Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Авраам Самуїлович (Самойлович) Фіркович (дав.-євр. אברהם בן שמואל פירכוויץ, псевд.-акронім Эвен Решеф (дав.-євр. אבן רשף — метеор), 2 вересня 1787, Луцьк — 17 (29) червня 1874, Чуфут-Кале) — караїмський письменник і археолог, збирач древніх рукописів, священнослужитель-газзан.
| Авраам Самуїлович (Самойлович) Фіркович | |
|---|---|
| אברהם בן שמואל פירכוויץ | |
 | |
| Народився | 2 вересня 1787 Луцьк, Волинське воєводство (1566—1795), Річ Посполита |
| Помер | 29 червня 1874 (86 років) Чуфут-Кале, Сімферопольський повіт, Таврійська губернія, Російська імперія |
| Поховання | Балта-Тіймєз |
| Країна |  Річ Посполита Російська імперія |
| Діяльність | археолог, письменник, збирач стародавніх рукописів |
| Галузь | Караїми[1], юдаїзм[1] і епітафія[1] |
| Знання мов | російська, українська[1] і іврит[1] |
| Конфесія | караїмізм |
| Батько | Самуїл Соломонович Фіркович |
| Мати | Сарра Мойсеївна Магас |
| У шлюбі з | Анна Ісааківна Фіркович |
| Діти | дочка: Мільке, сини: Ісаак, Йосип-Соломон, Яків, Зарах |
| |
Біографія
Народився в сім'ї хлібороба та успадкував господарство, але через невміле ведення справ збанкрутував і у віці 25 років почав вивчати іврит, Біблію та інші релігійні джерела. За кілька років став , а у 1818 році став газзаном Луцька. Там у Фірковіча виник конфлікт зі старшим газзаном М. Султанським через різного тлумачення ритуальних законів.
У 1823 році Фіркович переселився до Євпаторії, де став законовчителем. Там він пропонував виселити євреїв з губерній, що прилягали до західних кордонів імперії, аби припинити їх контрабанду та комерційну діяльність. Фіркович також відзначав бажаність переходу євреїв до хліборобської праці. У 1828 році Фиркович жив у Бердичеві, де сперечався з деякими рабинами, які звинувачували його в невігластві і єресі.
У 1863 році Фіркович подорожував по Близькому Сходу з рекомендаційним листом міністерства закордонних справ імперії. У 1865 році оселився у Чуфут-Кале. Здійснював подорожі до Німеччини і Австрії, де познайомився з видатними вченими-орієнталістами. Фіркович похований на старому караїмському кладовищі в Чуфут-Кале.
Наукова діяльність
Його перша друкована праця, «Маса у-Мріва» (מַסָה וּמְרִיבָה — «Випробування та суперечки»; Євпаторія, 1838), присвячена захисту караїмського віровчення і полеміці з євреями-равиністами. Своїм різким тоном цей твір викликав обурення навіть у карамського духовенства на чолі з гахамом Сімхою Бабовичем, який наказав конфіскувати і знищити всі екземпляри в друкарні.
У 1830–1831 роках, відвідавши Палестину і Константинополь, Авраам Фіркович зібрав колекцію старовинних рукописів, що відносяться до єврейської та караїмської літератури.
Коли в 1839 році у Одесі було засноване Товариство історії та старожитностей, Фіркович отримав відрядження для збирання караїмських старожитностей від глави Караїмського Духовного правління, , що отримав запит генерал-губернатора Новоросійського краю, графа М. С. Воронцова, з приводу етнічного походження караїмів. Після дворічного мандрування Кримом, Кавказом, а також Палестиною та Єгиптому, Фірковічу вдалося зібрати багату колекцію старовинних книг, рукописів і надгробних написів, зокрема, Кримський рукопис Старого Заповіту (з особливою пунктуацією арамейського тексту), багато самаритянських рукописів і пам'ятки арабської та перської писемності. Велика частина цих колекцій зберігається в Російській національній бібліотеці.
Відкриття А. Фірковічем і дослідження найдавніших пам'яток родового кладовища караїмів у стало науковою сенсацією, викликало глибокий інтерес і отримало високу оцінку ще за життя вченого такими гебраїстами XIX століття, як Б. Штерн, С. Пинскер, Р. Рабинович.
На підставі цих знахідок Фіркович зробив заяву про те, що караїми жили в Криму до різдва Христового і тому не повинні нести відповідальність за розп'яття Христа. У 1855 році караїми Тракаю звернулися до російської влади з проханням: на підставі фундаментальних знахідок Фірковіча перестати називати їх «євреями-караїмами» і називати просто «караїмами». Фіркович у 1857 році приєднується до цього прохання. Царський уряд надіслав позитивну відповідь. В цей же час він дає інтерв'ю В. В. Сирокомлі, в якому розповідає про караїмських воїнів, полонених Вітовтом і привезених до Литви, аби охороняти Тракайський замок. Після публікації інтерв'ю та критики еврейських і польських істориків Фіркович публікує спростування в єврейській газеті «Ха-Меліц».
У 1872 році Фиркович публікує книгу «Авне-Зіккарон» (אבני זכרון — «Пам'ятні Камені»), з описом своїх кримських знахідок. Колекції Фірковіча привернули увагу орієнталістів; дослідженням і описом їх займалися Д. А. Хвольсон, А. Я. Гаркаві, Г. Штрак, А. А. Куник та інші. У колекціях Фірковіча виявилося багато цінного матеріалу для історії та літератури євреїв Передньої Азії і Єгипту, включаючи пам'ятники, що відносяться до кримських караїмів, пізнішого походження.
Вже після смерті Фірковіча гебраїст написав фундаментальну працю «Давньоєврейські пам'ятники з Криму», в якій звинуватив Фірковіча у фальсифікації (зміні дат та імен на деяких рукописах і надгробках), мотивуючи це утилітарною метою, яку переслідував Фіркович: доказами того, що караїми оселилися в Криму до Різдва Христового і не повинні піддаватися однаковим з євреями обмеженням. Суперечка щодо достовірності цих пам'яток викликла у 1870-1880-х роках досить велику літературну дискусію, підробка деяких пам'яток колекції Фірковіча не підлягає сумніву.
В. В. Лебедєв, досліджуючи рукописи «фонду Фірковіча», прийшов до висновку про те, що немає підстав підробки приписувати особисто Фірковічу; скоріш за все, це справа рук попередніх власників, які розраховували таким чином збільшити ціну манускриптів. Що ж стосується кримчаків, то Фіркович стверджував, що вони є нащадками караїмів, які прийняли юдаїзм. Посилаючись на В. В. Григор'єва, караїмами Фиркович визнавав і жителів Хозарського каганату.
Опоненти Фірковіча оскаржують цей висновок, посилаючись на Хасдая ібн Шапрута з хозарським царем, відповідно до якої хозари прийняли раббанітскій юдаїзм. На думку Гаркаві, навіть караїмської релігії в період каганату ще не існувало.
Примітки
- Czech National Authority Database
- Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
- . Архів оригіналу за 15 травня 2015. Процитовано 5 липня 2015.
- Вихнович В. Л. Караим Авраам Фиркович. − СПб.: Центр «Петербургское востоковедение», 1997. − C. 64
- Тирияки В. Восстановление надгробия Авраама Фирковича (по материалам архива С. И. Кушуль // Известия Духовного Управления Караимских Религиозных Организаций Украины. № 5 (14), Евпатория, 2012.)
- Енциклопедичний словник Брокгауза і Єфрона
- Фіркович Аврагам // Электронная еврейская энциклопедия. (рос.)
- КЕЭ, том 9, кол. 189–193
- Ельяшевич Б. С. Караимский биографический словарь (от конца VIII в. до 1960 г.) // Караимы. Материалы к серии «Народы и культуры»; Под ред. М. Н. Губогло, А. И. Кузнецова, Л. И. Миссоновой. М.: Ин-т этнологии и антропологии им. Н. Н. Миклухо-Маклая РАН, 1993. Вып. XIV. кн. 2. С. 105–107.}
- . Архів оригіналу за 12 вересня 2016. Процитовано 12 липня 2015.
- Емек-Йогошафат або Балта-Тіймез.
- Бецалель (Базилиус) Штерн: «После того, как стало известно о 58 надгробиях, найденных Авраамом Фирковичем во время его первого путешествия в 1839 году, и о находке памятника рава Йичхака Сангари, у меня возникло желание провести тщательное исследование этих памятников и увидеть всё своими глазами. К этому меня побуждали и наши, состоящие на государственной службе, ученые, особенно мой друг, известный ученый и гаон, глава религиозного суда Праги Шеломо Йегуда Раппопорт» (см. Книга Авне Зиккарон. Собрание надгробных надписей сыновей Израиля на Крымском полуострове, которые собрал и записал ученый исследователь древностей, главный наставник всех сынов Писания почтенный рабби Авраам Фиркович Иерусалимский [пер. на рус. Ельяшевич В. А.] // Известия Духовного Управления караимских религиозных организаций Украины. Евпатория, 2012. − № 3 (12). − с. 12-13).
- Симха Пинскер (1852): «Ведь эти памятники, находясь поблизости от нас, на Крымском полуострове, а не где-нибудь в небе, и сами свидетельствуют о себе. И каждый может пойти и посмотреть, и прочитать, и сказать: „Да, это правда“. Тот же, кто с недоверием относится к находкам этого ученого, тот порочит славу, идущую перед ним, и истину, в которой он искал опору» (см. Книга Авне Зиккарон. Собрание надгробных надписей сыновей Израиля на Крымском полуострове, которые собрал и записал ученый исследователь древностей, главный наставник всех сынов Писания почтенный рабби Авраам Фиркович Иерусалимский [пер. на рус. Ельяшевич В. А.] // Известия Духовного Управления караимских религиозных организаций Украины. Евпатория, 2012. − № 3 (12). − с. 13).
- Рафаэль Рабинович изучал надгробия 10 дней и писал (1878): «Я нахожу справедливым публично заявить, что некоторые ученые нашего времени без основания (не согласно с истиной) подвергали сомнению древность дат в его книге (А. Фиркович, „Авне зиккарон“ − сборник нагробных надписей): потому что я сам копал, счищал с камней землю, их покрывавшую, и с большим трудом прочитал около двадцати из них. Я нашел, что все они согласны с его текстом. Кто хоть сколько-нибудь знаком с формами древнего квадратного шрифта, тот опытным глазом узнает, что они − очень, очень древни» (Кушуль С. И. Археолог А. С. Фиркович: клевета и правда // «Брега Тавриды», 1993, № 2 (10). − с. 217).
- Цитата: «…Pełnienie straży przy boku wojewody, kiedy już wielcy książęta litewscy rzadko do Trok zaglądali, stało się już ubliżającém dla Karaimów, którzy służbę przy boku monarchy pełnić przywykli. Opowiadał nam p. Firkowicz o tradycji, będącéj dotąd pomiędzy Karaimami, jak zbrojne karaimskie rycerstwo każdego poranka, po odprawieniu w synagodze krótkiéj modlitwy, szumnie harcowało po moście wiodącym przez jezioro Galwa na wyspę do zamku, kędy ich służba do boku pana Litwy powoływała…» Władysław Syrokomla [L.Kondratowicz], Wycieczki po Litwie w promieniach od Wilna (Vilna, 1857 с 73) [ 26 березня 2015 у Wayback Machine.]
- . Архів оригіналу за 12 липня 2015. Процитовано 11 липня 2015.
- // СЕФЕР АВНЭ ЗИКАРОН- Вильна 1872 [ 29 вересня 2018 у Wayback Machine.])(ספר אבני זכרון המאסף רשימות המצבות על קברי בני ישראל בחצי האי קירים אשר אסף ורשם… כמהר״ר אברהם פירקאוויץ ירו׳ נר״ו.)
- A. Harkavy, Altjudische Denkmaler aus der Krim, mitgetheilt von Abraham Firkowitsch, SPb., 1876.
- Лебедев В. В. К источниковедческой оценке некоторых рукописей собрания А. С. Фирковича.// Палестинский сборник. — Л., 1987. Вып. 29 (история и филология). — С. 61.)
Література
- М. Б. Кизилов. Фіркович Авраам [ 13 березня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 305. — .
- Книга «Маса УМріва», нарис караїмського вченого Авраама Самуйловича Фірковича з пояснювальним нарисом «Чедек вешалом» Д-р хаззана Авраама Кефелі, у двох томах (Ашдод 5780, 2019), Д.А.Н.А. 800-161008 [ 15 травня 2020 у Wayback Machine.]
- Д. Хвольсон «Сборник еврейских надписей» (Санкт-Петербург, 1884).
- А. Harkavy «Altjüdische Denkmaler aus der Krim» (Санкт-Петербург, 1876).
- его же «Описание рукописей самаритянского Пятикнижья, хранящихся в Императорской публичной библиотеке» (Санкт-Петербург, 1874).
- его же «К вопросу о крымских древностях, найденных Ф.» (1877).
- Сивков К. В. Фиркович, Авраам Самуилович // Русский биографический словарь : в 25 т. — СПб.—М., 1896—1918. (рос.)
- Штрак и Гаркави «О коллекции восточных рукописей А. С. Ф., находящихся в Чуфут-Кале» («Журнал Министерства Народного Просвещения», 1875).
- А. Harkavi und H. Strack «Catalog der hebräischen Bibelhandschriften der K. Oeffentl. Bibliothek in S.-Petersburg» (Санкт-Петербург, 1875).
- H. Strack «A. Firkowitsch und seine Entdeckungen. Ein Grabstein der hebräischen Grabschriften der Krim» (Липецк, 1876).
- А. Куник «Тохтамыш и Ф. По поводу спора о двух искаженных еврейских надписях и двух вымышленных летосчислениях» (Санкт-Петербург, 1876).
- А. Geiger «A. Firkowitsch» («Jüdische Ztschr. für Wissenschaft und Leben», 1875).
- А. Jellinek «A. Firkowitsch» (Відень, 1875).
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Avraam Samuyilovich Samojlovich Firkovich dav yevr אברהם בן שמואל פירכוויץ psevd akronim Even Reshef dav yevr אבן רשף meteor 2 veresnya 1787 Luck 17 29 chervnya 1874 Chufut Kale karayimskij pismennik i arheolog zbirach drevnih rukopisiv svyashennosluzhitel gazzan Avraam Samuyilovich Samojlovich Firkovichאברהם בן שמואל פירכוויץNarodivsya2 veresnya 1787 1787 09 02 Luck Volinske voyevodstvo 1566 1795 Rich PospolitaPomer29 chervnya 1874 1874 06 29 86 rokiv Chufut Kale Simferopolskij povit Tavrijska guberniya Rosijska imperiyaPohovannyaBalta TijmyezKrayina Rich Pospolita Rosijska imperiyaDiyalnistarheolog pismennik zbirach starodavnih rukopisivGaluzKarayimi 1 yudayizm 1 i epitafiya 1 Znannya movrosijska ukrayinska 1 i ivrit 1 KonfesiyakarayimizmBatkoSamuyil Solomonovich FirkovichMatiSarra Mojseyivna MagasU shlyubi zAnna Isaakivna FirkovichDitidochka Milke sini Isaak Josip Solomon Yakiv Zarah Mediafajli u VikishovishiBiografiyaSadiba Firkovicha Narodivsya v sim yi hliboroba ta uspadkuvav gospodarstvo ale cherez nevmile vedennya sprav zbankrutuvav i u vici 25 rokiv pochav vivchati ivrit Bibliyu ta inshi religijni dzherela Za kilka rokiv stav a u 1818 roci stav gazzanom Lucka Tam u Firkovicha vinik konflikt zi starshim gazzanom M Sultanskim cherez riznogo tlumachennya ritualnih zakoniv U 1823 roci Firkovich pereselivsya do Yevpatoriyi de stav zakonovchitelem Tam vin proponuvav viseliti yevreyiv z gubernij sho prilyagali do zahidnih kordoniv imperiyi abi pripiniti yih kontrabandu ta komercijnu diyalnist Firkovich takozh vidznachav bazhanist perehodu yevreyiv do hliborobskoyi praci U 1828 roci Firkovich zhiv u Berdichevi de sperechavsya z deyakimi rabinami yaki zvinuvachuvali jogo v neviglastvi i yeresi U 1863 roci Firkovich podorozhuvav po Blizkomu Shodu z rekomendacijnim listom ministerstva zakordonnih sprav imperiyi U 1865 roci oselivsya u Chufut Kale Zdijsnyuvav podorozhi do Nimechchini i Avstriyi de poznajomivsya z vidatnimi vchenimi oriyentalistami Firkovich pohovanij na staromu karayimskomu kladovishi v Chufut Kale Naukova diyalnistJogo persha drukovana pracya Masa u Mriva מ ס ה ו מ ר יב ה Viprobuvannya ta superechki Yevpatoriya 1838 prisvyachena zahistu karayimskogo virovchennya i polemici z yevreyami ravinistami Svoyim rizkim tonom cej tvir viklikav oburennya navit u karamskogo duhovenstva na choli z gahamom Simhoyu Babovichem yakij nakazav konfiskuvati i znishiti vsi ekzemplyari v drukarni U 1830 1831 rokah vidvidavshi Palestinu i Konstantinopol Avraam Firkovich zibrav kolekciyu starovinnih rukopisiv sho vidnosyatsya do yevrejskoyi ta karayimskoyi literaturi Koli v 1839 roci u Odesi bulo zasnovane Tovaristvo istoriyi ta starozhitnostej Firkovich otrimav vidryadzhennya dlya zbirannya karayimskih starozhitnostej vid glavi Karayimskogo Duhovnogo pravlinnya sho otrimav zapit general gubernatora Novorosijskogo krayu grafa M S Voroncova z privodu etnichnogo pohodzhennya karayimiv Pislya dvorichnogo mandruvannya Krimom Kavkazom a takozh Palestinoyu ta Yegiptomu Firkovichu vdalosya zibrati bagatu kolekciyu starovinnih knig rukopisiv i nadgrobnih napisiv zokrema Krimskij rukopis Starogo Zapovitu z osoblivoyu punktuaciyeyu aramejskogo tekstu bagato samarityanskih rukopisiv i pam yatki arabskoyi ta perskoyi pisemnosti Velika chastina cih kolekcij zberigayetsya v Rosijskij nacionalnij biblioteci Vidkrittya A Firkovichem i doslidzhennya najdavnishih pam yatok rodovogo kladovisha karayimiv u stalo naukovoyu sensaciyeyu viklikalo glibokij interes i otrimalo visoku ocinku she za zhittya vchenogo takimi gebrayistami XIX stolittya yak B Shtern S Pinsker R Rabinovich Mogila Avraama Firkovicha na kladovishi Chufut Kale Na pidstavi cih znahidok Firkovich zrobiv zayavu pro te sho karayimi zhili v Krimu do rizdva Hristovogo i tomu ne povinni nesti vidpovidalnist za rozp yattya Hrista U 1855 roci karayimi Trakayu zvernulisya do rosijskoyi vladi z prohannyam na pidstavi fundamentalnih znahidok Firkovicha perestati nazivati yih yevreyami karayimami i nazivati prosto karayimami Firkovich u 1857 roci priyednuyetsya do cogo prohannya Carskij uryad nadislav pozitivnu vidpovid V cej zhe chas vin daye interv yu V V Sirokomli v yakomu rozpovidaye pro karayimskih voyiniv polonenih Vitovtom i privezenih do Litvi abi ohoronyati Trakajskij zamok Pislya publikaciyi interv yu ta kritiki evrejskih i polskih istorikiv Firkovich publikuye sprostuvannya v yevrejskij gazeti Ha Melic U 1872 roci Firkovich publikuye knigu Avne Zikkaron אבני זכרון Pam yatni Kameni z opisom svoyih krimskih znahidok Kolekciyi Firkovicha privernuli uvagu oriyentalistiv doslidzhennyam i opisom yih zajmalisya D A Hvolson A Ya Garkavi G Shtrak A A Kunik ta inshi U kolekciyah Firkovicha viyavilosya bagato cinnogo materialu dlya istoriyi ta literaturi yevreyiv Perednoyi Aziyi i Yegiptu vklyuchayuchi pam yatniki sho vidnosyatsya do krimskih karayimiv piznishogo pohodzhennya Vzhe pislya smerti Firkovicha gebrayist napisav fundamentalnu pracyu Davnoyevrejski pam yatniki z Krimu v yakij zvinuvativ Firkovicha u falsifikaciyi zmini dat ta imen na deyakih rukopisah i nadgrobkah motivuyuchi ce utilitarnoyu metoyu yaku peresliduvav Firkovich dokazami togo sho karayimi oselilisya v Krimu do Rizdva Hristovogo i ne povinni piddavatisya odnakovim z yevreyami obmezhennyam Superechka shodo dostovirnosti cih pam yatok viklikla u 1870 1880 h rokah dosit veliku literaturnu diskusiyu pidrobka deyakih pam yatok kolekciyi Firkovicha ne pidlyagaye sumnivu V V Lebedyev doslidzhuyuchi rukopisi fondu Firkovicha prijshov do visnovku pro te sho nemaye pidstav pidrobki pripisuvati osobisto Firkovichu skorish za vse ce sprava ruk poperednih vlasnikiv yaki rozrahovuvali takim chinom zbilshiti cinu manuskriptiv Sho zh stosuyetsya krimchakiv to Firkovich stverdzhuvav sho voni ye nashadkami karayimiv yaki prijnyali yudayizm Posilayuchis na V V Grigor yeva karayimami Firkovich viznavav i zhiteliv Hozarskogo kaganatu Oponenti Firkovicha oskarzhuyut cej visnovok posilayuchis na Hasdaya ibn Shapruta z hozarskim carem vidpovidno do yakoyi hozari prijnyali rabbanitskij yudayizm Na dumku Garkavi navit karayimskoyi religiyi v period kaganatu she ne isnuvalo PrimitkiCzech National Authority Database d Track Q13550863 Identifiants et Referentiels ABES 2011 d Track Q47757534d Track Q2826570 Arhiv originalu za 15 travnya 2015 Procitovano 5 lipnya 2015 Vihnovich V L Karaim Avraam Firkovich SPb Centr Peterburgskoe vostokovedenie 1997 C 64 Tiriyaki V Vosstanovlenie nadgrobiya Avraama Firkovicha po materialam arhiva S I Kushul Izvestiya Duhovnogo Upravleniya Karaimskih Religioznyh Organizacij Ukrainy 5 14 Evpatoriya 2012 Enciklopedichnij slovnik Brokgauza i Yefrona Firkovich Avragam Elektronnaya evrejskaya enciklopediya ros KEE tom 9 kol 189 193 Elyashevich B S Karaimskij biograficheskij slovar ot konca VIII v do 1960 g Karaimy Materialy k serii Narody i kultury Pod red M N Guboglo A I Kuznecova L I Missonovoj M In t etnologii i antropologii im N N Mikluho Maklaya RAN 1993 Vyp XIV kn 2 S 105 107 Arhiv originalu za 12 veresnya 2016 Procitovano 12 lipnya 2015 Emek Jogoshafat abo Balta Tijmez Becalel Bazilius Shtern Posle togo kak stalo izvestno o 58 nadgrobiyah najdennyh Avraamom Firkovichem vo vremya ego pervogo puteshestviya v 1839 godu i o nahodke pamyatnika rava Jichhaka Sangari u menya vozniklo zhelanie provesti tshatelnoe issledovanie etih pamyatnikov i uvidet vsyo svoimi glazami K etomu menya pobuzhdali i nashi sostoyashie na gosudarstvennoj sluzhbe uchenye osobenno moj drug izvestnyj uchenyj i gaon glava religioznogo suda Pragi Shelomo Jeguda Rappoport sm Kniga Avne Zikkaron Sobranie nadgrobnyh nadpisej synovej Izrailya na Krymskom poluostrove kotorye sobral i zapisal uchenyj issledovatel drevnostej glavnyj nastavnik vseh synov Pisaniya pochtennyj rabbi Avraam Firkovich Ierusalimskij per na rus Elyashevich V A Izvestiya Duhovnogo Upravleniya karaimskih religioznyh organizacij Ukrainy Evpatoriya 2012 3 12 s 12 13 Simha Pinsker 1852 Ved eti pamyatniki nahodyas poblizosti ot nas na Krymskom poluostrove a ne gde nibud v nebe i sami svidetelstvuyut o sebe I kazhdyj mozhet pojti i posmotret i prochitat i skazat Da eto pravda Tot zhe kto s nedoveriem otnositsya k nahodkam etogo uchenogo tot porochit slavu idushuyu pered nim i istinu v kotoroj on iskal oporu sm Kniga Avne Zikkaron Sobranie nadgrobnyh nadpisej synovej Izrailya na Krymskom poluostrove kotorye sobral i zapisal uchenyj issledovatel drevnostej glavnyj nastavnik vseh synov Pisaniya pochtennyj rabbi Avraam Firkovich Ierusalimskij per na rus Elyashevich V A Izvestiya Duhovnogo Upravleniya karaimskih religioznyh organizacij Ukrainy Evpatoriya 2012 3 12 s 13 Rafael Rabinovich izuchal nadgrobiya 10 dnej i pisal 1878 Ya nahozhu spravedlivym publichno zayavit chto nekotorye uchenye nashego vremeni bez osnovaniya ne soglasno s istinoj podvergali somneniyu drevnost dat v ego knige A Firkovich Avne zikkaron sbornik nagrobnyh nadpisej potomu chto ya sam kopal schishal s kamnej zemlyu ih pokryvavshuyu i s bolshim trudom prochital okolo dvadcati iz nih Ya nashel chto vse oni soglasny s ego tekstom Kto hot skolko nibud znakom s formami drevnego kvadratnogo shrifta tot opytnym glazom uznaet chto oni ochen ochen drevni Kushul S I Arheolog A S Firkovich kleveta i pravda Brega Tavridy 1993 2 10 s 217 Citata Pelnienie strazy przy boku wojewody kiedy juz wielcy ksiazeta litewscy rzadko do Trok zagladali stalo sie juz ublizajacem dla Karaimow ktorzy sluzbe przy boku monarchy pelnic przywykli Opowiadal nam p Firkowicz o tradycji bedacej dotad pomiedzy Karaimami jak zbrojne karaimskie rycerstwo kazdego poranka po odprawieniu w synagodze krotkiej modlitwy szumnie harcowalo po moscie wiodacym przez jezioro Galwa na wyspe do zamku kedy ich sluzba do boku pana Litwy powolywala Wladyslaw Syrokomla L Kondratowicz Wycieczki po Litwie w promieniach od Wilna Vilna 1857 s 73 26 bereznya 2015 u Wayback Machine Arhiv originalu za 12 lipnya 2015 Procitovano 11 lipnya 2015 SEFER AVNE ZIKARON Vilna 1872 29 veresnya 2018 u Wayback Machine ספר אבני זכרון המאסף רשימות המצבות על קברי בני ישראל בחצי האי קירים אשר אסף ורשם כמהר ר אברהם פירקאוויץ ירו נר ו A Harkavy Altjudische Denkmaler aus der Krim mitgetheilt von Abraham Firkowitsch SPb 1876 Lebedev V V K istochnikovedcheskoj ocenke nekotoryh rukopisej sobraniya A S Firkovicha Palestinskij sbornik L 1987 Vyp 29 istoriya i filologiya S 61 LiteraturaM B Kizilov Firkovich Avraam 13 bereznya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2013 T 10 T Ya S 305 ISBN 978 966 00 1359 9 Kniga Masa UMriva naris karayimskogo vchenogo Avraama Samujlovicha Firkovicha z poyasnyuvalnim narisom Chedek veshalom D r hazzana Avraama Kefeli u dvoh tomah Ashdod 5780 2019 D A N A 800 161008 15 travnya 2020 u Wayback Machine Portal Yudayizm D Hvolson Sbornik evrejskih nadpisej Sankt Peterburg 1884 A Harkavy Altjudische Denkmaler aus der Krim Sankt Peterburg 1876 ego zhe Opisanie rukopisej samarityanskogo Pyatiknizhya hranyashihsya v Imperatorskoj publichnoj biblioteke Sankt Peterburg 1874 ego zhe K voprosu o krymskih drevnostyah najdennyh F 1877 Sivkov K V Firkovich Avraam Samuilovich Russkij biograficheskij slovar v 25 t SPb M 1896 1918 ros Shtrak i Garkavi O kollekcii vostochnyh rukopisej A S F nahodyashihsya v Chufut Kale Zhurnal Ministerstva Narodnogo Prosvesheniya 1875 A Harkavi und H Strack Catalog der hebraischen Bibelhandschriften der K Oeffentl Bibliothek in S Petersburg Sankt Peterburg 1875 H Strack A Firkowitsch und seine Entdeckungen Ein Grabstein der hebraischen Grabschriften der Krim Lipeck 1876 A Kunik Tohtamysh i F Po povodu spora o dvuh iskazhennyh evrejskih nadpisyah i dvuh vymyshlennyh letoschisleniyah Sankt Peterburg 1876 A Geiger A Firkowitsch Judische Ztschr fur Wissenschaft und Leben 1875 A Jellinek A Firkowitsch Viden 1875