Арам Мойсейович Айваз (1899 — 27 грудня 1982) — піаніст та композитор караїмського походження.
Арам Мойсейович Айваз | |
---|---|
Основна інформація | |
Дата народження | 1899 |
Місце народження | Євпаторія |
Дата смерті | 27 грудня 1982 |
Місце смерті | Євпаторія |
Громадянство | країм |
Професія | Композитор |
Жанр | Класична музика |
Життєпис
Син Мойсея Абрамовича Айваза, голови Товариства піклування про бідних караїмів, що активним членом національної ради за гахана С. М. Шапшала та членом Правління євпаторійської караїмської громади. Мати — Раїса Яківна Кискачі багато років була опікункою жіночого караїмського професійного училища. Народився 1899 року в Євпаторії. У 2-річному віці Арам заразився епідемічним цереброспінальним менінгітом. Терміново було проведено операцію. З дитинства захопився музикою, перші уроки гри на фортепіано отримав від матері.
У 1911—1913 роках навчався в Ризькій музичній школі. По поверненню до рідного міста в гімназії здобув загальну освіту. Невдовзі брав учроки з музики в Самуїла Майкапара. У 1916 році вступив до Московської консерваторії. На той час мав у репертуарі 400 музичних творів, зокрема етюди та балади Шопена. У 1917 році у зв'язку з революційними подіями перервав навчання. Продовжив 1919 року навчатися у Петроградській консерваторії. Комісія, прослухавши твори А. М. Айваза, прийшла до думки, що йому слід негайно приступити до вивчення композиторського курсу.
1924 року повернувся до Євпаторії, де увійшов до Спілки митців «Рабіс». Бере участь у збірних концертах, де виступає разом із артистом Василем Качаловим, гастролюючи містами Кримського півострова.
У 1935 році одружився з троюрідною небогою С. М. Майкапара. 1940 році у Москві закінчив курси для молодих композиторів в Москві і був прийнятий до Спілки радянських композиторів . Під час Другої світової війни продовжував займатися композиторською роботою. У повоєнні роки, щоб утримувати велику родину, він мав працювати піаністом в оркестрі кінотеатру «Якір», а у перервах грати у ресторані.
Помер 1982 року в Євпаторії.
Родина
Дружина — Ірина Валентинівна Ісакович, співачка
Діти:
- Роман (1937—2016), очільник Санкт-Петербурзького караїмського товариства у 1994—2016 роках
Творчість
Найзначущими з його композиторського доробку є кантата-трилогія «Петербург — Петроград — Ленінград», балет для фортепіано «Карнавал світу», «Поема про Крим» (у 5 частинах), «Бахчисарайська сюїта» (тут знайшли відбиток караїмські наспіви та хайтарма), «Арктична поема», «Новорічна сюїта». Також створив твори на тексти російських поетів Олександра Пушкіна (17 романсів), Федора Тютчева (3 романси), інших авторів (13 романсів), фортепіанні п'єси, «Дитячий альбом» (20 п'єс), «Морська поема», незавершеним залишився концерт для фортепіано з оркестром.
Джерела
- Максимова А. М. Композиторы-караимы в истории русскоймузыки кынца XIX — первой половины XX в.//Вестник музыкальной науки. № 3 (25). 2019. — С.134—140
- Арам Моисеевич Айваз
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Aram Mojsejovich Ajvaz 1899 27 grudnya 1982 pianist ta kompozitor karayimskogo pohodzhennya Aram Mojsejovich AjvazOsnovna informaciyaData narodzhennya1899 1899 Misce narodzhennyaYevpatoriyaData smerti27 grudnya 1982 1982 12 27 Misce smertiYevpatoriyaGromadyanstvokrayimProfesiyaKompozitorZhanrKlasichna muzikaZhittyepisSin Mojseya Abramovicha Ajvaza golovi Tovaristva pikluvannya pro bidnih karayimiv sho aktivnim chlenom nacionalnoyi radi za gahana S M Shapshala ta chlenom Pravlinnya yevpatorijskoyi karayimskoyi gromadi Mati Rayisa Yakivna Kiskachi bagato rokiv bula opikunkoyu zhinochogo karayimskogo profesijnogo uchilisha Narodivsya 1899 roku v Yevpatoriyi U 2 richnomu vici Aram zarazivsya epidemichnim cerebrospinalnim meningitom Terminovo bulo provedeno operaciyu Z ditinstva zahopivsya muzikoyu pershi uroki gri na fortepiano otrimav vid materi U 1911 1913 rokah navchavsya v Rizkij muzichnij shkoli Po povernennyu do ridnogo mista v gimnaziyi zdobuv zagalnu osvitu Nevdovzi brav uchroki z muziki v Samuyila Majkapara U 1916 roci vstupiv do Moskovskoyi konservatoriyi Na toj chas mav u repertuari 400 muzichnih tvoriv zokrema etyudi ta baladi Shopena U 1917 roci u zv yazku z revolyucijnimi podiyami perervav navchannya Prodovzhiv 1919 roku navchatisya u Petrogradskij konservatoriyi Komisiya prosluhavshi tvori A M Ajvaza prijshla do dumki sho jomu slid negajno pristupiti do vivchennya kompozitorskogo kursu 1924 roku povernuvsya do Yevpatoriyi de uvijshov do Spilki mitciv Rabis Bere uchast u zbirnih koncertah de vistupaye razom iz artistom Vasilem Kachalovim gastrolyuyuchi mistami Krimskogo pivostrova U 1935 roci odruzhivsya z troyuridnoyu nebogoyu S M Majkapara 1940 roci u Moskvi zakinchiv kursi dlya molodih kompozitoriv v Moskvi i buv prijnyatij do Spilki radyanskih kompozitoriv Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni prodovzhuvav zajmatisya kompozitorskoyu robotoyu U povoyenni roki shob utrimuvati veliku rodinu vin mav pracyuvati pianistom v orkestri kinoteatru Yakir a u perervah grati u restorani Pomer 1982 roku v Yevpatoriyi RodinaDruzhina Irina Valentinivna Isakovich spivachka Diti Roman 1937 2016 ochilnik Sankt Peterburzkogo karayimskogo tovaristva u 1994 2016 rokahTvorchistNajznachushimi z jogo kompozitorskogo dorobku ye kantata trilogiya Peterburg Petrograd Leningrad balet dlya fortepiano Karnaval svitu Poema pro Krim u 5 chastinah Bahchisarajska syuyita tut znajshli vidbitok karayimski naspivi ta hajtarma Arktichna poema Novorichna syuyita Takozh stvoriv tvori na teksti rosijskih poetiv Oleksandra Pushkina 17 romansiv Fedora Tyutcheva 3 romansi inshih avtoriv 13 romansiv fortepianni p yesi Dityachij albom 20 p yes Morska poema nezavershenim zalishivsya koncert dlya fortepiano z orkestrom DzherelaMaksimova A M Kompozitory karaimy v istorii russkojmuzyki kynca XIX pervoj poloviny XX v Vestnik muzykalnoj nauki 3 25 2019 S 134 140 Aram Moiseevich Ajvaz