Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Семіта Ісааківна Кушуль | |
|---|---|
 | |
| Народилася | 14 квітня 1906 Євпаторія |
| Померла | 11 грудня 1996 (90 років) Євпаторія |
| Країна |  Російська імперія →  СРСР →  Україна |
| Діяльність | бухгалтерка, краєзнавиця |
| Батько | Ісаак Самуїлович Кушуль |
| Мати | Олександра Іллівна Азар'євич |
| Діти | Олександр Веніамінович Кіскачі (усиновлений племінник) |
| Нагороди | премія ім. І. І. Казаса |
Семіта Ісааківна Кушуль (14 квітня 1906, Євпаторія — 11 грудня 1996, Євпаторія) — караїмознавиця, збирачка матеріальної й духовної спадщини караїмського народу, перша лауреатка премії ім. І. І. Казаса, що присуджується кримським фондом культури за видатні заслуги у розвитку культури свого народу.
Життєпис
Народилася в Євпаторії у квітні 1906 року в караїмській сім'ї. Батько — Ісаак Самойлович Кушуль (1865-1943), син караїмського вчителя, був громадським діячем в Євпаторії та членом Кримського союзу РСДРП. Мати — Ганна Гелеловна Кушуль, до шлюбу Азар'євич (1872-1911). Дядько — Арон Самойлович Кушуль (1870-1936), міський лікар в Балаклаві, керівник Балаклавського відділення Всеросійської Ліги для боротьби з туберкульозом і редактор газети «Балаклавський курортний листок». Старший брат — Авраам Ісаакович Кушуль (1900-2002, Сюрен), воював в Добровольчій армії, емігрував до Франції в 1920 році. Також мала братів Мойсея (помер 22 серпня 1924), Семена і сестру Сару (в шлюбі Кіскачі).
Освіта — незакінчена вища, бухгалтерка Євпаторійського винзаводу за професією. Авторка ряду цікавих робіт і публікацій, в тому числі про археолога Авраама Фірковича. Вона боролася проти фальсифікацій історії караїмів та опікувалася реабілітацією імені вченого. Спілкувалася з С. М. Шапшалом, , Б. Я. Кокенаєм і багатьма іншими караїмськими діячами. Зібрані Кокенаєм і Кушуль цінні караїмські та раббанітські рукописи складають окремий фонд, що зберігається у відділі рукописів Вільнюського університету в Литві. Іменем Семіти Кушуль названий караїмський музей в Євпаторії, діяльний при кенасі.
Будинок Семіти був своєрідним науковим центром, національним клубом, бібліотекою і музеєм кримських караїмів. Майже весь час вона жила в Євпаторії на Просмушкіних, 17. 10 серпня 1996 була відкрита перша виставка цієї колекції. Накопичені матеріали Кушуль передала Євпаторійському національно-культурному товариству.
11 грудня 1996 року Семіта Ісааківна пішла на базар, але по дорозі їй стало погано. У неї вистачило сил повернутися. Їй було 90 років. Остання праця «Шукайте в Біблії», про тенденційність у питанні етносу кримських караїмів, датована 9 грудня 1996.
Література
- Кушуль С. И. К столетию со дня рождения и 25-ти со дня смерти Бориса Яковлевича Кокеная // «Караимские вести»: газета. — Москва, 1994. — № 7. — С. 2.
- Кушуль С. И. О А. С. Фирковиче // «Караимские вести»: газета. — Москва, 1994. — № 8. — С. 2.
- Кушуль С. И. Археолог А. С. Фиркович — домыслы и факты // «Брега Тавриды»: Сб. — 1993. — № 2.
- Кушуль С. И. Календарь караимских праздников // «Караимские вести»: газета. — Москва, 1995. — № 15. — С. 2.
- Кушуль С. И. С любовью к Евпатории («Евпатория — родной город караимов») // «Евпаторийская здравница»: газета. — Евпатория, 1991. — С. 26-27
Посилання
- Сымыт Кушуль [ 23 грудня 2018 у Wayback Machine.]
Примітки
- А. Полканова. Сымыт Кушул
- К.Мусаев «Синтаксис караимского языка»
- Статья А. Н. Стома «Очерки Евпатории — караимы»
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Batko Posada Diti Mati Druzhina Cholovik Semita Isaakivna KushulNarodilasya14 kvitnya 1906 1906 04 14 YevpatoriyaPomerla11 grudnya 1996 1996 12 11 90 rokiv YevpatoriyaKrayinaRosijska imperiya SRSR UkrayinaDiyalnistbuhgalterka krayeznavicyaBatkoIsaak Samuyilovich KushulMatiOleksandra Illivna Azar yevichDitiOleksandr Veniaminovich Kiskachi usinovlenij pleminnik Nagorodipremiya im I I Kazasa Semita Isaakivna Kushul 14 kvitnya 1906 19060414 Yevpatoriya 11 grudnya 1996 Yevpatoriya karayimoznavicya zbirachka materialnoyi j duhovnoyi spadshini karayimskogo narodu persha laureatka premiyi im I I Kazasa sho prisudzhuyetsya krimskim fondom kulturi za vidatni zaslugi u rozvitku kulturi svogo narodu ZhittyepisNarodilasya v Yevpatoriyi u kvitni 1906 roku v karayimskij sim yi Batko Isaak Samojlovich Kushul 1865 1943 sin karayimskogo vchitelya buv gromadskim diyachem v Yevpatoriyi ta chlenom Krimskogo soyuzu RSDRP Mati Ganna Gelelovna Kushul do shlyubu Azar yevich 1872 1911 Dyadko Aron Samojlovich Kushul 1870 1936 miskij likar v Balaklavi kerivnik Balaklavskogo viddilennya Vserosijskoyi Ligi dlya borotbi z tuberkulozom i redaktor gazeti Balaklavskij kurortnij listok Starshij brat Avraam Isaakovich Kushul 1900 2002 Syuren voyuvav v Dobrovolchij armiyi emigruvav do Franciyi v 1920 roci Takozh mala brativ Mojseya pomer 22 serpnya 1924 Semena i sestru Saru v shlyubi Kiskachi Osvita nezakinchena visha buhgalterka Yevpatorijskogo vinzavodu za profesiyeyu Avtorka ryadu cikavih robit i publikacij v tomu chisli pro arheologa Avraama Firkovicha Vona borolasya proti falsifikacij istoriyi karayimiv ta opikuvalasya reabilitaciyeyu imeni vchenogo Spilkuvalasya z S M Shapshalom B Ya Kokenayem i bagatma inshimi karayimskimi diyachami Zibrani Kokenayem i Kushul cinni karayimski ta rabbanitski rukopisi skladayut okremij fond sho zberigayetsya u viddili rukopisiv Vilnyuskogo universitetu v Litvi Imenem Semiti Kushul nazvanij karayimskij muzej v Yevpatoriyi diyalnij pri kenasi Budinok Semiti buv svoyeridnim naukovim centrom nacionalnim klubom bibliotekoyu i muzeyem krimskih karayimiv Majzhe ves chas vona zhila v Yevpatoriyi na Prosmushkinih 17 10 serpnya 1996 bula vidkrita persha vistavka ciyeyi kolekciyi Nakopicheni materiali Kushul peredala Yevpatorijskomu nacionalno kulturnomu tovaristvu 11 grudnya 1996 roku Semita Isaakivna pishla na bazar ale po dorozi yij stalo pogano U neyi vistachilo sil povernutisya Yij bulo 90 rokiv Ostannya pracya Shukajte v Bibliyi pro tendencijnist u pitanni etnosu krimskih karayimiv datovana 9 grudnya 1996 LiteraturaKushul S I K stoletiyu so dnya rozhdeniya i 25 ti so dnya smerti Borisa Yakovlevicha Kokenaya Karaimskie vesti gazeta Moskva 1994 7 S 2 Kushul S I O A S Firkoviche Karaimskie vesti gazeta Moskva 1994 8 S 2 Kushul S I Arheolog A S Firkovich domysly i fakty Brega Tavridy Sb 1993 2 Kushul S I Kalendar karaimskih prazdnikov Karaimskie vesti gazeta Moskva 1995 15 S 2 Kushul S I S lyubovyu k Evpatorii Evpatoriya rodnoj gorod karaimov Evpatorijskaya zdravnica gazeta Evpatoriya 1991 S 26 27PosilannyaSymyt Kushul 23 grudnya 2018 u Wayback Machine PrimitkiA Polkanova Symyt Kushul K Musaev Sintaksis karaimskogo yazyka Statya A N Stoma Ocherki Evpatorii karaimy