України стабільно почали займати провідні місця у міжнародних змаганнях, що неодноразово відзначалось на державному рівні.
Міська символіка
Міська символіка Євпаторії затверджена 30 травня 1997 року рішенням Євпаторійської міської ради. У рішенні затверджувались герб Євпаторії та прапор Євпаторії.
Герб Євпаторії являє собою щит, розділений вертикально уздовж. На правому зеленому полі золота бараняча голова, на лівому червоному, — чорна змія, що обвиває срібний жезл, п'є з чорної чаші. Золота бараняча голова — вказує «зручність Тарханського кута до розведення овець», а також враховує історичні особливості регіону Євпаторії, в стародавні часи заселеного скіфськими племенами, що використали в своїй символіці так званий «скіфський звіриний стиль». Символ барана означає справедливість, волю, честолюбство і оптимізм. Чорна змія, що обвиває срібний жезл і п'є з чорної чаші, — емблема медицини, символізує загальновідомі лікувальні грязі і характеризує місто Євпаторію як місто-курорт.
Прапор Євпаторії являє собою прямокутне полотнище (із співвідношенням сторін 1:1) трьох об'єднаних різноколірних смуг: верхньої —- зеленої та нижньої — червоної, кожна з яких становить 1/6 частина висоти полотнища; в центрі середньої смуги на жовтому фоні зображений герб міста Євпаторії. Держак прапора (довжина — 2,5 м, діаметр — 5 см) — забарвлено в жовтий колір. Верхівка древка увінчана металевою верхівкою — круглим наконечником жовтого кольору, яка кріпиться (нагвинчується) на базу того ж кольору.
Відомі люди
Керівники міста
|
|
Уродженці Євпаторії
- Абдурахманов Іса — кримськотатарський поет, прозаїк. Заслужений журналіст Республіки Узбекистан.
- Абдулаєва Гульнара Анвярівна — кримськотатарський історик та журналістка.
- Арам Айваз, караїмський композитор.
- Андрієнко Денис Андрійович — український футболіст, півзахисник криворізького «Кривбаса».
- Ашик Умер — кримськотатарський народний співак.
- Бартєнєв Олександр Федорович — український ентомолог, кандидат біологічних наук, доцент.
- Василевич Тетяна Петрівна — майстер спорту України міжнародного класу, міжнародний гросмейстер.
- Гороховська Марія Кіндратівна — українська гімнастка, дворазова олімпійська чемпіонка. Володарка двох золотих та п'яти срібних олімпійських медалей.
- Давидов Олександр Сергійович — український радянський фізик-теоретик, академік АН УРСР (1964).
- Дражинський Юрій Ісакович — активний учасник революційної боротьби за встановлення Радянської влади в Криму в 1917–1920 роках, член Кримського підпільного комітету.
- Дуван Семен Езрович — міський голова Євпаторії.
- Дуван-Торцов Ісаак Езрович — російський актор, антрепренер, режисер. Караїм за походженням.
- Ізмайлов Азіз Емінович — радянський господарський, державний та політичний діяч, член-кореспондент АН Киргизької РСР.
- Семіта Кушуль, видатний караїмознавець, збирачка матеріальної і духовної спадщини.
- Манганарі Михайло Павлович — російський адмірал, головний командир Миколаївського порту у 1863—1873 рр., головний командир Чорноморського флоту і портів та військовий губернатор Миколаєва у 1881—1882 рр.
- Таран Руслана Олексіївна — українська яхтсменка, триразовий призер Олімпійських ігор.
- Тищенко Петро Назарович — солдат панцирного автобатальйону Армії УНР, загинув 20 січня 1918 року у Києві під час більшовицького заколоту.
- Симонова Ксенія Олександрівна — українська художниця, здобула перемогу в шоу-конкурсі «Україна має талант».
- Соколов Сергій Леонідович — радянський воєначальник, міністр оборони СРСР (1984—1987), маршал Радянського Союзу (1978), Герой Радянського Союзу (1980).
Пов'язані з Євпаторією
- Ахматова Анна Андріївна — російська поетеса, родом з України.
- Сельвінський Ілля Львович — радянський поет, журналіст, перекладач.
- Самокиш Микола Семенович — український художник-баталіст, майстер анімалістичного жанру і графік.
- Адам Міцкевич — польський поет.
- Леся Українка — українська письменниця, перекладач, культурний діяч.
- Маяковський Володимир Володимирович — російський поет, публіцист, драматург і громадський діяч.
- Шаляпін Федір Іванович — російський оперний співак.
- Айн Ренд — американська письменниця.
Фільми, які знімалися в Євпаторії
|
Галерея
- В Євпаторійському дельфінарії.
- Ворота стародавнього Гезлеве.
- Пам'ятник Ашику Умеру.
- Мусульманська Євпаторія.
-
-
- Вірменська церква в Євпаторії
Міста-побратими
Євпаторія, як і багато сучасних міст, має економічні, культурні та інші зв'язки з містами-побратимами. На сьогодні містами-побратимами Євпаторії є:
Країна | Місто | З якої дати |
---|---|---|
Греція | Яніна | 1989 року |
Португалія | Фігейра-да-Фош | 1989 року |
Німеччина | Людвігсбург | 1992 року |
Греція | Закінф | 2002 року |
Польща | Островець-Свентокшиський | 2004 року |
Туреччина | 2005 року | |
Росія | Красногорський район | 2006 року |
Греція | Ламія | 2009 року |
Росія | Бєлгород | 2010 року |
Найтісніші побратимські зв'язки в Євпаторії склалися з німецьким містом Людвігсбургом. Вони відображені багато в чому, що відбувається в містах у багатьох сферах міського життя.
Див. також
- Малий Єрусалим
- Євпаторійська бухта
- 24648 Євпаторія — астероїд, названий на честь міста.
Примітки
- Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2015 року (PDF, XLS)
- Верховна Рада України прийняла Закон, який створює передумови для функціонування органів державної влади у Криму, після його звільнення. www.rada.gov.ua. Процитовано 14 вересня 2023.
- . Архів оригіналу за 14 жовтня 2012. Процитовано 27 жовтня 2010.
- [[https://web.archive.org/web/20110526230645/http://www.blueflag.org/Menu/Blue+Flag+beaches/marinas/2010/Northern+Hemisphere/Ukraine/List/Beaches Архівовано 26 травня 2011 у Wayback Machine.]][ 26 травня 2011 у Wayback Machine.] Пляжі України удостоєні нагородою «Блакитний прапор»
- . Архів оригіналу за 29 листопада 2010. Процитовано 1 листопада 2010.
- Рудницький С. Л. «Карта України». — Відень: Фрейтаг і Берндт, 1918.
- Адміністративна карта Української Соціялістичної Радянської Республіки. Територіяльний поділ за обласною системою врядування. Адміністративні межі на 20 березня 1932 р. [Варіянт 1]. ‒ Х., 1932.
- Розрахунок відстаней між містами на сайті Landi-Trans.Com. Архів оригіналу за 12 серпня 2011. Процитовано 17 вересня 2013.
- . Архів оригіналу за 18 лютого 2010. Процитовано 27 жовтня 2010.
- Енциклопедія історії України. — Київ : Наукова думка, 2003. — Т. 2. — 518 с.
- Загадка Гьозлевського текіє [ 23 листопада 2020 у Wayback Machine.](рос.)
- Олексій Мустафін. Вигадані міста Причорномор'я. Краплені карти Російської імперії. Еспресо. 2022-08-18.
- Зайцев., А. (2006). Межзвёздные радиопослания (російською) . Наука и жизнь.
- 1-е дитяче радіопослання позаземним цивілізаціям [ 19 вересня 2019 у Wayback Machine.](рос.)
- . Архів оригіналу за 1 лютого 2012. Процитовано 17 жовтня 2010.
- . Архів оригіналу за 5 червня 2009. Процитовано 16 жовтня 2010.
- . Архів оригіналу за 1 лютого 2012. Процитовано 16 жовтня 2010.
- . Архів оригіналу за 13 червня 2015. Процитовано 9 вересня 2015.
- Мовний і національний склад населення Євпаторії. Архів оригіналу за 24 серпня 2011. Процитовано 23 жовтня 2010.
- Дністрянський М. С. Етнополітична географія України. Львів: Літопис, 2006. С.452-453.
- . Архів оригіналу за 19 квітня 2012. Процитовано 23 жовтня 2010.
- . Архів оригіналу за 14 жовтня 2012. Процитовано 27 жовтня 2010.
- . Архів оригіналу за 31 травня 2012. Процитовано 17 жовтня 2010.
- . Архів оригіналу за 4 листопада 2010. Процитовано 17 жовтня 2010.
- . Архів оригіналу за 27 листопада 2012. Процитовано 23 січня 2011.
- . Архів оригіналу за 11 жовтня 2007. Процитовано 25 жовтня 2010.
- . Архів оригіналу за 11 жовтня 2007. Процитовано 25 жовтня 2010.
- . Архів оригіналу за 11 жовтня 2007. Процитовано 25 жовтня 2010.
- . Архів оригіналу за 11 жовтня 2007. Процитовано 25 жовтня 2010.
- . Архів оригіналу за 11 жовтня 2007. Процитовано 25 жовтня 2010.
- . Архів оригіналу за 11 жовтня 2007. Процитовано 25 жовтня 2010.
- . Архів оригіналу за 21 липня 2011. Процитовано 16 жовтня 2010.
- . Архів оригіналу за 21 липня 2011. Процитовано 13 листопада 2010.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 15 квітня 2012. Процитовано 26 листопада 2010.
- Під кількістю гостей м. Євпаторія розуміється чисельність відпочиваючих у санаторно-курортних закладах, кількість яких суттєво не змінюється протягом багатьох років. Приріст по Євпаторії виникає тільки у зв'язку збільшення тривалості курортного сезону (у порівнянні з минулими роками).
- У показниках Криму відображена вся чисельність відпочиваючих, у тому числі в готелях, кемпінгах та інших туристичних закладах, кількість яких постійно зростає.
- Євпаторійський авіаційний ремонтний завод[недоступне посилання з травня 2019]
- . Архів оригіналу за 6 лютого 2010. Процитовано 16 жовтня 2010.
- Спорудження вокзалу на станції Євпаторія-Курорт[недоступне посилання з травня 2019]
- . Архів оригіналу за 6 травня 2011. Процитовано 27 жовтня 2010.
- . Архів оригіналу за 3 грудня 2011. Процитовано 27 лютого 2011.
- . Архів оригіналу за 4 вересня 2011. Процитовано 27 жовтня 2010.
- . Архів оригіналу за 9 березня 2011. Процитовано 25 жовтня 2010.
- . Архів оригіналу за 6 вересня 2011. Процитовано 27 жовтня 2010.
- . Архів оригіналу за 29 січня 2012. Процитовано 28 жовтня 2010.
- . Архів оригіналу за 3 лютого 2011. Процитовано 27 жовтня 2010.
- . Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 22 жовтня 2015.
- . Архів оригіналу за 27 листопада 2012. Процитовано 23 січня 2011.
- . Архів оригіналу за 2 лютого 2015. Процитовано 1 лютого 2015.
- . Архів оригіналу за 13 червня 2008. Процитовано 22 вересня 2010.
- ЦДІАК, Ф. 127, о. 1080, спр. 504
- . Архів оригіналу за 14 жовтня 2012. Процитовано 17 жовтня 2010.
- Рада міністрів Криму[недоступне посилання з лютого 2019] — Інформація про побратимські зв'язки міст та районів АРК.
- Євпаторія-Курорт [ 30 листопада 2012 у Wayback Machine.] — Про встановлення побратимських відносин між Євпаторією і Ламбі.
- . Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 17 жовтня 2010.
Література
- Курорт Евпатория. Лечение в санаторно-курортных учреждениях ЗАО «Укрпрофздравница» / [А. В. Атюшкин, Т. В. Гнатенко, Т. Ф. Голубова и др.] ; под ред. Н. В. Сакуна. — К. : Денеб, 2005. — 117 с., [6] л. ил. : нот. ил., портр. ; 21 см. — Авт. указаны на обороте тит. л. — Часть текста укр. — Библиогр.: с. 114 (29 назв.). — 750 экз. — .
- Хрущев В.Л., Агаджанян Н.А. Курорт-Евпатория. — Таврия, 2003. (рос.)
- Драчук В. С., Кара Я. Б., Челышев Ю. В. Керкинитида – Гёзлёв – Евпатория. — Таврия, 1977. (рос.)
- С. С. Северинова, В. Т. Ягупова. Евпатория (античная Керкинитида, средневековый Гёзлёв)//Крымуша .- № 17 ст. 8 – 11. (рос.)
- Кулаков М. М., Лоевский А. В. Евпатория. — Таврия, 1977. (рос.)
- Сергій Чорний. Національний склад населення України в XX сторіччі. Довідник. (укр.)
- Иванов А. В. Евпатория: путеводитель. — Севастополь : Библекс, 2006. — . (рос.)
- «Информатор-Евпатория» — справочник-путеводитель по Евпатории с подробной схемой города. — 2008. (рос.)
- М.Волошин, В.Милославский. Зеленые богатства Евпатории. (рос.)
- Цалик С. М. Евпатория: Прогулки по Малому Иерусалиму. — (4-те вид. – 2010). — Сімферополь : Оригинал-М, 2007. (рос.)
Джерела та посилання
- Офіційний вебсайт міста Євпаторія [ 21 березня 2015 у Wayback Machine.](рос.)
- Вебсайт про історію, визначні пам'ятки архітектури та відомих громадян Євпаторії [ 19 серпня 2010 у Wayback Machine.](рос.)
- (укр.)
- стаття Євпаторія — Інформаційно-пізнавальний портал | Кримська область у складі УРСР [ 29 вересня 2013 у Wayback Machine.] (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Кримська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1970. — 992 с.)
Ця стаття належить до української Вікіпедії. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yevpato riya MFA jeu pɐˈtɔrʲijɐ prosluhati abo Kezle v krim Kezlev portove i kurortne misto na zahidnomu uzberezhzhi Krimu Z 2014 roku perebuvaye pid timchasovoyu okupaciyeyu Rosiyeyu Centr Yevpatorijskogo rajonu Avtonomnoyi Respubliki Krim Yevpatoriya Kezlev krim KezlevGerb Yevpatoriyi Prapor YevpatoriyiMechet Dzhuma DzhamiOsnovni daniKrayina UkrayinaRegion Avtonomna Respublika Krim okupovana j aneksovana Rosiyeyu Rajon Yevpatorijskij rajonKod KATOTTG UA01080150010090810Zasnovane 497 do n e Naselennya 107 040 01 01 2014 povne 107 040 01 01 2014 Aglomeraciya 123 666 miskrada 01 01 2014 Plosha 222 7 km Gustota naselennya 480 65 osib km Poshtovi indeksi 97400 97490Telefonnij kod 380 6569Koordinati 45 12 pn sh 33 22 sh d 45 200 pn sh 33 367 sh d 45 200 33 367 Koordinati 45 12 pn sh 33 22 sh d 45 200 pn sh 33 367 sh d 45 200 33 367Visota nad rivnem morya 10 mVodojma Chorne moreNazva meshkanciv yevpatorya nin yevpatorya nka yevpatorya niMista pobratimi Yanina Greciya Figejra da Fosh Portugaliya Lyudvigsburg Nimechchina Zakinf Greciya Ostrovec Sventokshiskij Polsha Turechchina Lamiya GreciyaVidstanNajblizhcha zaliznichna stanciya Yevpatoriya KurortDo obl resp centru fizichna 64 km zalizniceyu 93 km avtoshlyahami 69 kmDo Kiyeva fizichna 619 km zalizniceyu 900 km avtoshlyahami 788 kmMiska vladaAdresa 97416 Avtonomna Respublika Krim m Yevpatoriya pr Lenina 2Vebstorinka http w1 c1 rada gov ua pls z7503 A005 rf7571 1230 Yevpatoriya u Vikishovishi MapaYevpatoriya Kezlev krim KezlevYevpatoriya Kezlev krim KezlevU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Yevpatoriya znachennya Marka Ukrposhti Yevpatoriyi 2500 2003 Yevpatoriya vidoma svoyimi termalnimi dzherelami ropoyu likuvalnimi gryazyami ozera Mojnaki Shorichno do zahoplennya u berezni 2014 roku misto kurort prijmalo u svoyih zdravnicyah bilshe 1 mln osib Na teritoriyi mista znahoditsya 21 sverdlovina mineralnih vod Takozh misto slavitsya chislennimi dribnopishanimi plyazhami spriyatlivimi prirodnimi umovami i maye status najbilshoyi dityachoyi ozdorovnici Cej kraj maye bagatovikovu istoriyu bagatu tradiciyami i unikalnimi pam yatkami starovini za 25 stolit svogo isnuvannya Yevpatoriya bula greckim mistom koloniyeyu mistom derzhavoyu osmanskim mistom forteceyu morskim portom Pivdenno zahidna chastina Yevpatoriyi kurortna a shidna zajnyata starimi rajonami mista z tipovim shidnim perepletennyam malenkih zvivistih vulichok deyakim budinkam na yakih bilshe 300 rokiv Zbereglisya navit budivli tureckih lazen XVI stolittya NazvaU VI V stolittyah do n e na terenah suchasnogo mista znahodilosya antichne poselennya Kerkinitida grec Kerkinitis Isnuye pripushennya sho u cogo slova toj zhe korin sho i v suchasnih nazvah mista Kerch krim Keric ukr Kerch dav ukr Korchiv ros Kerch dav rus Krchev ta u nazvi cherkeskogo plemeni Pislya osmanskogo zavoyuvannya u XIV stolitti poselennya perejmenovane u Gozleve tur Gozleve pislya aneksiyi u 1783 roci Krimu Rosiyeyu cya nazva pereosmislena v Ko zliv ros Kozlov Krimska nazva Kezle v krim Kezlev Kezlev pohodit vid krim kozlu z ochima ta ev budinok Nazva Yevpato riya perejnyata vid odnojmennogo istorichnogo mista bulo vprovadzheno rosijskoyu imperatriceyu Katerinoyu II v 1778 roku v ramkah Greckogo proyektu Kozliv ta Yevpatoriya vzhivalisya razom do XIX stolitti odin z Krimskih sonetiv Adama Mickevicha nazivayetsya Girskij krayevid zi stepiv Kozlova U pershij polovini XX stolittya ukrayinskoyu movoyu misto nazivalosya Evpato riya GeografiyaGeografiya Yevpatoriya roztashovana u pivdenno zahidnij chastini stepovogo Krimu na uzberezhzhi Yevpatorijskoyi buhti milkovodnoyi Kalamitskoyi zatoki Chornogo morya za 69 km na pivnichnij zahid vid stolici Avtonomnoyi Respubliki Krim mista Simferopolya avtoshlyah R25 Plosha Yevpatoriyi stanovit blizko 65 km Zi shodu ta zahodu misto otochene ozerami limanami Otar Mojnakskim Yali Mojnakskim Sasik Sivaskim Serednya visota nad rivnem morya stanovit 10 m Protyazhnist Yevpatoriyi z pivnochi na pivden 4 km iz zahodu na shid 8 km Vidstan vid Yevpatoriyi do riznih mist avtoshlyahami Odesa 458 km Chornomorske 71 km Kiyiv 812 km Krasnoperekopsk 112 km Dzhankoj 141 km Doneck 591 kmKiliya 665 km Izmayil 706 km Roza vetrov Simferopol 64 km Kerch 276 kmSevastopol 109 km Yalta 154 km Bahchisaraj 86 kmKlimat U cilomu klimat mista ye pomirno kontinentalnim z m yakoyu zimoyu i teplim dosit chasto spekotnim litom Serednorichna temperatura povitrya stanovit 11 5 C najnizhcha vona u sichni 0 5 C najvisha v lipni 22 8 C Najnizhcha serednomisyachna temperatura povitrya u sichni 7 2 C zafiksovana u 1950 roci najvisha 7 9 C u 1895 roci Najnizhcha serednomisyachna temperatura v lipni 20 4 C sposterigalas u 1985 roci najvisha 27 4 C u 1938 roci Absolyutnij minimum temperaturi povitrya 28 5 C zafiksovano v lyutomu 1911 roku absolyutnij maksimum 39 1 C u serpni 1929 roku V ostanni 100 120 rokiv temperatura povitrya v Yevpatoriyi yak i v cilomu na Zemli maye tendenciyu do pidvishennya Protyagom cogo periodu serednorichna temperatura povitrya pidvishilasya priblizno na 1 0 C Bilshim u cilomu ye pidvishennya temperaturi v pershu polovinu roku U serednomu za rik v Yevpatoriyi vipadaye 404 mm atmosfernih opadiv najmenshe u zhovtni najbilshe u grudni Minimalna richna kilkist opadiv 196 mm sposterigalas u 1918 roci maksimalna 625 mm v 1939 roci Maksimalnu dobovu kilkist opadiv 91 mm zafiksovano 5 serpnya 1940 roku U serednomu za rik u misti sposterigayetsya 102 dni z opadami najmenshe yih 5 u serpni najbilshe 13 u grudni Najmensha hmarnist sposterigayetsya v serpni najbilsha u grudni Najbilshu povtoryuvanist mayut vitri zi shodu najmenshu z pivdennogo shodu i pivdennogo zahodu Najbilsha shvidkist vitru vzimku najmensha u travni ta vlitku Klimat YevpatoriyiPokaznik Sich Lyut Ber Kvit Trav Cherv Lip Serp Ver Zhovt List Grud RikAbsolyutnij maksimum C 7 3 27 4 39 1Serednij maksimum C 3 4 6 13 18 23 25 25 21 15 10 6 14Serednya temperatura C 0 5 1 0 4 1 10 2 15 6 20 3 22 8 22 3 17 9 11 9 7 4 3 5 11 5Serednij minimum C 2 1 2 8 12 17 19 19 15 9 5 2 9Absolyutnij minimum C 7 2 28 5 20 4Norma opadiv mm 33 32 30 29 29 40 37 33 35 27 34 45 404Dzherelo Pogoda i klimat ukr Prirodni resursi Hvojni posadkiZamiskij plyazh Z prirodnih likuvalnih resursiv slid vidznachiti unikalni gryazi ta ropu morski ta mineralni vodi povitrya i sonce pisok i cilyushi roslini Pishani plyazhi U mezhah mista ta v prileglih miscyah beregovoyi liniyi roztashovani chislenni dribnopishani plyazhi Na shid vid mista v rajoni Sonechko pisok plyazhiv krupnishe traplyayutsya dribni napivkoshtovni kameni Na zahid vid mista tyagnetsya nizka pansionativ sanatoriyiv i pionerskih taboriv Vnaslidok nekontrolovanogo vidobutku pisku z dna morya i v ozeri Donuzlav shirina plyazhiv v Yevpatoriyi shorichno duzhe silno skorochuyetsya dno viyavilosya vsipanim bezlichchyu kameniv Likuvalni gryazi ta ropa Hram svyatogo Illi V okolicyah mista na shid i na zahid vid nogo rozkidani ozera limani Mojnaki Otar Mojnakske Yali Mojnakske Sasik Sivaske Velikoyu likuvalnoyu siloyu volodiyut gryazi i voda cih ozer visokokoncentrovanij solyanij rozchin ropa Ozero Mojnakske v kinci 1990 h vtratilo svoyu cinnist yak rodovishe likuvalnoyi gryazi v zv yazku z nekontrolovanim skidannyam u nogo prisnoyi vodi z Pivnichno Krimskogo kanalu Mineralni vodi Pershe dzherelo yevpatorijskoyi mineralnoyi vodi bulo vidkrito kompleksnoyu gidrogeologichnoyu ekspediciyeyu na teritoriyi Mojnakskoyi gryazelikarni v 1959 roci Ce voda hloridno natriyeva z temperaturoyu 39 C Piznishe dzherela termalnoyi mineralnoyi vodi bulo vidkrito na teritoriyi sanatoriyu Ministerstva oboroni Ukrayini ta Centralnoyi kurortnoyi polikliniki Po vulici Frunze znahoditsya byuvet yevpatorijskoyi mineralnoyi vodi IstoriyaDokladnishe Istoriya Yevpatoriyi ta Hronologiya Yevpatoriyi Starodavnij period i serednovichchya Arheologichni znahidki Kerkinitidi U Yevpatoriyi nemaye tochnogo dnya zasnuvannya Odnak davnogreckij istorik Gerodot yakij zhiv u V stolitti do n e v svoyih pracyah zgaduye pro te sho v Tavriyi na solonomu ozeri vikoristovuyetsya dlya likuvannya gryaz Plinij Starshij u fundamentalnij praci Prirodna istoriya tezh pisav pro Tavriyu de zemleyu likuyut riznomanitni zahvoryuvannya A u 1964 roci v rajoni Yevpatoriyi bulo viyavleno i vivcheno blizko 30 starodavnih pohovan najstarishim z yakih vid 4 5 do 5 tisyach rokiv Tut prozhivali kimerijci tavri i skifi Yak pokazuyut rozkopki na teritoriyi suchasnogo mista lyudi zhili she v III tisyacholitti do n e Vidomo sho v VI V stolittyah do n e na misci suchasnoyi Yevpatoriyi grecki kolonisti zasnuvali faktoriyu torgovu bazu a potim polis Karkinitidu Nazva Karkinitida abo Kerkinitida vinikla yak pripuskayut istoriki vid imeni Karkina zasnovnika mista Pereselenci z Elladi zbuduvali ukriplene vijskove poselennya obnesli jogo visokimi fortechnimi stinami Vid 30 h rokiv IV stolittya do n e misto vhodilo do skladu Hersoneskoyi derzhavi dlya yakoyi malo velike torgove i strategichne znachennya U II I stolittyah do n e misto chas vid chasu kontrolyuvalo carstvo Maloyi Skifiyi Vtim Hersones spirayuchis na pokrovitelstvo Pontijskogo carstva a zgodom Starodavnogo Rimu vidstoyav svoyi prava na Kerkinitidu U III stolitti misto postrazhdalo vid napadiv gotiv u IV stolitti vid vtorgnennya u misto guniv pislya chogo Kerkinitida faktichno pripinila isnuvannya Pislya navali guniv cherez Krim prolyagav shlyah bagatoh inshih kochivnikiv U IV XV stolittyah vin postijno piddayetsya nabigam pechenigiv hozar polovciv U VI stolitti vidbudovuyetsya Vizantiyeyu U VII stolitti Hersones v soyuzi z hozarami faktichno viboryuye u Vizantiyi avtonomiyu svoyim volodinnyam U X XII stolittyah cej rajon osvoyuvali j pereselenci z Kiyivskoyi Rusi dzherelo Duzhe malo vidomostej dijshlo do sogodni pro rannoserednovichnij period z istoriyi Kerkinitidi Odnak vidomo sho v epohu rannogo serednovichchya tut znovu vinikla fortecya A u XIII stolitti Krim zaznav mongolskoyi navali U 1475 roci region buv zahoplenij Osmanskoyu imperiyeyu a na misci Kerkinitidi de na toj chas isnuvalo lishe nevelike poselennya turki dali mistu nazvu Gozleve Kozlov v adaptaciyi slov yanskih susidiv Gozleve u perekladi oznachaye sto ochej oko budinok abo pohodit vid osmanskogo slova gozle naglyadaj divis Nova i novitnya doba Bitva za Yevpatoriyu u 1854 roci U XVI XVIII stolittyah Gozleve odne iz znachnih mist Krimskogo hanstva Za kilkistyu budinkiv vono postupalosya tilki Bahchisarayu Znane yak nevilnickij rinok misto ne raz stavalo ob yektom kozackih morskih pohodiv osoblivo uspishnij 1588 rik 1675 roku pid chas pohodu misto zdobuli zagoni Ivana Sirka Gozleve bulo otochene fortechnoyu stinoyu zagalnoyu dovzhinoyu blizko troh km Visota yiyi stanovila 6 8 m shirina 3 5 m Stina pobudovana u viglyadi p yatikutnika mala p yat vorit na shid bilya berega morya Portovi vorota na pivdennij shid vorota Drov yanogo bazaru na pivnichnu storonu vihodili vorota Bilogo mulli na pivnichnij zahid Zemlyani vorota na zahid Kinski vorota Naprikinci XVII pochatku XVIII stolittya Rosijska imperiya pochala borotbu za vihid do Chornogo morya i priyednannya Krimu 1736 roku pid chas rosijsko tureckoyi vijni 1735 1739 Gozleve poperedno spalene tatarami zdobuv zagin polkovnika M Birona Bossoli Viglyad Yevpatorijskoyi buhti 1771 roku jogo ponovno brali vijska pid kerivnictvom knyazya V Dolgorukova U 1770 h rokah Gozleve stalo centrom kajmakanstva Krimskogo hanstva 1783 roku Krimske hanstvo ostatochno uvijshlo do skladu Rosijskoyi imperiyi priyednane do Rosiyi bulo j Gozleve Im ya mista navit v slov yanizovanij formi Kozlov odnak ne vlashtovuvalo Katerinu II sho nadavala perevagu greckim nazvam Prote mistu ne povernuli i antichne im ya Kerkinitida Imperatricya zupinilasya na nazvi Yevpatoriya zapozichenij v odnojmennogo mista sho isnuvalo v davninu na pivdennomu uzberezhzhi Kalamitskoyi zatoki teperishnogo Inkermana nazvanogo v svoyu chergu na chest pontijskogo carya Mitridata VI Yevpatora Odnochasno z perejmenuvannyam Yevpatoriya bula peretvorena na povitovij centr Tavrijskoyi oblasti z 1796 roku u skladi Novorosijskoyi guberniyi z 1802 roku Tavrijskoyi guberniyi Musulmanske naselennya mista v 1780 1790 h masovo emigruvalo do Osmanskoyi imperiyi ale zanepad trivav nedovgo carskij uryad zaohochuvav pritok syudi novih poselenciv Naprikinci XVIII stolittya Yevpatoriya staye centrom karayimizmu kudi pereyizdit duhovnij glava karayimiv gaham u 1917 roci pereyihav do Stambula 1798 roku v misti sporudzheno port a Yevpatoriya otrimala pravo na bezmitne vvezennya i vivezennya tovariv porto franko U 1840 h rokah v Yevpatoriyi meshkalo blizko 11 000 osib Pid chas Krimskoyi vijni 1853 1856 u veresni 1854 roku Yevpatoriyu zahopili britano francuzki vijska i peretvorili na svoyu osnovnu vijskovu bazu U lyutomu 1855 roku zagin rosijskih voyakiv pid orudoyu general lejtenanta Stepana Hrulova bezuspishno shturmuvav fortecyu Yevpatoriya zaznavshi chimalih vtrat Misto znachno postrazhdalo v cij vijni naselennya skorotilosya do 4806 osib U drugij polovini XIX stolittya Yevpatoriya peretvoryuyetsya na klimatichnij kurort 1884 roku vidkrito pershu vodolikarnyu primitivne gryazelikuvannya rozpochalosya she v 1870 h 1905 pershij privatnij sanatorij Primorskij 1914 roku v Yevpatoriyi meshkalo 30 000 osib 1897 18 000 1915 roku zaliznicya z yednala misto z magistrallyu Moskva Sevastopol Kupecka sinagoga Yevpatoriya Naprikinci XIX stolittya solyani promisli Yevpatoriyi dayut 36 zagalnoyi kilkosti soli sho vidobuvayetsya v Krimu rozvivayetsya boroshnomelna promislovist vvedeno v diyu cegelno cherepichnij zavod rozpochato intensivnij vidobutok kamenyu cherepashnika v Mamajskih kamenolomnyah obladnana persha v misti meteorologichna stanciya rozpochata zabudova dachami teritoriyi mizh staroyu chastinoyu mista i Mojnakskim ozerom Zaversheno oblashtuvannya Primorskogo bulvaru nini sad imeni Karayeva pobudovanij chavunolivarnij zavod U misti diyali 4 pravoslavni cerkvi 14 mechetej kostel 4 sinagogi 2 cholovichih i odna zhinocha gimnaziyi Vidgomin Drugoyi svitovoyi vijni na hrami Svyatogo Illi Vserosijskij z yizd z pokrashennya vitchiznyanih likuvalnih miscevostej viznav Yevpatoriyu kurortom zagalnoderzhavnogo znachennya Yevpatoriya stala rozshiryuvatisya i uporyadkovuvatisya Bula arhitekturno oformlena suchasna Teatralna plosha Tut buli pobudovani teatr najkrashij na pivdni Rosiyi pislya Odeskogo opernogo publichna biblioteka imeni Oleksandra II nini imeni O Pushkina Oblashtovuyetsya zahidna chastina mista tak zvanij dachnij rajon i Yevpatoriya stala vhoditi v modu yak dachne misce 1913 roku v misti z yavivsya pershij tramvaj a 1915 roku v Yevpatoriyi pidvedena zaliznichna gilka Sarabuz Yevpatoriya yaka z yednala Yevpatoriyu z magistrallyu Sevastopol Moskva 1921 roku v misti zasnovanij krayeznavchij muzej U 1924 vidbulasya persha v RRFSR naukovo praktichna konferenciya likariv prisvyachena problemam kurortologiyi a 1926 roku na bazi sanatoriyu Talassa bula zasnovana persha v SRSR bioklimatichna stanciya Do 1940 roku v misti diyut vzhe 36 sanatoriyiv i budinkiv vidpochinku 17 dityachih sanatoriyiv v tomu chisli nova vodogryazelikarnya Mojnaki U pershi dni vijni dobrovilno z yavilisya v vijskkomat sotni lyudej Z naputnimi slovami pershogo sekretarya Yevpatorijskogo GK VLKSM M Zajceva na front u povnomu skladi pishov 10 j klas yevpatorijskoyi serednoyi shkoli imeni M Gorkogo Zdravnici terminovo pereobladnuvalisya pid evakogospitali buv sformovanij vinishuvalnij bataljon chastina bijciv yakogo uvijshla piznishe v Yevpatorijskij partizanskij zagin Vermaht shvidko prosuvalisya do Krimu U zhovtni 1941 roku partizani yevpatorijci zalishili misto i popryamuvali u Krimski gori Vsi dityachi sanatoriyi buli evakujovani 31 zhovtnya 1941 do mista uvijshli nimci Budivlyu miskoyi Radi voni peretvorili v misku upravu nepodalik rozmistilosya policejske upravlinnya ta inshi karalni sluzhbi a chudovi yevpatorijski plyazhi stali minnimi polyami obneseni kolyuchim drotom U grudni 1941 roku vidbulasya podiya yaka she bilshe pidnesla bojovij duh yevpatorijciv grupa sevastopolskih moryakiv zrobila smilivij rejd u zapovnenu nimcyami Yevpatoriyu Tiho pidijshovshi vnochi na dvoh katerah do berega moryaki visadilisya i pribravshi vartovih popryamuvali do centru mista Voni zvilnili zaareshtovanih lyudej i zahopivshi v miskij upravi i policejskomu upravlinni cinni dokumenti ta zbroyu povernulisya na kateri U misti pochavsya perepoloh ale moryaki blagopoluchno vidijshli vid berega Zovnishni videofajliYevpatoriya u nimeckij kinohroniciViglyad mista z morya listivka 1916 roku Tim chasom radyanske komanduvannya pidgotuvalo plan visadki v Yevpatoriyi velikogo desantu moryakiv i bijciv Primorskoyi armiyi Proti nochi na 5 sichnya 1942 roku do mista pidijshli tralshik Pidrivnik sim kateriv i morskij buksir na yakih rozmistivsya yevpatorijskij desant u kilka soten lyudej Peredovij zagin visadivsya na bereg i uspishno vikonav postavlene pered nim zavdannya Ale na mori rozigravsya vosmibalnij shtorm i sprobi visaditi pidkriplennya abo znyati desant zakinchilisya nevdacheyu Nimci otrimali mozhlivist pidtyagti rezervi Muzhni chornomorci i miscevi zhiteli sho priyednalisya do nih bilisya do ostannogo patronu Pridushivshi yih opir nimci rozdilili Yevpatoriyu na sektori hapali v kozhnomu vsih hto zdavavsya yim pidozrilim Potim 3000 yevpatorijciv razom z grupoyu poranenih desantnikiv rozstrilyali na Chervonij girci Cya akciya voyakiv Vermahtu bula daleko ne ostannoyu she dovgo trivali krovoprolitni boyi Vsogo za chas okupaciyi nimci vbili ponad 12 5 tisyachi osib starih zhinok ditej majzhe tretinu naselennya mista Ale borotba trivala Yevpatorijci diznavalisya vid patriotiv pidpilnikiv pro stanovishe na frontah Na motororemontnomu zavodi sabotuvalosya vikonannya vijskovih zamovlen u misti diyali pidpilni grupi Vhid radyanskih soldat do mista Lishe 13 kvitnya 1944 roku Yevpatoriya ostatochno perejshla pid kontrol radyanskih vijsk pershim do mista uvijshov pidrozdil 9 go gvardijskogo polku 3 yi gvardijskoyi motostrileckoyi diviziyi komandir strileckogo bataljonu starshij lejtenant Opanas Loshakov Za roki vijni bulo rozstrilyano bilshe 12 000 zhiteliv Yevpatoriyi Pislya nevdalogo yevpatorijskogo desantu 1942 roku bulo rozstrilyano bilshe 3 000 miscevih zhiteliv A do vijni v Yevpatoriyi prozhivalo 47 000 zhiteliv Ponad 5 tisyach yevpatorijciv bulo mobilizovano v regulyarnu armiyu i pishli v partizanski zagoni Ponad 400 zemlyakiv bulo vikradeno na roboti do Nimechchini Ta she deportaciya tatari greki bolgari virmeni nimci zmenshila kilkist yevpatorijciv na 8 9 tisyach osib Sumna arifmetika pokazuye sho Yevpatoriya pid chas vijni vtratila blizko 45 55 naselennya mista Pislya Drugoyi svitovoyi vijni Yevpatoriya prodovzhuvala rozvivatisya yak misto kurort 1953 roku zvedeno novu budivlyu vokzalu u 1965 roci sporudzheno morskij vokzal u 1966 roci vvedena v ekspluataciyu sverdlovina termalnoyi mineralnoyi vodi Mojnaki u 1979 roci pobudovana zagalnokurortna vodolikarnya i stvorena filiya Centralnogo naukovo doslidnogo institutu kurortologiyi i fizioterapiyi 1985 roku v misti provoditsya Pershij dityachij muzichnij festival Suchasnist Yuvilejna moneta NBU prisvyachena 2500 richchyu Yevpatoriyi Na rubezhi XXI stolittya Yevpatoriya pochala znovu vidrodzhuvatisya yak i za 100 rokiv do cogo U minulomu zalishilisya rozpad SRSR trudnoshi pochatku 90 h rokiv Zanepali bagato sanatoriyiv i pansionativ rozvalilisya virobnictva porushilisya virobnichi zv yazki Ale vidrodilasya Yevpatoriya misto znovu pochalo nabirati populyarnist sered zhiteliv Ukrayini Desyatki tisyach ditej kozhnogo lita priyizhdzhayut do Yevpatoriyi na vidpochinok Desyatkami z yavlyayutsya novi privatni sanatoriyi ta pansionati novi magazini rinki virobnictva Vidkrivayutsya i buduyutsya novi supermarketi Furshet ATB Fresh oblagorodzhuyetsya rinok bilya Universamu rozshiryuyetsya Univermag na peretini vulici Frunze ta prospektu Lenina vidkrivsya byuvet yevpatorijskoyi mineralnoyi vodi nalagodzheno morske pasazhirske j vantazhno pasazhirske spoluchennya z Turechchinoyu vidkrilisya dityachi majdanchiki v usomu misti vulicya Karayimska rekonstrujovana pid starovinu zminilas de vstanovleno oglyadovi majdanchiki rotondi seriyu fontaniv pam yatnik Geraklovi U 1999 roci same z Yevpatoriyi bulo skomponovano i peredano pershe v istoriyi bagatostorinkove mizhzoryane radioposlannya Z 29 serpnya po 4 veresnya 2001 roku z Yevpatoriyi do 6 blizkih zir bulo nadislano Dityache poslannya 27 kvitnya 2007 roku Yevpatorijska miska rada uhvalila rishennya Pro zatverdzhennya strategichnogo planu ekonomichnogo i socialnogo rozvitku mista Yevpatoriya na period do 2015 roku Osnovni zavdannya strategichnogo planu formuvannya strategichnogo bachennya majbutnogo mista viznachennya jogo misiyi viyavlennya golovnih problem i strategichnih cilej rozvitku mista viznachennya operativnih cilej ta shlyahiv yih dosyagnennya Zrujnovanij vibuhom budinok Tragediya 24 grudnya 2008 roku Tragediya 24 grudnya 2008 roku v Yevpatoriyi nadovgo zalishitsya v pam yati mistyan Pislya zakinchennya nimecko radyanskoyi vijni ce bula najbilsha tragediya zagibel mirnih gromadyan Yevpatoriyi U nich z 24 na 25 grudnya 2008 roku blizko 21 40 obrushilisya 2 pid yizdi budinku 67 po vulici Nekrasova Naperedodni Novogo Roku u misti lunalo bezlich vibuhiv petard ta feyerverkiv U rajonah Yevpatoriyi roztashovanih trohi dali vid miscya tragediyi vibuh spochatku buv sprijnyatij yak chergova vibuhnula petarda Vidrazu pislya tragediyi informaciya mittyevo poshirilasya mistom Do miscya tragediyi pochali shoditisya lyudi yaki namagalisya chimos dopomogti Informaciya vidrazu potrapila v Internet Cherez forumi yevpatorijskih provajderiv mozhna bulo diznatisya pro te sho stalosya i sho vidbuvalosya dali v ti godini U rezultati tragediyi zaginulo 27 cholovik Prezident Ukrayini Viktor Yushenko ogolosiv 26 grudnya 2008 roku dnem zhalobi Vidpovidnij ukaz bulo opublikovano na oficijnomu sajti glavi derzhavi Zahoplennya Rosiyeyu u 2014 r Informaciya v comu rozdili zastarila Vi mozhete dopomogti onovivshi yiyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin zhovten 2017 Naprikinci lyutogo 2014 roku u Yevpatoriyi yak i v inshih najbilshih mistah AR Krim projshli antimajdanivski a po suti antiukrayinski mitingi inspirovani rosijskimi specsluzhbami i prorosijskimi silami Z 02 03 2014 z yavilis povidomlennya pro blokuvannya vijskovoyi chastini Zbrojnih Sil Ukrayini zenitno raketnij polk u Yevpatoriyi silami specpidrozdiliv rosijskoyi armiyi Chornomorskogo flotu i zagonami tak zvanimi samooboroni 10 bereznya komanduvannyu chastini bulo visunuto ultimatum pro zdachu vijskovogo mistechka 16 bereznya 2014 roku okupacijnoyu rosijskoyu vladoyu na teritoriyi AR Krim i Sevastopol bulo provedeno tak zvanij referendum shodo vihodu Krimu zi skladu Ukrayini pislya chogo zahopleni teritoriyi bulo pospihom vklyucheno do skladu Rosijskoyi Federaciyi rishennyami Prezidenta Rosiyi i Derzhdumi Zahoplennya Krimu i priyednannya jogo do Rosiyi svitovoyu spilnotoyu ne viznano NaselennyaNacionalnij sklad naselennya Yevpatoriyi Rosiyani Ukrayinci Krimski tatari Bilorusi InshiNacionalnij sklad Najbilshu chastinu naselennya mista skladayut rosiyani Za danimi vseukrayinskogo perepisu naselennya 2001 roku naselennya teritoriyi pidporyadkovanij miskradi Yevpatoriyi stanovilo 117 565 osib U naselenni buli prisutni taki etnichni grupi rosiyani 64 9 ukrayinci 23 3 krimski tatari 6 9 bilorusi 1 5 virmeni 0 5 yevreyi 0 4 tatari 0 2 polyaki 0 2 moldovani 0 2 azerbajdzhanci 0 2 korejci 0 1 cigani 0 1 karayimi 0 1 nimci 0 1 uzbeki 0 1 Naselennya mista Yevpatoriyi bez naselenih punktiv pidporyadkovanih miskradi tis osib Movnij sklad Ridna mova naselennya za danimi perepisu 2001 roku Mova Chiselnist osib DolyaRosijska 86 352 83 64 Ukrayinska 8 195 7 94 Krimskotatarska 7 476 7 24 Virmenska 295 0 29 Biloruska 171 0 17 Romska 93 0 09 Rumunska 45 0 04 Bolgarska 17 0 02 Polska 11 0 01 Yevrejska 14 0 01 Karayimska 13 0 01 Inshi Ne vkazali 562 0 54 Razom 103244 100 Socialna sferaOsvita V mezhah Yevpatoriyi funkcionuyut 14 shkil medichne i pedagogichne uchilisha 3 PTU 3 koledzhi Visha osvita predstavlena Yevpatorijskim institutom socialnih nauk RVNZ Krimskij gumanitarnij universitet ochna ta zaochna forma navchannya Yevpatorijske viddilennya Shidnoukrayinskogo nacionalnogo universitetu imeni Volodimira Dalya Dalevskij universitet zaochnim viddilennyam universitetu vnutrishnih sprav i filialom zaochnogo viddilennya Nacionalnogo pedagogichnogo universitetu im M P Dragomanova Kiyiv Zagalnoosvitni navchalni zakladi Yevpatoriyi Najmenuvannya navchalnogo zakladu Adresa Direktor Yevpatorijska zagalnoosvitnya shkola I III stupeniv 1 vul Internacionalna 55 Leonova Emiliya MihajlivnaYevpatorijska zagalnoosvitnya shkola I III stupeniv 2 vul Frunze 21 Golovko Svitlana Oleksiyivnavul Bartenyeva 2 3 Filimonov Mikola OpanasovichYevpatorijska specialna zagalnoosvitnya shkola 5 16 Shpachenko Nina AnatoliyivnaZagalnoosvitnya fiziko matematichna shkola I III stupeniv 6 doshkilnij navchalnij zaklad 31 vul Nekrasova 98 Kostina Tetyana VolodimirivnaYevpatorijska zagalnoosvitnya shkola I III stupeniv 7 39 Buligina Olena ViktorivnaGimnaziya z pogliblenim vivchennyam anglijskoyi movi 8 22 Likova Lyudmila LeonidivnaYevpatorijska zagalnoosvitnya shkola I III stupeniv 11 21 Illichivskogo Valentina YakivnaYevpatorijska zagalnoosvitnya shkola I III stupeniv 12 51 Kotenyeva Nataliya GeorgiyivnaYevpatorijska zagalnoosvitnya shkola I III stupeniv 13 z ukrayinskoyu ta rosijskoyu movami navchannya 16 Timoshenko Olga OleksiyivnaYevpatorijska zagalnoosvitnya shkola I III stupeniv 14 13 Yevsyeyev Viktor GeorgijovichYevpatorijska zagalnoosvitnya shkola I III stupeniv 15 8 Semko Ivan TimofijovichYevpatorijska zagalnoosvitnya shkola I III stupeniv 16 30 Doncova Olga OleksandrivnaYevpatorijska zagalnoosvitnya shkola I III stupeniv 18 z krimskotatarskoyu movoyu navchannya m n Ismayil bej Suvorovske shose 2 km Ashurov Nazim Ibajdullayevich Ohorona zdorov ya V Yevpatoriyi ne tilki bezlich sanatoriyiv i pansionativ misto dostatno zabezpechene medichnimi ustanovami Stanom na 1 listopada 2007 roku u misti pracyuye 14 medichnih ustanov u tomu chisli 11 komunalnih v yakih pracyuyut 419 likariv 935 serednih medichnih pracivnikiv Potuzhnist stacionarnih medichnih zakladiv upravlinnya ohoroni zdorov ya miskoyi radi stanovit 860 lizhok abo 73 4 odinici na 10 tis naselennya Likuvalno profilaktichni ustanovi mista Najmenuvannya ustanovi Adresa vul Nekrasova 39prospekt Peremogi 22Likarska ambulatoriya mikrorajonu Ismayil Bej vul Vinogradna 3 58vul Nekrasova 85 filial 1avul Nekrasova 55Shkirno venerologichnij dispanser 58Protituberkuloznij dispanser vul Revolyuciyi 62Miska stomatologichna poliklinika vul Nekrasova 94Gosprozrahunkovij likuvalno diagnostichnij i profilaktichnij centr Panaceya vul Nekrasova 39Stanciya shvidkoyi ta nevidkladnoyi medichnoyi dopomogi vul Nekrasova 39Miskij centr zdorov ya 37 43 Likuvalnij potencial ozero MojnakiPansionat Orbita 2008 Likuvalni gryazi ropa Mojnakskogo ozera termalni dzherela mineralni vodi i nastoyane na cilyushih stepovih travah povitrya vse ce peretvorilo Yevpatoriyu u pershoklasnij klimatichnij i balneologichnij kurort Sogodni v Yevpatoriyi 67 sanatorno kurortnih ustanov u tomu chisli 27 sanatoriyiv z nih 20 dityachih 10 pansionativ ta budinkiv vidpochinku vodolikarnya dvi kurortni polikliniki ta vodogryazelikarnya Mojnaki Roztashovani voni perevazhno v centralnij kurortnij zoni sho prostyaglasya vid centru mista do Mojnakskogo ozera Sanatoriyi ta pansionati mista specializuyutsya na likuvanni hvorob oporno ruhovogo aparatu verhnih dihalnih shlyahiv periferichnoyi nervovoyi sistemi ginekologichnih zahvoryuvan bezpliddya Osobliva turbota yevpatorijskih likariv reabilitaciya postrazhdalih vid naslidkiv chornobilskoyi katastrofi Likuyut tut i zahvoryuvannya travnogo traktu pechinki nirok Krim osnovnogo kursu tut zavzhdi zaproponuyut likuvannya stomatologichnih zahvoryuvan kosmetologichni proceduri Bagato yevpatorijskih zdravnic mayut mozhlivist cilij rik vidnovlyuvati zdorov ya svoyih paciyentiv Likari kurortu volodiyuchi potuzhnimi praktichnimi znannyami tisno spivpracyuyut z naukovimi institutami onovlyuyuchi arsenal mozhlivostej u borotbi za zdorov ya svoyih paciyentiv I yaskravij priklad cogo mediko psihologichne likuvannya za dopomogoyu delfiniv u Tut pobuvalo bezlich paciyentiv yakim spilkuvannya z delfinami spriyatlivo poznachilosya na yihnomu zdorov yi Stanovlennya kurortu Sanatorij Talassa Kurortnij rozvitok Yevpatoriyi rozpochavsya she v 60 h rokah XIX stolittya Morski kupannya tut porivnyuvalisya z kannskimi Ne menshe znachennya mali cilyushi gryazi yakimi slavilisya okolici Yevpatoriyi zavdyaki comu rozvitok yevpatorijskogo kurortu vidrazu zh pishov u likuvalnomu napryamku V 1874 roci vijskove vidomstvo zapochatkuvalo tut tak zvanu ochnu sanatornu stanciyu a v 1886 roci likari Hodzhash i Cecenovskij vidkrili Mojnaksku gryazelikarnyu pobudovanu za proyektom arhitektora Bernardacci Vikoristannya cilyushih resursiv Yevpatoriyi shirilosya z kozhnim rokom Duzhe skoro misto dosyaglo znachennya drugogo pislya Yalti vserosijskogo kurortu U 1905 roci buv vidkritij klimatichnij Primorskij sanatorij odin z najbilshih likuvalnih zakladiv Krimu v toj chas She cherez kilka rokiv pochali pracyuvati sanatoriyi Talassa i Gelios Todi zh zakladalisya osnovi rozvitku dityachogo kurortolikuvannya U misti bula znachna kilkist privatnih kupalen kilka goteliv pansioniv i meblovanih kimnat Najbilshi uspihi v rozvitku kurortu pripali na chas koli miskim golovoyu buv miscevij zemlevlasnik S Duvan Zavdyaki jogo starannyam v zahidnij chastini Yevpatoriyi na velikomu pustiri viroslo nove misto z privatnih budinkiv i dach pobudovanih v modnomu stili modern Yevpatoriya obzavelasya odnim z najkrashih na pivdni Rosiyi teatrom bibliotekoyu rozkishnim restoranom kafe Borivazh Golovni vulici buli zamosheni i shosovani V 1914 roci v Yevpatoriyi buv pushenij tramvaj a v 1915 roci misto bulo spoluchene zalizniceyu z Simferopolem 16 travnya 1916 roku Yevpatoriyu vidvidala carska sim ya yaka zasvidchila pro spravzhnij rozkvit kurortu U pershi roki radyanskoyi vladi vsi sanatoriyi dachi villi ta osobnyaki buli nacionalizovani i peretvoreni v likuvalni korpusi Pochalosya budivnictvo novih sanatoriyiv Na kurorti pracyuvali vidomi likari A Shenk P Medovikov S Tregubov 20 sichnya 1936 roku Radnarkom RRFSR prijnyav postanovu Pro organizaciyu v Yevpatoriyi zrazkovogo dityachogo kurortu Naperedodni vijni v Yevpatoriyi nalichuvalosya 36 zdravnic polovina z nih mala dityachij profil Pislyavoyenne vidnovlennya kurortu i jogo podalshij rozvitok povernulo mistu status Vsesoyuznoyi dityachoyi ozdorovnici Za chasiv nezalezhnoyi Ukrayini kurortu Yevpatoriya Ukazom Prezidenta Ukrayini bulo prisvoyeno status Vseukrayinskoyi dityachoyi ozdorovnici Zasobi masovoyi informaciyiRozvitok zasobiv masovoyi informaciyi osoblivo gazet torknuvsya Yevpatoriyu na pochatku HH stolittya z rozvitkom mista same yak kurortu Zbilshennya kilkosti vidpochivayuchih i vse bilsha populyarizaciya Yevpatoriyi yak zagalnoradyanskogo kurortu dali poshtovh do rozvitku ZMI v samij Yevpatoriyi i vklyuchennyu informaciyi pro Yevpatoriyu v taki populyarni na pochatku XX stolittya zbirniki yak Putivniki FM radiostanciyi Cherez okupaciyu pivostrova movlennya vseukrayinskih ta regionalnih radiostancij pripineno p p Chastota MGc Nazva Potuzhnist kVt Adresa vezhi Peredavach1 101 0 Radio Bajraktar plan 0 1 vul Chornomorske shose 22 102 5 Kiss FM 0 1 vul Chornomorske shose 23 103 5 Lider 0 2 vul Chornomorske shose 24 105 2 Lyuks FM 0 5 vul Chornomorske shose 25 105 9 Radio ROKS 0 1 vul Chornomorske shose 26 106 8 Melodiya FM 0 2 vul Chornomorske shose 27 107 5 Hit FM 0 2 vul Chornomorske shose 2EkonomikaDokladnishe Ekonomika mista predstavlena shirokim spektrom galuzej miskogo gospodarstva promislovist budivnictvo transport zv yazok torgivlya U zagalnomu obsyazi promislovogo virobnictva mista 80 stanovit produkciya pidpriyemstv harchovoyi galuzi yaka vipuskaye hlibobulochni konditerski virobi m yaso molochnu produkciyu vina bezalkogolni napoyi ta inshi tovari Pidpriyemstva harchovoyi promislovosti zabezpechuyut postachannya svoyeyi produkciyi v 64 sanatorno kurortnih ustanov mista na zamovlennya yakih nalagodzhuyetsya vipusk novih vidiv produkciyi Pidpriyemstva promislovoyi galuzi mista vprovadzhuyut novi tehnologiyi virobnictva modernizuyut obladnannya pokrashuyut asortiment produkciyi sho vipuskayetsya Shorichnij tovaroobig pidpriyemstv rozdribnoyi torgivli ta gromadskogo harchuvannya stanovit bilshe 250 mln grn Zhiteliv mista i gostej kurortu obslugovuyut 412 pidpriyemstv torgivli 228 pidpriyemstv gromadskogo harchuvannya 196 pidpriyemstv sferi poslug 9 rinkiv na 4423 torgovih miscya U misti provodyatsya vistavki prodazhi z degustaciyeyu produkciyi miscevih tovarovirobnikiv bagatogaluzevi yarmarki krimskih tovarovirobnikiv tematichna rozshirena torgivlya do svyat silskogospodarski yarmarki i rizni festivali Ostannimi rokami v misti vidznachayutsya pozitivni tendenciyi rozvitku pidpriyemnictva aktivizaciya finansovo kreditnih ta investicijnih mehanizmiv spryamovanih na pidtrimku verstv naselennya zdatnih vlasnimi silami zabezpechiti svoyu ekonomichnu samostijnist Zbilshennya kilkosti sub yektiv malogo pidpriyemnictva spriyaye strukturnim zminam v ekonomici ta zrostannya chastki privatnoyi vlasnosti U Yevpatoriyi rozroblenij investicijnij pasport osnovna ideya yakogo polyagaye v tomu shob predstaviti ves nabir informaciyi pro regionalnij investicijnij klimat v misti kurorti ta jogo perspektivi Obsyagi investicij zovnishnoekonomichnoyi diyalnosti v ekonomiku mista na 1 lyutogo 2012 roku sklali 77 708 300 Temp zrostannya obsyagiv pryamih inozemnih investicij sklav 129 5 do obsyagu na pochatok roku 2 ge misce v Krimu Turizm ozero Sasik Sanatorno rekreacijna galuz ye odniyeyu z visokorentabelnih galuzej narodnogo gospodarstva Yiyi efektivnij rozvitok protyagom desyatirich dozvoliv mistu oderzhati suchasnij rozvitok misto odne z najkrashih u Krimu za rivnem rozvitku socialnoyi sferi Odnak u porivnyanni z 1987 rokom kilkist sanatornih zakladiv zmenshilas na 18 odinic U 80 ti roki v ozdorovnicyah mista vidpochivali ponad 300 tis osib krim togo ponad 800 tis samodiyalnih rekreantiv Vprodovzh 5 rokiv rist cin vartosti putivok stanovit priblizno 23 najbilshij rist u 2003 roci 17 Pozitivnoyu tendenciyeyu ye zbilshennya obsyagu dodatkovih poslug Za 5 rokiv pokaznik zris utrichi u 2000 roci vin sklav 7 mln grn 2004 roci 19 7 mln grn Zbilshennya nadanih poslug svoyeyu chergoyu privelo do zrostannya robochih misc Tak v galuzi u 2000 roci pracyuvalo 9600 osib a v 2004 roci kilkist pracivnikiv stanovila 11 297 osib rist stanovit 17 Kilkist gostejVidviduvanist1997 2000 2001 2002 2003 2004Misto 191 000 193 000 193 763 194 500 232 000Oblast 371 200 418 500 480 400 568 100 Ukrayina 1 539 000 1 729 000 1 904 000 1 963 000 2 513 000 TransportDokladnishe Transport Yevpatoriyi Yevpatoriya rozvinutij transportnij vuzol Avtonomnoyi Respubliki Krim ta Ukrayini U misti ye zaliznichnij pasazhirskij vokzal tovarna stanciya z kontejnernimi majdanchikami morskij vantazhno pasazhirskij port i suchasnij avtovokzal Vlitku do Yevpatoriyi mozhna distatisya na poyizdah pryamogo spoluchennya z Kiyeva Lvova Harkova Dnipra Moskvi Sankt Peterburga Minska i ryadu inshih mist Z Simferopolya do Yevpatoriyi mozhna doyihati elektrichkoyu abo avtobusom yaki virushayut u comu napryamku kozhni 10 hvilin U bud yaku tochku Yevpatoriyi mozhna distatisya avtobusom marshrutkoyu chi tramvayem U Krimu tramvaj ye tilki v Yevpatoriyi Na nomu mozhna distatisya do vokzaliv na naberezhnu i v kurortnu zonu Aeroport Yevpatoriyu obslugovuye mizhnarodnij aeroport Simferopolya roztashovanij za 60 km na pivdennij shid vid mista Yevpatoriya takozh maye svij malenkij aerodrom yakij znahoditsya u pivnichno shidnij chastini mista Aerodrom pidporyadkovuyetsya prileglomu poryad derzhavnomu pidpriyemstvu Yevpatorijskomu aviacijnomu remontnomu zavodu Zagalna dovzhina zlitnoyi smugi stanovit 2000 m a shirina 40 m Na bazi isnuyuchogo aerodromu zaplanovano stvorennya povnocinnogo pasazhirskogo aeroportu iniciatorami proyektu stali Yevpatorijskij aviacijnij remontnij zavod ta Yevpatorijska miska rada Zaliznicya Dokladnishe Yevpatoriya Kurort Yevpatoriya Tovarna ta Yevpatorijska dityacha zaliznicya Yevpatoriya Kurort Vokzal Vlitku zaliznichnij vokzal Yevpatoriyi odne z najbagatolyudnishih misc Golovna stanciya Yevpatoriya Kurort Ruh tut ne pripinyayetsya i v nichnij chas U primishenni vokzalu pracyuyut dvi zali ochikuvannya odna z yakih platna Na teritoriyi vokzalu pracyuyut 16 kvitkovih kas krim cogo funkcionuyut odna cilodobova i kilka peresuvnih kas Onovleno peron rekonstrujovani posadkovi platformi fontan i ozelenena privokzalna plosha Stini zali ochikuvan oblicovani marmurom a pidloga vikladena granitom U zali pidvishenogo komfortu vstanovleni kondicioneri ta m yaki mebli na drugomu poversi komfortabelni kimnati vidpochinku Neobhidnist provedennya v Yevpatoriyu zaliznici stala ochevidnoyu vzhe na pochatku HH stolittya vantazhno rozvantazhuvalni roboti sho provodilisya morskim portom buli pov yazani cilim ryadom trudnoshiv i zatrimok Krim cogo vantazhi dostavleni morem dali mogli buti vidpravleni lishe susheyu Potribna bula doroga i dlya perevezennya vidpochivayuchih Persha budivlya vokzalu bula sporudzhena v 1953 roci za proyektom vidomogo radyanskogo arhitektora a v 1986 roci na samij miniatyurnij yevpatorijskij ploshi v 1 100 m bulo pobudovano jogo suchasne primishennya Takozh u misti ye she odna stanciya Yevpatoriya Tovarna i Yevpatorijska dityacha zaliznicya yaka bula ustanovoyu pozashkilnoyi osviti dlya ditej znajomila yih iz zaliznichnimi specialnostyami ta sluguvala u roli progulyankovoyi vuzkokolijnoyi zaliznici v kurortnomu misti Proisnuvati dorozi dovgo ne sudilosya v kinci 1991 roku za iniciativoyu Partiyi Zelenih vona bula zakrita u zv yazku z porushennyam ekosistemi ozera Mojnaki ruhomij sklad vivezenij a koliya rozibrana Avtotransport Avtomobilnij transport Yevpatoriyi maye rozvinenu merezhu vantazhnih i pasazhirskih marshrutiv vnutrishnogo i mizhregionalnogo znachennya Yevpatoriya maye pryame transportne spoluchennya z usima mistami i rajonami Krimu Avtobusah i taksivkami mozhna distatisya ne tilki do zaliznichnogo vokzalu v Simferopoli ale j do aeroportu yakij znahoditsya za desyat kilometriv vid Simferopolya Avtovokzal Yevpatoriyi roztashovanij za sto metriv vid zaliznichnogo Zvidsi mozhna distatisya do prileglih peredmist smt Mirnij smt Novoozerne smt Zaozerne ta smt Chornomorske Morskij port Dokladnishe Yevpatorijskij morskij torgovelnij port Yevpatorijskij morskij torgovelnij port Yevpatorijskij morskij torgovelnij port roztashovanij na pivnichnomu berezi Kalamitskoyi zatoki Yevpatorijskoyi buhti Krimskogo pivostrova Navigaciya v portu trivaye cilij rik port praktichno ne zamerzaye Zgidno z istorichnimi danimi v gavani mista protyagom 25 stolit isnuvav morskij torgovij port Dlya zaluchennya lyudej do mista rosijskij imperator Pavlo I vidav u 1798 roci Manifest pro vstanovlennya rezhimu vilnoyi gavani sho dalo poshtovh rozvitku mista portu yakij nezabarom stav odnim iz najbilshih u Krimu Na Yevpatorijskomu rejdi odnochasno todi stoyalo do 170 torgovelnih suden Cherez port zdijsnyuvalasya aktivna torgivlya Syudi privozili kavu tyutyun suhi frukti olivkovu oliyu manufakturu a v Konstantinopol Marsel Antaliyu vivozili hlib i miscevij tovar sil vivozilisya takozh sira shkira salo maslo Rozvantazhennya sudna v Yevpatorijskomu portu U 70 80 h rokah port specializuvavsya na perevezennyah pasazhiriv miscevih linij obsyag yakih syagav 2 8 mln osib U zv yazku zi zbilshennyam pasazhirskih perevezen u 1965 roci buv pobudovanij morskij vokzal a v 1970 1980 rr buli pobudovani p yat pasazhirskih i vantazhnih prichaliv Ce dalo mozhlivist prijmati pasazhirski sudna Krimsko Kavkazkoyi liniyi tipu Bilorus avtopasazhirskogo sudna valovoyu mistkistyu 16600 BRT zavdovzhki 157 m 500 spalnih misc i 255 legkovih avtomobiliv bezposeredno v portu do cogo taki sudna obslugovuvalisya tilki na rejdi Na pochatku 80 h port pochav vidobutok pisku na peresipi Donuzlava z metoyu stvoriti glibokovodnij kanal i organizuvati v Donuzlavi filiyu portu Pid chas robit bulo znajdeno kilka antichnih korabelnih avarij U nash chas koli vidobutok pisku ye golovnim vidom diyalnosti portu Z otrimannyam Ukrayinoyu nezalezhnosti u 1992 roci Rishennyam Kabinetu Ministriv Ukrayini Yevpatorijskij port znovu stav mizhnarodnim z pravom zahodu inozemnih suden Tramvaj Dokladnishe Yevpatorijskij tramvaj Roz yizd tramvayiv Tatra KT4 v Yevpatoriyi odnokolijna sistema U Yevpatoriyi z 10 travnya 1914 roku funkcionuye tramvaj sho stav odniyeyu z viznachnih pam yatok mista Tramvajna sistema Yevpatoriyi skladayetsya z 5 marshrutiv odin z nih ekskursijnij bazuyetsya na koliyi 1000 mm i yavlyaye soboyu odnokolijno roz yiznu shemu ruhu Nastilki nezvichajna koliya dlya tramvajnih shlyahiv bula obumovlena tim sho vona pobudovana za nimeckim proyektom Pershimi vagonami buli zchepi z elektrovagoniv Mitishinskogo zavodu i vagoniv konki z Odesi liniya jshla vid miskogo teatru i zakinchuvalasya v gryazelikarni bilya ozera Mojnaki sogodni ce chastina pershogo marshrutu U zhovtni 1915 roku v misto proveli zaliznicyu i nezabarom do zaliznichnogo vokzalu tezh proveli tramvajni rejki Tak samo pobuduvali gilku do morya ta v peredmistya u bik Simferopolya Pid chas gromadyanskoyi vijni misto perebuvalo v nimeckij okupaciyi i tramvaj ne pracyuvav do 1924 roku Tak samo tramvaj zupinivsya i v roki Drugoyi svitovoyi U povoyenni roki vidnovlennya shlyahiv jshlo povilno ale vse zh taki do 50 h rokiv tramvajni liniyi povnistyu zapracyuvali Pislya rozpadu Radyanskogo Soyuzu yevpatorijskij tramvaj vidchuvaye serjozni finansovi trudnoshi Derzhavni dotaciyi skorotilisya utvorilisya zaborgovanosti v zarplati zaborgovanosti v elektroenergiyi deficit konduktoriv ta vodiyiv U misti bagato pilgovikiv i lishe v litnij sezon priyizhdzhaye velika kilkist vidpochivayuchih Park vagoniv silno zastariv terminovo buv potribnij kapitalnij remont yak minimum polovini nimeckih vagoniv U 2005 roci bulo skorocheno marshrut 3 vid zaliznichnogo vokzalu do gotelyu Ukrayina a nomera vagoniv yevpatorijskih tramvayiv stali triznachnimi Najznamenitishim ye vagon 007 kolishnij 7 do 1994 roku 13 KulturaArhitektura Div takozh Pam yatki arhitekturi Yevpatoriyi Sanatorij v Yevpatoriyi Burhlivij period mistobuduvannya v Yevpatoriyi v samomu kinci XIX pochatku XX stolittya zbiglosya z shiroko poshirenim i modnim u ti roki arhitekturnim napryamom modern Cya arhitekturna techiya vidpovidala za chasom nebuvalogo rozvitku kapitalizmu ohopilo riznomanitni galuzi zodchestva zhitla gromadski sporudi administrativni ta kulturni budivli promislovi pidpriyemstva i t d Oskilki todi vzhe chitko okreslilasya likuvalno ozdorovcha ta kurortna specializaciya Yevpatoriyi to i cej stil proyavivsya nasampered u sporudah cogo profilyu pansionatah sanatoriyah likarnyah dachah gotelyah ale takozh v administrativnih i gromadskih budivlyah Velikoyi populyarnosti modernu v primorskomu misti spriyala ta yakist cogo stilyu sho vin pripuskav shiroke zastosuvannya suchasnih materialiv nasampered zalizobetonnih konstrukcij yaki dozvolyali buduvati yakisno i shvidko U toj zhe chas virazni mozhlivosti modernu povnoyu miroyu vidobrazhali smaki stolichnoyi publiki yaka stanovila osnovnij kontingent vidpochivayuchih Z inshogo boku budivli zbudovani v comu stili zabezpechuvali visokij riven komfortabelnosti u velmi vimoglivih kurortnikiv Stvorennyu pershoklasnih za svoyeyu arhitekturoyu ta osnashennya ob yektiv spriyalo i te sho u miscevih zhiteliv golovnim chinom karayimiv kupciv i mishan nakopichilisya velichezni koshti yaki voni z velikim bazhannyam vkladali v kurortnu infrastrukturu Primirom tilki ustatkuvannya vidkritogo v 1911 roci sanatoriyu Talassa obijshlosya jogo vlasnikam S A Bobovichu i M I Gelelovichu v sumu 500 tis rub Cogo zh roku prijnyali pershih vidpochivayuchih dva goteli i obstavleni na yevropejskij kshtalt Popri visoki cini za nomeri voni buli povnistyu zatrebuvani u kurortnikiv Vulici Yevpatoriyi Dokladnishe Spisok vulic Yevpatoriyi odna z najvuzhchih vulic u Starij chastini mista U yevpatorijskomu krayeznavchomu muzeyi zberigayetsya plan Yevpatoriyi za 1916 rik Na nomu dobre vidno sho Yevpatoriya v toj chas podilyalasya na tri chastini Stare misto Novij ta Dachnij rajon Stara chastina ce labirint vuzkih krivih vulic i provulkiv Nazvi deyakih zbereglisya do nashih dniv Perekopska Nazarivska ta inshi Za nazvami vulic mozhna suditi pro etnichne sklad naselennya mista vulicya Karayimska Ciganska slobidka vulici Kupecheska Mishanska Plan staroyi Yevpatoriyi Povz policejske upravlinnya prohodila Policejska vulicya zaraz Proletarska povz kaznachejstva kaznachejska provulok povz zemskoyi likarni Zemska chastina vulic Revolyuciyi vid Pionerskoyi do Primorskoyi Deyaki vulici neodnorazovo zminyuvali svoyi nazvi Tak suchasnij prospekt imeni Lenina spochatku nazivavsya Mojnakskim U 1911 u zv yazku zi svyatkuvannyam 50 richchya skasuvannya kripactva prospekt stav nositi im ya Oleksandra II Pislya Zhovtnevoyi revolyuciyi ce buv Shirokij prospekt vulicya 25 Zhovtnya a z 1970 roku prospekt nosit svoyu ninishnyu nazvu U vsi chasi lyudi nazivali vulici na chest praviteliv vidnih politichnih diyachiv vidomih pismennikiv poetiv 1895 roku na prohannya zhiteliv mista vulicya Novobazarna bula perejmenovana na chest Oleksandra III v Oleksandrivsku nini Pionerska Suchasna vulicya Revolyuciyi kolis skladalasya iz troh riznih vulic Fontannoyi Lazarevskoyi Zemskoyi 1889 roku na chest 100 richchya z dnya narodzhennya O S Pushkina vulicya Fontanna bula perejmenovana v Pushkinsku Suchasna vulicya Frunze nazivalasya todi na chest Tavrijskogo gubernatora Bulvar generala Knyazhevicha Teritoriya Novogo mista i dachnogo rajonu rozmishuvalasya na zahid vid Starogo mista mizh i Mojnakskim ozerom U korotkij termin cej prostir bulo zabudovano garnimi dachami i osobnyakami Cej rajon buv rozbitij na kvartali pravilnimi shirokimi vulicyami pozdovzhnimi uzdovzh morya i poperechnimi yaki spochatku navit ne mali najmenuvan a poznachalisya dlya zruchnosti ciframi na amerikanskij zrazok 2 a prodolna zaraz vulicya Kirova 3 tya liniya vulicya Shevchenka i t d Na budinkah deyakih vulic Yevpatoriyi vstanovleni novi tablichki na yakih vkazani dvi nazvi vulici suchasnu ta istorichnu Ce pam yat pro istoriyu Yevpatoriyi Viznachni pam yatki Dokladnishe Tekiye dervishiv i ruyini mecheti v Yevpatoriyi Kenasi v Yevpatoriyi U IV st do n e na misci suchasnoyi Yevpatoriyi greki kolonisti zasnuvali polis Kerkinitidu Fragmenti rozkopok mozhna pobachiti na teritoriyi sanatoriyu MO Ukrayini na naberezhnij navproti vhodu v Krayeznavchij muzej U samomu muzeyi budivli mavritanskogo stilyu mozhna pobachiti znahidki arheologiv predmeti pobutu zbroyu skulpturi Tut zhe znahoditsya Lapidarij zibrannya kam yanih statuj Vid osmanskih chasiv u spadok zalishilisya mechet Dzhuma Dzhami pobudovana v 1552 roci velikim zodchim shodu Mehmedom Hadzhi Sinanom Tekiye dervishiv monastir mandrivnih musulmanskih chenciv poslidovnikiv sufizmu pobudovanij v period XVI XVIII stolittya i vklyuchaye v sebe mechet tekiye i medrese XIX stolittya podaruvalo mistu kompleks karayimskih kenas Kompleks skladayetsya z budivli Velikoyi sobornoyi i Maloyi kenasa Do velikoyi i maloyi kenasa vedut tri dvorika sho ye prodovzhennyam odne odnogo U pershomu dvoriku koridori povitomu vinogradom livoruch vid vhodu marmurovij fontan Vin sluzhit dlya obmivannya ruk pered molitvoyu Dvir prikrashenij ornamentovanimi marmurovimi plitami z pismenami davnoyevrejskoyu movoyu Dali sliduye Marmurovij dvorik na marmurovih doshkah virshi religijnogo zmistu pliti z imenami budivelnikiv ta donoriv zavdyaki praci yakih buli pobudovani kenasi Pliti rozpovidayut pro najvazhlivishi podiyi z zhittya karayimiv Najdavnisha plita datuyetsya 1790 rokom Dvorik ochikuvannya prostorij i oshatnij Kenasa pryamokutna vivtarem oriyentovana na pivden storonu Yerusalima batkivshini yudayizma Vnutrishnya obrobka vidriznyayetsya chudovim rizblennyam po derevu Kultovi budivli predstavleni takozh soborom Svyatogo Mikolaya Hramom svyatogo Illi Virmenskoyu cerkvoyu Krim togo pam yatnikami arhitekturi ye budinok S E Duvana pershogo miskogo golovi budivli vikonkomu miskoyi biblioteki pam yatnik moryakam desantnikam geroyam Yevpatorijskogo desantu 1942 roku roztashovanij na 6 km trasi Yevpatoriya Simferopol ta inshi Pam yatniki ta skulpturi Dokladnishe Pam yatniki Yevpatoriyi Vhid do memorialnogo kompleksu Chervona girka V Yevpatoriyi chimalo pam yatnikiv istorichnim osobistostyam i podiyam Bilshist z nih vidnosyatsya same do Yevpatoriyi a neznachna chastina prisvyachena lyudyam na chest yakih nazvani vulici prospekti parki Tak vijshlo sho osnovna masa pam yatnikiv postavlena lyudyam yaki brali uchast u vijskovih diyah vid Krimskoyi do Afganskoyi vijn Miscem pokloninnya pered poleglimi yevpatorijcyami ye memorialnij kompleks Chervona girka de v roki vijni buli vbiti tisyachi yevpatorijciv i desantniki sho zalishilisya v zhivih U 1954 roci dlya uvichnennya pam yati yevpatorijciv yaki zaginuli v roki okupaciyi do desyatoyi richnici vizvolennya Yevpatoriyi buv stvorenij pochatkovij memorialnij kompleks Za proyektom kiyivskogo skulptora Galochkina ta arhitektora Dashevskogo na misci masovogo rozstrilu vstanovili pam yatnik u viglyadi figuri voyina yakij pokladaye vinok na bratsku mogilu Ne zabudemo Lyudi budte pilni nathnennoyu praceyu boritsya za mir i shastya na zemli taki napisi rozmishuvalisya na memorialnih doshkah Za rishennyam Krimskogo oblasnogo vikonavchogo komitetu v 1969 roci bratska mogila na Chervonij girci bula vzyata na derzhavnij oblik yak pam yatka istoriyi Parki Yevpatorijskij dendropark z yavivsya pislya rishennya uryadu pro stvorennya v Yevpatoriyi zrazkovogo dityachogo kurortu Pri skladanni pershogo generalnogo planu rozvitku Yevpatoriyi yak dityachoyi ozdorovnici virishuvalosya pitannya i pro zeleni nasadzhennya mista de kolis rosli lishe akaciya i maslinka vuzkolista Prichomu vvazhalosya sho inshi roslini ne prijmutsya na glinisto kam yanistomu bezvodnomu grunti Ale fahivci Nikitskogo botanichnogo sadu sprostuvali cyu dumku Voseni 1936 roku bulo vidvedeno dilyanku zemli plosheyu 3 7 ga na rozi vulic Pushkina i Frunze dlya pidgotovki gruntu pid majbutnij park a v 1937 roci visadzheni pershi dereva i chagarniki dekorativnih porid pobudovana oranzhereya Park imeni M V Frunze znahoditsya v centri kurortnogo rajonu bilya samogo morya Ce centralnij park Yevpatoriyi rozbitij v 1920 h rokah Ranishe tut buli privatnij sad i dacha Marikino yaka nalezhala agentu rosijskogo suspilstva paroplavstva i torgivli v Yevpatoriyi Mlinarichu Sad viroshenij na pishanomu grunti skladavsya z dovgoyi aleyi topol topolevidnih akacij klena goriha voloskogo maslin buzku a takozh rozkishnih kvitnikiv U centri sadu buv vlashtovanij velikij basejn z fontanom i marmurovimi statuyami zeleni altanki i shtuchnij grot Park imeni V I Lenina park roztashovanij v zahidnij chastini mista Zakladenij u 1959 roci na ploshi 6 ga v rajoni Mojnakskogo ozera Na jogo teritoriyi znahoditsya miska stanciya yunih tehnikiv z astronomichnoyu observatoriyeyu Do parku primikayut limanni plyazhi Sad imeni D L Karayeva kolishnij miskij skver ye najstarishim primorskim sadom Yevpatoriyi zakladenim she v XIX stolitti Vin roztashovanij vzdovzh naberezhnoyi i zajmaye ploshu 1 5 ga V kinci XIX stolittya skver yavlyav soboyu yedine misce dlya vidpochinku v misti Tut znahodilosya primishennya dlya teatralnih vidovish yake zgorilo v 1898 roci U 1937 roci v Yevpatoriyi bulo zakladeno botanichnij sad mizh vulicyami Kirova ta Frunze na ploshi blizko 3 5 ga za proyektom vchenogo sadovoda E A Albrehta Optichnim centrom sadu sluzhit velikij fontan rozmishenij v serednij jogo chastini Vid fontanu v rizni boki rozhoditsya merezha sadovih dorizhok Sad imeni V I Lenina sad roztashovanij v centralnij chastini mista nepodalik vid Teatralnoyi ploshi Zakladenij u 1927 roci Muzeyi Yevpatoriyi Dokladnishe Muzeyi Yevpatoriyi U misti diyut 8 muzeyiv Yevpatorijskij krayeznavchij muzej Yevpatorijskij morskij muzej Yevpatorijskij muzej apteki Muzej poshti ta U fondah krayeznavchogo muzeyu zibrano ponad 75 tis eksponativ Tut na 7 gektarah rozkopani ruyini Kerkinitidi zbereglisya dekilka sporud serednovichnogo Gezlova zokrema mechet Dzhuma Dzhami XVI stolittya pobudovana vidomim osmanskim arhitektorom Sinanom XVIII stolittya tekiye dervishiv karayimski kenasi XVIII XIX stolittya ta inshi cikavi viznachni pam yatki U nomu ye unikalni eksponati etnografichnogo viddilu pov yazani z karayimskoyu gromadoyu mista vistavka prisvyachena podiyam Krimskoyi kampaniyi Pered vhodom do muzeyu stoyat dva artilerijski garmati drugoyi polovini XIX stolittya U period Pershoyi svitovoyi vijni pidrozdil ozbroyenij cimi vzhe todi zastarilimi garmatami prikrivav yevpatorijskij port Teatri Yevpatorijskij teatr imeni O Pushkina V Yevpatoriyi pracyuye 9 teatriv sho predstavlyayut shirokij spektr muzichnogo i teatralnogo mistectva Yevpatorijskij miskij teatr dityachij teatr Mizhnarodnogo dityachogo centru kompleksu Zolotij klyuchik Teatr studiya lyalok Marionetki Teatr horeografichnih miniatyur Gendernij interaktivnij teatr Teatr vognyu Volfram Teatr zhivoyi skulpturi Teatr na hodulyah Teatr tancyu narodiv svitu Pershim bulo vidkrito Yevpatorijskij miskij teatr 20 kvitnya 1910 roku postanovkoyu operi M I Glinki Ivan Susanin Partiyi vikonuvali specialno zaprosheni z Peterburga artisti Mariyinskogo teatru Zal rozrahovanij na 900 glyadachiv buv perepovnenij Gastroli artistiv Mariyinskogo teatru zakinchilisya tilki 5 travnya 1910 roku Fasad budivli oformlenij v neoklasichnomu stili centralnij fronton spirayetsya na portik z vismoma kolonami Taki zh koloni pidtrimuyut perekrittya oglyadovih balkoniv Vishukanij vid budivli nadayut prikrasi z dekorativnih detalej Glyadacka zala retelno obroblena i volodiye prekrasnoyu akustikoyu Za svoyu istoriyu v Yevpatorijskomu miskomu teatri vstigli vistupiti bagato znamenitih artistiv Fedir Shalyapin Leonid Sobinov Yevgen Vahtangov Ganna Nezhdanova Nadiya Obuhova ta inshi Takozh v Yevpatoriyi pracyuye yedinij v Yevropi mizhnarodnij dityachij teatralnij centr kompleks Zolotij klyuchik yakij stvorili Nina ta Oleg Permyakovi u 1987 roci Shorichno z 1 po 7 lipnya silami mizhnarodnogo dityachogo centru v Yevpatoriyi provoditsya mizhnarodnij festival Zemlya Teatr Diti ros Zemlya Teatr Deti nazvanij providnimi zasobami masovoyi informaciyi Dityachi Kanni Za 15 rokiv svogo isnuvannya festival stav golovnoyu teatralnoyu podiyeyu dlya dityachih studentskih ta profesijnih teatriv z usogo svitu Biblioteki Dokladnishe Yevpatorijski biblioteki U mezhah Yevpatoriyi ta Yevpatorijskoyi miskradi narahovuyetsya blizko p yatnadcyati dityachih ta doroslih bibliotek U svoyemu arsenali biblioteki mista mayut knizhkovi fondi Bibliotechne obslugovuvannya yevpatorijciv zdijsnyuyut Centralna miska biblioteka imeni O PushkinaBiblioteki dlya doroslih Biblioteka filiya 14 im I Selvinskogo Centralna miska biblioteka Yevpatoriyi do restavraciyi Biblioteki dlya ditej Centralna dityacha biblioteka im A Makarenko Biblioteka filiya 6 im Yu Gagarina Biblioteka filiya 7 Biblioteka filiya 9 Biblioteka filiya 12 Religiya 2005 roku zasnovana parafiya Pokrovi Presvyatoyi Bogorodici UGKC diyucha stanom na zhovten 2015 go NaukaVseredini antennogo dzerkala radioteleskopa RT 70 Yevpatorijskij centr dalnogo kosmichnogo zv yazku U Yevpatoriyi znahoditsya yakij postav na bazi she radyanskogo Tut za SRSR buv viprobuvalnij centr dlya lotchikiv ta kosmonavtiv Fizichna kultura i sportStadion Palacu sportu U misti diye 5 ustanov yaki zdijsnyuyut fizkulturno ozdorovchu ta sportivnu diyalnist Stanom na 2007 rik v zagalnoosvitnih shkolah mista ohopleno zanyattyami fizichnoyu kulturoyu 11 3 tis osib U sportivnih sekciyah pri shkolah zajnyato 1 9 tis osib Sportivna baza Yevpatoriyi vklyuchaye v sebe 2 stadioni 31 sportivnij majdanchik v tomu chisli 7 tenisnih kortiv 5 futbolnih poliv 1 mini futbolnij majdanchik zi shtuchnim pokrittyam 8 strileckih tiriv 25 sportivnih zaliv 9 majdanchikiv z gimnastichnim obladnannyam 32 primishennya dlya fizkulturno ozdorovchih zanyat z nih 16 z trenazhernim obladnannyam Krim bezposeredno sporud sho nadayut mozhlivist provedennya riznih zahodiv u misti roztashovuyutsya i sportivni organizaciyi sered yakih mozhna vidiliti futbolni klubi Yevpatoriya 2500 Invasport volejbolnij klub Kerkinitida Dokladnishe Avtodrom Crimea Grand Prix Sport invalidiv U 2000 h rokah na zahidnij okolici Yevpatoriyi na bazi kolishnogo pionerskogo taboru Yunij Leninec bulo stvoreno Nacionalnij centr paralimpijskoyi i deflimpijskoyi pidgotovki Ukrayina V hodi rekonstrukciyi bulo vidremontovano ta pereplanovano dlya vikoristannya lyudmi z osoblivimi potrebami korpusi ta sportivni sporudi centru Na bazi centru provodilas pidgotovka sportsmeniv paralimpijciv z Ukrayini ta z inshih krayin Paralimpijski zbirni Ukrayini stabilno pochali zajmati providni miscya u mizhnarodnih zmagannyah sho neodnorazovo vidznachalos na derzhavnomu rivni Miska simvolikaDokladnishe Gerb Yevpatoriyi ta Prapor Yevpatoriyi Miska simvolika Yevpatoriyi zatverdzhena 30 travnya 1997 roku rishennyam Yevpatorijskoyi miskoyi radi U rishenni zatverdzhuvalis gerb Yevpatoriyi ta prapor Yevpatoriyi Gerb Yevpatoriyi yavlyaye soboyu shit rozdilenij vertikalno uzdovzh Na pravomu zelenomu poli zolota baranyacha golova na livomu chervonomu chorna zmiya sho obvivaye sribnij zhezl p ye z chornoyi chashi Zolota baranyacha golova vkazuye zruchnist Tarhanskogo kuta do rozvedennya ovec a takozh vrahovuye istorichni osoblivosti regionu Yevpatoriyi v starodavni chasi zaselenogo skifskimi plemenami sho vikoristali v svoyij simvolici tak zvanij skifskij zvirinij stil Simvol barana oznachaye spravedlivist volyu chestolyubstvo i optimizm Chorna zmiya sho obvivaye sribnij zhezl i p ye z chornoyi chashi emblema medicini simvolizuye zagalnovidomi likuvalni gryazi i harakterizuye misto Yevpatoriyu yak misto kurort Prapor Yevpatoriyi yavlyaye soboyu pryamokutne polotnishe iz spivvidnoshennyam storin 1 1 troh ob yednanih riznokolirnih smug verhnoyi zelenoyi ta nizhnoyi chervonoyi kozhna z yakih stanovit 1 6 chastina visoti polotnisha v centri serednoyi smugi na zhovtomu foni zobrazhenij gerb mista Yevpatoriyi Derzhak prapora dovzhina 2 5 m diametr 5 sm zabarvleno v zhovtij kolir Verhivka drevka uvinchana metalevoyu verhivkoyu kruglim nakonechnikom zhovtogo koloru yaka kripitsya nagvinchuyetsya na bazu togo zh koloru Vidomi lyudiKerivniki mista Mamuna N A 1886 1906 Duvan S E 1906 1910 Nejman A I 1910 1913 Efet M M 1913 1916 Mogilevskij M P 1917 Ivanov P V 1918 Dzhigit S D 1918 1920 Karayev D L 1917 1918 Demishev N M 1918 Lisenko A 1920 Shevchenko 1920 Vanag V P 1920 1921 Lbov 1921 1922 Garkusha 1922 1923 Tolcman A Ya 1923 1924 Fedosyeyev 1925 1928 Shishkin B 1928 1931 Abibulayev 1931 1933 Zahozhenko 1934 Andriadi 1934 1935 Bulatov 1935 1936 Sokolov P 1936 1939 Sizov V 1941 Cipkin Ya N 1941 Korner 1944 1946 Maksimov 1946 1947 Kashlak I 1947 1951 Aleksyeyenko I 1951 1953 Seleznov N I 1953 1954 Kruglyak E P 1954 1957 Gorelishev V I 1957 1963 Misov L D 1968 1973 Kulakov M M 1973 1982 Kurashik V V 1982 1985 Bloshicin V A 1985 1990 Kravchenko A G 1990 1991 Danilenko A P 1990 2014 vatazhok vid okupacijnoyi rosijskoyi vladi z 2014 Urodzhenci Yevpatoriyi Abdurahmanov Isa krimskotatarskij poet prozayik Zasluzhenij zhurnalist Respubliki Uzbekistan Abdulayeva Gulnara Anvyarivna krimskotatarskij istorik ta zhurnalistka Aram Ajvaz karayimskij kompozitor Andriyenko Denis Andrijovich ukrayinskij futbolist pivzahisnik krivorizkogo Krivbasa Ashik Umer krimskotatarskij narodnij spivak Bartyenyev Oleksandr Fedorovich ukrayinskij entomolog kandidat biologichnih nauk docent Vasilevich Tetyana Petrivna majster sportu Ukrayini mizhnarodnogo klasu mizhnarodnij grosmejster Gorohovska Mariya Kindrativna ukrayinska gimnastka dvorazova olimpijska chempionka Volodarka dvoh zolotih ta p yati sribnih olimpijskih medalej Davidov Oleksandr Sergijovich ukrayinskij radyanskij fizik teoretik akademik AN URSR 1964 Drazhinskij Yurij Isakovich aktivnij uchasnik revolyucijnoyi borotbi za vstanovlennya Radyanskoyi vladi v Krimu v 1917 1920 rokah chlen Krimskogo pidpilnogo komitetu Duvan Semen Ezrovich miskij golova Yevpatoriyi Duvan Torcov Isaak Ezrovich rosijskij aktor antreprener rezhiser Karayim za pohodzhennyam Izmajlov Aziz Eminovich radyanskij gospodarskij derzhavnij ta politichnij diyach chlen korespondent AN Kirgizkoyi RSR Semita Kushul vidatnij karayimoznavec zbirachka materialnoyi i duhovnoyi spadshini Manganari Mihajlo Pavlovich rosijskij admiral golovnij komandir Mikolayivskogo portu u 1863 1873 rr golovnij komandir Chornomorskogo flotu i portiv ta vijskovij gubernator Mikolayeva u 1881 1882 rr Taran Ruslana Oleksiyivna ukrayinska yahtsmenka trirazovij prizer Olimpijskih igor Tishenko Petro Nazarovich soldat pancirnogo avtobataljonu Armiyi UNR zaginuv 20 sichnya 1918 roku u Kiyevi pid chas bilshovickogo zakolotu Simonova Kseniya Oleksandrivna ukrayinska hudozhnicya zdobula peremogu v shou konkursi Ukrayina maye talant Sokolov Sergij Leonidovich radyanskij voyenachalnik ministr oboroni SRSR 1984 1987 marshal Radyanskogo Soyuzu 1978 Geroj Radyanskogo Soyuzu 1980 Pov yazani z Yevpatoriyeyu Ahmatova Anna Andriyivna rosijska poetesa rodom z Ukrayini Selvinskij Illya Lvovich radyanskij poet zhurnalist perekladach Samokish Mikola Semenovich ukrayinskij hudozhnik batalist majster animalistichnogo zhanru i grafik Adam Mickevich polskij poet Lesya Ukrayinka ukrayinska pismennicya perekladach kulturnij diyach Mayakovskij Volodimir Volodimirovich rosijskij poet publicist dramaturg i gromadskij diyach Shalyapin Fedir Ivanovich rosijskij opernij spivak Ajn Rend amerikanska pismennicya Filmi yaki znimalisya v Yevpatoriyi Mi z vami des zustrichalisya 1954 Volnicya 1955 Do pobachennya hlopchiki 1964 Pogana horosha lyudina 1973 Marina 1974 Tachanka z pivdnya 1977 1977 1979 Rozkolote nebo 1979 Ce bulo bilya morya 1989 1991 Minyajli 1992 2008 Na gri Novij riven 2010 GalereyaV Yevpatorijskomu delfinariyi Vorota starodavnogo Gezleve Pam yatnik Ashiku Umeru Musulmanska Yevpatoriya Dzhuma Dzhami Hram svyatogo Illi Virmenska cerkva v YevpatoriyiMista pobratimiYevpatoriya yak i bagato suchasnih mist maye ekonomichni kulturni ta inshi zv yazki z mistami pobratimami Na sogodni mistami pobratimami Yevpatoriyi ye Krayina Misto Z yakoyi dati Greciya Yanina 1989 roku Portugaliya Figejra da Fosh 1989 roku Nimechchina Lyudvigsburg 1992 roku Greciya Zakinf 2002 roku Polsha Ostrovec Sventokshiskij 2004 roku Turechchina 2005 roku Rosiya Krasnogorskij rajon 2006 roku Greciya Lamiya 2009 roku Rosiya Byelgorod 2010 roku Najtisnishi pobratimski zv yazki v Yevpatoriyi sklalisya z nimeckim mistom Lyudvigsburgom Voni vidobrazheni bagato v chomu sho vidbuvayetsya v mistah u bagatoh sferah miskogo zhittya Div takozhMalij Yerusalim Yevpatorijska buhta 24648 Yevpatoriya asteroyid nazvanij na chest mista PrimitkiStatistichnij zbirnik Chiselnist nayavnogo naselennya Ukrayini na 1 sichnya 2015 roku PDF XLS Verhovna Rada Ukrayini prijnyala Zakon yakij stvoryuye peredumovi dlya funkcionuvannya organiv derzhavnoyi vladi u Krimu pislya jogo zvilnennya www rada gov ua Procitovano 14 veresnya 2023 Arhiv originalu za 14 zhovtnya 2012 Procitovano 27 zhovtnya 2010 https web archive org web 20110526230645 http www blueflag org Menu Blue Flag beaches marinas 2010 Northern Hemisphere Ukraine List Beaches Arhivovano26 travnya 2011 u Wayback Machine 26 travnya 2011 u Wayback Machine Plyazhi Ukrayini udostoyeni nagorodoyu Blakitnij prapor Arhiv originalu za 29 listopada 2010 Procitovano 1 listopada 2010 Rudnickij S L Karta Ukrayini Viden Frejtag i Berndt 1918 Administrativna karta Ukrayinskoyi Sociyalistichnoyi Radyanskoyi Respubliki Teritoriyalnij podil za oblasnoyu sistemoyu vryaduvannya Administrativni mezhi na 20 bereznya 1932 r Variyant 1 H 1932 Rozrahunok vidstanej mizh mistami na sajti Landi Trans Com Arhiv originalu za 12 serpnya 2011 Procitovano 17 veresnya 2013 Arhiv originalu za 18 lyutogo 2010 Procitovano 27 zhovtnya 2010 Enciklopediya istoriyi Ukrayini Kiyiv Naukova dumka 2003 T 2 518 s Zagadka Gozlevskogo tekiye 23 listopada 2020 u Wayback Machine ros Oleksij Mustafin Vigadani mista Prichornomor ya Krapleni karti Rosijskoyi imperiyi Espreso 2022 08 18 Zajcev A 2006 Mezhzvyozdnye radioposlaniya rosijskoyu Nauka i zhizn 1 e dityache radioposlannya pozazemnim civilizaciyam 19 veresnya 2019 u Wayback Machine ros Arhiv originalu za 1 lyutogo 2012 Procitovano 17 zhovtnya 2010 Arhiv originalu za 5 chervnya 2009 Procitovano 16 zhovtnya 2010 Arhiv originalu za 1 lyutogo 2012 Procitovano 16 zhovtnya 2010 Arhiv originalu za 13 chervnya 2015 Procitovano 9 veresnya 2015 Movnij i nacionalnij sklad naselennya Yevpatoriyi Arhiv originalu za 24 serpnya 2011 Procitovano 23 zhovtnya 2010 Dnistryanskij M S Etnopolitichna geografiya Ukrayini Lviv Litopis 2006 S 452 453 Arhiv originalu za 19 kvitnya 2012 Procitovano 23 zhovtnya 2010 Ridni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danih Arhiv originalu za 14 zhovtnya 2012 Procitovano 27 zhovtnya 2010 Arhiv originalu za 31 travnya 2012 Procitovano 17 zhovtnya 2010 Arhiv originalu za 4 listopada 2010 Procitovano 17 zhovtnya 2010 Arhiv originalu za 27 listopada 2012 Procitovano 23 sichnya 2011 Arhiv originalu za 11 zhovtnya 2007 Procitovano 25 zhovtnya 2010 Arhiv originalu za 11 zhovtnya 2007 Procitovano 25 zhovtnya 2010 Arhiv originalu za 11 zhovtnya 2007 Procitovano 25 zhovtnya 2010 Arhiv originalu za 11 zhovtnya 2007 Procitovano 25 zhovtnya 2010 Arhiv originalu za 11 zhovtnya 2007 Procitovano 25 zhovtnya 2010 Arhiv originalu za 11 zhovtnya 2007 Procitovano 25 zhovtnya 2010 Arhiv originalu za 21 lipnya 2011 Procitovano 16 zhovtnya 2010 Arhiv originalu za 21 lipnya 2011 Procitovano 13 listopada 2010 PDF Arhiv originalu PDF za 15 kvitnya 2012 Procitovano 26 listopada 2010 Pid kilkistyu gostej m Yevpatoriya rozumiyetsya chiselnist vidpochivayuchih u sanatorno kurortnih zakladah kilkist yakih suttyevo ne zminyuyetsya protyagom bagatoh rokiv Pririst po Yevpatoriyi vinikaye tilki u zv yazku zbilshennya trivalosti kurortnogo sezonu u porivnyanni z minulimi rokami U pokaznikah Krimu vidobrazhena vsya chiselnist vidpochivayuchih u tomu chisli v gotelyah kempingah ta inshih turistichnih zakladah kilkist yakih postijno zrostaye Yevpatorijskij aviacijnij remontnij zavod nedostupne posilannya z travnya 2019 Arhiv originalu za 6 lyutogo 2010 Procitovano 16 zhovtnya 2010 Sporudzhennya vokzalu na stanciyi Yevpatoriya Kurort nedostupne posilannya z travnya 2019 Arhiv originalu za 6 travnya 2011 Procitovano 27 zhovtnya 2010 Arhiv originalu za 3 grudnya 2011 Procitovano 27 lyutogo 2011 Arhiv originalu za 4 veresnya 2011 Procitovano 27 zhovtnya 2010 Arhiv originalu za 9 bereznya 2011 Procitovano 25 zhovtnya 2010 Arhiv originalu za 6 veresnya 2011 Procitovano 27 zhovtnya 2010 Arhiv originalu za 29 sichnya 2012 Procitovano 28 zhovtnya 2010 Arhiv originalu za 3 lyutogo 2011 Procitovano 27 zhovtnya 2010 Arhiv originalu za 5 bereznya 2016 Procitovano 22 zhovtnya 2015 Arhiv originalu za 27 listopada 2012 Procitovano 23 sichnya 2011 Arhiv originalu za 2 lyutogo 2015 Procitovano 1 lyutogo 2015 Arhiv originalu za 13 chervnya 2008 Procitovano 22 veresnya 2010 CDIAK F 127 o 1080 spr 504 Arhiv originalu za 14 zhovtnya 2012 Procitovano 17 zhovtnya 2010 Rada ministriv Krimu nedostupne posilannya z lyutogo 2019 Informaciya pro pobratimski zv yazki mist ta rajoniv ARK Yevpatoriya Kurort 30 listopada 2012 u Wayback Machine Pro vstanovlennya pobratimskih vidnosin mizh Yevpatoriyeyu i Lambi Arhiv originalu za 5 bereznya 2016 Procitovano 17 zhovtnya 2010 LiteraturaKurort Evpatoriya Lechenie v sanatorno kurortnyh uchrezhdeniyah ZAO Ukrprofzdravnica A V Atyushkin T V Gnatenko T F Golubova i dr pod red N V Sakuna K Deneb 2005 117 s 6 l il not il portr 21 sm Avt ukazany na oborote tit l Chast teksta ukr Bibliogr s 114 29 nazv 750 ekz ISBN 966 8552 15 6 Hrushev V L Agadzhanyan N A Kurort Evpatoriya Tavriya 2003 ros Drachuk V S Kara Ya B Chelyshev Yu V Kerkinitida Gyozlyov Evpatoriya Tavriya 1977 ros S S Severinova V T Yagupova Evpatoriya antichnaya Kerkinitida srednevekovyj Gyozlyov Krymusha 17 st 8 11 ros Kulakov M M Loevskij A V Evpatoriya Tavriya 1977 ros Sergij Chornij Nacionalnij sklad naselennya Ukrayini v XX storichchi Dovidnik ukr Ivanov A V Evpatoriya putevoditel Sevastopol Bibleks 2006 ISBN 966 8231 67 8 ros Informator Evpatoriya spravochnik putevoditel po Evpatorii s podrobnoj shemoj goroda 2008 ros M Voloshin V Miloslavskij Zelenye bogatstva Evpatorii ros Calik S M Evpatoriya Progulki po Malomu Ierusalimu 4 te vid 2010 Simferopol Original M 2007 ros Dzherela ta posilannyaYevpatoriya u sestrinskih VikiproyektahOznachennya u Vikislovniku Temi u Vikidzherelah Yevpatoriya u Vikimandrah Yevpatoriya u Vikishovishi Oficijnij vebsajt mista Yevpatoriya 21 bereznya 2015 u Wayback Machine ros Vebsajt pro istoriyu viznachni pam yatki arhitekturi ta vidomih gromadyan Yevpatoriyi 19 serpnya 2010 u Wayback Machine ros ukr stattya Yevpatoriya Informacijno piznavalnij portal Krimska oblast u skladi URSR 29 veresnya 2013 u Wayback Machine Na osnovi materialiv enciklopedichnogo vidannya pro istoriyu mist ta sil Ukrayini tom Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Krimska oblast K Golovna redakciya URE AN URSR 1970 992 s Cya stattya nalezhit do dobrih statej ukrayinskoyi Vikipediyi