Євпаторі́йський морськи́й торгове́льний порт — великий чорноморський порт, найбільше підприємство в місті Євпаторії (Автономна республіка Крим).
Євпаторійський морський торговельний порт | |
---|---|
Розташування | |
Країна | Україна |
Розташування | Євпаторія (пл. Моряків 1), Україна |
Координати | Координати: 45°11′19″ пн. ш. 33°22′30″ сх. д. / 45.1886167° пн. ш. 33.3752750° сх. д. |
Інформація | |
Відкритий | 1828 |
Управління | Міністерство транспорту та зв'язку України |
Тип гавані | природна/штучна |
директор | Кондратьєв Тимур Олександрович |
emtp.com.ua | |
Мапа | |
Загальна характеристика
Має власне родовище піску на озері Донузлав. Основна діяльність порту — перевалка піску, а також обслуговування суден стамбульського напрямку. Вигідний видобуток будівельного піску з дна моря в районі озера Донузлав призвела до переорієнтації великого транспортного об'єкта виключно в підприємство з видобутку і транспортування піску. У порту функціонує поромний термінал, який включає причал, дві оглядові ями з відповідним обладнанням, упорядкованими під'їзними шляхами для прийому суден-автопоромів типу «ро-ро», з великовантажними вантажівками, легковими автомашинами, автотехнікою на борту прямуючими через територію України в Росію, Білорусь і країни Західної Європи.
Спеціалізація
Проектна продуктивність порту — 2 млн тонн на рік. У порту переробляються генеральні, навалювальні та насипні вантажі. Понад 70 % перероблюваних у порту вантажів — карбонатний пісок, і близько 25 % — великовантажні автомобілі (поромна переправа Євпаторія-Зонгулдак). Близько 5 % становлять тарно-штучні вантажі (лінія Євпаторія—Стамбул).
Портофлот
- Рефулерна самохідна баржа «Ока»;
- Рефулерна несамохідна баржа СДП-1028;
- Портовий робочий катер «Тарханкут»;
- Буксир-кантовщик «Каламіт»;
- Пасажирський катер «Яніна»;
- Пасажирський катер «Таврика»;
- Лінійний морський буксир «Лукулл».
Історія
Євпаторійський морський торговельний порт розташований на північному березі Каламітської затоки Євпаторійської бухти Кримського півострова. Навігація в порту триває цілий рік, порт практично не замерзає. Згідно з історичними даними в гавані міста протягом 25 століть існував морський торговий порт.
Для залучення людей до міста, російський імператор Павло I видав у 1798 році Маніфест про встановлення режиму вільної гавані, що дало поштовх розвитку міста-порту, який незабаром став одним із найбільших у Криму. На Євпаторійському рейді одночасно тоді стояло до 170 торговельних суден. Через порт здійснювалася активна торгівля. Сюди привозили каву, тютюн, сухі фрукти, оливкову олію, мануфактуру, а в Константинополь, Марсель, Анталію вивозили хліб і місцевий товар — сіль, вивозилися також сира шкіра, сало, масло.
У 70-80-х роках порт спеціалізувався на перевезеннях пасажирів місцевих ліній, обсяг яких сягав 2,8 млн ос. У зв'язку зі збільшенням пасажирських перевезень у 1965 році був побудований морський вокзал, а в 1970—1980 рр. були побудовані п'ять пасажирських і вантажних причалів. Це дало можливість приймати пасажирські судна Кримсько-Кавказької лінії типу «Білорусь» автопасажирського судна (валовою місткістю 16600 БРТ, довжиною 157 м, 500 спальних місць і 255 легкових автомобілів) безпосередньо в порту, до цього такі судна обслуговувалися тільки на рейді.
На початку 80-х порт почав видобуток піску на пересипу Донузлава, з метою створити глибоководний канал і організувати в Донузлаві філію порту. У ході робіт було знайдено місця кількох античних корабельних аварій. Нині видобуток піску є головним видом діяльності порту. Зі здобуттям Україною незалежності, у 1992 році Рішенням Кабінету Міністрів Україні, Євпаторійський порт знову став міжнародним з правом заходу іноземних суден.
У зв'язку з окупацією Криму Росією порт потрапив під санкції США з 10 серпня 2015.
Див. також
Примітки
- Зміни до списку секторальних санкцій [ 10 серпня 2015 у Wayback Machine.](англ.)
Джерела
- Офіційний вебсайт [ 18 червня 2011 у Wayback Machine.] (рос.)
Це незавершена стаття про Євпаторію. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yevpatori jskij morski j torgove lnij port velikij chornomorskij port najbilshe pidpriyemstvo v misti Yevpatoriyi Avtonomna respublika Krim Yevpatorijskij morskij torgovelnij portRoztashuvannyaKrayinaUkrayinaRoztashuvannyaYevpatoriya pl Moryakiv 1 UkrayinaKoordinatiKoordinati 45 11 19 pn sh 33 22 30 sh d 45 1886167 pn sh 33 3752750 sh d 45 1886167 33 3752750InformaciyaVidkritij1828UpravlinnyaMinisterstvo transportu ta zv yazku UkrayiniTip gavaniprirodna shtuchnadirektorKondratyev Timur Oleksandrovichemtp com uaMapaZagalna harakteristikaMaye vlasne rodovishe pisku na ozeri Donuzlav Osnovna diyalnist portu perevalka pisku a takozh obslugovuvannya suden stambulskogo napryamku Vigidnij vidobutok budivelnogo pisku z dna morya v rajoni ozera Donuzlav prizvela do pereoriyentaciyi velikogo transportnogo ob yekta viklyuchno v pidpriyemstvo z vidobutku i transportuvannya pisku U portu funkcionuye poromnij terminal yakij vklyuchaye prichal dvi oglyadovi yami z vidpovidnim obladnannyam uporyadkovanimi pid yiznimi shlyahami dlya prijomu suden avtoporomiv tipu ro ro z velikovantazhnimi vantazhivkami legkovimi avtomashinami avtotehnikoyu na bortu pryamuyuchimi cherez teritoriyu Ukrayini v Rosiyu Bilorus i krayini Zahidnoyi Yevropi SpecializaciyaProektna produktivnist portu 2 mln tonn na rik U portu pereroblyayutsya generalni navalyuvalni ta nasipni vantazhi Ponad 70 pereroblyuvanih u portu vantazhiv karbonatnij pisok i blizko 25 velikovantazhni avtomobili poromna pereprava Yevpatoriya Zonguldak Blizko 5 stanovlyat tarno shtuchni vantazhi liniya Yevpatoriya Stambul PortoflotRefulerna samohidna barzha Oka Refulerna nesamohidna barzha SDP 1028 Portovij robochij kater Tarhankut Buksir kantovshik Kalamit Pasazhirskij kater Yanina Pasazhirskij kater Tavrika Linijnij morskij buksir Lukull IstoriyaMorskij vokzal Yevpatorijskij morskij torgovelnij port roztashovanij na pivnichnomu berezi Kalamitskoyi zatoki Yevpatorijskoyi buhti Krimskogo pivostrova Navigaciya v portu trivaye cilij rik port praktichno ne zamerzaye Zgidno z istorichnimi danimi v gavani mista protyagom 25 stolit isnuvav morskij torgovij port Rozvantazhennya sudna v Yevpatorijskomu portu Dlya zaluchennya lyudej do mista rosijskij imperator Pavlo I vidav u 1798 roci Manifest pro vstanovlennya rezhimu vilnoyi gavani sho dalo poshtovh rozvitku mista portu yakij nezabarom stav odnim iz najbilshih u Krimu Na Yevpatorijskomu rejdi odnochasno todi stoyalo do 170 torgovelnih suden Cherez port zdijsnyuvalasya aktivna torgivlya Syudi privozili kavu tyutyun suhi frukti olivkovu oliyu manufakturu a v Konstantinopol Marsel Antaliyu vivozili hlib i miscevij tovar sil vivozilisya takozh sira shkira salo maslo U 70 80 h rokah port specializuvavsya na perevezennyah pasazhiriv miscevih linij obsyag yakih syagav 2 8 mln os U zv yazku zi zbilshennyam pasazhirskih perevezen u 1965 roci buv pobudovanij morskij vokzal a v 1970 1980 rr buli pobudovani p yat pasazhirskih i vantazhnih prichaliv Ce dalo mozhlivist prijmati pasazhirski sudna Krimsko Kavkazkoyi liniyi tipu Bilorus avtopasazhirskogo sudna valovoyu mistkistyu 16600 BRT dovzhinoyu 157 m 500 spalnih misc i 255 legkovih avtomobiliv bezposeredno v portu do cogo taki sudna obslugovuvalisya tilki na rejdi Na pochatku 80 h port pochav vidobutok pisku na peresipu Donuzlava z metoyu stvoriti glibokovodnij kanal i organizuvati v Donuzlavi filiyu portu U hodi robit bulo znajdeno miscya kilkoh antichnih korabelnih avarij Nini vidobutok pisku ye golovnim vidom diyalnosti portu Zi zdobuttyam Ukrayinoyu nezalezhnosti u 1992 roci Rishennyam Kabinetu Ministriv Ukrayini Yevpatorijskij port znovu stav mizhnarodnim z pravom zahodu inozemnih suden U zv yazku z okupaciyeyu Krimu Rosiyeyu port potrapiv pid sankciyi SShA z 10 serpnya 2015 Div takozhVantazhoobig portiv UkrayiniPrimitkiZmini do spisku sektoralnih sankcij 10 serpnya 2015 u Wayback Machine angl DzherelaYevpatoriya u sestrinskih Vikiproyektah Portal Yevpatoriya Yevpatoriya u Vikishovishi Oficijnij vebsajt 18 chervnya 2011 u Wayback Machine ros Ce nezavershena stattya pro Yevpatoriyu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi